Серед грибів, які утворюють плодові тіла впродовж майже всього вегетаційного періоду, типовими представниками є Tubaria furfuracea, Mycena vitilis, Marasmius oreades, Pluteus cervinus, Coprinus comatus та інші.

Рис. 1. Фенологічні спектри агарикальних грибів досліджуваної території

4.6. Хорологія деяких видів агарикальних грибів

1. Боровик неїстівний (Boletus calopus). Родина Болетальні – Boletaceae. Широко розповсюджений вид. В Україні зустрічається на Лівобережному та Правобережному Поліссі, Лісостепу, Розточчі. Найбільше його у Карпатах у високогірних областях [29]. На території басейну зустрічається у великій кількості в гірській частині під ялиною і ялицею.

2. Білий гриб сітчастий (Boletus reticulatus). Родина Болетальні – Boletaceae. Теж широко розповсюджений. На Україні найбільше його у Правобережному Лісостепу та Правобережному Поліссі [50]. На досліджувальній території росте під грабом, буком, дубом, ліщиною. Найчастіше зустрічався в с. Грабовець Богородчанського району.

3. Дубовик звичайний (Boletus luridus). Родина Болетальні – Boletaceae.

Ареал великий. На Україні зустрічається в Карпатах, Поліссі, Волинському, Правобережному та Лівобережному Лісостепу в основному під дубом, буком, грабом, липою [19, 29]. На території басейну вид був зафіксований в с. Грабовець Богородчанського району та недалеко від міста Яремча.

4. Обабок чорний (Leccinum duriusculum). Родина Болетальні – Boletaceae.Розповсюджений в північній півкулі. В Україні в основному на правобережжі, в Лісостепу та на Поліссі [29]. В басейні Бистриці найчастіше зустрічається на рівнинній частині під осикою. Був зафіксований в селі Грабовець Богородчанського району та на околиці Івано-Франківська.

5. Підберезник звичайний (Leccinum scabrum). Родина Болетальні – Boletaceae. Один з найрозповсюдженіших видів в північній півкулі [5]. В нас зростає в гористих та рівнинних місцевостях у Західному, Правобережному та Лівобережному Поліссі, Правобережному та Лівобережному Лісостепу, Карпатах, Прикарпатті. Рідше у степових місцевостях [15].

6. Маслюк звичайний (Suillus luteus). Родина Болетальні – Boletaceae. Космополіт. Широко представлений в північній півкулі у більш помірно холодному кліматі [5, 19, 55]. В Україні на Поліссі, Волині, Прикарпатті, Правобережному та Лівобережному Лісостепу [13, 17]. На досліджуваній території знахідки зафіксовані на рівнинній частині і у передгір’ї в багатьох місцях, зокрема, в селі Волосів Надвірнянського району, в селі Жураки і Грабовець Богородчанського району, біля села Загвіздя Тисменицького району та в деяких інших.

7. Свинушка тонка (Paxillus involutus). Родина Паксилові – Paxillaceae.Широко представлений вид у північній півкулі. Найбільше зростає в Азії [9, 25]. На Україні трапляється в Карпатах, Поліссі, Розточчі, Правобережному та Лівобережному Лісостепу [31]. На території басейну майже повсюдно в рівнинній і гірській частині; широколистяних, хвойних, змішаних лісах, гриб був знайдений також в місті Івано-Франківську.

8. Мокруха ялинова (Gomphidius glutinosus). Родина Мокрухові – Gomphidiaceae. Часто зустрічається в північній півкулі, в основному в гірських місцевостях. В Україні вид зосереджений в Карпатах, Прикарпатті, а також в меншій мірі на Поліссі [13]. На території басейну знахідки в основному були в заповіднику Горгани, поблизу міста Яремча, а також в селі Грабовець Богородчанського району.

9. Ентолома сіра (Entoloma rhodopolium). Родина Ентоломові – Entolomataceae. Голарктичний вид. Зустрічається на правобережному Поліссі, Прикарпатті, Лісостепу, степах та у гірському Криму [25, 42]. Часта вона і на досліджуваній території, зокрема була знайдена в селі Грабовець і Жураки Богородчанського району, біля села Загвіздя Тисменицького району та ін.

10. Крепідот м’який (Crepidotus mollis). Родина Плевротові – Pleurotaceae. Широко розповсюджений вид. Поширений на Кавказі, в Сибіру, на Далекому Сході [5, 7]. На Україні зустрічається майже повсюди [29, 35]. На досліджуваній території знахідка цього гриба була зафіксована біля міста Івано- Франківська і в селі Грабовець Богородчанського району.

11. Гоенбуегелія пізня (Hohenbuehelia serotina). Родина Плевротові – Pleurotaceae. Поширений в Старому і Новому Світі. На Україні розповсюджений в Карпатах і на Правобережному Поліссі [29]. В басейні річки Бистриця була одна знахідка біля міста Яремча.

12. Гігрофор золотистий (Hygrophorus chrysodon). Родина Гігрофорові – Hygrophoraceae. Голарктичний вид. В Євразії і Північній Америці. В Європі зустрічається рідко [32]. В межах України поширений на Передкарпатті, На Лісостепу та у Криму. Надає перевагу гористим місцевостям [35]. На досліджувальній території був знайдений тільки в одному місці, а саме, в селі Грабовець Богородчанського району.

13. Гігрофор пізній (Hygrophorus hypothejus). Родина Гігрофорові – Hygrophoraceae. Теж голарктичний вид. Розповсюджений широко. В межах України зустрічається в соснових лісах на Правобережному та Лівобережному Поліссі, Лісостепу, Прикарпатті, Гірському Криму [29]. На досліджуваній території знахідки були в селі Волосів Надвірнянського району, в селах Грабовець і Жураки Богородчанського району.

14. Лакарія блискуча (Laccaria laccata). Родина Трихоломові – Tricholomataceae. Космополіт. На Україні розповсюджений повсюдно у хвойних і широколистяних лісах. На території басейну теж дуже часто зустрічається, іноді в великій кількості.

15. Рядовка фіолетова (Lepista nuda). Родина Трихоломові – Tricholomataceae. Гриб має широкий ареал в північній півкулі. В межах України зустрічається на Поліссі, Лісостепу, на Прикарпатті та у гірському Криму в хвойних та мішаних лісах [29]. На досліджуваній території знахідки були зафіксовані в селі Грабовець Богородчанського району, в селі Волосів Надвірнянського району, поблизу села Загвіздя Тисменицького району та ще в деяких місцях.

16. Говорушка запашна (Clitocybe odora). Родина Трихоломові – Tricholomataceae. Розповсюджений всюди в помірній зоні північної півкулі [25]. В Україні росте на Передкарпатті, Поліссі, Лівобережному Лісостепу [13]. В межах