35. Павутинник рудий (Cortinarius collinitus). Родина Павутинникові – Cortinariaceae. Поширений в основному в Євразії [25]. В нашій державі зустрічається в Карпатах, Правобережному та Лівобережному Поліссі, Західному та Лівобережному Лісостепу [29]. В межах басейну знахідки цього павутинника були відмічені в Горганах та біля міста Яремча.

36. Павутинник ліловий (Cortinarius violaceus). Родина Павутинникові – Cortinariaceae. Ареал широкий, але дуже розкиданий. На Україні зростає в основному в Передкарпатті та в Лісостепу [29]. На досліджуваній території гриб було знайдено в декількох місцях, а саме: в селі Грабовець Богородчанського району, в селі Волосів Надвірнянського району та поблизу міста Надвірна в листяних лісах.

37. Павутинник зелено-коричневий (Cortinarius scaurus). Родина Павутинникові – Cortinariaceae. Голарктичний вид (в Євразії та Північній Америці). В межах України зростає в Карпатах, Правобережному і Лівобережному Поліссі у хвойних лісах на вологих та болотистих місцях [29]. На досліджуваній території був знайдений єдиний раз поблизу міста Яремча в ялиновому лісі.

38. Павутинник біло-фіолетовий (Cortinarius alboviolaceus). Родина Павутинникові – Cortinariaceae. Ареал зростання широкий. Найбільше його в Європі [5]. На Україні поширений на Прикарпатті, Лівобережному та Правобережному Лісостепу, в Опільських лісах у листяних, хвойних і змішаних лісах [29, 42]. На території басейну знахідки були відмічені в селах Грабовець, Жураки Богородчанського району, а також поблизу Івано-Франківська.

39. Павутинник оранжево-жовтий (Cortinarius malicorius). Родина Павутинникові – Cortinariaceae. Поширений в північній півкулі. На Україні ареал обмежений тільки Карпатами [25]. На досліджуваній території знахідки були відмічені в селі Любіжня Надвірнянського району в хвойних лісах на вологих місцях.

40. Гебелома клейка (Hebeloma crustuliniforme). Родина Павутинникові – Cortinariaceaeа. Голарктичний вид. На Україні – це один зі звичайних видів грибів, який зростає на Поліссі, Правобережному та Лівобережному Лісостепу, Прикарпатті, Гірському Криму [29]. На території басейну зустрічається у листяних та хвойних лісах майже всюди.

41. Гнойовик білий (Coprinus comatus). Родина Гнойовикові – Coprinaceae. Космополіт. У нас теж дуже розповсюджений гриб. Найбільше його на Поліссі, Передкарпатті, південно-східних областях України [35]. Поширений в основному в рівнинній частині басейну на відкритих місцях та луках на угноєних грунтах.

42 .Псатирела Кандолля (Psathyrella candolleana). Родина Гнойовикові– Coprinaceae. Поширений у старому та новому світі [25]. На території України зростає в Карпатах, Лівобережному Лісостепу та південно-східних областях [29, 35]. Теж дуже поширений вид на досліджуваній території. Зустрічається повсюди.

43. Панеол дзвониковидний (Panaeolus campanulatus). Родина Гнойовикові – Coprinaceae. Космополіт. На Україні зустрічається в Карпатах, Правобережному Поліссі, Прикарпатті [29]. На території басейну зростає як в рівнинній, так і в гірській частині на кінських і коров’ячих екскрементах.

44. Строфарія синьо-зелена (Stropharia aeruginosa). Родина Строфарієві – Strophariaceae. Широкий ареал. Зустрічається майже по всьому світу [25]. На Україні теж зростає майже на всій території, а саме: в Карпатах, на Поліссі, Лісостепу, у злаково-лучному степу, у гірському Криму [8, 13]. На території басейну були дві знахідки: в селі Грабовець Богородчанського району та поблизу села Загвіздя Тисменицького району.

45. Опеньок цегляно-оранжевий несправжній (Hypholoma sublateritium). Родина Строфарієві – Strophariaceae. Космополіт. Широко розповсюджений на території України Карпатах, Передкарпатті, Поліссі, Правобережному та Лівобережному Лісостепу. Менше його в південно-східних областях [8, 29]. На досліджуваній території цей вид є також одним з найпоширеніших, і зустрічається фактично повсюди крім високогірних областей на старих пнях і гнилих гілках.

46. Коноцибе тонкий (Conocybe tenera). Родина Больбітієві – Bolbitiaceae.Теж є космополітом. На території України поширений в Карпатах, на Правобережному Поліссі, Правобережному та Лівобережному Лісостепу, Опіллі, в степовій частині України [29]. В межах басейну вид було знайдено в селі Грабовець Богородчанського району та недалеко від села Рибне Тисменицького району.

47. Молочай (Lactarius volemus). Родина Сироїжкові – Russulaceae. Голарктичний вид. У нас зростає в Карпатах, Передкарпатті, Поліссі, Лісостепу [28, 29]. Дуже розповсюджений вид в басейні річки Бистриця Зустрічається як у листяних так і у хвойних лісах, майже по всій території басейну.

48. Хрящ-молочник чорний (Lactarius lignyotus). Родина Сироїжкові – Russulaceae. В північній півкулі. На Україні зустрічається в основному в Карпатах [29]. В басейні річки Бистриця було відмічено дві знахідки, а саме: в Надвірнянському районі в заказниках Бредулецький та Кливський.

49. Сироїжка оливково-зелена (Russula olivaceae). Родина Сироїжкові – Russulaceae. Зростає в Євразії та Північній Америці. В нашій країні – Лівобережний та Правобережний Лісостеп, Прикарпаття переважно в широколистяних та змішаних лісах [25, 29]. На досліджуваній території гриб було знайдено в селі Грабовець Богородчанського району, поблизу міста Надвірна та в заказнику Козакова долина біля Івано-Франківська.

50. Сироїжка синьо-зелена (Russula cyanoxantha). Родина Сироїжкові – Russulaceae. Вид розповсюджений в північній півкулі. Одна з найпоширеніших сироїжок. На території України зростає в Передкарпатті, Поліссі та Лісостепу [35]. В межах басейну зустрічається майже повсюдно в листяних, хвойних і змішаних лісах.

4.7. Практичне значення агарикальних грибів

Всі макроміцети за характером їх використання людиною для їжі поділяються на їстівні, умовно їстівні, неїстівні, отруйні та смертельно отруйні.

1.Їстівні гриби не містять отруйних речовин, гіркоти, неприємного запаху, їх можна використовувати в їжу в свіжому вигляді (варити, жарити і т. д.) або переробляти без спеціальної попередньої обробки. До цієї групи відноситься більшість трубчастих грибів, сироїжки, печериці, рядовки та ін [21, 32].

2. Умовно їстівні гриби, перш ніж готувати з них блюда або пускати в переробку, треба попередньо обробити, так як в них містяться неприємні на смак або шкідливі речовини. Також це гриби з пекучим і гірким смаком. Ці речовини можна видалити за