дослідження повинні бути основані на співвідношенні маршрутних, стаціонарних і експериментальних методів аналізу, так як тільки при такому методичному підході можна вияснити взаємозв’язок грибів з середовищем, зрозуміти і вивчити екологічні потреби видів [4, 18, 42].
Для вивчення видового складу і маси плодових тіл необхідний метод роздільного обліку грибів в залежності від розмірів. Гриби потрібно збирати по всій пробній площі. Абсолютний облік потрібно проводити 2 рази в місяць, враховуючи тривалість існування їхніх плодових тіл [4].
В основному, тільки стаціонарні мікологічні дослідження можуть дати можливість кількісно оцінити угрупування грибів в лісових біогеоценозах і дозволять вияснити екологію трофічно різних видів грибів. Основні принципи мікоценологічних стаціонарних досліджень заключаються в наступному: площа виявлення залежить від розмірів особин, вона залежить також і від складності вертикальної і горизонтальної структури біогеоценозів, від рясності і розміщення грибів. Види-домінанти потребують для виявлення видового складу і маси набагато меншої облікової площі, ніж рідкісні і одиночні [4, 6].
Гриби визначалися за Визначником грибів України (1979) під редакцією академіка АН УРСР Д. К. Зерова [29], за атласом грибів України (1974) М. Я. Зерової [17], деякими іноземними джерелами [52 – 55] та веб-сайтами [57 – 60], а також за допомогою набору реактивів: KOH(5%), NH4OH(10%), фенол, залізний купорос, нафтол [29]. Для визначення грибів за морфологією спор використовувався мікроскоп. Систематичні таксони приймалися за М. Я. Зеровою (1979) [29] та Горленко М. В. (1980) [18]; екологічні групи грибів за Дудкою І. А. (1987) [21].
Збір гербарного матеріалу та сушка грибів проводилися за загальноприйнятними методами. Підчас досліджень було зроблено фотознімки деяких видів грибів.
4. Результати досліджень та їх обговорення
4.1. Конспект мікобіоти
Протягом 2006 – 2010 років на досліджуваній території було знайдено і визначено 356 видів агарикальних грибів. Їх перелік наведено в таблиці 4.1.1.
Таблиця 4.1.1. Конспект мікобіоти.
№ п/п | Родина | Види | Шкала рясності | Шкала
суспільності | Екологічні групи | Практичне значення
1. | Стробіломіце-тові
Strobilomyceta-ceae | Стробіломіцес
стовбурчастолускатий
Strobilomyces
floccopus (Fr). Karst. | 1 | 1 | мікоризний | неїстівний
2. | Болетальні Boletaceae | Гірчак
Tylopilus felleus (Fr). | 2 | 1 | мікоризний | неїстівний
3. | Білий гриб сосновий
Boletus pinophilus
Pilat , Dermek | 2 | 2 | мікоризний | їстівний
4. | Білий гриб ялиновий
Boletus edulis Fr. | 4 | 3 | мікоризний | їстівний
5. | Білий гриб сітчастий
Boletus reticulatus
(Schaeff.) Boud. | 4 | 2 | мікоризний | їстівний
6. | Боровик укорінений
Boletus appendiculatus Fr. | 2 | 2 | мікоризний | їстівний
7. | Боровик придатковий
Boletus subappendiculatus Dermek, Lazebn. | 2 | 2 | мікоризний | їстівний
8. | Боровик королівський
Boletus regius Krombh. | 2 | 2 | мікоризний | їстівний
9. | Дубовик зернистий
Boletus erythropus (Fr) | 3 | 2 | мікоризний | їстівний (ум. їстівний)
10. | Дубовик звичайний
Boletus luridus Schaeff. ex Fr. | 3 | 2 | мікоризний | їстівний
11. | Боровик неїстівний
Boletus calopus Fr. | 3 | 2 | мікоризний | неїстівний
12. | Моховик тріщинуватий
Xerocomus chrysenteron (St. Avans) | 4 | 2 | мікоризний | їстівний
13. | Моховик
Xerocomus pruinatus
(Fr.) Queмl. | 3 | 3 | мікоризний | їстівний
14. | Моховик зелений
Xerocomus subtomentosus (Fr). | 3 | 1 | мікоризний | їстівний
15. | Моховик коричневий
Xerocomus spadiceus (Fr.)Quel. | (+) | 2 | мікоризний | їстівний
16. | Польський гриб
Xerocomus badius
(Fr.) Gill. | 4 | 2 | мікоризний | їстівний
17. | Обабок дубовий
Leccinum quercinum
(Pil.) Pil. | 3 | 2 | мікоризний | їстівний
18. | Підосичник червоний
Leccinum aurantiacum Gray. | 4 | 3(2) | мікоризний | їстівний
19. | Обабок чорний
Leccinum duriusculum
(Schulz.) Sing. | 3 | 2 | мікоризний | їстівний
20. | Обабок жовто-бурий
Leccinum versipelle
(Fr.; Hцk.) Snell. | 3 | 2 | мікоризний | їстівний
21. | Грабовик
Leccinum griseum
(Queмl.) Singм | 4 | 3 | мікоризний | їстівний
22. | Підберезник звичайний
Leccinum scabrum
(Fr). F. S. Gray. | 4 | 2(3) | мікоризний | їстівний
23. | Підберезник різнокольоровий
Leccinum variicolor Watl. | 4 | 3 | мікоризний | їстівний
24. | Підберезник болотний
Leccinum holopus
(Rostk. apud. Sturm) Watl. | 3 | 2 | мікоризний | їстівний
25. | Підберезник чорний
Leccinum melaneum
(Smolt.) Pil. еt Dermek | 3 | 2 | мікоризний | їстівний
26. | Маслюк звичайний
Suillus luteus (Fr). | 4 | 3 | мікоризний | їстівний
27. | Маслюк зернистий
Suillus granulatus
(Fr). Kuntze | 3 | 2 | мікоризний | їстівний
28. | Маслюк модриновий
Suillus grevillei (Fr). | 3 | 3 | мікоризний | їстівний
29. | Маслюк модриновий синіючий
Suillus aeruginascens (Secr.) Snell. | (+) | 1 | мікоризний | їстівний
30. | Козляк
Suillus bovinus (Fr). | 3 | 3 | мікоризний | їстівний
31. | Маслюк жовто-бурий
Suillus variegates
(Fr). Kuntze | 3 | 3 | мікоризний | їстівний
32. | Перцевий гриб
Chalciporus piperatus (Fr) | 4 | 5 | мікоризний | неїстівний
33. | Паксилові
Paxillaceae | Свинушка тонка
Paxillus involutus
(Batsch: Fr.) Fr. | 4 | 3 | гумусний
сапротроф | отруйний
34. | Свинушка чорноповстиста
Paxillus atrotomentosus
(Fr). Fr. | 2 | 2 | сапротрофний ксилотроф | неїстівний
35. | Мокрухові
Gomphidiaceae | Мокруха ялинова
Gomphidius glutinosus
(Schaeff.: Fr.) Fr. | 3 | 3 | мікоризний | їстівний
36. | Мокруха слизька
Gomphidius rutilus
(Fr.) Lund. | 3 | 3 | мікоризний | їстівний
37. | Мокруха повстиста
Gomphidius tomentosus
Humb. | 2 | 2 | мікоризний | їстівний
38. | Мокруха рожева
Gomphidius roseus
(Fr.) Karst. | 2 | 2 | мікоризний | їстівний
39. |