У нас: 141825 рефератів
Щойно додані Реферати Тор 100
Скористайтеся пошуком, наприклад Реферат        Грубий пошук Точний пошук
Вхід в абонемент


дослідження повинні бути основані на співвідношенні маршрутних, стаціонарних і експериментальних методів аналізу, так як тільки при такому методичному підході можна вияснити взаємозв’язок грибів з середовищем, зрозуміти і вивчити екологічні потреби видів [4, 18, 42].

Для вивчення видового складу і маси плодових тіл необхідний метод роздільного обліку грибів в залежності від розмірів. Гриби потрібно збирати по всій пробній площі. Абсолютний облік потрібно проводити 2 рази в місяць, враховуючи тривалість існування їхніх плодових тіл [4].

В основному, тільки стаціонарні мікологічні дослідження можуть дати можливість кількісно оцінити угрупування грибів в лісових біогеоценозах і дозволять вияснити екологію трофічно різних видів грибів. Основні принципи мікоценологічних стаціонарних досліджень заключаються в наступному: площа виявлення залежить від розмірів особин, вона залежить також і від складності вертикальної і горизонтальної структури біогеоценозів, від рясності і розміщення грибів. Види-домінанти потребують для виявлення видового складу і маси набагато меншої облікової площі, ніж рідкісні і одиночні [4, 6].

Гриби визначалися за Визначником грибів України (1979) під редакцією академіка АН УРСР Д. К. Зерова [29], за атласом грибів України (1974) М. Я. Зерової [17], деякими іноземними джерелами [52 – 55] та веб-сайтами [57 – 60], а також за допомогою набору реактивів: KOH(5%), NH4OH(10%), фенол, залізний купорос, нафтол [29]. Для визначення грибів за морфологією спор використовувався мікроскоп. Систематичні таксони приймалися за М. Я. Зеровою (1979) [29] та Горленко М. В. (1980) [18]; екологічні групи грибів за Дудкою І. А. (1987) [21].

Збір гербарного матеріалу та сушка грибів проводилися за загальноприйнятними методами. Підчас досліджень було зроблено фотознімки деяких видів грибів.

4. Результати досліджень та їх обговорення

4.1. Конспект мікобіоти

Протягом 2006 – 2010 років на досліджуваній території було знайдено і визначено 356 видів агарикальних грибів. Їх перелік наведено в таблиці 4.1.1.

Таблиця 4.1.1. Конспект мікобіоти.

№ п/п | Родина | Види | Шкала рясності | Шкала

суспільності | Екологічні групи | Практичне значення

1. | Стробіломіце-тові

Strobilomyceta-ceae | Стробіломіцес

стовбурчастолускатий

Strobilomyces

floccopus (Fr). Karst. | 1 | 1 | мікоризний | неїстівний

2. | Болетальні Boletaceae | Гірчак

Tylopilus felleus (Fr). | 2 | 1 | мікоризний | неїстівний

3. | Білий гриб сосновий

Boletus pinophilus

Pilat , Dermek | 2 | 2 | мікоризний | їстівний

4. | Білий гриб ялиновий

Boletus edulis Fr. | 4 | 3 | мікоризний | їстівний

5. | Білий гриб сітчастий

Boletus reticulatus

(Schaeff.) Boud. | 4 | 2 | мікоризний | їстівний

6. | Боровик укорінений

Boletus appendiculatus Fr. | 2 | 2 | мікоризний | їстівний

7. | Боровик придатковий

Boletus subappendiculatus Dermek, Lazebn. | 2 | 2 | мікоризний | їстівний

8. | Боровик королівський

Boletus regius Krombh. | 2 | 2 | мікоризний | їстівний

9. | Дубовик зернистий

Boletus erythropus (Fr) | 3 | 2 | мікоризний | їстівний (ум. їстівний)

10. | Дубовик звичайний

Boletus luridus Schaeff. ex Fr. | 3 | 2 | мікоризний | їстівний

11. | Боровик неїстівний

Boletus calopus Fr. | 3 | 2 | мікоризний | неїстівний

12. | Моховик тріщинуватий

Xerocomus chrysenteron (St. Avans) | 4 | 2 | мікоризний | їстівний

13. | Моховик

Xerocomus pruinatus

(Fr.) Queмl. | 3 | 3 | мікоризний | їстівний

14. | Моховик зелений

Xerocomus subtomentosus (Fr). | 3 | 1 | мікоризний | їстівний

15. | Моховик коричневий

Xerocomus spadiceus (Fr.)Quel. | (+) | 2 | мікоризний | їстівний

16. | Польський гриб

Xerocomus badius

(Fr.) Gill. | 4 | 2 | мікоризний | їстівний

17. | Обабок дубовий

Leccinum quercinum

(Pil.) Pil. | 3 | 2 | мікоризний | їстівний

18. | Підосичник червоний

Leccinum aurantiacum Gray. | 4 | 3(2) | мікоризний | їстівний

19. | Обабок чорний

Leccinum duriusculum

(Schulz.) Sing. | 3 | 2 | мікоризний | їстівний

20. | Обабок жовто-бурий

Leccinum versipelle

(Fr.; Hцk.) Snell. | 3 | 2 | мікоризний | їстівний

21. | Грабовик

Leccinum griseum

(Queмl.) Singм | 4 | 3 | мікоризний | їстівний

22. | Підберезник звичайний

Leccinum scabrum

(Fr). F. S. Gray. | 4 | 2(3) | мікоризний | їстівний

23. | Підберезник різнокольоровий

Leccinum variicolor Watl. | 4 | 3 | мікоризний | їстівний

24. | Підберезник болотний

Leccinum holopus

(Rostk. apud. Sturm) Watl. | 3 | 2 | мікоризний | їстівний

25. | Підберезник чорний

Leccinum melaneum

(Smolt.) Pil. еt Dermek | 3 | 2 | мікоризний | їстівний

26. | Маслюк звичайний

Suillus luteus (Fr). | 4 | 3 | мікоризний | їстівний

27. | Маслюк зернистий

Suillus granulatus

(Fr). Kuntze | 3 | 2 | мікоризний | їстівний

28. | Маслюк модриновий

Suillus grevillei (Fr). | 3 | 3 | мікоризний | їстівний

29. | Маслюк модриновий синіючий

Suillus aeruginascens (Secr.) Snell. | (+) | 1 | мікоризний | їстівний

30. | Козляк

Suillus bovinus (Fr). | 3 | 3 | мікоризний | їстівний

31. | Маслюк жовто-бурий

Suillus variegates

(Fr). Kuntze | 3 | 3 | мікоризний | їстівний

32. | Перцевий гриб

Chalciporus piperatus (Fr) | 4 | 5 | мікоризний | неїстівний

33. | Паксилові

Paxillaceae | Свинушка тонка

Paxillus involutus

(Batsch: Fr.) Fr. | 4 | 3 | гумусний

сапротроф | отруйний

34. | Свинушка чорноповстиста

Paxillus atrotomentosus

(Fr). Fr. | 2 | 2 | сапротрофний ксилотроф | неїстівний

35. | Мокрухові

Gomphidiaceae | Мокруха ялинова

Gomphidius glutinosus

(Schaeff.: Fr.) Fr. | 3 | 3 | мікоризний | їстівний

36. | Мокруха слизька

Gomphidius rutilus

(Fr.) Lund. | 3 | 3 | мікоризний | їстівний

37. | Мокруха повстиста

Gomphidius tomentosus

Humb. | 2 | 2 | мікоризний | їстівний

38. | Мокруха рожева

Gomphidius roseus

(Fr.) Karst. | 2 | 2 | мікоризний | їстівний

39. |


Сторінки: 1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17 18 19 20 21 22 23 24 25 26 27 28 29 30 31 32 33 34 35