Таблиця 6. Динаміка виробництва основних продуктів харчування в області

Види продукції | 1990 | 1995 | 2000 | 2000,% до

1990 | 1995

Цукор-пісок, тис. тонн | 77,7 | 36,2 | 21,1 | 26.9 | 58,3

Олія, тис. тонн | 2,1 | 0,4 | 1,0 | 47,6 | збільши-лось у 2,5 рази

Консерви, млн. ум. банок | 37,8 | 7,4 | 4,3 | 11,4 | 58,1

М'ясо, включаючи продукти І категорії, тис. тонн | 56,3 | 22,4 | 14,3 | 25,7 | 63,8

Ковбасні вироби, тис. тонн | 13,7 | 5,5 | 3,5 | 25,5 | 63,5

Продукція з незбираного молока, тис. тонн | 133,2 | 25,6 | 12Д | 9.0 | 47,3

Сири жирні, тис. тонн | 5,6 | 2,6 | 2,4 | 42,9 | 92,3

Тваринне масло, тис. тонн | 5,4 | 3,5 | 1,6 | 29,6 | 45,7

Кондитерські вироби, тис. тонн | 21,7 | 4,9 | 1,2 | 5.5 | 24,5

Транспорт і зв'язок. Транспорт є однією з провідних ла-нок господарського комплексу області. Так, довжина залізниць загального користування складає 479 км, середня густота їх — 34,5 км на 1000 км2. Головними трасами є Львів — Івано-Франківськ — Чернівці, Тернопіль — Рогатин — Стрий, що з'єднують область з іншИіМи обласними центрами країни, а Україну — з дер-жавами Західної, Центральної та Південної Європи. В горах для вивезення лісу побудовані вузькоколійні залізниці. Довжина ав-томобільних шляхів — близько 4,4 тис. км. Усі вони мають твер-де покриття, що особливо важливо для гірських районів. Головні магістралі з'єднують Івано-Франківськ з Львовом, Чернівцями, Ужгородом. В Івано-Франківську розташований аеропорт. Тру-бопровідний транспорт в області представлений газопроводами "Братерство", "Союз", Уренгой — Помари — Ужгород, етилено-проводом з Угорщини до Калушу. На території області прохо-дять потужні лінії електропередач.

Капітальні вкладення і капітальне будівництво. Капі-тальні вкладення сприяють економічному розвитку області, структурній перебудові її промисловості та сільського господар-ства, їх обсяг протягом останніх 7-8 років є недостатнім, значно нижчим за промислово розвинені області. У 2000 р. він склав 369 млн. грн. або 2,6% від інвестицій в основний капітал в Україні, в перерахунку на одну особу — 255,6 млн. грн., що на 10% нижче, ніж в середньому в Україні. Позитивні стійкі економічні тенденції можливі при залученні внутрішнього і зовнішнього капіталу, при змінах обсягу, структури і ефективності його використання в різ-них ланках господарського комплексу. Оскільки сьогодні нове будівництво практично не ведеться, на такі роботи залучено 196 млн. грн. або 2,8% від усіх в Україні. Інвестиційна політика має бути спрямована на залучення коштів для технічного переос-нащення і реконструкції діючих підприємств, підтримку тих підприємств, що можуть забезпечити швидке їх повернення. Інве-стиції принесуть віддачу також у традиційних для області галу-зях — хімічній і нафтогазодобувній та переробній, рекреаційному комплексі, лісовій, меблевій, харчовій та легкій промисловості.

Аналіз розвитку і розміщення соціальної сфери. Життє-вий рівень. Івано-Франківська область є регіоном з низькою ча-сткою і обсягом витрат населення на купівлю в торговельній ме-режі та характерною порівняно високою питомою вагою спожи-вання з особистих підсобних господарств. Мережа торговельних закладів зменшилася, що призвело до погіршення торговельного обслуговування через зниження товарозабезпеченості населення. Погіршився контроль за якістю продовольчих і промислових то-варів, збільшилась кількість ринків, а в період зменшення

купівельної спроможності населення і зростання інфляції галузь торгівлі занепала, пройшло вимивання з ринку дешевих і найне-обхідніших товарів. Мережа дешевих закладів з постійним ви-робничим контролем для повсякденного харчування майже від-сутня, громадське харчування після проведеної комерціалізації не досягло великих успіхів.

При наданні платних послуг у загальному їх зростанні в грошовому вимірі головною складовою залишається збільшення тарифів і податків на їх виконання, причому не досить висо-кої якості.

Але поліпшується ще один важливий показник — забез-печеність житлом в середньому на одного жителя. Відбувається це через збільшення індивідуального житлового будівництва тією частиною населення, що приїздить із заробітків з-за кордо-ну із значними валютними ресурсами та за рахунок вимирання і від'їзду населення.

Цікавим нововведенням в області є метод народної бу-дови. Завдяки цьому вдалося здати в експлуатацію здавалося зовсім безперспективні довгобуди, сотні дітей одержали нові дит-садки, школи. У 2000-му році саме в такий спосіб введено в ек-сплуатацію 13 об'єктів освіти, з них— 10 шкіл на 1770 учнівських місць, дві лікарні — у Верховині і Заболотові, амбулаторно-по-ліклінічні заклади на ЗО відвідувань за зміну, чотири заклади культури. Прокладено також 152 кілометри газифікаційних ме-реж, збудовано 213 тисяч квадратних метрів житла. Ні в обласно-му, ні в районних бюджетах немає нині коштів на будівництво ве-ликих соціальних закладів, вони фінансують лише невелику част-ку робіт, а решту — беруть на себе місцеві підприємства, госпо-дарства: допомагають будівельними матеріалами, технікою, опо-ряджувальні роботи в школах виконують батьки та учні. Мето-дом народної будови й розширенням фінансування з обласного бюджету планується звести школи, будинки культури, лікарні, впорядкувати центральні частини районних центрів.

Забезпеченість населення потужностями амбулаторно-поліклінічних закладів підвищується, оскільки розширюється ме-режа комерційних аптек, лікарень і поліклінік, але лікуватися в них усі бажаючі не можуть через високу оплату їх послуг.

Кількість студентів у вищих учбових закладах освіти всіх рівнів акредитації збільшується завдяки відкриттю нових інсти-тутів, філій, але їх комерціалізація надає можливість одержатиосвіту лише забезпеченим студентам. Кількість учнів у середніх за-кладах освіти залишається постійною, хоча в гірських районах во-на зменшується. Тенденції в народжуваності дітей залишають пер-спективною роботу вчителів у області, але необхідно підвищити їх заробітну