Прохідність місцевості — це властивість місцевості, що сприяє чи утрудняє пересування підрозділів. Вона враховується при виборі напрямку зосередження основних зусиль підрозділу, визначенні ширини фронту наступу, можливості і здатності застосування різних видів військової техніки, а також при організації маневру, виборі шляхів підвозу боєприпасів і матеріальних засобів.

Основним фактором, що визначає прохідність місцевості, є дорожня мережа. Чим сильніше розвинута мережа доріг і вище їхній клас, тим місцевість доступніше для дій усіх родів військ. Автомобільні дороги з твердим покриттям допускають рух транспорту в будь-яку погоду. Прохідність ґрунтових доріг визначається головним чином характером ґрунтів і ґрунтів, рельєфом місцевості, часом року і станом погоди.

Роль дорожньої мережі ще більше підвищується в лісисто-болотистій, пустельній і гірській місцевості, де пересування підрозділів поза дорогами є вкрай скрутним. Різко зростає значення дорожньої мережі в період весняної й осінньої распутиці. У таких умовах дороги з твердим покриттям здобувають значення найважливіших напрямків, уздовж яких зосереджуються основні зусилля підрозділів як у наступі, так і в обороні.

Прохідність місцевості поза дорогами визначається її пересіченістю. Місцевість з ярами, крутими схилами й обривами, ріками і заболоченими ділянками, з великими площами лісових масивів істотно знижує прохідність по ній бойових машин і автотракторної техніки.

Захисні властивості місцевості — це властивості місцевості, що послабляють дію вражаючих факторів ядерної і звичайної зброї. Правильне визначення і використання захисних властивостей місцевості полегшує організацію захисту особового складу і бойової техніки від вражаючих факторів різних видів зброї.

Захисні властивості місцевості визначаються насамперед характером рельєфу, рослинного покриву, наявністю на місцевості різних природних і штучних укриттів, здатних цілком чи частково забезпечити захист підрозділів.

Різні форми рельєфу можуть підсилити чи значно послабити вплив ударної хвилі, світлового випромінювання і проникаючої радіації. Так, на передніх (звернених убік ядерного вибуху) схилах височин тиск ударної хвилі помітно підвищується. На зворотних (стосовно ядерного вибуху) схилах вражаюче дія ударної хвилі істотно зменшується. Яри, лощини, канави, вимоїни, рови й інші поглиблення також послабляють дію ударної хвилі, якщо вона перетинає їх у поперечному напрямку. При цьому послаблення вражаючої дії ударної хвилі тим більше, чим більше їхня глибина і звивистість і чим менше ширина. Так, що уражаюча дія ударної хвилі на дні яру глибиною 5 м. при ширині 5м. зменшується в порівнянні з рівнинною місцевістю в 2,5 рази, при ширині 10 м. - в 1,5 рази, при ширині 15 м. - у 1,3 рази.

Захисні властивості місцевості багато в чому визначаються і характером рослинного покриву. Так, лісові масиви послабляють ударну хвилю в 2 рази і більше, зменшують вплив світлового випромінювання в 6—8 разів, а також знижують рівень радіації в 2— 3 рази в порівнянні з відкритою місцевістю.

Умови орієнтування — це властивості місцевості, що сприяють визначенню свого місця розташування і потрібного напрямку руху щодо сторін обрію, що оточують об'єкти місцевості, а також щодо розташування своїх військ і військ супротивника. Вони визначаються наявністю на місцевості характерних елементів рельєфу і місцевих предметів, що чітко виділяються серед інших об'єктів по своєму зовнішньому вигляду чи положенню і зручних для використання як орієнтири.

Умови спостереження - це властивості місцевості, що сприяють одержанню зведень про супротивника. Вони визначаються ступенем просматриваемости навколишньої місцевості, дальністю огляду і залежить від характеру рельєфу, рослинного покриву, наявності населених пунктів і інших об'єктів, що перешкоджають огляду місцевості.

Маскуючі властивості місцевості, це властивості місцевості, що дозволяють сховати від супротивника розташування і пересування особового складу і бойової техніки. Вони визначаються наявністю природних укриттів, утворених формами рельєфу, рослинним покривом, населеними пунктами й іншими місцевими предметами, а також загальним характером, кольором і плямистістю місцевості (чим різноманітніше колірна гама, тим краще умови маскування).

Гарними властивостями, що маскують, володіє пересічена місцевість з лісовими масивами і численними населеними пунктами. Так, лощини, балки, яри створюють сприятливі умови для укриття підрозділів.

Найбільш зручними природними укриттями для підрозділів є ліси. Властивості, що маскують їх, визначаються в основному висотою дерев, зімкнутістю крон, складом порід і наявністю підліска.

Умови ведення вогню — це властивості місцевості, що забезпечують зручне і сховане від спостереження супротивника розташування вогневих засобів, ведення точного вогню зі стрілецької зброї, знарядь, танків, протитанкових засобів, мінометів, а також коректування стрільби. Вони залежать від характеру рельєфу, рослинного покриву, наявності доріг, населених пунктів і інших місцевих предметів.

При визначенні умов ведення вогню встановлюють ділянки місцевості, що не прострілюються стрілецькою зброєю і протитанковими засобами в розташуванні супротивника і своїх підрозділів, вибирають найбільше вигідні позиції для ведення вогню зі стрілецької зброї й інших вогневих засобів.

Умови інженерного устаткування місцевості залежать від типу почвогрунтів, рівня ґрунтових вод, наявності будівельних матеріалів, а також від характеру природних і штучних укриттів і перешкод. Стан почвогрунтів багато в чому визначає обсяг робіт з підготовки колонних шляхів, устаткуванню основних і запасних вогневих позицій артилерії, по уривку окопів, траншей, укриттів для знарядь, танків, бойових машин піхоти й іншої бойової техніки, зведенню споруджень на пунктах керування, укриттів для особового складу, технічних засобів і об'єктів тилу. Наявність на місцевості будівельних матеріалів (лісу, щебеню, гравію, піску і т.п.) визначає обсяг і терміни інженерних робіт. Від глибини залягання ґрунтових вод залежить можливість підготовки пунктів водопостачання, будівництва різних споруджень.

1.2. Основні види (різновиди) місцевості та їхні тактичні властивості

За характером рельєфу місцевість підрозділяють на рівнинну, пагорбну і гірську. Гірська місцевість у