Речовини переважно загальноотруйної дії поділяються на:—

отрути крові:

— гемолітики (миш’яковистий водень та ін.);

— отрути гемоглобіну (окис вуглецю, окисли азоту, сірчистий ангід-

рид та ін.);—

тканинні отрути:

— інгібітори ферментів дихального ланцюга (синільна кислота, ціаніди, нітрили, сірководень та ін.);

— роз’єднювачі окислення та фосфорилювання (динітрофенол та ін.);

— речовини, які вичерпують запаси субстратів для процесів біологічного окислення (етиленхлоргідрин та ін.).

Властивості миш’яковистого водню, окису вуглецю, окислів азоту, ціанідів розглянуті у відповідних розділах підручника.

2,4 - динітрофенол ( С6Н3ОН(NO2)2 ) входить в групу високотоксичних гербіцидів. Крім цього, застосовується у виробництві барвників, засобів обробки дерева. Являє собою жовтуваті кристали, здатні диспергувати на повітрі. Температура плавлення +115° С. Легко розчинний в бензолі, слабо— у воді.

Біохімічний механізм дії зумовлений тим, що ця речовина є мембранною отрутою, блокуючою ферменти, які беруть участь в знятті потенціалу з мітохондрій і синтезі макроергів (АТФ), а тому вся енергія, що звільняється, перетворюється на тепло.

Ураження розвивається при інгаляційному, пероральному і перкутантному поступанні отрути в організм.

Виділяють легку, середню та важку форми отруєння. При легкій інтоксикації через годину розвивається загальна симптоматика: головний біль, в’ялість, зниження працездатності, запаморочення, диспептичні розлади. Патогномонічними є виражена пітливість, підйом температури до 38° С, підвищення рівня основного обміну на 20-30%. В більш важких випадках до описаних явищ приєднуються задишка, відчуття стиснення за грудиною, тахікардія. Температура тіла підвищується до 40° С і вище (“тепловий вибух”). Настає непритомність, зіниці розширюються, розвивається коматозний стан. Смерть може наступити на протязі декількох годин від зупинки дихання.

При контакті з шкірними покривами викликає явища подразнення, у чутливих людей — токсичні дерматити.

Етиленхлоргідрин (ОНСН2СН2Сl, бета-хлоретиловий спирт, бета-хлоретанол) широко застосовується у виробництві барвників, смол, пластмас, засобів обробки дерева, як розчинник в органічному синтезі. Це безколірна рідина із слабким ефірним запахом. Температура кипіння +29° С, добре розчиняється у воді. Пари важчі за повітря.

Сильна отрута, діє інгаляційно та при попаданні в шлунок. Смертельна концентрація 1,2 г/м3 при вдиханні напротязі 2 годин. Вогнище нестійке, сповільненої дії.

Клініка розвивається через декілька годин після ураження. В момент контакту відмічається невелике подразнення очей, верхніх дихальних шляхів. Першими симптомами є слабкість, сильна спрага, біль в ділянці серця. Розвивається тремор, атаксія, параліч кінцівок, пронос, блювання, порушення дихання, ціаноз. Смерть настає від зупинки дихання. При сприятливому перебігу одужання наступає не менше, як через тиждень.

Речовини, які мають задушливу та загальноотруйну дію. Це найбільш різноманітна группа промислових отрут. Вона об’єднує речовини, що здатні при інгаляції викликати токсичний набряк легень, а при резорбції порушувати енергетичний обмін. В кінцевому результаті інтоксикація супроводжується токсичною гіпоксією змішаного типу.

Акрилонітрил (СН2 = CНСN) — безколірна рідина, з температурою кипіння 78,5° С. Пари отрути в 1,9 раза важчі за повітря, легко займаються, внаслідок утворення вибухонебезпечних сумішей. Помірно розчинний у воді. Застосовується у виробництві синтетичних волокон, каучуку, пластмас. Утворює нестійке, швидкодіюче вогнище.

Механізм загальнорезорбтивної дії пов’язаний із впливом на ланцюжок дихальних ферментів, в той час, коли задушлива і припікаюча дії поки що не вивчені.

Клініка ураження розвивається при поступанні речовини через шлунково-кишковий тракт, непошкоджену шкіру та легені. Якщо краплі речовини не зразу видалити з поверхні шкіри або погано обробити її після видалення, як правило, на протязі 12-24 год на місці аплікації розвивається бульозний дерматит, рідше виразки, які заживають з утворенням грубого рубцю.

Дія парів в концентрації 0,3- 0,5 г/м3 та вище супроводжується явищами подразнення слизових верхніх дихальних шляхів.

При вдиханні повітря з концентрацією отрути 0,035-0,22 г/м3 на протязі 20-45 хвилин розвиваються симптоми інтоксикації — головний біль, слабкість, нудота, блювання, задишка, пітливість. При подальшій дії акрилонітрилу в таких концентраціях розвивається ТНЛ. В більш тяжких випадках — непритомність, судоми, кома, смерть від зупинки дихання та серцевої діяльності.

Після перенесеної інтоксикації довго зберігається слабкість і біль в очах, м’язеві посмикування, хитка хода, зниження пам’яті, відсутність пульсу на кінцівках.

Сірководень (H2S) — безбарвний газ із характерним запахом зіпсованих яєць. Важчий за повітря. Використовується для отримання сірки, сірчаної кислоти, різних сульфідів, для боротьби з сільськогосподарськими шкідниками.

Основний шлях поступання в організм — інгаляційний, але можливе про-никнення і через шкіру.

Вогнище нестійке, швидкодіюче.

При концентрації в повітрі 0,2 мг / л появляються симптоми інтоксикації, концентрація 1,0 мг / л викликає апоплектичну форму отруєння, а смертельною є 1,2 мг / л.

Сіководень має загальнорезорбтивну (в основному нейротоксичну), і місцеву подразнюючу дії. Загальноотруйна дія пов’язана із здатністю його взаємодіяти з атомами заліза цитохромів В, С, А, інгібувати цитохромоксидазу і тим самим викликати гостру тканинну гіпоксію. Крім того, при метаболізмі H2S утворюються перекисні сполуки, які ще більше посилюють “енергетичний голод”.

Клініка. Iнтоксикація розвивається при вдиханні протягом години парів сірководню в концентрації 0,006 мг/л. Проявляєтьтся пекучим болем в очах, головним болем, сльозотечею, світлобоязню, нежиттю. При більш високих концентраціях — виражене подразнення слизової очей, носоглотки, металевий присмак в роті, головний біль, відчуття стиснення в грудях, нудота. Подальше вдихання призводить до розвитку токсичного набряку легень.

При вдиханні сірководню в концентраціях більше 0,9 мг/л спостерігається клініка, обумовлена загальнорезорбтивною дією. Можливий перехід в апоплектичну форму — швидкий розвиток судом і смерть на протязі декількох хвили, або виникнення судомно-коматозної — коли прояви отруєння розвиваються значно повільніше. Потерпілий може довго знаходитись у комі. Після виходу з неї — апатія, сонливість, ретроградна амнезія.

Часто виникають ускладнення у вигляді зниження інтелекту, психозів, паралічів,