Ураження великими дозами отрути проявляється колапсом і гострими порушеннями дихання, які розвиваються на протязі кількох хвилин і можуть привести до смерті. Iноді їм передують агональні судоми. Можливі інші варіанти перебігу отруєння, зумовлені наявністю в діоксині різних домішок.

Бромистий метил ( СН3Вr) — є газом із запахом ефіру, який при 4°С пе-ретворюється в рідину. Пари сполуки в 3,5 рази важчі за повітря. При високій температурі гідролізується з утворенням метилового спирту і бромистого водню. В крапельно-рідкому стані проникає через засоби захисту шкіри.

Використовується в хімічній промисловості як хімічний реагент для метилування, холодоагент в холодильних установках, у вогнегасниках.

Клініка. Має як місцеву, так і загальнорезорбтивну дію. При дії в рідкому стані викликає поверхневі ураження шкіри. При високих концентраціях в повітрі можливе сильне подразнення слизових дихальних шляхів. При довгій експозиції нерідко розвивається ТНЛ. Загальнорезорбтивна дія полягає в слабому нейротоксичному ефекті.

При вдиханні високих концентрацій перші симптоми інтоксикації виявляються в загальній слабкості, запамороченні, нудоті, блювоті. Потім розвиваються посмикування окремих груп м’язів, судоми, непритомність, кома. При виході з важкого стану — ністагм, порушення мови, слуху, чутливості.

Видужання повільне, з частими рецидивами. На протязі багатьох років — хитка хода, гіперрефлексія, парези, психічні порушення.

5. Принципи надання першої медичної допомоги

та лікування.

Загальні принципи надання невідкладної допомоги і терапії при гострих інтоксикаціях СДОР полягають в:—

припиненні подальшого поступання ОР в організм;—

якнайшвидшому виведенні токсичних речовин і їх отруйних метаболітів з крові та тканин;—

застосуванні специфічної антидотної терапії;—

забезпеченні нормального функціонування життєво важливих органів і систем;—

своєчасному наданні медичної допомоги на місці ураження та лікуванні в спеціалізованому стаціонарі;—

профілактиці різних ускладнень.

Надання допомоги і лікування при гострих отруєннях включають в себе елементи етіологічної, патогенетичної та симптоматичної терапії.

Перша допомога і лікування при отруєнні СДОР з переважно задушливою дією полягає в :

1. Негайному припиненні поступання отрути в організм шляхом одягання протигазу і виведення (виносу) ураженого із зараженої атмосфери. Необхідне надання спокою, захист від переохолодження, розслаблення комірця одягу та поясу;

2. Промиванні очей, носа, глотки 2 % розчином соди або простою водою;

3. Iнгаляціях кисню при порушеннях дихання, або штучній вентиляції легень при його зупинці;

4. Патогенетичній терапії, спрямованій на ліквідацію кисневого голодування, усунення запальних змін в легенях і метаболічних порушень, нормалізацію діяльності нервової системи.

Принципи лікування отруєнь СДОР переважно загальноотруйної дії описані при розгляді відповідних тем.

При наданні допомоги отруєним речовинами, які мають задушливу і загальноотруйну дію основну увагу звертають на :

1. Вихід, виніс потерпілого із зараженої атмосфери;

2. Надання ураженому спокою, його зігрівання;

3. При порушенні дихання і асфіксії — підтримка прохідності верхніх дихальних шляхів, інгаляції кисню;

4. При непритомності і комі — надання тілу фізіологічного положення;

5. При набряку легень — відповідна терапія ( така ж, як і при отруєнні фосгеном чи хлором).

Принципи лікування уражень нейротропними отрутами такі ж, як при ураженнях отруйними речовинами нервово-паралітичної дії — антидотна (атропін та його похідні) та симптоматична терапії.

Перша допомога при отруєнні аміаком полягає в наступному:

1) При попаданні рідкого аміаку в очі — негайно промити їх водою або 0,5-1% розчином квасців, закапати новокаїном по 1-2 краплі 1% розчину або дикаїном 0,5% розчин з адреналіном (1:1000);

2) При інгаляційному ураженні — припинення поступання отрути шляхом використання протигазів із спеціальними коробками або ізолюючих засобів захисту органів дихання. Виніс і вивід із зараженої атмосфери;

3) В подальшому — інгаляції кисню і необхідні заходи по попередженню можливого набряку легень і порушень з боку серцево-судинної діяльності;

4) Використання заспокійливих середників при різкому психомоторному збудженні.

Перша допомога та лікування при ураженнях метаболічними отрутами полягає в припиненні контакту отрути з організмом, санітарній обробці, введенні патогенетичних і симптоматичних середників.

Розробка комплексу заходів по проведенню організаційних, лікувально-евакуаційних та лікувально-профілактичних заходів у вогнищі зараження та на етапах медичної евакуації базується на оцінці хімічної обстановки, яка склалася внаслідок аварії на ХНО, а вона в свою чергу залежить від характеру самого об’єкта (тип і спосіб зберігання СДОР, їх кількість), часу аварії (час доби, сезон року), метеоумов (напрям і швидкість вітру, опади, вологість повітря та ін.), а також ступеню зараження території.

КОМПОНЕНТИ РАКЕТНИХ ПАЛИВ

Оснащення сучасних армій новітніми зразками зброї та техніки сприяло тому, що великій кількості людей доводиться мати справу з компонентами ракетного палива (КРП). Вони наділені токсичними властивостями і, в разі потрапляння в організм, можуть викликати порушення здоров’я різного ступеня вираженості. Тому важливими є знання їх механізму дії, патогенезу та клінічних проявів отруєння.

Широке застосування в збройних силах ракетної техніки поставило перед медичною службою проблеми профілактики отруєнь КРП та захисту осо-бового складу від їх токсичної дії. Крім цього лікарям слід знати правила надання невідкладної медичної допомоги і основні принципи лікування таких уражень.

1. Фізико-хімічні та токсичні властивості КРП.

Серед хімічно шкідливих факторів військової праці особливе місце займають КРП.

Ракетне паливо (РП) — це хімічні речовини або суміші хімічних речовин, що мають запас потенційної енергії, яка при згоранні (окисленні) переходить в кінетичну енергію гарячих газів.

Ракетне паливо поділяється на тверде і рідке. Тверде ракетне паливо використовуються в твердопаливних двигунах ракет різного класу та призначення (“повітря-повітря”, “повітря-земля”, “земля-повітря”, а також тактичних і оперативно-тактичних). Ці ракети