безпосередньо в регістрах аналітичного і синтетичного обліків, відповідно до чинного Положення про організацію бухгалтерського обліку і звітності в Україні.
Записи в накопичувальних регістрах виконують по показниках, необхідних для управління і контролю за фінансово-господарською діяльністю підприємства, а також для складання періодичної та річної бухгалтерської звітності. Основними регістрами при цій формі обліку є журнали-ордери, що ведуться по кредиту синтетичних рахунків (синтетичного обліку) і дебету кореспондуючих рахунків. Використовують також регістри аналітичного обліку - відомості, таблиці, книги і картки.
Наприкінці місяця підсумкові дані кредитових оборотів із журналів-ордерів переносять до Головної книги, в якій підраховують обороти по дебету кожного рахунка. Головну книгу використовують для узагальнення даних журналів-ордерів, взаємної перевірки зроблених записів по окремих рахунках і складання звітного балансу.
У Головній книзі відображають початкове сальдо, поточні обороти і сальдо на кінець звітного періоду (місяця, кварталу, року) по кожному синтетичному рахунку. За методом подвійного запису суми дебетових і кредитових оборотів, а також дебетових і кредитових сальдо мають бути відповідно між собою рівними. Головна книга відкривається на рік.
Журнали-ордери щомісяця закривають і їх підсумки переносять у Головну книгу, яка відкривається на рік. На першому її аркуші ведеться реєстр ордерів, який має довідкові значення. В даному реєстрі по кожному журналі-ордері записується загальною сумою обороти за місяць по кредиту одного чи групи рахунків, які включені в журнал-ордер.
Наступні за реєстром аркуші Головної книги слугують для запису даних по дебету і кредиту кожного синтетичного рахунку окремо, причому дебетові обороти по кожному рахунку записуються із поділом їх по кореспондуючих рахункам. Для того, щоб в дебеті рахунків Головної книги кореспондуючі рахунки були розміщені в порядку зростання номерів, їх потрібно проставити в заголовках граф попередньо, при відкритті Головної книги, керуючись кореспонденцією рахунків.
У Головній книзі поточні обороти записуються лише по синтетичним рахункам. При цьому, обороти по кредиту кожного синтетичного рахунка відображаються одним записом – в графі “Оборот по кредиту”. Обороти по дебету кожного рахунка переносяться у Головну книгу із різних журналів-ордерів. Потім їх сумують, після чого загальну суму по рахунку записують у графу “Всього за дебетом”.
В останніх двох графах дописують із журналів-ордерів сальдо на кінець місяця. По тих рахунках, сальдо яких в журналах-ордерах не відображаються, а приводяться лише обороти, сальдо виводиться безпосередньо в Головній книзі. Основними перевагами журнально-ордерної форми обліку є:
узгодженість аналітичного і синтетичного обліку в одному регістрі;
забезпечення своєчасного і рівномірного відображення бухгалтерських записів на протязі звітного періоду;
забезпечення поділу облікових робіт;
можливість проведення аналізу господарської діяльності підприємства;
зменшення загальної кількості облікових регістрів.
На рис. 2.2 відобразимо журнально-ордерну форму обліку.
Рис. 2.2 - Схема журнально-ордерної форми обліку на підприємстві «Укргазенергосервіс»
В нових умовах господарювання журнально-ордерна форма не відповідає усім потребам управління підприємством, а саме: побудова журналів-ордерів не вміщує нових форм обліку, має неповний об’єм аналітичних даних, які необхідні для управління підприємством. На основі даних бухгалтерського обліку підприємства зобов’язані складати фінансову звітність. Фінансову звітність підписують директор та бухгалтер підприємства.
Директор підприємства зобов’язаний створити необхідні умови для правильного ведення бухгалтерського обліку, забезпечити неухильне виконання всіма підрозділами, службами та працівниками, причетними до обліку, правомірних вимог бухгалтера щодо дотримання порядку оформлення та подання до обліку первинних документів.
Вся робота, пов'язана з веденням бухгалтерського обліку на підприємстві, здійснюється бухгалтерським апаратом. Очолює бухгалтерський апарат головний бухгалтер, який несе безпосередню відповідальність за правильну організацію обліку, достовірність звітних показників і, як правило, безпосередньо здійснює загальне керівництво роботою всього бухгалтерського апарат фінансово-розрахункової і зведено-балансової груп. Функції кожного облікового працівника, його обов'язки, відповідальність за ведення обліку і права визначаються службовими характеристиками і посадовими інструкціями. На досліджуваному підприємству структура апарату бухгалтерії залежить від змісту та об’єму облікової роботи. В об’єднаннях і великих промислових підприємствах, бухгалтерія поділяється на ряд відділів (груп): розрахунковий, матеріальний, виробничо-калькуляційний тощо. На Підприємстві обсяг облікової роботи є відносно невеликим, а тому тут існує лише загальний відділ.
Головний бухгалтер в даному товаристві займається організацією бухгалтерського обліку згідно посадової інструкції (додаток З), здійснює ведення Головної книги і ведення податкового обліку.
Головний економіст розробляє плани, завдання для успішної діяльності кооперативу, приймає наряди на відрядну роботу, веде виробничі звіти по допоміжних виробництвах.
Касир здійснює оформлення касових операцій, веде оплату праці водіїв.
Бухгалтер по рослинництву веде виробничий звіт по рослинництву, декілька рахунків і є Головою ревізійної комісії.
Бухгалтер по тваринництву веде оплату праці працівників молочно-товарної ферми, свиноферми, веде деякі рахунки та журнал-ордер №9.
Бухгалтер по заробітній платі займається веденням аналітичного обліку по оплаті праці працівникам підприємства.
На Підприємстві є також секретар та інспектор по кадрах, які також належать до апарату бухгалтерії і здійснюють обслуговування працівників.
Таким чином, посадові обов’язки на Підприємстві розподілені рівномірно, що сприяє своєчасному та якісному веденню обліку. Товариство укомплектоване штатом бухгалтерів, які мають відповідну освіту та стаж роботи.
Як вже зазначалось, на Підприємстві застосовується централізований облік. При цьому, в апараті бухгалтерії зосереджено ведення синтетичного та аналітичного обліку, складається звітність, а у виробничих підрозділах є спеціальні обліково-контрольні групи. Оформлені первинні документи поступають в бухгалтерію підприємства, де підлягають відповідній бухгалтерській обробці.
Запаси є найбільш важливою та значною частиною активів підприємства, займають особливе місце у складі його майна, а тому правильна організація обліку запасів є важливою передумовою раціонального їх використання.
На підприємстві виробничі запаси оцінюються за методом середньої вартості (середньозважена собівартість), за яким витрачені та реалізовані запаси, а також їх залишок на кінець звітного періоду оцінюються за середніми цінами з урахуванням
