Обов’язковою умовою стійкого виробничого процесу є своєчасне і повне забезпечення його необхідними матеріальними ресурсами. Тому керівництву підприємства необхідно відслідковувати та оцінювати, наскільки підприємство забезпечене матеріальними ресурсами: паливом, комплектуючими виробами, електроенергією.

У процесі споживання матеріальні ресурси трансформуються в матеріальні витрати. У загальній сукупності витрат витрати на виробництво займають, як правило, найбільшу частку, що свідчить про високу матеріаломісткість продукції. Відповідно виробнича діяльність підприємства та її результати залежать від ефективної організації постачання і раціонального та економного виробництва продукції, і використання матеріальних ресурсів.

При організації бухгалтерського обліку виробничих запасів необхідно керуватися певними законодавчими та нормативними документами.

Зокрема, організація бухгалтерського обліку на підприємстві регулюється Законом України “Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні” від 16.07.1999 р. № 996-ХІV, згідно з яким “бухгалтерський облік – це процес виявлення, вимірювання, реєстрації, накопичення, узагальнення, зберігання та передачі інформації про діяльність підприємства зовнішнім та внутрішнім користувачам для прийняття рішень” [1].

Бухгалтерський облік на підприємстві ведеться безперервно з дня реєстрації підприємства до його ліквідації.

Питання організації бухгалтерського обліку на підприємстві належать до компетенції його власника (власників) або уповноваженого органу (посадової особи) відповідно до законодавства та установчих документів. Відповідальність за організацію бухгалтерського обліку та забезпечення фіксування фактів здійснення всіх господарських операцій у первинних документах, збереження оброблених документів, регістрів і звітності протягом встановленого терміну, але не менше трьох років, несе власник (власники) або уповноважений орган (посадова особа), який здійснює керівництво підприємством відповідно до законодавства та установчих документів.

1. Для забезпечення достовірності даних бухгалтерського обліку та фінансової звітності підприємства зобов'язані проводити інвентаризацію активів і зобов'язань, під час якої перевіряються і документально підтверджуються їх наявність, стан і оцінка.

2. Об'єкти і періодичність проведення інвентаризації визначаються власником (керівником) підприємства, крім випадків, коли її проведення є обов'язковим згідно з законодавством.

Виходячи із реалій реформування в країні економічних відносин, зміни форм власності, а також враховуючи те, що одним із найбільш важливих елементів системи бухгалтерського обліку виступають бухгалтерські рахунки, - Наказом Міністерства фінансів України від 30.11.1999 р. за № 291 затверджено “План рахунків бухгалтерського обліку активів, капіталу, зобов’язань і господарських операцій підприємств і організацій”, який на даний час повністю запроваджено у всіх суб’єктах господарювання, які ведуть облік з використанням бухгалтерських рахунків [6].

Треба зазначити, що План рахунків розроблено з урахуванням загальновизнаних прийомів і міжнародних стандартів обліку щодо забезпечення керівників необхідною інформацією для здіснення управлінських функцій, надання інформації акціонерам та іншим бізнесовим партнерам, а також складання податкової і статистичної звітності підприємства.

План рахунків бухгалтерського обліку є переліком рахунків і схем реєстрації, на яких знаходять своє відображення господарські засоби, джерела господарських засобів, а також господарські операції, які здійснюються на підприємстві. У ньому за десятковою системою наведені коди (номери) й найменування синтетичних рахунків (рахунків першого порядку) й субрахунків (рахунків другого порядку).

Інструкція із застосування Плану рахунків спрямована на забезпечення єдності відображення однорідних за замістом господарських операцій на відповідних синтетичних рахунках і субрахунках. В інструкції наведена коротка характеристика і призначення синтетичних рахунків та субрахунків, типова схема реєстрації та групування інформації про господарські операції (кореспонденція рахунків першого порядку).

Міністерство фінансів України розробило і затвердило Положення (стандарти) бухгалтерського обліку.

Так, згідно Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 2 “Баланс”, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 31.03.99 № 87, бухгалтерський баланс визначається Концептуальною основою складання та подання фінансових звітів, як компонент фінансових звітів, який відображає фінансовий стан підприємства на певну дату [3].

Облік запасів на підприємствах, організаціях всіх форм власності з 1 січня 2000 р. регулюються П(С)БО 9 “Запаси”, затвердженим Наказом Міністерства фінансів України від 20 жовтня 1999 р. № 246 і зареєстрований у Міністерстві юстиції України 2 листопада 1999 р. за № 751/4044, де наводиться порядок визнання запасів активами, класифікація запасів для цілей бухгалтерського обліку, порядок визнання первісної вартості запасів при їх надходженні, характеристика методів оцінки запасів при вибутті, порядок списання вартості МШП, порядок оцінки запасів на дату складання звітності та уцінки запасів, зазначається інформація, яку обов’язково слід наводити в Примітках до річної фінансової звітності [4].

Національне Положення (Стандарт) бухгалтерського обліку 9 „ Запаси” визначає методологічні засади формування в обліку інформації про запаси і розкриття їх у фінансовій звітності. В даному стандарті використовують такі терміни:

Одиниця бухгалтерського обліку запасів – це їх найменування або однорідна група.

Первісна вартість запасів – сума фактичних витрат на їх придбання або виготовлення.

Подібні запаси – це запаси, які мають однакове функціональне призначення і подібну справедливу вартість.

Чиста реалізаційна вартість запасів – це очікувана ціна реалізації запасів в умовах звичайної діяльності за вирахуванням очікуваних витрат на завершення їх виробництва та реалізацію.

Дія цього стандарту не поширюється:

а) на незавершені роботи за будівельними контрактами, включаючи контракти з надання послуг, що безпосередньо пов’язані з ними;

б) фінансові активи;

в) молодняк тварин і тварини на відгодівлі, продукцію сільського і лісового господарства, корисні копалини, якщо вони оцінюються за чистою вартістю реалізації відповідно до інших положень (стандартів) бухгалтерського обліку.

Положенням (стандартом) бухгалтерського обліку 16 „Витрати”, затвердженого Наказом Міністерства фінансів України №318 від 31 грудня 1999 р. та зареєстрованого у Міністерстві юстиції України №27/4248 від 19 січня 2000 р. – визначається вартість запасів витрачених у виробництві за елементами, застосовується при класифікації витрат у виробництві [5] .

Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 25 „Фінансовий звіт суб’єкта малого підприємництва” визначає зміст і форму фінансового звіту суб’єкта малого підприємництва