Джерела безперервного живлення | APS-400 |

1

Принтери | Canon LBP-810 |

1

Комутатор | 4 портів | 1

Важливим етапом вивчення інформації є обстеження її щодо певних функцій, аналіз потоків інформації з погляду наскрізного на всix рівнях управління підходу до кожного з них. При цьому не тільки виявляють, яка інформація є на тому або іншому рівні, а й джерело виникнення її, яка реакція органів на цю інформацію. які додаткові знання необхідні для її реалізації, порядок здійснення контролю тощо. Усе це потребує обстеження інформації по кожному рівню управління як у цілому, так i по окремих структурних ланках зокрема.

Дані про інформаційні зв'язки є підставою для автоматизації інформаційних потоків. Для оптимізації потоків та уникнення дублювання процес автоматизації їх повинен здійснюватися не по кожно-му інформаційному зв'язку, зокрема, а з урахуванням комплексу зв'язків. Оскільки на багатьох підприємствах є автоматизовані інформаційні системи управління, необхідно виявити, які інформаційні зв'язки реалізують за допомогою ПК, які з них i в якій послідовності слід автоматизувати. Для цього вивчають інформаційні зв'язки підприємства по вертикалі i горизонталі. У першому випадку можна виділити два типи потоків зв'язків: що йдуть «зверху до-низу» i, навпаки, «знизу догори». Причому кожний тип потоку інформаційних зв'язків необхідно розглядати не ізольовано, а з урахуванням зворотного зв'язку.

При вивченні інформаційних зв'язків по горизонталі важливо диференцію-вати їx по окремих відділах підприємства, а потім згрупувати за напрямами (інші підприємства, суміжні організації тощо).

Комплексне вивчення інформації по вертикалі (рівневе) та горизонталі (у цілому i по окремих ланках управління) дає змогу дістати систему інформації, знайти її схрещення, вилучити все зайве, усунути дублювання i тим самим знайти найбільш сприятливий варіант її організації.

Процес обстеження інформації на підприємстві не тільки відображуючи сис-тему облікової, контрольної й аналітичної інформації, а й визначаючи завдання в умовах функціонування автоматизованої інформаційної системи управління, зміни інформації у зв'язку з цим. Обстеження завершується конкретними рекомендаціями щодо удосконалення методики i техніки вирішення облікових, контрольних та аналітичних завдань, погодження із адміністрацією форм вхідної та вихідної інформації, технології здобуття її тощо. Це дало змогу значно підвищити ефективність вивчення інформації та її проектування в нових умовах — впровадження передових форм та методів обліку, контролю й аналізу, автоматизації облікових i аналітичних процесів.

На стадії «Дослідження та обґрунтування створення автоматизованої інформаційної системи обліку» крім етапу «обстеження автоматизованого об'єкта» проводилась розробка та оформлення вимог до системи. На цьому етапі проводились такі роботи: вибір та обґрунтування складу процесів, які підлягають автоматизації; попередній вибір та обґрунтування складу функцій автоматизованої інформаційної сис-теми обліку; оцінка витрат та попередній розрахунок ефективності автоматизованої інформаційної системи обліку, прийняття рішення про доцільність створення інформаційної системи, її частин, а також оцінка якості виконання автоматизованих функцій управління.

Ефективність заходів щодо удосконалення обліку, контролю та аналізу полягає в зменшенні трудових, матеріальних i грошових витрат на їх здійснення. Показники ефективності заходів щодо удосконалення обліку, контролю та аналізу залежно від змістової характеристики поділяють на якісні і економічні.

Якісним показники відображують ступінь поліпшення методології, організації, техніки обліку и економічного аналізу, економічним — характеризують витрати на здійснення тих або інших заходів. В оцінці проведення того чи іншого заходу необхідно комплексно враховувати якісні і економічні показники.

Показники ефективності обліку та аналізу такі:

- зменшення трудомісткості роботи (у зв'язку з впровадженням нових форм opганізації, методів ведення обліку, контролю та аналізу, застосуванням технічних засобів);

- зменшення затрат на ведення обліку та аналізу;

- середньорічний контингент, що навчається;

- питома вага працівників механізованої праці в aпараті;

- частка механізованої npaці в загальних трудових витратах.

Зменшення трудомісткості (зниження трудових витрат) завдяки тому чи іншому заходу визначають розрахунком коефіцієнта ефективності зниження трудо-вих затрат:

К з.т.в. =Тд /Тп (4.1)

де: Тд, Тп — відповідно трудові затрати до i після проведення заходів.

Визначимо цей коефіцієнт для підприємства. Загальний витрачений час для обробки руху виробничих запасів умовах використання ПК з використанням „1С:Бухгалтерії” складає 4-5 годин, до використання автоматизованої системи обліку приходилось витрачати 5-8 днів.

Отже, Тд = 7*7=49 год , Тп = 5 годин

К з.т.в. = 49/5 = 9,8

Слід зазначити, що коефіцієнт ефективності зниження трудо-вих витрат характеризує лише зниження витрат завдяки проведен-ню заходів, чого для загальної оцінки економічної ефективності недостатньо.

Показником економічної ефективності є зниження вартості витрат на виконання комплексу облікових або аналітичних робіт. Коефіцієнт зниження вартості витрат відображує в сукупності витрати живої та уречевленої npaці i обчислюється за формулою:

К з.в.в = С ж /Су (4.2)

де: С ж, С у — відповідно вартість живої та уречевленої праці у діючих та запропонованих умовах.

При ручній обробці для руху виробничих запасів на підприємстві працювало 5 бухгалтерів, зарплата яких становила 3300 грн. При автоматизації облікового процесу було введено в штатний розпис посаду бухгалтера – програміста та скорочено дві одиниці бухгалтерів. На даний час їх заробітна плата становить 3000 грн. Отже,

С ж = 3300 грн., Су = 3000грн.

К з.в.в = 3300/3000=1,1.

Цi розрахунки дають змогу визначити абсолютну

Е а = С ж — Су

(4.3)

С ж –С у

і відносну економію витрат E в = (4.4)

С ж

Е а = 3300 - 3000=300 (грн.)

3300-3000

E в = = 0,09.

3300

Питому вагу працівників автоматизованої праці визначають як співвідношення кількості працівників