Наказ Державної податкової адміністрації України від 20.02.1998 року № 82 “Порядок складання Декларації про прибуток підприємства, основною діяльністю якого є виробництво сільськогосподарської продукції”. З метою оподаткування до числа підприємств, основною діяльністю яких є виробництво сільськогосподарської продукції, включаються підприємства валовий доход яких від продажу сільськогосподарської продукції власного виробництва за попередній звітний (податковий) рік перевищує п’ятдесят відсотків загальної суми валового доходу.

У декларації вказуються усі передбачені в ній показники. У разі незаповнення того чи іншого рядку через відсутність операцій цей рядок перекреслюється.

Достовірність сум податку на додану вартість встановлюється у відповідності до вимог Закону України “Про податок на додану вартість”, прийнятого Верховною Радою України від 3 квітня 1997 року № 168 зі змінами і доповненнями.

Відповідно до цього закону платниками податку виступають :

1) особи, обсяг оподатковуваних операцій яких з продажу товарів (робіт, послуг) понад 600 неоподаткованих мінімумів доходів громадян;

2) особи, які ввозять на територію України товари, а також отримують роботи і послуги від нерезидентів з їх подальшим споживання і використанням в Україні;

3) особи, що здійснюють підприємницьку діяльність за готівкові кошти в необмежених обсягах, крім фізичних осіб, що здійснюють таку торгівлю в умовах сплати ринкового збору.

Цим законом встановлюється також об’єкт оподаткування, база оподаткування, перелічуються операції, що звільняються від оподаткування, ставки податку, порядок обчислення і сплати податку тощо.

Закон України “Про електронні документи та електронний документообіг” від 22 травня 2003 року N 851-IV.

Цей Закон встановлює основні організаційно-правові засади електронного документообігу та використання електронних документів.

Згідно нього електронний документообіг здійснюється відповідно до законодавства України або на підставі договорів, що визначають взаємовідносини суб'єктів електронного документообігу.

Використання електронного документа у цивільних відносинах здійснюється згідно із загальними вимогами вчинення правочинів, встановлених цивільним законодавством.

Отже, сучасна побудова обліку і контролю стосовно вимог сьогодення передбачає своєчасну підготовку відповідних нормативно-правових актів та їх впровадження в практичну роботу.

1.2 Економічна сутність та види виробничих запасів підприємства

Господарська діяльність підприємства передбачає використання значних ресурсів землі, власних та орендованих основних засобів, виробничих запасів, коштів. Для того, щоб стабільно здійснювати процес виробництва продукції на підприємстві, постійно мають бути оборотні засоби в матеріальній формі. Так, підприємство повинне мати в необхідних розмірах запаси сировини і матеріалів, насіння, кормів, нафтопродуктів та інших цінностей. При їх витрачанні збільшуються витрати на виробництво, результатом якого є створення готової продукції [21].

В сучасних умовах господарювання погано налагоджена та неефективно діюча система управління запасами призводить до несвоєчасного забезпечення виробництва необхідною сировиною і матеріалами або до надлишкового їх накопичення на підприємстві, неможливості своєчасної акумуляції грошових коштів для придбання запасів і, що може бути наслідком, до зупинки виробництва тощо.

В обліковій літературі можна зустріти багато різних понять, пов’язаних із запасами. Досить часто поняття „виробничі запаси”, замінюють поняттям „матеріали”.

Матеріальні ресурси – це засоби виробництва, які включають засоби праці і предмети праці. Застосування терміну „матеріально – виробничі запаси” пов’язано з певними суперечливими моментами, адже матеріальними запасами є не лише предмети праці, а й засоби праці. Тому це поняття є широким, адже охоплює усі активи, що мають матеріальну форму та використовуються у виробничому процесі.

Під терміном „запаси” розуміють резерв матеріальних ресурсів, які не використовуються в поточній діяльності підприємства і призначенні для забезпечення безперервності процесу виробництва. Запаси, як правило, є найбільш важливою і значною частиною активів підприємства, вони займають особливе місце у складі майна та домінуючі позиції у структурі витрат підприємства різних сфер діяльності; при визначенні результатів господарської діяльності підприємства та при висвітленні інформації про її фінансовий стан. Запаси відносять до складу оборотних активів, тому можуть бути перетворенні на грошові кошти протягом року.

Найбільш поширеними видами запасів є сировина та матеріали, незавершене виробництво, готова продукція, запаси товарів для перепродажу, компоненти готової продукції, наливні чи насипні речовини. Елементи, які включаються до складу запасів, залежать від особливостей підприємства. Машини, обладнання, що є основними засобами для одних підприємств, для підприємств, що їх виготовляє, є готовою продукцією, а для підприємств, що здійснює їх перепродаж – товаром.

Запаси поділяють на виробничі і товарні. Виробничі запаси підприємства дещо відрізняються від товарних запасів.

Виробничі запаси – придбані або самостійно виготовлені вироби, які підлягають подальші переробці на підприємстві. В процесі виробництва виробничі запаси використовуються неоднаково. Деякі з них повністю споживаються у технологічному процесі (сировина і матеріали), інші – змінюють лише свою форму і розмір, треті – входять до складу виробу без будь-яких зовнішніх змін(запасні частини), четверті – лише сприяють виготовленню виробів, але не включаються до їх маси або хімічного складу.

Під виробничими запасами розуміють активи, які використовують для подальшого продажу, споживання під час виробництва продукції, виконання робіт та надання послуг, а також управління підприємством. У процесі використання матеріальні ресурси переходять з одного стану в інший. Запаси надходять на підприємство у вигляді сировини, матеріалів, комплектуючих виробів, призначених для виробництва, а також товарів призначених для перепродажу.

Виробничі запаси поділяються на такі групи: