поділяють на основні і допоміжні. Основні матеріали – це матеріали, які становлять основу продукту виробництва. Допоміжні – це матеріали, які використовуються для обслуговування процесу виробництва і управління, до них відносять: паливо, тару, тарні матеріали, будівельні матеріали.
Паливо виділяють в окрему групу запасів з огляду на його економічне значення та специфіку споживання.
Тара – оборотні матеріальні активи, призначенні для виготовлення і ремонту тари. До тари належать предмети, які використовують для пакування, транспортування.
Запасні частини – оборотні матеріальні активи, призначенні для використання під час проведення ремонту, реконструкції, ремонту обладнання та машин за замовленнями сторонніх осіб і для використання з метою гарантійного ремонту таких засобів.
Напівфабрикати – це сировина і матеріали, які пройшли певні стадії обробки, але ще не є готовою продукцією. У виготовленні продукції вони виконують таку ж роль, як і основні матеріали, тобто утворюють її матеріальну основу.
Товарні запаси – придбані підприємством товари, призначені для подальшого перепродажу. При цьому, підприємство, як правило, не вносить суттєвих змін до їх фізичної форми, вже при закупці у постачальника вони є готовою продукцією.
До складу запасів включаються всі товарно – матеріальні цінності, якими підприємство володіє на певну дату, незалежно від місця їх знаходження. Одночасно на території, що належать підприємству, можуть знаходитись предмети, що є власністю інших фізичних та юридичних осіб. Такі предмети не є запасами підприємства.
Для правильної організації обліку запасів важливе значення має їх науково обґрунтована класифікація. Запаси можна класифікувати за наступними ознаками. Проте, класифікація запасів повинна забезпечувати виконання основних завдань обліку та контролю запасів, серед яких:
достовірна оцінка товарно-виробничих запасів,
забезпечення своєчасного документального оформлення руху запасів,
розрахунок фактичної собівартості витрачених матеріалів та їх залишків,
контроль за повним і своєчасним оприбуткування товарно-виробничих запасів та їх збереження у місцях зберігання.
Критичний огляд літературних джерел з організації обліку виробничих запасів наведено у Додатку А, звідки можна дослідити, за якими ознаками характеризують виробничі запаси різні автори.
Отже, ефективність управління запасами, як зауважує проф. Ф.Ф. Бутинець у посібнику “Бухгалтерський управлінський облік”, суттєво впливає на результати господарської діяльності та обумовлюється зовнішніми та внутрішніми факторами.
Раціональному використанню запасів на підприємстві сприяє реалізація сучасних концепцій управління ними.
Приймаючи рішення про створення запасів, потрібно щоб витрати на утримання запасів були мінімальними та не виникав дефіцит, який порушує ритмічний хід виробництва і продажу продукції. Ф.Ф. Бутинець вказує, що збільшення питомої ваги може призвести до зменшення грошових коштів в обороті та уповільнення їх оборотності, втрат споживчих властивостей запасів і неможливості їх подальшого використання в технологічному процесі, зниження якості готової продукції, що виготовляється з невідповідної сировини, і в результаті – вимушеного зниження цін на продукцію, зниження доходів тощо [27].
Під виробничими запасами, як вважає проф. Ф.Ф. Бутинець у посібнику “Бухгалтерський фінансовий облік”, розуміють активи, які використовуються для подальшого продажу, споживання під час виробництва продукції і виконання робіт та надання послуг, а також управління підприємством. У процесі використання матеріальні ресурси переходять з одного стану в інший, що знайшло відображення в класифікації запасів [27].
На думку Л.М. Вороновича у посібнику “Бухгалтерський облік”, виробничі запаси – це частина оборотних коштів на підприємстві, які не залучено до процесу виробництва [19].
Н.В. Чебанова та Ю.А. Василенко у посібнику “Бухгалтерський фінансовий облік” дають інше визначення запасів, а саме: матеріальні ресурси (засоби виробництва, предмети споживання, інші цінності) необхідні для забезпечення розширеного відтворення обслуговуючої сфери нематеріального виробництва, які зберігаються на складах або в інших місцях з метою їх наступного використання [67].
У виробничому процесі використовують велику кількість матеріалів. Вихідним моментом побудови їх управління є класифікація. Ткаченко Н. М. у посібнику “Бухгалтерський фінансовий облік на підприємствах України” класифікацію виробничих запасів поділила на економічну і технічну [63].
В основу економічної класифікації матеріалів було покладено їх значення для процесу виробництва, оскільки використовування в ньому матеріалів відіграють різну роль. Одні формують речовинну основу майбутнього продукту, інші беруть участь у процесі виробництва, або надаючи виробам відповідних властивостей або сприяючи виробничому процесу. Першу групу називають основними матеріалами, другу — допоміжними. Зі складу основних матеріалів відокремлюють куповані напівфабрикати.
Н.М. Ткаченко у посібнику “Бухгалтерський облік на підприємствах з різними формами власності” [63] до виробничих запасів відносить матеріали, паливо, запасні частини, насіння та корми, а також МШП. Для забезпечення безперебійної роботи виробництва на складах підприємства, зауважує автор, завжди мають бути виробничі запаси в межах норм, передбачених потребою підприємства. У складських приміщеннях підприємства здійснюються операції по збереженню виробничих запасів, що надходять, а також їх відпуску у виробництво. Бухгалтерський облік має забезпечити контроль за залишками, надходженням і витратами виробничих запасів на складі, що є важливою умовою для забезпечення збереження власності підприємства. Важливою умовою правильної організації обліку виробничих запасів є їх правильне групування.
Для цілей бухгалтерського обліку запаси класифікують наступним чином (рис.1.1).
Рис. 1.1 - Класифікація запасів згідно П(С)БО 9
М.Я. Матвєєв, П.Я.Хомин у своїй праці “Бухгалтерський облік на малих підприємствах за різними формами” до виробничих запасів відносять сировину і матеріали, органічні та матеріальні добрива, тару, медикаменти, біопрепарати, отрутохімікати, а також сільськогосподарську продукцію, передану на давальницьких умовах для переробки на стороні [50].
Крім товарних запасів, як зауважує Н.М. Грабова у посібнику “Бухгалтерський облік у торгівлі”, значну частину активі займають виробничі запаси, які використовуються для господарських потреб: палива для роботи автотранспорту, опалення приміщень; тари і тарних матеріалів для пакування, транспортування і зберігання товарів; запасних частин для проведення ремонту,
