запасів, збільшених (зменшених) на суму грошових коштів або їх еквівалентів, яка була передана (одержана) в процесі обміну.
Рис. 1.2 - Оцінка запасів підприємства
Не включаються до первинної вартості запасів, а належать до витрат того періоду, у якому вони були здійснені (встановлені):
понаднормативні втрати і недостачі запасів;
відсотки за користування позиками;
витрати на збут;
загальногосподарські та інші подібні витрати, які безпосередньо не пов'язані з придбанням і доставкою запасів і приведенням їх до стану, придатного до використання за призначенням.
Первинна вартість запасів у бухгалтерському обліку не змінюється, крім випадків, передбачених Положенням (стандартом) 9.
Оцінка вибуття запасів. У разі відпуску матеріалів у виробництво, продажу або іншому вибутті згідно з Положенням (стандартом) 9 оцінка їх здійснюється по одному з таких методів:
ідентифікованій собівартості одиниці запасів;
середньозваженій собівартості;
собівартості перших за часом надходження запасів (ФІФО);
нормативних затрат;
ціни продажу.
Для всіх одиниць бухгалтерського обліку запасів, які мають однакове призначення і однакові умови використання, застосовується тільки один із зазначених методів.
За ідентифікованою собівартістю оцінюються запаси, які відпускаються, і послуги, які виконуються для спеціальних замовлень і проектів, а також запаси, які не замінюють один одного.
Оцінка за середньозваженою собівартістю проводиться по кожній одиниці запасів шляхом ділення сумарної вартості таких запасів на початок звітного місяця і вартості одержаних у звітному місяці запасів на сумарну кількість запасів на початок звітного місяця й одержаних у звітному місяці запасів.
Оцінка запасів за методом ФІФО базується на припущенні, що запаси використовуються у тій послідовності, у якій вони надійшли на підприємство (відображені в бухгалтерському обліку), тобто запаси, які першими відпускаються у виробництво (продажу та інше вибуття), оцінюються за собівартістю перших за часом надходжень запасів.
Оцінка за нормативними затратами полягає у застосуванні норм витрат на одиницю продукції (робіт, послуг), які встановлені підприємством з урахуванням нормальних рівнів використання запасів, праці, виробничих потужностей і діючих цін.
Для забезпечення максимального наближення нормативних затрат до фактичних норми затрат і ціни повинні регулярно в нормативній базі перевірятися і переглядатися.
Оцінка за цінами продажу заснована на застосуванні підприємствами роздрібної торгівлі середнього процента торгової націнки на товари. Цей метод застосовується підприємствами, які мають значну і перемінну номенклатуру товарів з приблизно однаковим рівнем торгової націнки.
Середній процент торгової націнки визначається шляхом ділення залишку торгових націнок на початок звітного місяця і торгових націнок за звітний місяць на продажну вартість одержаних у звітному місяці товарів і залишок товарів на початок звітного місяця [26].
Велике значення для обліку запасів має його правильна організація, так стверджує Ф.Ф. Бутинець у посібнику “Бухгалтерський фінансовий облік” та основні принципи побудови, за які відповідає керівник підприємства (рис. 1.3).
В.В. Кириченко у опорному конспекті “Організація обліку” наводить наступну схему з ведення аналітичного обліку запасів на складах [47].
Питанню інвентаризації виробничих запасів приділили значну увагу Н.М. Ткаченко та В.В. Кириченко, Н.М. Грабова та Ю.Г. Кривоносов, М.С. Пушкар у своїх працях.
Зокрема, Н.М. Ткаченко у посібнику “Бухгалтерський фінансовий облік на підприємствах України” зауважує, що інвентаризація – перелік, перерахування, зважування, перемірювання в натурі виробничих запасів, що знаходяться в місцях зберігання і співставлення наявності з даними бухгалтерського обліку [63].
Рис. 1.3 - Організація обліку запасів
Рис. 1.4 - Організація складського обліку запасів
Проведення інвентаризації, як вказує М.С. Пушкар у посібнику “Фінансовий облік” регламентується Інструкцією з інвентаризації основних засобів, нематеріальних активів, ТМЦ, грошових коштів і документів, яка затверджена наказом Міністерства фінансів України від 11.08.94 р.№ 69. проведення інвентаризації визначається планом, затвердженим керівником підприємства і головним бухгалтером [57].
Свої висновки і пропозиції, як зазначає Н.М. Грабова у підручнику “Бухгалтерський облік у торгівлі” щодо врегулювання інвентаризаційних різниць комісія оформляє протоколом і подає на затвердження керівнику підприємства [34].
Керівник повинен прийняти рішення про оприбуткування лишків і списання недостач матеріальних цінностей і затвердити протокол у 5-денний строк. Для проведення інвентаризації та при її проведенні, В.В. Кириченко в опорному конспекті “Організація обліку” наводить ряд документів (рис.1.5) [47] .
Рис. 1.5 - Документальне забезпечення інвентаризації
Раціональне використання матеріальних ресурсів призводить до зменшення собівартості продукції, зростання рентабельності та прибутку.
РОЗДІЛ 2 ОРГАНІЗАЦІЯ ОБЛІКУ ВИРОБНИЧИХ ЗАПАСІВ НА ПІДПРИЄМСТВІ “УКРГАЗЕНЕРГОСЕРВІС”
2.1 Організаційно-економічна характеристика базового підприємства
Підприємство «Укргазенергосервіс» було створено в 1973 році, і складалося з одного цеху в м. Боярка та трьох ремонтних дільниць.
З часом обсяги комплексних ремонтних та пуско-налагоджувальних робіт збільшились, і вже в 1977 році підприємство у своєму складі мало 3 ремонтних цехи (м.Боярка, м.Харків, м.Стрий), Бердичівський цех агрегатно-вузлового ремонту та спеціалізоване пуско-налагоджувальне управління у м.Київ.
В 1978-80-роках із введенням в дію магістрального газопроводу «Союз» до складу ВРТП увійшли Первомайська, Олександрівська та Гайсинська ремонтні бази.
Виробниче ремонтно-технічне підприємство «Укргазенергосервіс» є філією дочірньої компанії «Укртрансгаз», не є юридичною особою, керується у своїй діяльності Положенням про філію, чинним законодавством України, наказами Державного комітету нафтової, газової та нафтопереробної промисловості України, НАК «Нафтогаз України», Статутом Компанії. Підприємство має незакінчений баланс, свій фірмовий бланк, печатку з повним найменуванням державною мовою, необхідні штампи, діє на принципах господарського розрахунку.
Головним завданням підприємства є сервісне технічне обслуговування, яке включає :
комплексний ремонт, модернізація, теплотехнічне обстеження, налагодження електрообладнання, контрольно-вимірювальних приладів та автоматики ГПА КС та компресорних установок АГНКС;
забезпечення потреб сервісного обслуговування технологічного обладнання запасними частинами та матеріалами;
реконструкція компресорних станцій магістральних газопроводів;
монтаж, наладка, ремонт електромереж та засобів електрохімзахисту магістральних газопроводів;
пусконалагоджувальні роботи обладнання новозбудованих компресорних станцій, АГНКС;
санітарно-гігієнічне обстеження зон робочих місць та екологічне обстеження середовища КС та АГНКС;
відомча прийомка основного енергетичного обладнання на підприємствах-виробниках на території України.
ВРТП «УТЕС» проводить сервісне обслуговування