2001 | 0,62 | 0,01 | 0,01 | 101,6 | 101,6 | 1,6 | 1,6

2002 | 0,57 | -0,04 | -0,05 | 93,4 | 91,9 | -6,6 | -8,1

Обсяг реалізації продукції, тис.грн. | 2000 | 32391,0 | - | - | 100 | - | - | -

2001 | 25828,0 | 3437 | 3437 | 115,4 | 115,4 | 15,4 | 15,4

2002 | 27016,0 | 4625 | 1188 | 120,7 | 104,6 | 20,7 | 4,6

Протягом 2000-2002 років знизилася реалізація відбензиненого газу, причому в 2001 році спад реалізації склав 6.1%, в 2002 році – 11.3% від рівня 2000 року.

Протягом 2000-2002 років відбулося зменшення об’ємів реалізації стабільного бензину. В 2001 році спад склав 6,7% 1 в 2002 році – 13,7% до рівня 2000 року. На даний спад реалізації впливає такий дуже важливий фактор, як відсутність сировини, що приводить також до недозавантаження наявних потужностей та зниження фінансових показників роботи заводу.

Справа в тому, що випуск і реалізація виробленої продукції можлива лише за умови закупівлі сировини. А підприємство останнім часом працює на давальницькій сировині. В результаті продукція вироблена з такої сировини, передається тим підприємствам, які були постачальниками сировини, безплатно. Завод отримує гроші за переробку сировини і зберігання. Тому реалізація продукції на заводі з року в рік зменшується.

На збільшення собівартості 1000 м3 відбензиненого газу вплинуло зменшення обсягів реалізації, а також підвищення тарифів на енергоносії.

Зменшення обсягів реалізації привело до збільшення постійних видатків на 1000 м3 газу. Подорожання енергоносіїв (в основному електроенергії) одночасно привело до збільшення собівартості перекачки 100 м3 газу. В сумі дані фактори привели до росту собівартості в 2001 році на 39,7%, в 2002 році на 42,9% рівня 2000 року. Збільшення собівартості однієї тони стабільного бензину пов’язана, насамперед, зі зменшенням об’ємів випуску продукції. За рахунок даних факторів збільшилися постійні видатки на 1 тону бензину. Це привело до росту собівартості однієї тони стабільного бензину в 2001 році на 28,2%, в 2002 році – на 42,9% до рівня 2000 року.

Як уже було сказано раніше, протягом 2000-2002 року відбулися спади в реалізації відбензиненого газу та стабільного бензину, отже на збільшення обсягів реалізації продукції вплинув інший фактор – надання різних послуг (переробка сировини і зберігання, заправка автомобілів, автоцистерн та побутових балонів газом, автотранспортне перевезення пасажирів та вантажу, ремонт об’єктів трубопровідного транспорту).

Сумарний вплив даних факторів привів до збільшення обсягів реалізації продукції в 2001 році на 15,4% і в 2002 році – на 20,7 % до рівня 2000 року.

На зміну рентабельності виробництва протягом 2000-2002 років вплинув ріст прибутку підприємства. Ріст балансового прибутку відбувся за рахунок збільшення обсягів послуг, що їх надає підприємство. В цілому за 2000-2002 роки рентабельність знизилась на 2,5%.

Що стосується фондовіддачі, то тут можна сказати, аналогічна картина, тобто, протягом досліджуваних років даний показник збільшився в 2001 році на 1,6%, а в 2002 році - на 6,6% до рівня 2000 року. Така зміна обумовлена невідповідністю темпів росту обсягів реалізованої продукції і темпів росту вартості основних фондів.

Наглядно зміну базових темпів росту основних техніко-економічних показників показано на Рисунку 3.1.

3.2 Показники оцінки фінансового стану підприємства.

Стійкий фінансовий стан підприємства формується в процесі всієї його виробничо-господарської діяльності. Тому фінансовий стан можна об’єктивно оцінити не через один, навіть найважливіший показник, а тільки з допомогою комплексу, системи показників, що детально й усебічно характеризують господарське становище підприємства. Залежно від мети та завдань аналізу у кожному конкретному випадку вибирають оптимальний саме для цього випадку комплекс показників та напрямків аналізу фінансового стану підприємства. Всі показники фінансового стану підприємства перебувають у взаємозв’зку та взаємозумовленості. Тому оцінити реальний фінансовий стан підприємства можна лише на підставі використання певного комплексу показників з урахуванням впливу різних факторів на відповідні показники.

Алгоритм розрахунку показників фінансового стану підприємства, а також їх нормативні значення та коментарі подані в Таблиці3.3. Методика розрахунку показників фінансового стану підприємства та їх значення.

Величина власних оборотних коштів (функціонуючий капітал). Характеризує ту частину власного капіталу підприємства, яка є джерелом покриття поточних активів підприємства (тобто активів, які мають період обороту менше ніж один рік). Цей розрахунковий показник залежить як від структури активів, так і від структури джерел коштів.

Показник має особливо важливе значення для підприємств. Зростання цього показника в динаміці — позитивна тенденція. Основним і постійним джерелом збільшення власних оборотних коштів є прибуток. Не можна ототожнювати поняття “оборотні кошти” та “власні оборотні кошти”. Перший показник характеризує активи підприємства ( II та ІІІ розділи активу Балансу). Другий — джерела коштів, тобто частину власного капіталу підприємства, яка розглядається як джерело покриття поточних активів.

Одна з найважливіших характеристик фінансового стану підприємства — забезпечення стабільності його діяльності в майбутньому. Вона пов'язана із загальною фінансовою структурою підприємства, його залежністю від кредиторів та інвесторів. Саме співвідношення між власними і позиковими коштами визначає наперед фінансову стійкість підприємства у довгостроковому плані.

Коефіцієнт автономії (незалежності) К 13 характеризує частку власників підприємства в загальній сумі авансових коштів. Що більше значення цоьго показника, то більшою є фінансова стійкість підприємства і незалежність його від кредиторів.У загальній сумі фінансових ресурсів частка власного капіталу не повинна бути меншою від 50%, тобто К3>0,5.

Коефіцієнт фінансової залежності (К 12), обернений до коефіцієнта автономії. Збільшення коефіцієнта у часі свідчить про підвищення частки позикових коштів у фінансуванні підприємств,