до конкрет-ного життєвого випадку, до конкретної людини, часу і місця. Призначення гіпотези — визначити сферу і межі регулятив-ного дії диспозиції і правової норми.
Наприклад, у відповідності з законодавством про шлюб і сім'ю для одруження необхідна взаємна згода осіб, що одружуються, і досягнення ними шлюбного віку. Лише за наявності зазначених обставин (позитивна гіпотеза) норми діятимуть. Але дія норми, що розглядається, зв'язується і з іншими обставинами: відсутні-стю вже зареєстрованого шлюбу, а також визнаної судом недіє-здатності внаслідок душевної хвороби або слабоумства (негатив-на гіпотеза).
В абсолютно-визначеній гіпотезі вичерпно визначаються об-ставини, з наявністю або відсутністю яких пов'язується чинність юридичної норми. Наприклад, кримінально-процесуальне зако-нодавство встановлює вичерпний перелік обставин (умов), за яких вирок суду повинний бути безумовно скасований: якщо вирок винесено незаконним складом суду, або порушена таєм-ниця наради судів, або вирок не підписаний будь-ким із суддів та ін. Тут — абсолютно-визначена гіпотеза.
Відпоєно-визначена гіпотеза не містить достатньо повних да-них про обставини дії норми, обмежує умови застосування нор-ми певним колом формальних вимог.
Альтернативна гіпотеза ставить дію юридичної норми в зале-жність від одного або кількох фактичних обставин (умов). На-приклад, норма, що регламентує припинення шлюбу, встанов-лює, що шлюб припиняється через смерть одного з подружжя, оголошення його або її померлим (померлою) у встановленому порядку, а за життя подружжя — розлученням за заявою одного з них або обох. Достатньо однієї з фактичних обставин, щоб наступили передбачені нормою правові наслідки — припинення шлюбу.
Диспозиція — серцевина юридичної норми, яка вказує до-зволену поведінку суб'єкта, обов'язкову (необхідну) або забо-ронену (неприпустиму). Диспозиція — основний елемент нор-ми права, у якому формується модель самого правила поведін-ки, тобто міститься розпорядження про те, як слід діяти в ситуації, в умовах, передбачених у гіпотезі даної норми.
Абсолютно-визначена диспозиція — диспозиція, яка чітко ви-значає права і обов'язки учасників відносин, точно називає ва-ріант поведінки. Наприклад, у кримінально-процесуальному праві абсолютно визначеною диспозицією є розпорядження суду ви-даляти з залу судового засідання усіх свідків, що прийшли до початку їх допиту.
Відиосно-визначена диспозиція — диспозиція, яка не містить істотних ознак поведінки учасників відносин, достатньо повних відомостей про їх права і обов'язки.
Альтернативна диспозиція — диспозиція, яка характеризуєть-ся тим, що вказує на кілька правових наслідків, але припускає настання лише одного з них.
Наприклад, у Кримінально-процесуальному кодексі є нор-ма, яка передбачає, що в результаті розгляду справи в касацій-ному порядку суд приймає одне з таких рішень: (1) залишає вирок без зміни; (2) скасовує вирок і направляє справу для но-вого розслідування або нового розгляду; (3) скасовує вирок і припиняє справу; (4) змінює вирок.
Санкція — частина правової норми, яка забезпечує здійс-нення її диспозиції. У санкції виражається несхвальне став-лення суспільства, держави, особистості до порушників пра-вової норми (охоронна санкція). У санкції може виражатися схвальне ставлення у вигляді заохочення — премії, підвищен-ня в посаді до осіб, що виконують диспозицію (корисні варі-анти поведінки) на рівні, що перевищує загальні вимоги (за-охочувальна санкція). Ми говоримо про санкції охоронного харак-теру
Абсолютно-визначена санкція — санкція, у якій точно зазначені вид і міра юридичної відповідальності за порушення норми пра-ва. Санкції норм про майнову відповідальність у переважній бі-льшості є абсолютно визначеними. Абсолютно визначеними мо-жуть бути санкції та інших норм, наприклад, адміністративних — штраф у 20-кратному розмірі за безквитковий проїзд у трамваї.
Відносно-визначена санкція — санкція, у котрої межі юриди-чної відповідальності за порушення норми права зазначені від мінімальної до максимальної або лише до максимальної. Правозастосовним органам надається можливість вирішувати спра-ву, зважаючи на конкретні обставини. Відносно-визначений ха-рактер має більшість санкцій кримінального права, які встанов-люють нижчі та вищі межі покарання (наприклад, позбавлення волі від 1 до 5 років).
Альтернативна санкція — санкція, у якій названі або перелі-чені через з'єднально-роз'єднувальний сполучник «чи» («або») кілька видів юридичної відповідальності, із яких правозастосовник обирає лише один — найдоцільніший для випадку, що ви-рішується. Наприклад, пошкодження полезахисних та інших на-саджень караються виправними роботами на строк до одного року або штрафом, або покладенням обов'язку відшкодувати за-подіяну шкоду.
За характером наслідків для правопорушника розрізняють санк-ції:*
штрафні (або каральні) — передбачають позбавлення волі, штраф, догану, стягнення матеріального збитку та ін. Основна задача каральних санкцій — загальна і приватна превенція (за-побігання) правопорушення, виправлення і перевиховання пра-вопорушників.
Штрафні санкції характерні для заборонних норм;*
відновлювальні (компенсаційні) — передбачають усунення завданої людині шкоди і відновлення її прав: відновлення на ста-рому місці роботи незаконно звільненого; стягнення аліментів та ін. Їх основне завдання — відновлення порушеного права. Відновлювальні санкції характерні для дозвільних норм. За складом гіпотези, диспозиції санкції можуть бути:
прості | складні
Проста гіпотеза — гіпотеза, що ставить дію юридичної норми у залежність від якоїсь однієї умови, однієї фактичної обставини.
Складна гіпотеза — гіпотеза, що ставить дію юридичної нор-ми у залежність від певної сукупності умов, сукупності фактів (тобто передбачає фактичний юридичний склад).
Проста диспозиція — диспозиція, що передбачає один конк-ретний правовий наслідок, який настає за наявності певних фак-тичних обставин.
Складна диспозиція — диспозиція, що передбачає кілька пра-вових наслідків, які одночасно настають за наявності певних фактичних обставин.
Проста санкція — санкція, що визначає одну міру державно-го стягнення до порушника правил, передбачених диспозицією.
Складна санкція — санкція, що визначає одночасно два (і більше) заходи державного стягнення з порушника правил, пе-редбачених диспозицією.
Способи (форми) викладення норм права у статтях нормативно-правового акта
За повнотою викладу норм права в статтях нормативно-право-вих актів розрізняють форми (способи):*
повну (пряму),*
відсильну,*
бланкетну.*
Повна
У статті містяться всі необхідні елементи норми права без посилань до інших статей. Наприклад,