Тип цивілізації, що іменується тепер "спартанським", не характерний для ранньої Спарти. До 600 до н.е. спартанська культура в цілому збігалася зі способом життя тодішніх Афін і інших грецьких держав. Уламки скульптур, витончена кераміка, фігурки зі слоновой кісти, бронзи, свинцю і теракоти, виявлені в цій місцевості, свідчать про високий рівень спартанської культури, так само, як і поезія спартанських поетів Тиртея й Алкмана (7 в. до н.е.). Однак незабаром після 600 до н.е. відбулася раптова зміна. Мистецтво і поезія зникають. Спарта раптово перетворилася у військовий табір, і з цього часу мілітаризована держава робила тільки солдатів. Упровадження цього способу життя приписується Ликургу.

Спартанська держава складалася з трьох класів: спартиати, чи спартанці; перієки ("живучі поруч") - вихідці із союзних міст, що оточували Лакедемон; ілоти.

Голосувати і входити в органи керування могли винятково спартиати.. Земельні ділянки спартіатів, оброблювані ілотами, повинні були давати своїм власникам достатній дохід для придбання військового спорядження і задоволення повсякденних потреб. Спартанці - господарі не мали права ні звільняти ні продавати прикріплених до них ілотів; ілоти давалися спартанцям нібито в тимчасове користування і були власністю спартанської держави. На відміну від звичайного раба, що не міг мати ніякої власності, ілоти мали право на ту частину зроблених на своїй ділянці продуктів, що залишалася після сплати фиксованої частини врожаю спартанцям. Для запобігання повстань що мали чисельну перевагу ілотів і підтримки боєздатності власних громадян постійно влаштовувалися таємні вилазки (криптии) з метою убивства ілотів.

Торгівлею і виробництвом займалися перієки. Вони не брали участь у політичному житті Спарти, але мали деякі права, а також привілеєм служити в армії.

Завдяки праці численних ілотів спартіати могли присвячувати увесь свій час фізичним вправам і військовій справі. ДО 600 до н.е. нараховувалося близько 25 тис. громадян, 100 тис. перієков і 250 тис. ілотів. Пізніше число ілотів перевершувало число громадян вже в 15 разів.

Війни й економічні негоди скорочували чисельність спартіатів. Під час греко-перських війн (480 до н.е.) Спарта виставила близько 5000 спартіатів, але сторіччям пізніше в битві під Левктрі (371 до н.е.) їх боролося тільки 2000.

Держава контролювала життя громадян від народження до самої смерті. При народженні дитини держава визначала, чи виросте з нього здоровий громадянин чи варто його віднести на гору Тайгет і скинути в прірву. Перші роки життя хлопчик проводив в будинку. З 7 років виховання брала на себе держава, і майже увесь час діти присвячували фізичним вправам. У 20 років молодий спартіат приєднувався до компанії співтрапезників з п'ятнадцяти чоловік (сеситрії), продовжуючи своє військове навчання разом з ними. Він мав право одружитися, але відвідувати дружину міг лише тайкома. У 30 років спартиат ставав повноправним громадянином і міг брати участь у народних зборах, але левину частку часу він проводив у лесхе (щось нібито клуба) і фидітії. На надгробку спартанця висікали лише його ім'я; якщо він гинув у бої, додавалися ще слова "на війні".

Спартанські дівчата також проходили атлетичну підготовку, що включала в себе біг, стрибки, боротьбу, метання диска і списа. Ликург увів таке навчання для дівчат для того, щоб вони виростали сильними і сміливими, здатними народити міцних і здорових дітей.

Спарта це держава якою захоплювались за всіх часів вона стала зразком для військових держав. Не враховуючи всі недоліки Спарти можна сміливо сказати що це унікальна держава яка буде привертати до себе увагу ще багато років.

Список використаних джерел

Армия Спарти/ Н. Секунда; Пер. с англ. А.В. Красулиной; - М. : ООО « Издательство АСТ»: ООО « Издательство Астрель», 2004. – 70, [2] с.: ил. – (Элитные войска).

Андреев Ю. В. Спарта как тип полиса. Античная Греция. Т. 1. - М. 1983. гл. 4

Бергер А. « Социальное движения в древней Спарте» - ЦКВКП (б) «Правда» - 108 ст.

Балух В. О., Макар Ю. І. « Історія стародавньої Греції - Золоті лаври. Чернівці 2001р. 419 с.

Бостан Л. М., Бостан С. К. Історія держави і права зарубіжних країн: Навчальний посібник - Київ 2004р. – 672с.

Кузишин В. И. « История древней Греции» - Москва « Высшая школа» 2005р. 399 с.

Крушкол Ю. С. « Історія стародавньої Греції» - Видавниче обєднання « Вища школа" головне видавництво Київ 1976 р. 414 с.

Нефедов С. А. "Історія древнього світу"

Печатнова Л. Т. «Кризис спартанского полиса» СПб., 1999 р.

Сергеєв В. «История древней Греции» - Полинон Санкт-Петербург 2002р., 702с.

Струве В.В. «Хрестоматія з історії стародавнього світу» ІІ том - Державне Учбово – педагогічне видавництво «Радянська школа» Київ 1954 р. 322 с.

Ю. В. Андреев «Весник древній истории» - № 4 издательство «Наука» 1987р. 256 с.