дуополія, білатеральна монополія (табл. 1.1).
Таблиця 1.
Основні види ринків в умовах досконалої і недосконалої конкуренції [10, 218]
Покупці | Продавці
Багато | Декілька | Один
Багато | Поліполія (повна конкуренція) | Олігополія (декілька продавців, багато покупців) | Монополія (один продавець, багато покупців)
Декілька | Олігопсонія (олігополія попиту) | Білатеральна олігополія (декілька продавців і покупців) | Обмежена монополія (один продавець, декілька покупців)
Один | Монопсонія (монополія попиту) | Обмежена монопсонія (декілька продавців, один покупець) | Білатеральна монопсонія (один продавець і один покупець)
Монопсонія – це тип ринкової структури, при якій існує монополія одного покупця товару. Обмежуючи свої закупівлі, покупець забезпечує собі монопольний прибуток за рахунок втрати частини доходів продавця.
Олігопсонія – це тип ринкової структури, при якій існує невелика вузькоспеціалізована група покупців певного товару. Обмежуючи закупівлі товару, покупці забезпечують собі монопольний прибуток за рахунок втрати частини доходів продавця.
Дуополія – це тип ринкової структури, при якій існує тільки два постачальники певного товару і між ними повністю відсутні монополістичні угоди про ціни, ринки збуту та інше.
Білатеральна монополія – це тип ринкової структури, при якій виникає протиборство єдиного постачальника і єдиного споживача. Такий ринок виникає на ринку електроенергії, водо- та газопостачання.
Коефіцієнт конкурентоспроможності (ККф) характеризує здатність підприємства до виживання і виражає відношення між ринковою вартістю Р та витратами виробництва ТС = FC + VC [10, 218]:
ККф = Р / (FC + VC),
де Р – ціна; FC – постійні витрати; VC – змінні витрати.
Коефіцієнт конкурентоспроможності не повинен досягати одиниці, бо це означатиме, що підприємство працює без прибутку. Чим більше коефіцієнт перевищує одиницю, тим успішніше діє суб'єкт конкуренції, тим міцніша його позиція на ринку. Звичайно, при використанні наведеної формули слід враховувати, що ринкова вартість по-справжньому виявляється тоді, коли існує рівновага між попитом і пропозицією на певний продукт. Якщо така рівновага відсутня, то ринкова ціна відхиляється від вартості стихійно, під впливом нерегульованих економічних процесів.
Будь-який економічний закон, як відомо, виражає суттєві, стійкі, такі, що постійно повторюються, причинно-наслідкові зв'язки економічних явищ або процесів. У кожному при-чинно-наслідковому зв'язку один процес виступає причиною, а другий наслідком. Як правило, назва економічного закону відбиває процес-наслідок. Тому в економічному законі конкуренція виступає як наслідок. Що ж є причиною її виникнення? Дослідження багатьох економістів, які аналізували процеси ринкових відносин, показують, що такою причиною є різноманітність форм власності і наявність відокремлених товаровиробників, які виробляють продукцію у різних умовах для одного й того самого контингенту споживачів.
Якби всі виробники мали однакові умови виробництва, то конкуренція спрямовувалася б лише на суперництво за найкомфортніші сучасні умови постачання товару споживачеві.
Як було показано раніше, ринок має як позитивні, так і негативні риси. Однією з негативних рис є те, що ринок породжує монополії і монополістичні тенденції в економічній системі.
Монополізм набуває певних форм (ознак) навіть у тій економічній системі, де монополії не займають панівного становища.
Монополія виростає із конкуренції. Логічно цей процес виглядає таким чином.
Конкуренція зумовлює диференціацію товаровиробників (збагачення одних і розорення інших). Унаслідок цього відбувається процес концентрації виробництва й капіталу.
Концентрація спричиняє загострення конкуренції між дедалі більшими підприємствами. Загострення і вищий якісний рівень конкуренції породжують монополізацію.
Монополізація – економічний результат концентрації та централізації виробництва і капіталу.
Концентрація виробництва – це зосередження засобів виробництва, працівників і обсягів виробництва на великих підприємствах.
Оскільки концентрація виробництва є тривалим процесом, сталим і внутрішньо необхідним для розвитку економіки, цей процес набуває рис закону концентрації виробництва. Його рушійною силою є конкурентна боротьба. Щоб вижити у цій боротьбі, отримати більші прибутки, підприємці змушені впроваджувати нову техніку, розширювати масштаби виробництва. В результаті з маси дрібних та середніх підприємств поступово виокремлюються кілька найбільших.
Централізація капіталу – це збільшення розмірів капіталу внаслідок об'єднання або злиття раніше самостійних капіталів (наприклад, утворення акціонерних компаній).
Серед причин, що зумовлюють виникнення монополістичних тенденцій в економіці, слід назвати трансформацію індивідуальної капіталістичної власності.
Багато монополій виникли внаслідок надання державного виключного (монопольного) права певній фірмі на виробництво й реалізацію певного виду товарів і послуг.
Розрізняють три основні типи монополій:
монополія окремого підприємства;
монополія як змова;
монополія, що ґрунтується на диференціації продукту [6, 220].
Термін "монополія" походить від грецьких слів mono – один і poleo – продаю.
Монополія означає наявність одного продавця певного товару чи послуги або ситуацію, коли одна фірма забезпечує повний випуск товарів. Такий тип монополії є монополією окремого підприємства, або монополією продавця. Це абсолютна монополія, і зустрічається вона рідко.
Більш поширена змова чи угода (гласна або негласна) кількох великих фірм, що дає їм змогу швидко здобути панівне становище на ринку й отримувати високі прибутки.
Таку ситуацію у виробництві й на ринку називають олігополією (від грецького слова олігос – мало, небагато).
Класифікація монополій:
Закрита монополія – це галузь, захищена від конкуренції за допомогою юридичних обмежень. Прикладом може слугувати патентний захист, інститут авторських прав.
Природна монополія – галузь, у якій довгострокові середні витрати досягають мінімуму тільки тоді, коли одна фірма обслуговує весь ринок в цілому. У такій галузі мінімальний ефективний масштаб виробництва товарів близький (або навіть переважає) до тієї кількості, на яку ринок пропонує попит за будь-якою ціною, достатньою для покриття витрат виробництва. У цьому випадку розподіл випуску між двома і більшою кількістю фірм призведе до того, що масштаби кожної будуть неефективно малі.
З природними монополіями, що діють на засадах економії на масштабах виробництва, тісно пов'язані монополії, які базуються на володінні унікальними природними ресурсами.
Відкрита монополія – це економічне явище,