УКРАЇНСЬКА АКАДЕМІЯ АГРАРНИХ НАУК

ІНСТИТУТ ТВАРИННИЦТВА

ЮРЧЕНКО ВІКТОРІЯ ВІКТОРІВНА

УДК 636.52/.58.087.7.034:637.4.051

ЯКІСТЬ ЯЄЦЬ ТА ПРОДУКТИВНІСТЬ КУРЕЙ ПРИ ВВЕДЕННІ В КОМБІКОРМ СОНЯШНИКОВОЇ ОЛІЇ АБО ФУЗИ В ПОЄДНАННІ З ЦИНКОМ

06.02.02 - годівля тварин і технологія кормів

Автореферат

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата сільськогосподарських наук

ХАРКІВ - 2001

Дисертацією є рукопис.

Робота виконана в Харківській державній зооветеринарній академії Міністерства аграрної політики України.

Науковий керівник -– доктор біологічних наук, професор Лемешева Марія Михайлівна, Харківська державна зооветеринарна академія, професор кафедри птахівництва

Офіційні опоненти:

- доктор біологічних наук Валігура Володимир Іванович, Інститут тваринництва УААН, головний науковий співробітник відділу годівлі сільськогосподарських тварин

- кандидат сільськогосподарських наук Батюжевський Юрій Никифорович, Інститут птахівництва УААН, завідувач лабораторії годівлі і технології кормів

Провідна установа –

Дніпропетровський державний аграрний університет, кафедра годівлі сільськогосподарських тварин, Міністерство аграрної політики України, м. Дніпропетровськ

Захист відбудеться 22.01.2002 р. о 14 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 65.356.02 при Інституті тваринництва УААН за адресою: 62404, м. Харків, п/в Кулиничі

З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Інституту тваринництва УААН за адресою: 62404, м. Харків, п/в Кулиничі.

Автореферат розісланий 20.12.2001 р.

Вчений секретар

спеціалізованої вченої ради ______________________Проніна В. В.

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми. В ХХІ столітті одним із пріоритетних напрямків у розвитку світової науки про годівлю тварин є уточнення потреби у поживних та біологічно активних речовинах з урахуванням їх доступності для засвоєння та взаємодії в організмі (Енсмінгер М., Олфілд Дж., Хейнеман В., 1998).

В цьому плані заслуговує на увагу зв’язок лінолевої кислоти та цинку в організмі тварин, про наявність якого говориться в роботах Bettger W.J., 1979; Каннейна С. К., 1987; Авцина А. П. та ін., 1991. Припускають, що цинк виступає функціональним кофактором в обміні лінолевої кислоти. Літературних даних про спільний вплив лінолевої кислоти та цинку на продуктивність птиці та якість продукції птахівництва нами не встановлено, але окремо їх роль в живленні птиці вивчена достатньо добре.

В зв’язку з цим вивчення спільного використання соняшникової олії, багатої лінолевою кислотою (58,8%), та цинку є актуальним.

Не менш важливим напрямком досліджень в годівлі тварин є пошук та оцінка нових кормових засобів, одним з яких є соняшникова фуза.

Зв’язок роботи з науковими програмами. Робота виконувалася відповідно плану науково-дослідницьких робіт Харківського зооветеринарного інституту за ініціативною тематикою “Підвищення ефективності використання кормів у птахівництві” (номер державної реєстрації 0198U000615).

Мета та завдання дослідження. Мета роботи – встановити ефективне співвідношення рівнів соняшникової олії (фузи) та цинку в пшенично-соняшниковому комбікормі для підвищення інкубаційних якостей яєць та продуктивності курей.

Для досягнення поставленої мети необхідно було вирішити наступні завдання:

n

n

n

n

n

Об’єкт дослідження: використання соняшникової олії або фузи в поєднанні з цинком у годівлі племінних курей породи род-айланд 38 лінії.

Предмет дослідження: продуктивність, відтворювальні якості курей, якість яєць, біохімічні показники печінки, сиворотки крові, м’язів, великогомілкової кістки, мікроскопічна будова печінки, хімічний склад та якість соняшникової фузи.

Методи дослідження. Поставлені в роботі завдання вирішувалися експериментально з використанням зоотехнічних (продуктивність, витрати корму, якість яєць), біохімічних (склад яєць, печінки, м’язів, сиворотки крові, великогомілкової кістки, соняшникової фузи), гістологічних (мікроскопічна будова печінки) та статистичних (обробка дослідних даних) методів досліджень.

Наукова новизна одержаних результатів. Вперше вивчено сумісний вплив соняшникової олії або фузи, як джерела лінолевої кислоти, та цинку на продуктивність, відтворювальні якості курей, якість яєць, біохімічні показники і будову деяких органів і тканин організму птиці. В результаті встановлено ефективне співвідношення рівнів соняшникової олії (0,6; 0,9%) та цинку (90 г/т) в пшенично-соняшниковому комбікормі для племінних курей.

Доведено, що для досягнення найбільшої виводимості яєць (91,6%) рівень олії в добавці повинен бути вищим (0,9%), ніж для найбільшого зростання несучості курей – з 86,8 до 95,8 шт яєць (0,6%).

Під час введення добавок виявлено зв’язок між зростанням виводимості яєць (на 16,6-22,8%) та підвищення їх маси (на 5,5-7,6%) за рахунок жовтка, збільшенням концентрації цинку, вітаміну Е і зниженням кислотного числа жиру в жовтку.

Суттєво розширено знання про хімічний склад соняшникової фузи. Встановлено, що вона містить 83,1-86,6% сирого жиру, 2,7-6,3% сирої клітковини, а також сирий протеїн, золу, фосфор, кальцій та вітамін Е (561 мкг/г).

Удосконалено спосіб зберігання фузи за рахунок її попереднього змішування з сантохіном (165 мг/кг) та наповнювачем (соняшниковий шрот, комбікорм). При цьому вона залишається придатною для згодовування курям на три-чотири місяці довше, ніж звичайно.

Доведено доцільність заміни в складі кормової добавки соняшникової олії (0,6%) фузою (0,71%).

Практичне значення одержаних результатів. Використання кормових добавок у складі 0,6 або 0,9% соняшникової олії та 90 г/т цинку сприяє зростанню несучості курей (на 8-10%), виводимості яєць (на 16,6-22,8%), знижує затрати корму на виробництво 1 кг яйцемаси (на 500 г).

Заміна соняшникової олії (0,6%) еквівалентною за вмістом жиру кількістю фузи (0,71%) підвищує економічну ефективність використання комбікорму з 264 до 1018 гривень на 1000 голів.

Введення 0,8% стабілізованої сантохіном фузи в соняшниковий шрот дозволяє продовжити термін її зберігання з двох до п’яти місяців.

Особистий внесок здобувача. Весь об’єм експериментальних досліджень та дисертаційна робота виконані здобувачем самостійно. Схему, методику досліджень та уточнення теоретичних положень відпрацьовано сумісно з науковим керівником.

Апробація результатів дисертації. Основні положення дисертаційної роботи доповідалися і схвалені на звітних наук.-прак. конференціях Харківського зооветеринарного інституту (1998, 1999, 2000, 2001); Міжнар. наук.-прак. конф., присвяч. 80-річчу Московської вет. академії (Москва, 1999); Міжнар. наук. конф. “Сучасні проблеми зооінженерії та шляхи їх вирішення” (Львів, 1999); наук.-прак. конф. “Прогресивні технології ветеринарної медицини у промисловому птахівництві 21 сторічча” (Київ, 2000); наук.-прак. конф. “Екологія Харківщини: стан, проблеми, перспективи” (Харків, 2000); Міжнар. наук.-прак. конф. “Проблеми ефективного функціонування АПК в умовах нових форм власності та господарювання” (Харків, 2001); III-й Українській конф. по птахівництву з міжнар. участю (Алушта, 2001).

Публікації. За результатами дисертації опубліковано 10 робіт, із них 7- в фахових виданнях: збірниках наук. праць ХЗВІ (4), наук. віснику Львівської державної академії ветеринарної медицини (1), збірнику наук. праць Сумського ДАУ (1), міжвідомчому тематичному наук. збірнику “Птахівництво” (1). Інші роботи опубліковані у матеріалах конференцій.

Структура та обсяг дисертації. Дисертація викладена на 158 сторінках машинописного тексту, ілюстрована 37 таблицями, 6 рисунками та складається із переліку умовних позначень, вступу, основної частини (чотири розділи), висновків, пропозицій виробництву, списку використаних джерел та додатків.

Список використаних джерел літератури складається із 340 найменувань, у тому числі 133 іноземними мовами.

ЗАГАЛЬНА МЕТОДИКА І ОСНОВНІ МЕТОДИ ДОСЛІДЖЕНЬ

Дослідження проводилися в 1997-1998 рр. на базі дослідного господарства “Борки” та лабораторії біологічно активних речовин відділу фізіології, біохімії та живлення птиці Інституту птахівництва УААН.

Експериментальна частина включала три досліди:

n

n

n

Хімічний склад фузи досліджували в зразках, взятих із двох олійниць. Після відділення жиру, шляхом відстоювання та центрифугування, проводили зоохімічний аналіз осаду фузи. Для визначення вмісту вітаміну Е використовували метод Емері-Енгеля у модифікації Сурая П. Ф., 1990. Перекисне та кислотне числа жиру визначали за методом Калмикова С. Т., 1976.

З метою розробки способу зберігання фузи виготовили зразки на основі фузи, шроту, трав’яного борошна, крейди та пшенично-соняшникового комбікорму. У чотири останні з них ввели по 0,8% фузи. Паралельно виготовили такі ж зразки, але з додаванням 165 мг/кг сантохіну.

Всі зразки зберігали на протязі шести місяців в однакових умовах. Щомісячно в фузі та шроті визначали кислотне та перекисне числа жиру, а в трав’яному борошні, крейді, шроті та комбікормі - загальну кислотність, шляхом титрування водної витяжки розчином лугу (Сурай П. Ф., Іонов І. А., 1989).

Досліди з годівлі птиці проводили на курях породи род-айланд 38 лінії. Для першого досліду із курей 36-тижневого віку за принципом аналогів сформували вісім груп по 40 голів у кожній. Утримували птицю в трьохярусній клітковій батареї (типу L-134 в модифікації ІП УААН) по дві голови в клітці.

Кури першої (контрольної) групи на протязі 154 діб одержували збалансований за діючими нормами пшенично-соняшниковий комбікорм (Рекомендації з нормування годівлі сільськогосподарської птиці, 1992, 1998). Вміст в ньому лінолевої кислоти становив 1,0% (розрахункові дані). В комбікорм дослідних груп вводили соняшникову олію (або фузу з аналогічним вмістом сирого жиру) та цинк сірчанокислий (семиводний) в кількості, вказаній у схемі дослідів (табл. 1).

Один раз на тиждень проводили штучне запліднення курей нерозбавленою поліспермою. Інкубували яйця в середині досліду.

Під час дослідів враховували збереженість, несучість курей, затрати корму на одиницю продукції, середню масу яєць, їх інкубаційні якості згідно “Методическим рекомендациям по проведению научных исследований по кормлению сельскохозяйственной птицы” (Фісінін В. І., Єгоров І. А., 1992). При визначенні фізико-морфологічних властивостей яєць керувалися “Методическими рекомендациями по контролю качества куриных яиц” (Бреславець В. О., 1987).

Хімічний склад комбікорму, жовтка яєць, печінки, грудних і ножних м’язів, великогомілкової кістки визначали за методами зоохімічного аналізу у відповідості з “Методами анализа кормов и продуктов птицеводства” (Сурай П. Ф., Іонов І. А., 1989).

Вміст загального холестерину визначали за методом Ілька (Колб В. Г., 1982), каротиноїдів та вітаміну А - експрес-методом (Сурай П. Ф.,Іонов І. А., 1990), цинку - по Бєлецькому Є. М., 1980, малонового диальдегіду - за Ohkawa H., Ohishi N., Yagi K., 1979 (в пропису Сурая П. Ф., 1996), вітаміну С - згідно Сураю П. Ф., Іонову І. А., 1990.

Таблиця 1

Схема дослідів з годівлі курей

№

дос-

ліду | Групи | Кількість голів | Досліджуємий чинник

соняшникова олія % | фуза, % | цинк, г/т

1 | 1

(контрольна) | 40–– | 60

2 | 40 | 0,3– | 60

3 | 40 | 0,6– | 60

4 | 40 | 0,9– | 60

5 | 40 | 0,6– | 90

6 | 40 | 0,9– | 90

7 | 40– | 0,71 | 60

8 | 40– | 0,71 | 90

2 | 1

(контрольна) | 60–– | 60

2 | 60 | 0,6– | 90

3 | 60– | 0,71 | 90

Активність лужної фосфатази у сиворотці крові досліджували за методом Боданського ("Методические рекомендации по контролю нарушений витаминного обмена у сельскохозяйственных птиц родительского стада", 1990), концентрацію загальних ліпідів – за реакцією з сульфофосфованіліновим реактивом (Колб В. І., 1982), неорганічного кальцію - трилонометричним методом, фосфору - за методом Коромислової В. Ф., Кудрявцевої Л. А.

Загальну структурну організацію печінки вивчали на гістологічних препаратах, забарвлених гематоксиліном та еозином, фуксин-анілін блау-оранжем за Малорі (Меркулов І. А., 1969). Для дослідження ліпідів готували заморожені зрізи печінки, забарвлювали їх суданом та суданом чорним (Кононський А. І., 1976).

Для другого досліду, тривалістю 200 діб, із 34-тижневих курей за принципом аналогів було сформовано три групи по 60 голів.

Розрахунок економічної ефективності введення соняшникової олії, фузи та цинку в комбікорм курей-несучок проводили у відповідності з “Методикой определения экономической эффективности использования в сельском хозяйстве результатов НИР и ОКР новой техники, изобретений и рацпредложений” (М, 1980).

Одержані результати, біометрично опрацьовані (Плохінський М. О., 1970) з використанням ПЕОМ.

РЕЗУЛЬТАТИ ДОСЛІДЖЕНЬ ТА ЇХ АНАЛІЗ

Хімічний склад та якість фузи. У попередньому досліді було встановлено, що соняшникова фуза є багатим джерелом рослинного жиру (83,1-86,6%). Вміст клітковини в фузі був на рівні 2,7-6,3%. Більш низьким вмістом відзначилися сирий протеїн - 0,9-3,9% та зола - 0,5-2,6%. Кількість кальцію (0,09-0,12%) в фузі була в 1,7 рази меншою, ніж фосфору (0,15-0,58%). Вміст вітаміну Е складав 561,0 мкг/г. Одержані дані свідчать про цінність фузи як кормового засобу.

Дослідження якості фузи при різних способах зберігання показали, що нестабілізована антиоксидантом фуза залишається придатною для згодовування птиці не більше двох місяців. Через три місяці перекисне число цієї фузи складало 0,895 г І/100 г, що вказувало на її зіпсованість. При зберіганні фузи з сантохіном строк її придатності збільшився на один місяць.

Серед зразків, що включали фузу у вигляді 0,8% добавки, відносно низькою загальною кислотністю характеризувалися крейда (0,348-0,436о Неймана), комбікорм (1,9-4,9о Неймана) та соняшниковий шрот (1,8-5,7о Неймана).

Зразки соняшникового шроту та комбікорму з добавкою 0,8% фузи з сантохіном зберігалися у придатному для згодовування птиці стані на протязі відповідно п’яти і шести місяців. При цьому кислотне число жиру в зразку на основі соняшникового шроту становило 47,77 мг КОН/г, перекисне - 0,041 г/100 г, загальна кислотність - 4,3о Неймана.

Продуктивність та відтворювальні якості курей при введенні в комбікорм соняшникової олії або фузи в поєднанні з цинком. В результаті досліджень встановлено, що добавки соняшникової олії та цинку сприяли підвищенню яєчної продуктивності курей (табл. 2).

Таблиця 2

Продуктивність та відтворювальні якості курей (Мm, n=40)

Групи | Несучість на середню несучку, шт | Середня маса яйця, г | Одер-жано яйце-маси, кг | Затрати корму, кг | Виводимість яєць, %

на 1кг яйце-маси | на 10 яєць

1(конт-рольна) | 86,8 | 51,851,73 | 4,5 | 4,2 | 2,2 | 68,8

2 | 87,9 | 54,922,86 | 4,8 | 4,0 | 2,2 | 77,9

3 | 88,6 | 55,673,29 | 4,9 | 3,9 | 2,2 | 76,9

4 | 89,4 | 53,051,98 | 4,7 | 4,0 | 2,1 | 83,2

5 | 95,8 | 54,701,34 | 5,2 | 3,7 | 2,0 | 85,4

6 | 93,8 | 55,802,35 | 5,2 | 3,7 | 2,0 | 91,6

7 | 90,8 | 51,761,00 | 4,7 | 4,1 | 2,1 | 76,5

8 | 92,9 | 52,051,25 | 4,8 | 4,0 | 2,1 | 90,6

При введенні в комбікорм 0,3; 0,6; 0,9% соняшникової олії збільшилася несучість на середню несучку (на 1,1-2,6 яйця), середня маса яйця (на 1,20-3,82 г) та кількість яйцемаси (на 0,2-0,4 кг), з найкращими показниками у третій групі, що одержувала 0,6% олії.

Комплексні добавки, що включали 0,6; 0,9% соняшникової олії та 90 г/т цинку, ще значніше підвищили продуктивність курей. При цьому зросла несучість на початкову (з 74,5 до 82,3-83,5 яєць) та середню несучку (з 86,8 до 93,8-95,8 яєць), середня маса яйця (на 2,85-3,95 г) та кількість яйцемаси (на 0,7 кг у порівнянні з контролем). У п’ятій групі, курям якої згодовували 0,6% соняшникової олії та 90 г/т цинку, були найвищі серед восьми груп несучість (95,8 яєць) та вихід яйцемаси (5,2 кг).

Заміна соняшникової олії фузою у комбікормі курей-несучок негативно не вплинула на показники продуктивності. Однак, у восьмій групі у порівнянні з п’ятою, була нижче несучість на середню несучку (на 2,9 яйця або 3,0%), середня маса яйця (на 2,65 г або 4,8%) та кількість яйцемаси (на 0,4 кг або 7,7%).

Збереженість птиці у другій групі була такою ж, як і в контрольній (85,0%). У решті дослідних груп вона підвищилася на 2,5-12,5%, з максимумом у сьомій (97,5%).

Введення у комбікорм соняшникової олії не впливало на витрати корму. Однак, відзначалася тенденція до зниження його затрат, як на одержання 1 кг яйцемаси (з 4,2 до 3,9 кг), так і на 10 яєць (з 2,2 до 2,1 кг). Найнижчі показники були при додаванні 0,6 та 0,9% олії і становили відповідно 3,9 кг/кг яйцемаси та 2,1 кг/10 яєць.

Поєднання соняшникової олії (0,6; 0,9%) з 90 г/т цинку у комбікормі курей було більш ефективним. Воно знизило витрати корму на 1 кг яйцемаси та на 10 яєць відповідно на 0,5 та 0,2 кг.

При введенні 0,71% фузи та 90 г/т цинку затрати комбікорму на одержання одиниці продукції знизилися на 0,1-0,2 кг у порівнянні з контролем. Але вони підвищилися порівняно з п’ятою та шостою групами.

Споживання комбікорму в усіх восьми групах було практично однаковим - 123,7-124,4 г/гол/добу. Витрати корму за 154 дні становили 19,1 кг/гол. Таким чином, зниження затрат корму у дослідних групах викликано підвищенням несучості курей.

Дослідження інкубаційних якостей яєць показали, що під впливом соняшникової олії (друга-четверта групи) знижувалася кількість "кров’яного кільця" на 8,5-9,0% (з 14,1 до 5,1-5,6%) та "завмерлих" ембріонів - на 0,6-2,3% (з 6,2 до 3,9-5,6%). У результаті цього зросла виводимість яєць на 8,1-14,4% (з 68,8 до 76,9-83,2%), з максимумом у четвертій групі, що одержувала 0,9% олії.

При введенні комплексних добавок, що включали 0,6; 0,9% олії та 90 г/т цинку, інкубаційні якості яєць значно покращилися. Це відбулося не тільки у порівнянні з контролем, а й з другою, третьою та четвертою дослідними групами. Так, у шостій групі була найвища виводимість яєць (91,6%), що пояснюється зниженням кількості відходів інкубації з 31,2 до 8,4%, у тому числі "кров’яного кільця" - на 12,0% (з 14,1 до 2,1%), "завмерлих" ембріонів - на 4,1% (з 6,2 до 2,1%) та "задохликів" - на 6,7% (з 10,9 до 4,2%) у порівнянні з контролем.

Заміна соняшникової олії фузою не вплинула негативно на інкубаційні якості яєць. У групі, що одержувала 0,71% фузи, виводимість яєць була майже такою ж (76,5%), як і при введенні 0,6% соняшникової олії (76,9%). При інкубації яєць восьмої групи курей встановлено, що їх виводимість (90,6%) була на 21,8% вище, ніж у контролі. Крім того, даний показник був на 5,2% вище, ніж у п’ятій групі, що одержувала 0,6% олії та 90 г/т цинку.

Таким чином, введення соняшникової олії або фузи в поєднанні з цинком у комбікорм курей-несучок сприяло підвищенню їх продуктивності та відтворювальних якостей. Найвища продуктивність (92,9-95,8 яєць на середню несучку), виводимість яєць (90,6-91,6%) та найменші витрати корму на одиницю продукції (3,7-4,0 кг/кг яйцемаси) встановлені у п’ятій, шостій та восьмій групах, кури яких отримували 0,6, 0,9% олії або 0,71% фузи разом з 90 г/т цинку.

Якість яєць при введенні в комбікорм соняшникової олії або фузи в поєднанні з цинком. Як показали дослідження, при введенні кормових добавок відзначалася тенденція до підвищення середньої маси яйця за рахунок збільшення маси жовтка (з 14,43 до 15,18-17,04 г) та його вмісту в яйці (на 0,8-3,5%). В усіх дослідних групах, за виключенням п’ятої, частка білка в яйці знизилася з 62,4 до 58,9-62,1%. Відношення маси білка до жовтка було в межах 1,88-2,26, з оптимумом у шостій (1,97) та другій групах (2,07). Зміна вмісту шкаралупи в яйцях дослідних груп не мала закономірного характеру. Взаємозв’язку між рівнем соняшникової олії, дозою цинку у комбікормі та масою і співвідношенням складових яйця не встановлено.

Найкращі морфологічні властивості яєць (середня маса - 55,80 г, маса жовтка - 17,04 г, відношення маси білка до жовтка - 1,97) були характерні для шостої групи курей, що одержували 0,9% соняшникової олії та 90 г/т цинку. Заміна соняшникової олії фузою вірогідно не змінила морфологічних властивостей яєць.

Помітного впливу кормових добавок на фізико-морфологічні якості яєць не встановлено. Яйця дослідних груп курей за індексом форми, щільністю, одиницями Хау та товщиною шкаралупи характеризувалися як придатні для інкубації.

Результати хімічного аналізу яєць свідчать, що при введенні у комбікорм курей 0,3% соняшникової олії вміст сухої речовини у жовтку підвищився у порівнянні з контролем з 49,95 до 53,29% (Р<0,05). При подальшому збільшенні у комбікормі рівня олії і цинку та при заміні олії фузою цей показник був нижчим (47,20-52,54%), з мінімумом у сьомій групі.

В усіх дослідних групах, за виключенням шостої і сьомої, відзначалася тенденція до збільшення вмісту сирого жиру в жовтку на 0,18-1,52% у порівнянні з контролем (28,90%). У п’ятій групі підвищення було вірогідним (Р<0,01) з 28,90 до 30,42%. Із літературних джерел відомо, що цьому могли сприяти як добавки цинку (Міцик В. Є., 1962, 1965), так і жиру (Сирвідіс В., 1988). Відбулися зміни в концентрації біологічно активних речовин у жовтку (табл. 3).

Таблиця 3

Вміст біологічно активних речовин та кислотне число жиру у жовтку (Мm, n=10)

Групи | Загальний холестерин, мг/г | Кислотне число, мг КОН/г | Каротиноїди, мкг/г | Вітамін А, мкг/г | Цинк, мкг/г

1 (конт-рольна) | 9,841,68 | 3,360,15 | 31,117,90 | 5,272,27 | 50,311,13

2 | 9,140,22 | 3,380,30 | 22,554,45 | 6,991,37 | 52,684,90

3 | 9,080,44 | 3,190,05 | 25,948,28 | 7,001,93 | 51,383,00

4 | 7,200,14 | 2,480,51 | 30,076,17 | 6,362,08 | 52,213,19

5 | 10,530,36 | 2,180,27* | 23,452,69 | 8,003,25 | 73,226,79*

6 | 10,660,10 | 3,190,05 | 20,821,58 | 6,001,91 | 83,221,51***

7 | 11,800,82 | 2,170,26* | 25,193,17 | 7,531,09 | 52,171,14

8 | 11,950,01 | 3,310,23 | 21,114,07 | 6,790,61 | 82,654,56**

Примітка. Вірогідність у порівнянні з контролем: *Р<0,05, **P<0,01, ***P<0,001

Під впливом соняшникової олії або фузи разом з цинком у жовтку зросла концентрація цинку (на 22,91-32,91 мкг/г при Р<0,001-0,05 у п’ятій, шостій та восьмій групах) та знизилося кислотне число (на 35,12-35,42% при Р0,05 у п’ятій та сьомій групах). Вміст вказаного мікроелемента у жовтку залежав не тільки від його дози у комбікормі, але й від рівня соняшникової олії. Найвища концентрація цинку (83,22 мкг/г) була у шостій групі, що одержувала максимальну дозу цинку (90 г/т ) та соняшникової олії (0,9%). Зниження кислотного числа можна пояснити накопиченням у жовтку природних антиоксидантів, якими є вітаміни Е та А.

У дослідних групах відзначалася тенденція до підвищення концентрації вітаміну А (на 13,85-51,80% у порівнянні з контролем).

Вірогідного впливу добавок на рівень холестерину в жовтку не встановлено.

Введення у комбікорм курей 0,6% олії або 0,71% фузи разом з 90 г/т цинку сприяло зростанню кількості вітаміну Е у жовтку на 128,5-209,5% (Р0,001) порівняно з контролем (17,54 мкг/г). Можливо, це пояснюється збільшенням вмісту токоферолів у кормі в зв’язку з введенням соняшникової олії або фузи (Сурай П. Ф., Іонов І. А., Сахацький М. І., 1994), а також покращенням їх всмоктування в організмі курей під впливом цинку (Сурай П.Ф., Бужин А. А., Ярошенко Ф. А., Іонов І. А., 1997).

При додаванні у комбікорм курей 0,6% олії або 0,71% фузи разом з 90 г/т цинку у жовтку відзначалася тенденція до підвищення концентрації малонового диальдегіду (МДА): при залізозалежному перекисному окисленні ліпідів (ПОЛ) - з 372,0 до 469,5 нмоль/г (на 18,4-26,2%), при аскорбатзалежному ПОЛ - з 92,5 до 119,5 нмоль/г (на 26,5-29,2%), при вільному протіканні ПОЛ - з 188,5 до 208,0 нмоль/г (на 9,0-10,3%) у порівнянні з контролем. Вихідний рівень МДА у жовтку яєць контрольної та дослідних груп вірогідно не відрізнявся і складав 31,00-39,00 нмоль/г, з мінімумом у групі, що одержувала 0,71% фузи та 90 г/т цинку.

Таким чином, введення в комбікорм курей соняшникової олії або фузи в поєднанні з цинком впливає на морфологічні властивості та хімічний склад курячих яєць. В групах , що одержували 0,6; 0,9% олії та 90 г/т цинку, порівняно з контрольною, була вища середня маса яйця (55,80 г), близьке до оптимального співвідношення маси білка і жовтка (1,97), висока концентрація у жовтку вітаміну А (8,00 мкг/г), цинку (83,22 мкг/г), низьке кислотне число (2,18 мг КОН/г).

Біохімічні показники печінки, сиворотки крові, м’язів, великогомілкової кістки при введенні в комбікорм соняшникової олії або фузи в поєднанні з цинком. При дослідженні печінки встановлено, що введення кормових добавок сприяло збільшенню вмісту сухої речовини (з 30,0 до 30,78-34,09% при Р0,05), сирого протеїну (з 15,29 до 15,87-19,51% при Р0,05), жиру (з 4,15 до 4,63-5,77% при Р0,01-0,05), вітамінів А (з 463,51 до 760,96 мкг/г при Р0,01), Е (з 10,96 до 34,41 мкг/г) та С (з 248,97 до 306,23 мкг/г при Р0,05) у порівнянні з контролем. Високі показники п’ятої та восьмої груп узгоджуються з підвищеною несучістю та відтворювальними якостями птиці.

Концентрація цинку у печінці зростала з підвищенням його дози у комбікормі з 20,82 (у контролі) до 23,81-36,61 мкг/г при Р0,01-0,05 (у дослідних групах). Максимум був у восьмій групі, що одержувала 0,71% фузи та 90 г/т цинку.

У печінці курей, що отримували соняшникову олію або фузу в поєднанні з цинком, також відзначалася тенденція до зростання вихідного рівня малонового диальдегіду з 103,5 (у контролі) до 119,5-247,0 нмоль/г. Найвища концентрація МДА встановлена при введенні у комбікорм курей 0,71% фузи та 90 г/т цинку (Р0,001). Можливо, це було викликане збільшенням вмісту жиру в цьому органі.

Згодовування добавок соняшникової олії або фузи разом з цинком (друга-восьма групи) помітно не порушило морфофункціонального стану печінки, про що свідчили виражені ознаки ліпогенезу, зміна функції гепатоцитів, а також фізіологічна регенерація органу. Лімфоїдні утворення печінки добре розвинуті, густо заселені лімфоцитами.

Встановлено, що соняшникова олія або фуза в поєднанні з цинком сприяли підвищенню у сиворотці крові концентрації неорганічного фосфору на 7,7-34,6% при Р0,01-0,05, загальних ліпідів - на 2,76-16,04% при Р0,001-0,05, загального холестерину - на 6,19-45,36% при Р0,001-0,01. Із збільшенням рівня добавок у комбікормі відзначалася тенденція до підвищення активності лужної фосфатази з 0,96 (у контролі) до 1,77 ОБ (у п’ятій групі при Р0,05), що узгоджується з літературними даними (Кальницький Б. Д., 1985; Варуха Н. П., 1975). Зростання вмісту загальних ліпідів у сиворотці крові відбувалося паралельно збільшенню рівня олії у комбікормі птиці.

Введення в комбікорм соняшникової олії або фузи разом з цинком підвищувало в грудних м’язах вміст сирого протеїну (з 19,98 до 23,66% при Р0,001-0,05) та жиру (з 0,48 до 1,19% при Р0,01-0,05). Відзначалася тенденція до збільшення частки сухої речовини у грудних м’язах дослідних груп курей на 0,09-1,28%. Найсильніше підвищили рівень сухої речовини та сирого протеїну у грудних м’язах добавки 0,3; 0,6 та 0,9% соняшникової олії.

У ножних м’язах курей при введенні олії також підвищувався вміст сухої речовини на 2,81-6,65% при Р0,01-0,05 та сирого жиру - на 0,58-2,18% при Р0,001 у порівнянні з контролем. При цьому рівень сирого протеїну у ножних м’язах (16,26-18,05%) був нижче, ніж у грудних (19,98-23,66%). За вмістом сирого жиру ножні м’язи (3,74-5,92%) переважали грудні (0,48-1,01%). Із збільшенням рівня олії у комбікормі зростав вміст сирого жиру у ножних м’язах.

Комплексна добавка, що включала соняшникову олію та цинк, сильніше вплинула на хімічний склад ножних м’язів. У результаті цього в п’ятій та шостій групах вміст сухої речовини збільшився на 3,55-6,55% при Р0,01-0,05, сирого протеїну - на 0,77-2,01% при Р0,001-0,05 та жиру - на 1,96-4,11% при Р0,001 відповідно. У ножних м’язах встановлено, що підвищуючий вплив 0,71% соняшникової фузи на рівень сухої речовини (30,20%), сирого протеїну (20,08%) та жиру (6,06%) був значнішим у порівнянні з іншими кормовими добавками.

Введення у комбікорм 0,6% олії або 0,71% фузи разом з 90 г/т цинку сприяло зниженню концентрації МДА у ножних м’язах: при залізозалежному ПОЛ - з 544,5 до 453,0-484,5 нмоль/г (Р0,01), при аскорбатзалежному ПОЛ - з 424,5 до 418,5 нмоль/г, при вільному протіканні ПОЛ - з 331,5 до 211,5-316,5 нмоль/г (Р0,01). Відзначалася тенденція до зниження вихідного рівня МДА з 74,5 (у контролі) до 55,0-60,0 нмоль/г, з мінімумом у восьмій групі, що одержувала 0,71% фузи та 90 г/т цинку.

Визначення концентрації цинку у м’язовій тканині показало, що в грудних м’язах дослідних груп вона була на 6,46-12,59% вище, ніж у контролі (21,51 мкг/г), з максимумом при згодовуванні 0,6% олії та 90 г/т цинку (34,10 мкг/г). У ножних м’язах також відзначалася тенденція до підвищення вмісту цинку на 5,26-6,76% під впливом кормових добавок, з найвищим показником у восьмій групі (22,82 мкг/г).

При дослідженні великогомілкової кістки не встановлено вірогідного впливу кормових добавок на вміст сухої речовини (64,85-69,85%) та сирої золи (37,43-46,10% від сухої речовини).

Добавки соняшникової олії або фузи з цинком сприяли зростанню рівня кальцію у великогомілковій кістці з 15,52 (у контролі) до 18,00% від сухої речовини (у п’ятій групі при Р0,001-0,01). Аналогічно змінився рівень фосфору у кістці: підвищився з 7,70 (у контролі) до 8,40% від сухої речовини (у восьмій групі). Крім цього, у великогомілковій кістці дослідних груп збільшилася концентрація цинку з 95,3 до 103,8-144,4 мкг/г (Р0,001).

В результаті дослідження яєчної продуктивності курей, інкубаційних якостей яєць, біохімічного аналізу органів і тканин встановлено, що найкращі показники були в групах, що одержували 0,6% олії або 0,71% фузи разом з 90 г/т цинку.

Економічна ефективність введення в комбікорм курей-несучок соняшникової олії або фузи в поєднанні з цинком. Під час другого досліду спостерігали аналогічну закономірність впливу добавок на показники продуктивності. Розрахунок економічної ефективності комбікорму, збагаченого 0,6% соняшникової олії або 0,71% фузи в поєднанні з 90 г/т цинку, наведений у табл. 4.

Таблиця 4

Розрахунок економічної ефективності введення в пшенично-соняшниковий комбікорм соняшникової олії або фузи в поєднанні з цинком (в цінах 1999 року)

Показник | Конт-рольна | Дослідні групи

1 група

(60 г/т цинку) | 2 (0,6% олії + 90 г/т цинку) | 3 (0,71% фузи +90г/т цинку)

Поголів’я курей на початку досліду, гол | 60 | 60 | 60

Витрати комбікорму за 200 діб, кг | 1278 | 1279 | 1274

Вартість комбікорму, гривень/т | 543 | 555 | 546

Загальна вартість комбікорму, гривень | 694 | 710 | 696

Одержано інкубаційних яєць, шт. | 84,1 |

87,9

(Ао1) | 91,7

(Ао2)

Вартість комбікорму на одну несучку, гривень | 11,57 | 11,83 | 11,60

Вартість комбікорму, витраченого на одержання одного інкубаційного яйця, коп/гол | 13,76

(Ик) | 13,46

(Ио1) | 12,65

(Ио2)

Еф=(Ик – Ио)Ао, коп/гол | 26,37 | 101,79

Як видно із табл. , ефективність використання комбікорму, збагаченого 0,71% фузи і 90 г/т цинку у порівнянні з контролем, складала 101,79 коп/гол. Це пояснюється найвищою серед трьох груп несучістю курей третьої групи (91,7 шт інкубаційних яєць на несучку).

При введенні 0,6% олії та 90 г/т цинку економічна ефективність використання комбікорму становила 26,37 коп/гол, що на 75,42 коп/гол менше, ніж у третій групі.

Таким чином, на основі матеріалів трьох дослідів доведена доцільність заміни соняшникової олії (0,6%) фузою (0,71%), особливо при одночасному введенні у пшенично-соняшниковий комбікорм 90 г/т цинку (у вигляді 402 г/т сірчанокислої солі). Про що свідчить підвищення економічної ефективності використання комбікорму (до 101,79 коп/гол) та біологічна повноцінність яєць племінних курей.

ВИСНОВКИ

1. Збагачення комбікорму для племінних курей соняшниковою олією або фузою у поєднанні з цинком сприяє підвищенню яєчної продуктивності, відтворювальних якостей птиці та якості інкубаційних яєць.

2. При використанні кормових добавок у складі 0,6 або 0,9% соняшникової олії та 90 г/т цинку зростає несучість курей (на 8-10%), вихід яйцемаси з 4,5 до 5,2 кг (на 15,6%) та знижуються затрати корму на одержання як 10 яєць (на 200 г), так і 1 кг яйцемаси (на 500 г).

3. Добавки соняшникової олії (0,6; 0,9%) у поєднанні з 90 г/т цинку підвищують середню масу яєць (на 5,5-7,6%) за рахунок жовтка, концентрацію цинку (на 45,5-65,4%), вітаміну Е (в 3,1 рази) та знижують кислотне число жиру (на 5,1-35,1%) в жовтку. При цьому зростає виводимість яєць з 68,8 до 85,4-91,6%.

4. Зростання яєчної продуктивності та відтворювальних якостей курей відбувається на фоні збільшення в печінці вмісту сухої речовини (на 1,1-3,6%), в тому числі сирого протеїну, жиру і вітамінів А, Е та С. В сиворотці крові відзначається підняття концентрації загальних ліпідів (на 14-16%), холестерину (на 30-42%), неорганічного фосфору (з 2,6 до 2,9-3,0 мг%) та активності лужної фосфатази. У м’язовій тканині підвищується вміст сухої речовини, сирого протеїну, жиру та знижується на 11% концентрація малонового диальдегіду.

5. Введення в комбікорм розробленних кормових добавок сприяє збагаченню організму курей цинком, про що свідчить підвищення його вмісту в печінці (на 44,6-52,5%), грудних м’язах (на 58,5%) та великогомілковій кістці (на 45,2-49,9%).

6. Кормові добавки у складі 0,6; 0,9% соняшникової олії або 0,71% соняшникової фузи та 90 г/т цинку не порушують морфофункціо-нального стану печінки, стимулюють появу виражених ознак ліпогенезу, фізіологічної регенерації органу та підвищення імунологічного статусу організму птиці.

7. Соняшникова фуза є цінним кормовим засобом, що включає 83-87% жиру, 3-6% клітковини, протеїн, золу, фосфор, кальцій та вітамін Е у кількості 561 мкг/г.

8. Введення 0,8% стабілізованої сантохіном фузи у соняшниковий шрот або пшенично-соняшниковий комбікорм дозволяє збільшити термін її зберігання з двох до п’яти-шести місяців відповідно.

9. Заміна в складі кормової добавки соняшникової олії (0,6%) фузою (0,71%) не знижує продуктивності та відтворювальних якостей птиці, забезпечує підвищення економічної ефективності використання комбікорму на 754 гривні на 1000 голів.

ПРОПОЗИЦІЇ ВИРОБНИЦТВУ

1. Для підвищення біологічної повноцінності яєць та відтворювальних якостей курей птахівницьким підприємствам рекомендується вводити в пшенично-соняшниковий комбікорм 0,6-0,9% соняшникової олії або 0,71% соняшникової фузи в поєднанні з 90 г/т цинку.

2. З метою економії олії та підвищення ефективності виробництва яєць доцільна заміна соняшникової олії (0,6%) фузою (0,71%). При цьому кислотне число фузи не повинно перевищувати 10 мг КОН/г, а перекисне - 0,1 г І/100г.

3. Для збільшення терміну зберігання соняшникової фузи на три місяці рекомендується її (0,8%) попереднє змішування з сантохіном (165 мг/кг) та наповнювачем (соняшниковий шрот).

СПИСОК ОПУБЛІКОВАНИХ ПРАЦЬ

1.

2.

3.

4. Бирка В. В. Вплив екологічно безпечної кормової мінерально-енергетичної добавки на продуктивність курей-несучок // Проблеми зооінженерії та ветеринарної медицини : Зб. наук. пр. ХЗВІ. -Х.: РВВ ХЗВІ, 1998. – Вип.5. - Ч. 1. -С. 141-144.

5. Бирка В. В. Застосування соняшникової фузи у годівлі курей-несучок // Вісник Сумського державного аграрного університету: Наук.-метод. журнал. -Суми, 2000. -В. 5. -С. 19-22.

6. Лемешева М. М., Юрченко В. В. Якість яєць та економічна ефективність при заміні соняшникової олії фузою у комбікормі для племінних курей // Проблеми зооінженерії та ветеринарної медицини: Зб. наук. пр. ХЗВІ. -Х.: РВВ ХЗВІ, 2001. – Вип.8. - Ч. 1. -С. 159-163.

7. Лемешева М. М., Айсобари Э. Э., Юрченко В. В. Повышение эффективности комбикормов для промышленных и племенных кур //Птахівництво: Міжвід. темат. наук. зб. – Борки, 2001. – Вип. 51. – С. 270-273.

8. Бирка В. В. Кормова та екологічна доцільність застосування соняшникової фузи у птахівництві // Прогресивні технології ветеринарної медицини у промисловому птахівництві ХХІ сторіччя: Збірник матеріалів Міжнародної науково-практичної конференції. -К., 2000. -С. 15-16.

9. Юрченко В. В. До питання про екологічну повноцінність яєць // Екологія Харківщини: стан, проблеми, перспективи: Тези доповідей науково-практичної конференції / Харківська обл. держ. Адміністрація. - Х., 2000. - С. 163.

10. Лемешева М. М., Айсобари Э. Э., Юрченко В. В. Пути повышения эффективности использования кормов в птицеводстве // Проблеми ефективного функціонування АПК в умовах нових форм власності та господарювання: Кол. монографія у двох томах. Т. 1 / За ред. П. Т.