ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

ЧЖУН СЯОВЕН

УДК: 811.161.1 - 367.623

АД’ЄКТИВНИЙ КОЛЬОРАТИВ

ТА ЙОГО СЛОВОТВІРНА ПАРАДИГМА

В СУЧАСНІЙ РОСІЙСЬКІЙ МОВІ

Спеціальність 10.02.02 – російська мова

АВТОРЕФЕРАТ

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата філологічних наук

Дніпропетровськ - 2002

Дисертацією є рукопис.

Робота виконана на кафедрі загального та російського мовознавства Дніпропетровського національного університету Міністерства освіти і науки України.

Науковий керівник - доктор філологічних наук, професор

Меншиков Ігор Іванович, завідувач кафедри

загального та російського мовознавства

Дніпропетровського національного університету

Офіційні опоненти:

доктор філологічних наук, професор

Прадід Юрій Федорович, начальник кафедри

українознавства та мовної підготовки Кримського

факультету Національного університету

внутрішніх справ;

кандидат філологічних наук, доцент

Зірка Віра Василівна, Дніпропетровське

відділення Центру наукових досліджень

і викладання іноземних мов НАН України,

завідувач кафедри іноземних мов.

Провідна установа -

Кіровоградський державний педагогічний

університет ім. Володимира Винниченка,

кафедра російської мови, Міністерство

освіти і науки України, м. Кіровоград

Захист відбудеться “11” квітня 2002 р. о 10:00 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради К 08.051.05 для захисту дисертацій на здобуття наукового ступеня кандидата філологічних наук при Дніпропетровському національному університеті за адресою: 49025, м.Дніпропетровськ, пров. Науковий, 13, корпус 1, філологічний факультет, ауд. 804.

З дисертацією можна ознайомитися в науковій бібліотеці Дніпропетровського національного університету ( 49025, м. Дніпропетровськ, пров. Науковий, 13).

Автореферат розісланий “11” березня 2002 року

Вчений секретар

спеціалізованої вченої ради,

кандидат філологічних наук,

доцент М.С. Ковальчук

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність дослідження. Російський ад’єктивний кольоратив – надзвичайно важлива лінгвістична фігура як у функціональному плані, пов’язаному із змістовою організацією мови та її стилістикою, так і в плані тих прагматичних відношень, у які вступає прикметник, що позначає колір, з іншими частинами мови як похідне слово. Звідси і постійний інтерес русистів до прикметників, що позначають колір, як до певного парадигматичного класу слів, звідси ж і ряд проблем їх вивчення, проблем, пов’язаних із відсутністю чітких меж цього парадигматичного класу, єдиних критеріїв для класифікації кольоративів, що наповнюють його, і відповідно - адекватного опису їх словотвірної парадигми. Актуальність дослідження полягає у нагальній потребі вирішення вказаних проблем, тобто в необхідності формування загальної кількості і побудови системної класифікації російських ад’єктивних кольоративів, визначення єдиного критерію опису їх словотвірної парадигми і – як висновок – побудови системи словотвірних парадигматичних класів прикметників зі значенням кольору.

Зв’язок з науковими темами.

Тема дисертації узгоджена з планом наукової роботи кафедри загального та російського мовознавства Дніпропетровського національного університету “Актуальні проблеми загального, класичного та російського мовознавства” (протокол № 2 від 19 жовтня 1998 року).

Метою дослідження є класифікація російських ад’єктивних кольоративів, побудова і опис системи їх парадигматичних класів на базі типової кольоративної словотвірної парадигми, що має певний комплекс словотвірних значень.

Завдання дослідження.

1.

2.

3.

4.

5.

6. Сформувати систему мотиваційних класів ад’єктивного кольоратива і побудувати на їх основі систему словотвірних парадигматичних класів прикметників, що позначають колір.

Об’єктом дослідження є російські прикметники зі значенням кольору та їх словотвірні деривати – похідні першого ступеня.

Предмет дослідження - словотвірна парадигма ад’єктивного кольоратива як фактор, що визначає характер словотвірних парадигматичних класів.

Матеріалом дослідження є російські ад’єктивні кольоративи і словотвірні значення їх дериватів першого ступеня.

Методологія дисертації базується на категоріях загального і часткового, елементів і структури, зв’язності, системності й співвідносності.

Методи дослідження мають комплексний характер, основні з них – описовий і метод лінгвістичного експерименту.

Наукова новизна. Новим у дисертації є:

§

§

§

§

§

Теоретичне значення дослідження полягає в розробці методики опису ад’єктивних кольоративів, яка може бути використана при визначенні інших класів і підкласів слів, а також побудові такої системи словотвірних парадигматичних класів, яка дозволяє уточнити наші уявлення про ад’єктив у цілому і кольоративний ад’єктив зокрема, розширити наші знання про словотвір, стилістику, семасіологію. Використана в дисертації методика може бути своєрідним зразком для визначення способів і прийомів лінгвістичного аналізу.

Практичне значення. Теоретичні узагальнення та висновки дисертації можуть бути використані в лекційних курсах і на практичних заняттях з морфології, спецкурсах, у яких розглядаються питання систематизації лексики та синонімічних відношень, а також при вивченні російської мови іноземними студентами.

Апробація результатів дослідження. Основні положення дисертації та результати дослідження були викладені на звітних наукових конференціях викладачів Дніпропетровського національного університету (1999-2001), а також на Міжнародній науковій конференції “Франція та Україна: науково-практичний досвід у контексті діалогу національних культур” (Дніпропетровськ, 2001).

Зміст дисертації відображено в чотирьох публікаціях.

Структура роботи. Дисертація складається зі вступу, двох розділів основної частини, висновків, списку літератури (148 найменувань). Дисертація містить одинадцять робочих списків російського ад’єктивного кольоратива і шість таблиць.

Основний зміст дисертації

У вступній частині обгрунтовується вибір теми наукової роботи, її актуальність, формулюються мета й основні завдання дослідження, визначаються наукова новизна, теоретичне та практичне значення, вказуються методи та методика дослідження.

Перший розділ дисертації “Ад’єктивний кольоратив у системі російських прикметників” присвячений системній класифікації російських ад’єктивних кольоративів як парадигматичного класу слів. Розділ складається з трьох параграфів, у першому з яких (“Ад’єктивний кольоратив як парадигматичний клас слів”) розглядається теорія питання, а також визначення місця прикметників зі значенням кольору в загальній системі російських ад’єктивів; у другому (“Система ад’єктивних кольоративів у сучасній російській мові”) встановлюються критерії класифікації ад’єктивних кольоративів і формується система основних кольоративів; у третьому параграфі (“Базові кольоративи та їх синонімічні ряди”) характеризуються базові кольоративи російської мови як семантичні домінанти, що відкривають синонімічні ряди, за якими розподіляються всі аналізовані прикметники зі значенням кольору.

Прикметники, що позначають колір, вивчали і вивчають дослідники різних шкіл і напрямків і, звичайно, в найрізноманітніших аспектах – від власне граматичного до образно-естетичного. Це цілком закономірно, адже в ад’єктивному кольоративі найповніше сконцентровані всі унікальні властивості прикметника як лексико-граматичного класу слів, у тому числі й широкі словотвірні можливості. Прикметник, як відомо, можна утворити практично від будь-якої частини мови, прикметник може мотивувати утворення всіх повнозначних частин мови, крім, звичайно, числівника. Деривати від прикметника, і зокрема від прикметника зі значенням кольору, функціонально і семантично різноманітні й легко мотивують другий, третій і наступні ступені словотворення. Ці деривати лінгвістично значущі на всіх рівнях дослідження мови. Здавалось би, що вже тільки один дериватологічний аспект аналізу російських ад’єктивних кольоративів неможливий без їх чіткої систематизації. Однак ні такої систематизації, ні побудованих на її основі хоч якось канонізованих списків прикметників, що позначають колір, у російській мові немає.

Учені формують різні списки кольоративів і по-різному ці списки називають. В.В. Волков, наприклад, говорить про ядерний мінімум прикметників зі значенням кольору і включає в нього 20 кольоративів. У

С.А. Ємельянової це гнізда з початковим прикметником зі значенням кольору, і таких гнізд вона виділяє – 30. Р.М. Фрумкіна із сформованого нею списку ад’єктивних кольоративів, який містить назви 110 кольорів, виділяє 12 основних кольоративів. Менше 20 початкових прикметників зі значенням кольору фіксує у своєму словотвірному словнику російської мови

О.М. Тихонов. Багато описів ад’єктивного кольоратива не позбавлені ряду суб’єктивних тлумачень як загальної системи російських прикметників, що позначають колір, так і багатьох конкретних кольоративів, зокрема їх кольорових сем, дериватів і словотвірних значень у відповідних похідних. Окремі наукові розробки не мають необхідної міри повноти, а велику кількість ад’єктивних кольоративів не зафіксовано навіть у найавторитетніших тлумачних словниках сучасної російської мови. Все це призводить до необхідності, по-перше, сформувати загальний список прикметників зі значенням кольору, максимально можливий за обсягом, по-друге, розробити об’єктивні критерії градації власне ад’єктивних кольоративів, а значить, їх функціональної значущості і, по-третє, сформувати списки прикметників зі значенням кольору градуйовані згідно з розробленими критеріями й орієнтовані на словотвірний аналіз, на побудову словотвірних парадигматичних класів російського ад’єктивного кольоратива.

Джерелами для формування початкового списку російських прикметників зі значенням кольору стали тлумачні й синонімічні словники російської мови, матеріали окремих досліджень, і зокрема С.В. Іваненко та Р.М. Фрумкіної, респонденти, в ролі яких виступали студенти і співробітники філологічного факультету Дніпропетровського національного університету, а також власні спостереження автора реферованої дисертації. Нараховує початковий список (звичайно, він не претендує на абсолютну повноту) 210 ад’єктивних кольоративів і є значно повнішим списку Р.М. Фрумкіної, в якому власне ад’єктивних кольоративів – 107. Сформований нами початковий матеріал має такий вигляд:

абрикосовый, агатовый, аквамариновый, алый, аметистовый, антрацитовый, апельсинный, апельсиновый, аспидный, асфальтовый;

багровый, багряный, базальтовый, банановый, беж, бежевый, белесый, белокипенный, белоснежный, белый, бирюзовый, болотный, бордо, бордовый, бриллиантовый, бронзовый, брусничный, бурый, бутылочный;

васильковый, вишневый, вороной, восковой;

гагатовый, гелиотроповый, голубой, гороховый, горчичный, гранатовый, грифельный, грязный;

дикий, доломитовый, дымчатый;

желтковый, желчный, жемчужный, желтый;

защитный, зеленый, землистый, земляничный, золотистый, золотой;

известковый, изумрудный, индиго, индиговый;

канареечный, карий, кармазинный, карминный, карминовый, каштановый, киноварный, кипенный, кирпичный, клубничный, клюквенный, кобальтовый, коралловый, коричневый, кофейный, крапивный, краповый, красный, красноталовый, кремовый, кубовый, кумачный, кумачовый;

лавандный, лавандовый, лазоревый, лазуревый, лазурный, лилейный, лиловый, лимонный;

маджента, малахитовый, малиновый, мандаринный, мандариновый, маренго, масаковый, массака, массаковый, медный, медовый, меловый, миндальный, молочный, морковный, мучнистый, мышастый, мышиный;

нанковый, небесный;

огневый, огненный, огнистый, оливковый, оловянный, опаковый, опаловый, оранжевый, ореховый, охристый, охровый, охряный;

палевый, патиновый, пепельный, перванш, перламутровый, персиковый, песочный, пламенный, половый, померанцевый, порфирный, порфировый, пунцовый, пурпурный, пурпуровый, пюсовый;

рдяный, ржавый, розовый, рубинный, рубиновый, рудой, рудый, румяный, русый, рыжий, рыжиковый, рябиновый;

салатный, сапфирный, сапфировый, сафари, сахарный, свекольный, свинцовый, седой, серебристый, серебряный, серый, сивый, сизый, синий, сиреневый, сливовый, сливочный, смолистый, смоляной, снежный, соболий, соболиный, соломенный, сольфериновый, сомо, сомонный, стальной;

табачный, телесный, терракот, терракотовый, тёмный, томатный, травянистый, травяной;

угольный, ультрамариновый;

фиолетовый, фисташковый, фрез, фрезовый;

хаки, хромистый, хромовый;

червленый, червонный, чернильный, чернобыльный, черномазый, чёрный;

шамуа, шарлаховый, шаровый, шафранный, шафрановый, шоколадный;

электрик;

яичный, янтарный, ярый.

У сформованому списку немає прикметників, що позначають не якісь конкретні кольори, чисті чи змішані, а загальне кольорове тло будь-яких предметів чи явищ, тобто прикметників типу бледный, мутный, пёстрый, прозрачный, яркий і под. З іншого боку, початковий список ад’єктивних кольоративів містить синоніми і лексичні варіанти окремих прикметників зі значенням кольору (апельсиновый і апельсинный, беж і бежевый, травяной і травянистый і под.). Це пов’язано не тільки з прагненням побудувати максимальний за обсягом список кольоративів, а й з тим фактом, що не завжди лексичні варіанти прикметників зі значенням кольору зберігають кольоративну функцію (пор., наприклад, дымчатый і дымный, землистый і земляной, мышиный і мыший, снежный і снеговой і под.).

Звичайно, не всі ад’єктивні кольоративи початкового списку можуть бути предметом дериватологічного аналізу хоч би тому, що не всі вони можуть мотивувати утворення інших, неад’єктивних кольоративів (пор., наприклад, бутылочный, горчичный, кирпичный, морковный, шоколадный, янтарный і т.ін.). Не всі вони однаково функціонально значущі як власне кольоративи. Тому початкову групу прикметників зі значенням кольору треба якось градуювати і виділити в ній перш за все підгрупу основних кольоративів, тобто таких прикметників зі значенням кольору, які повною мірою зберігають всі найсуттєвіші параметри цього лексико-граматичного класу слів і кольоративна функція яких є абсолютно домінуючою. Але для того, щоб більш-менш об’єктивно сформувати групу основних кольоративів, необхідно спиратися на якісь об’єктивні й лінгвістично значущі критерії кваліфікації певного прикметника, що позначає колір, як кольоратива основного чи не основного. Такими критеріями у реферованій дисертації стали три параметри ад’єктива: якісність, змінність і поліфункціональність.

Перший параметр, мабуть, найбільш природний, лежить, як кажуть, на поверхні. І справді, колір – це якісна характеристика предмета, і речові прикметники лише дуже опосередковано вказують на відповідну ознаку. Тому до основних кольоративів можна зарахувати ад’єктиви типу белый, голубой, жёлтый, коричневый, лиловый і под., а не ад’єктиви типу жемчужный, коралловый, лимонный і т. ін.

Другий параметр виключає з групи основних кольоративів так звані аналітичні прикметники типу индиго, маджента, сафари, хаки, электрик та ін., оскільки, з одного боку, їх належність до ад’єктивів вже сама по собі сумнівна, а з іншого – вони мають практично нульову мотиваційну словотвірну потенцію.

І, нарешті, третій параметр – поліфункціональність – орієнтує на включення в групу основних кольоративів таких прикметників, що позначають колір, кольоративна функція яких форсована, форсована в тому значенні, що відповідні прикметники є кольоративами не тільки самі по собі, а й у поєднанні з іншими кольоративами, при яких утворюються прикметники, що позначають змішані або поєднувані, супутні один одному кольори, тобто прикметники типу бело-розовый, красно-коричневый, серо-голубой, серо-буро-малиновый і под. Таке поєднання відбувається, як правило, складанням двох і більше кольоративів в один прикметник з редукцією першого, а в трикомпонентному прикметнику – першої і другої його частин: жёлто-зелёный, красно-бело-синий. Відповідно до третього параметра до основних кольоративів будуть належати такі прикметники, які можуть функціонувати як редукована частина складних кольорових ад’єктивів названого виду.

Отже, як основні кольоративи в дисертації кваліфікуються такі прикметники зі значенням кольору, які є якісними, змінними і поліфункціональними. Групи подібних кольоративів мають 33 таких прикметники:

Алый, багровый, багряный, бежевый, белый, бордовый, бурый, голубой, грязный, жёлтый, зелёный, землистый, золотистый, коричневый, красный, лазурный, лиловый, огненный, оранжевый, палевый, пунцовый, пурпурный, ржавый, розовый, рыжий, серебристый, серый, сизый, синий, смолистый, тёмный, фиолетовый, чёрный.

У групі основних кольоративів формується ще одна група, група кольоративів базових. Викликане це тим, що до списку основних кольоративів потрапляють прикметники, що позначають дуже близькі за своїми фізичними властивостями, а інколи й зовсім одні й ті ж кольори (лиловый і фиолетовый; алый, красный і пунцовый і под.). Звідси й деяка надмірність списку основних кольоративів.

Описуючи словотвірні парадигми прикметників, що позначають колір, варто, мабуть, перебувати в межах таких ад’єктивів, які, входячи до списку основних кольоративів, мають найзагальніше лексичне значення цього класу слів, тобто є семантичною домінантою синонімічного ряду кольоративів. Таким чином, при формуванні групи базових кольоративів до трьох названих параметрів додається четвертий – семантична домінанта, а базовий кольоратив визначається як якісний, поліфункціональний і змінний прикметник зі значенням кольору, що мотивує утворення інших кольоративів і є семантичною домінантою якогось одного синонімічного ряду. Базовими кольоративими згідно з запропонованими в дисертації параметрами і наведеним визначенням є прикметники белый, голубой, жёлтый, зелёный, коричневый, красный, оранжевый, серый, синий, фиолетовый, чёрный. Всього одинадцять ад’єктивних кольоративів, одинадцять семантичних домінант у групі основних кольоративів.

Загальна група російських ад’єктивних кольоративів, як і група кольоративів основних, теж поділяється на одинадцять підгруп за кількістю базових кольоративів, і кожному прикметнику зі значенням кольору відведене місце в одній з цих підгруп відповідно до базових кольоративів. І якщо знаком // відокремити у відповідних підгрупах основні кольоративи від інших, побудовані в дисертації синонімічні ряди будуть такими:

Белый – серебристый // белесый, белокипенный, белоснежный, жемчужный, известковый, кипенный, лилейный, меловой, молочный, мучнистый, оловянный, опаковый, опаловый, перламутровый, сахарный, седой, серебряный, сливочный, снежный, ярый;

Голубой – лазурный // бирюзовый, лазоревый, лазуревый, небесный, перванш;

Жёлтый – золотистый // абрикосовый, банановый, восковой, гороховый, горчичный, желтковый, жёлчный, золотой, канареечный, кремовый, лимонный, медовый, нанковый, оливковый, охристый, охровый, охряный, палевый, персиковый, песочный, половый, сафари, соломенный, сомо, сомонный, телесный, хромистый, хромовый, шамуа, шафранный, шафрановый, яичный, янтарный;

Зелёный - // аквамариновый, болотный, бриллиантовый, бутылочный, гелиотропный, защитный, изумрудный, крапивный, малахитовый, патиновый, салатный, табачный, травянистый, травяной, фисташковый, хаки;

Коричневый – бежевый, бурый, ржавый // беж, бронзовый, карий, каштановый, кофейный, ореховый, пюсовый, русый, терракот, терракотовый, шоколадный;

Красный – алый, багровый, багряный, бордовый, огненный, пунцовый, пурпурный, розовый // бордо, брусничный, вишнёвый, гранатовый, земляничный, кармазинный, карминный, карминовый, киноварный, клубничный, клюквенный, коралловый, краповый, красноталовый, кровавый, кумачный, кумачовый, маджента, малиновый, масаковый, массака, массаковый, миндальный, огневой, огнистый, пламенный, порфирный, порфировый, пурпуровый, рдяный, рубинный, рубиновый, румяный, рябиновый, томатный, фрез, фрезовый, червленый, червонный, чернобыльный, шарлаховый;

Оранжевый – рыжий // апельсинный, апельсиновый, кирпичный, мандаринный, мандариновый, медный, морковный, померанцевый, рудой, рудый, рыжиковый;

Серый – грязный, землистый, сизый // дикий, доломитовый, дымчатый, мышастый, мышиный, сапфировый, ультрамариновый, электрик;

Синий - // васильковый, индиго, индиговый, кобальтовый, кубовый, сапфирный, сапфировый, ультрамариновый, электрик;

Фиолетовый – лиловый // аметистовый, лавандный, лавандовый, свекольный, сиреневый, сливовый, сольфериновый;

Чёрный – смолистый, тёмный // агатовый, антрацитовый, аспидный, асфальтовый, базальтовый, вороной, гагатовый, грифельный, маренго, смоляной, соболий, соболиный, угольный, чернильный, черномазый.

Описана процедура, нехай навіть з елементами звичайного у цьому випадку суб’єктивізму і якихось інших тлумачень прикметників кольору російської мови, об’єктивно свідчить про системний характер російських ад’єктивних кольоративів. Відповідно система, як нам здається, є цілком логічною, структурованою, і це можна проілюструвати за допомогою схеми, що передає характер і умови входження однієї підгрупи прикметників зі значенням кольору в іншу, що відображає також ті параметри, які безпосередньо обумовлюють це входження:

1.

2.

якісним, змінним і поліфункціональним.

3.

якісним, змінним, поліфункціональним і

виступає як семантична домінанта

одного з синонімічних рядів.

У другому розділі дисератції “Словотвірна парадигма російського ад’єктивного кольоратива” описана система словотворення від прикметників зі значенням кольору, і в першу чергу – від базових кольоративів, а також описані сформовані у реферованій дисертації словотвірні парадигматичні класи ад’єктивних кольоративів. Розділ складається з трьох параграфів. У першому з них (“Мотиваційні класи ад’єктивних кольоративів у сучасній російській мові”) вводиться поняття мотиваційного класу, уточнюється система словотвірних значень певної словотвірної парадигми, формується комплекс мотиваційних класів, що функціонують у російській мові. У другому параграфі (“Словотвірна парадигма базових кольоративів”) розглядається спочатку повна, а потім і неповна словотвірна парадигма базових кольоративів, у третьому (“Парадигма відношення в синонімічних рядах базових кольоративів”) досліджено процедуру заповнення відсутніх у дериватах від базових кольоративів словотвірних значень відповідними словотвірними значеннями дериватів від компонентів синонімічних рядів, що починаються базовими кольоративами.

Словотвірна парадигма російського ад’єктивного кольоратива формується і розглядається за допомогою двох основних процедур: змістовної – на рівні традиційних словотвірних значень дериватів від прикметника зі значенням кольору і формальної – на рівні системи мотиваційних класів слів, пов’язаних з утворюваними від ад’єктивного кольоратива частинами мови.

Перша процедура вимагала внесення деяких корективів як у восьмичленну парадигму, з якою працював В.В. Волков, так і в дев’ятичленну парадигму, запропоновану О.А. Земською. Ми вилучили з цих парадигм словотвірне значення, пов’язане з назвою конкретного носія ознаки і представлене в словах типу беляк, зеленщик, синица, черновик і т. ін., оскільки названі і подібні їм слова, будучи дериватами від ад’єктивних кольоративів, власне кольоративами, тобто словами з провідною функцією позначення кольору, вже не є, на відміну від таких, наприклад, похідних, як беленький, белизна, белеть, белить, бело і под. Замість вилученого словотвірного значення ми ввели параметр переорієнтація ознаки, зв’язаний з прямою субстантивацією ад’єктивних кольоративів, при якій їх кольоропозначальна функція частково зберігається, тобто зв’язаний з перенесенням кольорової семи з ад’єктива на субстантив у межах матеріально ідентичних словоформ, крім того, розширене словотвірне значення ознака ознаки до його більш точного формулювання ознака дії або ознаки. У реферованій дисертації, таким чином, використано таку систему словотвірних значень повної словотвірної парадигми російського ад’єктивного кольоратива:

1)

Названі словотвірні значення розподілені за чотирма лексико-граматичними розрядами слів і представлені прикметником (1,2,3), іменником (4,5), дієсловом (6,7,8) і прислівником (9). Відповідно і словотвірна активність ад’єктивного кольоратива виявляє себе в мотивованій прикметником зі значенням кольору системі частин мови на парадигматичній осі прикметник – іменник – дієслово – прислівник, яка, звичайно, може бути повною (чотирикомпонентною) і редукованою, коли окремі її ланки з тих чи інших причин або відходять на периферію мови, або взагалі випадають. Так, прикметники белый, красный, чёрный співвідносяться з повною парадигматичною віссю, прикметник оранжевый – редукованою, двокомпонентною парадигматичною віссю прикметник – прислівник, а ад’єктив коричневый – однокомпонентною – прикметник.

Звичайно, різні групи прикметників мотивують утворення різних комплексів частин мови і можуть бути об’єднані в різні мотиваційні класи зі своїм ступенем словотвірної активності і своїм наповненням конкретними дериватами. При цьому мотиваційний клас ад’єктивного кольоратива розуміємо як групу прикметників зі значенням кольору, які мотивують утворення якої-небудь сукупності частин мови на повній чи редукованій парадигматичній осі прикметник – іменник – дієслово – прислівник.

Теоретично можна сформувати шістнадцять мотиваційних класів:

Чотирикомпонентна (повна) парадигма: 1 клас – прикметник – іменник – дієслово – прислівник.

Трикомпонентна парадигма: 2 клас – прикметник – іменник – дієслово, 3 клас – прикметник – іменник – прислівник, 4 клас – прикметник – дієслово – прислівник, 5 клас – іменник – дієслово – прислівник.

Двокомпонентна парадигма: 6 клас – прикметник – іменник, 7 клас – прикметник – дієслово, 8 клас – прикметник – прислівник, 9 клас – іменник – дієслово, 10 клас – іменник – прислівник, 11 клас – дієслово – прислівник.

Однокомпонентна парадигма: 12 клас – прислівник, 13 клас – іменник, 14 клас – дієслово, 15 клас – прислівник.

Нульова парадигма: 16 клас.

Однак не кожний теоретично можливий мотиваційний клас наповнюється конкретними кольоративами із побудованого в дисертації їх загального списку, неповні мотиваційні класи мають різний ступінь продуктивності і різну кількість прикметників зі значенням кольору. Так, наприклад, якщо при наповненні мотиваційних класів керуватися Словообразовательным словарём русского языка, укладеним О.М.Тихоновим, незаповненими, тобто такими, що не мають жодного ад’єктивного кольоратива, будуть класи 2,6,9 і 14, класи ад’єктивів, які не мотивують прислівників, але мотивують утворення інших частин мови, що практично неможливо. Базові ж кольоративи об’єднуються тільки в такі чотири мотиваційні класи:

§

§

§

§

Продуктивним, таким чином, виявився лише перший мотиваційний клас. Щодо інших трьох класів, то їх непродуктивність пояснюється низькими частотними характеристиками прикметників, що входять до цих класів – оранжевый, коричневый, фиолетовый, - у відповідному спектрі частот, який, за даними Частотного словаря русского языка за редакцією Л.Н. Засодіної, має такий вигляд: чёрный – 473, белый – 471, красный – 371, зелёный – 216, синий – 180, голубой – 137, серый – 116, жёлтый – 109 і в середньому на цілий порядок менше: коричневый – 23, фиолетовый – 22, оранжевый – 15.

Група основних кольоративів розподілена за мотиваційними класами так:

1 мотиваційний клас – алый, белый, голубой, жёлтый, зелёный, красный, розовый, рыжий, серый, сизый, синий, тёмный, чёрный.

3 мотиваційний клас мотивує утворення прикметників, іменників і прислівників – ржавый.

4 мотиваційний клас мотивує утворення прикметників, дієслів і прислівників – бурый.

5 мотиваційний клас мотивує утворення іменників, дієслів і прислівників – багровый, багряный.

7 мотиваційний клас мотивує утворення прикметників і дієслів – лиловый.

8 мотиваційний клас – оранжевый.

10 мотиваційний клас мотивує утворення іменників і прислівників – золотистый, лазурный, серебристый, смолистый.

11 мотиваційний клас мотивує утворення дієслів і прислівників – пунцовый.

12 мотиваційний клас – бежевый, коричневый.

13 мотиваційний клас мотивує утворення тільки іменників – золотистый.

15 мотиваційний клас – пурпурный, фиолетовый.

16 мотиваційний клас, клас з нульовою парадигмою – бордовый, грязный, огненный, палевый (деривати від прикметників грязный і огненный не є кольоративами).

Незаповненими залишаються 2, 6, 9 і 14 класи. Перший мотиваційний клас складають близько 40 % прикметників з групи основних кольоративів і понад 70 % - з групи кольоративів базових. Відповідно базові кольоративи тільки з першого мотиваційного класу можуть мати повну словотвірну парадигму.

Словотвірна парадигма базових кольоративів формується відповідно до дев’яти названих словотвірних значень повної словотвірної парадигми і матеріалів Словообразовательного словаря О.М. Тихонова. При цьому розглядаються тільки похідні першого ступеня, які не втратили своєї кольоративної функції. Ця парадигма в комплексі її словотвірних значень і співвіднесених з ними дериватів має такий вигляд:

Белый – дев’ять словотвірних значень: емоційна оцінка – беленький, белёхонький, белёшенький; слабкий ступінь ознаки – белёсый, беловатый; сильний ступінь ознаки – пребелый; переорієнтація ознаки – белое, белый; назва абстрактної ознаки – белизна, белость, бель, пробель; вияв ознаки – белеть; становлення ознаки – белеть; каузування ознаки – белить; ознака дії або ознаки – бело, добела, избела.

Голубой – шість словотвірних значень: емоційна оцінка – голубенький; слабкий ступінь ознаки – голубоватый; назва абстрактної ознаки – голубизна; вияв ознаки – голубеть; становлення ознаки – голубеть; ознака дії або ознаки – голубо, изголуба.

Жёлтый – вісім словотвірних значень: емоційна оцінка – желтёхонький, желтёшенький, жёлтенький; слабкий ступінь ознаки – желтоватый; переорієнтація ознаки – жёлтый; назва абстрактної ознаки – желтизна, желтина, желтинка, желчь; вияв ознаки – желтеть; становлення ознаки – желтеть; каузування ознаки – желтить; ознака дії або ознаки – желто, изжелта.

Зелёный – сім словотвірних значень: емоційна оцінка – зеленёхонький, зеленёшенький, зелёненький; слабкий ступінь ознаки – зеленоватый; назва абстрактної ознаки – зелень, зелёность, прозелень; вияв ознаки – зеленеть; становлення ознаки – зеленеть; каузування ознаки – зеленить; ознака дії або ознака – зелено, иззелена.

Красный – вісім словотвірних значень: емоційна оцінка – красненький, краснёхонький, краснёшенький; слабкий ступінь ознаки – красноватый; сильний ступінь ознаки – прекрасный (як у О.М. Тихонова);

переорієнтація ознаки – красный; назва абстрактної ознаки – краснина, краснота; вияв ознаки – краснеть; становлення ознаки – краснеть; ознака дії або ознаки – докрасна; искрасна; красно.

Серый – шість словотвірних значень: емоційна оцінка – серенький; слабкий ступінь ознаки – сероватый; назва абстрактної ознаки – серизна, серина, серость, серь; вияв ознаки – сереть; становлення ознаки – сереть;

ознака дії або ознаки – иссера, серо.

Синий – вісім словотвірних значень: емоційна оцінка – синенький;

слабкий ступінь ознаки – синеватый; сильний ступінь ознаки – пресиний;

назва абстрактної ознаки – синева, синь, просинь; вияв ознаки – синеть;

становлення ознаки – синеть; каузування ознаки – синить; ознака дії або ознаки – досиня, иссиня.

Чёрный – дев’ять словотвірних значень: емоційна оцінка – чернёхонький, чернёшенький, чёрненький; слабкий ступінь ознаки – черноватый; сильний ступінь ознаки – пречёрный; переорієнтація ознаки – чёрный; назва абстрактної ознаки – чернеть, чернизна, чернина, чернинка, черница, черновина, чернота, чернеть, чернядь; вияв ознаки – чернеть; становлення ознаки – чернеть; каузування ознаки – чернить; ознака дії або ознаки – впрочернь, дочерна, исчерна, черно.

Градуюються базові кольоративи першого мотиваційного класу за ступенем їх словотвірної активності таким чином: белый – чёрный – красный – жёлтый – зелёный – синий – серый – голубой, - що відповідає частоті вживання прикметників, які позначають колір, і відповідно вказують на кореляцію. Неповна словотвірна парадигма у базових кольоративів реалізується так:

Коричневый – два словотвірних значення: емоційна оцінка – коричневенький; слабкий ступінь ознаки – коричневатый.

Оранжевый – два словотвірних значення: слабкий ступінь ознаки – оранжеватый; ознака дії або ознаки – оранжево.

Фиолетовый – одне словотвірне значення: ознака дії або ознаки – фиолетово.

Загальну картину словотвірної активності можна показати за допомогою такої таблиці:

базовий

ад’єктивний

кольоратив | мотивована частина мови і номер словотвірного значення

прикметник | іменник | дієслово | прислівник

1 | 2 | 3 | 4 | 5 | 6 | 7 | 8 | 9

белый | + | + | + | + | + | + | + | + | +

голубой | + | + | - | - | + | + | + | - | +

жёлтый | + | + | - | + | + | + | + | + | +

зелёный | + | + | - | + | + | + | + | + | +

коричневый | + | + | - | - | - | - | - | - | -

красный | + | + | + | + | + | + | + | - | +

оранжевый | - | + | - | - | - | - | - | - | +

серый | + | + | - | - | + | + | + | - | +

синий | + | + | + | - | + | + | + | + | +

фиолетовый | - | - | - | - | - | - | - | - | +

чёрный | + | + | + | + | + | + | + | + | +

Знаком “+” у таблиці позначено наявність відповідного словотвірного значення у дериватах від базового кольоратива, знаком “-“ – відсутність такого значення.

Дев’ятикомпонентну словотвірну парадигму мають кольоративи белый і чёрный (максимально продуктивний клас), восьмикомпонентну – кольоративи жёлтый, зелёный, красный і синий (високопродуктивний клас), шестикомпонентну парадигму мають прикметники голубой і серый (продуктивний клас), двокомпонентну – кольоративи коричневый і оранжевый (малопродуктивний клас), однокомпонентна словотвірна парадигма у прикметника фиолетовый (непродуктивний клас).

У дисертації висунута концепція заповнення словотвірних значень, відсутніх у дериватах від базових кольоративів, відповідними значеннями дериватів від компонентів синонімічних рядів, що починаються базовими кольоративами, концепція, згідно з якою загальна словотвірна парадигма ад’єктивного кольоратива формується комплексно, для всього синонімічного ряду з семантичною домінантою – базовим кольоративом. Звичайно, що з цього ряду вилучаються кольоративи, які не мають похідних з кольоративною функцією, або вони є похідними згідно з використаним у дисертації офіційним лексикографічним довідником – Словообразовательным словарём русского языка О.М. Тихонова. Похідні першого ступеня у цьому словнику утворюються від кольоративів алый, багровый, багряный, бурый, вороной, лиловый, пунцовый, ржавый, розовый, румяный, русый, рыжий, седой, сивый, сизый, червонный, що входять до синонімічних рядів таких базових кольоративів:

белый – седой; коричневый – бурый, ржавый, русый; красный – алый, багровый, багряный, пунцовый, розовый, червонный; оранжевый – рыжий;

серый – сивый, сизый; фиолетовый – лиловый; чёрный – вороной.

Не зафіксовано у нашому джерелі фактичного матеріалу непохідні синоніми у прикметниках голубой, жёлтый, зелёный, синий, їх словотвірна парадигма, отже, не може бути заповнена. Не варто говорити про якесь заповнення словотвірних значень у дериватах від кольоративів белый і чёрный з дев’ятикомпонентною, тобто повною, словотвірною парадигмою, а також у дериватах від прикметника серый, оскільки у відповідному синонімічному ряді максимальна кількість словотвірних значень у дериватах самої синонімічної домінанти.

У дериватах від базового кольоратива красный відсутнє словотвірне значення дієслова, пов’язане з каузуванням ознаки (немає слова краснить). Зафіксовано це значення у дериватах від прикметників багряный (багрить) і румяный (румянить), що перетворює восьмикомпонентну словотвірну парадигму кольоратива красный у дев’ятикомпонентну парадигму відповідного синонімічного ряду. У синонімічних рядах, що починаються прикметниками коричневый, оранжевый і фиолетовый така картина:

У дериватах від кольоратива бурый чотири словотвірні значення: слабкий ступінь ознаки (буроватый), виявлення ознаки (буреть), становлення ознаки (буреть), ознака дії або ознаки (буро).

У дериватах від кольоратива ржавый два значення: назва абстрактної ознаки (ржавость), ознака дії або ознаки (ржаво).

З кольоративом русый співвідносяться три словотвірні значення: емоційна оцінка (русенький), слабкий ступінь ознаки (русоватый), становлення ознаки (русеть).

Деривати кольоратива рыжий мають шість словотвірних значень: емоційна оцінка (рыженький), слабкий ступінь ознаки (рыжеватый), переорієнтація ознаки (рыжий), назва абстрактної ознаки (рыжесть), виявлення ознаки (рыжеть), становлення ознаки (рыжеть).

У дериватах від прикметника лиловый такі словотвірні значення: слабкий ступінь ознаки (лиловый), виявлення ознаки (лиловеть), становлення ознаки (лиловеть).

Якщо до словотвірних значень похідних першого ступеня від базових кольоративів додати словотвірні значення похідних від компонентів відповідних синонімічних рядів, що поповнюють ці значення, і зв’язати з базовим кольоративом всю сукупність прикметників зі значенням кольору, які входять до синонімічного ряду, що починається з базового кольоратива і тому позначає одну й ту ж зону кольору, ми зможемо побудувати ще одну таблицю, в якій словотвірні значення від дериватів зі значенням кольору представлені максимально можливо.

синонімічна домінанта | мотивована частина мови і номер словотвірного значення

прикметник | іменник | дієслово | прислівник

1 | 2 | 3 | 4 | 5 | 6 | 7 | 8 | 9

белый

голубой

жёлтый

зелёный

коричневый

красный

оранжевый

серый

синий

фиолетовый

чёрный | +

+

+

+

+

+

+

+

+

-

+ | +

+

+

+

+

+

+

+

+

+

+ | +

-

-

-

-

+

-

-

+

-

+ | +

-

+

+

-

+

+

-

-

-

+ | +

+

+

+

+

+

+

+

+

-

+ | +

+

+

+

+

+

+

+

+

+

+ | +

+

+

+

+

+

+

+

+

+

+ | +

-

+

+

-

+

-

-

+

-

+ | +

+

+

+

+

+

+

+

+

+

+

Отже, у реферованій дисертації сформовано словотвірні парадигматичні класи російських ад’єктивних кольоративів, представлені одинадцятьма синонімічними рядами з семантичними домінантами – базовими кольоративами:

Перший клас – повна парадигма з повним вектором реалізованих словотвірних значень //1,2,3,4,5,6,7,8,9//: белый, красный, чёрный.

Другий клас – восьмикомпонентна парадигма з вектором //1,2,4,5,6,7,8,9//: желтый, зелёный.

Третій клас – восьмикомпонентна парадигма з вектором // 1,2,3,5,6,7,8,9//: синий.

Червертий клас – семикомпонентна парадигма з вектором // 1,2,4,5,6,7,9//: оранжевый.

П’ятий клас – шестикомпонентна парадигма з вектором //1,2,5,6,7,9//: голубой, коричневый, серый.

Шостий клас – чотирикомпонентна парадигма з вектором // 2,6,7,9 //: фиолетовый.

Найпродуктивнішим є перший словотвірний клас, клас з повною парадигмою і повним набором словотвірних значень, а також п’ятий клас, до якого ввійшли кольоративи, в тому числі й високочастотні, деривати від яких не пов’язуються з такими значеннями, як сильний ступінь ознаки, переорієнтація ознаки і, нарешті, каузування ознаки. Перше з цих значень відсутнє ще в трьох класах, кожне з двох, що залишилися, не представлені ще двома класами. У всіх шести словотвірних парадигматичних класах, незалежно від ступеня їх продуктивності, реалізовані друге, шосте, сьоме і дев’яте значення. Отже, універсальні деривати російських ад’єктивних кольоративів орієнтовані на словотвірні значення, що вказують на слабкий ступінь ознаки, становлення і виявлення ознаки, а також ознаку дії або ознаки, що обумовлено, мабуть, загальними законами російського деад’єктивного словотворення.

Висновки узагальнюють результати проведеного дослідження, найважливішими з яких є такі:

1. Сформовано групу російських ад’єктивних кольоративів і запропонована методика їх системного опису відповідно до чотирьох основних параметрів прикметника, що позначає колір: якісний, змінний, поліфункціональний, є семантичною домінантою одного з синонімічних рядів.

2. Відповідно до перших названих параметрів формується група основних кольоративів, кольоропозначальна функція яких є домінуючою. Звернення до четвертого параметра, який фактично об’єднує однакові або близькі за своїми фізичними характеристиками кольори в одну групу, дозволило досить об’єктивно сформувати і групу базових кольоративів сучасної російської мови, до якої ввійшли прикметники белый, голубой, жёлтый, зелёный, коричневый, красный, оранжевый, серый, синий, фиолетовый, чёрный.

3. Загальна група російських ад’єктивних кольоративів відповідно до кількості кольоративів базових поділяється на одинадцять підгруп, кожна з цих груп прикметників зі значенням кольору являє собою синонімічний ряд, семантичною домінантою якого є відповідний базовий кольоратив. Теоретично кожний такий ряд є відкритою системою і може бути доповненим якимсь новим прикметником, що позначає колір.

4. Ад’єктивні кольоративи мотивують утворення слів з кольоративною функцією, які належать до чотирьох основних парадигматичних класів слів: ад’єктива, субстантива, дієслова і прислівника. І залежно від того, утворення скількох і яких саме