НАЦІОНАЛЬНА АКАДЕМІЯ НАУК УКРАЇНИ

РАДА ПО ВИВЧЕННЮ ПРОДУКТИВНИХ СИЛ УКРАЇНИ

Герасимчук Володимир Іванович

УДК 331.5.

ТРАНСФОРМАЦІЯ ЗАЙНЯТОСТІ І ПРОБЛЕМИ СОЦІАЛІЗАЦІЇ РИНКУ ПРАЦІ В ПЕРЕХІДНІЙ ЕКОНОМІЦІ

Спеціальність 08.09.01 – Демографія, економіка праці, соціальна економіка і політика

АВТОРЕФЕРАТ

дисертації на здобуття наукового ступеня

доктора економічних наук

Київ – 2002

Дисертацією є рукопис.

Робота виконана в Раді по вивченню продуктивних сил України Національної академії наук України.

Науковий консультант: доктор економічних наук, професор,

Заслужений діяч науки і техніки України

Онікієнко Володимир Васильович,

Рада по вивченню продуктивних сил України Національної академії наук України, головний науковий співробітник.

Офіційні опоненти:

доктор економічних наук, професор Лібанова ЕллА МарленівнА, Рада по вивченню продуктивних сил України Національної академії наук України, завідуюча відділом людського розвитку;

доктор економічних наук, професор Колот Анатолій Михайлович, Київський національний економічний університет, професор кафедри управління трудовими ресурсами;

доктор економічних наук, професор КупаловА Галина Іванівна, Інститут аграрної економіки УААН, головний науковий співробітник відділу аграрної і соціальної політики.

Провідна установа:

Науково-дослідний економічний інститут Міністерства економіки та з питань європейської інтеграції України, відділ проблем гуманітарної політики, людського розвитку і споживчого ринку, м. Київ.

Захист відбудеться 07 жовтня 2002р. об 11 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д.26.160.01 Ради по вивченню продуктивних сил України НАН України за адресою: 01032, м. Київ, бульвар Тараса Шевченка, 60.

З дисертацією можна ознайомитися у бібліотеці Ради по вивченню продуктивних сил України НАН України за адресою: 01032, м. Київ, бульвар Тараса Шевченка, 60.

Автореферат розісланий 30 липня 2002р.

Вчений секретар спеціалізованої вченої ради,

доктор економічних наук, професор Бандур С.І.

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми. Складний процес становлення ринкової економіки в Україні супроводжується кризовими явищами, які виявляються у спаді виробництва, зниженні інвестиційної активності, скороченні зайнятості, появі безробіття, що набуває застійного характеру, зниженні життєвого рівня більшості населення. Наслідками системних економічних трансформацій є радикальні зрушення в структурі зайнятості, яка характеризується як позитивними, так і негативними тенденціями. Становлення ринку праці в Україні як підсистеми ринкової економіки відбувається під впливом загальних закономірностей її розвитку на етапі трансформацій і специфічних внутрішніх законів.

Дослідженню цих проблем і, зокрема, проблем формування сфери прикладання праці і зайнятості, розвитку ринку праці присвячені роботи багатьох українських вчених, наукові праці яких широко відомі за межами країни, – О.М.Алимова, С.І.Бандура, Л.К.Безчасного, Д.П.Богині, І.К.Бондар, І.К.Бистрякова, В.М.Бородюка, П.П.Борщевського, О.А.Бугуцького, О.С.Власюка, А.С.Гальчинського, В.М.Геєця, М.С.Герасимчука, І.Ф.Гнибіденка, В.М.Гриньової, Б.М.Данилишина, Г.А.Дмит-ренка, М.І.Долішнього, С.І.Дорогунцова, Т.А.Заяць, С.М.Злупка, В.Є.Козака, А.М. Колота, І.С.Кравченко, Ю.М.Краснова, Г.І.Купалової, В.І.Куценко, Е.М.Лібанової, І.І.Лукінова, Н.Д.Лук'янченко, В.О.Мандибури, В.М.Новікова, О.Ф.Новікової, В.В. Онікієнка, В.П. Оніщенка, Н.О.Павловської, Й.С.Пасхавера, І.Л.Петрової, В.І.Пили, С.І.Пирожкова, О.Ю.Рудченка, М.Г.Фащевського, Д.М.Черваньова, Л.Г.Чернюк, М.Г.Чумаченка, А.А.Чухна, М.В. Шаленко, Л.С.Шевченко та інших.

Соціально-економічним проблемам дослідження трудового потенціалу, ринку праці і зайнятості присвячені також роботи багатьох вчених країн СНД – Б.Д.Бреєва, Б.М.Генкіна, Є.І.Капустіна, Д.М.Карпухіна, Р.П.Колосової, М.М.Костакова, П.П. Литвякова, І.С.Маслової, А.А.Никифорової, В.А.Павленкова, Л.Н.Сосновської, А.І. Тучкова, А.А.Ракова, Л.Л.Рибаковського, Л.С.Чижової та ін.

Особливо слід відмітити найбільш відомі з цих проблем наукові праці знаменитих зарубіжних вчених Г.Беккера, Дж.К.Гелбрейта, Л.Ерхарда, Дж.М. Кейнса, А.Маршалла, Д.Рікардо, П.Самуельсона, А.Сміта, Г.Стендінга, І.Фішера, Е.Хата, Є.Шумахера та інших, які започаткували теорію формування і розвитку ринкової економіки і, зокрема, теорію трудових відносин в системі ринку праці.

Відмічаючи значний, а в ряді випадків основоположний внесок цих вчених у вирішення теоретико-методологічних проблем зайнятості і ринку праці, слід відмітити, що численні питання його формування і розвитку, зокрема на етапі переходу від соціалістичної планової системи господарювання до ринкової, все ще недостатньо вивчені і не отримали належного висвітлення як у науковій літературі, так і в практичній діяльності органів державної влади всіх рівнів управління.

Перехід економіки країни до фази економічного пожвавлення обумовлює необхідність реалізації стратегії розвитку ринку праці в напрямку його соціалізації, формування прогресивної структури зайнятості як найбільш адекватних соціально орієнтованій моделі економіки, яку обрало українське суспільство. Соціальна спрямованість розвитку ринку праці була продекларована в Державній програмі зайнятості населення на 1997-2000 рр. Однак теоретична необґрунтованість сутності соціально орієнтованого ринку праці, закономірностей його становлення, суттєві недоліки в реформуванні економіки ускладнюють втілення у життя соціально орієнтованої моделі ринку праці

Тому актуальною для керованості соціально-економічною ситуацією в Україні в напрямку побудови соціально орієнтованої ринкової економіки є розробка теоретико-методологічних основ становлення соціально орієнтованого ринку праці. Вони повинні враховувати як теоретичні розробки, так і практичний досвід формування і управління ринком праці в економічно розвинутих країнах, в яких ефективний економічний розвиток поєднується з високими соціальними результатами.

Теоретичного обґрунтування вимагають напрямки та умови соціалізації ринку праці, регулювання зайнятості і формування її структури відповідно до визначених цілей, досягнення повної, продуктивної та ефективної зайнятості, підвищення рівня життя населення на основі зростання доходів, розвитку трудового потенціалу, адекватного вимогам науково-технічного і соціального прогресу, які складали б підґрунтя для розробки науково обґрунтованої концепції становлення соціально орієнтованого ринку праці в Україні. Практичного значення набуває розробка методики оцінки рівня соціалізації ринку праці для цілей регулювання регіональних ринків праці і зайнятості.

Виявлення та аналіз тенденцій розвитку ринку праці і закономірностей трансформації зайнятості під впливом сукупності факторів на етапі економічних реформ має винятково важливе значення для розробки державно-ринкового механізму регулювання цих процесів. В цьому зв'язку актуальним є вдосконалення існуючих методів регіонального регулювання ринку праці і зайнятості на основі ситуаційного управління.

Однак в Україні теоретичні розробки та практичне впровадження методів ситуаційного управління ринком праці і зайнятістю знаходяться в стадії наукових пошуків і дискусій щодо їх застосування.

Відсутність цілісного системного дослідження процесу соціалізації ринку праці, тенденцій трансформації зайнятості, зумовлених системними економічними трансформаціями, глобалізацією економіки, переходом України до інформаційних технологій, обумовлює необхідність комплексного дослідження цих проблем. Висока актуальність відмічених проблем визначила вибір теми дослідження.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Проведені дисертантом дослідження спрямовані на виконання завдань, визначених Стратегією економічного та соціального розвитку України на 2000-2004 роки; Програмою зайнятості населення на 1997-2000 роки; Державною програмою зайнятості населення на 2001-2004 роки; Указом Президента України “Про основні напрямки розвитку трудового потенціалу в Україні на період до 2010 року”.

Виконане дисертаційне дослідження безпосередньо пов'язане з тематикою науково-дослідних робіт Ради по вивченню продуктивних сил України Національної академії наук України (довідка №25/702-3-22 від 25.12.2001р. та №25/6-2-12 від 28.01.2002р.), зокрема з темами: 3.1.5.58. “Прогноз розвитку і розміщення продуктивних сил України на тривалу перспективу” - № державної реєстрації 0100U000089 (автором досліджено динаміку і структурні зрушення в зайнятості економічно активного населення і розроблено концептуальні положення щодо становлення соціально орієнтованого ринку праці; визначено тенденції розвитку промисловості і промислового сектора ринку праці; обґрунтовано пропозиції щодо стимулювання попиту на робочу силу); 3.1.5.63 “Схема (прогноз) розвитку і розміщення продуктивних сил України та її регіонів (областей) на тривалу перспективу” - № державної реєстрації 0100U000657 (автором досліджено закономірності трансформації зайнятості населення під впливом процесів глобалізації економіки і розвитку ринкової інфраструктури; обґрунтовано методологічні та методичні підходи щодо оцінки та регулювання зайнятості сільського населення в умовах реформування аграрного сектора економіки; виявлено тенденції і розроблено прогноз зайнятості населення в сфері нематеріальних послуг); 3.1.5.64. “Проблеми сталого розвитку і основні напрями структурних трансформацій в економіці України” - № державної реєстрації 0101U007882 (автором досліджено стан соціально-трудових відносин і обґрунтовано методологічні та методичні підходи щодо оцінки і вдосконалення їх як умови ефективного розвитку економіки і використання трудового потенціалу).

Дисертаційне дослідження пов'язане також з плановою тематикою Українського інституту соціальних досліджень (довідка №120 від 28.05.2002р.), зокрема з темою “Методологічні проблеми ситуаційного регулювання управлінням регіональним ринком праці” (дисертантом досліджено закономірності впливу інституціональних факторів на зайнятість і ринок праці, запропоновано класифікаційну модель комплексної соціально-економічної оцінки регіонального ринку праці та пропозиції щодо розробки механізму моніторингу руху робочої сили).

Наукові доповіді, підготовлені дисертантом в рамках цих тем, були направлені в Міністерство економіки України; Міністерство праці та соціальної політики України, на які отримано позитивні відзиви.

Мета і задачі дослідження. Метою дисертації є розробка методологічних, методичних і прикладних основ оцінки та регулювання процесів трансформації зайнятості населення і становлення соціально орієнтованого ринку праці.

Відповідно до цієї мети поставлені і вирішувались такі задачі:

систематизувати, критично переосмислити і узагальнити погляди провідних вітчизняних та зарубіжних вчених на сутність ринку праці та об'єкт купівлі-продажу на ньому;

обґрунтувати методологічні підходи до вивчення ринку праці з позицій ролі людини в соціально орієнтованій ринковій економіці, визначити об'єктивні передумови його соціалізації;

обґрунтувати сутність соціально орієнтованого ринку праці, визначити систему його показників та розробити інтегральний показник рівня соціалізації ринку праці;

систематизувати, критично переосмислити і узагальнити погляди вчених на сутність зайнятості і обґрунтувати важливість діяльнісного підходу до її визначення;

дослідити вплив на зайнятість та ринок праці таких факторів, як системні загальноекономічні та інституціональні перетворення, глобалізація економіки, розвиток ринкової інфраструктури, структурна модернізація економіки, оплата праці;

проаналізувати динаміку зайнятості економічно активного населення України, дослідити характер трансформаційних процесів у таких галузях, як промисловість, аграрний сектор економіки, сфера нематеріальних послуг, і дати оцінку процесам інтенсивності та якості структурних зрушень в зайнятості на перехідному етапі;

поглибити методологію регіонального дослідження ринку праці і зайнятості на основі факторної соціально-економічної оцінки;

розробити методологічні та методичні основи застосування ситуаційних методів для регулювання регіональних ринків праці;

розробити методологічні підходи щодо довгострокового прогнозування зайнятості населення, які враховували б комплексний вплив системи факторів на її трансформацію та пріоритети соціально-економічного розвитку України;

розробити варіантний прогноз зайнятості в галузях економіки України, в тому числі в галузях промисловості, на період до 2015 року;

розробити концептуальні підходи щодо розвитку трудового потенціалу і підвищення якості робочої сили та механізмів регулювання цих процесів;

визначити основні проблеми та розробити концептуальні підходи щодо формування середнього класу як важливої умови і результату соціалізації ринку праці;

дослідити стан соціально-трудових відносин і обґрунтувати напрямки їх вдосконалення;

розробити методологічні і методичні засади формування ринкової моделі соціальної політики.

Об'єктом дослідження є: процеси трансформації зайнятості населення в основних галузях і сферах економіки України та соціалізації ринку праці.

Предмет дослідження – теоретико-методологічні і прикладні проблеми трансформації зайнятості і формування соціально орієнтованого ринку праці.

Методи дослідження. Загальною методологічною основою дослідження є діалектичний метод, що характеризується цілісним системним підходом до аналізу соціально-економічних процесів і явищ. Для досягнення мети роботи використані такі методи дослідження: системний логічний метод – для дослідження сутності людини як суб'єкта діяльності, сутності ринку праці і продуктивної зайнятості; класифікаційно-аналітичний метод – для оцінки факторів розвитку регіональних ринків праці; економіко-математичні методи системно-структурного аналізу – для виявлення взаємозв'язків між факторами соціально-економічного розвитку регіонів і станом ринку праці та розробки моделі ситуаційного регулювання; статистично-аналітичні методи (порівнянь, групувань, динамічних рядів, індексний) – для оцінки стану ринку праці і динаміки зайнятості у взаємозв'язку з динамікою макроекономічних показників.

Теоретичну і методологічну основу дослідження склали фундаментальні положення класичних і сучасних теорій ринкової економіки і зайнятості; основні положення теорії систем; наукові дослідження вітчизняних і зарубіжних вчених з проблем зайнятості і ринку праці, економіки і соціології праці; висновки і рекомендації Міжнародної організації праці щодо продуктивної зайнятості населення та нормативного регулювання соціально-трудових відносин; чинне законодавство України, яке регламентує трудову і підприємницьку діяльність, соціальну політику.

Інформаційну базу становили: законодавчі, нормативні та методичні документи України і Міжнародної організації праці; роботи провідних вітчизняних і зарубіжних вчених; статистичні матеріали Держкомстату України, Міністерства праці та соціальної політики України, Державного центру зайнятості населення.

Наукова новизна одержаних результатів. Принциповою особливістю виконаного дисертаційного дослідження є системний підхід до вивчення всієї сукупності соціально-економічних проблем зайнятості та ринку праці, що дозволило виявити закономірності і тенденції їх розвитку на перехідному етапі та обґрунтувати основні напрями соціалізації ринку праці і трансформації зайнятості в умовах економічного пожвавлення і переходу України до сталого економічного розвитку.

Наукову новизну дисертації складають такі основні теоретичні, методологічні і методичні розробки:

вперше обґрунтовано сутність поняття “соціально орієнтований ринок праці” як системи соціально-економічних відносин, що зумовлюють і регулюють відтворення робочої сили в умовах сталого економічного розвитку та забезпечення прогресивних стандартів якості життя населення;

теоретично обґрунтовано, на основі аналізу та критичного переосмислення поглядів провідних вітчизняних і зарубіжних вчених на сутність ринку праці, об'єкт купівлі-продажу на ринку праці, яким є трудові послуги власника робочої сили, а не послуги робочої сили чи послуги праці, оскільки робоча сила є невіддільною властивістю людини, а праця – способом її споживання в процесі створення матеріальних і духовних благ;

вперше обґрунтовано сутність поняття “соціалізація ринку праці” як процесу спрямування державою діяльності його суб'єктів на забезпечення базових потреб населення на рівні прогресивних соціальних стандартів на основі досягнення високої ефективності економіки;

обґрунтовано об'єктивний характер становлення соціально орієнтованого ринку праці, визначено основні напрямки Концепції соціалізації ринку праці в Україні, розроблено систему показників та запропоновано інтегральний показник соціалізації ринку праці;

сформульовано і теоретичного обґрунтовано принцип діяльнісного підходу до сутності категорії “зайнятість”, яким визначаються форми активного відношення людини до дійсності, спрямованого на створення суспільно корисних цінностей та засвоєння суспільного досвіду;

вперше досліджено вплив елементів ринкової інфраструктури, глобалізації та інформатизації економіки на зайнятість і розвиток ринку праці в контексті системних трансформацій, структурної модернізації та соціальної переорієнтації економіки;

розкрито сутність і характер трансформаційних процесів у галузях економіки України, виявлено домінантні тенденції в зайнятості, зроблено оцінку інтенсивності і якості структурних зрушень в зайнятості за період реформ;

розроблено класифікаційну модель соціальних та економічних факторів регіонального розвитку, визначено взаємозв'язки їх з елементами ринку праці, що дозволяє оцінити сучасний стан та перспективи розвитку регіональних ринків праці;

вперше запропоновано використання ситуаційної моделі для регулювання регіональних ринків праці, яка враховує варіанти робочих гіпотез і сценарії регіонального розвитку, що дозволило удосконалити методологію і методику управління ринком праці.

визначено сутність процесів інтелектуалізації праці та інформатизації економіки, які характеризуються використанням знань та інформації у всіх видах діяльності, систему їх показників і сформульовано та теоретично обґрунтовано необхідність їх використання для розробки Державної програми розвитку трудового потенціалу у взаємозв'язку з соціально-економічним розвитком на засадах прискореної інноваційно-технологічної трансформації економіки;

теоретично обґрунтовано і сформульовано класифікаційні ознаки середнього класу, визначено умови і фактори формування його матеріальної бази та інтелектуального потенціалу в контексті соціалізації ринку праці; виявлено невизначеність кількісних орієнтирів щодо ознак середнього класу в Україні та запропоновано критерії для його визначення;

вперше теоретично обґрунтовано взаємозв'язки соціально-трудових відносин з такими підсистемами економічних відносин, як техніко-економічні, організаційно-економічні та соціально-економічні, що створює об'єктивні передумови для взаємодії суб'єктів ринку праці та реалізації їхніх інтересів на основі ефективізації виробництва і гуманізації праці;

дістало подальший розвиток теоретичне обґрунтування сутності категорії “продуктивна зайнятість”, яка, на відміну від існуючих, визначена як суспільно корисна діяльність економічно активного населення по створенню матеріальних і духовних благ, наданню послуг, що характеризується значними диференціаціями в рівнях продуктивної праці і доходів в різних сегментах зайнятості; запропоновано систему показників продуктивної та ефективної зайнятості; обґрунтовано необхідність досягнення продуктивної за змістом і ефективної за економічними та соціальними результатами зайнятості;

удосконалено методологічні підходи до визначення поняття “соціально-трудові відносини”, сутнісну основу якого, на відміну від існуючих визначень, становлять висока соціальна відповідальність суб'єктів взаємодії та баланс їхніх інтересів, який ґрунтується на досягненні граничної продуктивності факторів виробництва і відповідному розподілі новоствореної вартості, що відповідає умовам і принципам соціально орієнтованого ринку праці;

удосконалено методологічні підходи до прогнозування зайнятості населення, які враховують: вплив на розвиток економіки і ринок праці України інституціональних факторів, розвитку ринкової інфраструктури, процесів глобалізації; тенденції розвитку окремих галузей на основі визначених стратегічних цілей і пріоритетів; необхідність реалізації інноваційної моделі розвитку економіки у поєднанні з розширенням сфери продуктивної зайнятості населення за рахунок всіх її форм і видів; поетапне наближення соціальних стандартів до рівня європейських показників. Виходячи з цих методологічних підходів, на основі розробленої в РВПС України НАН України методики, розроблено варіантний прогноз зайнятості населення в галузях економіки України на період до 2015 року, який дозволяє зробити висновок, що досягнення повної, продуктивної та ефективної зайнятості, як і становлення соціально орієнтованого ринку праці, знаходиться за межами цього періоду;

розроблено систему заходів щодо формування в Україні ефективної соціальної політики, адекватної соціально орієнтованому ринку праці, стратегічними орієнтирами якої визначено досягнення прогресивних стандартів якості життя, а соціально-економічними індикаторами – продуктивну та ефективну зайнятість, доходи і соціальну захищеність найбільш вразливих верств населення.

Практичне значення одержаних результатів дисертаційного дослідження полягає у створенні підґрунтя для подальших системних теоретико-методологічних та прикладних досліджень соціалізації ринку праці і тенденцій трансформації зайнятості населення на етапі економічного пожвавлення і сталого розвитку в Україні;

Запропоновані дисертантом наукові розробки мають практичне значення та адресну спрямованість.

Отримані автором результати дисертаційного дослідження, викладені у 10 наукових доповідях і записках, були направлені державним органам різних рівнів управління і використані ними в практичній діяльності. Це, зокрема: “Концептуальні положення щодо формування зайнятості населення і становлення ринку праці” – використано при підготовці проекту Генеральної угоди між Кабінетом Міністрів України і Конфедерацією роботодавців України та профспілковими об'єднаннями України на 1999-2000 роки та підготовці відповідних матеріалів Кабінету Міністрів України (лист Міністерства праці та соціальної політики України №08-6 від 15.02.1999р.); “Стимулювання попиту на робочу силу та інвестиційна політика в Україні” – використано при підготовці проекту і програми структурної перебудови економіки України на перспективний період 1999-2003 роки (лист Міністерства праці та соціальної політики України №08-08 від 10.03.1999р.); “Тенденції розвитку промислового виробництва України та його вплив на формування національного і регіонального ринків праці” – використано Управлінням народонаселення та політики зайнятості при підготовці проекту Указу Президента України “Про основні напрями розвитку трудового потенціалу в Україні на період до 2010 року” (лист Міністерства праці та соціальної політики України №21-35-43 від 15.10.1999р.); “Розвиток ринкової інфраструктури та її вплив на ринок праці України” – використано Міністерством праці та соціальної політики України при підготовці матеріалів до засідання Кабінету Міністрів України “Про підсумки роботи народного господарства в І кварталі 2000р.” (лист Міністерства праці та соціальної політики України №21-1210 від 06.04.2000р.); “Факторна соціально-економічна оцінка розвитку регіонального ринку праці та проблеми його регулювання” (у співавторстві з Туранським Ю.П. – особисто: запропонована класифікаційна модель факторів соціально-економічної оцінки розвитку регіонального ринку праці) – використано при розробці механізму моніторингу виробничих кадрів підприємств різних форм власності відповідно до доручення Прем'єр-Міністра України від 24.11.2000р. №19683/3 до Постанови Верховної Ради України від 16.11.2000р. №2103-ІІІ “Про стан дотримання вимог законодавства щодо працевлаштування неповнолітніх та випускників навчальних закладів 2000 року” (лист Міністерства праці та соціальної політики України №03-3/138-021-2 від 15.01.2001р.); “Інституціональні фактори трансформації зайнятості і регулювання регіонального ринку праці” (у співавторстві з Туранським Ю.П. – особисто: визначено напрями впливу на зайнятість інституціональних факторів) – використано при підготовці проекту Державної Програми зайнятості населення на 2001-2004 роки, розробленої на виконання доручення Кабінету Міністрів України від 7.12.2000р., №7770/2 (лист Міністерства праці та соціальної політики України №04-3/138-021-2 від 15.01.2001р.); “Ринок праці в сфері нематеріальних послуг” – використано Міністерством економіки України при підготовці проекту Пріоритетних завдань Кабінету Міністрів України на 2001 рік та Звіту Уряду перед Верховною Радою України “Про хід виконання програми діяльності Кабінету Міністрів України “Реформи заради добробуту” (лист Міністерства економіки України №13-39/73 від 19.03.2001р.); “Трансформація зайнятості населення в аграрному секторі економіки України” – використано Міністерством економіки України при підготовці проекту Державної програми економічного та соціального розвитку України на 2001 рік, а також ряду доручень Адміністрації Президента України та Кабінету Міністрів України (лист Міністерства економіки України №13-39/1 від 01.06.2001р.); “Трудоресурсні зв'язки України та їх вплив на ринок праці” – використано Міністерством економіки України при підготовці проекту Державної програми економічного та соціального розвитку України на 2002 рік (лист Міністерства економіки України №13-39/98 від 01.05.2001р.); “Соціально-трудові відносини як фактор соціалізації ринку праці: методологічні аспекти” – використано Міністерством праці та соціальної політики України при підготовці питання “Про стан реформування оплати праці в Україні і забезпечення відтворення трудового потенціалу” на засіданні Національної ради соціального партнерства 13 грудня 2001 року (лист Міністерства праці та соціальної політики України №03-3/6431-021-8 від 24.12.2001р).

Результати дисертаційного дослідження також можуть бути використані при викладанні лекційних курсів “Економіка праці і соціально-трудові відносини”, “Ринок праці”, “Управління трудовими ресурсами”, “Державне регулювання зайнятості”.

Особистий внесок здобувача. Дисертаційна робота є самостійно виконаною науковою працею, в якій викладено авторський підхід до проблеми соціалізації ринку праці і трансформації зайнятості населення в перехідній економіці України. Наукові положення, висновки і рекомендації, які виносяться на захист, одержані автором самостійно. Обсяг особистого внеску в роботах, які опубліковані у співавторстві, наведений окремо у списку опублікованих праць. З наукових праць, опублікованих у співавторстві, в дисертаційній роботі використано лише ті ідеї та положення, які отримані автором особисто.

Апробація результатів дисертації. Основні положення і теоретичні висновки дисертації доповідалися і обговорювалися на Міжнародній науково-практичній конференції “Соціальні пріоритети ринку праці в умовах структурної модернізації економіки” (м. Київ, 2000р.); на Міжнародній науково-практичній конференції “Управління людським розвитком: проблеми теорії і практики” (м. Київ, 2001р.); на І Міжнародній науково-практичній конференції “Сучасні проблеми управління” (м. Київ, 2001р.), на Міжнародній науково-практичній конференції “Мотивація ефективності праці в ринковій економіці” (м. Полтава, 2002р.), на науково-технічній та методичній конференції “Інформаційні технології у виробництві та освіті” (м. Хмельницький, 2002р.).

Публікації. Теоретичні і практичні результати дисертаційного дослідження, методологічні розробки, висновки та пропозиції автора відображені у 39 публікаціях загальним обсягом 52,3 др.арк., в тому числі у двох індивідуальних монографіях (27,6 др.арк.) та трьох колективних монографіях (особисто автора 2,6 др.арк.), 23 статтях у наукових фахових виданнях (12,0 др.арк.), 7 наукових виданнях (8,7 др.арк.) і 4 статтях в інших виданнях (1,4 др.арк). Як фахове зараховане наукове видання однієї монографії обсягом 4,1 др.арк. (лист ВАК України №02-77-06/1066 від 11.06.2002р.).

Структура і обсяг дисертації. Дисертація складається з вступу, п'яти розділів з висновками по кожному з них, загальних висновків, списку використаних джерел і додатків. Обсяг дисертації складає 388 сторінок комп'ютерного тексту, містить таблиць – 41 (з них 8 на повних сторінках), рисунків – 9 (з них 5 на повних сторінках), список використаних джерел із 284 найменувань (на 22 сторінках), 6 додатків (на 20 сторінках).

Основний зміст роботи

У першому розділі “Теоретико-методологічні основи становлення соціально орієнтованого ринку праці і трансформації зайнятості населення в перехідній економіці” обґрунтовано об'єктивну закономірність розвитку ринку праці в напрямку його соціалізації, визначено сутність, умови і фактори становлення в Україні соціально орієнтованого ринку праці, систематизовано фактори, що зумовлюють трансформації зайнятості на перехідному етапі, обґрунтовано сутність продуктивної та ефективної зайнятості, запропоновано систему показників для оцінки рівня соціалізації ринку праці.

В дисертації доведено, що функціональний підхід до робочої сили як фактора виробництва є одностороннім і не може бути адекватним соціально орієнтованій ринковій економіці, в якій людина розглядається як особистість з властивими їй потребами, інтересами, мотивами, цінностями, а розвиток її та рівень життя стають метою економічного зростання. Системний підхід до людини дозволив сформулювати і обґрунтувати методологічні підходи до визначення об'єкту купівлі-продажу на ринку праці, яким виступають трудові послуги власника робочої сили, а не послуги праці чи робочої сили, оскільки робоча сила є іманентною властивістю людини, а праця – процесом її споживання. Доведено, що методологічно невиправданим є звуження ринку праці до відносин між роботодавцями і власниками робочої сили з приводу найму і використання праці. Сфера ринку праці охоплює всі фази відтворення робочої сили, функціонує на основі ринкових механізмів і є об'єктом державного регулювання, що створює передумови для спрямування його розвитку в напрямку соціальної орієнтації. За обґрунтованим у роботі визначенням соціально орієнтований ринок праці являє собою систему соціально-економічних відносин, які визначають і регулюють відтворення робочої сили в умовах сталого економічного розвитку на основі прогресивних стандартів якості життя населення.

Сформульовані в дисертації цілі і характерні риси соціально орієнтованого ринку праці дозволили визначити основні напрямки та умови його становлення в Україні на основі процесів соціалізації, яка визначається автором як створення державою умов і спрямування економічної діяльності суб'єктів ринку праці на забезпечення базових потреб населення на рівні прогресивних соціальних стандартів на основі високої ефективності економіки (рис.1). Зроблено висновок про необхідність цілеспрямованого державного регулювання процесів соціалізації ринку праці на основі розробки відповідної Концепції та реалізації Державної і регіональних програм зайнятості, запровадження моніторингу соціально-економічних процесів на ринку праці.

На основі загальнометодологічних підходів встановлено, що розвиток ринку праці в напрямку його соціалізації об'єктивно пов'язаний із забезпеченням повної, продуктивної та ефективної зайнятості населення. У роботі акцентується увага на різноманітних поглядах щодо сутності зайнятості взагалі і продуктивної зайнятості, зокрема.

За обґрунтованим у дисертації діяльнісним підходом, продуктивна зайнятість визначається автором як зайнятість економічно активного населення суспільно корисною діяльністю по створенню матеріальних і духовних благ, наданню послуг. Вона характеризує забезпеченість всіх бажаючих працювати робочими місцями на будь-яких умовах зайнятості, що зумовлює значні диференціації у продуктивності праці та доходах працівників. В зв'язку з цим обґрунтовується необхідність поєднання повної, продуктивної за змістом зайнятості з досягненням високих економічних результатів на основі ефективного використання виробничого і трудового потенціалу. Запропонована автором система показників продуктивної та ефективної зайнятості дозволить розробляти і приймати ефективні регулятивні заходи щодо стимулювання різних форм зайнятості і скорочення безробіття на регіональному рівні.

Розглядаючи процеси зайнятості населення України на перехідному етапі, автор доводить, що вирішальний вплив на них справляють системні трансформації, за яких зміна суспільних відносин відбувається паралельно зі змінами у розвитку продуктивних сил в напрямку від індустріальних до інформаційних технологій. Економічні реформи, пов'язані з трансформацією відносин власності, активізують процеси переміщення робочої сили з державного в приватний сектор, в тому числі в малий бізнес і підприємництво. Обґрунтовується положення, що важливим напрямком трансформацій є структурна перебудова економіки, яка реалізується на макро- мезо- і мікрорівнях і призводить до формування нових пропорцій в зайнятості, посилення міжгалузевого та міжрегіонального руху робочої сили, а також виникнення диспропорцій між якісними характеристиками робочих місць і робочої сили, появи структурного безробіття.

Оцінка структурних трансформацій зайнятості в регіонально-галузевому розрізі у поєднанні з оцінкою структурних зрушень у розвитку продуктивних сил регіону може бути покладена в основу регулювання ринку праці і зайнятості.

З метою підвищення керованості процесами зайнятості на регіональному рівні запропонована методологія факторної соціально-економічної оцінки ринку праці і зайнятості, яка враховує дію факторів що вплинули на сучасний стан регіональних ринків праці, і факторів, які визначатимуть перспективи їхнього розвитку.

Доведено, що інтенсивність і характер впливу на ринок праці таких базових факторів, як ресурсний потенціал регіонів, економічні, соціально-економічні, технологічні, організаційні, повинні бути посилені за рахунок інституціональних та інфраструктурних заходів, впровадження ринкових механізмів у всі сфери економічної діяльності та соціально-трудові відносини.

У другому розділі “Методологічні проблеми впливу основних факторів системної трансформації економіки на ринок праці і зайнятість” виявлено закономірності і наслідки впливу на зайнятість і ринок праці в Україні таких факторів, як інституціональні перетворення, розвиток ринкової інфраструктури, заробітна плата, глобалізація економіки.

В основу методології дослідження впливу інституціональних перетворень на ринок праці і зайнятість покладено концептуальне положення, згідно з яким диверсифікація форм і видів зайнятості, інтенсивність міжгалузевого і міжсекторального руху робочої сили на перехідному етапі зумовлюються характером цих перетворень, ефективністю функціонування відповідних інститутів та досконалістю законодавчо-нормативної бази.

Трансформація інституціональної структури суспільства, створення нових інститутів в Україні на перехідному етапі забезпечують впровадження цивілізованих ринкових відносин, юридичне та економічне оформлення суб'єктів ринку праці, різних організаційних форм зайнятості, створення конкурентного середовища, ефективний менеджмент тощо. З'ясовано, що системоутворюючим фактором, який справив найбільший вплив на реформування економіки і зайнятість населення, є перетворення форм власності, в результаті яких сформувалися засади багатоукладної економіки, відбулися інституалізація приватної власності, лібералізація господарських зв'язків і зовнішньоекономічної діяльності, був задіяний ринковий механізм ціноутворення, сформоване законодавчо-правове забезпечення ринкових методів господарювання.

В дисертації акцентується увага на тому, що перехід економічної системи України до нової якості супроводжується негативними наслідками по всіх визначених позитивних цілях. В сфері зайнятості і ринку праці такими наслідками є скорочення зайнятості, поява масштабного безробіття, в тому числі прихованого, різке зниження ціни трудових послуг, посилення диференціації у рівнях доходів населення і зубожіння значної його частини як результат спаду виробництва, скорочення інвестицій, невикористання можливостей для розвитку підприємництва, малого і середнього бізнесу. Доведена необхідність виправлення допущених перекосів у проведенні ринкових реформ, зокрема посилення ролі держави та окремих її інститутів у функціонуванні економіки, приватного бізнесу, розв'язанні соціальних проблем на основі створення надійної законодавчої бази, яка забезпечувала б послідовність та прозорість економічної і соціальної політики. Ця політика повинна бути спрямована на вирішення як невідкладних проблем, так і довгострокових завдань, пов'язаних з ефективним розвитком ринкових відносин і розширенням сфери зайнятості. У контексті такої постановки в роботі обґрунтовується доцільність розширення джерел економічної підтримки малого підприємництва за рахунок створення регіональних структурних фондів, а також необхідність вдосконалення інституціональних механізмів державної підтримки пріоритетних галузей і сфер економіки.

Розроблена і реалізована у дисертаційному дослідженні методологічна схема оцінки впливу ринкової інфраструктури на ринок праці і зайнятість передбачає визначення її елементів, їх функцій та взаємозв'язків з іншими ринковими інституціями. Доведено, що ринкова інфраструктура, забезпечуючи прямі і зворотні взаємозв'язки між окремими ринками, справляє опосередкований вплив на ринок праці і зайнятість, за винятком інфраструктури ринку праці, яка виконує соціально-регулюючу функцію у сфері зайнятості. Показано, що в Україні недостатньо розвинуті банківсько-фінансова система, інфраструктура товарного, фондового і страхових ринків, ділових комунікацій, в зв'язку з чим вплив їх на розвиток реального сектора економіки і зайнятість не може бути реалізований у повній мірі. Інфраструктура ринку праці як один з інструментів його регулювання зорієнтована лише на зареєстрований ринок, відзначається недостатньо розгалуженою системою послуг непрацюючому населенню, що обмежує її соціально-регулюючий вплив. Подальша розбудова інфраструктури ринку праці в Україні пов'язується з створенням нових ринкових інститутів у сфері зайнятості, зокрема у сільській місцевості, та широкої мережі альтернативних служб зайнятості.

В дисертації обґрунтовується положення, що факторами і результатами соціалізації ринку праці є продуктивна зайнятість і відповідна заробітна плата. Аналіз різних економічних теорій заробітної плати і моделей економічного зростання, зроблений дисертантом, доводить, що заробітна плата і зайнятість є найважливішими складовими ринкової економіки, а механізм їхньої взаємодії врівноважує ринок праці та сприяє ефективному функціонуванню економіки в цілому. Сформульовані в дисертації методологічні положення, які покладені в основу виявлення цих взаємозв'язків, дозволили оцінити їх як багатосторонні та поліфункціональні. Встановлено, що як ринковий регулятор заробітна плата визначає загальні обсяги зайнятості відповідно до ефективного попиту на робочу силу та стимулює всі форми її розподілу і перерозподілу, зумовлюючи певні структурні трансформації зайнятості. Дослідження взаємозв'язків між зайнятістю і заробітною платою на етапі ринкових перетворень в Україні вказує на те, що низька ціна трудових послуг стає суттєвим фактором протидії економічному зростанню, оскільки підтримує неефективну зайнятість, призводить до нагромадження обсягів прихованого безробіття, зниження продуктивності праці, поширення вторинної зайнятості та зайнятості в неформальному, тіньовому секторі економіки, деградації робочої сили. Доведено, що низький рівень заробітної плати, соціально і економічно необґрунтована її міжгалузева, міжсекторальна, міжрегіональна диференціація (за нашими розрахунками міжгалузева диференціація оплати праці в економіці країни зросла з 2,56 раза у 1990р. до 5-ти разів у 2000р.) обумовлені відривом системи оплати праці від основних макроекономічних показників, диспропорціями в динаміці економічних показників і показників зайнятості. Зроблений в дисертації аналіз сутності понять та підходів до визначення ціни і вартості трудових послуг, їх співвідношень з такими соціальними стандартами, як мінімальний споживчий бюджет і прожитковий мінімум, дозволив зробити висновок, що за період реформ не відбулося кардинальних змін у методологічних засадах механізму формування заробітної плати відповідно до ринкових умов. В результаті ціна трудових послуг не відповідає вартості і принципам розширеного відтворення робочої сили, не сприяє відродженню мотивації і підвищенню продуктивності праці, а отже, забезпеченню продуктивної та ефективної зайнятості. Вирішення цієї проблеми дисертант вбачає в розробці і реалізації економічно і соціально обґрунтованої політики зайнятості і доходів, основні напрями якої викладені в роботі.

В дисертації доведено, що все більш масштабний і неоднозначний вплив на зайнятість і ринок праці України справляють процеси глобалізації як наслідок поглиблення міжнародного поділу праці, диференціації економічної діяльності і розвитку різних форм обміну результатами цієї діяльності.

Методологія дослідження цього впливу ґрунтується на визначенні факторів, які справляють позитивний вплив на зайнятість і ринок праці в Україні, і факторів, які в залежності від характеру міжнародних взаємозв'язків, що здійснюються по лінії переміщення капіталу, робочої сили, товарів і послуг, технологій, інформації, виробничого і науково-технічного співробітництва, можуть справляти як позитивний, так і негативний вплив на обсяги і структуру зайнятості. На основі статистичного аналізу встановлено, що зовнішньоекономічні зв'язки України по лінії експорту товарів, у структурі яких переважає продукція сировинних галузей з низьким рівнем переробки, закріплює неефективну структуру виробництва і зайнятості, що склалася раніше. В той же час імпорт високотехнологічної продукції і продукції кінцевого споживання погіршує цю структуру, не стимулює розширення зайнятості, розвиток трудового потенціалу. Виявлено, що приплив іноземних інвестицій і передових технологій в економіку України є незначним і не стимулює створення нових робочих місць. Міжнародні трудоресурсні зв'язки відзначаються за характером і тенденціями розвитку недостатньою їх урегульованістю і прогнозованістю, посиленням нелегальної міграції, відпливом найбільш кваліфікованої робочої сили, що не сприяє прискореному переходу економіки до інноваційного розвитку. Показано, що інтенсивність міжнародних виробничих і трудоресурсних взаємозв'язків виявляє значні регіональні диференціації і корелює зі станом ринків праці і зайнятістю, а тому цей фактор повинен враховуватися в їх регулюванні.

У третьому розділі “Оцінка структурних трансформацій зайнятості населення України” виявлено основні тенденції, які характеризують сутність трансформацій зайнятості в економіці і агрегованих галузях (див. табл.1).

В дисертації обґрунтовано методологічні підходи до прогнозування чисельності і структури зайнятості на перспективу і розроблена методика оцінки: зрушень у розвитку економіки та її галузей; зрушень у структурі зайнятості та використанні робочої сили. Встановлено, що в Україні відбувається стабільне зменшення зайнятості населення в сфері економічної діяльності. За 1995-2000 рр. зайнятість в галузях економіки скоротилася на 18% при зростанні чисельності зайнятих в інших сферах економічної діяльності (в 1,9 раза), наслідком чого стали зміни в зайнятості за статусом. Структурні трансформації зайнятості по агрегованих галузях економіки відбувалися інертно і не мали прогресивного спрямування. Коефіцієнт інтенсивності структурних зрушень становив 0,12, а в структурі зайнятості зросла частка сільського господарства і зменшилась частка промисловості, будівництва; динамічно відбувався перерозподіл робочої сили в недержавний сектор, де зайнято дві третини працівників; обсяги зменшення зайнятості в державному секторі перевищують обсяги переміщення в приватний сектор, що свідчить про формування резерву робочої сили та недостатній розвиток сфери зайнятості; використання робочої сили в галузях економіки характеризується низькою продуктивністю праці, значними втратами робочого часу, високим рівнем вимушеної неповної зайнятості; зростанням зареєстрованого безробіття, яке набуває застійного характеру, характеризується значною територіальною диференціацією за рівнями та показниками напруженості на ринку праці.

Таблиця 1.

Населення України і зайнятість (1995-2001 рр.)

Показники Роки

1995 1997 1999 2001

Чисельність населення, всього, млн. Осіб 51,3 50,5 49,7 49,0*

у тому числі: чоловіків, млн. осіб 23,9 23,5 23,4 22,7*

жінок, млн. осіб 27,4 26,8 26,3 26,3*

Чисельність економічно активного населення, тис. осіб 25562,1 26085,6 22747,0 22755,0**

Чисельність населення, зайнятого економічною діяльністю, тис. осіб 24125,1 23755,5 20048,2 20238,1**

у тому числі в: промисловості, тис. осіб 6299,8 4848,4 4771,4 4554,7**

сільському та рибному