КРИВОРІЗЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ ПЕДАГОГІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

ЖИТНИК Ніна Василівна

УДК 378.147:33

ОРГАНІЗАЦІЙНО–ПЕДАГОГІЧНІ УМОВИ ПІДГОТОВКИ

БАКАЛАВРІВ ЕКОНОМІКИ У КОЛЕДЖІ ІІ РІВНЯ

АКРЕДИТАЦІЇ

13.00.04 – теорія і методика професійної освіти

Автореферат

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата педагогічних наук

м. Кривий Ріг – 2002

Дисертацією є рукопис.

Робота виконана в Криворізькому державному педагогічному університеті, Міністерство освіти і науки України.

Науковий керівник: доктор педагогічних наук, професор

Пікельна Валерія Семенівна,

Криворізький державний педагогічний університет, професор кафедри педагогіки і методики трудового та професійного навчання

Офіційні опоненти: доктор педагогічних наук, професор

Андрієвський Борис Мокійович,

Херсонський державний педагогічний університет,

професор кафедри педагогіки початкової освіти

кандидат педагогічних наук, доцент

Красовська Лариса Іванівна,

Криворізький економічний інститут Київського національного економічного університету,

доцент кафедри менеджменту

Провідна установа: Таврійський національний університет

ім.В.І.Вернадського, кафедра педагогіки,

Міністерство освіти і науки України, м. Київ

Захист відбудеться “20” лютого 2002 року о 1200 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради К 09.053.01 у Криворізькому державному педагогічному університеті за адресою: 50086, м.Кривий Ріг, пр.Гагаріна, 54, ауд. 230.

З дисертацією можна ознайомитися в бібліотеці Криворізького державного педагогічного університету (50086, м.Кривий Ріг, пр.Гагаріна, 54).

Автореферат розісланий 18 січня 2002 року.

Вчений секретар

спеціалізованої вченої ради Штельмах Г.Б.

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність дослідження. Реформування освіти в Україні обумовило перебудову вітчизняної системи професійної підготовки фахівців. Згідно Закону України “Про освіту” в державі функціонує ступенева система вищої школи, в яку входять і коледжі ІІ рівня акредитації.

Створення та функціонування вітчизняних коледжів – процес досить складний, оскільки вони ще не набули достатнього досвіду роботи. Особливо це стосується навчальних закладів недержавної форми власності.

Інноваційні процеси в системі професійної освіти, нові типи вищих шкіл, специфіка їх діяльності, запровадження новітніх технологій у навчально-виховний процес вже були предметом дослідження значної кількості вчених і педагогів-практиків.

При проведенні дослідження ми звернулися до педагогічної спадщини з питань підготовки фахівців у вищій школі. Проблеми розвитку сучасної вищої освіти в Україні розкрито в працях А.П.Богомолова, Л.М.Герасіної, О.М.Кузя, А.О.Лігоць-кого, А.В.Пироженка, М.Ф.Степка, М.І.Шкіля та ін.

Для нас представляли цінність праці вчених, які дослідили досвід діяльності зарубіжної вищої школи. Йдеться про роботи: Л.Д.Адамської, А.В.Василюк, Т.С.Георгієвої, В.К.Єлманової, К.В.Корсака, О.О.Романовського та ін.

Особливості розвитку недержавного сектору освіти в Україні розкрито в роботах В.І.Астахової, С.Б.Жарої, Н.І.Селівестрової, О.Л.Сидоренко І.І.Тимошенка, Б.І.Хо-лода, Г.В.Щокіна та ін.

Організації навчально–виховного процесу у сучасній вищій школі присвячені дослідження В.К.Буряка, Г.Є.Гнитецької, О.І.Голубєвої, О.С.Гохберг, О.В.Євдокі-мова, Л.В.Кліменко, В.О.Козакова, Л.В.Кондрашової, С.Ю.Мариньчак, П.І.Підкаси-стого та ін. Окремі проблеми діяльності вітчизняних коледжів та бакалаврської підготовки розкрито в працях В.П.Аннєнкова, К.Ф.Беркити, А.П.Лещинського, Н.І.Орлянської, О.І.Щербак та ін.

Проте процес становлення коледжів як вищих шкіл нового типу потребує більш глибокого вивчення особливостей їх діяльності. Перехід України до ринкової економіки висвітлив низку суперечностей між: необхідністю впровадження ступеневої освіти та відсутністю достатнього досвіду щодо організації діяльності нових типів вищих шкіл; потребою соціально-економічної сфери у фахівцях з економіки та незадовільним сучасним станом кадрового забезпечення підприємств регіону; вимогами до професійних якостей бакалаврів економіки та реальним рівнем підготовки молодих фахівців; потребами населення регіону у здобутті професійної освіти відповідно до особистих інтересів та недостатньою можливістю їх задоволення за місцем проживання.

Створення та функціонування мережі закладів вищої освіти, соціальне призначення яких полягає у задоволенні кадрових потреб регіонального ринку праці та професійних інтересів молоді і дорослих, певною мірою спроможне розв'язати названі вище суперечності. Отже, виникла об'єктивна необхідність обґрунтування організаційно–педагогічних умов успішної діяльності коледжів як закладів освіти нового типу.

Слід зазначити також: майже відсутня спеціальна педагогічна література з моделювання організаційних структур коледжів ІІ рівня акредитації; недостатньо розроблена законодавчо-нормативна документація щодо діяльності освітніх закладів недержавної форми власності; обмаль педагогічної літератури з проблем управління коледжами як соціально-педагогічними системами.

Викладене вище підтверджує актуальність проблеми і обумовило вибір теми дисертаційного дослідження: "Організаційно-педагогічні умови підготовки бакалаврів економіки у коледжі П рівня акредитації".

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Тема дисертації є складовою комплексної теми “Теорія і практика трудової та професійної підготовки у закладах освіти України” кафедри педагогіки і методики трудового і професійного навчання Криворізького державного педагогічного університету і затверджена радою з координації наукових досліджень в галузі педагогіки і психології в Україні (протокол №2 від 20.03.2000 р.).

Об'єкт дослідження – процес підготовки бакалаврів у коледжі ІІ рівня акредитації.

Предмет дослідження – організаційно-педагогічні умови, створення яких має забезпечити успішну підготовку бакалаврів у коледжі ІІ рівня акредитації.

Мета дослідження полягала в теоретичному і експериментальному обґрунтуванні організаційно–педагогічних умов підготовки бакалаврів у регіональному коледжі ІІ рівня акредитації.

Концептуальні ідеї дослідження ґрунтуються на таких положеннях: коледж ІІ рівня акредитації функціонує як певна соціально–педагогічна система з усіма притаманними їй ознаками; зміст підготовки фахівців має відповідати вимогам державного і регіонального стандартів освіти; створення необхідних організаційно–педагогічних умов сприятиме успішній підготовці бакалаврів; використання науково обґрунтованих моделей управління коледжем і критеріїв оцінки результативності його діяльності дозволить вдосконалити систему управління навчальним закладом.

В основу дослідження покладено припущення, що створення необхідних організаційно–педагогічних умов діяльності коледжу ІІ рівня акредитації має підвищити результативність підготовки бакалаврів, якщо:

·

· на випереджальному етапі буде розроблено структурно-функціональну модель коледжу, згідно якої обґрунтовано основні підструктури (підсистеми) закладу та визначено їх функції;

· розроблене навчально-методичне забезпечення відповідатиме як професійним потребам кожного студента, так і вимогам регіонального ринку праці до кваліфікаційного рівня підготовки бакалаврів;

· буде розроблено і впроваджено в діяльність коледжу спеціальну систему управління закладом.

Для досягнення мети дослідження вирішувались такі завдання:

1. Здійснити теоретичний аналіз виникнення та становлення коледжів у системі зарубіжної вищої професійної освіти.

2. Обґрунтувати соціально-економічні умови, що сприяли створенню вітчизняних коледжів ІІ рівня акредитації.

3. Виявити сукупність організаційно-педагогічних умов, за якими функціонують навчальні заклади нового типу.

4. Підготувати “Концепцію діяльності Павлоградського коледжу економіки та управління”.

5. Розробити, обґрунтувати та експериментально перевірити структурно-функціональну модель коледжу ІІ рівня акредитації.

6. За результатами дослідження підготувати методичний посібник “Організаційно-педагогічні умови діяльності регіонального коледжу”.

Методологічну й теоретичну основу дослідження становлять: положення системного підходу як методологічного способу пізнання педагогічних явищ; фундаментальні концептуальні положення про діалектичний взаємозв'язок і взаємообумовленість педагогічних явищ і процесів соціально-педагогічної дійсності; основні положення теорії систем, теорії управління та теорії моделювання і використання управлінських моделей як механізмів впливу на діяльність соціально-педагогічних систем; основні положення щодо розвитку освіти в Україні, викладені в Законі України “Про освіту”, Державній національній програмі “Освіта”: (Україна ХХІ століття).

Теоретичну основу дослідження становлять положення теорії професійної підготовки фахівців у вищій школі, викладені в працях А.М.Алексюка, С.І.Архангельського, Ю.К.Бабанського, С.Я.Батишева, І.А.Зязюна, Б.І.Коротяєва, В.Г.Кременя, Н.Г.Ничкало та ін. Принципове значення для дослідження мали роботи вчених, які розробляли проблеми управління навчальним закладом та можливості використання структурно-функціональних моделей їх діяльності. Це дозволило здійснювати системний підхід до аналізу педагогічних явищ (йдеться про роботи Б.М.Андрієвського, Л.Г.Вікторової, Л.І.Даниленко, Г.В.Єльнікової, Ю.А.Конарже-вського, Н.В.Кузьміної, В.І.Маслова, В.С.Пікельної, Р.Х.Шакурова та ін.). Певне значення для нас мали наукові погляди на організаційно-педагогічні умови діяльності навчальних закладів нового типу В.Г.Балакіна, І.Б.Васильєва, С.М.Мартиненко, В.М.Пострільного, В.М.Хайруліної, Б.Г.Чижевського та ін. Були вивчені та використані праці філософів, соціологів, психологів, педагогів про зміст і форми професійного навчання.

Методи дослідження. Досягненню мети і розв'язанню поставлених завдань сприяло використання комплексу методів теоретичного і емпіричного дослідження:

·

· педагогічні спостереження, анкетування, тестування, бесіди із студентами, педагогами, роботодавцями, вивчення результатів діяльності викладачів і студентів з метою подальшого аналізу педагогічних явищ;

· вивчення та узагальнення педагогічного досвіду щодо застосування форм і методів активізації навчання;

· педагогічний експеримент та статистичний аналіз результатів дослідження, що дозволило довести ефективність впроваджених у навчально-виховний процес організаційно-педагогічних умов успішної підготовки бакалаврів у коледжі ІІ рівня акредитації.

Експериментальною базою дослідження був Павлоградський коледж економіки та управління. Окремі аспекти діяльності коледжу оцінювались на курсах підвищення кваліфікації працівників освіти (Державна академія керівних кадрів освіти; Дніпропетровський інститут післядипломної освіти); постійно діючих семінарах у вузах Асоціації закладів освіти України недержавних форм власності (Харківський гуманітарний інститут “Народна українська академія”; Європейський університет бізнесу, інформаційних технологій та менеджменту; Дніпропетровська академія бізнесу і права), в Академії праці і соціальних відносин Федерації профспілок України.

Різними видами дослідження було охоплено 232 студента, 35 педагогів та 47 роботодавців.

Дослідження здійснювалось поетапно у 1995–2000 рр.

На першому етапі (1995-1997 рр.) основна увага була зосереджена на виборі та обґрунтуванні теми дослідження. Вивчалась філософська, соціологічна, педагогічна та психологічна література. Уточнювався понятійний апарат дослідження. Вивчалися матеріали дисертаційних робіт з проблем вищої професійної школи (зокрема підготовки фахівців з економіки), розроблялась програма дослідно-експериментальної роботи. Здійснено констатуючий експеримент, визначені та обґрунтовані критерії, за якими оцінювалися здобуті результати дослідження.

На другому етапі (1997-1998 рр.) продовжувалося вивчення наукової літератури і досліджувався вітчизняний та зарубіжний досвід діяльності коледжів з підготовки бакалаврів. Були виявлені та обґрунтовані організаційно-педагогічні умови, за якими здійснювалась підготовка бакалаврів економіки. На даному етапі розпочався формуючий експеримент, в ході якого перевірялась ефективність впровадження у діяльність коледжу розробленої нами структурно–функціональної моделі та системи управління закладом освіти.

На третьому заключно–узагальнюючому етапі (1999-2001 рр.) здійснено експертну оцінку здобутих даних, одержаних в ході констатуючого та формуючого експериментів. За результатами формуючого експерименту підготовлено навчально-методичний посібник “Організаційно-педагогічні умови діяльності регіонального коледжу”, сформульовані основні положення та висновки; запроваджено результати дослідження в педагогічну практику регіонального коледжу економіки і управління ІІ рівня акредитації. Проведено статистичну обробку експериментальних даних. За визначеними критеріями оцінювалась ефективність обґрунтованих і запроваджених організаційно–педагогічних умов підготовки бакалаврів у коледжі ІІ рівня акредитації.

Наукова новизна одержаних результатів:–

вперше розроблено та обґрунтовано структурно-функціональну модель коледжу ІІ рівня акредитації (недержавна форма власності), концепцію його діяльності;–

подальшого розвитку дістали критерії оцінки ефективності підготовки бакалаврів у коледжі.

Теоретичне значення дослідження полягає у виявленні та теоретичному обґрунтуванні організаційно-педагогічних умов успішної діяльності коледжу та розробці навчально-методичного забезпечення процесу підготовки бакалаврів.

Практичне значення проведеного дослідження полягає в розробці методичних рекомендацій “Організаційно-педагогічні умови діяльності регіонального коледжу" та “Програми розвитку кадрового потенціалу коледжу”, які можуть бути рекомендовані керівникам інших закладів освіти ІІ рівня акредитації для запровадження їх у педагогічну практику.

Матеріали проведеного дослідження можуть бути використані викладачами вузів і студентами при вивченні спецкурсу “Школознавство” (Розділ “Нові типи вищих закладів недержавних форм власності в системі освіти України”).

Особистий внесок здобувача полягає у розробці “Концепції діяльності Пав-лоградського коледжу економіки та управління,” теоретичному обґрунтуванні та розробці структурно-функціональної моделі коледжу ІІ рівня акредитації; теоретичному і експериментальному обґрунтуванні організаційно-педагогічних умов успішної діяльності коледжу; розробці системи управління навчально-виховним процесом підготовки бакалаврів.

Вірогідність та аргументованість результатів дослідження забезпечуються методологічним обґрунтуванням його вихідних теоретичних положень, застосуванням комплексу взаємопов'язаних методів дослідження відповідно до мети, гіпотези та завдань дослідження; послідовним використанням положень теорії систем, теорії моделювання і теорії управління, на засадах яких здійснювались розробка структурно-функціональної моделі діяльності коледжу, системи управління навчально-виховним процесом підготовки бакалаврів та теоретичне і експериментальне обґрунтування організаційно-педагогічних умов успішної діяльності коледжу ІІ рівня акредитації.

Апробація результатів дослідження. Основні положення і результати дослідження доповідались на Міжнародній науково-методичній конференції “Проблеми роботи з обдарованою студентською молоддю” (Львів, 1998 р.); Міжнародних науково-практичних конференціях “Менеджмент якості сучасної освіти” (Київ, 1999р.); “Професійна підготовка бакалаврів у вищих закладах освіти ІІ рівня акредитації” (Харків, 2000 р.); Всеукраїнських науково-практичних конференціях “Сучасна трудова та професійна підготовка шкільної молоді” (Кривий Ріг, 1998 р.); “Проблеми філософсько-світоглядних основ концепції розвитку та навчання” (Луцьк, 1999 р.); “Педагогіка і менеджмент” (Луцьк, 2000 р.); “Вища освіта в Україні: проблеми та перспективи розвитку” (Київ, 2000 р.); “Трудова та професійна підготовка молоді: проблеми і перспективи” (Кривий Ріг, 2000 р.); Міжнародному семінарі лідерів приватної освіти “Приватна освіта в посттоталітарному суспільстві: перші підсумки, проблеми, перспективи” (Харків, 1999 р.).

Основні положення і результати дослідження обговорювались на засіданнях кафедри педагогіки і методики трудового та професійного навчання Криворізького державного педагогічного університету, щорічно на семінарах керівників вищих закладів освіти недержавних форм власності (Київ, Харків, Дніпропетровськ), на засіданнях Вченої ради Академії праці і соціальних відносин ФП України та науково-методичної ради Павлоградського коледжу економіки та управління.

Основні теоретичні положення і висновки дисертації знайшли відображення в 15 публікаціях, з них: 14 одноосібних і 1 у співавторстві. Серед них: 5 публікацій у провідних наукових фахових виданнях, 4 у збірниках наукових праць, 5 статей у збірниках матеріалів науково-практичних конференцій та один навчально-методичний посібник.

Структура й обсяг дисертації. Структура дисертації зумовлена логікою дослідження і складається із вступу, двох розділів, висновків, списку використаних джерел та додатків. Загальний обсяг дисертації 240 сторінок машинописного тексту, з них 185 сторінок основного тексту. Текст ілюстрований 12 рисунками, 9 таблицями, 3 схемами. Список використаних джерел нараховує 199 найменувань.

Основний зміст дисертації

У вступі обґрунтовано актуальність теми дослідження, визначено його об'єкт, предмет, мету, завдання, сформульовано гіпотезу, викладено методологічні і теоретичні засади, висвітлено основні етапи дослідно-експериментальної роботи, розкрито наукову новизну, теоретичну та практичну значущість дослідження, подано основні методи, а також відомості про апробацію та впровадження результатів наукової роботи.

У першому розділі – “Коледж як новий тип вищого навчального закладу в системі ступеневої освіти України” - розглянуто виникнення та становлення коледжів у системі вищої зарубіжної професійної освіти; визначені соціально-економічні умови створення вітчизняних коледжів ІІ рівня акредитації; обґрунтовані організаційно-педагогічні умови діяльності навчальних закладів нового типу.

В процесі дисертаційного дослідження виявлено, що коледжі накопичили значний досвід роботи у зарубіжній вищій школі. Особлива увага приділена виникненню, функціонуванню та становленню коледжів США. Аналіз педагогічної літератури з питань діяльності цих закладів показав, що зміни в процесі їх становлення були пов'язані з певними перетвореннями у статусі вищої школи, соціальному призначенні, змісті, формах і методах навчально-виховної роботи із студентською молоддю. Але на всіх етапах розвитку професійної освіти в США коледжі були “основною одиницею” вищої професійної школи. Встановлено, що найбільш авторитетними в США і сьогодні залишаються класичні коледжі “вільних мистецтв”, освіта в яких здійснюється за гуманітарним, суспільним, природничим та технічним напрямками. Значною популярністю користуються у населення США і дворічні (“місцеві”) коледжі, в яких навчаються за академічними та технічними програмами. Професійна освіта в американській вищій школі орієнтується на потреби ринку праці. Було також виявлено, що спеціальні знання високо цінуються і мають вирішальне значення у професійній кар'єрі.

Встановлено, що бакалаврат, як рівень базової вищої освіти, займає вагоме місце в системах вищої освіти Англії, Японії та інших країн. Значна частина зарубіжних коледжів заснована на недержавних засадах і відноситься до приватних вузів. Навчальні заклади недержавних форм власності здобули також розвиток в системах освіти постсоціалістичних країн і мають багато спільного з вітчизняним досвідом.

Отже, теоретичний аналіз психолого-педагогічної літератури та вивчення досвіду зарубіжної вищої школи дозволив визначити певні позитивні характеристики діяльності коледжів: вони здійснюють підготовку потужного виробничого потенціалу країни, постійно удосконалюючи зміст навчання та форми роботи зі студентами відповідно до потреб ринку праці (саме цим визначається мобільність майбутнього фахівця); студенти мають можливість продовжити навчання за вищим кваліфікаційним рівнем; значна увага в процесі навчання у коледжах приділяється самостійній роботі студентів, що забезпечує якість підготовки майбутніх бакалаврів. Випускники вузів отримують рівноцінні дипломи незалежно від вищого закладу, який вони закінчили. Важлива роль в діяльності вузів належить акредитації. Акредитований заклад вважається престижним і має певні переваги порівняно з неакредитованим.

За останні роки суттєві зміни відбулися у вітчизняній вищій школі: створено систему ступеневої підготовки фахівців, поширилась мережа вищих навчальних закладів, виникли нові типи закладів професійної освіти (в тому числі коледжі). Ці процеси обумовлені значними соціально–економічними перетвореннями в Україні, до яких віднесено:–

загострення проблеми кадрового забезпечення організацій і підприємств фахівцями нової формації;–

поява ринку праці як певного механізму розподілу кваліфікованих кадрів і робочої сили;–

перехід на ринкову економіку, виникнення нових форм господарювання, що обумовило необхідність оновлення змісту освіти;–

зовнішні і внутрішні міграційні процеси, які зумовили демографічні зміни в різних регіонах;–

зростання престижу економічних спеціальностей і загострення проблеми зайнятості населення (поява безробіття);–

зростання попиту молоді і дорослих до здобуття вищої освіти з престижних спеціальностей як гаранту матеріального забезпечення життєдіяльності;–

виникнення нових видів трудової діяльності, динамізм у розвитку виробництва, що обумовлюють необхідність здобуття освіти протягом всього життя;–

поступове створення єдиної світової економічної системи (поява світових ринків товарів, енергії, праці, технологій, капіталів),в залежність від якої потрапляє все більше число мешканців Землі;–

визначення світової освіти як спеціальної сфери діяльності людства, яка спонукає до відкритого міжнародного співробітництва (кризові явища в освіті, глобалізація виробництва, перехід в інформаційне суспільство потребують інтеграції вітчизняної освіти у міжнародне освітнє співтовариство);–

вплив регіонального оточення на зміст роботи вищих навчальних закладів, які функціонують в даному регіоні (діяльність громадських організацій; склад населення регіону; рівень розвитку регіональної економіки; взаємодія закладів освіти і науки в регіоні).

В результаті реформування системи освіти з'явилася мережа навчальних закладів недержавної форми власності. Процес становлення недержавного сектору освіти в Україні складний, неоднозначний і суперечливий. Однак спроможність і доцільність діяльності таких вузів підтверджується конкурентоспроможністю випускників, успішним працевлаштуванням їх на ринку праці. Виявлено: соціальне значення приватної освіти полягає в тому, що позабюджетні освітянські структури своєчасно реагують на потреби держави і регіонів у фахівцях нової формації, поширюють можливості молоді у здобутті вищої освіти, реалізують соціальні програми підтримки талановитої молоді, створюють значну кількість додаткових робочих місць тощо.

Процеси реформування системи вищої освіти обумовили появу в Україні навчальних закладів нового типу – коледжів. Перші українські коледжі з'явилися на початку 90–х років. Головною метою їх створення виступала ідея реалізації ступеневої системи професійної освіти, як одного із стратегічних завдань Державної національної програми “Освіта”: (Україна ХХІ століття). Поняття “коледж” як вищого навчального закладу ІІ рівня акредитації, який здійснює підготовку фахівців за освітньо–кваліфікаційним рівнем “бакалавр”, закріплене Законом України “Про освіту” і постановою Кабінету Міністрів України “Положення про освітньо–кваліфікаційні рівні (ступеневу освіту)”.

Вітчизняні коледжі (як заклади освіти І і ІІ рівня акредитації) мають різний статус: коледжі–технікуми; коледжі, створені при вузах III–IV рівнів акредитації; самостійні (в тому числі регіональні) коледжі. “Регіональний коледж” ми визначили як навчальний заклад нового типу, який здійснює підготовку фахівців–бакалаврів для задоволення потреб регіонального ринку праці та виступає центром допрофесійної і професійної підготовки молоді через різні форми освітніх послуг. Створення і функціонування цих типів навчальних закладів обумовлені процесом регіоналізації освіти, який є актуальним явищем в сучасній освіті.

Значна частина коледжів України заснована на недержавній формі власності. Цим навчальним закладам властиві певні особливості: вони мають різні структурно-функціональні моделі, певною мірою різні педагогічні умови підготовки фахівців, різні системи управління, джерела фінансування, різний контингент студентів. Однак існує низка проблем нормативно–правового порядку, які утруднюють входження коледжів (незалежно від форми власності) в систему вищої освіти України.

Здійснений аналіз діяльності навчальних закладів нового типу дав можливість виявити та науково обґрунтувати організаційно-педагогічні умови функціонування коледжів ІІ рівня акредитації. До них було віднесено: наявність концепції діяльності коледжу та розробленої і науково-обґрунтованої структурно-функціональної моделі закладу; створення необхідної матеріально-технічної бази; визначення критеріїв підбору викладацьких кадрів та критеріїв, за якими здійснюється набір студентів; розбудова сучасної системи управління вищим закладом освіти; поширення міжвузівських і міжнародних зв'язків з метою обміну досвідом роботи.

Основними педагогічними умовами успішної діяльності коледжів є: науково-методичне забезпечення навчально-виховного процесу; впровадження у навчальну діяльність новітніх технологій; ефективна організація самостійної роботи студентів; активізація науково-дослідної діяльності викладачів і студентів; здійснення диференціації навчального процесу з метою забезпечення особистісно-орієнтованого підходу; посилення ролі виховного впливу на процес соціалізації особистості студента тощо.

У другому розділі – “Особливості управління навчально-виховним процесом у Павлоградському коледжі економіки та управління” - представлено концепцію діяльності та структурно-функціональну модель Павлоградського коледжу економіки та управління; розкрито організаційно-педагогічні умови успішної підготовки бакалаврів у регіональному коледжі, та систему управління навчальним закладом нового типу, наведені результати експериментальної роботи.

В “Концепції діяльності Павлоградського коледжу економіки та управління” визначено завдання, соціальне призначення та принципи функціонування закладу освіти. В основних розділах Концепції розкрито шляхи подальшого розвитку навчальної діяльності, матеріально-технічної бази, кадрового забезпечення навчального процесу, науково-дослідної, виховної, позааудиторної роботи, культурно-просвітницької діяльності, системи управління коледжем.

Розбудова структурно-функціональної моделі здійснювалась відповідно до теорії моделювання з урахуванням найважливіших властивостей соціально-педагогічних систем: залежність цілісної структури навчального закладу від стратегічних та тактичних цілей, конкретних завдань системи; залежність результату діяльності від чіткого функціонування “зв'язків-відносин” між структурами цілісної системи тощо (див.рис.1).

До складу управлінської підсистеми увійшли: Рада коледжу, Попечительська рада (перший рівень); адміністративна рада, студентська рада, рада трудового колективу (другий рівень); навчальна частина, науково-методична рада, рада з виховної роботи, рада з науково-дослідної роботи (третій рівень).

Підпорядкована система структурно–функціональної моделі представлена такими структурами як кафедри, відділи, лабораторії, центри, служби, які забезпечують безпосередню реалізацію основних стратегічних і тактичних цілей діяльності коледжу.

Побудова моделі Павлоградського коледжу економіки та управління і визначення організаційних умов його успішної діяльності обумовило необхідність обґрунтування завдань функціонування кожної підсистеми. Крім того, були визначені “зв'язки–відношення” між всіма структурними компонентами навчального закладу як педагогічної системи. Розроблена структурно–функціональна модель дозволила чітко побачити, що саме кафедри виступають основним осередком організації навчального процесу в коледжі. Їх взаємодія з такими структурними елементами як бібліотечно–інформаційний центр, лабораторія інтенсивних методів навчання,

Рис.1 Структурно–функціональна модель Павлоградського коледжу економіки та управління

комп'ютерний центр, відділ практики і працевлаштування та іншими дає можливість забезпечити якісну професійну підготовку майбутніх фахівців в умовах регіонального коледжу ІІ рівня акредитації.

Обов'язковою складовою функціонування коледжу виступає система науково–дослідницької роботи, яка представлена такими структурними одиницями: відділ науково–дослідної роботи, студентське науково–інформаційне товариство “Перспектива”, лабораторія інформаційних технологій.

Певну підсистему в моделі складають підрозділи, які здійснюють позааудиторну виховну роботу в коледжі (функціонування студентського центру творчої молоді) і створюють умови для всебічного розвитку студентської молоді.

Було визначено, що одним із стратегічних напрямків в діяльності Павлоградського коледжу є надання додаткових освітніх послуг населенню регіону відповідно до потреб ринку праці. Цю діяльність здійснюють такі підструктури коледжу як відділ довузівської підготовки (взаємодія із шкільною молоддю) та навчальний центр “Регіон” (робота з дорослим населенням).

Основною організаційно-педагогічною умовою функціонування коледжу є наявність розроблених та обґрунтованих навчальних планів, які складаються відповідно до існуючої освітньо-професійної програми. В змісті даного розділу розкривається підготовка фахівців з урахуванням соціально-економічних особливостей регіону, його ринку праці та особистих професійних інтересів молоді, що стала можливою завдяки раціональному використанню варіативної частини навчального плану (блоки дисциплін за вибором коледжу та за вибором студентів). Такий підхід дав можливість здійснювати підготовку економістів з поглибленим вивченням правових, педагогічних знань, а також створив умови для оволодіння іноземними мовами та інформаційними технологіями.

Значна роль у робочих навчальних планах приділена раціональному співвідношенню годин аудиторного навантаження і самостійної позааудиторної навчальної діяльності студентів, об'єм якої складає від 30 до 60 %. Це обумовлено такою вимогою до сучасного фахівця, як сформованість навичок самостійної творчої діяльності. Значний обсяг самостійної аудиторної та позааудиторної роботи став можливим завдяки створенню системи необхідного і достатнього методичного забезпечення навчально-виховного процесу.

Важливого значення набуло впровадження ефективних педагогічних технологій, які сприяли інтенсифікації навчально-виховного процесу. Йдеться про дидактичні ігри, ситуативні вправи, тренінги, комп'ютерні програми, модульно–рейтингову систему оцінки знань студентів, методику “Портфель самостійної роботи студента”, спецкурс “Основи самостійної навчальної діяльності” тощо.

Провідне місце у підготовці фахівця належить практиці. В коледжі розроблена наскрізна програма ступеневої практики на І-ІV курсах загальним обсягом 450 годин, що забезпечує в єдності з теоретичним навчанням якісну професійну підготовку.

У розділі розкрито зміст розробленої нами “Програми розвитку кадрового потенціалу”, оскільки відомо, що успішність підготовки бакалаврів безпосередньо залежить від рівня педагогічної і методичної майстерності викладачів. Змістом названої програми передбачені: різні форми підвищення кваліфікації викладачів (курси, стажування), залучення їх до науково–дослідної роботи, робота школи кураторів та науково–методичного семінару з педагогіки вищої школи тощо. Такий підхід сприяє стабільності розвитку кадрового потенціалу, підвищенню методичної активності викладачів коледжу.

Було з'ясовано, що однією із найважливіших організаційних умов функціонування коледжу як цілісної педагогічної системи є розбудова системи управління навчальним закладом, яка забезпечує успішність його функціонування.

Система управління коледжем ускладнюється не тільки появою ринку праці, але й появою ринку освітянських послуг та зростаючою конкуренцією між сучасними вузами (як державними, так і приватними). Удосконалюються і методи управління вищим навчальним закладом. В приватних вузах посилюється роль економічних методів управління, які дозволяють стимулювати працю викладачів і студентів (наявність гнучкої оплати праці, надання навчальних грантів, пільг тощо). Соціально-психологічні підходи націлені на створення сприятливого соціально-психологічного клімату в колективі, покращення міжособистісних відносин та управлінського спілкування: нормування праці персоналу, програми соціального захисту учасників навчально–виховного процесу, залучення співробітників до процесу управління, вдосконалення добору і розстановки кадрів, підвищення кваліфікації викладацького складу, формування традицій колективу тощо.

В розділі розкривається методика розробки організаційних моделей оперативного управління (ОМОУ). В практику Павлоградського коледжу впроваджено моделі управління системою науково–методичної роботи та науково–дослідної діяльності. Використання таких моделей дало можливість визначити їх переваги. Порівняно із традиційними системами керівництва закладом, в ОМОУ реалізуються всі загальні функції управління: планування, організація, координування, контроль, регулювання, облік і педагогічний аналіз.

В даному розділі розкривається також методика проведення експериментальної роботи, головною метою якої була перевірка припущення, що створення спеціальних організаційно-педагогічних умов діяльності коледжу ІІ рівня акредитації сприятиме підвищенню результативності професійної підготовки фахівців на рівні бакалаврів. Експериментальною базою став Павлоградський коледж економіки та управління. На першому етапі дослідження була розроблена програма педагогічного експерименту, обрані і обґрунтовані критерії оцінки успішної організації професійної підготовки майбутніх фахівців. Такими критеріями стали: якісний склад педагогічних кадрів; рівень методичної активності викладачів; рівень сформованості у студентів навичок самостійної діяльності; результати успішності навчання випускників та їх працевлаштування.

Підсумки формуючого експерименту показали, що за всіма визначеними критеріями спостерігається поліпшення показників. Так, показники стану кадрового забезпечення навчального процесу в ПКЕУ свідчать, що викладацький склад коледжу змінився в якісному відношенні. Кількість науково-педагогічних працівників зросла на 12,5%. Значно збільшився відсоток старших викладачів – на 15,8%.

Були виявлені також суттєві зміни рівня методичної активності викладачів коледжу. Майже вдвічі зріс показник високого рівня методичної активності викладачів ПКЕУ, значно зменшився (на 20%) показник середнього рівня. Низький рівень активності викладачів у методичній роботі знизився на 11,7%. Отримані результати підтвердили доцільність "Програми розвитку кадрового потенціалу коледжу", яку реалізовано в ході формуючого експерименту.

Виявлено також рівень сформованості навичок самостійної діяльності студентів. Порівняльний аналіз свідчить про значні позитивні зміни показників в експериментальній групі. Високий і достатній рівні зросли відповідно на 20,5% та 27,3%. Суттєво знизився середній рівень – на 29,5% та низький – на 18,2%. Наведені дані свідчать, що запропонована система організації роботи зі студентами сприяла успішному формуванню навичок самостійної діяльності.

За критерієм “успішність навчання” протягом трьох років (1998-2000 рр.) ми спостерігали результати державної атестації та професійного тестування, які розміщено у діаграмі (див.рис.2).

Рис. 2. Якісні показники успішності навчання

випускників ПКЕУ (1998-2000 р.р.)

Рівень залишкових знань студентів за результатами професійного тестування (комплексних кваліфікаційних завдань – ККЗ) має тенденцію зростання. Так, якісний показник збільшився у 1999 р. на 4,8%, а в 2000 р. – на 5,9%.

Якісний показник теоретичного рівня навчання (за даними державного екзамену) зріс у 1999 р. на – 5,9%, у 2000 р. – на 4,1%. Згідно показників діаграми неважко помітити, що якість знань (за результатами дипломування) підвищилась у 1999 р на 1,4%, у 2000 р. – 5,7%

Показники працевлаштування випускників коледжу свідчать, що значна частина їх успішно працевлаштовується. Цей показник з року в рік зростає і у 1999 р. він збільшився на 1,4%, а у 2000 р. – на 4,3%. Дані про працевлаштування випускників ПКЕУ ми порівняли із середнім показником інших вузів Дніпропетровської області за той же період, які відображені в діаграмі (див.рис. 3).

Рис.3 Порівняльна діаграма результатів працевлаштування

випускників ПКЕУ (1998-2000 р.)

Показники діаграми доводять, що рівень працевлаштування випускників Павлоградського коледжу економіки та управління перевищує середній обласний показник у 1998 р. на 15,5%; у 1999 р. на 19,9%; у 2000 р. на 24,4%. Наведені дані підтверджують припущення, що підготовка економіста-фахівця на рівні бакалавра з орієнтацією на регіональний ринок праці (йдеться про раціональне використання варіативної частини навчального плану, впровадження наскрізної програми практичної підготовки, діяльність служби працевлаштування тощо) значно підвищує його конкурентоспроможність.

В процесі дослідження виявлено залежність між результатами успішності навчання і працевлаштуванням, (використовувалась методика кореляційного аналізу).

Отримані коефіцієнти кореляції за формулою Пірсона (1998 р. – 0,50; 1999 р. – 0,64; 2000 р. – 0,74) показали тенденцію зростання. Було обчислено критерій достовірності (2) коефіцієнта кореляції (він склав відповідно: 1998 р. – 6,75; 1999 р. – 14,34; 2000 р. – 24,09), що доводить високий рівень значущості коефіцієнта кореляції.

Проведене дослідження організаційно–педагогічних умов підготовки бакалаврів економіки у коледжі ІІ рівня акредитації дозволило зробити такі висновки:

1. Коледжі, як вищі навчальні заклади, виступають складовою професійної підготовки фахівців і займають вагоме місце в системах вищої освіти зарубіжних країн. Вивчення накопиченого досвіду їх діяльності дозволило виявити, що коледжі є основною одиницею вищої школи США і користуються популярністю у широких верств населення. На теперішній час функціонують різні типи коледжів, які різняться освітніми програмами, напрямком підготовки фахівців та соціальним статусом, але найбільш авторитетними у США залишаються класичні коледжі “вільних мистецтв”. Виявлено, що бакалаврат, як базова вища освіта, займає вагоме місце в системах вищої школи Англії, Японії та інших країн.

2. Вивчення досвіду зарубіжної вищої школи дозволило визначити певні позитивні характеристики діяльності коледжів: вони здійснюють підготовку потужного виробничого потенціалу країни; постійно удосконалюють зміст навчання та форми роботи зі студентами відповідно до потреб ринку праці; студенти коледжів мають можливість продовжити навчання за вищим кваліфікаційним рівнем на підставі зарахування здобутих “кредитів”; значна увага в процесі навчання у коледжах приділяється самостійній роботі студентів, яка забезпечує якість підготовки майбутніх бакалаврів. Випускники вузів отримують рівноцінні дипломи незалежно від типу вищого закладу, який вони закінчили.

3. Створенню коледжів, як вищих закладів ІІ рівня акредитації в системі ступеневої освіти України, сприяли певні соціально-економічні умови, до яких віднесено:–

загострення проблеми кадрового забезпечення організацій і підприємств фахівцями нової формації;–

поява ринку праці як певного механізму розподілу кваліфікованих кадрів і робочої сили;–

перехід на ринкову економіку та виникнення нових форм господарювання, що обумовило необхідність оновлення змісту вищої освіти;–

зростання престижу економічних спеціальностей і загострення проблеми зайнятості населення (поява безробіття);–

зовнішні і внутрішні міграційні процеси, що зумовили демографічні зміни в різних регіонах;–

зростання попиту молоді і дорослих до здобуття вищої освіти з престижних спеціальностей як гаранту матеріального забезпечення життєдіяльності;–

виникнення нових видів трудової діяльності, динамізм у розвитку виробництва, що обумовлює необхідність здобуття освіти протягом всього життя;–

поступове створення єдиної світової економічної системи, в залежність від якої потрапляє все більше число мешканців Землі.

4. Реформування системи вищої професійної освіти обумовило виникнення коледжів як нових типів навчальних закладів вітчизняної вищої школи. На теперішній час в Україні функціонує мережа навчальних закладів ІІ рівня акредитації. Серед них визначено групу регіональних коледжів як навчальних закладів нового типу, які здійснюють підготовку фахівців для задоволення потреб регіонального ринку праці і виступають центром допрофесійної і професійної підготовки молоді через різні форми освітніх послуг. Процес розвитку коледжів державної і недержавної форми власності носить складний характер. Це пов'язано із недосконалістю нормативно–правової бази їх діяльності, відсутністю достатнього досвіду роботи.

5. Виявлено, що до основних організаційних умов необхідно віднести: наявність концепції діяльності закладу освіти та розробленої і науково обґрунтованої його структурно–функціональної моделі; створення необхідної матеріально–технічної бази; розробку критеріїв відбору викладацьких кадрів та обґрунтування критеріїв, за якими здійснюється набір студентів до навчання.

Основними педагогічними умовами успішної діяльності коледжів є: науково–методичне забезпечення навчально–виховного процесу, впровадження у навчальний процес новітніх технологій; організація самостійної роботи студентів; активізація науково–дослідної діяльності викладачів і студентів; здійснення диференціації навчального процесу з метою забезпечення особистісно–орієнтованого підходу.

6. Були визначені критерії оцінки успішного функціонування регіонального коледжу. До них ми віднесли: якісний склад викладацьких кадрів коледжу; рівень методичної активності викладачів; рівень сформованості навичок самостійної діяльності студентів; рівень успішності студентів за результатами державної атестації та проведених ККЗ; результати працевлаштування випускників.

7. Розроблено “Концепцію діяльності Павлоградського коледжу економіки та управління”, в якій визначено стратегічні завдання, соціальні функції, основні напрямки діяльності та принципи функціонування закладу освіти. У розділах Концепції розкрито шляхи вдосконалення навчально-виховного процесу, розвитку матеріально-технічної бази, кадрового забезпечення, організації науково-дослідної, виховної та позааудиторної роботи, культурно-просвітницької діяльності, системи управління коледжем.

8. Розроблено структурно–функціональну модель Павлоградського коледжу економіки та управління. До складу управлінської підсистеми увійшли: Рада коледжу, Попечительська рада (перший рівень), адміністративна рада, студентська рада, рада трудового колективу (другий рівень); навчальна частина, науково–методична рада, рада з виховної роботи, рада з науково–дослідної роботи (третій рівень).

Підпорядкована система моделі представлена такими структурами як кафедри, відділи, лабораторії, центри, служби, які забезпечують безпосередню реалізацію передбачених концепцією коледжу цілей і задач.

9. Виявлено значний вплив змісту освіти на результативність професійної підготовки бакалаврів, в якому має бути враховані соціально-економічні особливості регіону, його ринку праці та вільний вибір студентами варіативної частини навчального плану. Такий підхід дав можливість здійснювати підготовку економістів з поглибленим вивченням правових, педагогічних знань, створив умови для оволодіння іноземними мовами та інформаційними технологіями.

10. Доведено, що серед педагогічних умов успішної фахової підготовки студентів велике значення має впровадження у навчально-виховний процес інтерактивних методів навчання (дидактичних ігор, тренінгів, ситуативних вправ), інформаційних технологій (комп'ютерних навчальних програм, ресурсів мережі Internet), ефективних форм організації самостійної роботи студентів (методика “Портфель самостійної роботи студента”), раціонального поєднання теоретичної і практичної підготовки (наскрізної програми практик) тощо.

11. Розроблена та обґрунтована система управління коледжем, яка забезпечила успішність його функціонування. Виявлено, що управлінська діяльність ускладнюється появою ринку освітянських послуг, зростаючою конкуренцією між вузами, підвищенням вимог до фахової підготовки студентів. Шляхами підвищення рівня функціонування коледжу визначено використання сучасних методів управління: стимулювання праці викладачів і студентів (гнучка оплата праці, надання навчальних грантів, пільг тощо); створення сприятливого соціально–психологічного клімату у колективі, вдосконалення міжособистісних відносин та управлінського спілкування (нормування праці персоналу, залучення співробітників до процесу управління, вдосконалення добору і розстановки кадрів, підвищення кваліфікації викладацького складу, реалізація програм соціального захисту, формування традицій колективу тощо).

Крім того доведено, що ефективними механізмами управлінської діяльності виступають організаційні моделі оперативного управління.

Дисертаційне дослідження не претендує на остаточне розв'язання порушеної проблеми. Подальшого вивчення і наукового обґрунтування потребують питання, пов'язані з соціально–економічними, нормативно–правовими умовами функціонування вітчизняних коледжів ІІ рівня акредитації, змістом їх навчальної та виховної роботи тощо.

Разом з тим, дослідження показало, що створення визначених організаційно–педагогічних умов діяльності коледжів ІІ рівня акредитації забезпечує успішну підготовку фахівців за освітньо–кваліфікаційним рівнем бакалавр.

Проведене дослідження підтвердило як правильність висловленої нами гіпотези, так і доцільність положень, винесених нами на захист.

Основний зміст дисертаційної роботи відображено в таких публікаціях:

1. Житник Н.В. Розвиток творчих здібностей студента коледжу в процесі самостійної роботи //Вісник Дніпропетровського університету. Серія: Педагогіка і психологія. - Дніпропетровськ: Вид-во Дніпропетровського університету, 1999. - Вип.4. – С.115-119.

2. Житник Н.В. Регіональний коледж як цілісна педагогічна система (з досвіду роботи) //Професійна підготовка бакалаврів у закладах другого рівня акредитації: Організаційне і науково-методичне забезпечення: Зб. наук. пр. //Проблеми сучасного мистецтва і культури. – Х.: Вид-во “Каравела”, 2000. – С.20-25.

3. Житник Н.В. Про програму розвитку кадрового потенціалу коледжу //Проблеми педагогічних технологій: Зб. наук. пр. – Луцьк: Волинський держ.університет, 2000. – Вип.3. – С.131-137.

4. Житник Н. Модель коледжу як вищого навчального закладу нового типу //Рідна школа.– 2000. - № 4. – С.57-59.

5. Житник Н.В. Шляхи формування конкурентоспроможності майбутніх фахівців //Педагогіка і психологія формування творчої особистості: проблеми і пошуки: