Міністерство освіти і науки України

Дніпропетровський національний університет

Красніков Дмитро Анатолійович

УДК 338.24:336.22

Оцінка впливу податкової політики

на економічні процеси

08.02.03 - Організація управління, планування і регулювання економікою

Автореферат

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата економічних наук

Дніпропетровськ - 2002

Дисертацією є рукопис

Робота виконана в Дніпропетровському національному університеті Міністерства освіти і науки України.

Науковий керівник:

доктор технічних наук, професор, Бойцун Наталія Євгенівна, завідувач кафедри міжнародних фінансів Дніпропетровського національного університету.

Офіційні опоненти:

доктор економічних наук, професор Биков Георгій Михайлович, професор Українського державного хіміко-технологічного університету Міністерства освіти і науки України

кандидат економічних наук, доцент Рязанова Надія Сергіївна, доцент кафедри фінансів Київського національного економічного університету Міністерства освіти і науки України

Провідна установа: Сумський державний університет Міністерства освіти і науки України

Захист відбудеться “14” січня 2003 р. о 14.00 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради К 08.051.03 в Дніпропетровському національному університеті за адресою:

З дисертацією можна ознайомитися в бібліотеці Дніпропетровського національного університету за адресою:

Автореферат розісланий 13 грудня 2002 року.

Вчений секретар

спеціалізованої вченої ради

доктор економічних наук,

професор Василевський А.К.

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми. В умовах сучасних соціально-економічних перетворень та переходу української економіки до ринкових відносин особливої актуальності набуває дослідження впливу податкової політики, як одного з головних елементів державної економічної політики в цілому, на економічні процеси в державі. Податкова політика впливає на усі етапи відтворювального процесу та процесу розподілу доходів між членами суспільства. Цей вплив може проявитися як в стримуванні відтворювання та уповільненні темпів економічного розвитку країни, так і в стимулюванні підприємницької активності, забезпеченні умов для стійкого і швидкого економічного зростання та підвищенні рівня суспільного добробуту в Україні.

В останні роки в Україні відзначається зростання внутрішнього валового продукту, обсягів промислового виробництва та реальних доходів населення. Водночас вітчизняні та закордонні вчені в галузі економіки відзначають уповільнення темпів ринкових перетворень в Україні та вважають за необхідне активізацію державної системи стимулювання розвитку підприємницької діяльності. Збереження позитивних економічних тенденцій можливе лише за умови проведення зваженої економічної, в тому числі податкової, політики, що потребує розробки відповідного наукового забезпечення, зокрема, поглиблення досліджень впливу податкової політики на економічні процеси.

Актуальність дослідження обумовлена необхідністю розвитку та удосконалення податкової політики з метою підтримки економічного зростання шляхом впровадження нових принципів побудови податкової системи країни.

Найбільш значний внесок у розвиток теорії і практики оподаткування внесли А. Сміт, Д. Рікардо, Дж. Кейнс, А.Лаффер, Е.Долан, Р. Солоу, Дж. Стігліц, Д. Львів, В.Рогозин, Н. Гензель, В.Лебедєв, Д. Черник, С. Пєляев. Велику увагу розвитку системи оподаткування приділяють вітчизняні економісти, вчені і практики М. Азаров, Л. Бабич, Д. Бендерська, В. Буряковский, О. Василик, А. Горський, А. Гриценко, В. Глущенко, Л. Дикань, С.Єсипов, В. Ільїн, М. Кучерявенко, І. Лунина, П. Мельник, В. Онегіна, А.Соколовська, Л. Тимошенко, В. Федосов, І.Чугунов та інші.

Разом з цим ще потребують теоретичного дослідження базові принципи побудови та розвитку системи оподаткування, розробка основних засад податкової політики, спрямованої на забезпечення економічного зростання та підвищення рівня добробуту населення.

Нагальність вирішення цих завдань обумовлює актуальність оцінки впливу податкової політики на економічні процеси з урахуванням впливу системи оподаткування на діяльність економічних суб’єктів в трансформаційному періоді, що визначає тему дисертації.

Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційна робота виконувалася згідно з планом наукових досліджень кафедри міжнародних фінансів Дніпропетровського національного університету. В основу дисертації покладено теоретичні положення та практичні розробки, які є складовою частиною досліджень за держбюджетними науковими темами “Проблеми визначення і підвищення рівня міжнародної конкурентоспроможності України (роль Дніпропетровської області)” (номер державної реєстрації 0100U000903) та “Розвиток фінансової системи з метою стимулювання економічного росту України” (номер державної реєстрації 0102U004408). При виконанні цих досліджень особисто дисертантом була проведена оцінка впливу податкової політики на економічний та соціальний розвиток України та рівень її міжнародної конкурентоспроможності, теоретично обгрунтована необхідність забезпечення рівномірного розподілу податкового навантаження на господарюючих суб’єктів та розроблені шляхи удосконалення законодавчої і нормативно-правової бази у галузі оподаткування з метою стимулювання економічного розвитку та підвищення рівня міжнародної конкурентоспроможності України.

Мета і задачі дослідження. Мета роботи – теоретичне обгрунтування та розробка методичних підходів і практичних рекомендацій до використання податків як інструмента регулювання економічних процесів в умовах перехідної економіки з метою активізації підприємницької діяльності та підвищення рівня добробуту населення України.

Поставлена мета зумовила необхідність вирішення таких завдань:

-

-

-

-

-

-

-

-

Об’єкт дослідження. Об’єктом дослідження є податкова політика як один з головних важелів державного регулювання економічних процесів на етапі трансформації економіки України.

Предмет дослідження. Предметом дослідження є вплив податкової політики на поведінку суб’єктів економіки.

Методи дослідження. При проведенні досліджень були використані системний підхід та комплексний аналіз, порівняльно-аналітичні методи дослідження, а також методи математичного моделювання економічних процесів. Така наукова методологія передбачає теоретичні узагальнення, спостереження, аналіз та критично-порівняльне вивчення сукупності фактів та динаміки процесів (у тому числі і у міжнародних зіставленнях), котрі стосуються теорії та практики оподаткування, регулювання економічних процесів за допомогою податкової політики. Методологічну основу дисертації складають праці вітчизняних та зарубіжних вчених, Закони України, Укази Президента України, законодавчі акти Верховної Ради і постанови Кабінету Міністрів України, статистичні дані Держкомстату України, аналітичні розробки автора.

Наукова новизна одержаних результатів полягає в наступному:

-

-

-

-

-

-

Практичне значення одержаних результатів. Практичне значення одержаних у дисертації результатів полягає в тому, що вони можуть бути використані органами законодавчої і виконавчої влади: відповідними комітетами Верховної Ради України в процесі вирішення проблем формування податкової політики і механізмів її реалізації, Міністерством фінансів, Державною податковою адміністрацією України, Дніпропетровською облдержадміністрацією в практичній роботі по удосконаленню функціонуючої системи оподаткування.

Методика оцінки та порівняння рівня податкового навантаження за умов використання стандартної та спрощеної систем оподаткування може використовуватися малими підприємствами при виборі системи оподаткування та плануванні господарчої діяльності.

Розроблена в дисертації методика була використана при плануванні господарчої діяльності малих підприємств ТОВ НВП “Південьпромстандарт” (акт № 38/IV від 24.04.2002) та ТОВ ПКФ “Інсервізавто” (акт № 14-к від 16.05.2002).

Основні положення і висновки дисертаційного дослідження використані в навчальному процесі Дніпропетровського національного університету при викладанні курсів “Фінанси підприємств”, “Фінансовий менеджмент”, “Фіскальна політика”, при проведенні практичних занять зі студентами факультету міжнародної економіки та слухачами магістратури державного управління Дніпропетровського національного університету, у розробці методичного забезпечення по фінансовим дисциплінам (довідка № 5 від 03.09.2002).

Апробація результатів дисертації. Основні результати дослідження, що включені до дисертації, доповідались та були схвалені на щорічних міжнародних науково-практичних конференціях “Фінанси України” (Дніпропетровськ, 1998 - 2001рр.), науково-практичній конференції “Проблеми і перспективи розвитку фінансової системи України на рівні регіонів та шляхи її кадрового і професійного забезпечення” (Дніпропетровськ, 2000р.) та першій міжвузівській науково-практичній конференції “Проблеми активізації регіональної інвестиційної політики в сучасних умовах” (Дніпропетровськ, 2000р.).

Публікації. Результати дисертації опубліковані в 6 наукових працях, загальним обсягом 2,3 ум.-друк. арк., з них особисто автору належить 2,3 ум.-друк. арк., у тому числі 4 статті у збірниках наукових праць, що визнані ВАКом України фаховими з економіки.

Структура та обсяг роботи. Дисертація складається зі вступу, трьох розділів, висновків, списку використаних літературних джерел, 3 додатків. Повний обсяг дисертації 182 сторінки, список використаних джерел із 152 найменувань. Текст дисертації містить 18 таблиць на 17 сторінках та 18 рисунків на 18 сторінках.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ

У “Вступі” обгрунтовано актуальність теми дисертаційної роботи, сформульовано мету і завдання дослідження, показано новизну та практичне значення отриманих результатів.

У першому розділі “Сучасна податкова політика як один з головних важелів державного регулювання економічних процесів та її роль в період трансформації економіки” проаналізовані функції та структура податкової системи, визначена роль податкової політики як важливого інструменту державного регулювання економічних процесів в Україні в період трансформації економіки, проаналізовано світовий досвід реформування податкових систем розвинутих країн, проведено порівняльний аналіз рівня податкового навантаження в Україні та інших країнах, виявлено чинники, що призводять до зростання податкового тиску на сумлінних платників податків в умовах сучасної податкової політики в Україні.

В роботі запропоновано нове визначення поняття податкового тиску та вперше обгрунтовано необхідність включення до поняття податкового тиску не тільки податків та інших обов’язкових платежів, але й таких чинників як податкові пільги, податкова техніка та витрати підприємців, які пов’язані з виконанням податкових зобов’язань.

Проаналізовані чинники, які призводять до зростання та нерівномірного розподілу податкового тиску на економічних суб’єктів в період трансформації економіки України. Зроблено висновок, що найсуттєвішими серед таких чинників є: податкові пільги, списання податкової заборгованості окремим підприємствам, низька податкова дисципліна та високий рівень ухилення від сплати податків.

Як свідчить дослідження, недосконала податкова політика, що виражається у високому податковому тиску на виробничі підприємства, які є сумлінними платниками податків, призводить до виникнення цілого ряду негативних тенденцій в українській економіці. Так, обсяги простроченої кредиторської заборгованості в 2000 році перевищили ВВП майже в два рази. Як підприємці, так і представники уряду в якості основної причини зростання кредиторської заборгованості називають високий податковий тиск. Високі податки є одним з основних чинників, що перешкоджають довгостроковому кредитуванню промисловості банківськими інститутами.

Податковий тиск та складність податкового законодавства призводять до активного зростання тіньової економіки у державі. Все це призводить до зниження підприємницької активності, низьким темпам зростання виробництва, відпливу капіталу за кордон та іншим негативним наслідкам в економіці.

В роботі доведено, що на ставлення як підприємців, так і працівників до рівня оподаткування суттєво впливає дуже низький рівень доходів громадян України. Рівень заробітної платні в Україні найнижчий серед європейських країн, тому вилучення тієї ж самої частини прибутків в Україні і в інших країнах призводить до втрати більшої частини добробуту.

На основі порівняльного аналізу податкової політики в Україні та інших країнах, проведеного в першому розділі дисертації, зроблено висновок, що частка податків у ВВП нашої держави нижче середнього рівня в промислово розвинутих країнах та країнах з перехідною економікою (табл. 1 та 2). При цьому більшість з цих країн мають значно вищі ніж Україна середні за останні десять років показники росту ВВП. Можна зробити висновок, що для стимулювання економічного зростання скорочення частки податків у ВВП, в умовах України, не є необхідним, а зниження податкового тиску слід забезпечити шляхом рівномірного розподілу податків між підприємствами. Слід зазначити, що у 2001 році зростання ВВП в Україні склало 9%, а у 2002 та наступних роках прогнозується зростання на рівні 4-6%, що може бути досягнуто лише за умов зменшення негативного впливу податків на підприємницьку діяльність.

Таблиця 1

Рівень податкового навантаження й основні економічні показники

деяких розвинених країн

Країна | ВВП на душу населення в 2000р., тис. долл. | Середньорічні темпи приросту ВВП за період з 1990 по 2000 рр., % | Частка податків у ВВП у 1999р., %

Японія | 35,6 | 1,5 | 28,1

США | 34,1 | 2,1 | 31,5

Канада | 21,1 | 1,8 | 36,3

Англія | 24,4 | 1,6 | 36,8

Нідерланди | 24,9 | 2,4 | 39,8

Італія | 20,2 | 1,4 | 40,1

Германія | 25,1 | 1,7 | 42,3

Франція | 24,1 | 1,4 | 44,5

Бельгія | 24,5 | 1,8 | 46,2

Норвегія | 34,5 | 3,2 | 48,7

Данія | 32,3 | 2,3 | 53,6

Швеція | 27,1 | 0,7 | 55,4

Таблиця 2

Рівень податкового навантаження й основні економічні показники

деяких країн із перехідною економікою

Країна | ВВП на душу населення в 2000р., тис. долл. | Середньорічні темпи приросту ВВП за період з 1990 по 2000 рр., % | Частка податків у ВВП у 1999р., %

Литва | 2,9 | -2,0 | 30,0

Росія | 1,7 | -3,4 | 33,1

Латвія | 2,9 | -0,8 | 34,5

Естонія | 3,6 | -0,2 | 37,0

Білорусія | 2,9 | -4,0 | 38,9

Чехія | 5,3 | 1,8 | 40,7

Польща | 4,2 | 3,1 | 43,1

Словенія | 10,1 | 2,7 | 43,2

Словаччина | 3,7 | 1,5 | 44,9

Україна | 0,7 | -7,1 | 31,6

На базі проведеного в першому розділі роботи дослідження зроблено висновок, що для усунення недоліків податкової системи України необхідно провести всебічну оцінку впливу податкової політики на економічні процеси, враховуючи мікро- та макроекономічні особливості сучасного етапу економічного розвитку країни.

Для вирішення цієї задачі була розроблена модель впливу зміни рівня оподаткування на поведінку економічних суб’єктів в умовах трансформаційної економіки, яка розглянута у другому розділі дисертації, та проведено розрахунковий аналіз рівня податкового навантаження у третьому розділі.

У другому розділі “Моделювання впливу податкової політики на економічні процеси в період трансформації економіки України” проведено порівняльний аналіз найвідоміших підходів до моделювання впливу податкової політики на економічні процеси в державі та запропоновано нову модель впливу податкової політики на поведінку економічних суб’єктів та головні економічні показники.

У роботі розглянуто основні теоретичні підходи до моделювання податкової політики держави і можливості моделей, що побудовані на основі таких підходів, при оцінці впливу податкової політики на економіку держави. Серед них моделі, які побудовані на підставі кейнсіанської або неокейнсіанської теорій та оперують із макроекономічними показниками і дозволяють визначити можливий вплив на них змін податкової політики. Найвідомішими подібними моделями є моделі економічних мультиплікаторів і динамічне розширення моделі IS-LM. Розглянуто моделі, побудовані на принципах неокласичної економічної теорії, та моделі, які базуються на мікроекономічній теорії.

Але, як показало дисертаційне дослідження, економічні умови в Україні суттєво відрізняються від умов в розвинутих країнах та в більшості країн з перехідною економікою, тому для більш точного моделювання впливу податкової політики на економічні процеси в Україні в дисертації розроблено нову модель, яка враховує особливості сучасного етапу розвитку економіки країни. Модель побудована на принципах маржиналістської теорії та дозволяє проаналізувати вплив податкової політики на поведінку економічних суб’єктів через зміну стимулів до праці і, як слідство, на таки показники як обсяги суспільного виробництва і податкових надходжень та рівень суспільного добробуту.

У межах розробленої моделі розглядається суспільство, яке складається з двох типів економічних суб’єктів. Перший тип являє собою найманого робітника, другий - підприємця. Частка осіб першого типу в загальному їх числі - . Економічні суб’єкти надають різноманітні типи робочої сили. В економіці виробляється один товар , що споживається індивідами і використовується для виробництва суспільного продукту . Виробничий процес визначається відомою функцією Кобба-Дугласа, яка стосовно до побудованої в дисертацій моделі записана у вигляді:

, (1)

де - загальна кількість виробленого товару; , 1--, , - показники ступеня та константа у функції Кобба-Дугласа відповідно; l1 та l2 - обсяг робочого часу найманого працівника та підприємця відповідно; gp - частина державних витрат, яка бере участь у виробничому процесі.

Слід зазначити, що в загальному випадку виробничим ресурсом з боку підприємця є не тільки робоча сила, але й капітал. Однак в рамках статичної моделі фактор накопичення капіталу відсутній, а сам капітал, як відомо, може бути розглянутий як накопичена праця. Крім того, капітал підприємця, також як і час, може бути використаний як на виробництво, так і на споживання та відпочинок. Тому здається виправданим розгляд виробничого ресурсу підприємця як обсягу його робочого часу.

Для того, щоб оцінити вплив податків на добробут громадян держави в дисертації розглянуто математичну модель дій економічних суб’єктів, які максимізують свої функції корисності U*1 і U*2. Для робітника оптимізаційна задача приймає вигляд:

(2)

при обмеженні

. (3)

Для підприємця оптимізаційна задача приймає вигляд:

(4)

при обмеженні

, (5)

де с визначається виразом (1); і - кількість приватного товару, спожитого економічними суб’єктами першого та другого типів відповідно; - загальний обсяг часу кожного з економічних суб’єктів, який може бути використаний як вільний або робочий час; - реальна заробітна плата; і - ставки податків на заробітну плату та прибуток відповідно.

Аналіз впливу податків на поведінку економічних суб'єктів проведено шляхом аналізу змін пропозицій робочого часу найманого робітника і підприємця при зміні рівня оподаткування.

В якості функції корисності економічних суб'єктів використано адитивну статичну функцію, однакову для обох типів економічних суб'єктів, а в якості суспільної функції корисності - адитивну лінійну. Доцільно розглядати модель податкової політики саме з використанням адитивної ступеневої функції корисності і аналізуючи поведінку двох типових індивідів, перший із яких - одержує доход тільки від найманої праці, а другий - отримує прибуток підприємств. Таким чином можна врахувати вплив податків на пропозицію робочої сили й існуючі розбіжності в джерелах прибутків українського суспільства.

Адитивна ступенева функція відповідає усім вимогам до функції корисності й на відміну від мультиплікативної і логарифмічної функцій, що відповідають класичній школі економічної теорії, дозволяє врахувати вплив податків на схильність економічних суб'єктів до збільшення або зменшення робочого часу.

Для оцінки загального рівня добробуту у суспільстві введено функцію суспільного добробуту у вигляді:

. (6)

U1 та U2 при використанні адитивної ступеневої функції корисності приймають вигляд:

(7)

де - показник ступеня, що характеризує переваги індивіда щодо споживання приватного товару у порівнянні зі споживанням суспільного товару і вільного часу; і - кількість суспільного товару, спожитого економічними суб’єктами першого та другого типів відповідно; - показник ступеня, що характеризує переваги індивіда щодо споживання суспільного товару у порівнянні зі споживанням приватного товару і вільного часу.

Рівняння (1) – (7) описують модель, яка дозволяє розрахувати зміни в кількості робочого часу економічних суб’єктів під впливом змін рівня оподаткування. Зміни обсягу робочого часу призводять до змін об’єму суспільного виробництва та, відповідно, рівня суспільного добробуту. Таким чином можна проаналізувати вплив рівня податків на об’єм суспільного виробництва та рівень суспільного добробуту з урахуванням зниження стимулів до праці економічних суб’єктів, що пов’язано зі збільшенням податкових ставок, та визначити оптимальний рівень загального оподаткування, приймаючи у якості критерію оптимальності податкової політики максимальний рівень суспільного добробуту.

Поставлена задача звелася до задачі умовної оптимізації функцій індивідуальної корисності економічних суб’єктів в умовах екзогенно заданих ставок податків. Для її вирішення у роботі послідовно розглянуті дві задачі оптимізації, при поєднанні аналітичного методу пошуку оптимальних значень параметрів з чисельним.

При проведенні розрахунків розглядалися три напрямку використання коштів, що збираються в якості податків. У першому випадку передбачалося, що всі зібрані кошти витрачаються на споживання. При цьому одержані результати відповідають звичайному припущенню про те, що підвищення податків знижує стимули до праці і, тим самим, зменшує обсяг виробництва, що підтверджує достовірність моделі.

При проведенні другої серії розрахунків передбачалося, що кошти, зібрані в якості податків, не споживаються, а використовуються тільки для виробництва приватного товару. В результаті розрахунків одержані результати, які свідчать про те, що суттєве збільшення податкових ставок до рівня 70% дозволяє домогтися значного зростання сукупного виробництва, але при цьому рівень суспільного добробуту суттєво зменшується у порівнянні з максимальним значенням, яке відповідає податковим ставкам у 30-40%.

У третьої серії розрахунків передбачалося, що кошти, зібрані урядом у якості податків, використовуються як для виробництва приватного товару, так і для споживання індивідами. Такий підхід найбільшою мірою відповідає реальної ситуації в економіці.

У результаті чисельної оптимізації розглянутої моделі для різноманітних значень податкових ставок одержано результати, які приведені в табл. 3 та на рис. 1.

Таблиця 3

Залежність економічних показників у безрозмірному вигляді

від середньої податкової ставки

Ставка податків | 0% | 10% | 20% | 30% | 40% | 50% | 60% | 70% | 80% | 90% | 100%

Сума податків | 0,00 | 0,05 | 0,13 | 0,22 | 0,33 | 0,42 | 0,49 | 0,56 | 0,61 | 0,55 | 0,00

Суспільне виробництво | 0,00 | 0,46 | 0,63 | 0,74 | 0,82 | 0,83 | 0,82 | 0,80 | 0,76 | 0,61 | 0,00

Суспільний добробут | 1,00 | 1,99 | 2,16 | 2,20 | 2,20 | 2,17 | 2,14 | 2,09 | 2,00 | 1,85 | 1,00

Рис.1. Залежність економічних показників у безрозмірному вигляді від середньої податкової ставки:

1 – суспільний добробут; 2 – суспільне виробництво; 3 – податкові надходження.

Як видно з рис. 1 і табл. 3, максимальний рівень добробуту досягається при ставці податку між 30% та 40%. Максимум рівня суспільного виробництва відповідає ставці податків на рівні 50%. Максимум суми податкових платежів - 80%. Таким чином, ставка податків, що відповідає максимальному значенню рівня суспільного добробуту менше, ніж ставка, що відповідає максимальному обсягу суспільного виробництва.

Відповідно до принципів “економіки пропозиції”, оптимальною вважається така податкова ставка, що забезпечує найбільший рівень податкових надходжень. Проте, у результаті аналізу розглянутої моделі зроблено висновок про те, що з погляду рівня добробуту населення недоцільно прагнути до податкової системи, яка забезпечує максимальні суми податкових надходжень. Крім того, забезпечення максимальних податкових зборів недоцільно і з погляду суспільного виробництва навіть тоді, коли кошти, зібрані в якості податків, використовуються у виробництві.

Таким чином, за результатами аналізу зроблено висновок, що оптимальним рівнем оподаткування з точки зору суспільного добробуту та забезпечення відносно високого рівня суспільного виробництва є загальний рівень у 35-40% від сукупного доходу платників податків.

У третьому розділі “Рекомендації щодо формування податкової політики, спрямованої на активізацію економічного зростання в Україні” проаналізовано рівень податкового навантаження на підприємства України в умовах сучасної податкової політики, а також наведені рекомендації щодо вдосконалення податкової системи України.

На підставі зіставлення результатів, отриманих при аналізі моделі впливу податкової політики на економічних суб'єктів, що розглядаються в другому розділі, і результатів аналізу податкової політики в Україні на сучасному етапі, в роботі зроблено висновок, що основним напрямком удосконалення податкової політики повинно стати зниження податкового тиску на сумлінних платників податків. Однак, просте зменшення ставок основних податків буде неефективним на даному етапі реформування економіки України. Воно призведе до скорочення податкових надходжень у бюджет, принаймні, у короткостроковій перспективі, а це неприпустимо. Скорочення бюджетних витрат призведе до серйозних криз у таких соціально спрямованих галузях як охорона здоров'я, освіта, підтримка суспільного порядку, житло, комунальне господарство та інших.

За результатами розрахункового аналізу рівня податкового навантаження на економічних суб’єктів в умовах сучасної податкової політики України з’ясовано, що податкове навантаження на виробничі підприємства, які мають значну частку доданої вартості в ціні продукції, за умов використання стандартної системи оподаткування значно перевищують оптимальний рівень, який визначено у другому розділі дисертації. Рівень оподаткування таких підприємств становить 55-60% доходів. Рівень оподаткування високорентабельних підприємств з незначною часткою доданої вартості, тобто у першу чергу торгових та посередницьких підприємств, є значно нижчим та дорівнює 30-40%. В той же час спрощена система оподаткування дозволяє зменшити податкове навантаження на підприємства, які виробляють трудо- та наукомістку продукцію до рівня у 30-35%, що є доцільним не тільки з точки зору забезпечення максимального рівня суспільного добробуту, але й з точки зору стимулювання найважливіших для народного господарства галузей.

На грунті проведеної оцінки впливу податкової політики на економічні процеси зроблено висновок про необхідність забезпечення цілеспрямованого розвитку податкової політики в Україні з метою забезпечення рівномірного розподілу податкового тиску між суб’єктами господарювання. Наступним кроком повинна стати стабілізація податкової політики. Саме податкова система, що постійно змінюється, призводить до істотного збільшення витрат підприємців, пов'язаних із виконанням податкових зобов'язань.

Зниженню витрат на адміністрування податків, як із боку платників податків, так і з боку податкової адміністрації, може сприяти розвиток інформаційних технологій в галузі податкового обліку та звітності, що дасть змогу комплексного опрацювання даних у масштабі всієї України.

Ще одним етапом зниження податкового тиску повинно стати поширення альтернативної системи оподаткування на середні і великі підприємства. Проведено порівняльний аналіз рівня податкового навантаження в умовах стандартної та спрощеної систем оподаткування. Як видно з аналізу, спрощена система оподаткування дозволяє знизити податкове навантаження на підприємства. Витрати на адміністрування єдиного податку значно менші за витраті на адміністрування податків при стандартній схемі оподаткування. Таким чином, податковий тиск зменшується не тільки завдяки зменшенню сум податкових платежів, а і завдяки зменшенню інших витрат підприємців. Найістотніше зниження може бути досягнуте для підприємств із високою рентабельністю і високим відсотком доданої вартості у ціні продукції, тобто високою науко- і трудомісткістю. У такий спосіб, податкова система буде стимулювати найперспективніші галузі народного господарства, що забезпечують високий рівень доходів як працівників, так і підприємців. Розвиток саме цих підприємств дозволить Україні на рівних конкурувати з розвинутими країнами на міжнародному ринку.

Слід зазначити, що у сучасних умовах необхідність зниження податкового тиску викликана також змінами, що сталися в світовій економіці в останні десятиріччя. Тепер державам доводиться конкурувати між собою за мобільні фактори виробництва - капітал і нові технології. Висока мобільність матеріальних активів дозволяє підприємцям розміщувати діяльність не тільки на території своєї країни. Відплив капіталу спричиняє зменшення бази оподаткування за рахунок зниження податків на доходи і, насамперед, звуження можливостей модернізації та розвитку виробництва. Всі ці, негативні для бази оподаткування наслідки, скорочують можливості фінансування державних витрат. Тому, при формуванні податкової політики необхідно враховувати можливості відпливу капіталу і створювати умови для залучення мобільного капіталу і мобільних технологій, що повною мірою стосується і кваліфікованих фахівців.

Таким чином, зниження рівня податкового тиску, лібералізація податкової системи і помітне посилення захищеності платників податків будуть сприяти поліпшенню інвестиційного клімату і поверненню в легальну сферу капіталів, виведених з-під оподаткування, у тому числі тих, що були вивезені за кордон.

Висновки

Проведене дослідження й узагальнення його результатів дали підстави зробити такі висновки науково-методичного та практичного плану.

1. Податкова політика істотно впливає на підприємницьку діяльність і економічні процеси в Україні на етапі реформування економіки. Тому розробка послідовної та ефективної податкової політики є першочерговою задачею українського уряду, фахівців та вчених-економістів. Для вирішення цієї задачі необхідно за допомогою наукових методів пізнання проаналізувати вплив можливих змін у податковій політиці на економічні процеси та економічний розвиток країни в цілому.

2. При проведенні оцінки впливу податкової системи на економіку держави під “податковою системою” необхідно розуміти не тільки податки і всі обов'язкові платежі, використовувані в державі, і правила їхньої зміни, але також самих платників податків і ті інститути державної влади, що відповідають за збір податків. При визначенні податкового тиску на економічних суб'єктів необхідно враховувати загальний рівень доходів платників податків, а також витрати таких суб'єктів на адміністрування податків.

3. Сучасна податкова політика в Україні не досить ефективна і є одним із найважливіших чинників, що стримують зростання виробництва та розвиток економіки країни. Основними хибами податкової політики є високий рівень податкового тиску на сумлінних платників податків та нестабільність податкової системи.

4. Засоби стимулювання окремих видів господарської діяльності та підприємств, з використанням податкової політики, неоднозначно впливають на економічні процеси. Будь-які податкові пільги, стимулюючи корисну для держави діяльність суб'єктів господарювання, порушують конкурентну рівновагу і сприяють зловживанням та ухиленню від сплати податків. Це негативно впливає як на рівень податкових надходжень до бюджету, так і на розвиток ринкових відносин в Україні взагалі.

5. До збільшення податкового тиску призводять такі фактори як неплатежі по податкових зобов’язаннях, взаєморозрахунки між підприємствами та бюджетами всіх рівнів, податкові пільги, високий рівень бартеризації та тінізації української економіки. Усе це призводить до значного збільшення податкового тиску на сумлінних платників податків.

Як виявило дослідження, рівень номінального податкового навантаження на виробничі підприємства досягає, а інколи навіть перевищує 60% від доходу таких підприємств. У той же час загальний рівень податкового навантаження на українську економіку в цілому в останні роки становить приблизно 35% від ВВП, що свідчить про нерівномірний розподіл податкового навантаження в економіці, який призводить до порушення принципу справедливості податкової системи.

6. При аналізі впливу податкової політики на економічні процеси в Україні слід активніше використовувати математичні прогностичні моделі впливу змін в економічній політиці уряду на дії економічних суб’єктів, економічні процеси та макроекономічні показники. Такі моделі повинні бути розроблені з урахуванням не тільки макроекономічних залежностей, але й мікроекономічних принципів поведінки усіх учасників економічних відносин. Слід враховувати вплив податків на стимули до праці окремих економічних суб’єктів та можливості таких суб’єктів отримувати рентні доходи.

7. Податкові ставки, що забезпечують максимальний рівень податкових надходжень, не відповідають максимальному обсягу суспільного виробництва і максимальному рівню суспільного добробуту. Отже, недоцільно встановлювати податкові ставки, що відповідають максимально високому рівню податкових надходжень. Крім того, якщо кошти, що збираються в якості податків, не беруть участь у виробництві, то будь-яке збільшення податків призведе до скорочення виробництва, тому що податки знижують стимули до праці. Якщо кошти, які збираються в якості податків, беруть участь у виробництві, то збільшення податків до значного рівня призводить до росту суспільного виробництва. При цьому максимум обсягу суспільного виробництва не відповідає максимуму суспільного добробуту.

Як виявив аналіз впливу податкової політики на економічні процеси за допомогою математичного моделювання поведінки економічних суб’єктів під впливом різного рівня оподаткування, оптимальним з точки зору забезпечення максимального рівня суспільного добробуту є загальний рівень оподаткування у 30-40%. Максимальний об’єм суспільного виробництва досягається при загальному рівні оподаткування у 50%.

8. Використання нерівномірної структури податків, яка спрямована на стимулювання або стримування визначених напрямків діяльності економічних суб'єктів, може дати лише короткостроковий ефект. У тривалому періоді учасники ринку нейтралізують нерівномірність шляхом зміни відносних цін. Крім того, максимальний рівень суспільного добробуту досягається при однакових ставках оподаткування різних видів доходів економічних суб’єктів. Таким чином, уряду не слід вдаватися до надання податкових пільг окремим підприємствам або галузям, тому що бажаний ефект буде короткостроковим, в той час як пільги призведуть до викривлення ринкової рівноваги та зменшення рівня добробуту населення України.

9. Необхідно внести зміни в базові принципи побудови податкового законодавства, які будуть спрямовані на:

-

-

-

-

-

-

10. Доцільно розвивати інформаційні технології в галузі оподаткування з метою зменшення витрат підприємств та фізичних осіб на виконання податкових зобов’язань та запобігання ухиленню від сплати податків.

ПУБЛІКАЦІЇЇ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ

Основні результати дисертації викладені у роботах:

1. Красніков Д.А. Порівняння податкових систем України та інших країн // Механізм регулювання економіки, економіка природокористування, економіка підприємства та організація виробництва. - Вип.3’1999. - Суми : Вид- во СумДУ. - 1999. - С.195 - 205.

2. Красніков Д.А. Аналіз ефективності спрощеної системи оподаткування // Економіка: проблеми теорії та практики. – ДНУ. – 2002. - № 147. С. 15-23.

3. Красников Д.А. Налоговое стимулирование инвестиционной деятельности // Механізм регулювання економіки, економіка природокористування, економіка підприємства та організація виробництва. - Вип.1’2000. - Суми : Вид- во СумДУ. - 2000. - С.141 - 145.

4. Красніков Д.А. Вплив податкової політики держави на рівень суспільного виробництва // Механізм регулювання економіки, економіка природокористування, економіка підприємства та організація виробництва. - Вип.3-4’2001. - Суми : Вид- во СумДУ. - 2001. - С.141 - 145.

5. Красников Д.А. Развитие налоговой системы Украины // Матеріали 2-ої міжнародної науково-практичної конференції “Фінанси України”. 1998. С. 109 – 110.

6. Красніков Д.А. Моделювання бюджетно-податкової політики держави // Вісник ДДФЕI. - 1999. - № 2 . - С. 103 - 106.

Анотація

Красніков Д. А. Оцінка впливу податкової політики на економічні процеси. - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата економічних наук за спеціальністю 08.02.03. - організація управління, планування і регулювання економікою. – Дніпропетровський національний університет Міністерства освіти і науки України, Дніпропетровськ, 2002 р.

Дисертація присвячена оцінці впливу податкової політики на економічні процеси і розробці науково-методичних основ подальшого розвитку податкової системи в умовах перехідної економіки, а також розробці та обгрунтуванню практичних рекомендацій щодо удосконалення податкового законодавства України.

У роботі проаналізована сучасна податкова політика в Україні і її роль у регулюванні економічних процесів. Для проведення аналізу ефективності регулювання економічних процесів по засобах податкової політики в дисертації була розроблена модель впливу податкової політики на поводження економічних суб'єктів і оцінено вплив рівня оподатковування на такі показники як обсяг суспільного виробництва, рівень суспільного добробуту, сума податкових надходжень. На підставі аналізу моделі були зроблені висновки щодо оптимальних параметрів податкової політики в умовах перехідної економіки.

Проведено порівняльний аналіз податкової політики в Україні й інших країнах, проаналізовано ефективність спрощеної системи оподатковування малих підприємств. На підставі проведеного дослідження сформульовано рекомендації по розвитку податкового законодавства в Україні.

Ключові слова: державне регулювання, податкова політика, податкова система, принципи реформування, моделювання, спрощена схема оподатковування,

Аннотация

Красников Д.А. Оценка влияния налоговой политики на экономические процессы. - Рукопись.

Диссертация на соискание ученой степени кандидата экономических наук по специальности 08.02.03- организация управления, планирование и регулирование экономикой. – Днепропетровский национальный университет Министерства образования и науки Украины, Днепропетровск, 2002 г.

Диссертация посвящена оценке влияния налоговой политики