КИЇВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ імені ТАРАСА ШЕВЧЕНКА

Коробейнікова Леся Григорівна

УДК:613.6.001:572.025:612.67

ОСОБЛИВОСТІ ФІЗИЧНОГО РОЗВИТКУ ТА ФОРМУВАННЯ

ПСИХОФІЗІОЛОГІЧНИХ ФУНКЦІЙ У ДІТЕЙ МОЛОДШОГО

ШКІЛЬНОГО ВІКУ В УМОВАХ РІЗНИХ ФОРМ НАВЧАННЯ

03.00.13 – фізіологія людини і тварин

Автореферат дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата біологічних наук

Київ - 2002

Дисертація є рукопис

Робота виконана у Міжнародному науково-навчальному

центрі інформаційних технологій та систем НАН України

Науковий керівник:

доктор біологічних наук, старший науковий співробітник

Козак Людмила Михайлівна

Міжнародний науково-навчальний центр інформаційних

технологій та систем НАН України, провідний науковий

співробітник відділу медичних інформаційних систем

Офіційні опоненти:

доктор біологічних наук, професор

Макаренко Микола Васильович,

Інститут фізіології ім. О.О.Богомольця НАН України, провідний

науковий співробітник відділу фізіології головного мозку

доктор біологічних наук, доцент

Лизогуб Володимир Сергійович,

Черкаський державний університет ім. Богдана Хмельницького,

завідувач кафедри фізіології людини і тварин

Провідна установа:

Донецький державний медичний університет

Захист відбудеться 23 вересня 2002 р. о 1200 годині на засіданні

спеціалізованої вченої ради Д 26.001.38 при Київському національному

університеті імені Тараса Шевченка

(м. Київ, пр. академіка Глушкова, 2, корп. 12, біологічний факультет,

аудиторія 215).

Поштова адреса: 01033, вул. Володимирська, 64, біологічний факультет.

З дисертацією можна ознайомитись у науковій бібліотеці Київського

національного університету імені Тараса Шевченка

(01033, Київ, вул. Володимирська, 58).

Автореферат розісланий 20 серпня 2002 р

Вчений секретар

спеціалізованої вченої ради Давидовська Т.Л.

Загальна характеристика роботи

Актуальність теми.

Розвиток навчальних програм сучасної школи характеризується їх ускладненням. Шкільна реформа призвела до появи нових дисциплін, пов’язаних із застосуванням інформаційних технологій навчання. У той же час зростання обсягу навчального процесу не завжди враховує особливості фізичного та психофізіологічного розвитку дітей шкільного віку [Баранов А.А., 1999; Лук’янова О.М., 2000]. Внаслідок нераціонального збільшення навчального навантаження у школярів спостерігається підвищена стомленість, погіршення зору, реакцій та інших психофізіологічних та нейродинамічних функцій організму [Хрипкова А.Г., Антропова М.В., Фарбер Д.А., 1990; Little l. F., Gaffney I. C., Rosen K. M., 1990]. Це відбувається із одночасним зниженням рівня здоров’я та працездатності дітей та підлітків [Ареф’єв В.Г., 1997; Неділько В.П., 2000; Козетов І.І., 2001].

У динаміці онтогенетичного розвитку молодший шкільний вік (від 7 до 12 років) має важливе значення. На думку багатьох авторів, період з 9 річного віку вважається найважливішим етапом системної організації фізіологічних функцій у дітей [Антропова М.В., 1998; Вовченко І.І., 2000; Молодцов С.А., Камаєв І.Х., 1997; Ямпольська Ю.А., 1999; Куценко Т.В.,2000]. У цей віковий період відбувається інтенсивний розвиток і вдосконалення функцій вищої нервової діяльності внаслідок морфофункціонального дозрівання мозку [Гільбух Ю.З., 1993; Куценко Т. В., Чайченко Г.М., 1999; Макаренко М.В., Борейко Т.І., Лизогуб В.С.,1997]. У багатьох дослідженнях було показано зв’язок між успішністю у навчанні та властивостями нервових процесів і інших психофізіологічних функцій дітей молодшого шкільного віку [Толстова В.А., Коптелов Ю.М., 1996; Богуцька Т.О., 1997; Макаренко М.В. Чайченко Г.М., Богуцька Т.О. 1999]. Проте недостатність вивчення особливостей фізичного розвитку та формування психофізіологічних функцій у дітей молодшого шкільного віку за умов різної інтенсивності шкільного навантаження та у динаміці навчального року визначила актуальність даної роботи.

Зв’язок роботи з науковими програмами. Дисертаційна робота виконувалась у відповідності із планом НДР Міжнародного науково-навчального центру інформаційних технологій та систем НАН України “Розробити інформаційну технологію визначення психофізіологічного та психосоціального стану людини (номер держреєстрації 0100U002670).

Мета і задачі дослідження. Метою дослідження було виявлення особливостей фізичного розвитку та властивостей психофізіологічних і нейродинамічних функцій у дітей молодшого шкільного віку при різному рівні навчального навантаження.

Для досягнення поставленої мети необхідно було вирішити такі задачі:

Вивчити статеві особливості фізичного розвитку та формування психофізіологічних і нейродинамічних функцій у дітей молодшого шкільного віку.

Дослідити стан фізичного розвитку та властивостей психофізіологічних і нейродинамічних функцій у дітей молодшого шкільного віку з різним обсягом шкільного навантаження.

Проаналізувати зв’язок між рівнем фізичного розвитку та станом психофізіологічних і нейродинамічних функцій дітей молодшого шкільного віку.

Провести аналіз зв’язку між психофізіологічними і нейродинамічними функціями у дітей молодшого шкільного віку у динаміці навчального року.

Розробити методичні підходи кількісної оцінки фізичного розвитку для дітей молодшого шкільного віку.

Об’єкт дослідження – рівень фізичного розвитку та стан психофізіологічних і нейродинамічних функцій у дітей молодшого шкільного віку ліцейних і неліцейних класів.

Предмет дослідження – властивості психофізіологічних і нейродинамічних функцій та параметри фізичного розвитку дітей ліцейних та неліцейних класів.

Методи дослідження – комплекс методів дослідження фізичного розвитку і стану психофізіологічних функцій у дітей молодшого шкільного віку.

Наукова новизна одержаних результатів.

Виявлено статеві особливості у дітей молодшого шкільного віку, які проявляються більш тісними взаємозв’язками між елементами функціональної системи, яка відповідає за фізичний розвиток, у дівчат порівняно із хлопчиками.

Показано, що зростання обсягу шкільного навантаження за рахунок вивчення додаткових дисциплін у дітей молодшого шкільного віку ліцейних класів сприяє формуванню психофізіологічних функцій: уваги, асоціативного мислення і працездатності головного мозку. У той же час у дітей, які навчаються у ліцейних класах, показники фізичного розвитку нижчі ніж у школярів неліцейних класів.

Встановлено, що процес навчання призводить до стомлення, яке може впливати на ефективність психофізіологічних функцій, а також негативно відображатися на процесі фізичного розвитку. Водночас рівень фізичного розвитку у багатьох випадках взаємопов’язан з ступенем формування психофізіологічних функцій дітей молодшого шкільного віку у процесі навчання.

Визначено динаміку взаємозв’язку між психофізіологічними функціями і нейродинамічними характеристиками у дітей молодшого шкільного віку протягом навчального року. На початку навчального року спостерігається взаємозв’язок між рівнем функціональної рухливості нервових процесів та функціями сприйняття, пам’яті і просторового мислення. У середині навчального року показники нейродинамічних функцій, зокрема коефіцієнт сили та функціональна рухливість нервових процесів, пов’язані з показниками когнітивних функцій. Під кінець навчального року взаємозв’язок між психофізіологічними та нейродинамічними функціями виявляється між показниками логічного і просторового мислення та коефіцієнтом сили і функціональною рухливістю нервових процесів.

Розроблено методику кількісної оцінки фізичного розвитку для дітей молодшого шкільного віку на основі антропометричних показників, показника станової м’язової сили, характеристик функціонування ССС та системи дихання.

Практичне значення одержаних результатів.

Практична значимість роботи полягає у тому, що на основі вивчених особливостей фізичного розвитку та формування психофізіологічних функцій можливо формувати індивідуальний підхід до контролю за функціональним станом дитини з метою корекції та розробки фізіологічно оптимально обгрунтованих навчальних програм для дітей молодшого шкільного віку.

Розроблений методичний підхід кількісної оцінки фізичного розвитку можна використовувати у практиці для визначення рівня фізичного розвитку та працездатності дітей молодшого шкільного віку.

Результати дисертаційної роботи впроваджено у Міжнародному науково-навчальному центрі інформаційних технологій та систем НАН України під час проведення науково-дослідних робіт, використовуються при читанні лекцій за курсом вікової фізіології на кафедрі анатомії та фізіології людини і тварин Черкаського державного університету ім. Богдана Хмельницького, застосовуються педагогами і психологом київської школи №170.

Особистий внесок здобувача. У роботі відображено результати власних досліджень. Статистична обробка, аналіз та узагальнення результатів виконано автором самостійно.

Апробація роботи. Матеріали дисертації доповідалися і обговорювалися на Всеукраїнському симпозіумі “Особливості формування та становлення психофізіологічних функцій в онтогенезі” (Черкаси, 1999), на засіданнях наукових семінарів “Управління у біології та медицині” та “Медичні інформаційні системи” Наукової ради з комплексної проблеми “Кібернетика” НАН України (Київ, 2000, 2001); на II та III Українських конференціях молодих вчених, присвячених пам’яті академіка В. В. Фролькіса (Київ, 2001, 2002), на науковій конференції “Індивідуальні психофізіологічні особливості людини та професійна діяльність” (Черкаси, 2001).

Публікації. За матеріалами дисертації опубліковано 8 наукових праць, в тому числі 3 у фахових виданнях, один патент на винахід.

Структура та обсяг дисертації. Дисертація складається із вступу, семи розділів, висновків та списку літератури, викладена на 153 сторінках, має 46 таблиць і 5 рисунків, містить 183 найменувань вітчизняних та іноземних джерел.

Основний ЗМІСТ РОБОТИ

Матеріали та методи дослідження.

Проведено 212 досліджень серед учнів четвертих класів київської школи №170, віком 9-10 років у три етапи. На першому етапі вивчалися статеві особливості фізичного розвитку та формування психофізіологічних функцій у дітей молодшого шкільного віку. Обстежено 108 дітей (55 дівчат і 53 хлопчика).

На другому етапі вивчалися особливості фізичного розвитку та формування психофізіологічних і нейродинамічних функцій дітей молодшого шкільного віку з різним обсягом шкільного навантаження. Обстежено 104 дитини, 50 учнів двох четвертих ліцейних класів (25 дівчат і 25 хлопчиків), та 54 учня двох четвертих неліцейних класів (30 дівчат і 24 хлопчика).

На третьому етапі вивчався зв’язок між фізичним розвитком і станом психофізіологічних та нейродинамічних функцій у дітей молодшого шкільного віку. В обстеженні брали участь 100 дітей (всього 50 дівчат і 50 хлопчиків), які були досліджені на першому етапі. Для вирішення цієї задачі було проведено три контрольних обстеження стану психофізіологічних і нейродинамічних функцій школярів: на початку навчального року (1 чверть), у середині навчального року (на початку 3 чверті) і в кінці навчального року (4 чверть).

Використовувався комплекс методик: оцінка коефіцієнту фізичного розвитку, визначення стану психофізіологічних функцій за автоматизованою методикою “Інтест”, розробленою Л.М.Козак і В.О.Єлізаровим [1996], дослідження нейродинамічних функцій за допомогою автоматизованої системи “Bltest”, розробленої на кафедрі фізіології людини і тварин КДУ під керівництвом професора Г.М.Чайченка [1995].

Фізичний розвиток дітей молодшого шкільного віку визначався за розробленою нами методикою, яка отримала патент на винахід (№ 43256; дата заявки 26.04.2001). Оцінювалися показники: довжина і маса тіла, частота серцевих скорочень у стані спокою і після 20 присідань, життєва ємність легенів, затримка подиху на вдиху і видиху, а також показник станової м'язової сили. За цими показниками визначався коефіцієнт фізичного розвитку (КФР) у кожного з обстежуваних.

Стан психофізіологічних функцій (методика “Інтест”) оцінювався за показниками простих сенсомоторних реакцій, сприйняття, уваги, пам'яті і мислення. Вивчалися латентні періоди зорово-моторних (ЛПЗМР) та аудіо-моторних (ЛПАМР) реакцій. Показники функції сприйняття визначалися за модифікованим тестом “індивідуальна хвилина” (Halberg F. [1973], помилка сприйняття часу (за відтворенням інтервалу у 60 секунд) та за тестом помилка сприйняття простору (за відтворенням намальованого відрізку довжиною 10 см). Функція уваги вивчалась за тестом “коректурна проба”. Визначався обсяг уваги (ОУ) за відношенням кількості вірно відмічених літер до загальної кількості літер. Для визначення характеристик функції пам’яті використовувалися два підходи. Перший - визначення обсягу короткострокової пам'яті (ОКП) за кількістю вірно відтворених двозначних цифр із “десяти”, поданих на екрані дисплею, які запам'ятав досліджуваний протягом 30 секунд. Другий - визначення обсягу оперативної пам'яті (ООП) за допомогою тесту, запропонованого D. Wechsler [1955], який полягав у визначенні кількості цифр, які запам'ятав і вірно відтворив в зворотному порядку досліджуваний після вербального одержання цифрової інформації. Характеристики функції мислення визначалися за допомогою батареї п'ятьох субтестів, які відображали абстрактний (m1), асоціативний (m2), логічний (m3), операційний (m4) і просторовий(m5) види мислення.

Нейродинамічні функції вивчалися за показниками: латентний період простої та складної зорово-моторних реакцій, функціональна рухливість нервових процесів (за методичним підходом М.В.Макаренка), коефіцієнт сили нервових процесів, працездатність головного мозку за формулою:

ПГМ = (Nr / Ng) * 10, (1)

де Nr – кількість безпомилкових реакцій;

Ng – загальна кількість зорових подразників в тесті;

10 – коефіцієнт.

Результати проведених досліджень було оброблено статистичними методами із застосуванням кореляційного аналізу за допомогою пакетів “Statgraphics”, “STATISTICA”. Для оцінки вірогідності розходжень між досліджуваними параметрами використовувався t-критерій Ст’юдента. Крім загальноприйнятих статистичних методів обробки результатів дослідження, було застосовано розрахунок інтегральних оцінок психофізіологічних та нейродинамічних функцій. Визначення інтегральних оцінок психофізіологічних та нейродинамічних функцій виконувалося за методикою, розробленою М.Ю.Антомоновим [2000].

Результати дослідження та їх обговорення.

Вивчення статевих особливостей фізичного розвитку дітей молодшого шкільного віку показало, що за середніми значеннями показників, які вивчалися, між дівчатами і хлопчиками немає вірогідної різниці. Виявлено лише достовірну різницю за показником станової м’язової сили. Цей показник вищий у хлопців. Аналіз коефіцієнту фізичного розвитку (КФР) показав, що високий рівень фізичного розвитку постерігається у 53% дівчат, та у 14% хлопчиків. У 42% дівчат і 80% хлопчиків спостерігається середній рівень фізичного розвитку. У 5% дівчат і у 6% хлопчиків виявлено низький рівень фізичного розвитку.

Статеві особливості фізичного розвитку у дітей молодшого шкільного віку характеризуються більш тісними взаємозв’язками між елементами функціональної системи у дівчат порівняно із хлопчиками (рис.1).

Вивчення статевого диморфізму формування психофізіологічних функцій у дітей молодшого шкільного віку показало достовірні відмінності між хлопчиками і дівчатами за показниками латентного часу зорово-моторної реакції, обсягу уваги та коефіцієнту логічного мислення, які були кращі у хлопчиків. У дівчат вірогідно кращими були показники сприйняття часу та простору.

Вивчення особливостей фізичного розвитку у дітей з різним обсягом шкільного навантаження показав, що у школярів, які навчаються у ліцейних класах, показники фізичного розвитку нижчі ніж у дітей, які навчаються за звичайною шкільною програмою (див.табл.1). Особливо це стосується дівчат ліцейних класів, які мали нижчі показники фізичного розвитку порівняно із дівчатами неліцейних класів.

Таблиця 1

Показники фізичного розвитку у хлопчиків та дівчат ліцейних та неліцейних класів

Примітки:

* - р < 0,05, по відношенню до групи дітей ліцейних класів;

x - р < 0,05, по відношенню до групи хлопчиків.

Аналіз КФР у школярів з різним рівнем учбового навантаження показав наявність високого рівня фізичного розвитку у 12 % хлопчиків і 40% дівчат ліцейних класів, та 17% хлопчиків та 63% дівчат неліцейних класів. Середній рівень фізичного розвитку спостерігається у 76% хлопчиків і 48% дівчат ліцейних та 83% хлопчиків і 37% дівчат неліцейних класів. Низький рівень фізичного розвитку спостерігається лише у школярів ліцейних класів, відповідно, у 12% хлопчиків і 12% дівчат. Отримані результати узгоджуються з даними авторів [Баранов А.А., 1999; Ямпольська Ю.А., 1999], які показали погіршення стану здоров’я та уповільнення фізичного розвитку у школярів в умовах сучасної інтенсифікації навчальних програм.

Проведений кореляційний аналіз показав, що процес фізичного розвитку у школярів неліцейних класів характеризується більш вираженими міжсистемними взаємозв’язками ніж у школярів ліцейних класів. У табл. 2 наведено значення психофізіологічних показників у дітей ліцейних та неліцейних класів.

Результати дослідження показали, що більший обсяг шкільного навантаження (у ліцейних класах) позитивно впливає на розвиток когнітивних функцій, зокрема уваги та асоціативного мислення (див.табл.2).

У школярів неліцейних класів кращими виявилися показники сприйняття часу та простору, а у дівчат, крім того - прості сенсомоторні реакції (див.табл.2).Це свідчить про те, що у школярів неліцейних класів спостерігається розвиток простих сенсо-моторних функцій і пов’язаних з ними функцій сприйняття, у той час як у ліцеїстів виявлено більш інтенсивний розвиток інших психофізіологічних функцій: уваги та асоціативного мислення.

Вивчення особливостей формування нейродинамічних функцій показало, що у дівчат ліцейних класів коефіцієнт сили нервових процесів та працездатність головного мозку вища ніж у дівчат неліцейних класів (див табл.2). У хлопчиків ліцейних класів кращим є показник функціональної рухливості нервових процесів (табл. 2).

Аналіз інтегральних показників фізичного розвитку, стану психофізіологічних та нейродинамічних функцій виявив, що у школярів ліцейних класів, як у хлопчиків, так і у дівчат, спостерігалися достовірно більші значення інтегральних показників психофізіологічних функцій (p<0,05) порівняно із відповідними показниками школярів неліцейних класів.

Таким чином, зростання обсягу шкільного навантаження за рахунок вивчення додаткових дисциплін у дітей молодшого шкільного віку ліцейних класів сприяє формуванню психофізіологічних та нейродинамічних функцій: уваги, асоціативного мислення, сили і функціональної рухливості нервових процесів (у хлопчиків).

Проведені дослідження стану психофізіологічних і нейродинамічних функцій у динаміці навчального року показали, що у дівчат в середині навчального року порівняно із початком спостерігалося достовірне зростання показників обсягу уваги і оперативної пам’яті, коефіцієнтів асоціативного і просторового мислення та погіршання функції сприйняття часу (рис.2, табл.3).

Таблиця 2

Психофізіологічні показники у школярів ліцейних і неліцейних класів

Примітки:

* - р < 0,05 по відношенню до групи дітей ліцейних класів;

x - р < 0,05 по відношенню до групи хлопчиків.

В кінці навчального року у дівчат виявлено зростання коефіцієнтів абстрактного, логічного, операційного, просторового мислення та зниження показників помилки сприйняття часу, а також зниження асоціативного мислення порівняно із початком та серединою навчального року (рис.2, табл.3). Отримані результати свідчать про покращання стану психофізіологічних функцій, сприйняття та мислення в процесі навчання у дівчат.

Таблиця 3

Нейродинамічні показники в динаміці навчального року у дівчат (n=50)

Примітки:

* - p < 0,05 порівняно з попереднім обстеженням;

х - p < 0,05 порівняно з початком навчального року.

У хлопчиків в середині навчального року достовірно погіршувався показник сприйняття часу із одночасним зростанням обсягу оперативної пам’яті (рис.2, табл. 4). Під кінець навчального року виявлено достовірне зменшення показників помилки сприйняття часу, латентних періодів простих сенсо-моторних реакцій, достовірне зростання обсягів оперативної і короткострокової пам’яті, коефіцієнтів абстрактного, логічного, операційного, просторового мислення, працездатності головного мозку (рис. 2, табл.4).

Аналіз отриманих даних свідчить про покращання психофізіологічних функцій сприйняття, пам’яті, мислення, латентних періодів сенсо-моторних реакцій і зростання працездатності головного мозку у хлопчиків у процесі навчання. У той же час погіршувалося асоціативне мислення. На нашу думку отримані дані відображають, по-перше, результат навчання, який призводить до розвитку психофізіологічних та нейродинамічних функцій, по-друге, стомлення, яке виявляється у погіршанні уваги і асоціативного мислення.

Таблиця 4

Нейродинамічні показники у динаміці навчального року у хлопчиків (n=50)

Примітка:

* - p < 0,05 порівняно з попереднім обстеженням;

x - p < 0,05 порівняно з початком навчального року.

Для вивчення структури взаємозв’язку між рівнем фізичного розвитку і формуванням психофізіологічних функцій нами був проведений аналіз парної кореляції між відповідними показниками. Результати проведеного кореляційного аналізу свідчать, що на початку навчального року у дітей молодшого шкільного віку психофізіологічні функції пов’язані із фізичними можливостями організму.

Виявлено, що на початку навчального року у дівчат зміни кардіореспіраторних показників прямо пропорційно пов’язані із простими зорово-моторними реакціями і працездатністю головного мозку. Отриманий результат узгоджується із даними авторів [Макаренко М.В., Лизогуб В.С., Хоменко С.М. та інш., 2000] про зв’язок якості функціонування вегетативних функцій із психофізіологічними функціями. Крім того, встановлено, що станова м’язова сила зворотно пов’язана із якістю сенсо-моторних реакцій.

У хлопчиків структура взаємозв’язку між рівнем фізичного розвитку і формуванням психофізіологічних функцій на початку навчального року відрізняється від такої у дівчат. Між антропометричними і психофізіологічними показниками спостерігається зворотний взаємозв’язок, що відображає недостатню узгодженість між формуванням психофізіологічних функцій та фізичного розвитку у цьому віці.

В середині навчального року у дівчат кардіореспіраторні показники прямо пропорційно пов’язані із показниками простих зорово-моторних реакцій та зворотно - із коефіцієнтом абстрактного мислення. Це може відображати проявлення стомлення, яке виникає у школярів вже в середині навчального року. У середині навчального року у хлопчиків спостерігається зростання кореляційних зв’язків між психофізіологічними параметрами і показниками системи вегетативного забезпечення.

Загальна структура взаємозв’язків між показниками фізичного розвитку та психофізіологічними функціями під кінець навчального року у дівчат характеризується негативними зв’язками сенсо-моторних реакцій із сприйняттям і операційно-просторовим мисленням. У хлопчиків спостерігалася наявність зв’язку між психофізіологічними та кардіореспіраторними показниками.

Таким чином, процес навчання призводить до стомлення, що може відображатися як на ефективності психофізіологічних функцій, так і негативно впливати на процес фізичного розвитку. У свою чергу, просліджується взаємозв’язок між рівнем фізичного розвитку та ступенем формування психофізіологічних функцій у процесі навчання.

Результати вивчення структури внутрішньосистемних взаємозв’язків психофізіологічних функцій у дітей молодшого шкільного віку показали, що на початку навчального року спостерігався зв’язок між функціями сприйняття, пам’яті і просторового мислення. У середині навчального року виявлявся негативний зв’язок нейродинамічних функцій, зокрема коефіцієнта сили та функціональної рухливості нервових процесів, із функцією сприйняття часу. Наприкінці навчального року формування психофізіологічних функцій, насамперед логічно-просторового мислення, тісніше пов’язано з нейродинамічними характеристиками - силою та функціональною рухливістю нервових процесів.

ВИСНОВКИ

Особливість фізичного розвитку та формування психофізіологічних і нейродинамічних функцій у дітей молодшого шкільного віку проявляється у поступовому залучені нових елементів функціональної системи організму, відповідальної за процес навчання.

Статеві особливості фізичного розвитку у дітей молодшого шкільного віку характеризуються більш тісними взаємозв’язками між елементами функціональної системи, яка відповідає за процес фізичного розвитку у дівчат порівняно із хлопчиками, що у свою чергу визначає високі значення коефіцієнту фізичного розвитку у дівчат.

Статевий диморфізм формування психофізіологічних функцій у дітей молодшого шкільного віку характеризується кращими показниками зорово-моторних реакцій, уваги та логічного мислення у хлопчиків і кращими показниками сприйняття часу та простору у дівчат.

Зростання обсягу шкільного навантаження за рахунок поглибленого вивчення додаткових дисциплін у дітей молодшого шкільного віку ліцейних класів сприяє формуванню психофізіологічних функцій: уваги, асоціативного мислення і працездатності головного мозку.

Діти молодшого шкільного віку ліцейних класів відрізняються уповільненням фізичного розвитку порівняно із дітьми неліцейних класів.

Поряд із покращанням показників психофізіологічних функцій у дітей молодшого шкільного віку протягом навчального року спостерігається стомлення, яке може відображатися у погіршенні уваги і асоціативного мислення. Одночасно спостерігається взаємозв’язок між рівнем фізичного розвитку та ступенем формування психофізіологічних функцій дітей молодшого шкільного віку.

Динаміка навчального року характеризується зміною структури взаємозв’язку між психофізіологічними та нейродинамічними функціями у дітей молодшого шкільного віку. На початку навчального року спостерігається зв’язок між функціональною рухливістю нервових процесів та функціями сприйняття, пам’яті і просторового мислення. В середині навчального року виявлено негативний зв’язок функції сприйняття часу із коефіцієнтом сили та функціональної рухливістю нервових процесів. В кінці навчального року виявляються зв’язки між логічним та просторовим мисленням, коефіцієнтом сили і функціональною рухливістю нервових процесів.

Розроблений методичний підхід до кількісної оцінки фізичного розвитку (рішення про видачу патенту на винахід Держпатенту України від 30.08.2001, дата подачі заявки 20.04.2001, номер заявки 2001042859) може використовуватися для визначення рівня фізичного розвитку та працездатності дітей молодшого шкільного віку.

ПЕРЕЛІК опублікованих робіт за темою дисертації

Козак Л.М., Коробейникова Л.Г. Связь между уровнем физического развития и формированием психофизиологических функций у детей младшего школьного возраста // Вісник Черкаського університету, Серія “Біологічні науки” - Вип.13.-Черкаси,1999.-С.49-54.

Козак Л.М., Коробейнікова Л.Г., Глазирін І.Д., Середенко М.М. Фізичний розвиток і формування психофізіологічних функцій у дітей молодшого шкільного віку // Фізіологічний журнал. – 2001. - Т. 48, № 5.- С. 87-92.

Козак Л.М., Коробейникова Л.Г., Коробейников Г.В. Физическое развитие и состояние психофизиологических функций у детей младшего школьного возраста // Физиология человека. – 2002. - Т. 28, №2.- С. 35-43.

Пат. 1771-111 А. Україна, МКИ 5 А 61 В5/00. Спосіб донозологічної діагностики у дітей перпубертатного віку / Коробейніков Г.В., Коробейнікова Л.Г., Козак Л.М. - № 43256; Заявл. 26.04.2001, Опубл. 15.11.2001, Бюл. №10.- 6 с.

Козак Л.М., Коробейнікова Л.Г. Взаємозв’язок між темпом фізичного розвитку та формуванням психофізіологічних функцій у дітей молодшого шкільного віку // Матеріали Всеукраїнського наукового симпозіуму “Особливості формування та становлення психофізіологічних функцій в онтогенезі” , Київ-Черкаси.- 1999, С. 43

Коробейникова Л.Г. Состояние психофизиологических функций и физическое развитие детей младшего школьного возраста // Материалы II Украинской конференции молодых ученых, посвященной памяти академика В.В.Фролькиса.-К.: Ін-т геронтології АМНУ.- 2001.-С. 55.

Козак Л.М., Коробейнікова Л.Г. Психофізіологічні аспекти розумової діяльності школярів молодшого шкільного віку // Матеріали наукової конференції “Індивідуальні психофізіологічні особливості людини та професійна діяльність”, Київ-Черкаси.- 2001.-С. 56.

Коробейнікова Л.Г. Особливості розвитку психічних та психофізіологічних функцій у дітей препубертатного віку // Матеріали III Української конференції молодив вчених, присвяченої пам’яті академіка В.В.Фролькіса.- К.: Ін-т геронтології АМНУ.- 2002.- С.99-100.

АНОТАЦІя

Коробейнікова Л.Г. Особливості фізичного розвитку та формування психофізіологічних функцій у дітей молодшого шкільного віку в умовах різних форм навчання. – Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата біологічних наук за спеціальністю 03.00.13 - фізіологія людини і тварин. - Київський національний університет імені Тараса Шевченка, Київ, 2002.

Дисертацію присвячено дослідженню особливостей фізичного розвитку та формування психофізіологічних та нейродинамічних функцій у дітей молодшого шкільного віку при різному рівні навчального навантаження.

Встановлено, що особливість фізичного розвитку та формування психофізіологічних та нейродинамічних функцій у дітей молодшого шкільного віку проявляється у поступовому залученні нових елементів функціональної системи організму, відповідальної за процес навчання. Показано, що зростання обсягу шкільного навантаження у дітей-ліцеїстів молодшого шкільного віку сприяє формуванню психофізіологічних функцій: уваги, асоціативного мислення та працездатності головного мозку. Виявлено, що показники фізичного розвитку у дітей-ліцеїстів нижчі ніж у школярів, які навчаються за звичайною програмою. Навантаження навчального року призводить до стомлення дітей молодшого шкільного віку, яке може впливати на ефективність психофізіологічних нейродинамічних функцій.

Ключові слова: фізичний розвиток, психофізіологічні функції, діти молодшого шкільного віку.

АННОТАЦия

Коробейникова Л.Г. Особенности физического развития и формирования психофизиологических функций у детей младшего школьного возраста в условиях разных форм обучения. – Рукопись.

Диссертация на соискание ученой степени кандидата биологических наук по специальности 03.00.13 - физиология человека и животных. - Киевский национальный университет имени Тараса Шевченко, Киев, 2002.

Диссертация посвящена исследованию особенностей физического развития и формирования психофизиологических и нейродинамических функций у детей младшего школьного возраста при разном уровне школьной нагрузки.

Использование методик тестирования психофизиологических и нейродинамических функций и определения уровня физического развития выявило, что особенности физического развития и формирования психофизиологических и нейродинамических функций у детей младшего школьного возраста проявляются в постепенном вовлечении новых элементов функциональной системы организма, ответственной за процесс обучения.

Показано, что возрастание объема школьной нагрузки за счет изучения дополнительных дисциплин у детей младшего школьного возраста лицейных классов оказывает положительное влияние на формирование психофизиологических функций: внимания, ассоциативного мышления и работоспособности головного мозга. В то же время у детей, которые обучаются в лицейных классах, показатели физического развития ниже чем у школьников нелицейных классов.

Установлено, что процесс обучения приводит к утомлению, что может влиять на эффективность психофизиологических и нейродинамических функций. Уровень физического развития во многих случаях определяет степень формирования психофизиологических функций детей младшего школьного возраста.

Определено динамику взаимосвязи между психофизиологическими и нейродинамическими функциями у детей младшего школьного возраста на протяжении учебного года.

В начале учебного года функциональная подвижность нервных процессов связана с развитием функций восприятия, памяти и пространственного мышления.

В середине учебного года показатели нейродинамических функций, в частности коэффициент силы и функциональной подвижности нервных процессов, взаимосвязаны с когнитивными функциями и показателем восприятия времени.

В конце учебного года показатели психофизиологических функций, прежде всего логического и пространственного мышления, связаны с коэффициентом силы и функциональной подвижности нервных процессов.

Разработаны методические подходы количественной оценки физического развития для детей младшего школьного возраста.

Ключевые слова: физическое развитие, психофизиологические функции, дети младшего школьного возраста.

Annotation

Korobeynikova L.G. Peculiarities of physical development and formation of psychophysiological and neurodymanic functions in junior schoolchildren with different learning forms – Manuscript.

Thesis submits for the Candidate of Biological Degree on the specialty 03.00.13 – physiology of human and animals.-Taras Shevchenko Kyiv National University, Kyiv, 2002.

The dissertation is devoted to study of peculiarities of physical development and formation of psychophysiological and neurodynamic functions of junior schoolchildren. It was found out that peculiarities of physical development and formation of psychophysiological and neurodynamic functions of junior schoolchildren was characterized by a gradual involvement of new elements of the functional system that was responsible for learning. It was shown that increasing of learning load further the formation of psychophysiological functions (attention, associative thinking) and brain capability of lyceums junior schoolchildren. The parameters of physical development of lyceums junior schoolchildren were reduced in comparison with the same of junior schoolchildren who studied under the usual program of secondary school. The dynamics of learning inevitably in junior schoolchildren leads to fatigue, which may affect the effectiveness of psychophysiological and neurodynamic functions.

Key words: physical development, psychophysiological functions, junior schoolchildren.