НАЦІОНАЛЬНИЙ МЕДИЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

ім. О.О.БОГОМОЛЬЦЯ

КОВАЛЬСЬКИЙ ОЛЕГ ВОЛОДИМИРОВИЧ

УДК 616-053.3-036:313.13

Амбулаторна профілактика захворюваності дітей

першого року життя

14.01.10 - педіатрія

Автореферат дисертації

на здобуття наукового ступеня

кандидата медичних наук

Київ-2002

Дисертацією є рукопис.

Робота виконана в Львіському державному медичному університеті ім.Данила Галицього МОЗ України.

Науковий керівник: доктор медичних наук, професор Ткаченко Світлана

Кузьмівна, Львівський державний медичний унівеситет ім.Данила Галицького, професор кафедри факультетської та шпитальної педіатрії

ОФІЦІЙНІ ОПОНЕНТИ: доктор медичних наук, професор Андрущук Аліса

Опанасівна, Національний медичний університет ім.О.О.Богомольця, професор кафедра педіатрії №1;

доктор медичних наук Неділько Віктор Петрович, науково-дослідний інститут педіатрії, акушерства і гінекології Академії медичних наук України, керівник відділу наукових проблем охорони здоров’я матері та дитини.

ПРОВІДНА УСТАНОВА – Київська медична академія післядипломної освіти ім. П.Л. Шупика

Захист відбудеться “30” січня 2003р. о 13.30 годині на засіданні спеціалізованої ради д 26.003.04 при Національному медичному університеті ім.О.О.Богомольця МОЗ України (01003 м.Київ, вул.Льва Толстого, 10).

З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Національного медичного університету ім.О.О.Богомольця МОЗ України (01057 м.Київ, вул.Зоологічна, 3).

Автореферат розісланий 28 грудня 2002р.

Вчений секретар

спеціалізованої вченої ради

доктор медичних наук, доцент Кузьменко А.Я.

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми. В останні роки у медичних публікаціях та в засобах масової інформації з’явились багаточисленні відомості про погіршення стану здоров’я дітей різниx вікових груп (О.М.Лук’янова, 1996; З.А.Шкіряк-Нижник, 1996; І.С.Сміян, 1997). Особливе занепокоєння педіатрів викликає ріст захворюваності дітей грудного та раннього віку, що значною мірою пов’язане з погіршенням стану здоров’я вагітних жінок та ускладненим перебігом неонатального періоду, який відграє важливу роль в формуванні здоровя дітей в наступні вікові періоди. Так близько 30% вагітних мають екстрагенітальну та інфекційну патологію і частота її з кожним роком збільшується, у 10-15% жінок спостерігається несприятливий перебіг вагітності, ряд ускладнень виникає під час пологів, таким чином лише 30-45% вагітностей і пологів можна віднести до фізіологічних (З.А.Шкіряк-Нижник, 1996; В.М.Пономаренко, 1994).

Захворюваність новонародженних дітей складає 143,5 на 1000 (В.М.Пономаренко, 1994), а дітей грудного віку від 1415 до 3100 на 1000 (С.Л. Няньковський, 1997). Насторожує і хвилює структура захворюваності дітей раннього віку. Висока питома вага припадає на хвороби органів дихання, хвороби нервової системи, інфекційні захворювання, збільшується частота аліментарно-залежної патології: залізодефіцитної анемії, харчової алергії, рахіту, гіпотрофії, паратрофії (О.М.Лук’янова. 1996; І.С.Сміян, 1997; Н.Г.Гойда, 2001), що пов’язано з недостатнім рівнем грудного вигодовування, широким застосуванням неадаптованих сумішей, коров’ячого молока, низькою якістю харчових продуктів, а також з недостатньо ефективною профілактичною роботою первинної ланки педіатричної служби, де вирішуються питання здоров’я дитини (І.М.Воронцов, 1997).

Суттєву роль в погіршенні стану здоров’я дітей відіграють несприятливі екологічні чинники. Забруднене середовище досягає критичної межі, особливо в районах розташування великих промислових підприємств, вугледобувної промисловості, інтенсивного сілького господарства, а також на територіях, що постраждали внаслідок аварії на Чорнобильській АЕС (М.М.Балигін, 1990; В.М. Пономаренко, 1990).

У ризику розвитку патології у дітей і жінок репродуктивного віку існує загрозлива циклiчна закономiрнiсть (Г.Л.Апанасенко, Л.А.Попова, 1997; І.С.Сміян, 1997; К.О.Омарова, 1989, В.П.Неділько, В.М.Сонькин та ін., 1994, Ю.Е.Вельтіщев, 2000).

Усе вище наведене робить актуальним роботу, скеровану на профілактику захворювань у новонароджених дітей та дітей першого року життя, що базуються на сучасних ме-дичних, наукових та інформаційних технологіях, які можна широко застосовувати у практичній діяльності лікарів-педіатрів, зосередивши увагу на основних принципах валеології: профілактиці, охороні та покращені здоров’я (Г.Л.Апанасенко, 1997, 1996; Ю.Є.Вельтіщев, 1994, 2000).

Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційна робота є фрагментом двох НДР Львівського державного

медичного університету: ”Вивчення особливостей становлення дітей першого року життя, які народилися від матерів, що перенесли патологічну вагітність та пологи, з метою створення системи диспансерного спостереження і розробки профілактичних і лікувальних заходів” (№держреєстрації 79003040) і „Медико-санітарне забезпечення населення по принципу сімейної медицини (№ держреєстрації 01930009045).

Мета і задачі дослiдження. Удосконалити та індивідуалізувати систему профілактики захворюваності дітей першого року життя шляхом визначення комплексної дії факторів та величини індивідуального ризику розвитку хвороб з моменту поступлення дитини під нагляд дитячої поліклініки, формування на цій основі відповідних груп ризику та розробки шляхів профілактично-оздоровчих заходів на сімейному рівні.

У вiдповiдностi до поставленої мети були сформульованi наступнi завдання:

1.

2.

3. За допомогою математичного моделювання величини індивідуального ризику розвитку хвороб визначити можливість їх прогнозування.

4. На основі отриманих даних розробити профілактично-оздоровчі комплекси для дітей групи ризику та визначити їх ефективність.

Об’єкт дослідження – стан здоров’я дітей першого року життя.

Предмет дослідження – фактори ризику розвитку захворювань, вплив профілактично-оздоровчих комплексів, застосованих у відповідності до визначених груп ризику, на захворюваність.

Методи дослідження – клінічні, аналітично-статистичні, комп'ютерна система спостереження дiтей у дитячiй полiклiнiцi „Левеня”, багатомiрна ймовiрносна модель розподiлу ознак.

Наукова новизна одержаних результатів:

- вперше проведений тривалий комп'ютерний моніторинг стану здоров'я дітей першого року життя в межах дитячої територіальної поліклініки м.Червонограда з накопиченням різноманітної медико-соціальної інформації в базах даних АІС;

- вивчено вплив комплексної дiї факторiв ризику на здоров'я дiтей першого року життя із застосуванням сучасних інформаційних технологій;

- адаптовано i впроваджено в роботу дитячої полiклiнiки оригiнальний принцип формування дітей групи ризику першого року життя на підставі математичного моделювання і прогнозування індивідуальної величини ймовірного ризику розвитку захворювань;

- удосконалено пiдходи до диспансерного спостереження за дiтьми першого року життя з врахуванням величини iнтегрального фактору ризику;

- науково обгрунтовано призначення профiлактично-оздоровчого комплексу для використання в умовах дитячої поліклініки у дітей першого року життя.

Практичне значення одержаних результатів. Адаптована АІС дитячої поліклініки для забезпечення необхідного моніторингу за дітьми першого року життя, починаючи з часу їх поступлення під спостереження дитячої поліклініки.

Визначена комплексна дія основних факторів ризику, які впливають на стан здоров’я дітей першого року життя, що дозволяє застосувати своєчасні заходи попередження.

Доведена ефективність застосування методів багатовимірного ймовірносного моделювання стану здоров’я дітей і визначення величини індивідуального ризику розвитку захворювань для оптимальної організації диспансерного спостереження.

Запропоновано принципово новий підхід до формування груп ризику у дітей раннього віку, який базується на методах визначення величини інтегрального фактору ризику і прогнозування ймовірного розвитку захворювань, який дозволяє значно пiдвищити ефективнiсть диспансерного спостереження у дитячих полiклiнiках.

Результати дослiджень впровадженi в практику дитячої мiської лiкарнi м.Червонограда, в полiклiнiках Львівської, Волинської та Закарпатської областей.

Матерiали дисертацiї використовуються в учбово-педагогiчному процесi зi студентами на педiатричному, медичному факультетах i лiкарями-iнтернами, а також висвiтлюються на науково-практичних конференцiях з педiатрами та лiкарями загальної медичної мережi Львiвської областi.

Особистий внесок здобувача. Дисертаційна робота є самостійним науковим дослідженням О.В.Ковальського. Автор поставив мету та завдання наукової роботи, опанував необхідні методики і методичні підходи, сформував групи дітей, які підлягали вивченню.

Автор приймав участь у впровадженні АІС “Левеня” у роботу дитячої поліклініки м.Червонограда. Здобувачем організовані та розроблені програми епідеміологічного вивчення стану здоров’я дітей першого року життя Західного регіону України на моделі м.Червонограда Львівської області. Автором вивчені основні фактори ризику, що впливають на формування здоров’я та резистентності дітей першого року життя.

Здобувач розробив профілактично-оздоровчий комплекс для первинної профілактики захворювань у дітей першого року життя та організував його впровадження у роботу дитячої поліклініки м.Червонограда. Самостійно проводив контроль за роботою АІС та лікарів стосовно подання медичної допомоги дітям першого року життя. Самостійно проводив статистичну обробку матеріалів та оцінку отриманих результатів.

Апробацiя роботи. Матерiали дисертацiї висвiтленi та обговоренi на наукових конференціях Львівського державного медичного університету (Львів 1992-1998), всеукраїнській конференції: “Теоретичнi та клiнiчнi питання дитячої кардiологiї” (Харкiв, 1993), XXXYI науковій конференції з участю молодих вчених (Тернопiль, 1993), 9 З'їзді дитячих лiкарiв України (Одеса, 1993), науково-практичній конференції “Комп’ютерная техніка і програмне забезпечення в медицині (Дніпропетровськ, 1993), XXIII загальнопольському з’їзді педіатрів (Люблін, 1992).

Публікації. За темою дисертації опубліковано 15 наукових праць, в фахових журналах (7), матеріалах конференцій (5), депоновано в рукописах (3).

Структура дисертації. Дисертацiя викладена на 129 сторiнках машинописного тексту i складається з вступу, аналітичного огляду лiтератури, методів досліджень, 5 роздiлiв власних дослiджень, заключення, висновкiв, практичних рекомендацiй та списку використаних джерел, який включає 230 праць. Робота iлюстрована 7 таблицями i 29 рисунками.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ

Матеріали і методи доліджень. З метою вирiшення поставлених завдань нами була використана комп'ютерна система спостереження дiтей у дитячiй полiклiнiцi "Левеня", яка створена за участю автора даної роботи. Система має сертифiкат МОЗ України вiд 01.10.1993 р. № 2 i випробувана у реальнiй практицi полiклiнiк протягом 4 рокiв. Для дослідження було відібрано 2807 дітей першого року життя, які знаходилися під моніторингом АІС “Левеня” у Червоноградській дитячій поліклініці впродовж 1995-1997 року. Кількість хдопчиків та дівчаток була практично однаковою. Червоноград місто вугледобувної промисловості області.

До АІС інформація поступала з розроблених нами pеєстpацiйних талонів дитини, який заповнювався один раз, модифiкованого талону амбулаторного прийому, талону диспансерного огляду та талону щеплень, якi заповнювались (вiдповiдно до потреби) пpи кожному контактi лiкаpя i пацієнта.

Для вимiрювання кореляцiйної залежностi мiж резистентністю і факторами ризику використовувався коефiцiєнт взаємної спряженості (К), який ще називається поліхоричним показником зв’язку. Моделювання i прогнозування стану здоров'я проводилося за допомогою автоматизованої системи на основi багатовимiрної ймовiрносної моделi розподiлу ознак у 51–вимiрному просторi. Координатами в цьому просторi були дані зі стандартної довiдки про народження дитини, реєстраційного талону i данi, що накопичувалися в АIС "Левеня". На підставі 51-го фактору ризику був отриманий iнтегральний фактор , за величиною якого визначали ймовірність розвитку захворювань у дітей.

Результати досліджень та їх обговорення. За даними АІС захворюваність дітей першого року життя є значною. Так в 1995 році ми зареєстрували у 1003 дітей цієї вікової групи 3199 захворювань, в 1996 році у 888 дітей – 2925 захворювань, що складало 10,19% та 10,84% від за-галь-ної поліклінічної захворюваності відповідно.

За нашими даними, провідними захворюваннями, серед дітей першого року життя виявилися хвороби органiв дихання (табл. 1). Їх питома вага у 1995–1996 р. коливалась в межах – 61,3%– 58,33% вiд загальної кiлькостi захворювань дiтей першого року. Друге мiсце в структурі захворювань займали хвороби нервової системи і органiв чуття – 13,85%–12,67% вiдповiдно, що збігається з даними літератури (В.Ю.Альбицкий, 1986; С.М.Громбах, 1981; Е.Г.Жуков, 1988; Р.К.Ігнатьєва, 1990; В.Р.Кучма, 1993). Відсоток інших класів хвороб у дітей першого року життя в структурі поліклінічної захворюваності динамічно змінювався під час спостереження. Так, якщо третє мiсце у 1995 році займали вродженi аномалiї – 5,78% , то у 1996 роцi їх питома вага становила всього 1,53%, і вони посіли 9 місце. Четверте місце в структурі хвороб у 1995 році займали окремі стани, які виникають у перинатальному періоді – 3,97%. У 1996 році їх питома вага збільшилась до 5,63%, що обумовило їм третє місце. На п'ятому мiсцi, у 1995 році, знаходилися захворювання шкiри та пiдшкiрної основи – 3,75%; у 1996 роцi відмічено зростання їх кількості до 4,54% , і вони посіли четверте місце. На шостому місці протягом двох років знаходилися травми і отруєння – 3,06% та 3,41% відповідно, серед яких переважали окремі несприятливі реакції, що не класифікуються в інших рубриках. Слiд вiдмiтити збiльшення в структурi захворювань у 1996 році кiлькостi захворювань кровi, вiдсоток яких зрiс з 0,84% у 1995 роцi до 3,10% у 1996 роцi та захворювань органів травлення – з 2,72% у 1995 роцi і 4,54% у 1996 роцi, рахіту, який виріс протягом двох років з 0,41% до 0,78% у 1995 році до 0,78 у 1996 році.

Таким чином, провідними класами захворювань дiтей першого року життя є хвороби органiв дихання, хвороби нервової системи i органiв чуття.

В своїх дослідженнях ми проаналізували внутрішню структуру основних класів захворювань, що притаманні дітям першого року життя. За нашими даними структура хвороб органів дихання у дітей першого року життя у 1995-1996 роках була такою: гострi iнфекцiї верхнiх дихальних шляхів множинної локалiзацiї – 47,83–48,25%; гострi назофарингiти – 15,71–15,89%; гострi бронхiти i бронхiолiти – 16,93– 15,24%; гострi фарингiти – 5,76–7,77%, грип – 5,51–3,33%. У дiтей першого року життя серед цього класу хвороб зустрiчались алергiчнi ринiти 1,84–0,35%, бронхiальна астма – 1,12–0,82%, які можуть бути маркерами екологічного забруднення регіону.

Серед захворювань нервової системи і органiв чуття, за даними АІС, у 1995–1996 роках переважали перинатальнi ушкодження ЦНС – 45,39–32,88%, кон’юнктивіти – 17,97–26,03%, катаральні середнi отити – 17,29–19,86%, гнійні середнi отити - 8,76–8,68%.

Серед вроджених аномалiй у 1995 i 1996 роках частіше зустрічалися вроджені аномалiї кiнцiвок – 67,03–74,04%, окремi вродженi кістково–м’язевi деформацiї – 13,51–6,73%, вродженi аномалії вуха, обличчя i шиї – 8,11–5,29%.

Серед окремих станiв, що виникають у перинатальному перiодi, у 1995–1996 роках переважали наслiдки iнтранатальної гiпоксiї i асфiксiї – 48,03%–53,80%, iнфекцiї, специфiчнi для перинатального перiоду – 17,32%–14,62%, перинатальні жовтяниці – 6,29%–12,72%, розлади, пов’язані з подовженням терміну вагітності і великою масою плоду при народжені – 6,29%–9,69%.

Структура захворювань шкіри та підшкірної основи була представлена у 1995-1996 роках пітницями – 26,6%–29,3%, дерматитами – 26,6%–27,0%, ато-піч-ни-ми дерматитами – 18,3%–15,8%, фурункулами та абсцесами – 10,8%–7,5%, міс-це-вими інфекціями шкіри і підшкірної основи – 8,3%–9,0%.

У класі хвороб органів травлення у дітей першого року життя переважали кили – 42,5%–32,0%, функціональні розлади шлунка – 31,0%–39,8%, стоматити – 18,3%–18,0%.

Серед захворювань крові 96,2% у 1995 році та 94,5% у 1996 році належало залізодефіцитній анемії.

Порушення обміну речовин у 100% випадків були представлені рахітом.

Злоякісних новоутворень, за даними АІС, серед дітей цієї вікової групи не було. Серед доброякісних новоутворів у 1995–1996 роках переважали гемангіо-ми – 88,1%–92,0%.

Нами визначена залежність кількості зареєстрованих захворювань від пори року. Найбiльша кiлькiсть захворювань припадала на пер-ший та четвертий квартал року, що збігається з даними літератури (А.Г.Іванов, 1993; Р.К.Ігнатьєва, 1990; С.Л.Няньковький, 1995, 1996; Н.Я.Черток, 1987). Кiлькiсть захворювань у другому і третьому кварталах, порівняно з першим, за нашими даними зменшується на 25–35%. Коливання кiлькостi захворювань практично залежало вiд сезонної змiни хвороб органiв дихання. Найбiльшi показники були визначенi в першому i четвертому кварталах, тобто в зимовий перiод, що цiлком пояснюється клiматичними i епiдемiологiчними особливостями цього перiоду року.

За даними Черток Т.Я. (1987) кількість випадків захворювань збільшується з віком дитини. Наші дослідження не підтвердили цю закономірність. Проаналізувавши помісячну кількість захворювань у дітей першого року життя, ми відмітили зростання кількості зареєстрованих захворювань у дітей другого та четвертого місяця життя, з поступовим зменшенням їх кількості протягом другого півріччя життя. Крім того, більшість хвороб у дітей першого року життя, за нашими даними, мають свою особливу динаміку розповсюдження у дітей першого року життя. Якщо кількість таких захворювань, як вроджені аномалії, окремі стани, що виникають у перинатальному періоді, доброякісні новоутворення, хвороби шкіри та підшкірної основи, хвороби нервової системи і органів чуття найбільше реєструється у перші місяці життя, то з віком дитини прогресивно збільшується кількість анемій, на 5–8 місяці життя дітей зростає захворюваність органів дихання.

Кількість захворювань, що припадало на одну дитину складало в 1995 роцi 3,2 в 1996 роцi – 3,3, що співпадає з даними Т.Я.Черток (1987), проте значно більше, ніж вказує В.М.Пономаренко (1994).

Отже, наведенi показники свiдчать, що лише п'ята частина дiтей протягом першого року життя не мають жодних захворювань, iншi мають рiзноманiтнi хвороби – вiд не суттєвих, що не вимагають особливого лiкарського втручання i спостереження, до хронiчних хвороб. Майже кожна десята дитина вiдноситься до групи дiтей, якi часто хворiють. Це обумовлює необхідність вивчення і аналiз причин та факторiв ризику, що викликають захворювання у дiтей раннього вiку, подальшого пошуку заходiв з профiлактики захворювань у дiтей цiєї вiкової групи.

Здоров'я дитини формується пiд впливом великої кiлькостi рiзноманiтних факторiв, котрі дiють як фактори ризику, так i як фактори захисту. Для аналiзу можливого впливу факторiв ризику, виялених за допомогою АIС, нами виділено три групи дiтей, якi знаходилися пiд комп'ютерним монiторингом продовж 1995–1996 років (табл. 2).

Таблиця 2

Групи дітей, по яким проводився аналіз факторів ризику

№ групи | Кількість дітей | Характеристика групи

1 | 275 | Контрольна група здорових дітей

2 | 432 | Діти, які хворіли протягом року 1–3 рази

3 | 111 | Діти, які хворіли протягом року 4 і більше разів

Кожну групу ми аналізували за впливом на дітей різноманітних факторів ризику (рис.1). Найбільш вагомим він був у дітей третьої групи. В цій групі виражений вплив соціальних факторів у матері та батька, ускладнений перебіг вагітності та пологів, хвороби матері. Діти цієї групи мали патологічні стани новонародженого майже в два рази частіше, ніж діти другої групи. Вони були прикладені до грудей через 24 год. після народження, 20% дітей цієї групи перебували на штучному вигодовуванні. В другій групі вагомими були термін прикладання до грудей та патологічні стани новонародженного. Діти першої групи в 98% перебували на природньому вигодовуванні та були прикладені до грудей в перші 24 год. 63,5% цих дітей були віднесені до першої групи здоров’я. Вплив інших факторів був незначним.

Таким чином, групи дiтей з різною резистентністю, які знаходилися пiд нашим спостереженням, i кожна дитина зокрема мали свої характернi набори факторiв ризику, якi впливали на формування здоров'я новонародженої дитини. Це давало шанс провести комп'ютерне моделювання i прогнозування стану здоров'я дiтей пiсля їх народження при поступленні їх під спостереження АІС дитячої полiклiнiки.

В своїх дослідженнях ми отримали чіткий просторовий розподіл зображуючих точок між здоровими і хворими дітьми. Здорові діти утворювали в 51-вимірному просторі достатньо компактну групу з чітко окресленими межами, хворі діти розміщувалися більш примхливо, утворюючи групу, в якій можна було визначити і інші просторові групування (рис. 2). На нашу думку, це можна пояснити тим, що остання складалася з дітей з різними класами хвороб та різними нозологічними одиницями. В своїх дослідженнях ми не визначили чіткого просторового відокремлення групи дітей, які часто хворіли (3 група) від дітей з помірно зниженою резистентністю (2 група), хоча і зауважили тенденцію до окремого просторового групування. Можна очікувати, що додавши дані екологічного, спадкового моніторингу, ряд клінічних, біохімічних та імунологічних показників можна буде добитися чіткового просторового розподілу між ними.

Рис.2 Щільність розподілу здорових (1) і хворих (2) дітей першого року життя в проекції на площину

Наявність просторового розподілу здорових і хворих дітей у 51-вимірному просторі свідчить про різницю сумарних параметрів зображуючих точок цих дітей. З цього можна зробити висновок, що визначивши характеристики зображуючої точки новонародженої дитини, її просторові координати, можна з достатньою ймовірністю визначити ризик розвитку захворювань у дітей вже на момент її реєстрації в поліклініці.

На підставі вивчення дії 51 фактору ризику нами був отриманий iнтегральний фактор , за величиною якого можна було орієнтовно визначити захворiє дитина чи нi. Величина ймовірності захворювання (Р) визначалася за спеціальним графіком, який наведений на рисунку 2.

Рис.3 Визначення ймовірності захворювання за величиною узагальненого параметру . Р - імовірність захворювання, М – умовна межа захворювання, при величині параметру м., який зумовлює величину Р = 0,5, суцільна вертикальна лінія зумовлює ймовірність розвитку захворювання (Р) 0,67 при визначенні у дитини величини параметру = 0,57.

Точність прогнозу, за нашими даними, цілком достатня для клінічного використання визначення величини інтегрального фіктору ризику і, на його основі, ймовірності розвитку захворювань. Чим більшим був визначений параметр і відповідна йому імовірність захворювань, тим раніше починали хворіти діти і тим частіше вони хворіли.

В той же час, звертає на себе увагу наявність в групі здорових дітей таких, у яких величина параметру була достатньо високою, щоб зумовити суттєвий ризик захворювань, проте діти залишалися здоровими. Це можна пояснити тим, що в групі здорових дітей знаходяться потенційно хворі діти, які ще не встигли реалізувати свій потенціал хвороби на час обстеження.

Експериментально визначена похибка прогнозу для наших груп дослiдження коливалася від 5,4% до 1%.

Спостереження, які були проведені в 1996 році показали доцільність впровадження у роботу дитячої поліклініки, профілактично-оздоровчих комплексів для дітей груп високого ризику, з показником інтегрального фактору ризику , що зумовлював ризик розвитку хвороб (Р) в межах 0,999-1,000. Їх застосування дозволило попередити розвиток захворювань у 27,8% дітей та достовірно зменшити середню кратність захворювань, в порівнянні з групою дітей, які мали суттєво менший коефіцієнт ризику хвороб і знаходились під звичайним спостереженням в поліклініці.

Ми переробили, використаний нами попередньо профілактично-оздоровчий комплекс і змінили величину ризику (Р), при якому вони застосовувались.

Даний комплекс складався з двох частин. До немедикаментозних заходів входили контроль за фізичним, психомоторним та мовним розвитком дитини, корегування харчування дитини (максимально можливе продовження грудного вигодовування, своєчасність та адекватність введення прикорму, підбір сумішей при штучному та змішаному варіантах вигодовування), контроль за дотриманням гігієнічних заходів, введення елементів загартовування, проведення фізичних вправ та масажу.

Медикаментозні заходи проводили відповідно до імовірності виникненя тієї чи іншої патології.

З метою профілактики неінфекційних захворювань проводили наступні заходи: для профілактики рахіту - призначали вітамін Д3 курсами згідно рекомендацій НДІ ПАГ Академії наук України для дітей групи ризику (на 1-6-9 місяцях життя по 2000 МО щоденно протягом 30 днів), при розвитку рахіту призначати вітамін Д3 по 5000МО щоденно 30 днів, далі 500 МО щоденно до кінця року + полівітаміни+ оротат калію – 20мг/кг/добу – 30 днів, препарати кальцію; для профілактики анемії - застосовували актиферин або гемофер у дітей з прихованим дефіцитом заліза (Нв<110г/л), а при розвитку анемії проводилась корекція харчування і призначення актиферину або гемоферу, полівітаміни.

Для підвищення резистентності організму проводилась інтерферонопрофілактика під час сезонного збільшення частоти ГРВІ: інтерферон краплі в ніс 3 дні на тиждень протягом 5-6 тижнів; 2 рази на рік (взимку і восени) 6 тижневі курси застосування адаптогенів, до складу яких входило: рідкий екстракт елеутерокока, настойка ехінацеї 3 рази на день – 6 тижнів.

Профілактику дизбактеріозу проводили пробіотиками (лактобактерин, бiфiдумбактерин) пiсля виписки з пологового будинку у випадках, коли дитина була прикладена до грудей пiсля двох годин пiсля народження, народилася за допомогою цісарського розтину або iнструментальної допомоги; при наявності нестiйкого стiльця або зригування; при переходi на змiшане або штучне

вигодовування; при появi ознак ексудативно-катарального дiатезу або iнших алергiчних реакцiй; при призначеннi антибактерiальних препаратiв; при лабораторному підтвердженні дизбактеріозу.

Після перенесених гострих захворювань обов’язково призначали протягом місяця рідкий екстракт елеутерококу або настойку ехінацеї, з терапевтичною метою використовували пробіотики, якщо в процесі лікування дитини застосовували антибіотики і були ознаки кишкового дизбактеріозу.

Для оцінки ефективності застосування розробленого профілактично-оздоровчого комплесу у дітей груп ризику ми проаналізували захворюваність дітей першого року життя у 1997 році.

В цей час під спостереженням поліклінічних лікарів знаходилось 916 дітей першого року життя. З них, у 183 дитини (19,9%) (1 група спостереження) інтегральний фактор ризику був в межах 0,08-0,51, що обумовлювало можливість ризику розвитку хвороб (Р) менше за 0,5. Ці діти вважались потенційно здоровими і знаходились під звичайним спостереженням педітрів. 733 дитини, які мали визначений інтегральний фактор ризику у величинах, що обумовлювало імовірність розвитку хвороб від 0,51 до 1,0 були поділені на 2 групи. 200 дітей склали 2 групу, яка знаходилась під звичайним спостереженням лікарів поліклініки, а 533 дітям, яких віднесли до третьої групи, застосували організаційні та медико-профілактичні заходи згідно запропонованого комплексу. Середні значення інтегрального коефіцієнту та величини ймовірності розвитку хвороб Р в двох останніх групах були без істотних відмінностей, що давало можливість порівнювати показники обох груп.

Основна кількість дітей першої групи 163 (89%) не хворіли протягом першого року життя. 12 дітей (6,6%) перенесли протягом року по одному гострому захворюванню, 8 дітей (4,4%) по два гострих захворювання. В цій групі не було дітей, яких можна було б віднести до групи, які часто хворіють.

Серед дітей 2 групи не хворіли протягом першого року життя тільки двоє дітей (1%). По одному захворюванню перенесли 68 дітей (34%), по два гострих захворювання – 42 дитини (21%), по три гострих захворювання – 54 дитини (27%), по чотири і більше гострих захворювань – 34 дитини (17%).

Серед дітей 3 групи, показники гострої захворюваності були істотно іншими. Так у 154 дітей (28,9%) протягом року не було зареєстровано гострих захворювань. По одному гострому захворюванню було у 197 дітей (36,9%). По два гострих захворювання – у 77 дітей (14,4%), по три гострих захворювання – 64 дитини (12%), по чотири і більше – 41 дитина (7,7%) (рис. 4).

Рис.4 Вплив лікувально-профілактичного комплексу на гостру захворюваність дітей першого року життя.

Проведені заходи дали можливість знизити захворюваність з 2250%0 до 1326%0 (зниження на 40%), більше ніж в 2 рази зменшити кількість дітей, які часто хворіють, достовірно зменшити середню кратність захворювань цієї вікової групи дітей протягом року.

Для оцінки впливу профілактично-оздоровчих комплексів на попередження розвитку наведених захворювань ми оцінили розповсюдженість цих хвороб в 2 та 3 групах спостереження. Серед 200 дітей 2 групи протягом року життя дефіцитні анемії (Нb<110г/л) були зареєстровані у 27 дітей (13,5%), вітамін Д-залежний рахіт різного ступеня важкості у 34 дітей (17%), ексудативно-катаральний діатез у 31 дитини (15,5%). Серед 533 дітей 3 групи ці захворювання зустрічались рідше. Так, у 27 дітей (5,1%) були зареєстровані дефіцитні анемії у 49 дітей (9,19%) вітамін Д-залежний рахіт , ексудативно-катаральний діатез у 61 дитини (11,4%), що свідчить про суттєвий профілактичний ефект впроваджених комплексів для профілактики ряду захворювань, специфічних для дітей першого року життя.

Іншим критерієм, який підтвердив ефективність використання профілактичних комплексів було збільшення кількості дітей з гармонійним розвитком з 74% у дітей 2 групи до 81% у дітей 3 групи.

Динамічне спостереження за цими дітьми в 1998-2000 роках засвідчило збереження тенденцій в гострій захворюваності, сформованих на першому році життя .

Кількість дітей в групах спостереження зменшилась через вибуття пацієнтів з під нагляду дитячої поліклініки. Так в першій групі, з інтегральним фактором ризику в межах 0,08-0,51, на третій рік спостереженя залишилось 136 дітей ( - 47), в другій групі, з інтегральним фактором ризику в межах 0,51 до 1,45 - 175 дітей (- 25) і в третій, з аналогічною величиною інтегрального фактору ризику - 502 дитини ( - 31 ). Як і в попередньому дослідженні третю групу складали діти, в яких на першому році життя був використаний розроблений нами профілактично-оздоровчий комплекс.

Аналіз гострої захворюваності дітей трьох груп, який базувався на даних звертання в дитячу поліклініку, показав наступне. Середня кількість захворювань у дітей першої групи на першому році життя складала 0,16±0,035, на другому році життя – 0,18±0,064 , на третьому – 0,13±0,042. У дітей другої групи середня кількість захворювань на першому році життя складала 2,25±0,079, на другому році життя – 2,04±0,023, на третьому – 1,88±0,071. У дітей третьої групи середня кількість захворювань на першому році життя складала 1,33±0,053, на другому році життя – 1,09±0,043, на третьому – 0,78±0,076. Таким чином, показники гострої захворюваності у дітей третьої групи, при динамічному спостереженні були достовірно кращими ніж у дітей другої групи і мали тенденцію наближення до показників першої групи.

Це свідчить про достаньо високу корегуючу дію та пролонговану ефективність застосування даного комплексу на першому році у контингента дітей з інтегральний фактором понад 0,51.

Таким чином проведена робота засвідчила ефективність впровадження АІС у роботу дитячих поліклінік з накопиченням різнопланової інформації у базах даних системи. Аналіз відповідної біологічної і медико-соціальної інформації дозволяє визначити основні тенденції у структурі поліклінічної захворюваності дітей, виділити провідні фактори ризику і ступінь їх впливу на формування резистентності дітей першого року життя.

Застосування комп’ютерних технологій і методів багатовимірного моделювання дозволяє отримати інтегральний показник фактору ризику, за величиною якого можна визначити ймовірність розвитку захворювань у дітей раннього віку. Використання визначення його величини дозволяє сформувати групи ризику по величині ймовірності ризику розвитку захворювань і своєчасно застосовувати заходи профілактики з наголосом на їх родинний рівень.

Застосування розробленого профілактично-оздоровчого комплексу серед дітей груп ризику дозволяє зменшити їх захворюваність, покращити показники здоров’я протягом майбутнього життя.

ВИСНОВКИ

У дисертації наведено теоретичне узагальнення та нове вирішення наукової задачі в амбулаторній профілактиці захворюваності дітей першого року життя, з врахуванням впливу різноманітних факторів.

1.

2.

3.

4.

5.

6.

7.

ПРАКТИЧНI РЕКОМЕНДАЦIЇ

Для впровадження в практику охорони здоров'я рекомендується:

1. Для забезпечення сучасних вимог по охороні здоров'я дітей, починаючи з періоду новонародженості, впровадження розробленої нами автоматизованої iнформацiйної системи "ЛЕВЕНЯ", яка дозволяє оптимiзувати медико-профiлактичну роботу лiкарiв.

2. Формування груп диспансерного спостереження, груп ризику, здiйснювати за допомогою комп'ютерного монiторiнгу, з використанням методiв багатофакторного ймовірнісного моделювання і визначенням величини інтегрального фактору ризику.

3. Для профілактики розвитку захворювань у дітей першого року життя використовувати підходи залежно від ступеня ризику. При цьому слід основну перевагу надавати родинному рівню, проводячи систематичну підготовку батьків з питань валеології і чіткому виконанні медичних рекомендацій.

СПИСОК ПРАЦЬ, ОПУБЛIКОВАНИХ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦIЇ

1. Застосування багатовимірного імовірносного моделювання для визначення ризику виникнення захворювань системи кроовобігу у дітей //Український кардіологічний журнал.-1999.- №2.-С.102-104 (співавтор Няньковський С.Л.). Автор забезпечував математичну і статистичну обробку матеріалу, моделювання величини фактора ризику розвитку захворювань, підготовку статті до друку.

2. Прогнозування стану здоров'я та ризику захворювань у дітей раннього віку із застосуванням комп'ютерного моніторингу // Укр. медичний часопис - 1998.- № 1 (3).- С.121-124 (співавтор Няньковський С.Л.). Автор забезпечував математичну і статистичну обробку матеріалу, моделювання величини фактора ризику розвитку захворювань, підготовку статті до друку.

3. Фактори ризику порушення стану здоровая дітей першого року життя за даними комп'ютерного моніторингу // Вісник наукових досліджень - 1998. - №3-4. - С.100-104. (співавтор Няньковський С.Л.). Автор моделював величину фактора ризику розвитку захворювань.

4. Структура поліклінічної захворюваності дітей першого року життя на підставі комп'ютерного моніторингу // Галицький лікарський вісник -1997. - том 4 - число 4. - С.25-28.

5. Прогнозування стану здоров'я і захворювань у дітей // Практична Медицина.- 1997.- № 7-8.- С. 30-36 (співавтор Няньковський С.Л.). Автор проводив збір матеріалу, статистичну обробку, моделювання величини фактора ризику розвитку захворювань, підготовку статті до друку.

6. Математичне прогнозування стану здоровая новонароджених дітей // Актуальні питання практичної медицини. - 1996. - №1-11. - С.23-24.

7. Профілактична робота з дітьми груп ризику в поліклінічних умовах / Львів. Мед. ін-т. - Львів, 1996.- 35 с.- Укр. - Деп. В ДНТБ України 25.09.96, №1283-Ук96 (співавтор Няньковський С.Л.). Автор забезпечував збір матеріалу, розробку основних принципів профілактичної роботи з дітьми, статистичну обробку.

8.Комп'ютерний моніторинг захворювань серцево-судинної системи у дітей дошкільного віку // Материалы конференции: Теоретические и клинические вопросы детской кардиологии.- Харьков, 1993.- С. 112-113 (співавтор. Няньковський С.Л., Ткаченко С.К., Дедишин Л.П.) Автор забезпечував збір матеріалу, аналіз отриманих результатів.

9. Прогнозування здоров'я та розвитку дітей раннього віку різних медико-соціальних груп на основі комп'ютерного спостереження у дитячій поліклініці

//Тези доповідей: ХХХУІ наукова конфер. з участю молодих вче-них.- Тернопіль, 1993. С. 29 (співавтор Няньковський С.Л.). Автор проводив аналіз отриманих результатів.

10. Опыт работы компьютерных систем управлення поликлиниками // Мат-лы научно-практич. конференции: Компьютерная техника и програмное обеспечение в медицине.- Днепропетровск, 1993. - С. 48-50 (співавтор Няньковський С.Л., Ткаченко С.К., Ердманіс Д.Ф.). Автор забезпечував збір матеріалу та обробку отриманих результатів.

11. Комп'ютерна система управління дитячої поліклінікою в удоско-наленні системи охорони здоров'я дітей // Педіатрія, акушерство та гіне-кологія.- 1993.- N0 1.- С. 5-6 (співавтор Няньковський С.Л., Ткаченко С.К., Ердманіс Д.Ф., Пороховський В.В.). Автор забезпечував аналіз отриманих результатів, підготовку статті до друку.

12. Комп'ютерний моніторинг дітей в умовах дитячої поліклініки // 9 З'їзд дитячих лікарів України: Тези доповідей.- Одеса, 1993.- С. 48 (співавтор Няньковський С.Л.). Автор забезпечував збір матеріалу, аналіз отриманих результатів, підготовка матеріалу до друку.

13. Вплив медико-біологічних, соціальних та екологічних факторів на формування здоров'я дитини раннього віку //Депонована в ДНТБ України. -1994.- №. 1537-Ук94. - 33 С. (співавтор Няньковський С.Л., Ткаченко С.К.). Автор забезпечував збір матеріалу, аналіз отриманих результатів.

14. Подходы к проектированию компьютерных информационных систем для многофакторного анализа деятельности медицинских учреждений и моделирования воздействия факторов окружающей среды на здоровье ребенка // Львовск. Мед. ин-т. - Львов, 1991. - 12 с. - Рукопись депон. в НПО Союзмединформ.- 05. 04.91.- N0 Д-21208.- 12 С.- Рус. Анот. в МРЖ Раздел 5, педиатрия .- 1991.- №4-6.- С43 (співавтор Няньковський С.Л., Эрдманис Д.Ф.). Автор забезпечував збір матеріалу, підготовку статті до друку.

15. Kierowane komputerowe szpitalem dzienciencym forma usprawnienia ochrony zdrowia dzsiecі // XXIII Ogolnopolski zjazd pediatrow w Lublinie: Streszczenia.- 1992. - P. 085 (Njankowskij S.L., Tkaczenko S.K.). Автор забезпечував збір матеріалу, аналіз отриманих результатів, переклад статті.

АНОТАЦІЯ

Ковальський О.В. Амбулаторна профілактика захворюваності дітей першого року життя. – Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата медичних наук за спеціальністю 14.01.10.- педіатрія. Національний медичний університет ім.О.О.Богомольця, Київ, 2002.

Дисертація присвячена прогнозуванню здоров’я та попередженню захворювань у дітей першого року життя, що виникають під дією різноманітних факторів ризику. Встановлено, що бази даних, які утворюються при використанні сучасних інформаційних комп’ютерних технологій, дають можливість по новому підійти до проведення диспансерних заходів. Накопичена інформація є достатньої для математичного прогнозуваня імовірності захворювання дитини. Прогностичне визначення захворювання зменшує ризик виникнення хвороб за рахунок своєчасного проведення лікувально-оздоровчих та профілактичних заходів, що було доведено при клінічному впровадженні.

Ключові слова: амбулаторна профілактика, діти першого року життя, захворюваність, математичне моделювання, прогноз, групи спостереження.

АННОТАЦИЯ

Ковальский О.В. Амбулаторная профилактика заболеваемости детей первого года жизни. – Рукопись.

Диссертация на соискание ученой степени кандидата медицинских наук по специальности 14.01.10.- педиатрия. Национальній медицинский университет им.А.А. Богомольца, Киев, 2002.

Диссертация посвящена прогнозированию риска возникновения заболеваний и предупреждению их развития у детей первого года жизни.

Для исследования было взято 2807 детей первого года