КИЇВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ ЕКОНОМІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

ЛУК’ЯНЕНКО Ірина Григорівна

УДК 519.862

СИСТЕМНЕ МОДЕЛЮВАННЯ МЕХАНІЗМУ

БЮДЖЕТНОГО РЕГУЛЮВАННЯ

Спеціальність 08.03.02 – економіко-математичне моделювання

Автореферат дисертації

на здобуття наукового ступеня

доктора економічних наук

КИЇВ – 2005

Дисертацією є рукопис.

Робота виконана на кафедрі економіко-математичних методів Київського національного економічного університету Міністерства освіти і науки України, м.Київ

Науковий консультант - |

доктор економічних наук, професор

Вітлінський Вальдемар Володимирович,

Київський національний економічний університет, професор кафедри економіко-математичних методів

Офіційні опоненти - | доктор економічних наук, професор

Єлейко Василь Іванович,

Львівська комерційна академія,

завідувач кафедри економетрії та статистики

доктор економічних наук, професор

Ткаченко Іван Семенович,

Вінницький фінансово-економічний університет, завідувач кафедри фінансів, проректор з зовнішніх зв’язків

доктор економічних наук, професор

Христіановський Вадим Володимирович,

Донецький національний університет, завідувач кафедри математики і математичних методів в економіці, перший проректор

Провідна установа - | Харківський державний економічний університет Міністерства освіти і науки України, кафедра економічної кібернетики, м.Харків

Захист відбудеться “ 16 ” травня 2005р. о 12-00 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 26.006.01 у Київському національному економічному університеті Міністерства освіти і науки України за адресою: 03068, м.Київ, пр. Перемоги, 54/1, ауд.317.

З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Київського національного економічного університету за адресою: 03068, м.Київ, пр.Перемоги, 54/1, ауд.201.

Автореферат розісланий “ 13 ” квітня 2005 року.

Вчений секретар спеціалізованої вченої ради,

кандидат технічних наук, професор Шарапов О.Д.

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми дослідження. В умовах трансформування та глобалізації світової економіки актуальною стає проблема поглиблення транспарентності української фінансової системи та посилення ролі ринкових механізмів у фінансовій політиці держави. Досягнення вказаної мети потребує у першу чергу кардинального реформування діючої бюджетної системи, а саме перегляду співвідношення між різними ланками бюджетів, зміни їхнього обсягу та структури, орієнтації на створення сприятливих умов для внутрішньої та зовнішньої конкуренції. Відповідно зростають вимоги до підвищення ефективності бюджетного регулювання, ключовою проблемою якого є забезпечення узгодженого функціонування всіх рівнів та складових бюджетної системи з метою сприяння економічному розвитку країни та її адміністративно-територіальних одиниць. У свою чергу, проведення бюджетного регулювання на макро- та мезоекономічному рівнях визначається умовами та результатами економічної діяльності, вимогами раціонального розміщення виробничих сил та економічним розвитком регіонів. Це надає механізму бюджетного регулювання системних властивостей, спрямованих на забезпечення адекватності регулятивних заходів внутрішнім та зовнішнім змінам економічного середовища, та вимагає застосування адекватного економіко-математичного апарату для його моделювання.

Наведені вище проблеми знайшли відображення в дослідженнях як західних, так і провідних українських науковців. Серед вагомих наукових досліджень західних учених із питань формування теоретичних основ бюджетної системи, понятійного апарату, аналізу інструментів бюджетної політики слід виділити праці К.Ерроу, Дж.Кейнса, Е.Ліндала, Г.Манківа, А.Ослунда, А.Парето, Х.Розена, Дж.Сакса, П.Самуельсона, Дж.Стігліца, Д.Фішера, Я.Ширмера та інших. Вагомий внесок у формування теоретичних основ бюджетної системи та міжбюджетних відносин в умовах трансформації внесли також відомі українські вчені, зокрема, В.Геєць, А.Єпіфанов, А.Єріна, Б.Кваснюк, В.Кравченко, І.Луніна, В.Опарін, К.Павлюк, Ю.Пасечник, І.Сало, С.Слухай, В.Федосов, І. Чугунов, С. Юрій та інші.

Проблемами економіко-математичного моделювання бюджетної сфери займається невелике коло українських учених, хоча сьогодні в Україні сформована достатньо потужна школа математичного моделювання, серед її яскравих представ-ників слід відмітити О.Бакаєва, В.Бесєдіна, А.Великого, В.Гейця, В.Вітлінського, В.Вовка, В.Зарубу, М.Іванова, О.Карагодову, М.Кліменюка, О.Корольова, Т.Клебанову, Ю.Лисенка, С.Наконечного, М.Скрипниченко, О.Суслова, І.Ткаченка, В.Ситника, О.Шарапова, В.Єлейко, В.Христіановського та інших.

Необхідність підвищення ефективності державних рішень в умовах ускладнення взаємозв’язків та структури бюджетної системи потребує модернізації методів моделювання складових бюджету, запропонованих в працях зазначених вчених та інших фахівців, що робить актуальною розробку принципово нових підходів до дослідження механізму бюджетного регулювання з використанням системного аналізу.

Дійсно, на макрорівні бюджетна система є складовою частиною економічної системи, тому логічним є її регулювання з урахуванням системи взаємозв’язків основних економічних секторів, що приводить до побудови макроеконометричної моделі, в яку бюджетна система входить одним із складових блоків. Слід зазначити, що класичні макроекономічні моделі за своєю природою є статичними, не зважаючи на можливість введення в них елементів динаміки через адаптивні та раціональні очікування, а також лагові змінні. Принципово новим підходом є розробка динамічних макромоделей, які дозволяють одночасно досліджувати ефекти економічних рішень як у довгостроковій, так і у короткостроковій перспективі. Розробка концепції таких моделей є суттєвим кроком в системному моделюванні механізму бюджетного регулювання на макрорівні. Досі є не дослідженою проблема дії неочікуваних змін (шоків) на стан бюджетної системи, а також на стан економіки загалом. Розробка динамічних моделей аналізу впливу фіскальних шоків є важливим елементом глибшого розуміння взаємодії основних бюджетних та макроекономічних показників, і відповідно - особливостей бюджетного регулювання у разі виникнення фіскальних шоків. Оскільки бюджетні процеси на макро- та мезорівнях пов’язані між собою, то важливим заключним етапом є моделювання регіонального механізму бюджетного регулювання та міжбюджетної взаємодії. Особливої уваги у цьому контексті набуває аналіз наслідків регіональної політики, спрямованих у першу чергу на фінансове вирівнювання регіонів та соціальний захист населення. Відповідно, важливим етапом є дослідження та моделювання процесів вирівнювання соціальних та фінансових показників регіонів. У першу чергу потрібно дати відповідь на принципове питання щодо об’єктивних причин нерівності соціально-економічного регіонального розвитку та оцінки впливу рівня захисту прав власності на розвиток регіонів.

Актуальність цих проблем зумовила напрям наукового дослідження, яке присвячено розробці принципово нових підходів до системного моделювання механізму бюджетного регулювання як у контексті цілісної макромоделі відкритої економіки на макрорівні, так і в контексті врахування особливостей регіональної політики на мезорівні із застосуванням адекватного економіко-математичного інструментарію. Це повинно створити методологічну основу для подальших наукових досліджень, що можуть розвиватись за багатьма напрямами, оскільки матимуть вагоме наукове підґрунтя.

Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційна робота виконана згідно з планом наукових досліджень кафедри економіко-математичних методів Київського національного економічного університету в процесі розробки держбюджетної теми: “Теоретичні та практичні аспекти математичного моделювання економічних об’єктів та процесів”(№ДР 0101V009214). Особистий внесок автора полягає у розробці концепції системної формалізації взаємозв’язків бюджетних процесів на макро- та мезоекономічних рівнях та формування на її базі системи економіко-математичних моделей бюджетного регулювання на різних рівнях ієрархії. Дисертаційна робота здійснювалась відповідно до плану таких держбюджетних тем факультету економічних наук Національного університету “Києво-Могилянська академія”: 1) “Економетричні підходи до аналізу фінансової програми місцевих органів влади України” (№ ДР 0100U002174). Особистий внесок автора полягає в розробці концепції системного моделювання механізму бюджетного регулювання на регіональному рівні, у визначенні особливостей економетричного моделювання складових бюджетів місцевих органів влади, розробці системи моделей основних складових доходної та видаткової частин місцевих бюджетів з урахуванням нерівномірного розвитку регіонів, розробці концепції та підходів до визначення рівня розвитку регіонів та економічного потенціалу, а також розробці методології моделювання механізму розподілу трансфертів між регіонами України; 2) “Економетричні підходи до розробки макрофінансової програми України та фінансового вирівнювання регіонів” (№ ДР 0101U000919). Особистий внесок автора полягає у розробці концепції системного моделювання механізму бюджетного регулювання на макрорівні, в обґрунтуванні необхідності моделювання бюджетних процесів у контексті цілісної макромоделі відкритої економіки, у визначенні методологічних аспектів системного моделювання наслідків бюджетного регулювання; в обґрунтуванні наявності в цілісній бюджетній системі активних елементів, а саме доходної та видаткової частин, які вступають в складні взаємозв’язки між собою та зовнішнім середовищем, відповідно потребують окремого моделювання на основі застосування адекватних економетричних методів.

Об’єктом дослідження є бюджетні процеси та механізм їх регулювання на макро-та мезоекономічних рівнях в умовах трансформаційної економіки.

Предметом дослідження є теоретико-методологічні положення та інструментарій математичного моделювання механізму бюджетного регулювання на макро- та мезоекономічних рівнях.

Методами дослідження є методи загальної теорії систем та системного аналізу, методи економічної теорії та економічного аналізу, методи багатокритеріального аналізу, теорії імовірностей та математичної статистики, економетричні методи, зокрема методи лонгітюдних даних, симультативних систем рівнянь, методи аналізу часових рядів тощо.

Інформаційною базою дослідження послужили нормативно-правові та законодавчі акти з питань реалізації державної фінансової політики в Україні, звіти Міністерства фінансів України, Державного казначейства України, статистичні матеріали Держкомстату України.

Мета і завдання дослідження. Метою наукового дослідження є розробка концепції системного моделювання бюджетних процесів на макро- та мезоекономічних рівнях для визначення впливу основних інструментів бюджетного регулювання на економічний розвиток країни та її адміністративно-територіальних одиниць.

Досягнення мети здійснюється за рахунок вирішення таких завдань:

виявити сутність бюджету як державного регулятора економічного зростання на різних ієрархічних рівнях та визначити інструменти бюджетного впливу на соціально-економічний розвиток країни, а також проблеми їх формалізації;

розкрити сутність моделювання бюджетного регулювання на макро- та мезоекономічних рівнях та розробити концептуальні положення щодо розбудови підходів системного моделювання бюджетних процесів на різних ієрархічних рівнях;

розробити методологічні основи побудови та практичного застосування базової квазістатичної макроеконометричної моделі України для системного аналізу взаємодії основних секторів економіки, в контексті бюджетного регулювання, а також підходи до декомпозиції загальної макромоделі без порушення цілісності взаємозв’язків;

розробити концептуальні положення щодо динамічного аналогу базової макромоделі економіки України для одночасного моделювання як довгострокової рівноваги, так і короткострокової динаміки, а також моделювання адаптивних властивостей бюджетного регулювання на основі динамічних систем рівнянь;

запропонувати інструментарій моделювання динамічних ефектів стосовно змін фіскальних показників в умовах невизначеного середовища та методи їх кількісного оцінювання, а також побудувати адекватні економіко-математичні моделі;

визначити особливості моделювання доходної та видаткової частин бюджету України, розробити систему економетричних моделей доходів та видатків зведеного та державного бюджетів України на основі різних підходів;

виявити особливості системного моделювання механізму регіонального бюджетного регулювання та формування місцевих бюджетів на сучасному етапі розвитку економіки України, а також особливості регіональної політики щодо стимулювання рівномірного розвитку регіонів та зміцнення їх економічного потенціалу;

розробити систему економетричних моделей основних статей надходжень та видатків місцевих бюджетів з урахуванням особливостей регіонального розвитку;

розробити економіко-математичні моделі оцінки збіжності (конвергенції) фінансових показників регіонів України, впливу захисту прав власності на економічне зростання регіонів України та ефективність бюджетного регулювання на регіональному рівні; запропонувати концептуальні положення щодо моделювання механізму розподілу міжбюджетних трансфертів між регіонами України;

Наукова новизна отриманих результатів. Проведені дослідження дозволили одержати результати, що мають істотну наукову новизну:

Вперше розроблено:

концептуальну структурно-функціональну схему взаємозв’язків бюджетних процесів на макро- та мезоекономічних рівнях, що логічно об’єднує вхідні та вихідні інформаційні потоки результатів системного моделювання бюджетного регулювання на різних ієрархічних рівнях, міжбюджетних відносин та макроекономічної політики держави;

концептуальні положення щодо побудови базової квазістатистичної макроеконометричної моделі України для системного аналізу взаємодії основних секторів економіки в контексті бюджетного регулювання, яка на відміну від існуючих має наступні особливості: оптимальна агрегація; врахування механізмів адаптації, зокрема часткового пристосування; виділення в окремий блок ринку праці; застосування теорії постійного доходу щодо природи функції приватного споживання; відмінність у наборі ендогенних та екзогенних змінних монетарного сектору; відмінність у множині основних податків та різній техніці моделювання бюджетного сектору тощо;

концепцію динамічного аналога базової макроеконометричної моделі для моделювання адаптивних властивостей бюджетного регулювання на основі динамічних систем рівнянь, а також одночасного моделювання довгострокової рівноваги та короткострокової динаміки та концептуальні положення щодо економетричного моделювання динамічних ефектів від зміни фіскальних показників;

методи та економетричні моделі формалізованого оцінювання фіскальних шоків на основі нерекурсивної ортогоналізації залишків системи з використанням апріорної інформації про зв’язки між змінними, що дозволяє виявити рівень об’єктивності економічної концепції, покладеної в основу економічного розвитку держави, та емпірично оцінити ефекти впливу бюджетного регулювання на основні макроекономічні показники при виникненні фіскальних шоків;

систему економетричних моделей доходної та видаткової частин зведеного та державного бюджету України з урахуванням адаптивних механізмів, довгострокової пам’яті часових рядів та інших підходів, що дало змогу виробити рекомендації застосування різних типів моделей в залежності від мети бюджетного регулювання;

систему економетричних моделей основних надходжень та видатків місцевих бюджетів України на основі методів лонгітюдних даних, що дозволило врахувати особливості регіонального розвитку, виявити та обґрунтувати основні фактори впливу на їх формування;

економіко-математичні моделі оцінки збіжності (конвергенції) соціально-економічних показників регіонів України з обґрунтуванням специфікації, що базується на фундаментальних проблемах стаціонарної рівноваги та теорії еконо-мічного зростання. Розрахунки за моделями показали наявність умовної збіжності, при цьому виявлено, що міграція населення суттєво не впливає на її величину;

економіко-математичну модель аналізу впливу захисту прав власності на економічне зростання регіонів України та відповідну економетричну модель, яка пов’язує темпи економічного зростання регіонів з рівнем захисту прав власності та іншими факторами. Оцінка економетричної моделі на реальних даних підтвердила гіпотезу про те, що для України як для держави з перехідною економікою зростання рівня захисту прав власності приводить до підвищення темпів економічного зрос-тання та підвищення ефективності бюджетного регулювання на регіональному рівні.

Удосконалено:

Підходи до моделювання доходної та видаткової частин зведеного бюджету України за допомогою введення механізмів часткового пристосування та лагових змінних, що дозволяє враховувати раціональні та адаптивні очікування;

економетричну модель приватного споживання, яка базується на гіпотезі життєвого циклу – постійного доходу (LC-PIH) в комбінації з теорією раціональних очікувань, що дало змогу підтвердити адекватність їх застосування для України. Розрахунки показують, що значна частина українських споживачів має активне позичкове обмеження, решта обирає обсяг споживання у відповідності зі своїм постійним доходом;

Дістали подальшого розвитку:

методологічні положення стосовно моделювання механізму розподілу міжбюджетних трансфертів між регіонами України, що враховують рівні економічного розвитку регіонів та їх потенційних можливостей до зростання;

підходи до формулювання альтернативних варіантів політики бюджетного регулювання при виникненні фіскальних шоків, які використовують результати розрахунків за розробленими моделями аналізу наслідків дії фіскальних шоків.

Практичне значення отриманих результатів. Положення та висновки дисертаційної роботи доводять необхідність та доцільність застосування економіко-математичного моделювання механізму бюджетного регулювання на макро- та мезоекономічних рівнях. Розроблені макроеконометричні моделі економіки України, методи формалізованого оцінювання фіскальних шоків, побудовані структурні вектор-авторегресійні моделі для аналізу наслідків їх дії, система оригінальних моделей доходної та видаткової частин бюджету є універсальними і придатними для розробки прогнозів основних бюджетних показників на макрорівні, для аналізу наслідків та обґрунтування напрямів державної бюджетної політики та аналізу впливу бюджетного регулювання на соціально-економічний розвиток країни.

Розроблені концептуальні положення і методи системного моделювання механізму бюджетного регулювання на мезорівні можуть бути основою для обґрунтування та формування регіональної політики, спрямованої на фінансове вирівнювання та економічне зростання регіонів. Результати, отримані у дисертаційній роботі, знайшли практичне застосування при опрацюванні напрямів державної бюджетної політики, зокрема стосовно аналізу впливу фінансово-бюджетного регулювання на соціально-економічний розвиток держави, а також у процесі розробки проектів Програм діяльності Кабінету Міністрів України у частині фінансово-бюджетного регулювання (довідка Міністерства фінансів України від 28.10.04 № 03500-05/178-1, довідка Рахункової палати від 30.10.2004 № 001/3-1240, довідка Міністерства економіки та з питань європейської інтеграції України від 29.12.04 №25-29/528), а також у процесі підготовки науково-дослідних проектів та держбюджетних тем (довідка Інституту економічних досліджень та політичних консультацій в Україні від 8.10.04).

Теоретичні положення, методи і моделі, що складають наукову новизну дисертації, використовуються в навчальному процесі при підготовці фахівців зі спеціальностей “Економічна теорія”, ”Фінанси” у Національному університеті “Києво-Могилянська академія” (довідка №02/1051 від 6.10.2004), Київському національному економічному університеті (довідка від 16.09.2004), Міжнародному інституті бізнесу (довідка №83 від 24.09.2004) та Національній Академії державно-податкової служби України (довідка від 7.09.2004 р).

Апробація результатів дисертації. Основні теоретичні та методологічні положення дисертації доповідались на 17 Міжнародних та Всеукраїнських науково-практичних конференціях, зокрема: Міжнародній конференції “Econometric Inference into the Macroeconometric Dynamics of CIS Economies(MEET-CIS)” (Leicester, UK, 1998); Міжнародній науково-практичній конференції “Проблеми підвищення ефективності регіональної економіки” (Севастополь, вересень 1999 р.), Міжнародній науково-практичній конференції “Ризикологія в економіці та підприємництві” (Київ, березень 2001р.), Другій міжнародній науково-практичній конференції “Проблеми впровадження інформаційних систем і технологій в економіці та бізнесі” (Ірпінь, травень 2001р.), Міжнародному форумі експертів “ Система державних фінансів України: шляхи забезпечення прозорості та оптимальної децентралізації фінансових потоків”(Київ, березень 2001 р.); Другій Міжнародній економетричній конференції “Економетричні методи та моделі в економіці: Теорія та практика” (Львів, 2001р.); Другій та Третій Міжнародній науковій школі ”Моделювання та аналіз безпеки та ризику в складних системах”(Санкт-Петербург, Росія, липень 2002р., серпень 2003р.); Міжнародній практичній конференції “Вплив ринку і державного регулювання на розвиток фінансово-кредитної системи України (Харків, травень 2003р.); Міжнародній науково-практичній конференції “Інформаційні технології в економіці та підприємництві: проблеми науки, практики та освіти”(Запоріжжя, травень 2003 р.); Third Intrenational Conference “ Konbin-2003: Safety and Reliability” (Gdynia, Poland, May 2003); Сьомій Міжнародній школі з економіко-математичних методів в економіці, фінансах та страхуванні (Ласпі, Україна, вересень 2003 р.), Науково-практичній конференції ”Стратегія монетарної політики: проблеми вибору та застосування”(НБУ, Світовий банк, Київ, квітень 2002р.), Всеукраїнській науково-методичній конференції “Проблеми економічної кібернетики” (Запоріжжя, вересень 2002р.), Всеукраїнській науково-практичній конференції ” Актуальные проблемы и перспективы развития экономики Украины” (Алушта, вересень 2004р.), Всеукраїнській науково-практичній конференції “Розвиток фінансової системи України в умовах ринкової трансформації”(Вінниця, жовтень 2004р.), а також на Днях науки НаУКМА(1999-2004 рр.).

Основні висновки та результати дослідження обговорювались та доповідались на науково-практичних семінарах у Міністерстві фінансів України ( Київ, 2002, 2003, 2004 рр.), на Всеукраїнському науковому семінарі ”Моделювання та ризикологія економічних систем”, на кафедрі економічної кібернетики Національного університету ім. Тараса Шевченка та кафедрі фінансів НаУКМА.

Особистий внесок здобувача. Сформульовано концептуальні положення системного моделювання механізму бюджетного регулювання на макро- та мезоекономічних рівнях та розроблено відповідний економіко-математичний інструментарій, застосування якого підвищує обґрунтованість управлінських рішень у сфері бюджетного регулювання на державному та регіональному рівнях. Концептуальні положення, алгоритми розрахунків, висновки та рекомендації, які виносяться на захист, одержані автором самостійно.

Публікації. Наукові положення, висновки і результати дисертаційного дослідження опубліковані в 45 наукових працях (з них 1 одноосібна монографія, 2 монографії у співавторстві, 2 підручники та навчальних посібники, 2 наукові книги). У наукових фахових виданнях - 22 публікації. Загальний обсяг публікацій складає 154,62 д.а., з яких автору належить 120,12 д.а.

Структура та обсяг дисертаційної роботи. Дисертація складається з вступу, п’яти розділів, висновку, списку використаних джерел, 5 додатків. Загальний обсяг роботи складає 395 сторінок. Текст дисертації містить 40 рис. на 23 стор. та 33 табл. на 17 стор. Список використаних джерел налічує 205 найменувань.

ОСНОВНІ ПОЛОЖЕННЯ ДИСЕРТАЦІЙНОЇ РОБОТИ

У вступі обґрунтовано актуальність теми дослідження, сформульовано предмет, об’єкт, мету дослідження, наукову новизну, теоретичну та практичну цінність роботи.

У розділі 1 ”Теоретико-методологічні основи системного моделювання механізму бюджетного регулювання на макро- та мезоекономічних рівнях” розкрито сутність бюджету як державного регулятора економічного зростання, що полягає у використанні основних інструментів бюджетної політики на різних ієрархічних рівнях для впливу на динаміку показників економічного зростання. Визначено методологічні основи системного моделювання механізму бюджетного регулювання на основі структурно-функціональних взаємозв’язків між бюджетами різних ієрархічних рівнів, що дозволяє формалізувати адаптивні механізми міжбюджетної взаємодії з метою сприяння економічного розвитку країни та її адміністративно-територіальних одиниць.

Бюджетно-податкова (фіскальна) політика суттєво впливає на забезпечення зайнятості та виробництво неінфляційного ВВП шляхом зміни державних видатків, системи оподаткування та підходів до формування державного бюджету в цілому. Основними інструментами її проведення є ставки оподаткування у доходній частині та обсяги державних видатків - у видатковій. Вплив бюджетно-податкової політики на рівень рівноважного доходу традиційно аналізується в рамках IS-LM моделі для закритої економіки або її аналога для відкритої економіки – моделі Манделла-Флемінга та їх основних модифікацій, запропонованих Саксом. Для того, щоб перейти до кількісного аналізу наслідків зміни податків (або державних видатків) на ВВП та інші макроекономічні показники, необхідно вийти за рамки теоретичної моделі IS-LM аналізу та розробляти більш складні та реалістичні версії таких моделей на основі економіко-математичних, зокрема економетричних методів.

Показано, що державний бюджет як основний інструмент державного регулювання соціально-економічних процесів потребує системного підходу при моделюванні: макрорівень (зведений та державний бюджети) та мезорівень (бюджети місцевих органів влади на регіональному рівні). Обґрунтовано, що на макрорівні економетричні моделі з механізмами корегування помилки є достатньо ефективним інструментом не тільки в прогнозуванні, але й для формалізації регулятивних властивостей бюджету. В основу моделі корегування помилки (ECM) покладена концепція коінтеграції змінних, а сама модель має такий загальний формалізований вигляд:

, де - вектор моделюючих змінних; - оператор перших різниць; ,- матриці невідомих коефіцієнтів. Зазначимо, що ранг матриці вказує на наявність та кількість коїнтеграційних рівнянь, - вектор випадкових величин(збурень). У порівнянні з багатофакторною регресією, моделі корегування помилок не вимагають попереднього розподілу досліджуваних змінних на екзогенні та ендогенні; вони одночасно відображають короткострокові та довгострокові аспекти динаміки досліджуваних показників та вимагають мінімальної кількості змінних для її опису, а отже, мінімальної наявної інформації.

При моделюванні бюджетних процесів важливим є врахування суб’єктивних факторів на основі механізмів раціональних та адаптивних очікувань та часткових пристосувань. Відповідно, запропоновано концептуальні положення щодо моделювання складових бюджету на основі механізму очікувань. Введення цих механізмів у моделі істотно спрощує процес бюджетного моделювання на першому, другому та четвертому етапах (етапі складання проекту бюджету, етапі розгляду та прийняття бюджету, етапі підготовки та розгляду звіту про виконання бюджету). В окремих випадках при оцінці наслідків змін бюджетної політики доцільно використовувати імовірнісні моделі.

Макроекономічний клімат у країні, в свою чергу, має зворотний вплив на прийняття рішень на мезорівні - рівні регіонів, тому актуальність використання прогнозів та розробка адекватного економіко-математичного інструментарію для моделювання бюджетних процесів на рівні регіонів (мезорівні) постійно зростає. Місцеві бюджети відіграють винятково важливу роль у бюджетній системі України, наприклад, у 2002 в них акумулювалось 31,7% доходів (за планом 28,6%), а видатків 41,8% (план 40%), у 2003 році доходів акумулювалося 30% (за планом 28,9%), а видатків 41,5% (план – 40,6%). Частка як видатків, так і доходів у зведеному бюджеті є достатньо високою, тому проблема введення нової моделі міжбюджетних взаємовідносин, яка б ґрунтувалась на реальних потребах сьогодення, стоїть достатньо гостро. Важливим інструментом організації міжбюджетних взаємовідносин в Україні є трансферти. Рис. 1 ілюструє поступове збільшення обсягів та часток трансфертів у доходах місцевих бюджетів, а отже, й підвищення їхньої ролі як інструменту бюджетного регулювання.

Рис.1. Динаміка частки міжбюджетних трансфертів у доходах місцевих бюджетів України у 1992-2004 рр.

Обґрунтовано необхідність використання моделей лонгітюдних даних при моделюванні механізму бюджетного регулювання на регіональному рівні. Специфіка моделей лонгітюдних даних надає можливість додатково розбивати збурення на кілька компонентів та, в залежності від трактування, розглядати їх як моделі з фіксованими ефектами або моделі з випадковими ефектами загального вигляду: , де - матриця порядку (k x 1) пояснюючих змінних (факторів) без константи; - вектор невідомих параметрів. Припущення, згідно з яким середній рівень для i- го об’єкту може відрізнятись від середнього рівня j-го, але є постійним для різних періодів часу, реалізується в моделі за допомогою різних значень перетину ; i=1,2,3,…,N. У випадку моделей з випадковими ефектами перетини трактуються як випадкові величини, а у випадку моделей з фіксованими ефектами вони розглядаються як константи.

Проведений аналіз особливостей застосування сучасних економетричних методів при системному моделюванні бюджетних процесів на макро- та мезоекономічних рівнях дозволяє запропонувати наступну концептуальну структурно-функціональну схему взаємозв’язків між різними рівнями бюджетної системи, що наведена на рис. 2. Основним етапом моделювання повинна стати розробка базової макроеконометричної моделі, яка дозволить програти альтернативні сценарії бюджетного регулювання, оцінити наслідки певних змін у фіскальній або монетарній політиці та відповідно до обраного плану економічного розвитку спрогнозувати основні макроекономічні показники, які, в свою чергу, є основою для розробки бюджету на наступний рік. При цьому необхідно підходити до складових бюджетів різних рівнів як до активних елементів цілісної системи, яким притаманні складні взаємозв’язки між собою та зовнішнім середовищем, що вимагає їх окремого системного моделювання з метою визначення впливу основних регулюючих інструментів на їх величину та отримання якісних прогнозів.

Розраховані прогнозні значення надходжень та видатків макрорівня, в свою чергу, є орієнтиром для системного моделювання надходжень та видатків мезорівня. На мезоекономічному рівні, виходячи з особливостей врахування нерівномірностей розвитку регіонів та їх специфіки, необхідно побудувати систему моделей надходжень та видатків бюджетів з метою аналізу інструментів впливу на їх значення та з розрахунком відповідних прогнозних значень. Важливим, за такою схемою, є не тільки моделювання механізмів бюджетного регулювання та бюджетної взаємодії по вертикалі, а й моделювання міжбюджетної взаємодії по горизонталі, виходячи з особливостей розвитку регіонів України, їх економічного потенціалу та враховуючи їхню схильність до економічного зростання.

У розділі 2 “Розробка базової квазістатичної макроеконометричної моделі в контексті бюджетного регулювання” запропоновано концептуальні положення побудови базової квазістатичної макроеконометричної моделі для аналізу взаємодії основних секторів економіки, особливістю якої є модульна структура з синтезним та декомпозіційним ефектами, обґрунтовано специфікацію кожного окремого рівняння системи. Розроблено концептуальні положення щодо розробки сценаріїв та перевірки чутливості моделі до дії фіскальних екзогенних шоків. Проведено порівняльний аналіз існуючих концепцій побудови макромоделей з базовою, що дозволило виявити її особливості. Запропоновано концептуальні положення щодо декомпозиції загальної макромоделі та аналізу альтернативних сценаріїв бюджетного регулювання на основі виокремленого бюджетного сектору.

Обґрунтовано, що аналіз наслідків бюджетного регулювання на макрорівні доцільно проводити в рамках єдиної макромоделі економіки України. Таким чином, її розробка стає серцевиною системного моделювання механізму бюджетного регулювання на макрорівні. З методологічної точки зору структуру базової макромоделі краще представити як взаємодію певних агрегатів (блоків або модулів) відповідно до Системи Національних Рахунків. Така декомпозиція, з одного боку, дозволяє краще зрозуміти та промоделювати взаємозв’язки між окремими блоками, а з іншого – концентрує увагу на особливостях функціонування кожного окремого блока, що при їх подальшому об’єднанні робить модель в цілому більш адекватною реальній дійсності.

Розроблена базова макромодель складається з п’яти блоків: реального, монетарного, зовнішнього, бюджетного секторів та ринку праці. Сектори (блоки), в свою чергу, описують взаємозв’язки між основними макроекономічними показниками. Для логічного об’єднання окремих секторів (підсистем) в єдину систему розроблена концептуальна блочно-структурна схема базової макроеконометричної моделі, яка є формалізуючим інструментом для визначення елементів моделі та опису взаємозв’язків між ними на якісному рівні (рис. 3). Зауважимо, що в цій схемі використовувались такі скорочення: ВВП – валовий внутрішній продукт; ІСЦ – індекс споживчих цін; ІЦВ – індекс цін виробників; М2 - монетарний агрегат.

На основі розробленої концептуальної схеми моделі аналізувався та формалізувався кожний блок (сектор) моделі окремо з наступною перевіркою адекватності загальних взаємозв’язків.

Розроблені концептуальні положення щодо побудови квазістатичної макроеконометричної моделі включають: концепцію розробки базової макроеконометричної моделі для аналізу наслідків бюджетного регулювання; загальний опис структури макроеконометричної моделі України та детальне обґрунтування специфікації кожного окремого рівняння; характеристику ендогенних та екзогенних змінних; аналіз чутливості моделі до екзогенних шоків; методологію розробки сценаріїв та визначення динамічних мультиплікаторів. У кінцевому варіанті модель складається з 46 регресійних рівнянь та тотожностей.

На основі розробленої базової макроеконометричної моделі отримані результати, що є досить важливими як у теоретичному, так і в практичному аспектах. Наприклад, розрахунки на реальній інформації показали, що теорія постійного доходу достатньо успішно може бути застосована до аналізу поведінки українських споживачів; заборгованість по заробітній платі суттєво впливає на попит на працю, середню зарплатню, відсоткові ставки; запаси мають вплив на прийняття рішень щодо інвестування. До того ж, відсоткові ставки значно впливають на інвестиції. Як і у багатьох країнах перехідного періоду, в Україні ефект заміни валюти має значний вплив на споживання та обмінний курс. За інших рівних умов девальвація гривні веде до меншого споживання. У той же час менший рівень заміни валюти зменшує девальваційний тиск на місцеву валюту.

Рис. 3. Концептуальна блочно-структурна схема базової економетричної моделі України

Аналіз прогнозної якості моделі показав, що вона відтворює часові ряди даних достатньо точно, наприклад, середня абсолютна відсоткова помилка знаходиться в межах від 1% до 5%. Дисперсія Тейла та пропорції зміщення є достатньо малими, що є додатковим аргументом на користь високої якості моделі та можливості використання її для аналізу наслідків бюджетного регулювання, зокрема до зміни державних видатків та податків. Показано, що збільшення державних видатків на 1 млрд.грн. веде до зростання номінального ВВП на 1.22 млрд.грн., а при збільшенні грошової бази на 1 млрд.грн. номінальний ВВП зростає більш ніж майже вдвічі ( на 2.55 млрд). Суттєвий вплив на зростання номінального ВВП має сумарне збільшення у державних видатках та грошовій базі (номінальний ВВП зростає на 3.73 млрд.грн. при збільшенні на 1 млрд. грн. державних видатків та грошової бази). Аналогічна закономірність характерна і для реального ВВП. Реальний ВВП є більш чутливим до змін у грошовій базі, ніж до змін у державних видатках. Сумарне збільшення обох показників приводить до значно більшого ефекту на реальний ВВП, ніж ефект, спричинений збільшенням кожного з показників окремо.

Проведені розрахунки по базовим сценаріям для минулих років дали результати, які є порівняними з фактичними даними за цей період. Ці результати свідчать про концептуальну правильність розробленої базової макромоделі економіки України.

Розроблену базову макромодель можна віднести до класу квазістатичних, оскільки вона вміщує в собі певні елементи динаміки за рахунок введених механізмів адаптації та лагових змінних.

Обґрунтовано, що не менш важливою є й зворотня задача, а саме декомпозиція розробленої макроеконометричної моделі на підсистеми без порушення цілісності взаємозв’язків, що ілюструються прикладом виокремлення бюджетного блоку з макромоделі.

Результати розрахунків та отриманих значень статистичних критеріїв дають змогу зробити висновок про достатньо високу прогнозну якість та адекватність виокремленої моделі бюджетного сектору.

У розділі 3 “Системне моделювання динамічних ефектів від зміни фіскальних показників” розроблено концепцію формування динамічної макроеконометричної моделі України, яка дозволяє поєднувати довгострокові рівноважні зв’язки та механізми короткострокового динамічного пристосування і є логічним удосконаленням розробленої базової квазістатичної макроеконометричної моделі. Досліджено особливості специфікації динамічних систем рівнянь та побудови функцій імпульсних відгуків у динамічних моделях. Розроблено інструментально-програмний комплекс моделювання та аналізу дії фіскальних шоків в економіці України, що дало змогу проаналізувати можливі варіанти бюджетного регулювання в разі їх виникнення.

Динамічна макроеконометрична модель України зорієнтована на аналіз динамічної поведінки економічних систем, їх реакції на непередбачувані структурні зміни та шоки, аналіз швидкості повернення до рівноважного стану та адаптивних властивостей бюджетного регулювання на основі динамічних систем рівнянь.

За своєю структурою запропонована динамічна модель є модифікацією розробленої базової квазістатичної макроеконометричної моделі і також складається з п‘ятьох блоків: ринку праці; реального та зовнішньоекономічного секторів; монетарного сектору, який розбивається на два підсектори: гроші та цінові індикатори і дефлятори, а також бюджетного сектору.

У кожний із блоків, за новою концепцією, введені рівняння з механізмом довгострокового пристосування, що робить модель динамічною та дозволяє одночасно аналізувати як довгострокові зв’язки, так і короткострокову динаміку за допомогою функцій імпульсних відгуків, а також розраховувати динамічні мультиплікатори та коефіцієнти еластичності основних керованих змінних. Наприклад, у бюджетному секторі розглядаються податкові надходження, урядові видатки, бюджетний дефіцит. Модель даного сектору є необхідною для аналізу наслідків бюджетного регулювання у довгостроковій та короткостроковій перспективі та розробки шляхів, що сприятимуть економічному зростанню України. Вона складається з 35 регресійних рівнянь та тотожностей, що описують основні взаємозв’язки цього сектору. На відміну від базової макромоделі, бюджетний сектор динамічної макромоделі є достатньо деталізованим і тому більш гнучким для аналізу. Механізми довгострокового пристосування введені при моделюванні основних податкових надходжень, враховується також перехід від функціональної до економічної класифікації по видатках.

Розглянуто та прокоментовано використання динамічних макромоделей в системі підтримки прийняття управлінських рішень та при розробці сценаріїв бюджетного регулювання.

Розроблено інструментально-програмний комплекс моделювання та аналізу дії фіскальних шоків, який дозволяє виявити об’єктивність економічної концепції покладеної в основу економічного розвитку держави та емпірично оцінити ефекти впливу бюджетного регулювання на основні макроекономічні показники при виникненні фіскальних шоків.

Розроблені економетричні моделі для аналізу динамічних ефектів фіскальних шоків можна віднести до класу структурних вектор-авторегресійних моделей (SVAR-моделі), які мають наступний формалізований вигляд:

, (1)

де є вектором ендогенних змінних, - вектор екзогенних змінних, - матричний поліном лагів; - вектор структурних шоків (збурень), які за припущенням не корелюють між собою в різних рівняннях системи.

Моделювання динамічного ефекту фіскальних шоків на економіку (ВВП) проводилось як на основі базової моделі типу (1), що включає три основних макроекономічних змінних, а саме ВВП, державні видатки та податки, так і на основі її модифікованій версії з включенням додаткових змінних: споживання, інвестицій та рівня цін. Відповідно, приведеною формою базової SVAR моделі є модель: , де - вектор логарифмів податків, державних видатків та ВВП в реальному вимірі. Зауважимо, що модель допускає введення додаткових екзогенних змінних, наприклад якісних (dummy) змінних для опису нетипових ситуацій або сезонності (вектор змінних Z); є, відповідно, вектором структурних шоків моделі (1); є вектором залишків моделі в приведеній формі. У загальному випадку припускається наявність ненульової кореляції між залишками окремих рівнянь системи в приведеній формі. Для того, щоб проаналізувати динамічний ефект структурних шоків , , їх потрібно ідентифікувати (оцінити), що в свою чергу вимагає оцінки системи рівнянь, яка пов’язує залишки приведеної VAR моделі та структурні шоки (випадкові величини структурної VAR моделі): . Запропонована оригінальна методологія ідентифікації параметрів такої системи з використанням інституціональної інформації щодо податків та видатків, а також інформації з спеціально розроблених допоміжних регресій. Це в свою чергу дає змогу оцінити структурні шоки, які є екзогенними до фіскальних змінних, та використати їх для побудови імпульсної функції відгуків для ВВП, споживання інвестицій та цін, тобто проаналізувати динаміку зміни основних макропоказників при виникненні фіскальних шоків. Графічне відображення розрахованих функцій відгуків від дії видаткових та податкових шоків наведені на рис.4.

Побудовані функції імпульсного відгуку та розраховані відповідно ним кількісні значення дозволяють проаналізувати вплив фіскальних шоків на динаміку зміни основних макроекономічних показників. Загалом, ефект фіскальної політики в Україні відповідає ефектам, що характерні для розвинутих країн. Таким чином, є підстави вважати, що економічна політика, рекомендована для розвинутих країн, може бути застосована також і для української економіки. Відповідно може бути застосовано і накопичений досвід щодо бюджетного регулювання, оскільки ефекти фіскальної політики є ідентичними, принаймні діють в одному напрямі.

У розділі 4 “Декомпозиція та системне моделювання основних макроекономічних показників бюджету” обґрунтовано, що системне моделювання механізму бюджетного регулювання вимагає глибокого вивчення не тільки поведінки та структури бюджетної системи в цілому, але й окремих її елементів як об’єктів моделювання. Відповідно, розроблено систему економетричних моделей складових бюджету України, в яких враховуються різні підходи при моделюванні, зокрема механізми корегування помилки, часткові пристосування, адаптивні та раціональні очікування, довгострокова пам’ять часових рядів тощо. Проведено аналіз результатів розрахунків на основі різних підходів, який показав значні переваги застосування моделей з механізмами динамічної адаптації.

Рис.4. Графік імпульсних відгуків макроекономічних показників на шок у фіскальних змінних

Показано, що при переході до ринкової економіки актуальними стають дослідження довгострокових тенденцій бюджетних процесів в поєднанні з короткостроковими змінами. Ця проблема знайшла своє вирішення у рамках динамічних економетричних моделей, зокрема у векторних моделях корегування помилки (error correction model, VECM). Перевірка вхідних часових десезоналізованих часових рядів основних бюджетних показників на стаціонарність та коінтеграцію показала, що передумови для побудови VECM виконуються, це дало змогу розробити моделі для основних складових доходної частини бюджету, а саме надходжень від податку на додану вартість; податку на прибуток підприємств; податку з доходів фізичних осіб; акцизів; плати за землю; доходів до державних фондів; неподаткових надходжень. Як приклад наведемо результати моделювання на основі векторних моделей корегування помилки податку на додану вартість, який є одним з основних податків української фіскальної системи та забезпечує приблизно 30% надходжень до зведеного Державного бюджету України.

Оцінка моделі корегування помилки (ЕСМ)