ВИСНОВКИ ДО РОЗДІЛУ 3
КИЇВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ ЕКОНОМІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ
МАЗУР МАРГАРИТА ВІКТОРІВНА
УДК 311.17:336.748.12
СТАТИСТИЧНИЙ АНАЛІЗ ІНФЛЯЦІЙНОГО ПРОЦЕСУ
В ЕКОНОМІЦІ УКРАЇНИ
Спеціальність 08.03.01 – Статистика
АВТОРЕФЕРАТ
дисертації на здобуття наукового ступеня
кандидата економічних наук
Київ – 2005
Дисертацією є рукопис.
Робота виконана на кафедрі статистики Київського національного економічного університету Міністерства освіти і науки України
Науковий керівник – | доктор економічних наук, професор
Моторин Руслан Миколайович,
Київський національний економічний університет, професор кафедри статистики
Офіційні опоненти: – | доктор економічних наук, професор
Ревенко Андрій Пилипович,
Інститут економічного прогнозування НАН України, головний науковий співробітник відділу економічного зростання та структурних змін в економіці
– | кандидат економічних наук, доцент
Червона Світлана Петрівна,
Державна академія статистики, обліку та аудиту Державного комітету статистики України, декан факультету обліку та аудиту, доцент кафедри економічної статистики
Провідна установа – | Київський національний університет імені Тараса Шевченка, кафедра обліку та аудиту
Захист відбудеться “_19_” грудня 2005 р. о 1600 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 26.006.01 у Київському національному економічному університеті, 03680, м. Київ, пр. Перемоги 54/1, ауд. 317.
З дисертацією можна ознайомитися у бібліотеці Київського національного економічного університету, 03680, м. Київ, пр. Перемоги 54/1, ауд. 201.
Автореферат розіслано “ _18_” листопада 2005 р.
Вчений секретар
спеціалізованої вченої ради,
кандидат технічних наук, професор |
О.Д. Шарапов
ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ
Актуальність теми. Інфляційний процес є одним із індикаторів макроекономічної нестабільності розвитку як економіки України, так і економіки інших країн. Збереження низьких, неруйнівних для національного ринку темпів інфляції є важливим державним завданням, від вирішення якого залежить економічне зростання, монетарна та валютно-курсова політика, прибутковість підприємств, рівень життя населення. Інститутом соціології НАН України останні десять років проводиться ранжування 18 основних видів страхів населення. При цьому у 2004 році за результатами опитування населення переважає страх зростання цін (75,3%), що обумовлює актуальність дослідження інфляційного процесу, який, в першу чергу, впливає на рівень життя населення.
Дослідженню інфляційного процесу були присвячені наукові праці вчених і практиків України та країн СНД: А.С. Гальчинського, І.І. Єлісєєвої, В.І. Лисицького, О.М. Мельника, Р.М. Моторина, В.С. Найдьонова, М.В. Пугачової, Н.Н. Райської, В.С. Стельмаха, А.А. Циплакова, А.А. Шустікова та ін., а також іноземних вчених та практиків Дж. М. Кейнса, П. Ліппе, Дж. Мерфі, Р. Торвея, І. Фішера та ін. Щодо сучасних проблем удосконалення вимірювання інфляції, то слід відмітити дослідження І.П. Горячевої, А.П. Ревенка та Л.Г. Рождєственської.
Але методологічні аспекти комплексного статистичного вимірювання та аналізу інфляційного процесу в Україні в науковій літературі висвітлені недостатньо. Актуальними залишаються проблеми дослідження механізму та причин виникнення інфляційного процесу, удосконалення методологічних аспектів вимірювання інфляції, зокрема розрахунку індексу споживчих цін, виявлення та оцінювання впливу факторів на інфляційний процес, прогнозування інфляції, визначення рівня прихованої інфляції.
В умовах переходу Держкомстату України до міжнародних стандартів обліку та статистики існує потреба у вдосконаленні методики розрахунку основних показників інфляції та методології аналізу інфляційного процесу. Згідно з міжнародними стандартами Держкомстат України розраховує систему індексів цін, які на різних стадіях кругообігу продукту використовуються для вимірювання інфляційного процесу. Так, на стадіях виробництва, розподілу та обміну показниками інфляції є відповідно індекс цін виробників промислової продукції, індекс цін реалізації сільськогосподарської продукції, індекс тарифів на вантажні перевезення транспортом, на стадії споживання – індекс споживчих цін, на стадії нагромадження – індекс цін інвестицій в основний капітал.
В ринковій економіці пріоритетом є регулювання та управління сукупним кінцевим попитом, що обумовлює актуальність вивчення саме індексу споживчих цін та напрямів вдосконалення методики його розрахунку.
Необхідність узагальнення існуючих методологічних підходів до статистичного аналізу інфляційного процесу обумовили вибір теми дисертаційної роботи.
Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами.
Дисертація виконувалась у відповідності з:
– Планом проведення науково-дослідних робіт Науково-технічного комплексу статистичних досліджень Державного комітету статистики України в межах напряму “Розробка методологічних положень статистики соціально-економічного розвитку України” за темою “Удосконалення системи статистичних показників за визначеними галузями статистики” (державний реєстраційний номер 0104V007362). Особисто автором запропоновані розрахунки індексу споживчих цін для всього населення України з використанням розподілу споживчих грошових витрат міського і сільського населення, елімінування сезонних коливань індексу споживчих цін, побудова показників фінансових результатів діяльності підприємств, скоригованих на інфляцію, побудова зведеного індексу інфляції.
– Планом науково-дослідних робіт кафедри статистики Київського національного економічного університету як складова частина теми “Методологія і методика статистичного аналізу соціально-економічних явищ і процесів” (державний реєстраційний номер 01100U006873). Особисто автором розкрито механізм інфляційного процесу в економіці України, і, проаналізувавши сучасні концепції інфляції, запропоновано методологічні підходи до вимірювання прихованої інфляції на споживчому ринку, а також проведена оцінка впливу факторів на індекс споживчих цін.
Мета і завдання дослідження. Метою дисертаційної роботи є розробка теоретико-методологічних та методичних положень щодо статистичного аналізу інфляційного процесу в Україні.
Відповідно до вказаної мети були визначені такі завдання дослідження:
– розробити методологічні підходи до розкриття причин виникнення та механізму інфляційного процесу в економіці України на основі аналізу сучасних концепцій інфляції;
– обґрунтувати методологічний підхід до розрахунку індексу споживчих цін для всього населення України з використанням розподілу споживчих грошових витрат не тільки міського, а і сільського населення;
– розробити методологічні підходи до елімінування сезонних коливань індексу споживчих цін;
– виявити основні фактори індексу споживчих цін та проаналізувати їх вплив на інфляцію;
– визначити рівень прихованої інфляції на споживчому ринку з врахуванням диференціації населення за доходами;
– розробити принципи, методологічні засади та практичні рекомендації до коригування фінансових результатів діяльності підприємств України на інфляцію;
– побудувати зведений індекс інфляції та визначити напрями його застосування.
Об’єктом даної роботи є інфляційний процес в економіці України.
Предметом даної роботи є методологія статистичного аналізу інфляційного процесу в Україні.
Методи дослідження. У дисертації знайшли застосування основні статистичні методи: аналіз часових рядів; кореляційно-регресійний аналіз; порівняння; табличний, індексний, графічний методи та ін., а також такі загальнонаукові методи і прийоми, як діалектичний метод пізнання, аналіз і синтез, системний підхід.
Дисертаційну роботу виконано з використанням пакету прикладних статистичних програм Statistica. Інформаційною базою дослідження є матеріали Держкомстату України, Національного банку України та “International Financial Statistics”, який щомісячно видається МВФ.
Наукова новизна одержаних результатів полягає в удосконаленні методології статистичного аналізу інфляційного процесу, яка дозволить підвищити надійність оцінювання зміни цін в умовах проведення політики грошово-кредитного регулювання в Україні.
У дисертації вперше:
– вдосконалено методологію статистичного аналізу інфляційного процесу на основі коригування індексу споживчих цін з врахуванням розподілу споживчих грошових витрат сільського населення, що дозволить підвищити якість і надійність вимірювання інфляційного процесу;
– здійснено елімінування сезонних коливань індексу споживчих цін, що розширило сферу застосування цього показника при оцінюванні інфляційного процесу;
– запропоновано алгоритм визначення рівня прихованої інфляції на споживчому ринку з врахуванням диференціації населення за доходами, що дозволило оцінити вплив нерівності розподілу доходів населення на інфляційний процес.
Одержали подальший розвиток:
– концептуальні підходи до вивчення причин виникнення та механізму інфляційного процесу;
– методологічні підходи до побудови зведеного індексу інфляції з врахуванням прихованої інфляції;
– методологія аналізу впливу основних макроекономічних факторів на інфляційний процес.
Удосконалено:
– методологію коригування фінансових результатів діяльності підприємств з використанням системи індексів цін, що забезпечує реальне оцінювання показників фінансових результатів з врахуванням інфляції, і відповідно прийняття оптимальних управлінських рішень.
Практичне значення отриманих результатів полягає у підвищенні рівня аналітичної роботи Департаменту статистики цін Державного комітету статистики України, у використанні результатів дослідження в процесі здійснення грошово-кредитної політики Уряду і НБУ для забезпечення фінансової стабільності та економічного зростання країни, соціального захисту доходів населення, визначення прибутку підприємств з урахуванням інфляційних втрат. Запропоновані в роботі підходи дозволять підвищити якість вимірювання інфляційного процесу, з урахуванням інфляції скоригувати фінансові результати діяльності підприємств, оцінити рівень прихованої інфляції, визначити основні фактори інфляційного процесу та оцінити зміну їх впливу за часом, а також здійснити прогноз інфляції.
Результати дисертаційної роботи впроваджені у практику аналітичної роботи Департаменту статистики цін Державного комітету статистики України (довідка № 17/1-1-4/45 від 04.04.2005 р.).
Наукові результати дисертації використано також Науково-технічним комплексом статистичних досліджень Державного комітету статистики України при виконанні науково-дослідних робіт щодо удосконалення системи статистичних показників інфляції (довідка № 63 від 24.03.2005 р.).
Методологічні та теоретичні розробки дисертаційної роботи використовуються автором у навчальному процесі Київського національного економічного університету при викладанні дисциплін “Економічна статистика”, “Система національних рахунків” та “Статистика ринку товарів і послуг” (довідка від 15.02.2005 р.).
Особистий внесок здобувача. Дисертаційна робота є закінченим, самостійно виконаним дослідженням, яке має наукове та практичне значення. Всі наукові результати, які викладені в дисертації і виносяться на захист, отримані автором особисто. З наукових праць, опублікованих у співавторстві, в дисертаційній роботі використані лише ті ідеї і положення, які є результатом особистих досліджень здобувача.
Апробація результатів дослідження. Основні результати дисертаційної роботи доповідались на міжнародній конференції “Проблеми економічної статистики в країнах з перехідною економікою” (м. Київ, Київський національний економічний університет, 2001 рік); на дев’ятому Польсько–Словацько–Українському семінарі “Соціально-економічні наслідки перехідних процесів в центральних та східних європейських країнах” (Польща, м. Криниця, 2002 рік), а також на ІІ Науково-практичній конференції з нагоди Дня працівників статистики “Система державної статистики в Україні: сучасний стан, проблеми, перспективи” (м. Київ, 5 грудня 2003 року).
Публікації. За результатами виконаного дослідження опубліковано 9 наукових праць загальним обсягом 5 друк. арк., зокрема п’ять праць у наукових фахових виданнях обсягом 2,68 друк. арк., матеріали і тези трьох доповідей та виступів на конференціях.
Обсяг і структура дисертації. Дисертація складається з вступу, трьох розділів, висновків, списку використаних джерел та додатків. Загальний обсяг роботи становить 157 сторінок друкованого тексту. Дисертація містить 32 таблиці на 23 сторінках, 15 рисунків на 8 сторінках та три додатки на 11 сторінках. Список використаних джерел налічує 155 найменувань.
ОСНОВНИЙ ЗМІСТ ДИСЕРТАЦІЇ
У дисертаційній роботі розглядаються нові науково-методологічні та практичні розробки по вдосконаленню методології статистичного аналізу інфляційного процесу в економіці України.
У вступі обґрунтовується актуальність проблеми статистичного вимірювання та аналізу інфляційного процесу, формулюється мета, розкриваються основні завдання дослідження, наукова новизна і практична значимість роботи, наводяться дані щодо реалізації і впровадження результатів роботи, її апробації та публікації основних результатів дослідження в наукових фахових виданнях.
У розділі 1 “Методологічні основи статистичного аналізу інфляційного процесу” викладено основні діючі підходи до статистичного вимірювання інфляції, визначені причини виникнення та механізм інфляційного процесу.
В статистичній практиці розраховується система індексів цін, методологічною основою побудови яких є Система національних рахунків (СНР), яка охоплює усі стадії кругообігу продукту. Показником офіційної інфляції в країні є індекс споживчих цін (ІСЦ), а рівень інфляції – це темп приросту (зниження) ІСЦ. Загальні міжнародні рекомендації Міжнародної Організації Праці (МОП) щодо методики розрахунку ІСЦ викладені у статті 12 Конвенції МОП №160, а детальні рекомендації викладені в останній версії публікацій МОП 2003 року “Індекси споживчих цін”, яка містить 84 пункти і займає 28 сторінок.
Передумови необхідності статистичного аналізу інфляційного процесу в Україні пов’язані, насамперед, з нагальною потребою Державного комітету статистики України у переході до міжнародних стандартів обліку і статистики, а також із застосуванням міжнародних рекомендацій у статистиці цін на основі СНР. Узагальнюючи наявні у відомій літературі визначення інфляційного процесу, його можна охарактеризувати як процес переповнення каналів грошового обігу масою надлишкових паперових грошей, що викликає їх знецінення, зростання цін на споживчі товари, зниження курсу національної валюти по відношенню до іноземних валют, зниження реальної заробітної плати.
Для дослідження механізму виникнення інфляційного процесу в Україні в роботі проаналізовано сучасні концепції інфляції. За теорією монетаристів необхідною та достатньою умовою, яка визначає інфляцію, є зміна грошової маси. За монетаристською концепцією інфляції існує висока еластичність (Кел>1) між зміною цін та приростом грошової маси () (табл.1), і співвідношення між ІСЦ, індексом грошової маси та індексом грошової бази повинно бути таким: ІСЦ ІМ ІГБ, де ІМ – індекс грошової маси М3, ІГБ – індекс грошової бази. А фактично співвідношення між цими показниками наступне: ІСЦ ІГБ ІМ, тобто 108,2% 134,6% 146,5% у 2003 р.
Таблиця 1
Коефіцієнти еластичності зміни цін від приросту грошової маси
в Україні за 1999-2003 роки
Роки | ІСЦ, грудень до грудня поперед-нього року, % | Індекс грошової маси М3, % до попереднього року | Коефіцієнти еластичності
зміни цін від приросту грошової маси М3, %
1999 | 119,2 | 140,5 | 0,47
2000 | 125,8 | 146,1 | 0,56
2001 | 106,1 | 141,9 | 0,15
2002 | 99,4 | 141,8 | -0,01
2003 | 108,2 | 146,5 | 0,18
Розкриття в роботі механізму інфляційного процесу в Україні за допомогою монетаристської концепції інфляції показало, що наявність невисокої еластичності зміни цін від приросту грошової маси, особливо за 2001-2003 рр., а також випереджуюче зростання грошової маси над грошовою базою та товарним покриттям суперечить основним положенням цієї концепції інфляції для перехідної економіки України.
За трудовою теорією вартості грошей індекс інфляції () розраховується як співвідношення двох коефіцієнтів: , де k1 – коефіцієнт переведення вартості товарів і послуг в ціну на ринку товарів і послуг, k2 – коефіцієнт переведення вартості товарів і послуг в ціну на ринку грошей. З підвищенням індексу інфляції і, відповідно, рівня інфляції, знижується купівельна спроможність грошової одиниці, яка визначається за формулою: купівельна спроможність = . Аналіз інфляційного процесу за трудовою теорією вартості грошей дозволив виявити наступні відхилення між офіційним індексом споживчих цін та індексом інфляції за трудовою теорією (табл. 2).
Таблиця 2
Розбіжності між показниками інфляційного процесу та купівельною спроможністю гривні в Україні за 1999-2003 роки
№ п/п | Показники | 1999 | 2000 | 2001 | 2002 | 2003
1 | ІСЦ, грудень до грудня попереднього року, % | 119,2 | 125,8 | 106,1 | 99,4 | 108,2
2 | Індекс інфляції (згідно трудової теорії), % | 117,0 | 118,8 | 117,4 | 114,7 | 118,8
3 | Купівельна спроможність гривні за ІСЦ | 0,839 | 0,795 | 0,943 | 1,006 | 0,924
4 | Купівельна спроможність гривні за індексом інфляції (згідно трудової теорії) | 0,855 | 0,842 | 0,852 | 0,872 | 0,842
5 | Відхилення купівельної спроможності гривні (р.4-р.3) | +0,016 | +0,047 | -0,091 | -0,134 | -0,082
Розбіжності пов’язані з тим, що розрахунок ІСЦ проводиться шляхом об’єднання двох інформаційних потоків: 1) даних про зміну цін на основі вибіркових спостережень за цінами на споживчому ринку; 2) даних про структуру споживчих грошових витрат міських домогосподарств на основі вибіркових обстежень витрат домогосподарств. А індекс інфляції за трудовою теорією вартості грошей розраховується на основі суцільних спостережень з використанням показників СНР. Тому аналіз інфляційного процесу доцільно доповнювати також використанням трудової теорії вартості грошей.
У розділі 2 “Вимірювання інфляційного процесу за допомогою індексу споживчих цін” проведено статистичний аналіз інфляційного процесу за допомогою ІСЦ та запропоновані підходи до вдосконалення методики розрахунку ІСЦ в Україні.
Держкомстат України здійснив значну роботу щодо приведення розрахунку ІСЦ до міжнародних стандартів. Так, з 2001 р. впроваджені розрахунки регіональних ІСЦ, удосконалено перелік товарів і послуг –представників у відповідності з Міжнародною Класифікацією товарів і послуг споживчого призначення – COICOP. Незважаючи на це, методика розрахунку ІСЦ потребує подальшого вдосконалення, а саме: врахування споживчих грошових витрат сільського населення при розрахунку ІСЦ; елімінування впливу сезонних коливань; деталізація тих товарних позицій, питома вага яких у споживчому наборі товарів і послуг є достатньо високою; врахування якісних змін товарів і послуг –представників при розрахунку ІСЦ. В роботі запропоновано два основні напрями вдосконалення розрахунку ІСЦ: врахування споживчих грошових витрат сільського населення при визначенні ІСЦ та елімінування сезонних коливань ІСЦ.
Більшість країн світу, зокрема Європи, на відміну від України, використовують при розрахунку ІСЦ дані про зміну споживчих цін та розподіл споживчих грошових витрат міських та сільських домогосподарств.
За даними Всеукраїнського перепису населення України у 2001 р. питома вага сільського населення становила 32,8%, тобто майже третина населення країни не враховується при розрахунку ІСЦ. Порівняння структур витрат міських і сільських домогосподарств за коефіцієнтом подібності структур, значення якого становило у 2003 році 0,769, показало суттєву розбіжність між ними. При майже однаковій частці загальних витрат на продовольчі товари (61,6% в містах і 62,4% у селах) відсоток витрат на послуги в селах нижче майже вдвічі – 8,3% проти 15% в містах, на хліб і хлібобулочні вироби в селах майже вдвічі більший, ніж в містах (відповідно 18,1% та 9,9%). Міські жителі майже вдвічі більше витрачають грошей на м’ясо та м’ясопродукти, молоко і молокопродукти, яйця, овочі, фрукти тощо.
Розрахунок ІСЦ проводиться Держкомстатом України за формулою Ласпейреса: , де Wі0 – питома вага споживчих грошових витрат міських домогосподарств на товар і послугу –представник (і) в базисному періоді (0); – індекси цін товару і послуги –представника (і) поточного періоду (1) порівняно з базисним періодом (0). В роботі запропоновано включити в розрахунок ІСЦ дані про розподіл споживчих грошових витрат не тільки міських, а і сільських домогосподарств, тобто всіх домогосподарств України.
Розраховані в роботі значення ІСЦ з урахуванням розподілу споживчих грошових витрат сільських домогосподарств відрізняються від значень офіційного ІСЦ, який охоплює лише міські домогосподарства. Так, у 2003 р. значення ІСЦ, розрахованого з урахуванням споживчих грошових витрат як міських, так і сільських домогосподарств, становило 110,7%, а значення офіційного ІСЦ, розрахованого на базі споживчих грошових витрат міських домогосподарств, становило лише 108,2%. Тому Держкомстату України доцільно розраховувати ІСЦ для всього населення України з використанням розподілу споживчих грошових витрат не тільки міського, а і сільського населення. Запропоновані коригування ІСЦ також важливі ще й тому, що цей індекс використовується для перерахунку у постійні ціни показників національних рахунків, в тому числі і ВВП.
Відповідно до міжнародної практики індекси макроекономічних показників подаються у двох варіантах: скориговані на сезонність та нескориговані на сезонність. Якщо індекс споживчих цін використовується як дефлятор обсягів продаж, то використовується ІСЦ без коригувань на сезонність, а якщо для індексації доходів населення, то необхідний ІСЦ, скоригований на сезонність.
Інформація про ІСЦ, скоригований на сезонність, розширює можливості аналізу та прогнозу інфляційного процесу в країні. Застосування сезонних коригувань при розрахунку індексу споживчих цін надає змогу точніше оцінювати вплив інших факторів на інфляційний процес. В діючій статистичній практиці України поки що відсутній розрахунок індексів споживчих цін з елімінуванням сезонних коливань. Також немає обґрунтованого переліку найбільш сезонних товарів та послуг у складі ІСЦ.
“Програмою розвитку державної статистики на період до 2008 року” заплановано розробку та впровадження методів сезонних коригувань динамічних рядів макроекономічних показників, і, зокрема, індексу споживчих цін. Тому в роботі запропоновано методологічні підходи до виявлення сезонних товарів і послуг у складі ІСЦ та елімінування сезонних коливань ІСЦ. Висока частка продовольчих товарів у складі споживчого кошику домогосподарств України, яка перевищує цю частку у країнах ОЕСР майже у 2-3 рази, а також її збільшення внаслідок зниження рівня життя населення України (1996р. – 52,1%, 2003р. – 63,3%) обумовлює значну внутрішньорічну сезонність ІСЦ. Мають значні сезонні коливання цін, наприклад, такі товари як: овочі, фрукти, ягоди, баштанні, картопля, олія, цукор, яйця, риба, квіти та інші. Тому в результаті проведеного аналізу були здійснені процедури елімінування впливу сезонних коливань ІСЦ.
Для виявлення сезонних товарів і послуг у складі ІСЦ було використано два методи: 1) метод розкладання часового ряду на компоненти (тренд, сезонність та випадкові коливання) за умови чітко виявленого тренду часового ряду; 2) метод гармонійного аналізу за допомогою ряду Фур’є при відсутності чітко виявленого тренду часового ряду. Так, для 1995-1999 рр. був використаний перший метод, в результаті чого динаміка ІСЦ на продовольчі товари в Україні за цей період характеризувалась на 47,2% суто підвищенням цін, на 30,4% – сезонними коливаннями і решта 22,4% – припадала на випадкові коливання. За умови, коли наявність чітко вираженого тренду в рівнях часового ряду ІСЦ не була виявлена (2000-2003рр.), для обґрунтування сезонності товарів і послуг було запропоновано використання другого методологічного підходу – гармонійного аналізу за допомогою ряду Фур’є. В результаті аналізу виявилося, що в Україні до товарів і послуг –представників із значними сезонними коливаннями у складі ІСЦ відноситься 30% споживчого кошику домогосподарств.
Результати елімінування сезонних коливань індексу споживчих цін в цілому в Україні за 1999-2003 рр. представлені на рис. 1.
Рис. 1. Фактичний та скоригований на сезонність індекс споживчих цін в цілому в Україні за 1999-2003 роки
Аналіз показав, що динаміка споживчих цін в цілому обумовлена переважно зміною споживчих цін на продовольчі товари. Елімінування впливу сезонних коливань на динаміку споживчих цін дозволяє більш чітко визначити основний напрям руху цін, проводити своєчасне виявлення змін в економічному циклі. Наприклад, значення ІСЦ, скоригованого на сезонність, різко збільшилося у січні 2003 року і становило 105,6%, у той час як офіційний ІСЦ зріс у січні цього ж року тільки до 101,5%.
Розвиток інфляційного процесу характеризується цілою низкою факторів, які вивчались в роботі, а саме: офіційний курс гривні щодо долару США, рівень безробіття, кредиторська заборгованість, реальна заробітна плата, середньозважені відсоткові ставки банківської системи на кредити в національній валюті та дебіторська заборгованість.
Результати аналізу взаємозв’язку ІСЦ з вищевказаними факторами показали, що поки темпи змін офіційного курсу гривні щодо долару США не стабілізувалися (1997–2001 рр.), то цей показник був визначальним фактором впливу на індекс споживчих цін: коефіцієнт парної кореляції між ІСЦ та індексом офіційного курсу гривні щодо долару США становив у 1997-1999рр. 0,598, а у 2000-2001рр. – 0,643. Але із стабілізацією курсу гривні щодо долару США (2002–2003 рр.) коефіцієнт парної кореляції між цими показниками становив лише 0,073. За таких умов інфляційний процес є наслідком впливу інших факторів, зокрема середньозважених відсоткових ставок на кредити в національній валюті та рівня безробіття.
В роботі здійснено прогноз фактичного ІСЦ помісячно на 2006 рік методом експоненційного згладжування часового ряду в пакеті Statistica. За умови збереження комплексу причин, які формували тенденцію змін споживчих цін, у 2006 р. можна очікувати зростання споживчих цін за рік на 11,9% (грудень до грудня попереднього року).
У розділі 3 “Методологічні підходи до вимірювання прихованої інфляції” досліджуються різнобічні підходи до вимірювання цього явища в економіці Україні. Вирішення методологічних проблем розрахунку прихованої інфляції базувалося на результатах дослідження та узагальненні вітчизняного і зарубіжного досвіду у розв’язанні цих питань, вивченні переходу національної статистики цін до міжнародних стандартів обліку і статистики.
Методологічною основою для вимірювання прихованої інфляції є врахування всіх складових інфляційного процесу за СНР на всіх стадіях кругообігу продукту: виробництва, розподілу, обміну, споживання та нагромадження.
Одним із підходів визначення прихованої інфляції на споживчому ринку є врахування диференціації населення за доходами при розрахунку ІСЦ, який ґрунтується на основі даних про розподіл споживчих грошових витрат домогосподарств. Результатом політики уряду має бути подолання бідності через стабілізацію рівня цін, зростання реальних доходів населення, адже бідні верстви населення страждають від інфляції сильніше, ніж середні та багаті. Одним з основних чинників бідності є диференціація населення за доходами. Для врахування розбіжностей між низько- і високодоходними групами населення при розрахунку ІСЦ та визначення прихованої інфляції на споживчому ринку запропоновано в статистичній практиці коригувати ІСЦ на зміну розподілу населення за доходами, що можна визначити за наступним алгоритмом: , де G0, G1 – коефіцієнти Джині відповідно попереднього та поточного періодів, які розраховуються Держкомстатом України щоквартально і характеризують диференціацію населення за доходами (витратами). Якщо G1 G0, то диференціація населення за доходами зросла, тобто ІСЦскориг ІСЦфакт і різниця між цими двома індексами відображає рівень прихованої інфляції.
Врахування диференціації населення за доходами дозволило виявити приховану інфляцію в багатьох регіонах України (табл. 3).
Таблиця 3
Рівень прихованої інфляції на споживчому ринку
України за 2003 рік
Регіони | Офіційний ІСЦ, грудень до грудня попереднього року, % | ІСЦ, скоригований на зміну диференціації населення за доходами, % | Рівень прихованої інфляції, відс. пунктів
А | 1 | 2 | 3=2-1
Вінницька | 109,6 | 111,2 | 1,6
Волинська | 105,8 | 129,8 | 24,0
Запорізька | 109,9 | 118,5 | 8,6
Київська | 108,2 | 111,4 | 3,2
Кіровоградська | 110,4 | 113,7 | 3,3
Луганська | 106,3 | 109,3 | 3,0
Львівська | 106,0 | 112,3 | 6,3
Миколаївська | 109,5 | 111,0 | 1,5
Рівненська | 110,7 | 114,1 | 3,4
Тернопільська | 104,2 | 118,6 | 14,4
Харківська | 109,3 | 112,5 | 3,2
Херсонська | 110,5 | 112,1 | 1,6
За даними табл.3 значно вищий рівень прихованої інфляції у Волинській та Тернопільській областях. Як показав аналіз відібраних домогосподарств та їх участі в обстеженнях, що проводяться на добровільній основі, найвищий відсоток участі респондентів в обстеженнях за 2003 р. у Волинській області – 95,5% респондентів, та Тернопільській області – 88,9% порівняно з середнім 78,6% по Україні призводить до відхилення рівня прихованої інфляції від основної тенденції в цих регіонах.
Так як сукупність домогосподарств щорічно оновлюється та окремі домогосподарства відмовляються від участі у вибіркових обстеженнях при переході від кварталу до кварталу, то, як показав аналіз, розрахунки індексів споживчих цін, скоригованих з врахуванням диференціації населення за доходами, по Україні в цілому та за її регіонами доцільно проводити за річними, а не квартальними значеннями ІСЦ.
В умовах інфляції фінансові результати господарської діяльності підприємств можуть виявитися джерелом необ’єктивної інформації. Метою коригування фінансових результатів діяльності підприємств на інфляцію є виявлення реальної величини та динаміки фінансових показників. На практиці різні товари і послуги мають неоднаковий ступінь інфляційного впливу. Індекс споживчих цін, як офіційно оприлюднений Держкомстатом України індекс інфляції, орієнтується на фіксований кошик тільки споживчих товарів і послуг і зовсім не враховує сировинні, або проміжні, товари і послуги, які, в свою чергу, формують більшу частину оборотних активів підприємства. Тому для коригування фінансових результатів діяльності підприємств на інфляцію і визначення реальної величини фінансового результату в роботі запропоновано використовувати не єдиний ІСЦ, як цього вимагає Положення (стандарт) бухгалтерського обліку (П(С)БО) 22 “Вплив інфляції”, а систему індексів цін на товари і послуги. Крім того, в П(С)БО 22 “Вплив інфляції” пропонується здійснювати коригування фінансових результатів діяльності підприємств на інфляцію тільки в умовах гіперінфляції. В роботі були проведені коригування фінансових результатів діяльності підприємств на інфляцію в умовах повзучої та галопуючої інфляції.
Для елімінування інфляційного впливу на валовий прибуток підприємств України всіх видів економічної діяльності і за всіма формами власності (крім банків і бюджетних установ) із системи діючих індексів цін, які розраховує Держкомстат України, в роботі були використані наступні індекси цін за 2003 рік: індекс цін виробників промислової продукції – 1,111, індекс цін інвестицій в основний капітал – 1,059, індекс споживчих цін – 1,082. Для коригування чистого доходу (виручки) від реалізації продукції, матеріальних витрат та інших операційних витрат був використаний індекс цін виробників промислової продукції, для коригування амортизаційних відрахувань – індекс цін інвестицій в основний капітал і для коригування витрат на оплату праці – індекс споживчих цін. Коригування було здійснено шляхом ділення відповідного показника на відповідний індекс (табл. 4).
Таблиця 4
Коригування фінансових результатів
діяльності підприємств України на інфляцію за 2003 рік
(млн. грн.)
Показники | Величина показника до коригування | Величина показника після коригування
1. Чистий доход (виручка) від реалізації продукції (робіт, послуг) | 1005019,1 | 904607,7
2. Операційні витрати на виробництво продукції (р.2.1+р.2.2+р.2.3+р.2.4) | 405545,7 | 367494,8
2.1. матеріальні витрати | 232262,3 | 209057,0
2.2. амортизаційні відрахування | 26721,4 | 25232,7
2.3. витрати на оплату праці | 53310,7 | 49270,5
2.4. інші операційні витрати | 93251,3 | 83934,6
3. Валовий прибуток від реалізації продукції (р.1 – р.2) | 599473,4 | 537112,9
Проведені в роботі розрахунки з використанням системи індексів цін показали, що за даними 2003р. величина реального валового прибутку, тобто скоригованого з врахуванням інфляції на всіх стадіях кругообігу продукту, менша на 11,6% фактичного його значення: відповідно 537112,9 млн.грн. та 599473,4 млн.грн. А з врахуванням лише одного ІСЦ, а не системи індексів цін, величина реального валового прибутку менше фактичного його значення лише на 8,2%. Тобто сукупна дія показників інфляційного процесу збільшує величину інфляційних втрат валового прибутку підприємств.
З метою підвищення якості і надійності отриманих даних та елімінування впливу інфляції на показники фінансових результатів діяльності підприємств в роботі запропоновано внести наступні зміни до П(С)БО 22 “Вплив інфляції”: 1) коригування статей фінансових результатів діяльності підприємств з урахуванням зміни цін необхідно здійснювати не тільки в умовах гіперінфляції, а й при повзучій та галопуючій інфляції; 2) для коригування фінансових результатів діяльності підприємств на інфляцію, крім індексу споживчих цін, необхідно використовувати систему індексів цін, які відповідають тій чи іншій статті. Крім цього, в роботі запропоновано ввести розрахунки індексів цін на ресурси (індексів цін придбання підприємствами сировини, палива, матеріалів, послуг тощо), які більш доцільні для перерахунку статей матеріальних витрат в постійні ціни.
Специфічність основних аспектів інфляційного процесу обумовлює необхідність пошуку та вибору адекватного показника інфляції, статистичного дослідження співвідношень та залежностей, існуючих між різними ціновими індексами. З цією метою в роботі запропоновано методологічний підхід до побудови зведеного індексу інфляції, основним призначенням якого є відображення динаміки не тільки споживчих цін, але і зміни цін на стадії виробництва продукції, враховуючи “приховану” складову інфляційного процесу. В Україні для розрахунку зведеного індексу інфляції з впровадженням за міжнародними стандартами МВФ системи індексів цін можна використати три діючі індекси: індекс цін виробників промислової продукції; індекс споживчих цін; індекс загальної кредиторської заборгованості.
Зведений індекс інфляції () визначається за допомогою лінійної комбінації показників, які відображають структурні елементи інфляційного процесу:
,
де Ip – індекс цін; Wj – вага кожного індексу цін, яка визначена за допомогою кореляційно-регресійного аналізу на підставі коефіцієнтів парної кореляції між показниками.
Індекс споживчих цін та зведений індекс інфляції в Україні за місяцями за 2001-2003 рр. представлені на рис. 2.
Рис. 2. Індекс споживчих цін та зведений індекс інфляції в Україні за 2001-2003 роки
З рис. 2 видно, що значення зведеного індексу інфляції та офіційного індексу споживчих цін суттєво відрізняються в оцінках інфляційного процесу, особливо в періоди високих або низьких рівнів інфляції. Так, у 2002р., коли офіційний індекс споживчих цін дорівнював 99,4% за рік і вказував на дефляцію, зведений індекс інфляції дорівнював 104,1%. У 2003р. зведений індекс інфляції в більшості періодів перевищував офіційний індекс споживчих цін і характеризувався тенденцією до подальшого підвищення рівня інфляції.
Таким чином, доцільно обчислювати зведений індекс інфляції з метою отримання повної уяви про загальний напрям руху цін не тільки на споживчому ринку, але і на сировинному та капітальному ринках. Такий індекс дозволяє користувачам оцінити загальний рух ринкових цін і здійснити більш обґрунтовані прогнозні розрахунки.
Зведений індекс інфляції стане більш адекватним за умови впровадження в практику Держкомстату України розрахунків за СНР таких індексів, як індекси цін на ресурси, індекси тарифів на вантажні перевезення усіма видами транспорту та індекси цін інвестицій в основний капітал не тільки на квартальній та річній, а й на щомісячній основі.
ВИСНОВКИ
У дисертації проведені теоретичні узагальнення і запропоновано нове вирішення наукового завдання щодо визначення методологічних принципів статистичного аналізу інфляційного процесу в економіці України. В результаті проведеного статистичного аналізу сформульовані та обґрунтовані наступні висновки:
1. Перехід статистичної практики України на міжнародні стандарти обліку і статистики та потреба в отриманні надійної інформації про зміну рівня цін обумовили необхідність статистичного аналізу інфляційного процесу. Результати такого аналізу є підґрунтям для прийняття економічних та політичних рішень, адекватних реальним процесам, а також визначення орієнтирів грошово-кредитної політики держави та розробки програм соціального захисту населення.
2. Досліджено механізм та причини виникнення інфляції на основі порівняльного аналізу різних типів та видів інфляції. В результаті аналізу доведено, що на сучасному етапі розвитку економіки переважає інфляція попиту. Дослідження сучасних концепцій інфляційного процесу показало, що використання трудової теорії вартості грошей поряд з іншими концепціями інфляційного процесу повинно стати необхідним підґрунтям формування грошово-кредитної політики Уряду країні.
3. З урахуванням національних особливостей та для підвищення якості розрахунку індексу споживчих цін у відповідності з міжнародними вимогами в роботі запропоновано методологічний підхід до розрахунку індексу споживчих цін для всього населення України з використанням розподілу споживчих грошових витрат не тільки міського, а і сільського населення. Порівняння структур витрат міських і сільських домогосподарств за коефіцієнтом подібності структур показало суттєву розбіжність між ними. Включення категорії сільського населення в побудову індексу споживчих цін дозволить враховувати склад населення при вимірюванні інфляційного процесу на рівні країни та її регіонів.
4. Враховуючи напрями аналітичної роботи Держкомстату України по удосконаленню розрахунку індексу споживчих цін, а також значну частку продовольчих товарів у складі споживчого кошику цього індексу (63,3% у 2003 році) в роботі запропоновано процедуру елімінування впливу сезонних коливань індексу споживчих цін. Запропоновано методологічні підходи до виявлення сезонних товарів і послуг у складі ІСЦ за допомогою аналізу за рядом Фур’є та оцінку структури часового ряду індексу споживчих цін за компонентами: тренд, сезонність та випадкові коливання.
5. За результатами дослідження впливу факторів на індекс споживчих цін виявлено, що зміна валютного курсу була найбільш впливовим фактором інфляційного процесу у 1997-2001рр. За умови стабілізації валютного курсу (2002-2003 рр.) інфляційний процес став наслідком впливу інших факторів, зокрема зміни середньозважених відсоткових ставок на кредити в національній валюті та зміни рівня безробіття.
6. Користувачам статистичної інформації про розвиток інфляційного процесу в країні, крім поточної, потрібна також випереджуюча інформація про ціни та індекси цін, яка відсутня зараз в органах статистики. Визначений методом експоненційного згладжування в пакеті Statistica очікуваний індекс споживчих цін показав, що за умови збереження комплексу причин, які формували тенденцію змін споживчих цін, у 2006 році можна очікувати зростання споживчих цін за рік на 11,9% (грудень до грудня попереднього року).
7. Оцінено вплив нерівності розподілу доходів населення на індекс споживчих цін за допомогою коефіцієнта Джині, що дозволило визначити рівень прихованої інфляції на споживчому ринку в багатьох регіонах України. Такий підхід дозволяє поглибити аналітичну роботу Держкомстату України по вдосконаленню статистичного оцінювання інфляційного процесу. В результаті аналізу доведено необхідність перегляду вибіркової сукупності домогосподарств, які беруть участь в обстеженнях, у Волинській та Тернопільській областях, де рівень прихованої інфляції виявився значно вищий, ніж в інших регіонах.
8. Удосконалено процедуру коригування фінансових результатів діяльності підприємств з використанням системи індексів цін, що забезпечить реальне оцінювання цих показників з врахуванням інфляції. В результаті проведеного аналізу виявлено, що за даними 2003 року величина реального валового прибутку, тобто скоригованого з врахуванням інфляції на всіх стадіях кругообігу продукту, менша на 11,6% фактичного його значення. Доведено необхідність проведення таких коригувань не тільки в періоди гіперінфляції, але й в умовах повзучої та галопуючої інфляції.
9. З метою врахування зміни цін на всіх стадіях кругообігу продукту (виробництва, обміну, розподілу, споживання, нагромадження), а також враховуючи усі складові інфляційного процесу, в тому числі одну із компонент прихованої інфляції (кредиторську заборгованість), в роботі запропоновано системний підхід до побудови зведеного індексу інфляції. В результаті аналізу доведено необхідність розрахунку зведеного індексу інфляції з метою отримання повної уяви про загальний напрям руху цін не тільки на споживчому ринку, але і на сировинному та капітальному ринках. Такий індекс дозволяє користувачам оцінити загальний рух ринкових цін і здійснити більш обґрунтовані прогнозні розрахунки.
ПЕРЕЛІК ОПУБЛІКОВАНИХ ПРАЦЬ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ
У наукових фахових виданнях:
1. Мазур
