АКАДЕМІЯ ДЕРЖАВНОЇ ПОДАТКОВОЇ СЛУЖБИ УКРАЇНИ

ЛУПІН ОЛЕКСІЙ БОРИСОВИЧ

УДК 336.711:339.721

УПРАВЛІННЯ ЗОЛОТОВАЛЮТНИМИ РЕЗЕРВАМИ

НАЦІОНАЛЬНОГО БАНКУ УКРАЇНИ

08.04.01 – фінанси, грошовий обіг і кредит

Автореферат

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата економічних наук

Ірпінь - 2002

Дисертацією є рукопис.

Робота виконана в Київському національному торговельно-економічному університеті МОН України.

Науковий керівник кандидат економічних наук, доцент Шульга Наталія Петрівна, Київський національний торговельно-економічний університет, доцент кафедри банківської справи.

Офіційні опоненти: доктор економічних наук, професор, Заслужений діяч науки і техніки України Савлук Михайло Іванович, Українська фінансово-банківська школа при Київському національному економічному університеті, директор; кандидат економічних наук, доцент Васильченко Зоя Миколаївна, Київський національний університет імені Тараса Шевченка, доцент кафедри фінансів, грошового обігу та кредиту.

Провідна установа Науково-дослідний фінансовий інститут при Міністерстві фінансів України, відділ фінансових ресурсів держави, м. Київ.

Захист відбудеться “18” квітня 2002 р. о 14-00 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради К 27.855.01 Академії державної податкової служби України за адресою: 08201, Київська обл., м. Ірпінь, вул. К. Маркса, 31.

З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Академії державної податкової служби України за адресою: 08201, Київська обл., м. Ірпінь,

вул. Садова, 53.

Автореферат розісланий “14” березня 2002 р.

Вчений секретар

спеціалізованої вченої ради Онишко С.В.

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми. В умовах трансформації економічних та соціальних процесів в Україні, формування та розвитку банківської системи винятково важливого значення набуває посилення ролі центрального банку країни як провідника грошово-кредитної політики. Виконання основної функції Національного банку України — забезпечення стабільності гривні — зумовлює об'єктивну потребу в наявності золотовалютних резервів та управління ними.

Проблема управління золотовалютними резервами є новою для незалежної України. За часів Радянського Союзу управління золотовалютними резервами здійснювалося централізовано Держбанком СРСР та Зовнішекономбанком СРСР. Це спонукало Національний банк України самостійно, практично “з нуля” формувати механізм управління золотовалютними резервами. Нині постала необхідність систематизувати накопичений досвід, виявити основні тенденції та закономірності сучасної практики управління золотовалютними резервами в провідних центральних банках світу, визначити методи, інструменти, обґрунтувати теоретичні та практичні підходи до вдосконалення механізму управління золотовалютними резервами Національного банку України. Актуальність цього питання значно підвищується у зв'язку з поступальним розвитком світового фінансового ринку, зростанням складності, комплексності фінансових інструментів та рівня ризиків.

Як свідчить світовий досвід, недостатня увага центральних банків до питань управління золотовалютними резервами може призвести до значних фінансових втрат, які не тільки зменшують обсяг золотовалютних резервів, але й негативно впливають на авторитет центрального банку як провідника грошово-кредитної політики країни.

Пильна увага до проблем, пов'язаних з управлінням золотовалютними резервами, в економічній літературі зарубіжних країн почала приділятись з середини 50-х років ХХ ст. Вагомим внеском до розробки цієї проблеми стали праці вчених–економістів Алібера Р.,

Арджі В., Бен-Бассата А., Балабанова І.Т., Блекмена К., Брейді С., Вільйямсона Д., Кларка Р., Делласа Г., Доунза П., Дулі М.,

Дюйзенберга В., Едвардса С., Ейхенгріна Б., Грінспена А., Келлі М., Кійотакі Н., Красавіної Н.І., Ландел-Мілза Д., Леттера Т., Лізондо Д., Матсуями К., Махоні К., Мюррея Д., Метьюсона Д., Нордмана Т.,

Носкової І.Я., Пебро М., Пітерман С., Рікконена К., Роджера С., Сінкі Д.,

Сміт В., Фельдстейна М., Френкеля Д., Хана М., Хелера Г., Хілі Д. та ін.

Дана проблема у вітчизняній літературі знайшла віддзеркалення лише наприкінці 90-х років. Окремі аспекти управління золотовалютними резервами були досліджені у працях Боринця С.Я., Гальчинського А.С., Задорожнього Г.В., Костіної Н.І., Мороза А.М., Пуховкіної М.Ф.,

Савлука М.І., Стельмаха В.С., Ющенка В.А. та ін.

Роботи зазначених авторів сприяли розширенню уявлень про золотовалютні резерви, а також методи та підходи до управління ними. Водночас, залишається не висвітленим досить широке коло питань, пов'язаних з управлінням золотовалютними резервами. Зокрема, недостатньо розробленими є проблеми, які стосуються визначення цілей та завдань управління, ризик-менеджменту, аналізу ефективності управління золотовалютними резервами, організаційної та інформаційної підтримки цього процесу, запровадження сучасних підходів інвестиційного менеджменту в практику управління золотовалютними резервами.

Відсутність системних теоретичних напрацювань щодо побудови ефективного механізму управління золотовалютними резервами і об'єктивна потреба у цьому з боку Національного банку України зумовили вибір теми дисертаційного дослідження та свідчать про її актуальність.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Обраний напрям дослідження знаходиться в рамках забезпечення наукового супроводження Закону України “Про Національний банк України” від 20.05.1999 р. №679-XIV та державної програми, затвердженої Указом Президента України від 14.07.2000 р. №891/2000 “Про заходи щодо зміцнення банківської системи України та підвищення її ролі у процесах економічних перетворень”.

Тема дисертації є складовою науково-дослідної роботи кафедри банківської справи Київського національного торговельно-економічного університету з проблеми “Удосконалення методики та інформаційного забезпечення аналізу активних операцій комерційного банку”. Особисто автору належить розробка підрозділу, що стосується інвестиційних еталонів як інструменту аналізу валютних операцій банку.

Мета і задачі дослідження. Метою дисертаційного дослідження є обґрунтування теоретичних та науково-методологічних засад управління золотовалютними резервами та розробка на цій основі практичних рекомендацій щодо підвищення ефективності управління золотовалютними резервами.

Досягнення цієї мети зумовило вирішення таких задач:

·

· дослідити процес управління золотовалютними резервами Національного банку України;

· виявити особливості управління золотовалютними резервами Національного банку України;

· оцінити можливість застосування інструментів інвестиційного менеджменту для підвищення ефективності управління золотовалютними резервами;

· визначити основні підходи щодо обмеження та контролю ризиків у процесі управління золотовалютними резервами з урахуванням специфіки діяльності Національного банку України;

· проаналізувати організаційну та інформаційну підтримку управління золотовалютними резервами та розробити заходи щодо їх вдосконалення;

· оцінити ефективність управління золотовалютними резервами НБУ;

· розробити рекомендації, спрямовані на впровадження інвестиційних еталонів в практику управління золотовалютними резервами НБУ.

Об'єктом дослідження є органи грошово-кредитного управління (центральні банки).

Предметом дослідження є процес управління золотовалютними резервами Національного банку України.

Методи дослідження. Теоретико-методологічну основу дисертації складають сучасна портфельна теорія, критичний синтез класичних теорій і новітніх поглядів на стратегії, методи управління золотовалютними резервами центральних банків. У процесі дослідження були застосовані методи аналізу та синтезу, пізнання від абстрактного до конкретного, порівняння, абстрагування, діалектичний метод, моделювання, методи теорії ймовірності і математичної статистики, метод експертних оцінок.

За допомогою методів аналізу та синтезу, пізнання від абстрактного до конкретного вивчено структурні елементи процесу управління золотовалютними резервами та еволюцію його розвитку в центральних банках. Методи порівняльного аналізу використовувались при зіставленні тенденцій, притаманних розвитку управління золотовалютними резервами провідних центральних банків світу та Національного банку України. Методи абстрагування та порівняння, моделювання, теорії ймовірності та математичної статистики застосовувались при оцінці ефективності управління золотовалютними резервами та достатності їх рівня.

Наукова новизна одержаних результатів полягає у такому:

·

· сформульовано цілі управління золотовалютними резервами залежно від призначення та відносного їх обсягу;

· вперше обґрунтовано необхідність отримання доходу від управління золотовалютними резервами Національного банку України;

· запропоновано використання інструментів комерційного інвестиційного менеджменту (інвестиційних еталонів) у процесі управління золотовалютними резервами;

· розроблено методичні засади оцінки ефективності управління золотовалютними резервами з урахуванням особливостей грошово-кредитної політики Національного банку України;

· розроблено методичні положення щодо організаційної та інформаційної підтримки управління золотовалютними резервами.

Практичне значення одержаних результатів полягає у тому, що основні результати дослідження, які викладені в дисертації, доведені до рівня методичних розробок та практичних рекомендацій. Деякі запропоновані в дисертації підходи та методики управління золотовалютними резервами впроваджені в практичну діяльність Національного банку України (довідки від 17.09.2001 р. №13-336/12, та від 15.10.2001 р. №13-336/17).

Окремі положення дисертації використовуються в навчальному процесі Інституту економіки та права “КРОК” (при вивченні курсу підготовки фахівців з дилінгових операцій на валютних ринках).

Реалізація висновків і пропозицій автора сприятиме підвищенню ефективності управління золотовалютними резервами Національного банку України за одночасного посилення контролю за ризиками.

Апробація результатів дисертації. Основні висновки та положення дисертації оприлюднені в доповідях та обговорювались на Всеукраїнській науково-практичній конференції “Проблеми і перспективи розвитку підприємництва в Україні” (Донецьк, 2000) та на Міжнародній конференції “Глобалізація економіки: нові можливості чи загроза людству?”, (Донецьк, 2001).

Публікації. Основні положення дисертаційної роботи відображені в 8 наукових працях, загальним обсягом 4,7 д.а., у тому числі в 5 статтях обсягом 3,6 д.а. у фахових виданнях.

Структура та обсяг дисертації. Дисертація складається зі вступу, трьох розділів, висновків, списку використаних літературних джерел та додатків. Повний обсяг роботи 234 сторінки, в тому числі основного тексту – 170 сторінок. У дисертації міститься 33 таблиці, 38 рисунків, 11 додатків. Список використаних джерел нараховує 120 найменувань на 11 сторінках.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ

У вступі обґрунтовано актуальність вибраної теми дослідження, визначено мету та основні задачі, об'єкт та предмет дослідження, викладено методи дослідження, висвітлено наукову новизну і практичне значення одержаних результатів.

У першому розділі “Теоретичні засади управління золотовалютними резервами центрального банку” на підставі критичного аналізу робіт вітчизняних та зарубіжних вчених за темою дослідження обґрунтовано об'єктивну необхідність управління золотовалютними резервами, визначено теоретичні засади та особливості процесу управління золотовалютними резервами в центральних банках.

Автором виявлені характерні ознаки, притаманні золотовалютним резервам, та сформульований погляд на золотовалютні резерви як на частину національного багатства країни, що перебуває під контролем органів грошово-кредитного управління та складається з міжнародних резервних активів і призначена для прямого та непрямого регулювання платіжного дисбалансу шляхом проведення валютних інтервенцій, та/або інших цілей.

Відмова від золотого стандарту, а в подальшому – від Бреттон-Вудської системи фіксованих валютних курсів, значне посилення нестабільності фінансових ринків призвело до зростання потенційних втрат, які може зазнати центральний банк через несприятливу ринкову кон'юнктуру або банкрутство іноземного дебітора. Все це обумовлює об'єктивну необхідність управління золотовалютними резервами.

На підставі вивчення вітчизняної та зарубіжної літератури, а також власних міркувань автора сформульовано поняття управління золотовалютними резервами, під яким слід розуміти процес зберігання золотовалютних резервів з метою збереження або нарощення їх реальної вартості, підтримання високого рівня ліквідності та доступності до використання органами грошово-кредитного управління.

На підставі теоретичних досліджень автором визначені цілі, етапи та завдання ефективного управління золотовалютними резервами.

Загальними цілями управління золотовалютними резервами є збереження (або нарощення) їх реальної вартості, підтримка золотовалютних резервів у високоліквідній формі, забезпечення узгодженості їх зберігання з іноземними центральними банками.

Автором доведено, що досягнення цілей управління золотовалютними резервами неможливе без отримання доходу (постійного номінального приросту їх обсягу). Це й є специфікою управління золотовалютними резервами, оскільки отримання доходу не може бути метою діяльності центрального банка в цілому.

Визначення конкретних цілей управління золотовалютними резервами полягає у розв'язанні трилеми “ризик-ліквідність-дохідність” з огляду на призначення золотовалютних резервів, їх відносний обсяг, поточну кон'юнктуру фінансового ринку та інші фактори.

Управління золотовалютними резервами це процес, що складається з таких етапів, як планування; організація, мотивація та виконання; аналіз ефективності; звітність та контроль. Автором визначені основні завдання, що мають виконуватись центральним банком у рамках кожного з етапів процесу управління золотовалютними резервами.

Дисертант обґрунтував необхідність використання портфельного підходу та інвестиційних еталонів як ефективних інструментів комерційного інвестиційного менеджменту в процесі управління золотовалютними резервами. Інвестиційний еталон можна розглядати як інструмент узгодження суб'єктивних вимог центрального банку до ризику та дохідності золотовалютних резервів з об'єктивними можливостями досягнення цих цілей на фінансових ринках.

Інвестиційні еталони застосовуються на усіх етапах процесу управління золотовалютними резервами, який доцільно розглядати з позицій макро- і мікрорівня (рис. 1, 2).

Автор довів, що в процесі управління золотовалютними резервами за допомогою інвестиційного еталона можна вирішити такі завдання:

·

· здійснення операції із золотовалютними резервами відповідно до інвестиційного еталона, підготовка управлінської звітності щодо стану золотовалютних резервів, визначення ефективності управління золотовалютними резервами відносно інвестиційного еталона з боку інвестиційного менеджера – відповідного підрозділу центрального банку.

Рис. 1. Макрорівень процесу управління золотовалютними резервами

Виділено два аспекти ефективності управління золотовалютними резервами: грошово-кредитний та фінансовий. З точки зору грошово-кредитної політики, ефективне управління золотовалютними резервами має забезпечувати постійну доступність цих резервів для здійснення валютних інтервенцій або інших заходів. Фінансова ефективність управління золотовалютними резервами оцінюється шляхом порівняння фактичних і планових (розрахованих за інвестиційним еталоном) показників дохідності золотовалютних резервів.

Рис. 2. Мікрорівень процесу управління золотовалютними резервами

Довгий час центральні банки нехтували фінансовим аспектом ефективності управління золотовалютними резервами, виходячи з того, що отримання доходу не є метою діяльності центрального банку. Незацікавленість у доході та нерозробленість показників оцінки ефективності управління золотовалютними резервами спричинили існування рудиментарних механізмів управління ризиками, проведення неефективних операцій із золотовалютними резервами, і, як результат, неадекватну поведінку центральних банків на фінансових ринках.

За результатами проведених теоретичних досліджень, автор довів, що нормальне функціонування механізму управління золотовалютними резервами центрального банку неможливе без належної інформаційної та організаційної підтримки. Центральний банк самостійно формує єдине інформаційно-аналітичне поле, складовими якого є технологія збирання, підготовки, управління, обробки і надання аналітичної інформації користувачам, задіяним у процесі управління золотовалютними резервами, виходячи із особливостей грошово-кредитної політики, масштабів діяльності центрального банку, обсягу золотовалютних резервів, виду обраної інвестиційної стратегії, методів та підходів до управління золотовалютними резервами.

У другому розділі “Дослідження практики управління золотовалютними резервами Національного банку України” проаналізовано етапи становлення, здійснено діагностику достатності, структури та ефективності управління золотовалютними резервами, проведено дослідження інформаційного й організаційного його забезпечення.

Проведений аналіз управління золотовалютними резервами Національного банку України дав змогу виділити чотири історичних етапи та виявити їх особливості.

Перший етап охоплює період з часу створення Національного банку України і закінчується організацією Валютної біржі НБУ (1992 рік). Найважливішими завданнями на цьому етапі було створення інфраструктури управління золотовалютними резервами, встановлення кореспондентських відносин НБУ з іноземними банками, підготовка кваліфікованого персоналу.

Другий етап триває з 1992 до 1995 року (вступу України до Міжнародного валютного фонду). Для цього етапу характерними є дві особливості: активне формування нормативно-правової бази з питань валютного регулювання та валютного контролю в Україні і швидке зростання золотовалютних резервів НБУ завдяки впровадженню обов'язкового продажу частини валютних надходжень.

Третій етап (1995-1998 рр.) пов'язаний із стрімким зростанням обсягів золотовалютних резервів за рахунок надходження кредитів МВФ та короткострокових портфельних іноземних інвестицій. Завершується цей етап фінансовою кризою 1998 р.

Четвертий етап (з 1998 р. і до теперішнього часу) виявив недоліки існуючої системи управління золотовалютними резервами НБУ, зокрема: низьку ліквідність резервів, що обумовлено використанням довгострокових фінансових інструментів; проведення операцій з офшорними банками; недостатній рівень контролю за ризиками НБУ. Все це зумовило об'єктивну потребу в удосконаленні механізму управління золотовалютними резервами НБУ.

У перебігу дослідження достатності золотовалютних резервів було встановлено, що на сьогоднішній день не існує єдиного підходу до розв'язання цієї проблеми. Результати розрахунків, проведених за найбільш уживаними емпіричними моделями достатності золотовалютних резервів, свідчать про наявність на початку 2001 р. значних коливань (від 1,7 до 6,5 млрд. дол. США) за фактичного рівня резервів 1,5 млрд. дол. США. Це є яскравим підтвердженням факту, що ці моделі з урахуванням невеликого обсягу золотовалютних резервів НБУ є малопридатними для визначення цілей управління золотовалютними резервами та розподілу коштів золотовалютних резервів в інвестиційні портфелі. Вищенаведене обумовило необхідність пошуку автором нових підходів до розв'язання проблеми достатності золотовалютних резервів НБУ.

Формування валютної структури золотовалютних резервів відбувалося під впливом еволюційного розвитку світової валютної системи. Це обумовило існування цілого ряду резервних валют як альтернатив золоту, яке, з огляду на його унікальні властивості, продовжує залишатись ідеальним активом для центральних банків. Водночас, демонетизація золота та зростаюча потреба центральних банків в отримання доходів від управління золотовалютними резервами обумовили невисоку середню питому вагу золота в золотовалютних резервах як країн–членів МВФ, так і Національного банку України.

У дисертаційній роботі здійснено порівняльний аналіз структури золотовалютного резерву НБУ та країн-членів Міжнародного валютного фонду, що дало змогу дійти таких висновків:

·

· як основний фінансовий інструмент використовуються строкові депозити в іноземних банках, що знижує рівень ліквідності золотовалютних резервів та підвищує кредитний та операційний ризики Національного банку України (рис. 3);

· загальноприйняті в іноземних центральних банках операції з цінними паперами, а також операції “репо” та “своп”, в НБУ практично не здійснюються, що дещо знижує ефективність управління його ліквідністю та кредитним ризиком;

·

·

Рис. 3. Інвестиційна структура золотовалютних резервів НБУ у 1995, 2000 рр.

У результаті дослідження було встановлено, що в окремі історичні періоди діяльності НБУ низька ліквідність золотовалютних резервів унеможливлювала здійснення валютних інтервенцій. Така ситуація, з точки зору грошово-кредитної політики, свідчила про неефективне управління золотовалютними резервами.

У перебігу дослідження дисертантом встановлено, що при оцінці фінансової ефективності управління золотовалютними резервами не враховуються рівень ризиків та вплив кон'юнктури фінансових ринків. Все це негативно впливає на управління золотовалютними резервами і не дає змоги визначити ефективність роботи інвестиційного менеджера. Автор пропонує для оцінки ефективності управління золотовалютними резервами використовувати інвестиційні еталони, застосування яких дасть змогу виявити вплив різних факторів на дохідність золотовалютних резервів, визначити рівень прийнятного ризику та здійснювати контроль за його дотриманням, що сприятиме прийняттю виважених управлінських рішень.

Результати діагностики організаційної підтримки управління золотовалютними резервами виявили такі недоліки: відсутність колегіального органу управління золотовалютними резервами (Комітету з управління активами та пасивами НБУ), який би координував роботу різних підрозділів НБУ, нечітке розмежування функцій фронт–, мідл– та бек–офісів, що підвищує операційний ризик, невиділення функції ризик-менеджменту в організаційній структурі банку.

Результати аналізу інформаційно–аналітичного забезпечення управління золотовалютними резервами свідчать, що відповідне єдине інформаційно-аналітичне поле Національного банку України остаточно не сформоване.. Основною причиною цього є наявність численних локальних інформаційних систем, що пов'язані з управлінням золотовалютними резервами. Доречно зауважити, що зв'язок між останніми здійснюється за допомогою паперових носіїв. Неоперативність та неузгодженість інформації в рамках існуючої системи ЄІАП обмежують можливість прийняття ефективних управлінських рішень та погіршують прозорість механізму управління золотовалютними резервами. Автор дійшов до висновку, що удосконалення системи управлінської звітності має бути здійснене шляхом запровадження нових міжнародних стандартів звітності ССРД, розроблених Міжнародним валютним фондом, та нових форм управлінської звітності з урахуванням інвестиційних еталонів.

Третій розділ “Удосконалення управління золотовалютними резервами Національного банку України” присвячений розробці методологічних засад управління золотовалютними резервами, конкретних заходів щодо удосконалення організаційної та інформаційної підтримки з метою підвищення ефективності управління золотовалютними резервами НБУ.

На підставі результатів досліджень, здійснених автором, запропоновано внесення змін до існуючих нормативно-правових актів, що стосуються управління золотовалютними резервами, зокрема, до Закону України “Про Національний банк України”, положення “Про Офіційний валютний резерв”, затвердженого постановою Правління НБУ від 20.05.94 № 99, тимчасового положення “Про порядок здійснення операцій із золотовалютними резервами”, затвердженого розпорядженням НБУ від 22.05.97 № 159-а. Дисертантом також запропоновані проекти нових нормативно-правових актів, таких як положення “Про основні принципи управління золотовалютними резервами” “Про Комітет з управління активами і пасивами НБУ”. Удосконалення нормативно-правової бази через уточнення термінології, призначення, цілей, завдань управління золотовалютними резервами НБУ дозволить уникнути двозначностей при визначенні інвестиційних еталонів, здійсненні контролю ризиків та оцінці ефективності управління золотовалютними резервами.

Автором розроблено новий підхід до визначення достатності золотовалютних резервів НБУ, який ґрунтується на використанні сучасного економіко–статистичного інструментарію. Такий підхід дає змогу не тільки чітко визначити цілі управління золотовалютними резервами Національного банку України, але й розділити резерви на три інвестиційні портфелі: ліквідний, буферний та інвестиційний. Даний розподіл разом із науково обґрунтованим уточненням вимог до ліквідності та середнього терміну інвестування коштів у різні портфелі сприятиме підвищенню дохідності золотовалютних резервів.

Слід зазначити, що через незбалансовану структуру активів та пасивів НБУ наражається на валютний ризик, який на сьогоднішній день є одним із найнебезпечніших видів ризику. Це зумовлює об'єктивну потребу у запровадженні нормативної валютної структури золотовалютних резервів як однієї з складових інвестиційного еталона. З'являється можливість здійснювати постійний контроль за станом золотовалютних резервів шляхом порівняння їх фактичної структури з нормативною і, у разі відхилень, приймати відповідні управлінські рішення. Дисертантом розроблено нормативну валютну структуру золотовалютних резервів, яка дає змогу управляти валютним ризиком і одночасно забезпечувати наявність ліквідних коштів для здійснення Національним банком валютних інтервенцій (див. таблицю 1).

Таблиця 1

Нормативна валютна структура золотовалютних резервів НБУ*)

Іноземна валюта, монетарне золото Нормативна валютна структура

питома вага в структурі резервів, %% граничні межі відхилення, % п.

Долар США 60 ± 12,5

Євро, швейцарський франк 17,5 ± 7,5

Інша ВКВ 5 ± 3,5

Монетарне золото 15 ± 5

*)Розраховано автором на основі даних управлінського обліку НБУ

Автором запропоновано використання в процесі управління золотовалютними резервами НБУ надійних високоліквідних державних зобов'язань США, Німеччини, Франції, що сприятиме суттєвому покращанню параметрів ліквідності та дохідності золотовалютних резервів з одночасним підвищенням захищеності та зменшенням кредитного ризику.

На підставі зарубіжного досвіду та власних досліджень дисертантом розроблено інвестиційні еталони трьох портфелів золотовалютних резервів НБУ. Запровадження інвестиційних еталонів у практику управління золотовалютними резервами дасть змогу поряд із отриманням значного економічного ефекту більш ретельно контролювати рівень ризиків та підвищить прозорість управління золотовалютними резервами Національного банку України.

Теоретичні та практичні напрацювання дисертанта стали підґрунтям для внесення пропозицій щодо необхідності здійснення реструктуризації організаційної структури Національного банку України. Зокрема, пропонується створення Комітету з управління активами та пасивами НБУ, виокремлення на організаційному рівні функцій фронт–, мідл– та бек–офісів з метою зменшення операційного ризику та виділення окремого підрозділу контролю за ризиками для врегулювання конфлікту інтересів у процесі управління золотовалютними резервами.

Об'єктивна оцінка поточного стану золотовалютних резервів має здійснюватись на підставі управлінської звітності. Надані автором пропозиції щодо управлінської звітності як невід'ємної частини єдиного інформаційно-аналітичного поля Національного банку України полягають у запровадженні нових форм звітності “Офіційні резервні активи та інші активи, деноміновані в іноземній валюті”, “Передбачені короткострокові чисті витрати активів в іноземній валюті”, “Умовні короткострокові чисті витрати активів в іноземній валюті” (запропоновані форми відповідно стандарту звітності ССРД), а також “Моніторинг валютної структури золотовалютних резервів”, “Моніторинг дюрації золотовалютних резервів” та ін. Запропонована управлінська звітність може використовуватись як інформаційна база прийняття управлінських рішень та сприятиме підвищенню керованості та ефективності управління золотовалютними резервами НБУ.

ВИСНОВКИ

У дисертації узагальнено і запропоновано нове вирішення наукової задачі, що виявляється в розробці рекомендацій щодо удосконалення управління золотовалютними резервами центрального банку. У результаті проведення дисертаційного дослідження зроблено ряд висновків теоретично-методологічного і науково-практичного характеру, зокрема:

1. Глобалізація та взаємна інтеграція світового та національних фінансових ринків обумовлюють необхідність наявності певних елементів, які захищатимуть національну економіку від негативного впливу ззовні. Одним з таких елементів є золотовалютні резерви, які розміщені в іноземні активи та слугують своєрідним буфером для економіки. Золотовалютним резервам притаманні такі властивості, як офіційність, надійність, ліквідність, постійна доступність до використання, винятково ретельний відбір активів, некомерційний (регуляторний) характер.

2. Зростання нестабільності та ризикованості фінансових ринків, кредитний характер грошей, що входять до складу золотовалютних резервів, обумовлюють об'єктивну необхідність в управлінні золотовалютними резервами, яке спрямоване на збереження або нарощення їх реальної вартості, підтримання високого рівня ліквідності та доступності до використання органами грошово-кредитного управління, забезпечення узгодженості операцій з іншими центральними банками.

3. Процес управління золотовалютними резервами є циклічним і складається з стадій планування; організації, мотивації та виконання; аналізу ефективності; звітності та контролю. На процес управління золотовалютними резервами впливають фактори прямої та непрямої дії внутрішнього та зовнішнього середовища, зокрема, грошово-кредитна політика, режим курсоутворення, стан платіжного балансу, кон'юнктура фінансових ринків, розвиток сучасних інформаційних та фінансових технологій тощо.

4. Керованість та прозорість процесу управління золотовалютними резервами значно підвищується за умови використання інвестиційних еталонів, які є дієвим інструментом контролю за ризиками та аналізу ефективності управління золотовалютними резервами. Доведено доцільність інвестиційної стратегії, яка ґрунтується на основних параметрах інвестиційного еталона (захищеність, ліквідність, дохідність), які залежать, насамперед, від призначення золотовалютних резервів та їх достатності. За наявності декількох призначень раціональним видається розподіл золотовалютних резервів на інвестиційні портфелі.

5. Необхідність збереження реальної вартості золотовалютних резервів у процесі управління ними обумовлює потребу в постійному номінальному прирості їх обсягу за рахунок доходу від управління золотовалютними резервами, який має супроводжуватись обмеженням фінансових та нефінансових ризиків.

6. У результаті проведеного дослідження практичних аспектів управління золотовалютними резервами Національного банку України, було виявлено коло проблемних питань, пов'язаних з недосконалістю нормативно-правової бази, відсутністю інвестиційних еталонів та інших інструментів комерційного інвестиційного менеджменту в управлінні золотовалютними резервами Національного банку України, незбалансованістю валютної та інвестиційної структури золотовалютних резервів НБУ, недосконалістю організаційної та інформаційної підтримки, а також підходів до оцінки ефективності управління золотовалютними резервами.

7. З метою вдосконалення процесу управління золотовалютними резервами Національного банку України уточнено цілі, розроблено методичні засади оцінки достатності обсягу золотовалютних резервів НБУ та їх розподілу в інвестиційні портфелі, підходи до планування, організації та аналізу ефективності управління золотовалютними резервами.

8. Обмеження питомої ваги монетарного золота у складі золотовалютних резервів 15% відповідає сучасній європейській практиці та може бути рекомендоване Національному банку України.

9. Використання інвестиційних еталонів у процесі управління золотовалютними резервами є ключовим фактором досягнення основної цілі функціонування Національного банку України — підтримання стабільності гривні, підвищення ефективності управління золотовалютними резервами та обмеження фінансових ризиків.

10. З метою зниження рівня нефінансових ризиків автором пропонується привести організаційну структуру Національного банку України у відповідність до світових стандартів, які передбачають виділення рівнів прийняття рішень, повноважень та відповідальності в процесі управління золотовалютними резервами, а також виокремлення на організаційному рівні функцій фронт–, мідл– та бек–офісів.

11. Система управлінської та бухгалтерської звітності є найважливішим фактором забезпечення ефективного управління золотовалютними резервами. Запропоноване автором запровадження сучасних підходів до побудови звітності з урахуванням світових стандартів (у тому числі стандартів Міжнародного валютного фонду) надасть можливість об'єктивно оцінювати поточний стан золотовалютних резервів НБУ, їх захищеність та ліквідність, здійснювати аналіз ефективності управління золотовалютними резервами, що забезпечить прозорість управління ними.

СПИСОК ОПУБЛІКОВАНИХ ПРАЦЬ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ

У фахових виданнях:

1. Лупін О.Б. Нові тенденції в управлінні золотовалютними резервами: Зб. наук. пр. Проблеми і перспективи розвитку банківської системи України // Суми: ВВП “Мрія-1” ЛТД “Ініціатива”. – 2000. – Т.3.– С. 146-150.

2. Лупін О.Б. Інвестиційні еталони в управлінні золотовалютними резервами: Зб. наук. пр. Торгівля і ринок України // Донецьк: ДонДУЕТ. – 2001. – Т.ІІ. – С. 87-96.

3. Лупін О.Б. Ризик-менеджмент в процесі управління золотовалютними резервами // Вісник Донецького державного університету економіки та торгівлі ім. М. Туган-Барановського (Економічні науки).– 2001. – №2(10). – С. 191-197.

4. Лупін О.Б. Методичні підходи до визначення рівня та структури золотовалютних резервів // Вісник Донецького державного університету економіки і торгівлі ім. М. Туган-Барановського (Економічні науки). – 2001. – №4(12). – С. 215-225.

5. Лупін О.Б. Ефективність управління золотовалютними резервами Національного банку України // Вісник Київського національного торговельно-економічного університету. – 2001. – №5. – С. 10-23.

В інших виданнях:

6. Лупін О.Б. Теоретичні підходи до обґрунтування оптимального рівня золотовалютних резервів // Банківська система України: теорія і практика становлення. – Суми: ВВП “Мрія-1” ЛТД “Ініціатива”.–1999.– Т.2. – С. 355-363.

7. Лупін О.Б. Емпіричні моделі визначення оптимального обсягу золотовалютних резервів // Материалы Всеукраинской научн.-практ. конф. “Проблемы и перспективы развития предпринимательства в Украине”.– Донецк: Донецкий институт рынка и социальной политики. – 2000. – С. 35-37.

8. Лупін О.Б. Золотовалютні резерви як фактор забезпечення стабільності та економічного зростання // Матеріали Міжнародної конф. “Глобалізація економіки: нові можливості чи загроза людству?”. – Донецьк: ДонДУЕТ. – 2001. – Т. І. – С. 167-171.

АНОТАЦІЯ

Лупін О.Б. Управління золотовалютними резервами Національного банку України. – Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата економічних наук за спеціальністю 08.04.01 – фінанси, грошовий обіг і кредит. – Академія державної податкової служби України, Ірпінь, 2002.

Дисертація присвячена вирішенню теоретичних та практичних питань, що стосуються підвищення ефективності управління золотовалютними резервами центрального банку. У роботі досліджено специфічні ознаки золотовалютних резервів, визначено особливості, цілі та завдання управління ними, розроблено концептуальні засади процесу управління золотовалютними резервами, доведено необхідність запровадження інвестиційних еталонів у практику Національного банку України та розроблено конкретні пропозиції щодо їх використання. Запропоновано нові підходи до визначення достатності золотовалютних резервів на рівні центрального банку та рекомендовано розподіл їх коштів в інвестиційні портфелі. Розроблено рекомендації щодо створення єдиного інформаційно-аналітичного поля НБУ та удосконалення його організаційної структури.

Ключові слова: центральний банк, золотовалютні резерви, золото, інвестиційний еталон, інвестиційний портфель, достатність, процес управління.

АННОТАЦИЯ

Лупин А.Б. Управление золотовалютными резервами Национального банка Украины. – Рукопись.

Диссертация на соискание ученой степени кандидата экономических наук по специальности 08.04.01 – финансы, денежное обращение и кредит. – Академия государственной налоговой службы Украины, Ирпень, 2002.

Диссертация посвящена решению теоретических и практических вопросов, которые касаются повышения эффективности управления золотовалютными резервами центрального банка. В работе исследованы специфические черты золотовалютных резервов, определены особенности, цели и задачи управления ними, разработаны концептуальные основы процесса управления золотовалютными резервами, доказана необходимость внедрения инвестиционных эталонов в практику Национального банка Украины и разработаны конкретные предложения по их использованию. Предложены новые подходы к определению достаточности золотовалютных резервов на уровне центрального банка и рекомендовано распределение их средств в инвестиционные портфели. Разработаны рекомендации относительно создания единого информационно-аналитического поля центрального банка та усовершенствования его организационной структуры.

Ключевые слова: центральный банк, золотовалютные резервы, золото, инвестиционный эталон, инвестиционный портфель, достаточность, процесс управления.

SUMMARY

Lupin O.B. Foreign exchange and gold reserve management of the National bank of Ukraine. – Manuscript.

Thesis for the degree of candidate of science in Economics on specialty 08.04.01 – finances, money turnover and credit. – Academy of the state tax service of Ukraine, Irpin, 2002.

The management of international reserves remains one of the understudied aspects of the international monetary system. For Ukraine, the official foreign exchange reserves are both a major national asset and a crucial tool of monetary and exchange rate policy. It is vital therefore that this national resource is used and managed wisely and effectively. Obviously, asset return is an important component and that return may be enhanced without unduly increasing risk. In most formerly centrally-planned economies as well as many developing countries, central banks will need to consider the reserve implications of moving forward increasing currency convertibility and changes in exchange rate arrangements.

The market increase in the scale of private international capital flows and the large amplitude of recent swings in the exchange rate of the three major international reserve currencies – the US dollar, the euro and the yen – underline the importance of careful assessment of reserve needs and composition of reserves.

The rapid spread of the 1998 crisis in Ukraine showed how shifts in market perceptions could suddenly bring trouble to countries even when there has been no change in objective conditions. A country that has large foreign exchange reserves is less likely to be the object of currency attack.

It is vindicated that the management of reserves requires clear objectives, extensive delegation, and strong risk management system, open and transparent reporting and a realistic appreciation of the constraints faced. If conducted properly, openly and successfully it will greatly strengthen the public's respect for and confidence in official policy, and can make a material contribution to successful macro-economic management.

This thesis seeks to establish a systematic approach to the problem of reserve management and to bring into focus the relevant theoretical and philosophical issues. It explores the strategic and operational issues facing those who set country's policy for the official reserves. A correct and appropriate policy framework for the official reserves is the most important element of successful reserves management; without it, even the most technically accomplished portfolio management operation will fail to be strategically successful.

The external environment facing the National bank of Ukraine, the universal principles of managing any risks and establishing objectives are studied.

The main factors that should be taken into account in two basic aspects of foreign exchange reserves management: that amount and what form of reserves should be held. The dissertation consists of distillation of academic work –theoretical and empirical – on the demand for, currency and investment composition of reserves.

Central banks hold reserves usually for three main reasons, namely transaction needs, intervention purposes and wealth accumulation. Each central bank has its own combination of these three features and none of them appears to have been dominant over recent years. In the dissertation considered scheme for determining the optimal level of foreign currency reserves of the National bank of Ukraine, which higher management can use to establish guidelines and investment benchmarks for reserve management.

The thesis investigates the main statistical changes in foreign exchange reserves within the last years, and describes some significant changes, which have taken place with regard to the objectives and investment policies of central banks and National bank of Ukraine

Also, this dissertation suggests broad operational guidelines for the management of the reserve portfolios and them examines the issues and problems pertaining to the measurement of performance in the management of the foreign exchange reserves of the NBU. Aspects of liquidity management, the various investment tools, benchmark concepts are discussed there. The dissertation deals with operational procedures for managing currency exposure, for selecting appropriate investment assets, for ensuring adequate liquidity, for managing credit exposure and interest rate risk. Considerations in relation to operational counterparts, safekeeping of securities, and the internal operational, control procedures and necessary delegations of authority are reviewed.

In the dissertation considered the benchmark approach, that facilitate the communication between the NBU's board of governors (sponsor) and the portfolio manager by giving them an objective reference point. The sponsor also can decide on some upper and lower limits for major portfolio characteristics (duration, shares of different currencies and market sectors) to control risk and ensure some level of diversification. A neutral benchmark clarifies the decision-making process of the portfolio manager.

Key words: official foreign exchange reserves, central banks, gold, investment benchmark, reserve management, international liquidity, optimal level, currency composition.

ЛУПІН ОЛЕКСІЙ БОРИСОВИЧ

УПРАВЛІННЯ ЗОЛОТОВАЛЮТНИМИ РЕЗЕРВАМИ НАЦІОНАЛЬНОГО БАНКУ УКРАЇНИ

Підп. до друку .03.2002. Формат 60х90/16. Папір письм.

Офс. друк. Ум. друк. арк. 0,9. Ум. фарбо-відб. 1,28.

Обл.-вид. арк. 1,00. Тираж 120 прим. Зам.

Видавничий центр КНТЕУ. Друкарня ВЦ КНТЕУ.

02156, Київ-156, вул. Кіото, 19