НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ ФІЗИЧНОГО
ВИХОВАННЯ І СПОРТУ УКРАЇНИ

ЛИШЕВСЬКА ВАЛЕНТИНА МИХАЙЛІВНА

УДК 796.011.1

ВНУТРІШНЬОСІМЕЙНИЙ ГЕНЕТИЧНИЙ ПРОГНОЗ РОЗВИТКУ

РУХОВИХ ЗДІБНОСТЕЙ ЛЮДИНИ

24.00.02 – Фізична культура, фізичне виховання різних груп населення

АВТОРЕФЕРАТ

дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата наук з фізичного виховання і спорту

КИЇВ – 2002

Дисертацією є рукопис

Робота виконана в Херсонському державному педагогічному університеті, Міністерство освіти і науки України.

Науковий керівник – доктор педагогічних наук, професор

СергІЄнко ЛЕОНІД ПРОКОПОВИЧ,

Миколаївський гуманітарний інститут Українського державного морського технічного університету ім. адмірала Макарова, заступник директора.

Офіційні опоненти: доктор медичних наук, професор

ШАХЛІНА ЛАРИСА ЯН-ГЕНРІХІВНА,

Національний університет фізичного виховання

і спорту України, завідувач кафедрою спортивної медицини;

кандидат педагогічних наук, професор

АРЕФ'ЄВ ВАЛЕРІЙ ГЕОРГІЙОВИЧ,

Національний педагогічний університет ім. М.П. Драгоманова, завідувач кафедри теорії і методики фізичного виховання і спорту.

Провідна установа – Державний науково-дослідний інститут фізичної культури і спорту, науково-організаційний відділ, Державний комітет України з питань фізичної культури і спорту, м. Київ.

Захист відбудеться "29" березня 2002 р. о 15 год. 30 хв. на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 26.829.01 Національного університету фізичного виховання і спорту України (03680, Київ – 150, вул. Фізкультури, 1).

З дисертацією можна ознайомитися в бібліотеці Національного університету фізичного виховання і спорту України (03680, Київ – 150, вул. Фізкультури, 1)

Автореферат розісланий " 28 " лютого 2002 р.

Вчений секретар

спеціалізованої вченої ради,

доктор наук з фізичного

виховання і спорту, професор Круцевич Т. Ю.

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність. Теорія і практика відбору та орієнтації спортсменів у системі багаторічної підготовки показала перспективність індивідуального генетичного прогнозу (Сергієнко Л.П., 1990, 1992, 1999; Kovar R., 1980 Malina R.W., Bonchard C., 1986). Найсучасніші тренувальні технології здатні змінити, підвищити розвиток рухових здібностей, але лише в межах, які обумовлені генотипом.

Генетичний прогноз розвитку рухових здібностей у процесі багаторічного відбору рекомендовано здійснювати на етапі початкового відбору (Сахновський К.П., 1996).

Важливість оцінки індивідуальної генетичної перспективи в розвитку рухових здібностей дітей і підлітків при спортивному відборі підкреслюється багатьма авторами (Arnot R.В., 1994, Sozanski H., 1997, Волков Л., 1997).

У зв'язку з цим з'ясування можливості передачі спадкової інформації при використанні внутрішньосімейного методу генетики може відкрити нові перспективи в індивідуальному прогнозуванні перспективності спортсменів. Дослідження взаємозв'язку між рівнем розвитку рухових здібностей батьків та їх дітей, а також сібсів (рідних братів і сестер) дозволять розширити уявлення про передачу спадкових знань і прогнозувати психофізіологічні здібності дітей не тільки в сфері спортивної діяльності, а і в освоєнні професій.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами.

Дисертацію виконано згідно Зведеного плану НДР Держкомспорту України на 1998–2000 рр. з напрямку досліджень 1.2. “Гармонічний фізичний розвиток, зміцнення здоров’я та лікування фізичними вправами”, за темою 1.2.3. “Режими рухової активності дітей, які мешкають в різних зонах радіаційного забруднення” (№ державної реєстрації 0199U000935).

Метою роботи є визначення можливості використання внутрішньосімейного генетичного прогнозу розвитку рухових здібностей людини.

Для досягнення поставленої мети були сформульовані такі задачі:

1.

2.

3.

Мета і поставлені задачі обумовили вибір таких методів дослідження:

·

·

внутрішньосімейний метод;

·

·

Об'єктом дослідження є процес розвитку рухових здібностей дітей і підлітків.

Предметом дослідження є закономірності впливу спадкових факторів та факторів довкілля на розвиток рухових здібностей людини.

Наукова новизна отриманих результатів:

·

·

·

·

Практичне значення роботи полягає в визначенні характеристики внутрішньосімейного кореляційного взаємозв’язку в розвитку окремих рухових здібностей батьків та їх дітей, що може бути використано під час відбору спортсменів в школи вищої спортивної майстерності, спортивні клуби, училища фізичної культури, а також для прогнозування індивідуального стиля діяльності, як в освоєнні спортивної спеціалізації так і в освоєнні професій.

Розроблені рекомендації з індивідуального прогнозування розвитку рухових здібностей дітей у практиці спортивного відбору.

Особистий внесок автора полягає в постановці проблеми, виборі напрямку, організації та проведенні досліджень, в обробці отриманих результатів. У спільній публікації автору належать експериментальні дані та їх аналіз.

Апробація результатів дисертації проведена на міжнародній науково-практичній конференції "Фізична культура, спорт та здоров'я нації" (1994, Вінниця), Міжнародній науково-практичній конференції "Людина, здоров'я, фізична культура на порозі ХХІ сторіччя" (1999, Брест, Республіка Бєларусь), Міжнародному науковому конгресі "Фізична культура, спорт, туризм – у нових умовах розвитку країн СНД” (1999, Мінськ, Республіка Бєларусь), науково-методичній конференції Миколаївської філії "Києво-Могилянської Академії” (1999, Миколаїв), IV Міжнародній науково-практичній конференції "Фізична культура, спорт та здоров'я нації" (2001, Київ–Вінниця).

Результати дослідження були впроваджені в практику роботи дитячо-юнацьких шкіл № 1, 3 м. Херсона, про що свідчать відповідні акти впровадження.

Публікації. Матеріали дисертаційної роботи представлені у 9 публікаціях, у тому числі в трьох збірниках наукових праць, шести збірниках тез наукових конференцій.

Структура й обсяг роботи. Дисертація складається із вступу, п'яти розділів, які відображають результати досліджень, висновків і практичних рекомендацій. Робота викладена на 181 сторінках тексту, ілюстрована 84 таблицями, 24 рисунками. Список використаної літератури вміщує 205 джерел (у тому числі 106 іноземних).

ОСНОВНІ РЕЗУЛЬТАТИ ДОСЛІДЖЕНЬ

Перший розділ дисертації "Генетичні особливості розвитку рухових здібностей людини" присвячений теоретичному аналізу літератури з питань генетики спортивної обдарованості, лонгітудинальних, близнюкових і внутрішньосімейних досліджень, генетичних особливостей розвитку рухових здібностей (координаційних, силових і швидкісних, витривалості, гнучкості) людини.

Аналіз дозволив встановити, що, в основному, вивчення генетики рухових здібностей здійснювалося за допомогою близнюкового методу. У даних дослідженнях простежена загальна тенденція спадкового розвитку рухових здібностей людини.

Однак, треба відзначити, що детальне вивчення генетики розвитку рухових здібностей людини проведене не було, наявні протиріччя в оцінці можливості наслідування розвитку визначених рухових здібностей людини.

Вивчення особливостей передачі генетичної інформації у внутрішньосімейних дослідженнях проведене фрагментарно. В основному, відомі роботи польських авторів. Комплексні внутрішньосімейні дослідження рухових здібностей людини проведені лише N.Wolanski. Вивченню внутрішньосімейного взаємозв'язку розвитку рухових здібностей у рідних братів і сестер присвячені лише окремі роботи.

Аналіз стану питання дозволив уточнити предметну область досліджень і загальну спрямованість експериментальної частини роботи.

Другий розділ "Методи й організація дослідження" висвітлює загальні положення про використані методи й організацію дослідження. Методологія виконаної роботи ґрунтується на об'єктивних дослідженнях з використанням адекватних сучасних методів генетики. Для розв’язання поставлених задач у роботі застосовувалися такі методи досліджень: аналіз науково-методичної літератури, методи генетичного контролю: внутрішньосімейний метод, педагогічне тестування рівня розвитку рухових здібностей, методи математичної статистики.

Дослідження проведені на базі шкіл м. Херсона та Херсонської області. Досліджуваний контингент – діти 6-17 років загальноосвітніх шкіл, батьки: батьки 25-50 років (середній вік близько 38 років), матері 25-48 років (середній вік – близько 36 років).

На першому етапі (1992-1995) був проведений аналіз літературних даних і оброблений сучасний науково-методичний матеріал вітчизняних і закордонних авторів. Вивчена методологія проведення генетичних досліджень. Проведено попередні внутрішньосімейні дослідження генетичних особливостей розвитку рухових здібностей батьків і дітей.

На другому етапі (1995-1997р.) вивчалися внутрішньосімейні генетичні особливості розвитку рівноваги людини. Обстежено 438 дітей шкільного віку. Показники рівноваги порівнювалися в трьох групах сібсів (брат-брат, сестра-сестра, брат-сестра) трьох вікових груп (з різницею у віці до трьох років, від трьох до п'яти, від п'яти до десяти років).

На третьому етапі (1997-1999р.) вивчені можливості генетичного прогнозування координаційних, силових і швидкісних здібностей, витривалості і гнучкості людини. В експериментальному дослідженні обстежено 180 пар батьків і їх дітей, а також 302 сібсові пари.

На четвертому етапі (1999-2001 р.) проведений аналіз, обробка, теоретичне обґрунтування отриманих результатів досліджень, розроблені практичні рекомендації.

Результати третього розділу "Дослідження внутрішньосімейного кореляційного взаємозв'язку в розвитку рухових здібностей батьків та їх дітей" виявили, що ступінь кореляційних взаємозв'язків на рівні р<0,05 –р<0,01 при вивчені координаційних здібностей, а саме швидкості та якості навчання вправам, встановлений лише в парі мати-дочка (рис. 1) при врахуванні спроб, на яких закінчене навчання, а також при врахуванні кількості невдалих спроб при навчанні вправ. Трохи більш виражений виявився кореляційний зв'язок у парах мати-дочка і мати-син при аналізі співвідношення невдалих спроб під час навчання до вдалого.

Рис.1. Кореляційний взаємозв'язок розвитку координованості рухів батьків і їхніх дітей.

Умовні Х1 – спроба, на якій закінчене навчання вправі;

позначення: Х2 – кількість невдалих спроб при навчанні вправі;

Х3 – відношення невдалих спроб до вдалих при навчанні складнокоординаційній вправи.

На підставі отриманих даних можна думати, що генетичний індивідуальний прогноз розвитку координаційних здібностей дочки можливий за комплексною характеристикою координаційних здібностей матері.

Наші дослідження підтвердили раніше отримані результати (Wolanski N., 1976; Wolanski N., Kasperzak E., 1976) про більшу подібність розвитку координаційних здібностей матері з дочкою порівняно з іншими сімейними парами.

Для показників максимальної сили значимий генетичний зв'язок знайдений між матір'ю і дочкою (р<0,001), а найнижчий – між батьком і сином. Трохи вище кореляційний зв'язок між батьками і дочками, ніж між батьками і синами. Звідси випливає, що з визначеним ступенем надійності р<0,01 можна здійснити індивідуальний прогноз розвитку максимальної сили у дівчини за показником тестового контролю матери (табл.1). Прогноз розвитку максимальної сили за середніми даними батьків як у дочок, так і синів можливий, але менш надійний.

Таблиця 1

Кореляційний взаємозв'язок розвитку максимальної сили

в батьків та їхніх дітей

Сімейні пари, які зіставляються | Максимальна сила м'язів

згиначі

кисті | згиначі

тулуба | розгиначі тулуба

Батько – син | 0,087 | -0,019 | 0,227

Батько – дочка | 0,121 | 0,152 | 0,274

Мати – син | 0,539 | 0,209 | 0,308

Мати – дочка | 0,638 | 0,601 | 0,574

Батьки – син | 0,393 | 0,347 | 0,260

Батьки – дочка | 0,460 | 0,216 | 0,356

Звертає на себе увагу достатньо значимий кореляційний взаємозв'язок (на рівні р<0,01) розвитку сили згиначів тулуба між матір'ю та дочкою, у той час, як всі інші зв'язки були незначними.

У розвитку швидкісних здібностей спостерігається незначний кореляційний зв'язок в сімейній парі батько-син.

Високий кореляційний зв'язок у виявлені витривалості в батьків та їх дітей у наших дослідженнях виявлений не був (рис. 2.) Однак, аналіз цих взаємозалежностей дозволяє стверджувати, що відносно більш високий генетичний кореляційний зв'язок у розвитку витривалості виявився між матір'ю та сином (r=0,333, р<0,05). Близьким до неї був зв'язок між матір'ю та дочкою (r=0,301, р<0,05), а найнижчий – між батьком і дочкою.

Рис. 2. Кореляційний взаємозв'язок у розвитку витривалості батьків та їх синів і дочок.

Б – батько, М – мати, С – син, Д – дочка.

Із представлених даних можливо заключити про можливості прогнозування розвитку витривалості у хлопчиків і дівчаток за аналогічними показниками, виявленими у матерів. Між іншими родинними парами генетичний прогноз залишається мало надійним.

Аналіз отриманих даних не виявив тісного кореляційного взаємозв'язку, який характеризує виявлення гнучкості у батьків та їх дітей. Проте слід зазначити, що внутрішньосімейні коефіцієнти кореляції з прояву рухливості в суглобах виявилися відносно значимими у сімейній парі мати-дочка, нижче і майже подібними виявилися в парах мати-син і батько-дочка і найнижчими – між батьком і сином. Трохи вищий кореляційний зв'язок між батьками і дочками, ніж між батьками і синами (табл. 2.). У зв'язку з цим виправданим, є прогноз гнучкості у дочки за комплексною характеристикою гнучкості різних суглобів матері.

Таблиця 2

Кореляційний взаємозв'язок розвитку гнучкості в батьків і їхніх дітей

Сімейні парі, які

зіставляються | Рухливість

хребта при виконанні згинання | у плечових суглобах

при

згинанні | при відведенні та приведенні рук | при згинанні та розгинанні

Батько – син | -0,137 | -0,081 | -0,083 | 0,193

Батько – дочка | 0,054 | 0,024 | -0,128 | 0,237

Мати – син | -0,014 | -0,094 | -0,181 | 0,100

Мати – дочка | 0,301 | 0,066 | -0,078 | 0,233

Батьки – син | -0,074 | -0,031 | -0,127 | 0,259

Батьки – дочка | 0,141 | -0,130 | -0,069 | 0,328

Узагальнюючи результати, наведені в розділі, можна зробити висновок про те, що індивідуальний прогноз розвитку рухових здібностей можливий у сімейних парах мати-дочка. Високі показники рухових здібностей матері припускають наявність схильності й у дочок мати високі рухові здібності.

Четвертий розділ "Дослідження внутрішньосімейного кореляційного взаємозв'язку розвитку рухових здібностей у сібсів".

Аналіз розвитку координаційних здібностей у сібсів показав, що швидше навчаються молодші сестри, ніж старші (рис. 3). До 19 спроби в них спостерігається, в основному, освоєння вправ. Підкреслимо той факт, що молодші сібси мають кращий розвиток координаційних здібностей, ніж старші діти.

Дані за координованістю рухів свідчать про те, що для практики генетичного прогнозування можуть використовуватися лише дані сестер з різницею у віці до трьох років. Високі показники координованості рухів старшої сестри можуть свідчити про наявність генетичних передумов до високого розвитку даної координаційної здібності в молодшої сестри.

Аналіз отриманих даних показав, що найбільш виражений кореляційний зв'язок здібностей до відтворення просторово-тимчасових і динамічних параметрів рухів виявився між братами, трохи нижчим він був між братом і сестрою і найнижчим – між сестрами (табл. 3).

Таблиця 3

Кореляційний взаємозв'язок здібностей до оцінки і регуляції просторово-тимчасових і динамічних параметрів рухів у сібсів з різницею у віці до трьох років

Сімейні пари, які зістав-ляються | Кіль-кість пар | Човни-ковий біг 4х9,14м | Біг зиґзаґами типу "конверт" | Стрибки з "набав-ками" | Оцінка відтворення часу | Оцінка точності м'язових зусиль

5 с | 10 с

Брат - брат | 34 | 0,662 | 0,524 | -0,090 | -0,411 | -0,085 | 0,596

Сестра-сестра | 34 | 0,317 | 0,225 | 0,057 | -0,123 | 0,087 | 0,436

Брат - сестра | 38 | 0,219 | 0,369 | 0,224 | 0,618 | -0,019 | 0,300

Виправданим, очевидно, може бути прогноз індивідуального розвитку здатності до оцінки та регуляції просторово-тимчасових і динамічних параметрів рухів у молодшого брата за показниками старшого брата за умови різниці в їхньому віці до п'яти років.

Аналізуючи показники швидкісної сили, підкреслимо знову значний кореляційний зв'язок між братами (табл. 4), декілька нижчий – між сестрами р<0,01–0,001 і найнижчий – між братом і сестрою. Закономірність можливості прогнозу розвитку швидкісної сили аналогічна знайденій для максимальної сили.

При досліджені статичної сили спостерігається менш значний кореляційний зв'язок у всіх внутрішньосімейних парах. Однак, індивідуальний прогноз розвитку статичної сили, на наш погляд, можливо з визначеною надійністю здійснити в молодших братів за показниками старших братів.

Таблиця 4

Кореляційний взаємозв'язок розвитку швидкісної та статичної сили

у сібсів з різницею у віці до трьох років

Сімейні пари, які зі-ставляються | Кіль-кість пар | Тести

стрибок у довжи-ну з місця | метання набивного м'яча | метання ядра | піднімання тулуба за 30 с | вис на зігнутих руках

знизу вперед | назад через голову

Брат-брат | 34 | 0,599 | 0,641 | 0,380 | 0,497 | 0,637 | 0,378

Сестра-сестра | 34 | 0,580 | 0,705 | 0,325 | 0,322 | 0,353 | -0,330

Брат-сестра | 38 | 0,028 | 0,349 | 0,014 | 0,054 | -0,158 | -0,191

Отримані результати вимірів силових здібностей свідчать про те, що найбільш генетично виправданим є прогноз у сібсових парах брат-брат і трохи нижчим – в парах сестра-сестра. Показники коефіцієнтів кореляції дають можливість припустити, що достовірний індивідуальний прогноз розвитку швидкісної і статичної сили можливо здійснити тільки в сібсових парах брат-брат.

Подібна генетична закономірність спостерігається в наших дослідженнях з тенденцією, яка визначена в дослідженнях м'язової сили американських сібсів (Malina P.W., Mueller W.H., 1981).

Генетичний внутрішньосімейний прогноз швидкості виконання цілісних рухових актах і частоти рухів можливий у сібсових парах брат-брат з різницею у віці до 10 років і в парах сестра-сестра з різницею у віці до п'яти років

Внутрішньосімейні особливості розвитку швидкісних здібностей у сібсів, визначені в наших дослідженнях і дослідженнях американських дітей, проведених R.Malina, W.H.Mueller (1981), багато в чому співпадають. Так, спостерігається більша подібність у розвитку швидкісних здібностей у сібсових парах брат-брат порівняно з іншими сібсовими парами. До того ж, чим менше різниця у віці сібсів, тим індивідуальний прогноз більш надійний.

Аналіз отриманих даних показав, що найзначніші кореляційні зв'язки в розвитку витривалості знайдені між братами (табл. 5). Трохи нижчий взаємозв'язок між сестрами і ще нижчий між братами-сестрами. У зв'язку з цим припускаємо, що індивідуальний прогноз розвитку витривалості в молодших сібсів за аналогічними показниками старших сібсів значною мірою надійний між братами з різницею у віці до трьох років і досить надійний між сестрами з різницею у віці також до трьох років.

Таблиця 5

Кореляційний взаємозв'язок розвитку витривалості у сібсів з різною різницею у віці

Сімейні пари, які зіставляються | Коефіцієнти кореляції у сібсів з різницею у віці

до трьох років | від трьох до п’яти років | від п’яти до десяти років

Брат-брат | 0,771 | 0,328 | 0,118

Сестра-сестра | 0,506 | -0,130 | 0,635

Брат-сестра | 0,161 | -0,342 | -0,534

Для сібсової пари брат-брат зі збільшенням різниці у віці братів надійність індивідуального прогнозу розвитку загальної витривалості зменшуються. У сібсових парах сестра-сестра з різницею у віці сестер від трьох до п'яти і від п'яти до десяти років внутрішньопарний прогноз тенденції індивідуального розвитку витривалості неможливий. Подібна закономірність спостерігається й у сібсових парах брат-сестра з різною різницею у віці.

Коефіцієнти кореляції рівня розвитку гнучкості у групі сібсів з різницею у віці від п'яти до десяти років являються менш значними (табл. 6). Відносно більш високі коефіцієнти кореляції визначені для рухливості плечових суглобів, яка вимірюється при згинанні і розгинанні рук.

Таблиця 6

Кореляційний взаємозв'язок розвитку гнучкості у сібсів

з різною різницею у віці

Сімейні пари, які зіставляються | Рухливість хребтового стовпа при виконанні згинання | Рухливість в плечових суглобах

при

згинанні | при відведенні та приведенні | при згинанні та розгинанні

Сібси з різницею у віці до трьох років

Брат-брат | 0,385 | 0,243 | -0,060 | 0,462

Сестра-сестра | 0,072 | -0,021 | 0,071 | 0,463

Брат-сестра | 0,501 | 0,159 | 0,017 | 0,246

Сібси з різницею у віці від трьох до п’яти років

Брат-брат | 0,103 | 0,004 | -0,114 | 0,528

Сестра-сестра | 0,306 | 0,035 | 0,284 | 0,639

Брат-сестра | 0,098 | -0,004 | 0,325 | -0,086

Сібси з різницею у віці від п’яти до десяти років

Брат-брат | 0,014 | 0,314 | -0,043 | 0,310

Сестра-сестра | -0,310 | 0,037 | -0,123 | 0,121

Брат-сестра | 0,094 | -0,256 | -0,409 | -0,339

При розгляді кореляційних взаємовідносин у сібсових парах, які розподілені за статтю, підкреслимо закономірність, яка чітко спостерігається: найнижчий кореляційний зв'язок у сібсової пари братів і сестер порівняно з іншими сімейними групами. У сібсових парах брат-брат, сестра-сестра кореляційний взаємозв'язок розвитку рухливості в суглобах, на наш погляд, багато в чому подібний. Це дозволяє зробити висновок про те, що генетичний прогноз схильності до розвитку рухливості в суглобах можливий в сібсових парах брат-брат і сестра-сестра з різницею у віці до п'яти років.

У п'ятому розділі "Обговорення результатів дослідження" проведений аналіз і обговорення отриманих результатів, які зіставлені з даними літератури.

Нами установлено, що найбільш істотний кореляційний зв'язок у розвитку рухових здібностей, як правило, спостерігається між матір'ю і дочкою.

Індивідуальний прогноз розвитку рухових здібностей можливий у сімейних парах мати-дочка. Високі показники рухових здібностей матері припускають наявність схильності й у дочок мати високі рухові здібності. Успадковування розвитку рухових здібностей, як показали попередні дослідження Л.П. Сергієнко (1993), здійснюються за домінантним типом спадкування і можливі як материнською, так і батьківською лініями. Індивідуальний прогноз рухових здібностей у синів або дочок по середнім даним розвитку аналогічних здібностей у батьків менш надійний, ніж в окремих сімейних парах.

Зведені внутрішньосімейні рангові показники подібності розвитку рухових здібностей у сібсів дозволяють визначити загальні закономірності. Так найбільш значимий кореляційний взаємозв'язок у розвитку рухових здібностей спостерігається між рідними братами. Трохи нижчій він між рідними сестрами і практично відсутній між братом і сестрою з різною різницею у віці. Внутрішньосімейний прогноз схильності до розвитку рухових здібностей молодших дітей за аналогічними показниками старших дітей можливий тільки в сібсових парах брат-брат або сестра-сестра. Найвищий ступінь надійності генетичного прогнозу у сібсів при визначенні задатків до розвитку силових здібностей. Індивідуальний прогноз схильності до розвитку силових і швидкісних здібностей можливий у сібсових парах брат-брат з різницею у віці до 10 років, а в парах сестра-сестра – до 5 років. Прогноз розвитку координаційних здібностей можливий у братів з різницею у віці до 5 років, а в сестер – до 3 років. За особливостями розвитку гнучкості індивідуальний прогноз можливий між братами і сестрами з різницею у віці до 5 років. А для витривалості надійний прогноз можливий у сібсових парах брат-брат і сестра-сестра з різницею у віці до трьох років.

ВИСНОВКИ

1. Аналіз даних літератури свідчить, що питання дослідження генетичних особливостей розвитку рухових здібностей людини є предметом багатьох досліджень, але комплексні розробки щодо вивчення внутрішньосімейних генетичних особливостей розвитку рухових якостей людини не проводились. В більшості досліджень використаний, в основному, близнюковий метод, тоді як внутрішньосімейний метод досліджень, який розширює уявлення про можливе спадкування індивідуальних особливостей розвитку рухових здібностей людини, дотепер був використаний лише в окремих роботах, а результати, отримані авторами фрагментарні і неоднозначні.

2. У даному дисертаційному дослідженні вивчені внутрішньосімейні генетичні особливості розвитку рухових здібностей (координаційних, силових і швидкісних, витривалості і гнучкості) людини, що дозволило виявити найбільш істотний кореляційний зв'язок у розвитку рухових здібностей між матір'ю та дочкою. Це підтверджує генетичну закономірність про те, що жінка виступає як “берегиня” ознак виду, а чоловік бере участь у функціональній модифікації їх розвитку.

3. Визначені кількісні характеристики внутрішньосімейного кореляційного взаємозв'язку в розвитку окремих рухових здібностей батьків та їх дітей:

а) у розвитку координаційних здібностей найбільш істотний кореляційний зв'язок спостерігається між матір'ю і дочкою (r = 0,576, при р<0,01); в інших сімейних парах він нижчий і малоістотний;

б) для розвитку різних видів силових здібностей також відзначений більш значимий внутрішньосімейний зв'язок між матір'ю і дочкою (для максимальної сили r = 0,574 – 0,638, р<0,01; силової витривалості r = 0,739, р<0,001), ніж для інших сімейних пар;

в) у розвитку швидкісних здібностей виявлений значимий кореляційний зв'язок у сімейній парі батько–син (r =0,295, при р<0,05);

г) більш виражений кореляційний зв'язок у розвитку загальної витривалості у сімейних парах мати-син (r = 0,333, при р<0,05) та мати-дочка (r=0,301, при р<0,05);

д) найбільша подібність у розвитку гнучкості спостерігається між матір'ю та дочкою (r має значення 0,301 при р<0,05).

4. Найбільш значимий кореляційний взаємозв'язок у розвитку рухових здібностей людини спостерігається між рідними братами. Трохи нижчий він між сестрами і практично відсутній між братом і сестрою.

5. Визначені кількісні характеристики кореляційного взаємозв'язку між сібсами:

а) для таких показників координаційних здібностей, як здатність до оцінки і регуляції просторово-тимчасових і динамічних параметрів рухів, більш значний зв'язок спостерігається між братами (змінюється від r = –0,411 до 0,661 при р<0,05 для братів з різницею у віці до трьох років, від 0,053 до 0,493 при р<0,05 – з різницею у віці від трьох до п'яти років і від –0,124 до 0,343 при р<0,05 з різницею у віці від п'яти до десяти років);

б) найзначніший кореляційний зв'язок на рівні (r=0,427–0,547 при р<0,01) для координованості рухів визначений між сестрами з різницею у віці до трьох років; розвиток статичної рівноваги більш подібний між братами (r=0,382–0,549 при р<0,05) з різницею у віці до трьох років, (r=0,191–0,473 при р<0,05) з різницею у віці від п'яти до десяти років, ніж між сестрами (r=0,277–0,509 при р<0,05) з різницею у віці до трьох років, (r=0,026–0,453 при р<0,05) з різницею у віці від п'яти до десяти років;

в) кореляційний зв'язок у розвитку динамічної рівноваги між братами з різницею у віці до п'яти років (r=0,227–0,392 при р<0,05) значима на рівні р<0,05; для розвитку максимальної сили він більш виражений між братами з різницею у віці (r=0,413–0,694 при р<0,01), до трьох років, (r=0,400–0,576 при р<0,05) від трьох до п'яти років і (r=0,195–0,403 при р<0,05) від п'яти до десяти років;

г) можливість спадкування розвитку швидкісної сили має аналогічну тенденцію (між братами з різницею у віці до трьох років r=0,380–0,637 при р<0,05, від трьох до п'яти r=0,153–0,791 при р<0,01, від п'яти до десяти років r=0,272–0,529 при р<0,05);

д) трохи нижчими виявилися коефіцієнти кореляції для розвитку витривалості у братів (r=0,250–0,450 при р<0,05) порівняно з іншими силовими здібностями; однак, і тут подібність розвитку даної ознаки найбільш висока у чоловічих сібсів;

е) для можливості спадкування швидкісних здібностей більш вираженим виявився кореляційний зв'язок для сестер з різницею у віці до п'яти років;

ж) найбільша подібність у розвитку загальної витривалості у братів з різницею у віці до трьох років (r=0,771 при р<0,001) і менш значна з різницею у віці від трьох до п'яти років (r=0,328 при р<0,05);

з) кореляційні зв'язки, які характеризують розвиток гнучкості у братів з різницею у віці до трьох років були по-різному виражені: від 0,060 до 0,462 при р<0,05, подібний характер цих зв'язків прослідковувався й у сестер з різницею у віці від трьох до п'яти років (r=0,035–0,639).

6. Найбільш інформативний прогноз індивідуального розвитку рухових здібностей дочки може бути здійснений за аналогічними показниками матері. Менш надійний прогноз у сімейних парах батько-син, батько-дочка, мати-син.

7. Внутрішньосімейний прогноз схильності до розвитку рухових здібностей молодших дітей за аналогічними показниками старших дітей можливий тільки в сібсових парах брат-брат або сестра-сестра. Більш надійний індивідуальний прогноз у чоловічих сібсових парах, найвищий ступінь надійності генетичного прогнозу визначений у сібсів стосовно задатків до розвитку силових здібностей порівняно з іншими руховими здібностями.

8. Визначені вікові розходження сібсів, для яких можливий індивідуальний прогноз розвитку окремих рухових здібностей. Так, індивідуальний прогноз схильності до розвитку силових і швидкісних здібностей можливий у сібсових парах брат-брат з різницею у віці до десяти років, а в парах сестра-сестра – до п'яти років. Прогноз розвитку координаційних здібностей можливий у братів з різницею у віці до п'яти років, а в сестер – до трьох. За особливостями розвитку гнучкості індивідуальний прогноз можливий між братами і між сестрами з різницею у віці до п'яти років; для витривалості ж можливий надійний прогноз у сібсових парах брат-брат і сестра-сестра з різницею у віці до трьох років.

9. Виявлені закономірності індивідуального прогнозу схильності до розвитку рухових здібностей можна використовувати у практиці фізичного виховання, а також на початковому етапі спортивного відбору.

10. Перспективність досліджень у цьому напрямку полягає в розробці моделей генетичного взаємозв'язку досліджуваних показників, що дозволить використовувати їх в практиці прогнозування рухових здібностей для занять спортом і професійною діяльністю.

СПИСОК РОБІТ, ЯКІ ОПУБЛІКОВАНІ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ:

1.

2.

3.

4.

5.

6.

7.

8.

9.

АНОТАЦІЇ

ЛИШЕВСЬКА В.М. Внутрішньосімейний генетичний прогноз розвитку рухових здібностей людини. Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата наук з фізичного виховання і спорту за спеціальністю 24.00.02 - Фізична культура, фізичне виховання різних груп населення. Національний університет фізичного виховання і спорту України, Київ, 2002 р.

Аналіз даних літератури показав, що питання дослідження генетичних особливостей розвитку рухових здібностей людини є предметом багатьох досліджень, але комплексні розробки щодо вивчення внутрішньосімейних генетичних особливостей розвитку рухових якостей (координаційних, силових і швидкісних витривалості та гнучкості) людини не проводились.

На підставі внутрішньосімейних досліджень батьків їх дітей та сібсів вперше визначено взаємозв'язок у розвитку комплексу рухових показників між сібсами (рідними братами та сестрами) у різному віці; розроблена методологічна основа індивідуального генетичного прогнозування рухових здібностей у дітей, розширено інуюче уявлення про механізми передачі спадкової інформації в розвитку основних рухових здібностей дітей та підлітків при використанні внутрішньосімейного методу.

Ключові слова: батьки, сібси, рухові здібності, внутрішньосімейний генетичний прогноз, індивідуальний прогноз, спадковість.

ЛЫШЕВСКАЯ В. М. Внутрисемейный генетический прогноз развития двигательных способностей человека. Рукопись.

Диссертация на соискание ученой степени кандидата наук по физическому воспитанию и спорту по специальности 24.00.02 - Физическое воспитание разных групп населения.

Национальный университет физического воспитания и спорта Украины, г. Киев, 2002 г.

Анализ литературных данных по исследованию генетических особенностей развития двигательных способностей показал, что данные вопросы являются предметом изучения отечественных и зарубежных авторов.

Однако, несмотря на многочисленность исследований, посвященных проблеме исследования генетических особенностей развития двигательных способностей, углубленного изучения генетических особенностей развития двигательных способностей (координационных, силовых и скоростных способностей, выносливости, гибкости) человека с использованием внутрисемейного метода генетики (изучены родители и дети, а также сибсы) не проводилось. Недостаточно изучены вопросы генетического прогноза развития двигательных способностей.

Использование существующих рекомендаций для отбора детей и подростков к занятию различными видами спорта затруднено, поскольку большинство их разработано без учета внутрисемейных исследований.

В связи с этим представляется актуальным исследование механизмов передачи наследственной информации и определение их значения в развитии основных двигательных способностей детей при использовании внутрисемейного метода, что может открыть новые перспективы в индивидуальном прогнозировании перспективности спортсменов.

Методическую основу исследований составили положения спортивной генетики. Для решения поставленных задач был использован системный подход, который заключался в изучении взаимосвязей между уровнем развития двигательных способностей родителей и их детей, а также сибсов (родных братьев и сестер).

Материалы диссертационной работы получены при проведении исследований на базе школ г. Херсона и Херсонской области. Исследуемый контингент - дети 6-17 лет, отцы 25-50 лет, матери 25-48 лет.

В диссертации приведены данные изучения и анализ показателей развития двигательных способностей родителей и их детей, а также в трех группах сибсов (брат-брат, сестра-сестра, брат-сестра) трех возрастных групп (с разницей в возрасте до трех лет, от трех до пяти, от пяти до десяти лет).

Определены количественные характеристики внутрисемейной корреляционной взаимосвязи в развитии отдельных двигательных способностей родителей и их детей, а также сибсов.

Наиболее информативный прогноз индивидуального развития двигательных способностей дочери может быть осуществлен по аналогичным показателям матери.

Высокие показатели координированности движений старшей сестры свидетельствуют о наличии генетических предпосылок к высокому развитию данной координационной способности и у младшей сестры.

Индивидуальный прогноз развития скоростных способностей возможен в сибсовых парах брат-брат с разницей в возрасте до десяти лет, и в парах сестра-сестра с разницей в возрасте до пяти лет.

Для индивидуального прогнозирования предрасположенности к развитию силовых способностей в мужских сибсовых парах могут использоваться, в основном, показатели старших братьев, а женских сибсовых парах – показатели младших сестер.

Индивидуальный прогноз развития выносливости у младших сибсов по аналогичным показателям старших сибсов в высокой степени надежен между братьями с разницей в возрасте до трех лет и достаточно надежен между сестрами с разницей в возрасте до трех лет.

Генетический прогноз предрасположенности к развитию подвижности в суставах возможен в сибсовых парах брат-брат и сестра-сестра с разницей в возрасте до пяти лет.

Ключевые слова: родители, сибсы, двигательные способности, внутрисемейный генетический прогноз, индивидуальный прогноз, наследуемость.

V.Lyshevska. Intrafamily genetic prognosis of development of motor abilities of man. Manuscript.

Thesis for a candidate's degree in physical training and sport in the major 24.00.02 - Physical culture, physical training of different population groups.

National University Physical Education and Sports of Ukraine, Kyiv, 2002.

An analysis of data has shown that the issue of genetic peculiarities of development of motor abilities of man is being extensively studied but no wide range investigations concerning intrafamily genetic peculairities of development of motor abilities (coordination, strength and speed, endurance, flexibility) have been conducted.

On the basis of the intrafamily research (parents and their children and also siblings) for the first time a relationship between the development of a range of motor parametres of siblings in different age periods has been established; a methodological basis for an individual genetic prognosis of motor abilities in children has been developed; the existing picture of mechanisms transmitting hereditary information and their role in developing basic motor abilities of children and teenagers when using the intrafamily method has been expanded.

Key words: parents, siblings, motor abilities, intrafamily genetic prognosis, individual prognosis, heredity.