МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ
МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ
КИЇВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ ТЕХНОЛОГІЙ ТА ДИЗАЙНУ
Луцик Тетяна Ростиславівна
УДК 658.16
УПРАВЛІННЯ ПРОЦЕСАМИ РЕСТРУКТУРИЗАЦІЇ
ПРОМИСЛОВОГО ПІДПРИЄМСТВА
(на прикладі взуттєвої галузі)
Спеціальність 08.06.01 – економіка, організація і управління підприємствами
АВТОРЕФЕРАТ
дисертації на здобуття наукового ступеня
кандидата економічних наук
Київ – 2006
Дисертацією є рукопис
Робота виконана на кафедрі менеджменту інженерно-економічного факультету Київського національного університету технологій та дизайну Міністерства освіти і науки України
Науковий керівник: доктор економічних наук, професор,
Заслужений діяч науки і техніки
Столяров Василь Федосійович,
Київський національний університет технологій та дизайну МОН України, завідувач кафедри фінансів
Офіційні опоненти: доктор економічних наук, професор
Панченко Євген Григорович,
Київський національний економічний університет ім. Вадима Гетьмана МОН України, професор факультету міжнародної економіки і менеджменту
кандидат економічних наук, с.н.с.
Воронкова Таїсія Євгенівна,
Київський інститут інвестиційного менеджменту
МОН України, завідувач кафедри менеджменту
Провідна установа: Науково-дослідний економічний інститут Міністерства
економіки України, м. Київ,
відділ регуляторної політики
Захист дисертації відбудеться 29 червня 2006 року о 14.00 годині на засіданні Спеціалізованої вченої ради К 26.102.05 у Київському національному університеті технологій та дизайну МОН України за адресою: 01011, м. Київ, вул. Немировича - Данченка, 2.
З дисертацією можна ознайомитися у бібліотеці Київського національного університету технологій та дизайну МОН України за адресою: 01011, м. Київ, вул. Немировича - Данченка, 2
Автореферат розісланий 29 травня 2006 р.
Вчений секретар
Спеціалізованої Вченої Ради
доктор економічних наук, професор О.Ю. Чубукова
ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ
Актуальність теми. Кожна господарююча структура в ринковій економіці вимушена діяти в жорстких конкурентних умовах. Висока динаміка зміни ситуації на ринку обумовлена саме конкуренцією. Будь-який новий напрям бізнесу проходить стадії: підйому, стабілізації і загасання. Тому, по закінченню деякого часу наступає момент, коли будь-яке підприємство піддається в тій чи іншій мірі структурним перетворенням. Вчасно помітити зміну чинників навколишнього середовища, а також адекватно на них відповісти, підприємство може тільки використовуючи підхід адаптивного управління. Для практичного впровадження даного підходу необхідна зміна структури управління, структури фінансових потоків, власності і т.д. З’являється необхідність оптимізації взаємодії різних елементів всередині господарюючої структури відносно нових вимог, тобто по суті з’являється необхідність реструктуризації. Отже реструктуризації періодично підлягають всі підприємства, незалежно від організаційно – правової форми, форми власності, видів діяльності, рентабельності.
Проблемами реструктуризації підприємств займалися видатні зарубіжні вчені, такі як Девід М. Бішоп, Патрік А. Гохан, Джинні Д. Дак, Френк Ч. Еванс та ін. Вагомий вклад в розробку теорії та практики реструктуризації внесли вітчизняні вчені: Белих Л.П., Булакова В.А., Валдайцев С.В., Крижановський В.Г., Грязнова А.Г., Аістова Л.П., Дмитренко А.І., Терещенко О.О., Заболотний В.М., Панченко Є.Г., Батенко Л.П. та ін. Але існуючі на сьогоднішній день універсальні методичні підходи до оцінки ефективності реструктуризації підприємств, засновані на дисконтуванні грошових потоків, не враховують різноманіття і особливостей структурних перетворень.
В наявності методична проблема оцінки ефективності реструктуризації промислових підприємств, рішення якої дозволить обґрунтовувати рішення про доцільність проведення реструктуризації в умовах динамічного навколишнього середовища.
Все це обумовило актуальність і практичну значущість дисертаційного дослідження.
Зв’язок роботи з науковими програмами, темами, планами. Основні положення та висновки дослідження були отримані при виконанні НДР в Київському національному університеті технологій та дизайну по темі “Розробка механізмів стратегічного розвитку підприємств легкої промисловості, системних технологічних комплексів автоматизованої підготовки виробництва та виготовлення конкурентоспроможної продукції з використання методів дизайну, менеджменту та маркетингу в умовах ринкової економіки” (номер державної реєстрації 0102U001413), 2002-2004 рр.
Мета і завдання дослідження. Основною метою дисертаційного дослідження є розробка методологічних положень, рекомендацій та пропозицій щодо підвищення ефективності реструктуризації підприємств в умовах адаптивного управління.
Мета дослідження обумовила необхідність вирішення наступних завдань:
- розкрити роль та місце адаптивного управління в загальній системі управління підприємством;
- визначити суть та зміст реструктуризації підприємства як економічної категорії;
- виявити характерні для сучасного етапу розвитку економіки проблеми реструктуризації;
- узагальнити систему показників та факторів, процеси та процедури реструктуризації підприємства;
- з’ясувати зарубіжний та вітчизняний досвід проведення реструктуризації підприємств в аспекті адаптивного управління;
- виявити тенденції та здійснити оцінку необхідності проведення реструктуризації на підприємствах взуттєвої галузі;
- обґрунтувати принципи та етапи реструктуризації промислових підприємств в умовах адаптивного управління;
- обґрунтувати логічну схему формування процесів реструктуризації промислових підприємств в умовах адаптивного управління;
- розробити методичні рекомендації щодо управління ефективністю процесами реструктуризації промислового підприємства;
- здійснити апробацію вихідних положень економіко-організаційного проектування реструктуризації підприємств.
Об’єктом дослідження є система реструктуризації промислових підприємств в аспекті адаптивного управління.
Предметом дослідження є процеси і процедури, форми та організація реструктуризації промислових підприємств.
Методи дослідження. Методологічною базою дисертаційного дослідження є економічна теорія, теорія управління та теорія систем. У дослідженні використано наступні методи: аналітичний, монографічний, логічного та економіко-математичного моделювання, метод порівнянь, метод рейтингових оцінок та статистичні методи.
Робоча гіпотеза дослідження полягає у визначенні та обґрунтуванні передумов реструктуризації підприємства як процесів зміни структури та організації діяльності підприємства з одночасною зміною економічних інтересів та форм господарювання.
Інформаційно-аналітичною базою дослідження стали дані Державного комітету статистики України, Міністерства промислової політики України, промислових підприємств.
Наукова новизна одержаних результатів.
До найбільш важливих результатів дослідження, які відображають наукову новизну, розкривають зміст дисертації і виносяться на захист, є такі:
Вперше:
- визначено елементи, властивості і статус реструктуризації підприємства як економічної категорії (логічна структура, предмет та об’єкт, принципи, призначення, критерії);
- обґрунтовано систему часткових, інтегральних і загального показників оцінки необхідності проведення реструктуризації взуттєвих підприємств;
- розроблені методичні рекомендації щодо оцінки ефективності реструктуризації підприємств взуттєвої галузі з позиції особливостей різних типів структурних перетворень.
Удосконалено:
- класифікацію видів реструктуризації промислового підприємства за ознаками: в залежності від мети змін (антикризова, адаптивна, розвитку), в залежності від об’єкту змін (організаційна, кадрова, фінансова, операційна, власності);
- логічну схему процесу реструктуризації промислового підприємства, використання якої забезпечить обґрунтований вибір напрямів процедур та заходів реструктуризації і підвищить їх ефективність за наступними етапами: попередній (визначається необхідність оцінки поточної реструктуризації підприємства і вибір типу структурних перетворень), організаційний (розробка програми реструктуризації з обґрунтуванням цілей реструктуризації, її типу, строків проведення реструктуризації і призначення відповідальних осіб в альтернативних варіантах встановлених заходів), завершальний (реалізуються заходи, що передбачені програмою реструктуризації, здійснюється їх жорсткий контроль та корегування);
- принципи реструктуризації з визначенням основних: адекватності нової структури підприємства структурі економічних інтересів його підрозділів та власників, ефективності, який полягає у забезпеченні випереджаючої динаміки часткових показників у порівнянні з узагальнюючим.
Дістало подальший розвиток:
- визначення ролі та місця адаптивного управління в загальній системі управління підприємством (обумовлюється можливістю використання його методів в процесах реструктуризації для своєчасного реагування на зміни оточуючого середовища);
- визначення напрямів реструктуризації підприємств взуттєвої галузі, які розподілені на три основних групи:
џ вдосконалення форм відтворення основних фондів (модернізація, реконструкція, нове будівництво) залежно від цілей проведення реструктуризації та фінансових можливостей підприємства;
џ розширення повноважень структурних підрозділів підприємства щодо оперативного управління;
џ розширення прав та відповідальності щодо управління ресурсами (матеріальними, трудовими, фінансовими).
Практичне значення одержаних результатів. Основні теоретичні положення, рекомендації, висновки і пропозиції, які містяться у проведеному дисертаційному дослідженні, мають практичне значення, розширюють та поглиблюють методичну базу управління реструктуризацією промислового підприємства будь-якої форми власності з відповідною “прив’язкою” до конкретного підприємства.
До результатів, які мають практичне значення, належать наступні:
- логічна схема процесу реструктуризації промислового підприємства;
- методичні рекомендації щодо оцінки необхідності проведення реструктуризації підприємства;
- схема розробки програми реструктуризації промислового підприємства;
- методичні рекомендації щодо оцінки ефективності заходів з реструктуризації в умовах невизначеності;
- методичні рекомендації щодо вибору пріоритетних заходів реструктуризації для підприємств взуттєвої галузі.
Наведені авторські розробки можуть бути використані при формуванні та удосконаленні систем управління процесами реструктуризації на конкретних підприємствах взуттєвої галузі.
Окремі положення та висновки дисертаційного дослідження використовуються співробітниками кафедри менеджменту Київського національного університету технологій та дизайну при підготовці та викладанні дисциплін „Виробничий менеджмент” та „Контролінг” (акт про впровадження від 20.04.2006 р.); Міністерством промислової політики України при розробці методичного забезпечення реалізації Галузевої програми розвитку легкої промисловості на період 2005-2011 рр. ( довідка про впровадження №12/4-3-136 від 17.04.2006 р.); взуттєвим підприємством ТОВ „Зенкис” для спрощення управлінського обліку на підприємстві та обґрунтованого вибору напрямів структурних перетворень (акт про впровадження від 30.03.2006 р.).
Особистий внесок здобувача полягає у визначенні мети, постановки та вирішенні задач дослідження, обґрунтуванні принципів та етапів реструктуризації, розробці методичних рекомендацій щодо підвищення ефективності управління процесами реструктуризації промислового підприємства.
Дисертаційне дослідження є самостійною науковою працею, а наукові результати, які винесені на публічний захист, отримані автором одноосібно.
У публікаціях написаних у співавторстві здобувачеві належить обґрунтування необхідності застосування адаптивного управління підприємством під впливом оточуючого середовища [1], аналіз літературних джерел щодо шляхів подолання антикризового стану на підприємствах [6, 7], аналіз досвіду проведення екологічного аудиту на підприємствах взуттєвої галузі та техніко - економічне обґрунтування природоохоронної діяльності [9, 10]. Основні результати дисертаційного дослідження зазначені в публікаціях виконаних автором самостійно [2, 3, 4, 5, 8].
Апробація результатів дисертації здійснювалась на міжнародних науково-практичних конференціях: „Сучасні інформаційні та енергозберігаючі технології життєзабезпечення людини” (Київ, 1999 р.), „Стратегія інноваційного розвитку підприємств України” (Київ, 2003 р.), „Економічний розвиток: проблеми та шляхи їх вирішення” (Київ, 2005р.), „Управління організаційними змінами в контексті формування економіки знань” (Хмельницький, 2005 р.).
Публікації. За результатами дисертаційного дослідження опубліковано 10 наукових праць, з яких 4 у наукових фахових виданнях загальним обсягом 3,23 др. арк.
Структура дисертації. Робота складається з вступу, трьох розділів та висновків, які містять 27 рисунків і 14 аналітичних таблиць (188 сторінок комп’ютерного тексту), списку використаних літературних джерел (159 найменувань на 14 сторінках) і 7 додатків, які викладені на 14 сторінках і включають 6 таблиць.
ОСНОВНИЙ ЗМІСТ ДИСЕРТАЦІЇ
У вступі обґрунтовано актуальність теми дослідження, сформульовано мету та завдання, об’єкт і предмет дослідження, розкрито наукову новизну та практичне значення одержаних результатів, наведено інформацію щодо апробації результатів дисертаційного дослідження, про особистий внесок здобувача, структуру і обсяг дисертації.
У першому розділі „Сутність та зміст реструктуризації підприємства як економічної категорії в аспекті адаптивного управління” уточнено визначення понять адаптивне управління та реструктуризація, узагальнено систему показників та факторів, що визначають процеси та процедури реструктуризації, а також з’ясовано зарубіжний та вітчизняний досвід проведення реструктуризації промислових підприємств.
Виявлено, що адаптивне управління не може ототожнюватись із стратегічним, не може бути зведено до розробки базових стратегій, не може бути спрямоване лише на досягнення рівноваги із зовнішнім середовищем. Адаптивне управління визначається як управління підприємством, що дозволяє шляхом використання заходів з реструктуризації підприємства, оцінки необхідності проведення реструктуризації та ефективності запропонованих заходів, своєчасно реагувати на зміни навколишнього середовища.
Аналіз визначень, які розглянуті різними авторами, дозволив розкрити сутність поняття „реструктуризація” та визначити її як процес адаптації підприємства, який здійснюється шляхом структурних перетворень та зміни організації діяльності підприємства зі зміною економічних інтересів та форм господарювання структурних підрозділів з метою підвищення ринкової вартості підприємства.
Більш того, на відміну від проаналізованих точок зору інших вчених, реструктуризацію необхідно розглядати як економічну категорію, яка є засобом підвищення ефективності управління, організації та адаптації на підприємстві (табл. 1).
Властивостями реструктуризації підприємства як економічної категорії в аспекті адаптивного управління є те, що вона виражає взаємозв’язок і відносини оточуючого середовища і підприємства незалежно від форми власності і зміни впливу державного регулювання.
В роботі розглянуто різні підходи до класифікації типів реструктуризації. Доведено, що класифікуючи реструктуризацію за однією ознакою, різні автори не мають єдиної думки відносно її типів та форм. Тобто існуючі підходи не забезпечують реалізацію системного підходу до вирішення завдань реструктуризації. Обґрунтовано класифікацію реструктуризації підприємств за трьома класифікаційними ознаками: причинно – цільовою, організаційною, предметною (рис. 1).
Порівняльна характеристика типів реструктуризації промислового підприємства за причинно-цільовою ознакою представлена в табл. 2.
Добровільна реструктуризація здійснюється за ініціативою власників і націлена на підвищення ефективності роботи підприємства. Примусова реструктуризація здійснюється за ініціативою кредиторів або держави і її метою є відновлення платоспроможності боржника і погашення його заборгованості (проводиться в межах антикризової реструктуризації, досудової санації).
Таблиця 1
Характеристика реструктуризації підприємства як економічної категорії
Елементи та властивості | Кількісні та якісні визначення
логічна структура | має вигляд трьох загальних етапів: попереднього, організаційного та завершального
предмет | процес адаптації підприємства за рахунок структурних перетворень та зміни організації діяльності підприємства з одночасної зміною економічних інтересів та форм господарювання структурних підрозділів
об’єкт | структура органічних складових господарюючої одиниці
основні принципи | адекватності нової структури підприємства структурі економічних інтересів підрозділів;
ефективності, який полягає в забезпеченні випереджаючої динаміки часткових показників у порівнянні з узагальнюючими
призначення | прискорення процесів адаптації та адекватності діяльності підприємства до мінливого оточуючого середовища
критерії оцінки | відповідно до виду структурних перетворень (оцінка реструктуризації антикризового, адаптивного та типу розвитку)
Таблиця 2
Порівняльна характеристика типів реструктуризації підприємств
за причинно – цільовою ознакою
Параметр порівняння | Антикризова реструктуризація | Адаптивна реструктуризація | Реструктуризація розвитку
Причина проведення | Кризовий фінансовий стан підприємства | Зміни оточуючого середовища, які можуть негативно відобразитися на діяльності підприємства | Посилення конкуренції, бажання власника посилити позиції підприємства, підвищити його ринкову вартість
Ціль реструктуризації / тип цілі | Відновлення платоспроможності підприємства / оперативна ціль | Пристосування, адаптація до нових умов господарювання / оперативна ціль | Прогресивний розвиток підприємства / стратегічна ціль
Ініціатор | Власник, менеджмент підприємства, збори комітету кредиторів, арбітражний керуючий | Власник, менеджмент підприємства | Власник, менеджмент підприємства
Орган, що затверджує проведення реструктуризації | Власник, збори комітету кредиторів |
Власник |
Власник
Тривалість проведення | Доцільно провести протягом шести місяців | Не більше року |
Не більше 3-5 років
Потреба в інвестиціях / їх доступність | Помірна потреба / складність досягнення | Помірна потреба (залежить від обставин) / важко доступні (високий ризик) | Значна потреба в інвестиціях / відносно легко доступні
Законодавче регулювання |
Загальні норми законодавства з ведення бізнесу, спеціальні норми законодавства щодо банкрутства | Загальні норми законодавства з ведення бізнесу |
Загальні норми законодавства з ведення бізнесу
Залежно від предмету структурних перетворень в роботі виділено п’ять основних типів реструктуризації: організаційна, кадрова, фінансова, операційна, власності (рис. 2).
Для практичного використання підходу адаптивного управління було проведено аналіз факторів, які впливають на структурні перетворення підприємства та розроблено систему визначення необхідності проведення реструктуризації. Ця система містить блоки показників впливу зовнішнього середовища, технічного потенціалу, фінансових можливостей, обіговості активів і ефективності господарської діяльності.
Розроблена система повністю оцінює необхідність проведення реструктуризації підприємств в аспекті адаптивного управління. Ця система містить тільки ті показники, на які менеджмент підприємства може реально впливати, включає традиційні показники економічного аналізу, спрощує систему управлінського обліку та дає можливість вибору при розробці програми реструктуризації першочергових та пріоритетних заходів реструктуризації.
Рис. 2. Класифікація реструктуризації підприємства за предметною ознакою
Для визначення проблем, які виникають в процесі реструктуризації вивчено як зарубіжний, так і вітчизняний досвід проведення реструктуризації (реорганізація підприємств Східної Німеччини, країн східної Європи, досвід США та України). Серед головних проблем, які виникають у процесі реструктуризації підприємств можна виділити, з однієї сторони: консервативність, не розуміння вимог ринку, некваліфікованість вищого управлінського персоналу, не усвідомлення того, що є проблема невідповідності ринку та пасивність або опір персоналу підприємств. З іншої сторони: відсутність або дефіцит кваліфікованих консультантів, методик та навчально-методичної літератури з цих питань.
У другому розділі” Становлення реструктуризації підприємств легкої промисловості України” проведено дослідження тенденцій реструктуризації підприємств взуттєвої галузі в аспекті адаптивного управління, здійснено оцінку необхідності проведення реструктуризації на підприємствах взуттєвої галузі.
В результаті аналізу статистичних даних щодо ефективності діяльності та оцінки економічної кризи у взуттєвій підгалузі легкої промисловості з’ясовано наявне, досить повільне зростання виробництва взуття в Україні (рис. 3). Виявлені також позитивні світові тенденції для взуттєвого виробництва: зростання чисельності населення, збільшення попиту на взуття.
Рис. 3 Обсяги виробництва взуття в Україні, млн. пар в рік
Взуттєве виробництво – традиційна та важлива підгалузь легкої промисловості України, виробничі потужності якої дозволяють задовольнити потребу населення України в якісному взутті, а також експортувати частину продукції за межі країни. Результати виробничо-господарської діяльності взуттєвих підприємств протягом останніх років вказують на розвиток глибокої економічної кризи у підгалузі. Значна частина взуття, що продається в Україні, - іноземного походження, а виробничі потужності вітчизняних підприємств використовуються в середньому на 8-10 %.
Держава не здійснює ефективних заходів щодо створення умов для відновлення вітчизняного взуттєвого виробництва. Виробництво взуття, як основна діяльність для взуттєвих підприємств є збитковим.
Проведений аналіз стану галузі дозволив стверджувати, що до основних негативних чинників, які визначають занепад вітчизняного взуттєвого виробництва і можуть викликати банкрутство підприємств, належать: засилля дешевого контрабандного імпортного взуття, значне зростання цін на шкіру та комплектуючі вироби, відсутність ефективних протекціоністських заходів щодо національного виробника взуття з боку держави, загострення конкуренції на вітчизняному та світовому ринках, загроза виходу на вітчизняний ринок нових потужних конкурентів у результаті можливого вступу України до СОТ (WTO), неефективне управління господарською діяльністю на місцях, низький рівень платоспроможності населення.
Виявлена динаміка дозволила зробити висновки, що більшість підприємств внаслідок збиткової діяльності і незадовільного фінансового стану знаходяться на межі банкрутства, не розробляють антикризових заходів, реструктуризації та трансформації стратегії діяльності.
Систематизація чинників, що впливають на господарську діяльність та адаптацію підприємств до оточуючого середовища дозволила побудувати систему оцінки фінансового стану та необхідності проведення реструктуризації на промислових підприємствах України. Ця система, що дозволяє оцінити необхідність проведення реструктуризації підприємства за допомогою розрахунку відповідних часткових показників, включає п’ять складових:
- показники зовнішнього середовища, які оцінюють можливість підприємства змінюватися (коефіцієнт виконання плану продажів, коефіцієнт виконання плану постачань, коефіцієнт стійкості щодо конкурентів, коефіцієнт забезпечення кадрами);
- показники технічного потенціалу (фондовіддача, матеріаловіддача, коефіцієнт зносу устаткування, коефіцієнт використання виробничої потужності);
- показники фінансових можливостей (коефіцієнт ліквідності абсолютний, коефіцієнт покриття проміжний, коефіцієнт покриття загальний, коефіцієнт фінансування, коефіцієнт інвестування, коефіцієнт співвідношення необоротного й оборотного капіталу);
- показники оборотності активів (коефіцієнт загальної оборотності, коефіцієнт оборотності основних коштів, коефіцієнт оборотності матеріальних оборотних коштів, коефіцієнт оборотності оборотних коштів, коефіцієнт оборотності власного капіталу);
- показники ефективності господарської діяльності (коефіцієнт рентабельності продажів, коефіцієнт рентабельності активів, коефіцієнт рентабельності власного капіталу, коефіцієнт рентабельності функціонуючого капіталу, коефіцієнт загальної рентабельності).
Для оцінки необхідності проведення реструктуризації підприємства взуттєвої галузі класифіковано за допомогою монографічного методу, який базується на детальному обстеженні окремих типових одиниць сукупності для їх досконалого вивчення.
В розділі обґрунтовано і запропоновано методичні рекомендації щодо розрахунку часткових показників необхідності проведення реструктуризації підприємства. Проведений аналіз часткових показників підприємств взуттєвої галузі дозволив виявити недоліки фінансового стану, а також незадовільну динаміку часткових показників, які мають загальноприйняті нормативні значення. Коливання майже всіх часткових показників реструктуризації на досліджуваних підприємствах в перебігу даного періоду говорять про відсутність проведення аналізу і планування цих показників на досліджуваних підприємствах.
Для повної оцінки необхідності проведення реструктуризації підприємств запропонована методика встановлення нормативів часткових показників реструктуризації, необхідність якої обумовлена: відсутністю загальноприйнятих нормативів на більшість часткових показників, неможливістю встановлення єдиних нормативів для різних підприємств, відсутністю середньогалузевих нормативів, що розроблялися раніше міністерствами, і складністю отримання інформації про стан часткових показників реструктуризації на інших підприємствах. Методика встановлення нормативів часткових показників заснована на визначенні оптимального варіанту виробничої програми підприємства.
Розроблені методичні рекомендації розрахунку інтегральних і загального показників реструктуризації підприємства дозволяють оцінити необхідність проведення реструктуризації підприємства, використовуючи інтегральні показники блоків системи (необхідність реструктуризації в залежності від впливу чинників зовнішнього середовища Xзс, необхідність реструктуризації технічного потенціалу Xтп, необхідність реструктуризації фінансового потенціалу Xфп, необхідність реструктуризації оборотності активів Xоа, необхідність реструктуризації ефективності виробництва Xев) або ж одним загальним показником реструктуризації (Y). Обґрунтовано використання підходу до композиції інтегральних показників реструктуризації, а також формула розрахунку загального показника як суми добутків інтегральних показників реструктуризації на коефіцієнти їх дії на загальний:
Y= к1•Xзс + к2 •Xтп + к3 •Xфп + к4 •Xоа + к5 •Xев (1)
де к1 - к5 - коефіцієнти впливу інтегральних показників реструктуризації на загальний показник;
Xi- інтегральні показники реструктуризації підприємства.
Аналіз інтегральних показників реструктуризації на підприємствах легкої промисловості за досліджуваний період показує, що тенденції їх зміни не суперечать тенденціям зміни часткових показників, отже, суперечності між частковими і інтегральними, а значить, і загальним показником реструктуризації немає.
В роботі виявлено, що часткові показники реструктуризації підприємства в різній мірі впливають на інтегральні показники, а інтегральні показники, у свою чергу, в різній мірі впливають на загальний показник реструктуризації підприємства. Але якщо ступінь впливу часткового показника на інтегральний можна визначити відношенням, то ступінь впливу інтегральних показників на загальний показник реструктуризації визначається коефіцієнтами рівняння. Тому в роботі обґрунтовано виведення рівняння зв’язку між інтегральними і загальним показником реструктуризації підприємства. Для отримання рівняння зв’язку використаний метод регресійно - кореляційного аналізу, що дозволяє одержати коефіцієнти рівняння зв’язку із застосуванням персонального комп’ютера.
В результаті одержано рівняння зв’язку загального показника реструктуризації з інтегральними, яке дозволяє оцінити ступінь впливу кожного інтегрального показника блоку на загальний показник процесу реструктуризації підприємства.
Проведена оцінка необхідності проведення реструктуризації конкретних підприємств дозволила визначити пріоритетні напрями їх реструктуризації і вибір варіанту структурних змін.
В третьому розділі „Підвищення ефективності управління реструктуризацією підприємства” обґрунтовано логічну схему формування процесів реструктуризації промислових підприємств в умовах адаптивного управління, принципи та вихідні положення розробки і реалізації програми реструктуризації підприємства та розроблені методичні рекомендації щодо оцінки ефективності реструктуризації.
В роботі визначено, що основними принципами реструктуризації промислового підприємства повинні стати:
- адаптивність до вимог оточуючого середовища;
- адекватність нової структури підприємства структурі економічних відносин;
- ефективність шляхом забезпечення випереджаючої динаміки часткових показників у порівнянні з узагальнюючим.
На підставі цих принципів вдосконалено схему процесу реструктуризації підприємства, яка складається з наступних етапів:
- попередній (визначається необхідність оцінки поточної реструктуризації підприємства і вибір типу структурних перетворень);
- організаційний (розробка програми реструктуризації з обґрунтуванням цілей реструктуризації, її типу, строків проведення реструктуризації і призначення відповідальних осіб в альтернативних варіантах встановлених заходів);
- завершальний (реалізуються заходи, що передбачені програмою реструктуризації, здійснюється їх жорсткий контроль та корегування).
В розділі розроблено алгоритм - схему програми реструктуризації промислових підприємств (рис. 4).
В роботі розроблено методичні рекомендації щодо оцінки ефективності реструктуризації промислового підприємства з використанням ігрових критеріїв прийняття рішень в умовах невизначеності. Новим є те, що критерії запропоновано для кожного типу структурних перетворень.
Рис. 4 Алгоритм - схема розробки програми реструктуризації промислових підприємств
Відповідно до етапів програми реструктуризації при оцінці ефективності реструктуризації підприємства передбачається, що особа, яка ухвалює рішення, в змозі оцінити результати вибору кожного з альтернативних варіантів перетворення підприємства Bi, ..., т, при кожному стані зовнішнього середовища Сj, j=1,2 ..., n, які кількісно виражаються дійсними числами Wij. Ці числа називаються виграшем. В якості виграшів можуть виступати будь-які показники діяльності підприємства, тому для проведення оцінки необхідно вибрати цільовий показник.
Оскільки антикризова реструктуризація в першу чергу націлена на відновлення платоспроможності, то оцінку її ефективності доцільно проводити на основі показника платоспроможності підприємства.
Але недоліком цього показника є те, що він враховує грошовий потік тільки від операційної діяльності, величини якого, як правило, недостатньо для покриття поточних зобов'язань підприємства в перебігу короткого терміну.
Тому запропоновано використання іншого показника платоспроможності підприємства (Кплт):
Кплт=ФЗ/ЧГПм, (2)
де ФЗ – фінансові зобов'язання, що підлягають погашенню в перебігу встановленого терміну, грн.;
ЧГПм – середньомісячний грошовий потік підприємства, грн.
Дана формула може застосовуватися за умови стабільного чистого грошового потоку. Якщо ж грошовий потік поступає нерівномірно, то для розрахунку коефіцієнта платоспроможності (КПЛТ) рекомендується застосувати формулу:
КПЛТ > min, при якому , (3)
де Т – період повного задоволення вимог кредиторів (виконання всіх фінансових зобов'язань боржника), час;
ЧГП – грошовий потік підприємства, грн.
Під встановленим терміном в даному контексті розуміється злагоджений з кредиторами термін погашення зобов'язань у разі проведення добровільної антикризової реструктуризації або термін фінансового оздоровлення (зовнішнього управління) при проведенні примусових антикризових перетворень.
При проведенні добровільної антикризової реструктуризації власник підприємства ставить перед собою мету не тільки розрахуватися по боргах, але і зберегти бізнес, утримати потенціал його розвитку на прийнятному рівні, а значить він зацікавлений в отриманні максимально можливих доходів також і в період після завершення розрахунків з кредиторами. Тобто тривалість розрахункового періоду добровільної антикризової реструктуризації не обмежена терміном виконання зобов'язань боржника. Через зазначене вище як критерій оцінки добровільної антикризової реструктуризації, доцільно використовувати чистий дисконтований дохід (NPV):
(4)
де NCFi - чистий грошовий потік за період i, грн.;
d – ставка дисконтування;
І0 – залучені інвестиції для проведення реструктуризації, грн.;
T – тривалість розрахункового періоду, час.
Доведено, що як критерій оцінки ефективності адаптивної реструктуризації доцільно використовувати відношення приросту чистого прибутку підприємства () до приросту інвестованого капіталу ():
, (5)
де ЧПР – величина чистого прибутку в результаті проведення реструктуризації підприємства, грн.;
ЧПБР – величина чистого прибутку підприємства без проведення реструктуризації, грн.
Оцінку ефективності реструктуризації розвитку доцільно проводити на основі темпу приросту традиційного показника поточної вартості грошових потоків (NPV):
, (6)
де NPVР, NPVБР – чиста поточна вартість грошових потоків в результаті проведення реструктуризації підприємства і без її проведення відповідно, грн.
Запропоновані методичні рекомендації щодо оцінки ефективності реструктуризації промислових підприємств взуттєвої галузі для кожного виду структурних перетворень дозволяють отримати більш точні, обґрунтовані результати оцінки, зробити оцінку альтернативних варіантів структурних перетворень, контролювати процес реструктуризації на різних етапах впровадження.
ВИСНОВКИ
Наукова задача дисертаційного дослідження полягає в обґрунтуванні методичних рішень щодо оцінки ефективності реструктуризації промислових підприємств в умовах невизначеності. Вирішення наукової задачі передбачало обґрунтування класифікації показників та процедур оцінки необхідності проведення реструктуризації шляхом розрахунку інтегральних показників та формування зведеного.
Завдяки вирішенню наукової задачі шляхом доведення робочої гіпотези в межах визначеної мети, предмету, об’єкту і завдань дослідження були отримані наступні основні висновки, які складають елементи наукової новизни:
1. Роль та місце адаптивного управління в загальній системі управління підприємством визначається можливостями використання його методів в процесах реструктуризації для своєчасного здійснення заходів відповідно до змін оточуючого середовища
2. Реструктуризація підприємства як економічна категорія зі всіма властивими їй ознаками - це закономірне явище розвитку підприємства, яке не пов'язане з виникненням на підприємстві кризових або близьких до кризи ситуацій. Реструктуризація являє собою інструмент адаптації підприємства до нових умов розвитку шляхом структурних змін в організації діяльності підприємства з одночасною зміною економічних інтересів і форм господарювання одиниць для підвищення ринкової вартості підприємства.
3. В роботі з’ясовано, що найсуттєвішими недоліками традиційних визначень ефективності реструктуризації, які домінують сьогодні у вітчизняній практиці є те, що вони: не враховують галузеві особливості об’єкта аналізу та факт різної вагомості впливу окремих показників на загальні результати; ігнорують показники, які розраховуються на базі чистого грошового потоку; довільно фіксують нормативні значення фінансових показників; суб’єктивно формують вибірку показників, та не враховують умови невизначеності в яких існують вітчизняні підприємства.
4. Вивчення вітчизняного і зарубіжного досвіду реструктуризації промислових підприємств сприяє виділенню основних моделей реструктуризації, можливості вживання вивченого досвіду при реструктуризації промислових підприємств, а також виявленню основних проблем реструктуризації, які характерні для сучасного етапу розвитку легкої промисловості України.
5. Систематизація чинників, що впливають на адаптацію підприємств забезпечує побудову системи оцінки фінансового стану та необхідності проведення реструктуризації на промислових підприємствах України. Проведення оцінки необхідності реструктуризації підприємства дозволяє визначати пріоритетні напрямки реструктуризації і вибір оптимального варіанту структурних змін.
6. Логічна схема формування програми реструктуризації стає управлінським інструментарієм для менеджменту промислових підприємств. Позитивний результат реструктуризації не гарантований автоматично, він повинен бути результатом реалізації комплексу взаємопов'язаних заходів, тому програма реструктуризації повинна бути добре підготовлена, ретельно розроблена і економічно обґрунтована.
7. Відсутність універсальних методичних інструментів оцінки ефективності проектів реструктуризації підприємств стало причиною розробки спеціальних часткових методик, адекватних різним типам структурних перетворень підприємств. Створення науково обґрунтованої класифікації реструктуризації і виділення трьох її типів: антикризового, адаптивного і типу розвитку дозволило розробити типову модель управління реструктуризації промислового підприємства з оцінкою ефективності структурних перетворень в умовах невизначеності.
СПИСОК ОПУБЛІКОВАНИХ ПРАЦЬ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ
у наукових фахових виданнях:
1. Луцик Т.Р., Чмельов В.С. Адаптивне керування як наслідок змін оточуючого середовища// Вісник Київського національного університету технологій та дизайну. – 2003. – №3. – С. 216-221.
2. Луцик Т.Р. Особливості формування організаційної структури підприємства в системі стратегічного управління// Наукові праці Національного університету харчових технологій. – Київ: НУХТ, 2005. – №17. – С. 175-177.
3. Луцик Т.Р. Вибір показників ефективності організаційної структури управління// Вісник Київського національного університету технологій та дизайну. – Київ, 2005. – №4(24). – С. 46-50.
4. Луцик Т.Р. Основні етапи реструктуризації підприємств в системі стратегічного управління// Вісник Хмельницького національного університету. – Хмельницький, 2006. – №1.2006. – С.117-120.
в інших виданнях:
5. Луцик Т.Р. Оцінка ступеня впливу оточуючого середовища на підприємство// Збірник наукових праць Міжнародної науково-практичної конференції „Стратегія інноваційного розвитку підприємств України”. – Київ: КНУТД, 2003. – С.24-27.
6. Луцик Т.Р., Чмельов В.С. Про адаптацію структур підприємства до зміни умов господарювання// Тези доповідей наукової конференції молодих вчених та студентів. – Київ: КДУТД, 2000. – Т. ІІ. – С. 57.
7. Луцик Т.Р., Марченко О.Н. Вибір шляхів подолання антикризового стану на підприємствах// Тези доповідей наукової конференції молодих вчених та студентів. – Київ: КНУТД, 2005. – Т.ІІ. – С. 174.
8. Луцик Т.Р. Обґрунтування необхідності та зміст адаптивного управління на підприємстві// Тези доповідей наукової конференції молодих вчених та студентів. – Київ: КНУТД, 2005. – Т.ІІ. – С. 175.
9. Луцик Т.Р., Журавський В.А. та ін. Досвід проведення екологічного аудиту на підприємствах легкої та текстильної промисловості// Рекомендації по створенню безпечних умов виробництва підприємств легкої та текстильної промисловості України у басейні р. Дніпро. – Київ, 1999. – С.53-78.
10. Луцик Т.Р., Журавський В.А. та ін. Ефективність та техніко – економічне обґрунтування природоохоронної діяльності// Рекомендації по створенню безпечних умов виробництва підприємств легкої та текстильної промисловості України у басейні р. Дніпро. – Київ, 1999. – С.106-125.
АНОТАЦІЯ
Луцик Т.Р. Управління процесами реструктуризації промислового підприємства (на прикладі взуттєвої галузі). – Рукопис.
Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата економічних наук за спеціальністю 08.06.01 – „Економіка, організація і управління підприємствами”.
В дисертації досліджені питання щодо управління реструктуризацією промислового підприємства, зокрема підприємствами взуттєвої галузі. Уточнено визначення понять адаптивне управління та реструктуризація. вдосконалено класифікацію типів реструктуризації. Вивчено зарубіжний та вітчизняний досвід проведення реструктуризації, з виділенням основних проблем які виникають під час та після проведення реструктуризації на промисловому підприємстві.
Проведено аналіз тенденцій реструктуризації підприємств взуттєвої галузі в аспекті адаптивного управління з визначенням основних тенденцій.
На основі виділення факторів оточуючого середовища сформовано систему оцінки необхідності проведення реструктуризації на промисловому підприємстві, використання якої дозволяє визначити необхідність реструктуризації, пріоритетний напрям і вибір варіанту структурних змін, для підприємств що було проаналізовано.
Вдосконалено схему процесу реструктуризації підприємства та схему розробки програми реструктуризації. Розроблено методичні рекомендації щодо оцінки ефективності реструктуризації промислового підприємства з використанням ігрових критеріїв прийняття рішень в умовах невизначеності.
Ключові слова: реструктуризація, типи реструктуризації, адаптивне управління, оцінка ефективності реструктуризації.
АННОТАЦИЯ
Луцык Т.Р. Управление процессами реструктуризации промышленного предприятия (на примере обувной отрасли). – Рукопись.
Диссертация на соискание научной степени кандидата экономических наук по специальности 08.06.01 – „Экономика, организация и управление предприятиями”.
В диссертации исследованы вопросы относительно управления реструктуризацией промышленного предприятия, в частности предприятий легкой промышленности обувной отрасли. Уточнено определение понятий адаптивное управление и реструктуризация промышленного предприятия. Усовершенствована классификация типов реструктуризации.
Для определения проблем, которые возникают в процессе реструктуризации, был выучен как зарубежный, так и отечественный опыт проведения реструктуризации (реорганизация предприятий Восточной Германии, стран восточной Европы, опыт США и Украины).
Проведен анализ тенденций реструктуризации предприятий обувной отрасли в аспекте адаптивного управления с определением основных тенденций.
Выявленная динамика позволила сделать выводы, что большинство предприятий обувной отрасли в результате убыточности деятельности и тяжелого финансового состояния находятся на грани банкротства, не разрабатывают антикризисных мероприятий, не проводят реструктуризацию и трансформацию стратегии деятельности.
На основе выделения факторов окружающей среды сформирована система оценки необходимости проведения реструктуризации на промышленном предприятии, проведение которой позволило определить необходимость реструктуризации, приоритетное направление и выбор варианта структурных изменений для анализируемых предприятий.
Разработанная методика расчета интегральных и общего показателей реструктуризации предприятия позволяет оценить необходимость проведения реструктуризации предприятия используя интегральные показатели блоков системы оценки или же одним общим показателем реструктуризации. Обосновано использование подхода к композиции интегральных показателей реструктуризации, а также формула расчета общего показателя как суммы произведений интегральных показателей реструктуризации на коэффициенты их действия на общий.
Усовершенствованно схему процесса реструктуризации предприятия и схему разработки программы реструктуризации. Разработаны методические рекомендации относительно оценки эффективности реструктуризации промышленного предприятия с использованием игровых критериев принятия решений в условиях неопределенности.
Предложенные методические рекомендации оценки эффективности реструктуризации промышленных предприятий обувной отрасли для каждого вида структурных изменений позволяют устранить все перечисленные недостатки, сделать оценку альтернативных вариантов реструктуризации, контролировать процесс реструктуризации на разных этапах внедрения.
Ключевые слова: реструктуризация, типы реструктуризации, адаптивное управление, оценка эффективности реструктуризации.
SUMMARY
Lutsyk T.R. process Control of restructuring of industrial enterprise (on the example of shoe industry). – Manuscript.
Dissertation on gaining of scientific degree of candidate of economic sciences after speciality 08.06.01 – „Economy, organization and management by enterprises”.
In dissertation the questions in relation to the management by restructuring of industrial enterprise are explored, in particular enterprises of light industry of shoe industry. Determination of notions is specified adaptive control and restructuring. classification of types of restructuring is improved. Experience of conducting of restructuring foreign and domestic is trained, with the selection of basic problems which arise up under time and after conducting of restructuring on an industrial enterprise.
The analysis of tendencies of restructuring of enterprises of shoe industry is conducted in the aspect of adaptive control with determination of basic tendencies
On the basis of selection of factors of environment the system of estimation of necessity of conducting of restructuring on an industrial enterprise, conducting of which allowed to define the necessity of restructuring, priority direction and choice of variant of structural changes, is formed, for enterprises that it was analysed.
The chart of process of restructuring of enterprise and chart of development of the program of restructuring is improved. Methodical recommendations are developed in relation to estimation of efficiency of restructuring of industrial enterprise with the use of playing criteria of acceptance of decisions in the conditions of vagueness.
Keywords: restructuring, types of restructuring, adaptive control, estimation of efficiency of restructuring.
Підп. до друку 22.05.06 р. Формат 60х84 1/16. Папір офісний.
Друк цифровий. Ум. др. арк. 1,39. Умовн. фарбо-відб. 1,50.
Облік.-вид.арк. 1,09. Тираж 100. Зам. 1144.
Дільниця оперативної поліграфії при КНУТД.
01601, ДСП, Київ-11, вул. Немировича-Данченка, 2.
Свідоцтво про внесення до Державного реєстру ДК № 993 від 24.07.02 р.
