МІНІСТЕРСТВО ОХОРОНИ ЗДОРОВўЯ УКРАЇНИ

КИЇВСЬКА МЕДИЧНА АКАДЕМІЯ ПІСЛЯДИПЛОМНОЇ

ОСВІТИ ім.П.Л.ШУПИКА

МАТЯШ АЛЛА МИКОЛАЇВНА

УДК 618.173-08:615.357+614.73

КОРЕКЦІЯ КЛІМАКТЕРИЧНИХ ПОРУШЕНЬ У ЖІНОК, ЯКІ МЕШКАЮТЬ НА ТЕРИТОРІЇ З ВИСОКИМ РІВНЕМ РАДІОНУКЛІДНОГО ЗАБРУДНЕННЯ

14.01.01 – акушерство та гінекологія

Автореферат

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата медичних наук

Київ – 2002

Дисертацією є рукопис

Робота виконана в Київській медичній академії післядипломної освіти ім.П.Л.Шупика МОЗ України

НАУКОВИЙ КЕРІВНИК

доктор медичних наук, професор Вдовиченко Юрій Петрович, Київська медична академія після-дипломної освіти ім. П.Л.Шупика МОЗ України, заві-дувач кафедри акушерства, гінекології та перина-тології

ОФІЦІЙНІ ОПОНЕНТИ

доктор медичних наук, професор Сенчук Анатолій Якович, Київський медичний інститут Української асоціації народної медицини, завідувач кафедри акушерства та гінекології

доктор медичних наук, професор Венцківський Борис Михайлович, Національний медичний уні-верситет ім. О.О.Богомольця МОЗ України, завідувач кафедри акушерства та гінекології №1

ПРОВІДНА УСТАНОВА

Одеський державний медичний університет МОЗ України, кафедра акушерства та гінекології №1.

Захист дисертації відбудеться 16.10.2002 року о 13 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 26.613.02 при Київській медичній академії післядипломної освіти ім. П.Л.Шупика МОЗ України (04112, м. Київ, вул. Дорогожицька, 9).

З дисертацією можна ознайомитися в бібліотеці Київської ме-дичної академії післядипломної освіти ім. П.Л.Шупика МОЗ України (04112, м.Київ, вул. Дорогожицька, 9).

Автореферат розісланий 12.09.2002 р.

Вчений секретар

спеціалізованої вченої ради,

кандидат мед. наук, доцент Романенко Т.Г.

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми. Збільшення тривалості життя жіночого населення сприяє тому, що третину життя і більше вони проводять у періоді пери- і постменопаузи. У зв'язку з цим, особливе значення набувають питання зберігання якості життя і здоров'я жінок перехідного віку. Як відомо, клімактеричний період продовжується до 10-15 років. При цьому, особливості клінічного перебігу клімактерія і розвиток клімактеричного синдрому значною мірою визначаються резервними можливостями вищих відділів центральної нервової системи і всього організму в цілому вчасно настання цього фізіологічного періоду в житті жінки (Б.М.Венцківський, 1996; В.М.Серов, и соавт., 1996; Я.П.Сольський та співавт., 1998) .

Крім клімактеричного синдрому, від 16 до 31 % жінок у перименопаузі відзначають погіршення настрою, виникнення депресивних порушень (Л.И.Трубникова и соавт.,1998). Це може бути пов'язане з прямою (геномною) дією гіпоестрогенії, тому що рецептори до естрогенів виявлені в преоптичній області гіпоталамуса, мигдалині і гіпокампу. Крім того, естрогени можуть змінювати концентрацію і доступність нейротрансмітерних амінів, таких як серотонін і норепінефрін (Т.Ф.Татарчук та співавт., 1997). Проте не всі дослідники підтверджують існування менопаузального синдрому, що характеризується високим рівнем депресивних станів.

Сучасна екологічна ситуація в Україні характеризується наявністю значних територій, що постраждали внаслідок аварії на ЧАЕС. Це, у першу чергу, призвело до значного рівня радіонуклідів у грунті, воді, їжі й ін. (Е.Н.Антипенко та співавт.,1997). Причому, дані вітчизняної і зарубіжної літератури (В.Н.Бугайов та співавт., 1996; А.М.Лягинська та співавт., 1996; R.W.Wilkinson et al., 1998) свідчать про негативний вплив підвищеного рівня радіонуклідів на репродуктивне здоров'я жінок.

Незважаючи на значне число наукових публікацій по проблемі клімактеричного синдрому і наслідків аварії на ЧАЕС, у літературі майже відсутні дані про вплив підвищеного рівня радіонуклідів на клінічний перебіг клімактеричного періоду. Усе це, безумовно, свідчить про актуальність обраного наукового напрямку.

Звўязок роботи з науковими програмами, планами, темами. Виконана науково-дослідна робота є фрагментом науково-дослідної роботи кафедри акушерства, гінекології та перинатології Київської медичної академії післядипломної освіти ім. П.Л.Шупика “Прогнозування, профілактика, лікування і реабілітація порушень репродуктивної функції жінок на сучасному етапі”№ державної реєстрації: 0101 U007154

Метою роботи стало зниження частоти і ступеня тяжкості клімактеричних порушень у жінок, які мешкають на території з високим рівнем радіонуклідного забруднення на підставі удосконалення і впровадження комплексу лікувально-профілактичних заходів.

Задачі дослідження:

1. Вивчити порівняльні аспекти клінічного перебігуУ порівняльному аспекті вивчити клінічний перебіг клімактеричного синдрому в жінок, які мешкають на територіях із різноманітними рівнями радіонуклідного забруднення.

2. З'ясувати роль основних психосоціальних факторів у генезі клімактеричних порушень у жінок, які мешкають у зоні аварії на ЧАЕС.

3. Вивчити особливості ендокринного та гемостазіологічного статусу в жінок із клімактеричним синдром, які мешкають на території з високим радіонуклідним забрудненням.

4. Встановити взаємозв'язок між клінічними, психосоціальними, ендокринологічними і гемостазіоло-гічними змінами в жінок із клімактеричним синдром, які мешкають на території з високим радіонуклідним забрудненням.

5. Розробити, впровадити і оцінити ефективність практичні рекомендації по зниженнюлікувально-профілактичного комплексу для зниження частоти і ступеня тяжкості клімактеричних порушень у жінок, які мешкають у зоні аварії на ЧАЕС.

Обўєкт дослідження - перебіг клімактеричного періоду в жінок, які мешкають на території, забрудненої радіонуклідами.

Предмет дослідження - частота, структура і ступінь тяжкості клімактеричних порушень.

Методи дослідження - клінічні, психологічні, функціональні, гемостазіологічні, ехографічні, радіоімуно-логічні та статистичні.

Наукова новизна одержаних результатів. Вперше вивчено порівняльні аспекти клінічного перебігу, психосоціального статусу, ендокринологічних і гемостазіологічних порушень у жінок, які мешкають на територіях із різними рівнями радіонуклідного забруднення. Вперше показана переважна роль психосоціальних факторів у генезі розвитку клімактеричного синдрому. Вперше установленийвстановлений взаємозв'язок між клінічними, психосоціальними, ендокринологічними і гемостазіологічними змінами в жінок із клімактеричним синдромом, які мешкають на території забрудненоїтериторії, забрудненій радіонуклідами. Це дозволило розширити наявні дані про патогенез клімактеричного синдрому і негативного впливу високого рівня радіонуклідного забруднення на репродуктивну систему жінок, а також науково обгрунтувати необхідність удосконалення методики корекції клімактеричних порушень.

Практичне значення одержаних результатів.Вивчено порівняльні аспекти клінічного перебігу, психосоціального статусу, ендокринологічних і гемостазіологічних порушень у жінок, які мешкають на територіях ізрізноманітним рівнем радіонуклідного забруднення. Запропоновано методи контролю за клінічним перебігом і ефективністю проведених лікувально-профілактичних заходів у жінок із клімактеричними порушеннями.

РозробленоРозроблені і впроваджені практичні рекомендації щодо зниження частоти і ступеня тяжкості клімактеричних порушень у жінок, які мешкають на території з високим рівнем радіонуклідного забруднення на підставі використання замісної гормональної терапії і фітопрепаратів.

Впровадження результатів дослідження в практику. Результати досліджень впроваджені в практику гінекологічних відділень і жіночих консультацій закладів м. Києва і Київської області. Наукові розробки за матеріалами дисертації використовуються в учбовому процесі кафедр акушерства та гінекології Київської медичної академії післядипломної освіти ім. П.Л.Шупика.

Особистий внесок здобувача. Планування і проведення всіх досліджень виконано за період із 1999 по 2002 р.р. Особисто автором вибрано тему, визначено мету, завдання та напрямки проведення досліджень. Самостійно виконано клінічний аналіз плиниперебігу клімактеричного періоду в 30 жінок контрольної групи й у 60 - із клімактеричним синдромом, які мешкають на територіях із різноманітним рівнемрізнимі рівнями радіонуклідного забруднення. Самостійно проведено забір і підготовку біологічного матеріалу. Всі лабораторні та функціональні методи дослідження виконані безпосередньо автором та за його участю. Дисертантом особисто проведено аналіз та узагальнення результатів, сформульовано всі положення та висновки. Науково обгрунтованообгрунтовані практичні рекомендації, підготовлено до друку наукові роботи, виступи.

Автором розроблені та впроваджені практичні рекомендації щодо зниження частоти та ступеню тяжкості клімактеричних порушень у жінок, які мешкають на території з високим рівнем радіонуклідного забруднення. Статистична обробка одержаних результатів виконана безпосередньо автором.

Апробація результатів роботи. Основні положення та результати дисертаційної роботи буливикладені та обговорені на ХІ зўїзді Асоціації акушерів-гінекологів України (Київ, жовтень 2001 р.); на засіданні проблемної комісії “Акушерство та гінекологія” Київської медичної академії післядипломної освіти ім. П.Л.Шупика (лютий, 2002 р.).

Публікації. За темою дисертації опубліковано 4 наукові роботи, 3 з яких у часописах та збірниках, затверджених ВАК України, з яких 3 - самостійні.

Обсяг та структура дисертації. Дисертація викладена на 122 сторінках, складається з вступу, огляду літератури, розділу матеріали та методи дослідження, трьох розділів власних досліджень, аналізу та узагальнення результатів та висновків. Список використаних джерел включає 102 вітчизняних та російськомовних, а також 86 зарубіжних найменувань.джерел. Робота ілюстрована 22 таблицями та 17 рисунками.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ

Обўєкт, методи та методологія досліджень. Відповідно до поставленої мети і задач нами було обстежено 90 жінок, які були розділені на три групи: І група - 30 жінок з клімактеричним синдромом, які мешкають в умовно “чистому“ районі Київської області (Яготинський район); ІІ група - 30 жінок з клімактеричним синдромом, які мешкають в районах Київської області, найбільш забруднених радіонуклідами (Іванківський та Поліський райони). Контрольну групу склали 30 жінок також ж віку без патологічного перебігу клімактеричного синдрому,періоду, які мешкають в умовно “чистому” районі Київської області (Яготинський район).

Всі жінки II групи постійно мешкали в Іванківському і Поліському районах Київської області з моменту аварії на ЧАЕС. Відповідно до даних, наведених у “загальнодозиметричній паспортизації населених пунктів України, які зазнали радіоактивного забруднення після Чорнобильської аварії” обстежені нами жінки I і II груп мали сумарну паспортну дозу опроміненняопромінювання (Др) - від 0,32 до 0,66 м 3в/рік.м3в/рік (мілізіверт на рік). У жінок контрольної групи (Яготинський район) цей показник не перевищував 0,10 м3 в/рік.мЗв/рік. Крім того, ми враховували середній рівень інкорпорованих радіонуклідів на одного жителя відповідних районів, що вимірюються щорічно модулем медико- медико-радіологічного контролю методом гамаспектрометрії на апараті СІЧ із наступною комп'ютерною обробкою. Так, для Іванківського і Поліського районів цей показник зана час досліджень (1999-2002 р.р.) коливався від 20 Бк/кг до 36 Бк/кг. У Яготинському районі (І та контрольна групи) він не перевищував 10 Бк/кг.

Проведені дослідження носили поетапний характер, який полягав у вивченні порівняльних аспектів клімактеричного синдрому у жінок, які мешкають на територіях з різним рівнем радіонуклідів без проведення будь-якої корекції. Надалі, була проведена клініко-лабораторна та функціональна оцінка різних варіантів корекції клімактеричних порушень: І група – замісна гормональна терапія і ІІ група – поєднання замісної гормональної терапії з фітотерапією спрямованої дії.

Для замісної гормональної корекції були використані препарати “Циклопрогінова” та “Клімонорм” (фірма “Шерінг”), а в якості фітотерапії – препарати вітчизняного виробництва: “Джерело“ та “Світанок“ (фірма “Екомед”“Екомед” Україна). Тривалість замісної гормональної терапії коливалась від 9 до 12 місяців, а фітотерапії впродовж 1 року по такій схемі – 3 місяця прийом та 1 місяць перерва, тобто всього 4 курси. При необхідності тривалість корекції клімактеричних порушень могла бутибула продовжена індивідуально. У комплекс клініко-лабораторного і функціонального обстеження були включені такі моменти:

1. Клінічне обстеження: зўясування скарг та анамнезу; оцінка менопаузального індекса; загальний огляд: визначення індексу маси тіла, індексу обўєма талія/стегна, ступеняступінь оволосіння, оцінка сухості шкіри та слизових; обўєктивне гінекологічне обстеження: оцінка сухості слизової оболонки піхви, ступеня диспауренії, огляд ву дзеркалах та бімануальне обстеження.

2. Дослідження психо-соціального статусу. Оцінка психо-соціального статусу проводилась за наступними моментами:

·

· рівень особистої та актуальної тривоги (тест Спілбергера);

· анкета для оцінки якості життя;

· SCL – 90 (клінічна шкала самозвіту).

Анкета заповнюється пацієнткою самостійно та служить для самооцінки психологічних розладів. Шкала включає 9 параметрів, які складають різні питання: соматизація; обцесивно-компульсивний параметр; міжперсональна чутливість; депресія; тривога; ворожнеча; фобічна тривога; параноїдне мислення та психотицизм; захисні механізми особистості (DSQ) (В.Д.Менделевич, 1992).

3. Лабораторне обстеження: визначення гормонів у сироватці крові радіоімунологічним методом: естрадіол, тестостерон, ФСГ, ЛГ; (О.Г.Резніков, 1998); гемостазіограма: протромбіновий індекс (ПІ), тромбіновий час (ТЧ), зміст антитромбіну ІІІ (АТ ІІІ) та фібриногену (ФБ), визначення кількості тромбоцитів (Тр), спонтанна агрегація тромбоцитів (САТр), агрегація тромбоцитів (Атр) з рістоміцином, АДФ та тромбіном (В.М.Меньшикова таи соавт., співавт., 1998).

6. 4. Функціональне обстеження: ультразвукова діагностикаультразвукове обстеження органів малого таза та мамографія.мамографія на апаратах:

·

· “Siemens-250” (абдомінальний датчик);

· “ Philips ”-ВС (1997) (мамография).

Для оцінки тяжкості клімактеричного синдрому використовувався менопаузальний індекс (індекс Куппермана), при підрахунку якого виділяють симптоми захворювання в певній послідовності: приливи жара, пітливість, парестезія, неспання, болі в мўязах, суглобах та кістках, втомленість, головний біль, збудливість, запаморочення, депресія, серцебиття та емоційна лабільність (Е.М.Віхляєва та співавт., 1997).

(Е.М.Вихляева и соавт., 1997).

Оцінка психо-соціального статусу проводилась по таким моментам:

рівень психо-соціального стресу (анкета Холмса-Рея); рівень депресії (тест Бека); рівень особистої та актуальної тривоги (тест Спілбергера); анкета для оцінки якості життя; SCL – 90 (клінічна шкала самозвіту). Анкета заповнюється пацієнткою самостійно та служить для самооцінки психологічних розладів. Шкала включає 9 параметрів, які складають різні питання: соматизація; обцесивно-компульсивний параметр; міжперсональна чутливість; депресія; тривога; ворожнеча; фобічна тривога; параноїдне мислення та психотицизм; захисні механізми особистості (DSQ) (В.Д.Менделевич, 1992).

Ехографічні дослідження проводилися на ультразвуковому апараті “ ”. Мамографічні дослідження проводились на апараті “ “ (А.М.Стрижаков та співавт., 1999).

Математичні методи дослідження були виконані згідно з рекомендаціями О.П.Мінцера (1997) з використанням компўютера “Pentium-III”. Достовірність відміни пар середніх обчислювалась за допомогою критеріїв Стўюдента та Фішера. Графіки оформлювали за допомогою програм “Microsoft Excell 7.0”.

Результати досліджень та їх обговорення. Середній вік жінок контрольної і І групи істотно не відрізнявся: 47,5±1,1 і 49,1±1,4 років (р>0,05), а в ІІ групі - був достовірно нижче: 43,2±1,0 років (р<0,05). З огляду на той факт, що в І і ІІ групи були включені жінки з явною симптоматикою клімактеричного синдрому (вазомоторні і психоемоційні розлади), то можна зробити висновок про більш раннє настання клімактеричного синдрому в пацієнток, які мешкають на території, забрудненої радіонуклідами. При вивченні сімейного статусу було встановлено, що більше всього заміжня було жінок контрольної групи (76,7%), а менше - у ІІ групі (46,7%). Взаміжніх жінок було у контрольній групі - 76,7% (ІІ група - 46,7%). Це пояснюється останньому випадку цю особливість можна пояснити високим рівнем летальності серед чоловіків, які мешкають на території, забрудненої радіонуклідами. Так, у 43,3 % із 53,3% випадків незаміжнього статусунезаміжніх жінок ІІ групи, була відзначена передчасна смерть чоловіка протягом останніх 5 років. Цей факт, безумовно, підтверджує необхідність додаткового психосоціального обстеження жінок даної групи для розробки адекватного комплексу лікувально-профілактичних заходів. На думку ряду авторів (А.М.Сердюк, 1996; Я.П.Сольський та співавт., 1998) одним з негативних наслідків аварії на ЧАЕС є хронічна стресова ситуації,ситуація, обумовлена зміною екологічної обстановки й ефектом “радіофобії“.та ефектом “радіофобії”.

Як свідчать дані сучасної літератури (Б.М.Венцківський та співавт., 1998; К.В.Воронін та співавт., 2000), серед основних факторів ризику патологічного клімактеричного періоду виділяють супутню генітальну і екстрагенітальну патологію. При цьому, найбільше виражені розходження мали місце з боку таких варіантів гінекологічної захворюваності, як порушення менструального циклу (І група - 30,0% і ІІ - 60,0%); хронічні запальні захворювання матки і придатківдодатків (І група - 26,7% і ІІ - 43,3%) іта патологічних змін шийки матки (І група - 23,3% і ІІ - 36,7% відповідно). При аналізі супутньої соматичної патології, у першу чергу,патології у першу чергу слід зазначити, що середнє число різноманітних захворювань у жінок ІІ групи було в 5 разів вище в порівнянні з контрольною (2,57 і 0,47) і в 2,5 рази - проти І групи (2,57 і 1,10 відповідно). Структурний аналіз таких розходжень показав, що це мало місце за рахунок високого рівня тиреоїдної патології (56,7%); нейроциркуляторної астенії (43,3%); гіпертонічної хвороби (40,0%); захворювань шлунково-кишкового тракту (36,7%) і сечовидільної системи (33,3%) у жінок, які мешкають на території, забрудненої радіонуклідами. Отримані результати подають безсумнівний інтерес і свідчать,свідчать про те, що серед основних причин більш раннього початку клімактеричного синдрому в жінок ІІ групи можнає наявність високої частоти виділити високу частоту супутньої екстрагенітальної патології.

Серед основних задач першого етапу досліджень можна виділити вивчення основних порівняльних аспектів клінічного перебігу клімактеричного синдрому в жінок, які мешкають на територіях із різноманітних рівнем радіонуклідного забруднення. ВУ цьому аспекті, в першу чергу, була проведена оцінкиоцінка тяжкості клімактеричного синдрому по індексуза індексом Куппермана. Відповідно до отриманих результатів між групами відсутні достовірні розходження з боку ряду показників: парестезії; дратівливість;дратівливості; порушення уваги; болі в суглобах і кістках ікістках; серцебиття. У порівнянні з цим, у жінок ІІ групи достовірно частіше зустрічалися такі симптоми, як приливи жару (р<0,01); пітливість (р<0,05); порушення сону (р<0,05); депресивний настрій (р<0,05) і слабість (р<0,05). Перерахованівище особливості істотно вплинули на розподіл ступеня тяжкості клімактеричногосиндрому в різноманітних групах. синдрому. Так, якщо в жінок, які мешкають на території з низьким рівнем радіонуклідного забруднення явно переважав легкий ступінь клімактеричного синдрому (63,3%), то в ІІ групі частіше зустрічаласядіагностовано середній ступінь тяжкості (40,0%). Водночас, рівень важкихтяжких форм клімактеричного синдрому був у 2 рази вище в жінок, які мешкають на території з високим рівнем радіонуклідного забруднення (І група - 13,3% і ІІ - 26,7% відповідно).

Отримані результати явилисябули підставою для більш поглибленого вивчання частоти й інтенсивності вегетативних порушень, про необхідність вивчення яких указують деякі дослідники (Е.М.Віхляєва та співавт.,(Е.М.Вихляева и соавт., 1997; Г.К.Дзюба та співавт., 1998). Як свідчать встановлені особливості,результати дослідження, серед жінок ІІ групи достовірно частіше, порівняно з І групою, зустрічалися такі симптоми: емоційна нестійкість (р<0,05); порушення сону (р<0,05); підвищена пітливість (р<0,05); коливання артеріального тиску (р<0,05); головний біль (р<0,05); хворобливі спазми з пальцяхпальців рук, ніг ілиткових м'язів (р<0,05); приступи запаморочення (р<0,05); утруднений подих (р<0,05); приступи панічного страху і відчуття внутрішньої дрожі (р<0,05); порушення функції шлунково-кишкового тракту (р<0,05); алергічні реакції (р<0,05) і виділення з молочних залоз (р<0,01). Крім того, інтенсивність ряду симптомів у порівнянні з частотою носила не достовірний характер: хворобливі спазми в пальцяхпальців рук, ніг ілиткових м'язів (р>0,05); приступи запаморочення (р>0,05); порушення функції шлунково-кишкового тракту (р >0,05); алергічні реакції (р>0,05) і виділення з молочних залоз (р>0,05). Достовірні розходження мали місце тільки з боку інтенсивності такого показника, як швидка стомлюваність (р<0,05), а всі інші параметри були ідентичні як при оцінці частоти, так і інтенсивності: емоційна нестійкість, порушення сону, підвищена пітливість, коливання артеріального тиску, головна біль і утруднений подих. При цьому, у жінок ІІ групи сумарний показник частоти вегетативних порушень був вище в 1,4 рази (І група - 42,3 бали і ІІ - 60,3 бали), а інтенсивності - у 1,3 рази (І група - 31,1 бали і ІІ - 39,1 балів відповідно).

Отже, як показали отримані результати, клімактеричні порушення в жінок, які мешкають на територіях із різноманітним рівнем радіонуклідного забруднення, мають свої специфічні особливості. В першу чергу, вони полягають у переваженні сумарної частоти основних клімактеричних порушень (припливи жару, пітливість, порушення сону, депресивний настрій і слабість), а також в істотних розходженняхіз боку рівня й інтенсивності вегетативних порушень (емоційна нестійкість, порушення сону, підвищена пітливість, коливання артеріального тиску, головна біль і утруднений подих). Це дозволяє зробити висновок про несприятливий вплив високого рівня радіонуклідного забруднення на клінічний перебіг менопаузального періоду і виділити цих жінок у самостійну групу для рішення актуальної задачі сучасної гінекології. У цьому зв'язку визначений інтерес представляють дані про основні психосоціальні фактори в обстежених жінок, інтерес до вивчення котрих постійно зростає (В.П.Сметник та співавт.,и соавт., 1996).

Отже, вивченняВивчення основних психосоціальних факторів у жінок, які мешкають на територіях із різноманітним рівнем радіонуклідного забруднення, показало більш високий рівень депресії і реактивної тривоги серед жінок ІІ групи. На нашу думку, ці психологічні розлади можуть пояснюватися порушенням механізмів подолання стресу (соціальна ізоляція, безпомічність у рішенні важливих проблем і часте самозвинувачення), а також переваженням незрілих стилів захисту (пасивної агресії, відсторонення від ситуації, що укладається, і висока соматизація). Цей комплекс психологічних проблем є слідством постійного проживання на території з високим рівнем радіонуклідів і призводить до погіршення якості життя при середньому рівні психосоціального стресу.

Перераховані вище особливості клініко-психологічного стану жінок із клімактеричним синдромом, які мешкають на територіях із різноманітним рівнем радіонуклідного забруднення, диктуютьвказують на необхідність вивчення гормональних і гемостазіологічних показників у порівняльному аспекті, що можуть служити маркерами ступеня тяжкості клімактеричного синдрому (В.М.Серов та співавт.,1996).и соавт.,1996).

При оцінці гормонального статусу були виділенівивчені чотири основних показники, найбільше широкого вивчених при даній патології: естрадіол, ФСГ, ЛГ і загальний тестостерон. Отримані нами результати свідчать про більш виражені дисгормональні порушення в жінок ІІ групи, що виражалися в достовірному зниженні змісту естрадіолу, причому більш ніж у 2 рази щодо контрольної групи й у 1,6 рази - у порівнянні з І групою. Одночасно з цим, констатоване достовірне збільшення трьох інших досліджуваних показників: ФСГ (р<0,05 щодо І групи і р<0,01 у порівнянні з контрольною); ЛГ (р<0,05 щодо І групи і р<0,01 у порівнянні з контрольною) і тестостерона (р<0,05 щодо І групи і р<0,01 у порівнянні з контрольною). Отримані дані є прямим підтвердженням і доповненням установлених розходжень між групами в клінічному перебігу клімактеричного синдрому і психосоціальному статусу.

За даними сучасної літературілітератури (В.П.Сметник, 1997; Е.М.Віхляєва та співавт., 1998) найбільшеЕ.М.Вихляева и соавт., 1998) система гемостазу найбільш виражено реагує на гормональні зміни, що відбуваються, в організмі жінок із клімактеричним синдромом система гемостазу. Відповідно до отриманих нами результатів між жінками контрольної і І групи відсутні достовірні розходження з боку всіх досліджуваних показників (р>0,05), що може свідчити про компенсований характер гемостазіологічних порушеньпоказників у пацієнток даної групи. У порівнянні з цим, у жінок, які мешкають на території високого радіонуклідного забруднення відзначені достовірні розходження з боку ряду основних параметрів гемостазу. Вони полягають у достовірному збільшенні протромбінового індексу (р<0,05) і спонтанної агрегації тромбоцитів (р<0,05) на фоні одночасного зниження змісту антитромбіну ІІІ (р<0,05); кількості тромбоцитів (р<0,05) і зниженні агрегації тромбоцитів із рістоміцином (р<0,05), АДФ (р<0,05) і тромбіном (р<0,05). Встановлені розходження свідчать про виражені порушення тромбоцитарної і прокоагулянтної ланок гемостазу в жінок із клімактеричним синдромом, які мешкають на території з високим рівнем радіонуклідного забруднення. Ці особливості, безумовно, необхідно враховувати при розробці комплексу лікувально-профілактичних заходів.

Таким чином, як показали основні дані першого етапу дослідження, клімактеричний синдром у жінок, які мешкають на території з високим радіонуклідним забрудненнямрівнем радіонуклідного забруднення має свої специфічні особливості, що виражаються всерйозних дисгормональних порушеннях і високому рівні психоемоційної напруги і депресивних станів. На нашу думку отримані результати є достатньо переконливим науковим обгрунтуванням необхідності розробки нового підходу до корекції клімактеричних порушень у хворих даної групи.

Розглядаючи вплив запропонованої методики корекції клімактеричних порушень необхідно відзначити, що препарат клімонорм“Клімонорм” був використаний у 56,7% жінок, а циклопрогінова“Циклопрогінова” - відповідно - у 43,3% пацієнток. Крім того, препарат “Джерело““Джерело” призначали 53,3% і “Світанок““Світанок” - відповідно 46,7% обстежених.обстеженим. Конкретний добір гормональної і фітотерапії проводився з урахуванням наявних гормональних порушень (ступінь виразності гіпоестрогенії) і наявності супутньої соматичної захворюваності (тиреоїдна патологія, захворювання нирок і шлунково-кишкового тракту). З огляду на широкий спектр дії фітопрепаратів від інших варіантів алопатичної терапії було вирішено утриматися. Дуже важливим моментом є відсутність випадків алергічної реакції й індивідуальної нестерпності використаної корекції.

При аналізі динаміки змін оцінки тяжкості клімактеричного синдрому враховували тільки ті показники, що були вірогідно змінені щодо І групи. Як показали результати коригуючої терапії, через 3 місяці достовірно знизилася тільки частота припливів жару (р<0,05), а всі інші знаходилися на рівні до лікування. Через 6 місяців використаної корекції відбулося достовірне зменшення всіх досліджуваних показників: пітливість (р<0,05); порушення сону (р<0,05); депресивний настрій (р<0,05) і слабість (р<0,05). Рівень зниження частоти припливів жару став більш виражений, про що наочно свідчить зменшення коефіцієнта достовірності з 0,05 до 0,01. Через 12 місяців використання запропонованої методики зміни носили аналогічний характер.

З огляду на вищеописані зміни, на наш погляд, особливий інтерес представляють дані про зміну частоти й інтенсивності вегетативних порушень. Як свідчать отримані дані, через 3 місяці після проведеної корекції достовірно змінилися тільки два параметри: порушення функції шлунково-кишкові тракти (р<0,05) і виділення з молочних залоз (р<0,05). Всі інші показники достовірно знизилися тільки через 6 місяців використаної коригуючої терапії: емоційна нестійкість (р<0,05); підвищена пітливість (р<0,05); коливання артеріального тиску (р<0,05); головний біль (р<0,05); хворобливі спазми в пальцях рук, ніг і литкових м'язів (р<0,05); приступи запаморочення (р<0,05); утруднений подих (р<0,05); приступи панічного страху і внутрішньої дрожі (р<0,05) і алергічні реакції (р<0,05). Аналогічна закономірність була відзначена і через 12 місяців використання коригуючої терапії.

Отже, як наочно свідчать отримані результати, позитивний клінічний ефект від сполучення використання замісної гормональної терапії і фітопрепаратів починається тільки після 3 місяців проведеної корекції. Найбільше виражені розходження формуються до піврічного і стабільно зберігаються через 12 місяців. Ці дані підтверджують складність розв'язуваної наукової задачі і свідчать про необхідність тривалого використання запропонованої нами методики.

Отже, як Як показали отримані результати, запропонована корекція клімактеричних порушень з поєднаним використанням замісної гормональної терапії і фітопрепаратів комплексної дії дозволяє після 3 місяців застосування зменшити ступінь виразності основних змін психосоціального характеру в жінок, які мешкають на території з високим рівнем радіонуклідного забруднення. Це можна пояснити не тільки прямою дією естрогенів на центральну і вегетативну нервову систему, але і посиленням захисних механізмів подолання стресових ситуацій внаслідок тривалої фітотерапії.

На заключному етапі нашої наукової праці подана динамікаДинаміка основних змін ендокринологічних показників і гемостазу протягомвивчалась на протязі одного року. Отримані результати свідчать, що вже через 3 місяці від початку корекції відбулися достовірні зміни основних ендокринологічних показників. Вони полягали в достовірному збільшенні змістузбільшенні, порівняно з вихідними даними, вмісту естрадіолу (р<0,05) на фоні одночасного зниження ФСГ (р<0,05); ЛГ (р<0,05) і тестостерона (р<0,05). Через 6 місяців розходження ендокринологічного статусу носили аналогічний характер, а через 12 місяців рівень ЛГ і тестостерона відповідав даним контрольної групи (р>0,05). Характер установлених змін свідчить про позитивний вплив поєднаного використання замісної гормональної і фітотерапії на гормональний статус жінок, які мешкають на території з високим рівнем радіонуклідного забруднення.

Динаміка отриманих результатів гемостазіологічних показників дозволяє відзначити, що через 3 місяці проведеної корекції достовірно змінився тільки зміст антитромбіна ІІІ (р>0,05).(р<0,05). Всі інші значення до цього терміни носили аналогічний характер як і до початку лікування. У порівнянні з цим, через 6 місяців достовірних розходжень між всіма показниками контрольної і ІІ групи відзначено не було (р>0,05), що збереглося і через 12 місяців (р>0,05). Отримані дані дозволяють відзначити коригуючий вплив гормональних і фітопрепаратів не тільки на гормональний статус, але і на стан гемостазу. Цей момент, на наш погляд, є дуже важливим з погляду нормалізації основних змін гомеостазу жінок з клімактеричним синдромом, які мешкають на територіях, забруднених радіонуклідами.

Таким чином, як показали результати проведених досліджень, для ефективної корекції клімактеричних порушень у жінок групи високого ризику необхідно поєднане використання замісної гормональної терапії і комплексних фітопрепаратів широкого спектра дії. Такий підхід дозволяє істотно знизити частоту і ступінь виразності вегетативних і психоемоційних порушень на фоні одночасної змінинормалізації показників ендокринологічного статусу і гемостазіологічних порушень.гемостазу. Отримані результати дають нам право рекомендувати розроблену методику для широкого використання в практичній охороні здоров'я.

ВИСНОВКИ

1. Клінічний перебіг клімактеричного синдрому ву жінок, які мешкають на територіях з різнимякі мешкають на території звисоким рівнем радіонуклідного забруднення характеризується високоюзабруднення, порівняно з жінками, які мешкають на території з нормальним рівнем радіації, характеризується більш значною сумарною частотою основних клімактеричних проявів, а саме: приливи жару, пітливість, порушення сону, депресивний настрій і слабість,а також істотним рівнем частоти й інтенсивності вегетативних порушень: емоційна нестійкість, коливання артеріального тиску, головна біль і утруднений затруднений подих.

2. Стан психоемоційного статусу вПсихоемоційний статус у жінок з клімактеричним синдромом, які мешкають у зоні аварії на ЧАЕС, характеризується депресіїстаном депрєсії і реактивної тривоги, що пояснюється порушенням механізмів подолання стресу (соціальна ізоляція, безпомічність у рішенні важливих проблем і часте самозвинувачення), а також переважанням незрілих реакцій захисту (пасивної агресії, відсторонення від ситуації, що укладається, і висока соматизація). Цей комплекс психологічних проблем є слідством постійного проживання на території з високим рівнем радіонуклідів і призводить до погіршення якості життя при середньому рівні психо-соціального стресу.

3. Для ендокринологічного статусуЕндокринологічний статус жінок з клімактеричним синдромом, які мешкають на території з високим радіонуклідним забрудненням характерно зниженні змістурівнем радіонуклідного забруднення характеризується зниженням вмісту естрадіолу в 2,1 рази й одночасне збільшенняодночасним збільшенням рівня ФСГ у 2 рази; ЛГ -– у 1,7 рази і тестостерона – в 2,1 рази щодо контрольної групи.

1. Зміни гемостазу в жінок з клімактеричним синдромом, які мешкають у зоні аварії на ЧАЕС, характеризуються достовірним збільшенням протромбінового індексу (р<0,05) і спонтанної агрегації тромбоцитів (р<0,05) на фоні одночасного зниження змісту антитромбіна ІІІ (р<0,05); кількості тромбоцитів (р<0,05) і зниженні агрегації тромбоцитів з рістоміцином (р<0,05), АДФ (р<0,05) і тромбіном (р<0,05). Встановлені розходження свідчать про виражені порушення тромбоцитарної і прокоагулянтної ланок гемостазу.

4. Для корекції клімактеричних порушень у жінок, які мешкають на території, забрудненої радіонуклідами необхідно використовувати замісну гормональну терапію препаратами “Циклопрогінова” і “Клімонорм” за схемою, а в якості фітотерапії - препарати “ Джерело “ і “ Світанок“. Тривалість замісної гормональної терапії коливалася від 9 до 12 місяців, а фітотерапії протягом 1 року по такій схемі - 3 місяці прийом і 1 місяць перерва, тобтовсього 4 курси. При необхідності тривалість корекції клімактеричних порушень могла бути продовжена індивідуально.

5. Застосування запропонованої схеми корекції клімактеричних порушень у жінок, які мешкають у зоні аварії на ЧАЕС, дозволяє через 3 -– 6 місяців істотно знизити частоту і ступінь виразності основних нейроендокринних( на 30% ) і вегетативних порушень ( на 40% ), а також значно знизити стан психоемоційної напруги і поліпшити якість життя.

ПРАКТИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ

Для корекції клімактеричних порушень у жінок, які мешкають на території забрудненої радіонуклідами необхідно використовувати замісну гормональну терапію препаратами “Циклопрогінова” і “Клімонорм” за схемою, а в якості фітотерапії - препарати “Джерело“ і “Світанок“. Необхідна тривалість замісної гормональної терапії повинна тривати від 9 до 12 місяців, а фітотерапії протягом 1 року по наступній схемі – 3 місяці прийом і 1 місяць перерва, тобто всього 4 курси. При необхідності тривалість корекції клімактеричних порушень повинна бути продовжена індивідуально.

СПИСОК ОПУБЛІКОВАНИХ ПРАЦЬ

ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ

1. Матяш А.М. Корекція клімактеричних порушень у жінок, які мешкають на забрудненій радіонуклідами території // Медико-социальные проблемы семьи.-2000.-№4.-С.55-57.

2. Матяш А.М. Лікування клімактеричних порушень у жінок, які мешкають на забрудненій радіонуклідами території // Зб. наук. праць співроб. КМАПО ім.П.Л.Шупика. - вип.10. - кн.1. - Київ, 2001. - С.607-610.

3. Матяш А.Н. Особенности климактерических нарушений у женщин, проживающих на территории загрязненной радионуклидами и их коррекция // Здоровье женщины. – 2002. – №1. – С.48-53.

4. Хіменко М.В., Матяш А.М., Ткачик С.Я., Лопушан І.В., Морозова О.В. Особливості корекції клімактеричних порушень у жінок, які мешкають на забрудненій радіонуклідами території // Тез. доп.Зб. наук. праць ХІ зўїзду акушерів-гінекологів України. - Київ, 2001. - С.632-633.

АНОТАЦІЯ

Матяш А.М.

Корекція клімактеричних порушень у жінок, які мешкають на території з високим рівнем радіонуклідного забруднення.

Рукопис. Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата медичних наук.

Спеціальність 14.01.01 – акушерство та гінекологія

Київська медична академія післядипломної освіти ім. П.Л.Шупика, МОЗ України.

Київ, 2002.

Вивчено порівняльні аспекти клінічного перебігу клімактеричного синдрому в жінок, які мешкають на територіях із різноманітним рівнем радіонуклідного забруднення. Показана роль психосоціальних факторів у генезі клімактеричних порушень. Встановлено взаємозв'язок між клінічними, психосоціальними, ендокринологічними і гемостазіологічними порушеннями в жінок із клімактеричним синдромом. РозробленоРозроблені і впроваджені практичні рекомендації щодо зниження частоти і ступеня тяжкості клімактеричних порушень у жінок, які мешкають на території з високим рівнем радіонуклідного забруднення на підставі використання замісної гормональної корекції і комплексних фітопрепаратів.

Ключові слова: клімактеричнкий синдром,корекція, радіонуклидне забруднення, корекція.

ANNOTATION

Matyash A.N.

Correction of climacteric infringements at the women living in terrain with a high level of radionuclide contamination.

Manuscript. Thesis for a degree of candidate of medical sciences.

Specialty 14.01.01 – obstetric and gynecology.

P.L.Shupik Kiev Medical Academy of Post-Graduate Education of Health of Ukraine.

Kiev, 2002.

The relative aspects of clinical flow of climacteric symptoms at the women living in terrains with a various level of radionuclide contamination are investigated. The role of the psyhosocial factors in a genesis of climacteric infringements is shown. The interrelation between clinical, psyhosocial, endocrinocogical and hemostaziological by infringements at the women with of climacteric symptoms fixed. Are developed and the practical references on downstroke of frequency and degree of gravity of climacteric infringements at the women living in terrain with a high level of radionuclide contamination on the basis of use of hormonal therapy and complex fitotherapy are introduced.

Key words: climacteric of symptoms,correction, radionuclide contamination.

contamination,

correction.

АННОТАЦИЯ

Матяш А.Н.

Коррекция климактерических нарушений у женщин, проживающих на территории с высоким уровнем радионуклидного загрязнения.

Рукопись. Диссертация на соискание научной степени кандидата медицинских наук.

Киевская медицинская академия последипломного образования им.П.Л.Шупика МЗ Украины

Киев, 2002.

Впервые установлена взаимосвязь между клиническими, психосоциальными, эндокринологическими и гемостазиологи-ческими изменениямипоказателями у женщин с климактерическим синдромом, проживающих на территории загрязненной радионуклидами. Это позволило расширить имеющиеся данные о патогенезе климактерического синдрома и негативногоотрицательного влияния высокого уровня радионуклидного загрязнения на репродуктивную систему женщин, а также научно обосновать необходимость усовершенствования методики коррекции климактерических нарушений.

Результаты проведенных исследований свидетельствуют о том, что клиническое течение климактерического синдрома у женщин, проживающих на территории с высоким уровнем радионуклидного загрязнения характеризуется высокой суммарной частотой основных климатерических проявлений: приливы жара, потливость, нарушение сна, депрессивное настроение и слабость, а также существенным уровнем частоты и интенсивности вегетативных нарушений. Состояние психоэмоционального статуса у женщин с климатерическим синдромом, проживающих в зоне аварии ЧАЭС характеризуется высоким уровнем депрессии и реактивной тревоги , что объясняется нарушением механизмов преодоления стресса (социальная изоляция, беспомощность в решении важных проблем и частое самообвинение), а также преобладанием незрелых стилей защиты (пассивной агрессии, отстранение от складывающейся ситуации и высокая соматизация). Этот комплекс психологических проблем является следствием постоянного проживания на территории с высоким уровнем радионуклидов и приводит к ухудшению качества жизни при среднем уровне психо-социального стресса.Для эндокринологического статуса женщин с климактерическим синдромом, проживающих на территории с высоким радионуклидным загрязнением характерно снижении содержания эстрадиола в 2,1 раза и одновременное увеличение уровня ФСГ в 2 раза ; ЛГ - в 1,7 раза и тестостерона - 2,1 раза относительно контрольной группы.

ИзмененияВыявленные изменения гемостаза у женщин с климактерическим синдромом, проживающих в зоне аварии ЧАЭС характеризуются достоверным увеличением протромбинового индекса (р<0,05) и спонтанной агрегации тромбоцитов (р<0,05) на фоне одновременного снижения содержания антитромбина ІІІ (р<0,05); количества тромбоцитов (р<0,05) и снижении агрегации тромбоцитов с ристомицином (р<0,05), АДФ (р<0,05) и тромбином (р<0,05). Установленные различия свидетельствуют о выраженных нарушениях тромбоцитарного и прокоагулятного звеньев гемостаза. Для коррекции климактерических нарушений у женщин, проживающих на территории, загрязненной радионуклидами, необходимо использовать заместительную гормональную терапию препаратами “Циклопрогинова” и “Климен”“Климонорм” по схеме: , а в качестве фитотерапии – препараты “ Джерело “ и “ Свитанок “.“Джерело“ и “Свитанок“. Длительность заместительной гормональной терапии колебалась от 9 до 12 месяцев,а фитотерапии в течение 1 года по следующей схеме – 3 месяца прием и 1 месяц перерыв, т.е. всего 4 курса. При необходимости длительность коррекции климактерических нарушений могла быть продолжена индивидуально. Применение предлагаемой схемы коррекции климактерических нарушений у женщин, проживающих в зоне аварии ЧАЭС позволяет через 3 - 6 месяцев существенно снизить частоту и степень выраженности основных нейроэндокринных и вегетативных нарушений, а также значительно снизить состояние психоэмоционального напряжения и улучшить качества жизни.

Ключевые слова: климактерический синдром,коррекция, радионуклидное загрязнение.загрязнение, коррекция.

СПИСОК УМОВНИХ СКОРОЧЕНЬ

АДФ - аденозиндіфосфат;

АТ ІІІ - зміст антитромбіна ІІІ;

Др - сумарна паспортна доза опромінення;

ІМТ - індекс маси тіла;

КС - клімактеричний синдром;

ЛГ – лютеїнізуючий гормон;

ПІ - протромбіновый індекс;

РФМК - розчинні фібрин-мономерні комплекси;

САТр - спонтанна агрегація тромбоцітов;

Т - тестостерон;

ТВ - тромбіновий час;

ЧАЕС - Чорнобильська атомна електростанція;

Тр - кількість тромбоцитів;

ФБ - фібриноген;

ФСГ – фолікулостимулюючий гормон;

Естр. – естрадіол.