МІНІСТЕРСТВО ОХОРОНИ ЗДОРОВИЙ(Я УКРАЇНИ
МІНІСТЕРСТВО ОХОРОНИ ЗДОРОВ‘Я УКРАЇНИ
УКРАЇНСЬКА МЕДИЧНА СТОМАТОЛОГІЧНА АКАДЕМІЯ
МОГИЛЕВСЬКИЙ ВІКТОР ВАЛЕНТИНОВИЧ
УДК 616. 314: 615. 477. 88
КОМПЛЕКСНА ПРОФІЛАКТИКА ПАТОЛОГІЧНИХ ЗМІН ТКАНИН ПРОТЕЗНОГО ЛОЖА З ВИКОРИСТАННЯМ БІОІНЕРТНИХ ПРОТЕЗІВ, ВАКУУМ-ТЕРАПІЇ ТА ПРЕПАРАТА СОЄВИХ ІЗОФЛАВОНІВ “ЕКСО”
14.01.22 – Стоматологія
Автореферат
дисертації на здобуття наукового ступеня
кандидата медичних наук
Полтава - 2002
Дисертацією є рукопис.
Робота виконана в Одеському державному медичному університеті МОЗ України (ректор – доктор медичних наук, академік АМН України Запорожан В. М.).
НАУКОВИЙ КЕРІВНИК: доктор медичних наук, професор Чулак Леонід Дмитрович, Одеський державний медичний університет МОЗ України, завідувач кафедри ортопедичної стоматології
ОФІЦІЙНІ ОПОНЕНТИ:
-
доктор медичних наук, професор Гризодуб Василь Іванович, Харківська медична академія післядипломної освіти, завідувач кафедри ортопедичної стоматології та ортодонтії
-
доктор медичних наук, професор Сисоєв Микола Петрович, Кримський державний медичний університет ім. С. І. Георгієвського, завідувач кафедри стоматології факультету післядипломної освіти
ПРОВІДНА УСТАНОВА: Київська медична академія післядипломної освіти ім. П.Л. Шупика МОЗ України, кафедра стоматології
Захист дисертації відбудеться “26”березня 2002 р. об 1100 год. на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 44.601.01 при Українській медичній стоматологічній академії МОЗ України за адресою: 36024 м. Полтава, вул. Шевченка, 23
З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Української медичної стоматологічної академії за адресою: 36024 м. Полтава, вул. Шевченка, 23
Автореферат розісланий “16” лютого 2002 р.
Вчений секретар
спеціалізованої Вченої ради
д.мед.н., доцент Петрушанко Т. О.
ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ
Актуальність теми. Знімні зубні пластинкові протези є одним із найпоширеніших видів зубних протезів. Їх частка в загальній кількості протезів, що виготовляються, складає до 40 % (Лабунец В. А., 2000). Часто знімні пластинкові протези є єдино можливим функціональним видом протезування, що забезпечує максимальне відновлення жувальної ефективності.
Однією з найважливіших проблем сучасної ортопедичної стоматології є визначення способів поліпшення якості знімних пластинкових протезів, підвищення їх функціональних і естетичних якостей і, особливо, збереження опорних тканин та зубів, що залишилися у порожнині рота.
Клінічними дослідженнями встановлений взаємозв'язок між втратою зубів і передчасною атрофією щелепних кісток, впливом зміненого жувального наван-таження на функціональну і морфологічну перебудову тканин протезного ложа при виникненні різних по довжині дефектів зубного ряду (Босая Л. Ф., 1996).
Знімні пластинкові акрилові протези, що застосовуються для відшкодування дефектів зубних рядів, здійснюють як механічну травму на тканини протезного ложа, так і хіміко-токсичний вплив на організм в цілому. Проблемі попередження й усунення цих недоліків були присвячені роботи багатьох авторів (Джалилов Х. Р., 1986; Павленко А. В. 1989; Власова Л. Ф., 1990; Иванников В. И., 1992; Нидзельський М. Я., 1997; Гризодуб В. И., 1997; Devlin H., 1984; Kanerva L., 1993; Kobayashi T., 1996).
Тривале застосування в стоматологічній практиці хімічних препаратів, а також впровадження нових їх комбінацій поряд з деяким підвищенням ефективності лікування, сприяло збільшенню числа алергійних реакцій з боку організму (Василенко З. С., 1980; Гожая Л. Д., 1988; Босая Л. Ф., 1996; Король М. Д., 1996; Чулак Л. Д., 1996).
У зв'язку з цим стало доцільним вивчення впливу альтернативних методів дії на процеси атрофії альвеолярних відростків щелеп і організм в цілому, якими є фіто- і фізіотерапевтичні методи, серед яких вакуум-терапія є високоефективною та широко застосовується в пародонтології, однак її застосування недостатньо вивчено в комплексі із сучасними видами протезування і використанням фітотерапевтичних засобів (Ефанов О. И., 1988).
Серед розроблених препаратів з сої, що містять великий комплекс біологічно активних речовин, в тому числі ізофлавонів, є препарат “ЕКСО”, технологія виготовлення якого розроблена в Одеському інституті стоматології спільно з НВА “Одеська біотехнологія” під керівництвом професора А. П. Левицького (Левицкий А. П., Макаренко О. А., 1998; Чумакова Ю. Г., 2000).
У комплексному протезуванні заслуговує на увагу методика модифікації акрилових протезів фторопластовим покриттям, що зберігається на базисі протеза близько року та ізолює тканини протезного ложа від впливу токсичних компонентів акрилових пластмас (Чулак Л. Д., 1996).
Назване вище визначило актуальність проведення досліджень і обґрунтування застосування методів комплексної профілактики патологічних змін тканин протезного ложа.
Звязок роботи з науковими програмами, планами, темами. Робота виконана в рамках теми "Лікувально-профілактичні остеотропні фітопрепарати", шифр 2.99.19 за договором з Міністерством освіти і науки № 8/45-99 (№ держреєстрації 0199U001513). Автор є виконавцем зазначеного фрагменту наукових досліджень запланованої теми.
Мета і задачі дослідження. Метою дослідження стало підвищення якості ортопедичного лікування хворих з повною відсутністю зубів та подовження терміну ефективного користування знімними пластинковими протезами завдяки розробці та впровадженню комплексу лікувально-профілактичних заходів, спрямованих на уповільнення атрофії тканин протезного ложа.
Задачі:
1.
Вивчити функціональний стан тканин протезного ложа в динаміці користування протезами, виготовленими за різними методиками, при вакуум-впливі та застосуванні препарату соєвих ізофлавонів “ЕКСО”.
2.
Визначити й оцінити ступінь атрофії альвеолярних відростків щелеп при користуванні знімними протезами, виготовленими за різними методиками, із застосуванням вакуум-процедур та препарата соєвих ізофлавонів “ЕКСО”.
3.
Вивчити вплив вакуум-процедур, препарата соєвих ізофлавонів “ЕКСО” та біоінертних протезів на функціональний стан слинних залоз.
4.
Вивчити й оцінити вплив препарата соєвих ізофлавонів “ЕКСО” на тканини пародонта і біологічні рідини в експерименті.
5.
На підставі результатів клінічних і експериментальних досліджень роз-робити й обґрунтувати спосіб профілактики атрофії тканин протезного ложа із застосуванням вакуум-процедур, препарата соєвих ізофлавонів “ЕКСО” і протезів з біоінертним фторопластовим покриттям.
Об'єкт дослідження – патологічні зміни тканин протезного ложа у пацієнтів, що користуються повними знімними протезами.
Предмет дослідження – уповільнення атрофії тканин протезного ложа.
Методи дослідження – морфологічні та біохімічні дослідження в експерименті з метою оцінки впливу дії препарата соєвих ізофлавонів “ЕКСО” на мякі та тверді тканини альвеолярних відростків щелеп, сироватку крові щурів; клінічні, функціональні та лабораторні методи обстеження пацієнтів із повною відсутністю зубів з метою вивчення ефективності запропонованого комплекса профілактичних заходів на патологічні зміни тканин протезного ложа при повному знімному протезуванні; статистична обробка одержаних результатів експериментально-клінічного дослідження.
Наукова новизна одержаних результатів. Проведеними дослідженнями вперше встановлено, що для профілактики механічних, токсично-хімічних та алергійних уражень тканин пародонта, уповільнення процесів атрофії тканин протезного ложа при протезуванні знімними акриловими протезами необхідно використовувати в комплексі біоінертне фторопластове покриття протезів, вакуум-процедури і біологічно активні добавки (препарат соєвих ізофлавонів).
На підставі експериментальних досліджень вперше встановлено, що використання препарата соєвих ізофлавонів “ЕКСО” призводить до стимулювання процесів мінералізації кісткової тканини альвеолярних відростків щелеп, гальмуванню процесів перекисного окислювання ліпідів.
Вперше досліджений новий ефект препарату соєвих ізофлавонів “ЕКСО” як остеотропного засобу, що попереджує розвиток ускладнень у ротовій порожнині після протезування повними знімними акриловими протезами.
Удосконалено методику застосування вакуум-впливу з метою більш ефективної профілактики атрофії тканин протезного ложа та нормалізації функціонування великих та малих слиних залоз при протезуванні знімними акриловими протезами.
Цитологічними дослідженнями підтверджена залежність між термінами протезування і клінічними проявами реакцій тканин протезного ложа на користування знімними протезами, виготовленими різними методиками.
Практичне значення одержаних результатів. На підставі експериментальних досліджень, клінічного і лабораторного обстеження пацієнтів розроблений комплекс лікувально-профілактичних заходів, що сповільнюють процеси атрофії альвеолярних відростків щелеп при протезуванні знімними акриловими протезами.
Кращою методикою фізіотерапевтичної профілактики патологічної атрофії щелеп є вакуум-вплив до і після протезування за розробленою схемою. Підвищенню мінеральної щільності кісткової тканини альвеолярних відростків сприяє курсове призначення препарату соєвих ізофлавонів “ЕКСО”.
Виявлено, що розроблена методика дозволяє стабілізувати стан кісткової тканини альвеолярних відростків після втрати зубів і ефективно використовувати протезне ложе для фіксації знімних пластинкових протезів.
Результати дисертаційної роботи використовуються в навчальному процесі кафедри ортопедичної стоматології ОДМУ (Одеса), кафедри загальної стоматології ОДМУ (Одеса), створені практичні рекомендації для студентів стоматологічного факультету та лікарів-інтернів, внесені доповнення до лекційного курсу “Повне знімне протезування”.
Результати роботи знаходять практичне застосування в лікувальному процесі ортопедичного відділення Обласної стоматологічної поліклініки міста Одеси, ортопедичного відділення інституту стоматології (Одеса).
Особистий внесок здобувача. Здобувач особисто провів патентно-інформаційний пошук, брав участь у розробці мети і задач дослідження. Усі клінічні спостереження та дослідження, статистична обробка, систематизація, узагальнення й аналіз отриманих результатів, наукові висновки здійснені автором самостійно. Лабораторні дослідження проведені автором на базі Одеського інституту стоматології АМН України. Здобувачем запропоновано комплексний вплив на тканини протезного ложа з використанням вакуум-процедур та препарата соєвих ізофлавонів “ЕКСО” при протезуванні знімними акриловими зубними протезами. Особистий внесок автора в надруковані праці у співавторстві з Л. Д. Чулаком складає 75 %, у співавторстві з Л. Д. Чулаком і А. П. Левицьким складає 60 %.
Апробація результатів дисертації. Основні положення дисертації викладені на науково-практичній конференції лікарів-інтернів і магістрів-стоматологів (Полтава, 1996), Всеукраїнській науково-практичної конференції “Актуальні питання стоматології” (Одеса, 1997), Всеукраїнській науково-практичній конференції “Питання ортопедичної стоматології” (Полтава, 1997), Всеукраїнській науково-практичній конференції “Актуальні проблеми ортопедичної стоматології та ортодонтії” (Полтава, 2000), VІІІ Конгресі Світової федерації українських лікарських товариств (Львів, 2000), Республіканської конференції “Актуальні питання стоматології та черепно-лицевої хірургії” (Київ, 1998), засіданнях Одеського відділення Асоціації стоматологів України (Одеса, 1998-2000), спільному засіданні кафедри ортопедичної стоматології, університетської проблемної комісії та Вченої ради стоматологічного факультету ОДМУ (Одеса, 2000), Міжнародній конференції “Вітчизняна стоматологія на рубежі століть” (Полтава, 2001).
Публікації. За темою дисертації опубліковано 6 статей у наукових фахових виданнях, рекомендованих ВАК України, 7 статей і тез у збірниках наукових праць і матеріалах наукових конференцій.
Структура дисертації. Дисертація викладена на 144 сторінках машинопису, складається з вступу, огляду літератури, розділу матеріалів та методів дослідження, трьох розділів власних досліджень, заключення, висновків, практичних рекомендацій, списку використаних літературних джерел, який містить 288 найменувань, з них - 97 іноземних. Робота ілюстрована 31 рисунком та 20 таблицями.
ЗМІСТ РОБОТИ
Матеріали та методи дослідження. Вирішення поставлених задач здійснювалося в експерименті на 32 білих щурах у віці 3 місяці (маса кожного 22015 г) і в клініці (пацієнти з повною відсутністю зубів). Усі тварини були розподілені на 2 групи: контрольним щурам за допомогою шлункового зонда вводили 0,5 мл води один раз на добу протягом 30 діб. Дослідним щурам за допомогою такого ж зонда вводили в шлунок по 0,5 мл водяної суспензії препарата “ЕКСО” із розрахунку 300 мг препарату на 1 кг живої маси.
Ступінь атрофії альвеолярного відростка щелепи в експерименті визначали за методом А. В. Ніколаєвої (1967), а мінеральну щільність кістки, вміст кальцію та фосфору за методами, описаними в керівництві В. К. Леонтьєва й Ю. А. Петровича (1976). Вміст малонового діальдегіду в сироватці крові й тканинах ясен визначали за методом І. Д. Стальній і Т. Г. Гарішвілі (1977) за допомогою тіобарбітурової кислоти.
Комплексне обстеження функціонального стану тканин протезного ложа проводилося в 130 хворих із повною відсутністю зубів. В залежності від віку пацієнти складали дві вікові групи із інтервалом у десять років згідно до рекомендацій ВОЗ.
У залежності від комплексу впливу на тканини протезного ложа усі хворі були розподілені на п'ять груп. Добираючи пацієнтів у групи, ми враховували загальний стан хворого, перенесені і супутні захворювання, анатомо-фізіологічні особливості порожнини рота. До групи спостережень не включалися пацієнти з важкими соматичними захворюваннями, такими, як цукровий діабет, виразкова хвороба шлунка і дванадцятипалої кишки, ревматизм, генералізована форма пародонтиту й переломи щелеп в анамнезі. З'ясовувалася причина видалення зубів, перевага одиночного чи множинного видалення зубів і коренів. У групи підбирали пацієнтів, у яких переважало одиночне видалення зубів протягом тривалого часу. Також ми виключали зі спостереження пацієнтів із незадовільними анатомічними умовами в порожнині рота, що вимагають хірургічного втручання.
До першої групи віднесені хворі (25 чоловік), яким були виготовлені повні знімні протези без застосування фізіотерапевтичного й медикаментозного впливів.
До другої групи віднесені хворі (25 чоловік), яким були виготовлені зубні протези з проведенням комплексного впливу осередковим дозованим вакуумом.
Третій групі (25 чоловік) були виготовлені протези з нанесенням фторопластового покриття за методикою Л. Д. Чулака (1996).
У четвертій групі хворим (25 чоловік) були виготовлені протези з фторопластовим покриттям і був призначений препарат “ЕКСО”.
У п'ятій групі хворим (30 чоловік) виготовлені протези з фторопластовим покриттям, призначалися таблетки препарата “ЕКСО” і проводився комплексний вакуум-вплив.
Отримана інформація переносилася у зведені таблиці й оброблялася із використанням критерію Стьюдента і непараметричного критерію Вілкоксона.
Комплексне обстеження здійснювали до протезування, через тиждень, місяць, 6 місяців, рік, 2 роки, 3 роки.
Після збору анамнезу та з'ясування характеру скарг приступали до огляду порожнини рота. При цьому звертали увагу на тип беззубих щелеп за класифікацією Шредера та Келлера. Стан слизової оболонки оцінювали за Суплі. Також оцінювали форму вестибулярного скату альвеолярного відростка беззубої верхньої щелепи і форму скату м'якого піднебіння. Визначали колір, амплітуду піддатливості слизової оболонки альвеолярних відростків щелеп, стійкість капілярів, пробу Шіллера-Писарєва.
Для вірогідної оцінки ступеня атрофії альвеолярних відростків щелеп нами використовувався спосіб вивчення гіпсових моделей щелеп, розроблений А. Ф. Коваленко та співавторами (1990).
Для проведення цитологічних досліджень нами використовувався метод отримання препаратів-відбитків зі слизової оболонки (В. В. Паникаровский, В. Д. Ермилова, 1974).
Забір ротової рідини для визначення активності ферментів змішаної слини проводили в різних групах пацієнтів натще. Для цього змішану нестимульовану слину збирали в пробірки, що знаходяться в льоді, протягом 5 хвилин. Після центрифугування досліджували надосадову рідину. Активність -амілази визначали мікрометодом Сміта і Рое (1957) у модифікації А. П. Левицького (1973). Активність РНК-ази визначали мікрометодом В. М. Коновец і А. П. Левицького (1973). Активність катепсинів визначали методом Ансона в модифікації А. П. Левицького (1973). Активність пероксидази визначали методом Є. К. Гукевич і співавт. (1979). Концентрацію білка визначали методом Лоурі. Активність кислої і лужної фосфатаз, БАЕЕ-естерази визначали відповідно до рекомендацій А. П. Левицького (1973).
Клінічний набір матеріалу здійснювався в Одеській обласній клінічній стоматологічній поліклініці та на кафедрі ортопедичної стоматології Одеського державного медичного університету.Експериментальні та лабораторні дослід-ження проводилися на базі Одеського інститута стоматології АМН України.
Результати досліджень та їх обговорення. Загальний напрямок наших досліджень був обраний на підставі вивчення літературних даних і результатів власних клінічних і експериментальних спостережень.
В експерименті була встановлена ефективність застосування біологічно активних харчових добавок соєвих ізофлавонів (“ЕКСО”) з метою визначення доцільності включення останніх до комплексу лікувально-профілактичних заходів, спрямованих на уповільнення атрофії альвеолярних відростків щелеп при протезуванні знімними пластинковими протезами.
Досліджуючи в експерименті активність ферментів і мінеральний обмін у тканинах альвеолярних відростків під дією соєвих ізофлавонів, ми спостерігали посилення процесів мінералізації в кістковій тканині альвеолярних відростків нижньої щелепи за показником мінеральної щільності кістки, що підвищився на 38 % , наростання концентрації кальцію (на 20 %) і зниження атрофії альвеолярного відростка (на 18 %).
Уведення “ЕКСО” в експерименті викликає зниження процесів перекисного окислювання ліпідів у пародонті, про що свідчить зниження концентрації малонового діальдегіду, вірогідно на 20% знижується активність лужної протеази і кислої фосфатази в м'яких тканинах ясен, що свідчить про протизапальну дію препарата соєвих ізофлавонів “ЕКСО”.
Вивчення сироватки крові щурів підтвердило уповільнення процесів перо-ксидації ліпідів за показниками зниження рівня малонового діальдегіду на 40 % і за підвищенням активності антиоксидантного ферменту – каталази на 16,5%.
Зміни мінерального обміну під впливом соєвих ізофлавонів підтверджено вирогідним зниженням вмісту кальцію в сироватці крові і збільшенням концентрації фосфору в порівнянні з контролем. Ріст концентрації неорганічних фосфатів обумовлений збільшенням активності лужної фосфатази на 41 % стосовно контрольної групи.
Порівнюючи результати визначення концентрації кальцію в кістці та сироватці крові, можна зробити висновок, що соєві ізофлавони (“ЕКСО”) сприяють надходженню кальцію з крові до кісткової тканини подібно до гормону тірокальцитоніну.
З огляду на вищевикладене ми застосовували препарат “ЕКСО” за розробленою нами схемою: 10 таблеток (5,0 г) щодня протягом 12 діб, по 4 курси за рік. Перший курс призначали за два тижні до протезування. Наступні курси розподіляли протягом календарного року з інтервалом у три місяці.
Після ретельного обстеження та підготовки порожнини рота до протезування пацієнтам другої і п'ятої групи було проведене лікування впливом осередкового дозованого вакууму за методикою В. І. Кулаженко (1966) із розрідженням 26,6 ГПа до протезування (7 процедур через день) і розрідженням 412 ГПа після фіксації протезів (7 процедур через день).
Запропонована методика відрізняється від раніше використовуваних тим, що при впливі осередкового дозованого вакууму в 412 ГПа на слизовій оболонці не утвориться гематом, як при впливі вакуумом у 26,6 ГПа, які б заважали пацієнтам користуватися протезами. Крапкові екстравазати, що при цьому утворюються, рівномірно розподілені по слизовій оболонці протезного ложа.
Аналіз результатів клінічних досліджень показує, що найбільший інтерес представляє порівняння результатів отриманих у першій, четвертій та п‘ятій групах у різний термін спостереження.
Аналіз проведеного клінічного обстеження показав, що всі пацієнти скар-жаться на порушення жування, 92 % пацієнтів - на порушення мови, 80 % па-цієнтів - на порушення з боку шлунково-кишкового тракту. На неприємні від-чуття в ділянці скронево-нижньощелепного суглобу скаржаться 10 % пацієнтів.
Укорочення нижньої третини обличчя відзначене у 90 % пацієнтів, висування нижньої щелепи вперед встановлене у 28 % пацієнтів.
Аналізуючи причини втрати зубів, виявлено, що у 67 % випадків пацієнти втратили зуби через карієс і його ускладнення, у 33 % випадків зуби втрачені у результаті захворювань парадонту.
Аналіз давності втрати зубів показав, що 8 % пацієнтів втратили зуби більш 10 років тому, 46 % пацієнтів втратили зуби в інтервалі 5 –10 років тому, 42 % пацієнтів 3-4 роки тому і тільки 4 % пацієнтів втратили зуби від 1 до 2 років тому. Аналіз давності втрати зубів показує, що при втраті зубів і виникненні цілого ряду дефектів, велика частина пацієнтів звертається за ортопедичною допомогою в інтервалі 3-5 років після втрати останнього зуба.
Найбільш сприятливий для протезування I тип атрофії верхньої щелепи за Шредером виявлений у 40 % пацієнтів, найменш сприятливий III тип - у 37 % пацієнтів, у 23 % випадків спостерігається II тип атрофії. Рівномірна та незначна атрофія нижньої щелепи (I тип за Келером) спостерігається в 9 % випадків, у 68 % пацієнтів виявлений II тип атрофії, у 23 % пацієнтів - III тип атрофії.
Для встановлення прогнозу ефективності протезування має значення форма вестибулярного скату альвеолярного відростка беззубої верхньої щелепи. Найбільш сприятлива для досягнення і збереження замикаючого клапана прямовисна форма вестибулярного скату виявлена в 63 % осіб, які протезувалися, полога форма у - 29 % пацієнтів і у 8 % виявлений вестибулярний скат з навісами.
Аналіз та оцінка стану слизової оболонки дозволили намітити план ортопедичного лікування та прогноз стосовно кожного з пацієнтів. При цьому 1 клас за Суплі виявлено у 42 % пацієнтів, 2 клас - у 42 % пацієнтів, 3 клас - у 16 % пацієнтів. Облік особливостей будови й стан слизової оболонки вплинув на вибір відбиткового матеріалу та методику отримання функціонального відбитку.
На якість фіксації повних знімних протезів, як підтвердили наші дослідження, впливає наявність торуса на верхній щелепі, що був виявлений у 8 % пацієнтів. На конструкцію протеза, ступінь можливого подовження дистального краю, вплинула форма скату м'якого піднебіння. Під час обстеження пацієнтів був виявлений пологий скат у 82 % пацієнтів, середній скат - у 18 % пацієнтів.
Аналізуючи показники клінічних досліджень, було встановлено їх погіршення в період адаптації та нормалізація показників у віддалений термін користування протезами. Погіршення показників відзначається більшою мірою в першій групі, а в четвертій і п'ятій групах зміни є незначними й протягом року поверталися до показника “до протезування”.
Найважливішим показником реактивності організму, його стійкості до розвитку запальних процесів є стійкість капілярів слизової оболонки альвеолярних відростків. Вона безупинно знижується у пацієнтів із протезами без покриття і без додаткового впливу на організм.
Так, протезування із застосуванням препарата соєвих ізофлавонів “ЕКСО” та вакуум-впливу за розробленою схемою підвищує стійкість капілярів у п'ятій групі до (132,42,36) С через три роки спостережень. У пацієнтів першої групи, яким були виготовлені протези за загальноприйнятою методикою, відзначається різке зниження стійкості капілярів до (115,42,68) С протягом місяця користування протезами і надалі деяка стабілізація цього показника. Через 3 роки користування протезами стійкість капілярів у четвертій і п'ятій групах вірогідно вище (р < 0,05), ніж у першій групі.
Аналіз проведених досліджень показує, що стійкість капілярів слизової оболонки альвеолярних відростків в різних групах різко змінюється в період адаптації до протезів (перший тиждень спостережень), як відповідна реакція мікроциркуляторного русла на токсично-механічний вплив протеза в першій і другій групах, і незначно змінюється в третій, четвертій і п‘ятій групах. Це пояснюється більшим ступенем механічного впливу протезів, тому що токсичні компоненти не надходять до біологічних рідин організму після ізоляції протеза фторопластовим покриттям.
При вивченні показників кольору і проби Шіллера-Писарєва на слизовії оболонці альвеолярних відростків було виявлено, що в четвертій і п'ятій групах ці показники незначно знижуються через тиждень користування протезами, потім відбувається їх нормалізація до рівня “до протезування”. У першій групі показники проби Шіллера-Писарєва та кольору погіршуються у першому тижні спостережень, збільшуючись відповідно до (2,910,038) од. (проба Шіллера-Писарєва) і (2,850,050) од. (колір слизової оболонки). Через три роки спостережень показники перевищують рівень “до протезування”.
Використання протезів без покриття і додаткових впливів на організм знижують амплітуду піддатливості слизової оболоки альвеолярних відростків, особливо в перші терміни після протезування. Це пояснюється зміною функціонального стану сполучнотканинних структур, погіршенням кровонаповнення тканин протезного ложа. У четвертій і п'ятій групах пацієнтів динаміка змін показника амплітуди піддатливості вказує на вірогідно незначні порушення піддатливості слизової оболонки. Різке зниження цього показника у пацієнтів першої групи можна пояснити зниженням еластичних властивостей сполучнотканинних елементів слизової оболонки, а також її запальною зміною під впливом акрилових зубних протезів. Вакуум-терапія і покриття протезів фторопластом послаблюють це явище, а комбінація цих двох впливів, також як і сполучення фторопласта із застосуванням “ЕКСО” роблять слизову оболонку альвеолярних відростків дуже стійкою за цим показником. Стабільні показники у четвертій і п'ятій групах підтверджують ангіопротекторну і протизапальну дію препарата соєвих ізофлавонів “ЕКСО” і вакуум-впливу.
Аналізуючи ефективність додаткових лікувально-профілактичних заходів на ступінь атрофії альвеолярних відростків щелеп виявлено, що вже через один рік користування протезами вакуум-терапія і покриття протеза фторопластом істотно знижують ступінь атрофії відростків. У наступні роки атрофія прогресує, однак у групах пацієнтів, що одержали додаткове лікування, ступінь атрофії збільшується значно менше. Найбільш разючі результати отримані у пацієнтів, в яких поряд із покриттям протезів фторопластом використовувався препарат соєвих ізофлавонів “ЕКСО”. У цьому випадку атрофія не прогресувала навіть через три роки після користування протезами.
Ефективність додаткових лікувально-профілактичних заходів на ступінь атрофії альвеолярного відростка представлена на рис. 1.
Рис. 1. Вплив додаткових втручань на ступінь атрофії альвеолярного відростка щелепи після протезування.
Аналізуючи показники атрофії альвеолярних відростків верхньої і нижньої щелепи, відзначено, що процеси атрофії в середньому протікають інтенсивніше на нижній щелепі. Ступінь атрофії значно нижче в п'ятій групі і складає відповідно (0,070,005) мм і (0,090,005) мм на верхній і нижній щелепах проти
(0,420,039) мм і (0,400,042) мм відповідно в першій групі через два роки після протезування.
Аналізуючи цитологічну картину змін слизової оболонки протезного ложа під повними знімними акриловими протезами можна відзначити значну негативну реакцію епітелію слизової оболонки на протези, виготовлені методом компресійного пресування. Помітна поява в препаратах-відбитках значної кількості клітин глибоких шарів епітелію, загальним збільшенням клітинних елементів у полі зору, значним зростанням мікробіологічної обсімененності слизової оболонки, виявленням дріжджів і появою лейкоцитів. У четвертій і п'ятій групах відзначається тенденція до поступової зміни кількісного показника цитологічних досліджень: відзначається зниження у препаратах-відбитках ороговілих клітин поверхневого епітелію, зменшенням кокової флори, зниженням кількості лейкоцитів і зникненням з поля зору клітин базального шару епітелію.
Показники секреторної функції слинних залоз є відмінними індикаторами загальної резистентності організму (Левицкий А. П., 2000). Визначення показників секреторної функції демонструє динаміку реактивності слинних залоз після різних впливів. Протезування викликає неадекватні реакції організму, що відображається на різких перепадах швидкості салівації. Додаткові втручання вакуум-вплив, покриття фторопластом і введення “ЕКСО” призводять до пом'якшення реакції організму на протез (рис.2).
Рис. 2. Вплив додаткових втручань на секреторну функцію слинних залоз після протезування.
Важливим показником запалення є активність лізосомального ферменту кислої фосфатази. Протезування у терміни 6 місяців - 1 рік призводить до знач-ного підвищення активності цього ферменту в змішаній слині. Покриття зубних протезів фторопластом викликає істотне зниження активності кислої фосфатази. Ці дані вказують, що протези викликають запальні явища в ротовій порожнині як за рахунок виділення хімічних речовин, так і за рахунок дефектів поверхні. Запропонований комплекс знижує активність ферменту в усі терміни спостереження.
Аналізуючи біохімічні показники, відзначили, що в першій групі пацієнтів відзначаються порушення функціонування слинних залоз - згодом знижується рівень салівації, підвищується активність -амілази, пероксидази, кислої фосфатази. Активність лужної фосфатази, катепсинів рН-3,5, БАЕЕ-естерази знижується. Аналіз цих змін показує збільшення частки ферментів, вироблених довколовушними слинними залозами при зменшенні частки секретів підщелепних, під'язичних і дрібних слинних залоз.
Комплексний вакуум-вплив поліпшує мікроциркуляцію в тканинах протезного ложа і стимулює процеси метаболізму в м'яких і кісткових тканинах пародонта. При цьому нормалізуються показники концентрації білка змішаної слини. Активність БАЕЕ-естерази, лужної фосфатази підвищується, активність -амілази, кислої фосфатази знижується. Аналогічну дію робить і призначення препарата соєвих ізофлавонів “ЕКСО”. З огляду на те, що застосування “ЕКСО” призводить до більш виражених остеотропних ефектів, можна рекомендувати призначення всім пацієнтам із протезами курсових доз препарату. Це сприятливо впливає не тільки на тканини парадонта, але і на весь організм, включаючи опорно-руховий апарат і серцево-судинну систему.
Отримані дані слугували обгрунтуванням для розробки комплексу профілактики атрофії тканин протезного ложа на основі впливу на процеси мінералізації твердих тканин щелеп та процеси метаболізму м‘яких тканин порожнини рота, біохімічні показники слинних залоз.
Клінічні спостереження, проведені протягом трьох років, дали можливість зробити висновки, що використання препарата соєвих ізофлавонів “ЕКСО”, вакуум-вплив, біоінертне протезування попереджує прогресування патологічних змін тканин протезного ложа у пацієнтів із повною відсутністю зубів.
ВИСНОВКИ
У дисертації теоретично обґрунтовано і подано нове практичне рішення задачі уповільнення патологічної атрофії тканин протезного ложа за повної відсутності зубів і подовження термінів ефективного користування знімними пластинковими протезами завдяки розробці та запровадженню комплексу лікувально-профілактичних заходів, що включає препарат соєвих ізофлавонів “ЕКСО”, вакуум-вплив та біоінертні протези.
1.
У динаміці користування протезами, виготовленими за різними методами, у комплексі із вакуум-впливом та застосуванням препарата соєвих ізофлавонів “ЕКСО” здійснюється покращення функціонального стану тканин протезного ложа (підвищення стійкості капілярів, вирівнення амплітуди піддатливості, стабілізація показників кольору та проби Шіллера-Писарєва на слизовій оболонці альвеолярних відростків щелеп пацієнтів із повною відсутністю зубів).
2.
Виявлено зниження ступеня атрофії альвеолярних відростків щелеп у чотири рази через три роки при користуванні знімними протезами із фторопластовим покриттям в комплексі із вакуум-процедурами і призначенням препарата соєвих ізофлавонів “ЕКСО”.
3.
Виявлено сприятливий вплив комплексної дії вакуум-процедур, препарата соєвих ізофлавонів “ЕКСО” та біоінертного протезування на функціональний стан слинних залоз за повної відсутності зубів на основі нормалізації показників концентрації білка, підвищення активності лужної фосфатази та БАЄЄ-єстерази при одночасному зниженні активності -амілази та кислої фосфатази змішаної слини в динамиці користування протезами.
4.
В експерименті встановлено, що препарат соєвих ізофлавонів “ЕКСО” стимулює мінералізацію кісткової тканини альвеолярних відростків у щурів, підвищує щільність кістки на 38 %, збільшує концентрацію кальцію в кістці на 20% і знижує атрофію альвеолярного відростка на 18%. Соєві ізофлавони гальмують процеси перекисного окислювання й активують антиоксидантні системи організму.
5.
Розроблено спосіб профілактики патологічних змін протезного ложа у хворих із повною відсутністю зубів, що включає комбіноване застосування вакуум-терапії, препарата соєвих ізофлавонів “ЕКСО” та протезів із біоінертним фторопластовим покриттям, що уповільнює атрофію тканин протезного ложа.
ПРАКТИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ
На підставі проведених експериментальних і клінічних досліджень рекомендовано:
1.
До протезування акриловими протезами пацієнтам слід проводити курс осередкового дозованого вакуум-впливу із розрідженням 26,6 ГПа (7 процедур через день) і розрідженням 412 ГПа після фіксації протезів (7 процедур через день).
2.
Призначати курс препарату “ЕКСО” 10 таблеток (5,0 г) у день протягом 12 днів, по 4 курси протягом року. Перший курс призначати за два тижні до протезування. Наступні курси розподіляти протягом календарного року з інтервалом у три місяці.
3.
У комплексі з вакуум-впливом і призначенням препарату “ЕКСО” при виготовленні протезів для профілактики токсично-алергійних реакцій організму наносити біоінертне фторопластове покриття на базис протеза за методикою Л. Д. Чулака.
4.
Препарат “ЕКСО” переважно призначати пацієнтам, у яких в анамнезі відзначаються стоматити і які схильні до розвитку остеопорозу.
СПИСОК ОПУБЛІКОВАНИХ ПРАЦЬ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ
1.
Могилевский В. В. Влияние съёмных пластиночных протезов на процессы атрофии альвеолярных отростков челюстей // Вісник стоматології.- 1997.- №4 (16).- С.626-628.
2.
Чулак Л. Д., Могилевский В. В., Левицкий А. П. Повышение эффективности протезирования с помощью препарата соевых изофлавонов ЕКСО // Вісник стоматології.- 2000.- №4 (28).- С.42-43.
3.
Чулак Л. Д., Могилевский В. В. Влияние комплекса лечебно-профилактических мероприятий на функциональное состояние тканей протезного ложа ортопедических больных // Вісник морської медицини.- 2000.- №1 (9).- С.35-38.
4.
Могилевский В. В. Исследование действия соевых изофлавонов на ткани пародонта в эксперименте // Вісник морської медицини.- 2000.- №2 (10).- С.109-112.
5.
Чулак Л. Д., Могилевський В. В. Вплив комплексу лікувально-профілактичних заходів на стан альвеолярних відростків щелеп у ортопедичних хворих // Одеський медичний журнал.- 2000.-№2(58).-С.70-72.
6.
Чулак Л. Д., Могилевский В. В. Исследование лечебно-профилактического эффекта физио- и фитотерапии у стоматологических больных // Медицинская реабилитация, куротология, физиотерапия.- 2000.- № 4(24).- С.19-21.
7.
Могилевский В. В., Дизик Е. А., Коваль И. Н. Особенности протезирования и вакуум-терапия в профилактике атрофии альвеолярных отростков челюстей // Матеріали Всеукр. наук.-практ. конф. “Актуальні проблеми ортопедичної стоматології та ортодонтії”.- Полтава, 2000. - С. 74-76.
8.
Чулак Л. Д., Могилевский В. В. Влияние комплексной профилактики атрофий челюстей ортопедических больных на функциональное состояние слюнных желез // Матеріали Всеукр. наук.-практ. конф. “Актуальні проблеми ортопедичної стоматології та ортодонтії”.- Полтава, 2000.- С.123-125.
9.
Чулак Л. Д., Шутурмінський В. Г., Могилевський В. В. Вплив рiзноманiтних зубних протезiв на стан альвеолярних паросткiв щелеп // Питання ортопедичної стоматологiї. – Полтава, 1997. – С.128-129.
10.
Чулак Л. Д., Могилевський В. В. Ефективність комплексного застосування вакуум-терапії та акрилових протезів з фторопластовим покриттям // Вопросы экспериментальной и клинической стоматологии.- Харьков, 1998.-Випуск 1. – С.154-155.
11.
Могилевский В. В. Влияние материала базиса съемного зубного протеза на развитие атрофии альвеолярных отростков челюстей // Материалы XVL итоговой студ. научн. конф. СНО ММСИ с межд. участием посвященной 75-летию ММСИ.- М.,1997.- С.164.
12.
Чулак Л. Д., Могилевський В. В. Розробка технологiї та клiнічне обгрунтування застосування бiологічно iнертних зубних протезiв // Тези доповідей наук.-практ. конф. “Актуальнi питання стоматологiї”. – Одеса, 1997. – С.128.
13.
Чулак Л. Д., Могилевський В. В. Обгрунтування застосування бiоiнертних протезiв та вакуум-терапiї в профiлактицi атрофii альвеолярних паросткiв щелеп // Матеріали респ. конф. “Актуальнi питання стоматологiї та черепно-лицевої хiрургiї”: Тези допов.– К., 1998. – С.284.
АНОТАЦІЯ
Могилевский В. В. Комплексна профілактика патологічних змін тканин протезного ложа з використанням біоінертних протезів, вакуум-терапії та препарата соєвих ізофлавонів “ЕКСО”.- Рукопис.
Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата медичних наук за спеціальністю 14.01.22 – стоматологія. – Українська медична стоматологічна академія МОЗ України, Полтава, 2002.
Дисертація присвячена розробці комплексу профілактики патологічних змін тканин протезного ложа при повному знімному протезуванні. На підставі отриманих даних обґрунтована ефективність одночасного застосування ортопедичного, фізіо- і фітотерапевтичного впливу з метою уповільнення атрофії альвеолярних відростків беззубих щелеп і підвищення ефективності користування знімними акриловими протезами за допомогою якнайшвидшої адаптації тканин протезного ложа. Розроблено й обґрунтовано спосіб профілактики патологічної атрофії тканин протезного ложа, що включає застосування препарату соєвих ізофлавонів “ЕКСО”, вакуум-вплив і захисне фторопластове покриття базису протеза.
Ключові слова: повне знімне протезування, знімні акрилові протези, вакуум-вплив, фторопласт, соєві ізофлавони.
АННОТАЦИЯ
Могилевский В. В. Комплексная профилактика патологических изменений тканей протезного ложа с применением биоинертных протезов, вакуум-терапии и препарата соевых изофлавонов “ЕКСО”.- Рукопись.
Диссертация на соискание ученой степени кандидата медицинских наук по специальности 14.01.22 – стоматология. – Украинская медицинская стоматологическая академия МЗ Украины, Полтава, 2002.
Диссертация посвящена вопросу разработки комплекса профилактики патологических изменений тканей протезного ложа при протезировании полного отсутствия зубов.
Результатами исследований подтверждено, что съёмные акриловые протезы оказывают негативное воздействие на ткани протезного ложа: увеличивается степень атрофии альвеолярных отростков челюстей, нарушается секреторная и ферментовыделительная функция слюнных желез, ухудшаются показатели функционального состояния тканей протезного ложа.
Экспериментальными исследованиями установлена эффективность применения биологически активных пищевых добавок соевых изофлавонов (“ЕКСО”) с целью замедления атрофии альвеолярных отростков челюстей крыс.
При этом повышается минеральную плотность кости альвеолярных отростков на 38%. В сыворотке крови повышается активность щелочной фосфатазы на 41%, которая увеличивает концентрацию неорганических фосфатов, расщепляя органические фосфаты. Тем самым происходит стимуляция процессов минерализации костной ткани альвеолярных отростков под влиянием препарата “ЕКСО”.
Выявлена прямая зависимость между сроками пользования полными съёмными протезами, клиническими проявлениями и реактивными цитологическими изменениями в тканях протезного ложа
Анализ обращаемости показал, что большая часть пациентов обратилась за ортопедической помощью в интервале 3-5 лет после потери последнего зуба.
Клиническими исследованиями показана эффективность предлагаемого комплекса лечебно-профилактических мероприятий, замедляющего степень атрофии альвеолярных отростков челюстей.
Выявлена прямая зависимость между снижением степени атрофии альвеолярных отростков челюстей и усилением активности ферментов, стимулирующих процессы минерализации костной ткани под влиянием предложенного нами комплекса (повышалась активность щелочной фосфатазы и БАЭЭ-эстеразы).
Разработан и обоснован способ профилактики патологических изменений тканей протезного ложа при полном отсутствии зубов, основанный на совместном применении ортопедического, физио- и фитотерапевтического воздействия. Предложенный комплекс включает применение препарата соевых изофлавонов “ЕКСО” внутрь по разработанной схеме, усовершенствованную методику вакуум-воздействия, и, нанесение фторопластового покрытия на базис протеза.
Соевые изофлавоны тормозят процессы перекисного окисления липидов, стимулируют процессы минерализации костной ткани, способствуя накоплению кальция в кости, повышая тем самым её минеральную плотность. Применение биоинертного фторопластового покрытия защищает ткани протезного ложа от негативного влияния компонентов акриловой пластмассы и делает внутреннюю поверхность съёмных протезов более гладкой, что способствует лучшей адаптации тканей протезного ложа к изменившимся условиям жевания. Комплекс вакуум-процедур повышает регенеративные возможности слизистой оболочки полости рта.
Ключевые слова: полное съёмное протезирование, съёмные акриловые протезы, вакуум-воздействие, фторопласт, соевые изофлавоны.
SUMMARY
Mogilevsky V.V. Complex prophylaxis of pathologic changes of the prosthetic bed tissues by using bioinert prostheses, vacuum therapy and preparation of soy-bean isoflavons “ECSO”.- Manuscript.
Thesis for receiving the scientific degree of candidate of medical sciences in speciality 14.01.22- stomatology.- The Ukrainian Medical Stomatological Academy of Ministry of Health of Ukraine, Poltava, 2002.
The thesis is dedicated tj the working up of prophylactic complex of pathologic changes of the prosthetic bed tissues in full removable denture. Basing on the obtained data, there was grounded the efficacy of the combined use of orthopedic, physio- and phytotherapeutic effect in order to slow done the alveolar process atrophy of the edentulous jaws and to increase effectiveness of wearing removable acryl prostheses by adaptation of the tissues of the prosthetic bed as soon as possible. There was devised and grounded a way of prophylaxis of pathologic atrophy of the prosthetic bed tissues including the application of soy-bean isoflavons “ECSO”, vacuum exposure and protective covering of the prosthesis basis.
Key words: full removable denture, removable acryl prostheses, vacuum exposure, fluoroplastic, soy-bean isoflavons.
