ХЕРСОНСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ АГРАРНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

НОВИЦЬКИЙ ГРИГОРІЙ ІВАНОВИЧ

УДК 633.31.631.53:631.085

УДОСКОНАЛЕННЯ ТЕХНОЛОГІЇ ВИРОЩУВАННЯ

ЛЮЦЕРНИ НА НАСІННЯ В УМОВАХ

ПІВДЕННОГО СТЕПУ УКРАЇНИ

06.01.09 – рослинництво

АВТОРЕФЕРАТ

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата сільськогосподарських наук

Херсон - 2002

Дисертацією є рукопис.

Робота виконана на кафедрі рослинництва Херсонського державного аграрного університету.

Науковий керівник: – доктор сільськогосподарських наук, професор, заслужений працівник сільського господарства України ЖАРІНОВ Валерій Іванович, Херсонський державний аграрний університет, завідувач кафедри рослинництва.

Офіційні опоненти: – доктор сільськогосподарських наук, професор ТЕРЕЩЕНКО Микола Михайлович, Одеський селекційно-генетичний інститут, провідний науковий співробітник відділу селекції бобових культур.

–

кандидат сільськогосподарських наук ТИЩЕНКО Олена Дмитрівна, Інститут землеробства південного регіону УААН, завідувач лабораторії селекції багаторічних трав.

Провідна установа: Харківський державний аграрний університет,

кафедра рослинництва м. Харків.

Захист відбудеться ,,26 ,, лютого 2002 року о 1200 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 47.830.01 в Херсонському державному аграрному університеті за адресою: 73006, м. Херсон, вул. Р. Люксембург, 23 Херсонський державний аграрний університет.

З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Херсонського державного аграрного університету, 73006, м. Херсон, вул. Р. Люксембург, 23.

Автореферат розісланий ,,25,, січня 2002 року.

Вчений секретар спеціалізованої

вченої ради, доцент Базалій В.В.

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Багаторічною практикою кормовиробництва доведено, що подальший розвиток даної галузі пов’язаний з необхідністю достатнього вирощування провідної кормової культури-люцерни. Основною причиною, яка продовжує стримувати одержання необхідних посівних площ, залишається дефіцит насіння. Це стосується багатьох районів люцерносіяння, в тому числі й основних-степових.

Актуальність теми. На базі результатів раніш проведених досліджень була розроблена і впроваджена загальна технологія вирощування насіннєвих посівів люцерни, яка сприяла збільшенню виробництва насіння. Однак не вирішено важливе практичне завдання-достатнє технологічне забезпечення одержання сталої продуктивності посівів в основних районах його вирощування. Залишається актуальним удосконалення основних прийомів розробленої вітчизняної технології, стосовно вирощування районованих сортів в умовах степової зони України. Це і визначило вибір теми дисертації.

Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дослідження є складовою частиною тематичного плану Херсонського державного аграрного університету по темі ,,Підвищення продуктивності і стабільності агрофітоценозів основних сільськогосподарських культур в залежності від технології вирощування в умовах Степу України” (1991-1995 рр., номер державної реєстрації 0195U014476).

Мета і задачі дослідження. Метою досліджень було удосконалити та обґрунтувати основні елементи сортової технології вирощування люцерни насіннєвого використання по забезпеченню одержання стабільної врожайності в умовах зрошення південної частини Степу України. Для вирішення мети були визначені такі задачі:

-

-

-

-

-

Об’єкт дослідження. Закономірності формування урожайності насіннєвих травостоїв люцерни в залежності від впливу тривалості використання посіву, способу посіву, сорту, укосу. Дія та взаємодія даних агрозаходів на стабільність продуктивності в умовах зрошення південного Степу України.

Предмет дослідження – насіннєві посіви люцерни сортів різних груп стиглості та різних способів посіву, тривалості використання.

Методи дослідження – проведення досліду здійснювалось згідно з загальноприйнятими методиками польових досліджень, які у поєднані із спостереженнями за ростом і розвитком посівів, умовами зовнішнього середовища дали можливість кількісно оцінити агротехнічний та економічний ефект досліджуваних заходів вирощування люцерни на насіння. Основні з них – вимірювально-ваговий, розрахунковий, лабораторно-хімічний, статистичний, розрахунково-порівняльний.

Наукова новизна одержаних результатів полягає у виявленні особливостей формування різноукісних продуктивних насіннєвих травостоїв люцерни багаторічного використання за рахунок застосування широкорядних посівів із визначною оптимальною шириною міжрядь при її вирощуванні в умовах достатньої вологозабезпеченості. Встановлена технологічна спроможність управляти структурою насіннєвого травостою та стабілізувати продуктивність посівів по роках використання.

Вперше виявлена і досліджена відмінність сортів різних груп стиглості на вибір насіннєвого укосу та суттєвий вплив на врожайність посівів.

Практичне значення одержаних результатів досліджень. На основі проведених досліджень та всебічної їх оцінки удосконалена технологія вирощування люцерни на насіння при зрошенні в умовах південного Степу України. Застосування розроблених рекомендацій дозволяє стабільно одержувати до 250-340 кг/га повноцінного насіння при трьохрічній тривалості періоду основного використання посівів районованих сортів за цільовим призначенням. Застосування цих технологічних розробок екологічно обґрунтовано і економічно вигідно.

Результати досліджень впроваджено в сільськогосподарських підприємствах Херсонської області: НД станція рису УААН; КПСП ім. Леніна Скадовського району; КСП “Ключовий” Каланчакського району (протягом 1995-1998 рр.) на загальній площі 146 га, приріст економічної ефективності від впровадження склав 144,3 тис.грн.

Особистий внесок здобувача полягає в аналізі наукової вітчизняної та зарубіжної літератури за темою дисертаційної роботи, розробці програми досліджень, безпосередньому проведенні польових дослідів і лабораторних аналізів, узагальненні результатів досліджень, формуванні та обґрунтуванні висновків та пропозицій для виробництва.

Апробація результатів дисертації. Матеріали результатів досліджень представлялись автором на науково-практичних конференціях Херсонського ДАУ (Херсон, 1994, 1995, 1996 рр.), ювілейній науковій конференції Херсонського ДАУ (Херсон 1999 р.), науково-практичному семінарі ,,Насінництво кормових культур у сучасних умовах господарювання (Київ – Чабани, 1999 р.), засіданні кафедри рослинництва (Херсонський ДАУ, 2000 р.),

XIII міжнародній конференції “Екологічні основи онтогенезу” (Херсон 2001 р.).

Публікації. За матеріалами досліджень, поданих у дисертації, опубліковано 11 наукових праць, в тому числі 8 у наукових фахових виданнях.

Структура і обсяг роботи. Дисертація викладена на 169 сторінках комп’ютерного набору і містить вступ, 5 розділів, 45 таблиць і 5 рисунків, висновки та пропозиції виробництву, 7 таблиць додатків на 23 сторінках. Список використаних джерел – 133 найменування, в тому числі 23 – іноземних авторів.

ЗМІСТ РОБОТИ

Особливості формування урожаю і технологія вирощування люцерни на насіння в умовах Степу України.

В огляді науково-технічної інформації висвітлено результати досліджень вітчизняних та зарубіжних досліджень із питань біологічних особливостей люцерни, ролі основних екологічних факторів формування насіннєвої продуктивності, технології вирощування посівів на насіння. Розроблена робоча гіпотеза й обґрунтування напрямку наукової роботи.

Умови і методика проведення досліджень. Експериментальні дослідження проведені протягом 1992 - 1995 років в базовому господарстві ,,Космос’’ Бериславського району Херсонської області (Березнегуватський агрогрунтовий район).

Досліди були закладені на чорноземах південних малогумусних важкосуглинкових на лесі. В орному шарі вони містять гумусу 2,72%, рухомого фосфору 6,1 і обмінного калію 51 мг/100 г ґрунту, рН (вод.)-7,1.

Погодні умови в роки проведення досліджень були різними і характеризувались відмінами від середньобагаторічних показників: за період квітень-вересень випало опадів в 1992 р. – 154 мм; в 1993 р. – 252 мм; в 1994 р. – 260 мм і в 1995 р. – 253 мм при середньобагаторічній кількості – 235 мм; суми активних температур (10 оС) вегетаційного періоду (ІV-ІX) за ці роки відповідно становили 3356 оС, 3105 оС, 3420 оС і 3486 оС при середньобагаторічному показнику 3325 оС.

В польовому досліді було передбачено вивчення дії та взаємодії трьох факторів: А - сорти (Надєжда, Полтавчанка, Зарниця); В - насіннєві укоси (перший, другий); C - способи посіву (з міжряддями 15, 30, 60, 90 і 120 см). Співвідношення цих факторів 3:2:5. Повторність у досліді - чотирьохразова. Розмір облікової ділянки - 150м2. Розміщення варіантів систематичне у два яруси.

Вирощування люцерни на насіння в польових дослідах проводилося у відповідності із розробленими рекомендаціями з врахуванням зони розміщення (Рекомендації вирощування люцерни на насіння в умовах зрошення, 1989). Посів весняний, безпокривний з внесенням гербіциду (ептам, 4 кг/га). Добрива (фосфорні) вносили перед посівом (Р90). Застосовували дві хімічні обробки інсектицидами (золоном, децісом та ін.). Для формування другого (проміжного) насіннєвого укосу підкошування проводили у фазу початку бутонізації. Полив здійснювався звичайним дощувальним агрегатом із врахуванням фактичної вологи під посівами люцерни.

Облік урожайності проводили за методиками ВІК (1971), а математичну обробку результатів досліджень - за методиками дисперсійного аналізу.

Крім обліку врожаю був виконаний певний обсяг спостережень, аналізів та обліків. Фенологічні спостереження за розвитком посівів різних сортів по роках життя (першого - четвертого) за методикою Держкомісії сортовипробовування сільськогосподарських культур (1985), методичних вказівок НДІ кормів (1981). Проектне покриття насіннєвих травостоїв по методиці Л.Г. Раменського, освітлення за допомогою люксметру 10-116. Рівень запилення квіток, кількість запилювачів, ,,щільність’’ їх відвідування у період цвітіння посівів – за методикою Песенко Ю.А. (1982). Вологість грунту визначали кількісно-ваговим методом.

Економічну ефективність агрозаходів визначали згідно методики оцінки результатів науково-дослідної роботи в сільському господарстві (1996).

Особливості формування і продуктивність посівів люцерни І-го року життя. Ріст і розвиток посівів проходив в умовах достатньої забезпеченості теплом і вологою (опади і вегетаційні поливи). Загальна тривалість формування насіннєвого травостою становила по сортах 147-150 днів із сумою активних температур 2958-3024 оС, а період від фази масових сходів до початку бобоутворення по сортах складав: Полтавчанка –114, Зарниця – 117 і Надєжда – 119 днів (сума середньодобових температур 10 оС – 2182-2370 оС).

Сформувався травостій з густотою: на рядових посівах - 135-144, черезрядних (з міжряддями на 30 см) – 63-68; широкорядних посівах – 32-39 шт. рослин/м2. Повнота сходів коливалась в межах від 24,2 до 30,3%. Відносно більше одержано сходів на широкорядних посівах на 60 см (28,1-30,3%). Між посівами сортів різниця незначна.

Водний режим. Фактичний водний баланс посівів за вегетаційний період (IV-IX) складався із запасів продуктивної ґрунтової вологи (924 - 1049 м3/га), опади дали – 964 м3/га і два вегетаційні поливи - 1300 м3/га. Він становив: Wряд- 3303 м3/га, Wшир - 3188 м3/га, а величини коефіцієнту водоспоживання складали відповідно 2750 і 3265 м3/ц насіння.

Забур`яненість посівів. На фоні застосування ептаму, внесеного до посіву люцерни, забур’яненість протягом вегетації була в межах допустимої (середньої). Серед бур’янів найбільш поширених біологічними групами, були представники однорічних ярих пізніх та зимуючих. Порівняно більше засмічені рядові та черезрядні посіви (19,1-22,3 шт./м2) при повітряно-сухій масі 62,7-71,3 г/м2. Менше засмічені широкорядні (10,5-14,8 шт./м2) із масою 30,8-47,2 г/м2. Їх суттєво негативного впливу на формування посівів люцерни не спостерігалося.

Запилення насіннєвого травостою, забезпечували дикі бджолині, які відносяться до “літньої” екогрупи (рофіт, мелітта, галікти та ін.). Їх чисельність протягом цвітіння була незначною і коливалась в межах від 0,2 до 1,7 тис.шт.особин/га. Вони забезпечували порівняно низький рівень запилення квітів (4,4-14,9%). Бджолині краще відвідували широкорядні посіви (+1,4-8,5%).

Структура і продуктивність насіннєвого травостою. На період збирання врожаю збереглося 78,1-87,5% (до кількості у фазу повних сходів). Порівняно менше випало рослин на варіантах із широкорядними посівами. Досить тривалий період формування стебел, що фактично продовжувався до фази утворення бобів, сприяв формуванню неоднорідного травостою (вегетативні та генеративні стебла). Продуктивна кущистість коливалась за способом посіву: на рядових та черезрядних – 1,1-1,5; широкорядних – 2,0-2,4 стебел/рослину. Відповідно густота травостою становила 70-128 і 61-69 шт. продуктивних стебел/м2. Різноманітність сформованих травостоїв вплинула на структуру розміщення плодоелементів та їх освітлення, що є основною передумовою відвідування квітів запилювачами. Відносним показником рівня розрідженості посівів є величина проектного покриття. Вона становила на рядових – 72,3-75,5; а широкорядних (на 90-120 см) всього – 19,5 -24,5%. Дані свідчать про те, що при застосуванні міжрядь на 90-120 см за перший рік життя формується слаборозвинений насіннєвий травостій з незначним рівнем продуктивності (79-104 кг/га). На рядових та черезрядних відповідно–107-140кг/га (НІР05- 5-8).

Формування і продуктивність насіннєвих посівів 2-4-го років життя. Водний режим. Протягом трьохрічного основного насіннєвого використання посіву при оптимізації вологозабезпечення в умовах зрошення, щорічне сумарне водоспоживання коливалось в межах від 2757 до 3775 м3/га. Між посівами в різних варіантах є відмінності: порівняно більше використовують вологу рядові ніж широкорядні посіви (+97-107 м3/га), та травостої І-го укосу (+189-999 м3/га). Величини коефіцієнту водоспоживання насіннєвої люцерни мінливі (коливаються від 657 до 2486 м3/ц). Менш використовують травостої другого укосу широкорядних посівів (657-1094 м3/ц). У структурі водоспоживання травостоїв першого укосу основна питома вага (71,7-72,1%) приходиться на природні ресурси - 27,9-28,3% за рахунок зрошення. Травостої другого укосу більше потребують води зі зрошення (35-36%).

Забур’яненість посівів. Агрофітоценоз люцерни багаторічного використання об’єктивно включає такий компонент як бур’янисте угрупування, що представлене різними видами сегетальної рослинності. По роках відбуваються зміни як у видовому складі, так і рівню забур’яненості насіннєвих травостоїв різного способу посіву та укосу. Так, на другий рік життя в травостоях першого укосу переважають однорічні (озимі, зимуючі), ранні ярі, дворічні (буркун, морква дика, цикорій дикий та ін.), та деякі багаторічні (берізка польова, пирій та ін.). Їх загальна кількість становить: на рядових, та черезрядних посівах 12-14 шт/м2, широкорядних 9-10 шт/м2 при загальному рівні забур’яненості 17-18,8%. Після підкошування в травостоях другого укосу їх кількість знижується відповідно до 8-9 і 4-7 шт/м2 (забур’яненість до 14,7-15,3 і 12,8-13,5%). Зимуючі та озимі форми практично в травостої не зустрічаються.

На третій і четвертий роки життя посівів їх забур’яненість значно зростає і досягає на рядових, черезрядних 22,8-37,4%, широкорядних –19,8-32,7%. Порівняно менше засмічені широкорядні посіви (60-90 см). Переважають багаторічні форми, які більш конкурентноспроможні ніж рослини люцерни. Основна маса сегетальних рослин у широкорядних посівах розміщується в захисних смужках або в рядку. В рядових та черезрядних посівах їх розміщення неравномірне і вони утворюють одновидові плошини (куртини), витісняючи рослини основної культури. Це негативно позначається на продуктивності посівів (рис.1).

Рис. 1. Динаміка забур’яненості насіннєвих травостоїв по роках життя посіву.

Особливості росту та розвитку насіннєвих травостоїв. Формуються насіннєві травостої по укосах при неоднакових температурах повітря і грунту. Це об’єктивно позначається на їх тривалості розвитку, що складає для першого укосу 117-131; другого – 91-98 діб. Різниці між посівами (рядовими, черезрядними, широкорядними) не відмічено. Що стосується посівів сортів, які належать до різних груп стиглості, то тривалість міжфазних періодів, дати настання основних фаз розвитку були неоднакові. Наприклад, загальна тривалість розвитку травостою першого укосу становила: сорту Надєжда –

124-131; Зарниця – 122-127; Полтавчанка – 117-125 діб, другого укосу відповідно – 94-98; 93-95 і 91-93 діб. Безпосередньо урожай насіння формується на протязі цвітіння, коли відбувається запилення з послідуючими процесами запліднення, бобо- та насінняутворення. Тривалість цвітіння травостоїв першого укосу складала по роках – 24-32 дні, а другого укосу – 19-25 дні. Відмічено, що між травостоями різних сортів по укосах проявляється різниця в тривалості вегетативного періоду розвитку до настання цвітіння в межах 5-6 діб. Тобто, початок цвітіння відбувався неодночасно, що в свою чергу впливав на рівень запилення квітуючих травостоїв по укосах.

Структура насіннєвих травостоїв. Насіннєві травостої по роках в залежності від способу посіву та сорту були неоднакові по густоті посіву та щільності продуктивного стеблостою. Щорічно відбувалось зрідження посіву: на другий рік життя – 2-15%, третій – 3,5-15% і четвертий – 14,8-34,6%. На початок вегетації 4-го року збереглося від - 38,6 до 65,7% і фактично становило – 21-60 шт рослин/м2. По сортах порівняно менше зрідження було на посівах Надєжда і Зарниця. Більш значні відмінності проявились по способах посіву. На рядових і черезрядних випало рослин в абсолютній чисельності – 27-84 шт/м2, а у відсотках – 42,9-61,4%. На широкорядних посівах, які були більш розвинені, загибель рослин виявилась меншою при невеликій кількості рослин на одиниці площі (11-15 шт/м2).

Застосування різних способів посіву по іншому вплинуло на густоту стояння в рядку. Загальна особливість розміщення рослин в посівах незалежно від віку і сорту полягала в тому, що із зростанням ширини міжряддя (від 15 до 120 см) змінюється структура і підвищується густота в рядку – від 8-16 (рядові посіви) до 14-35 шт/погон.м (широкорядні). А це значно впливає на площу живлення окремої рослини. Розмір розрахункової площі “життєзабезпечення” була різною на варіантах досліду (табл. 1).

Таблиця 1

Розмір розрахункової площі життєзабезпечення окремої рослини люцерни в посівах

Спосіб

посіву, см | Площа живлення рослини в посівах по роках, см2/рослину

2-го | 3-го | 4-го

Рядовий | 95-111 | 116-125 | 167-188

Черезрядний | 190-201 | 222 | 273

Ширина-60 | 300-330 | 310-360 | 444

Ширина-90 | 405-430 | 432-540 | 567-603

Ширина-120 | 324-385 | 360-396 | 450

Значна розбіжність у площах життєзабезпеченності (живлення) в свою чергу вплинуло на зміну таких показників структури травостою люцерни як кущистість (загальну, продуктивну), висоту травостою, проектну її 0площу, розміщення фітомаси і освітленість, формування і розміщення суцвіть на стеблах. В сукупності із сортовими відмінностями це сприяє різноманітності формування структури насіннєвих травостоїв по укосах, сортах, способах посіву, роках життя.

Так, показники продуктивного травостою на рядових посівах другого-третього років першого укосу становили: 109-146 стебел/м2 при коефіцієнті кущіння –1,2-1,7. На широкорядних при рівні продуктивного кущіння – 2,7-3,9, густота була в межах – 84-106 шт/м2. Із збільшенням ширини міжрядь з 60 до 120 см зростає продуктивне кущіння з 2,7-3,2 до 3,4-3,9 шт/рослину, а загальний рівень”щільності” продуктивного травостою зростає незначними темпами (5-16 стебел/м2). Формується достатньо розріджений насіннєвий травостій.

На травостоях другого укосу густота характеризується меншими показниками (за винятком посівів сорту Полтавчанка) за рахунок зниження кущіння. Вона становить на рядових та черезрядних посівах 89-129 шт/м2, широкорядних 78-112 шт/м2. На четвертий рік за рахунок зниження кущіння (до 0,9-3,4 шт/рослину) щільність травостою по всім способах посіву складає 43-71 продуктивних стебел/м2. Між посівами різних сортів по роках життя та укосах суттєвої різниці не спостерігається.

Значні зміни в площі живлення окремої рослини позначилось на характері і рівні гілкування продуктивних стебел, на яких формується значна питома вага суцвіть із зрілими бобами. Інтенсивне гілкування продуктивних стебел виявлено на широкорядних посівах усіх сортів. Порівняно більше формується гілок на рослинах сорту Надєжда, менш – Полтавчанка (1-7 шт/стебло).

В свою чергу різноманітність по основних показниках структури травостою вплинуло на рівень покриття, тобто на рівні зрідженості агрофітоценозу люцерни. Показник проектного покриття ґрунту в рядових посівах змінювався від 65,0 до 97,1%, широкорядних посівах зменшувався по роках з 70,5-60,0% до 50,5-44,7% (оптимальні розміри для насіннєвих травостоїв 40-50%). Поступово на варіантах з міжряддями 60-90 см утворюються рівномірно зріджені травостої. На посівах із шириною 120 см проектне покриття поступово знижувалося до рівня 22,5-34.5%.

Різний стан розрідженості травостоїв по способах посіву позначився на рівні освітлення квітуючих суцвіть за ярусами. На рядових посівах вони розміщуються в основному у верхній частині травостою і практично не утворюються на нижній. Тому на рядових посівах можна виділити лише два яруси (верхній і середній). В широкорядних посівах – три яруси. Якщо квітки і суцвіття верхнього ярусу різних травостоїв одержують світла на достатньо високому рівні (90,1-96,8), то у середньому ярусу показник освітлення становив: рядових посівів – 62,3-67,0%, черезрядних – 71,5-75,0%, широкорядних – 74,5-78,3% (в тому числі із міжряддями 90 см – 80,9-88%). Нижній ярус широкорядних посівів одержує розсіяне світло на рівні – 57,8-70,1% (від максимального над травостоєм). Різний рівень освітленості квітуючих суцвіть за ярусами визначається рівнем їх запилення.

Запилювачі і рівень запилення квітів. На посівах люцерни багаторічного насіннєвого користування за рахунок поселення групи грунтозаселяючих диких бджолиних формується корисний ентомофільний комплекс фітоценозу люцерни. Спостерігається щорічне накопичення гніздувань бджіл рофіту, меліти, андрени та ін.. Так, відмічена “агрегація” рофіту (табл. 2).

Фактична чисельність диких бджолиних на квітуючих травостоях характеризувалась досить чіткою проявою їх зростання. Якщо на травостої першого укосу вона становила – 2,0-2,6 тис.особин/га, то на другому – вже 2,6-3,8 тис.шт/га. Така позитивна зміна запилювачів характерна для посівів усіх років життя. Основна маса бджолиних концентрується на широкорядних посівах (табл.3).

Таблиця 2

Динаміка заселення дикими бджолиними посівів люцерни по роках життя

Рік

життя | Чисельність гніздувань бджолиних по укосах в залежності від способу посіву, шт/100м2

I-й | II-й

15 см | 60 см | 90 см | 15 см | 60 см | 90 см

1 | Заселення епізодичне

2 | 184 | 266 | 327 | 225 | 314 | 367

3 | 226 | 344 | 366 | 256 | 275 | 326

4 | 193 | 255 | 345 | 223 | 256 | 315

Примітка. Спостереження проведені на посівах сорту Надєжда.

Таблиця 3

Динаміка чисельності бджолиних-запилювачів на квітуючих посівах люцерни різних років життя

Рік

життя | Чисельність бджолиних в залежності від укосу та способу посіву, тис.особин/га

I-й | II-й

15 см | 60 см | 90 см | 15 см | 60 см | 90 см

1 | 1,03 | 1,07 | 1,23 | - | - | -

2 | 1,97 | 2,33 | 2,57 | 2,23 | 3,30 | 3,47

3 | 2,47 | 3,00 | 3,23 | 2,60 | 2,90 | 3,30

4 | 1,70 | 1,97 | 2,10 | 2,67 | 2,70 | 3,30

В середньому за роки основних спостережень зафіксована наступна середня чисельність запилювачів. На травостоях першого укосу: рядові посіви – 2,03; широкорядні із шириною міжрядь 60 см – 2,43; 90 см – 2,63 тис.особин/га. На травостоях другого укосу відповідно: 2,30; 2,88 і 3,36 тис.особин/га. Встановлено зростання їх чисельності по роках життя посівів. Якщо на посівах першого року життя вона в середньому становила 1,11; то другого – 2,65; третього – 2,92; четвертого – 2,30 тис.особин/га (в середньому по укосах). Вказана чисельність диких бджолиних забезпечила досить мінливий рівень запилення квітучих травостоїв.

Виконані спостереження та відповідні обліки дозволили виявити залежність рівня запилення від дії вказаних агрофакторів (табл. 4).

В середньому сезонний рівень запилення (першого та другого укосів) становив: в 1993р. - 32,2%, в 1994р. - 27,1% і в 1995р. - 18,7%. Це забезпечує біологічну основу для формування врожаю насіння на рівні 2,0-4,0 ц/га.

Способи посіву вплинули на рівень запилення. Якщо на рядових посівах по всіх сортах і укосах він в середньому становив – 22,0, та на широкорядних з міжряддями 60 см - 26,9 і 90см - 29,7%. Середньорічний рівень запилення по укосах складав: першого – 20,9, другого – 27,8%. Між сортами виявлена деяка різниця. Так, на посівах ранньостиглого сорту Полтавчанка рівень запилення квітів травостою 1-го укосу був вищий ніж другого. Для посіву середньостиглого сорту Надєжда, навпаки, порівняно краще запилюються квітуючі травостої другого укосу (табл. 4).

Таблиця 4

Дані по рівню запилення квіток люцерни (1993-1995 рр.)

Сорт |

Укіс | Рівень запилення в залежності від способу посіву,%

рядовий | Ширина-60 | ширина-90

Надєжда | I | 21.4 | 27.1 | 30.4

II | 23.4 | 28.7 | 33,0

Зарниця | I | 23.1 | 27.3 | 29.9

II | 21.5 | 24.3 | 26.6

Полтавчанка | I | 21.9 | 27.6 | 30.3

II | 20.7 | 26.4 | 28.7

Насіннєва продуктивність. Відмічені особливості та відмінності формування продуктивного травостою, коливання рівня запилення квітуючих в залежності від сорту, способу посіву та його віку вплинуло на насіннєву продуктивність. В цілому за три роки використання за призначенням по варіантах вивчення способів посіву встановлено, що рядові (15 см) по сортах та укосах є малоефективними порівняно із широкорядними. Вони дали сумарний збір насіння по укосах: в першому 540-576 кг/га (середні збори по роках 180-192 кг/га), в другому – 476 - 617 кг/га (середні 159 - 206 кг/га). Це складає по відношенню до посівів на 60 см відповідно 71,3-75,3 і 72,7–75,5%.

Черезрядні (30 см) і широкорядні (120 см) посіви по сумарному збору насіння не виявили достатньої переваги порівняно з варіантом (60 см). Вони становили відповідно за укосами: 595– 621 і 655 – 753 кг/га. Тому їх застосування недоцільне. По інших варіантах одержані наступні дані (табл.5)

Таблиця 5

Урожайність насіння люцерни залежно від сорту, способу посіву та укосу (за 1993-1995 рр.)

Сорт | Спосіб посіву, см | Середньорічний збір насіння по укосах, кг/га

I-го укосу | II-го укосу

Надєжда | 15 | 180 | 206

60 | 250 | 272

90 | 302 | 328

Зарниця | 15 | 192 | 159

60 | 269 | 219

90 | 313 | 249

Полтавчанка | 15 | 190 | 168

60 | 252 | 225

90 | 317 | 280

НІР05 21-24 17-23

Найбільш продуктивними протягом трьох років основного використання були посіви з розширеними міжряддями 90 см. Травостої першого укосу забезпечили збір насіння 906 – 951 кг/га, другого - 747 – 983 кг/га. Це відповідно по укосах із порівняним варіантом 60 см (контроль) забезпечили приріст на 16,4 – 25,8 і 13,6 – 24,8%. Реакція сортів на укоси виявилась різною. Сорт Надєжда порівняно вищі збори насіння забезпечує з другого укосу (приріст 77 кг/га, або 8,5%). Посіви сортів Зарниця і Полтавчанка, навпаки, із травостоїв першого укосу (110 – 193 кг/га або на 13,0 – 25,8%),(табл.5).

Домінуючим агрофактором впливу на рівень насіннєвої продуктивності люцерни в конкретних умовах південної частини степової зони є вибір способу посіву (на його долю припадає 57,3%). Роль сорту складає 9%. При цьому з віком посіву роль сорту зростає з 5 до 14%, а способу, який є основним агрофактором - знижується з 75 до 36%. Значний вплив дає поєднання сорту та укосу (факторів АС, від 8 до 30%).

Економічна ефективність результатів досліджень. Одержання насіння із широкорядних посівів економічно вигідно. При незначному зростанні витрат (з 621-762 до 707-820 грн/га) прибутки підвищуються на 323-478 грн/га, а рентабельність зростає на 34-61%. Кращі результати одержано з посівів із розширеними міжряддями на 90 см. При незначному зростанню витрат на їх вирощування (21-55 грн/га) прибуток збільшується на

110-560 грн/га, рентабельність – на 26-59%.

Використання сортових посівів Зарниця і Полтавчанка першого укосу більш виправдане. Рентабельність вирощування насіння підвищується на 40 –79%.

ВИСНОВКИ

1. При закладанні насінницьких посівів люцерни в перший рік життя їх продуктивність є незначною (80-140 кг/га). Слаборозвинені травостої на розріджених широкорядних посівах не мають суттєвої переваги перед рядовими.

2. В умовах зрошення оптимізація вологозабезпеченості люцерни багаторічного використання незалежно від способу посіву досягається: травостою першого укосу на 71,9-72,1% за рахунок природних запасів і опадів і на 27,9-28,1% - поливами; травостої другого укосу відповідно – 64,0-64,9 і 35,1-36%. На формування одиниці урожаю насіння рядові посіви витрачають вологи на 38,5-39,0% більше ніж широкорядні.

3. Між сортами, які належать до різних груп стиглості, є різниця у тривалості проходження основних фаз розвитку насіннєвих травостоїв. Більш чітко проявляється при формуванні травостою першого укосу по сортах: Надєжда -124-131, Зарниця -122-126 і Полтавчанка -120-125 діб. По другому укосу - менше виражена.

4. Суттєвий вплив на густоту посівів другого-четвертого років життя спричиняє ширина міжрядь. На широкорядних із шириною міжрядь 60 і 90 см формуються розріджені посіви (22-34 шт/м2) при рівні збереження рослин до 61,1-65,7% і достатній площі живлення до 405-600 см2/рослину.

5. У більшості випадків на широкорядних посівах по сортах та укосах утворюються розріджені насіннєві травостої при густоті 58-100 продуктивних стебел/м2 із значним гілкуванням. На період цвітіння їх проектне покриття оптимальне (45-65%) і рівень освітлення середнього ярусу достатнє (77-88%).

6. Різноманітність будови структури насіннєвих травостоїв і неодночасність настання їх цвітіння по способах і сортах значно впливають на ,,щільність” відвідування запилювачами квітів і на рівень запилення. Кращі умови для диких бджолиних складаються на широкорядних посівах із міжряддями на 90 см. Чисельність зростає з 1,2-1,7 до 2,1-3,5 тис.особин/га, а рівень запилення - з 20,7 до 29,9-33,0%.

7. При трьохрічному основному насіннєвому використанні незалежно від способу посіву, сорту, укосу порівняно більші збори насіння дають травостої другого-третього років життя (182-438 кг/га) ніж четвертого (84-240 кг/га).

8. Серед вивчених основних агрофакторів вирощування насіннєвої люцерни в даних екологічних умовах домінуючим є спосіб посіву. Його дольова дія на зміну продуктивності в середньому складає 57,3%, досить значна взаємодія сорту і укосу (16,7%).

9. Широкорядні посіви забезпечують вищі збори насіння ніж рядові як по сортах, так і укосах. При раніш рекомендованій ширині міжрядь на 60 см сумарний приріст становить 24,5-28,7% або 171-234 кг/га. Більш продуктивні - із розширеними міжряддями на 90 см (додатковий приріст складає 13,6-25,8% або на 90-194 кг/га). Застосовування міжрядь на 120 см. не сприяє подальшому росту врожайності.

10. Встановлена наявність певної сортової реакції на вибір насіннєвого укосу у ранньостиглих сортів (Полтавчанка, Зарниця) порівняно більш продуктивні травостої першого укосу – на 13,0-25,8% або 67-193 кг/га, у середньостиглого (Надєжда) – другого на 8,8-14,3%.

11. Вирощування люцерни на насіння в умовах зрошення економічно виправдано. Порівняно більший економічний ефект одержано з широкорядних посіві на 90 см. Вони забезпечують додатковий прибуток у розмірі 115-560 грн/га і зростання рентабельності виробництва насіння на 26-59%. Оптимальне поєднання сорту з насіннєвим укосом збільшує прибуток на 222-457 грн/га, а рентабельність на 5 - 74%.

12. З метою отримання стабільно достатніх урожаїв якісного насіння люцерни без значного збільшення матеріальних витрат на його вирощування в умовах зрошення південного Степу України пропонується:

Насінницькі посіви районованих сортів вирощувати за цільовим призначенням на протязі трьох років основного використання. Для забезпечення щорічного формування високопродуктивних оптимально розріджених травостоїв, висівати люцерну розширеним міжряддям на 90 см. Вибір насіннєвого укосу диференціювати в залежності від групи стиглості сорту: для ранньостиглих сортів (Полтавчанка, Зарниця) залишити переважно травостої першого, для середньостиглого (Надєжда)- другого.

ПЕРЕЛІК ДРУКОВАНИХ РОБІТ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ

1. Новицький Г.І. Особливості запилення насіннєвих травостоїв люцерни в залежності від сорту і способу посіву //Таврійський науковий вісник: Збірник наукових статей. – Херсон: Айлант, 1998.- Вип. 5 (частина 2).- С. - 21-22.

2. Новицький Г.І. Вплив сорту і способу посіву на насіннєву продуктивність люцерни //Таврійський науковий вісник: Збірник наукових статей. – Херсон: Айлант, 1999 .- Вип. 10.- С. – 21-27.

3. Новицький Г.І. Роль сорту, способу посіву і укосу в формуванні врожаю насіння люцерни //Таврійський науковий вісник: Збірник наукових статей. – Херсон: Айлант, 1999 .- Вип. 11 (частина 1).-С. -72-74.

4. Новицький Г.І. Сортова технологія вирощування люцерни на насіння //Таврійський науковий вісник: Збірник наукових статей. – Херсон: Айлант, 2001. - Вип. 17.- С.- 33-36.

5. Новицький Г.І. Особливості водного режиму посівів люцерни насіннєвого призначення //Таврійський науковий вісник: Збірник наукових статей. – Херсон: Айлант, 2001.- Вип. 18. – С. – 67-70.

6. Жаринов В.И., Довгань С.В., Новицкий Г.И. Динамика основных трофических групп энтомофауны семенных посевов люцерны // Таврійський

науковий вісник: Збірник наукових статей. – Херсон: Айлант, 1996.- Вип. 1 (частина1).- С. –21-23. (участь у проведенні даних, узагальнення експериментальних даних).

7. Жарінов В.І., Довгань С.В., Новицький Г.І. Основні шляхи формування збалансованого агрофітоценозу люцерни насіннєвого призначення //Вісник аграрної науки. –Київ 1997.- №12.- С.-20-22. (участь в проведені досліджень та спостережень, обліків).

8. Жарінов В.І., Довгань С.В., Магда О.І., Антонець О.А., Новицький Г.І. Екологічне та технологічне забезпечення ентомофільності люцерни при вирощуванні на насіння //Таврійський науковий вісник: Збірник наукових статей. – Херсон: Айлант, 1999 .- Вип.- 13.- С.- 11-16. (проводив дослідження і аналізував одержані результати).

9. Жарінов В.І., Новицький Г.І. Сортова технологія вирощування люцерни на насіння //Каталог наукових розробок, що рекомендуються до впровадження в аграрному секторі виробництва, 2001 - частина 1. С. - 21. Херсонський державний університет ІКЦ ,,Південний регіон”. (експерементальна частина, обробка даних).

10. Жарінов В.І., Новицький Г.І. Особливості процесів онтогенезу люцерни в залежності від укосу та сорту //Материалы XІІІ международной научной коференции: Экологические основы онтогенеза природных и культурных сообществ в дендропарках евразии.– Херсон: Айлант, 2001-С.– 98.(проводив дослідження і аналізував одержані результати).

11. Салатенко Є.В., Гетало Л.В., Новицький Г.І. Екологічні основи ведення насінництва люцерни //Перспектива: Збірник статей та повідомлень Херсонського державного аграрного університету.- Херсон: Айлант, 1999.-С.-29.

АНОТАЦІЯ

Новицький Г.І. Удосконалення технології вирощування люцерни на насіння в умовах зрошення південного Степу України. – Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеню кандидата сільськогосподарських наук за спеціальністю 06.01.09-рослинництво. Херсонський державний аграрний університет, Херсон, 2002.

Викладені результати досліджень по вивченню впливу способів посіву, укосу на насіннєву продуктивність люцерни різних сортів при багаторічному використанні посівів за призначенням в умовах зрошення південного Степу України.

Встановлено, що кращі умови для формування продуктивних насіннєвих травостоїв по укосах і роках життя, незалежно від сортового складу, в значній мірі забезпечують широкорядні посіви з розширеними міжряддями на 90 см. Визначені основні кількісні показники утворення оптимальних розріджених травостоїв з одночасною достатньою “щільністю” відвідування запилювачами і запиленням квітів при забезпеченні формування стабільної урожайності насіння на рівні 3 ц/га.

Виявлена наявність сортової відмінності на вибір насіннєвого укосу і доведена практична доцільність її використання при вирощуванні люцерни на насіння в даних умовах.

Ключові слова: люцерна, насіннєві посіви, структура травостою, способи посіву, укоси, сорти, запилювачі, зрошення,технологія.

АННОТАЦИЯ

Новицкий Г.И. Совершенствование технологии возделывания люцерны на семена в условиях южной Степи Украины. – Рукопись.

Диссертация на соискание ученой степени кандидата сельскохозяйственных наук по специальности 06.01.09 – растениеводство. – Херсонский государственный аграрный университет, Херсон, 2002.

В работе изложены результаты исследований по изучению влияния способов посева, укоса на семенную продуктивность сортов люцерни при многолетнем использовании посевов в условиях орошения южной Степи Украины.

Установлено, что формирование продуктивных семенных травостоев по укосам и годам жизни посевов определяется не зависимо от сортового состава. Основным фактором является способ посева (36-75%). Определены основные количественные показатели и их оптимальные параметры формирования разреженных семенных травостоев (площадь питания отдельного растения, густота продуктивного травостоя, проектное покрытие, освещенность цветущих соцветий среднего яруса, ,,плотность” посещения цветков опылителями, уровень опыления). Площадь питания (“жизнеобеспечения”) отдельного растения для образования достаточного продуктивного семенного травостоя с густотой до 80-100 стеблей/м2 составляет 400-600 см2. При этом величина проэктного покрытия посева в фазу цветения достигает 45-65%. Равномерно разреженные травостои обеспечивают цветущие соцветия среднего яруса освещенностью, которая способствует активному посещению их опылителями. Лучшие результаты получены на широкорядных посевах с расширенными междурядьями на 90 см. Сумарный сбор семян за три года основного использования достнгает 906-951кг/га (прирост 13,6-28,8% ).

При трехлетнем основном семенном использовании независимо от способа посева, сорта, укоса сравнительно большие сборы семян дают травостои второго-третьего годов жизни (182-438кг/га), чем четвертого (84-240кг/га).

Выявлено наличие сортовой реакции на выбор оптимального семенного укоса и определена практическая целесообразность ее использования при выращивании в условиях орошения данной подзоны. В частности, посевы сорта Надежда сравнительно более продуктивны при оставлении на семена травостоя второго укоса, сорта Полтавчанка – первого.

Выращивание люцерны на семена в условиях орошения экономически оправдано. Лучшие результаты дают широкорядные посевы с расширенными междурядьями на 90см. Дополнительная прибль достигает 115 – 560 грн/га. Оптимальное сочетание сорта с выбором укоса увеличивают прибль на 222 – 457 грн/га.

В результате исследований предложена система усовершенствованных технологических приемов с учетом биологических особенностей возделываемых сортов, которая обеспечивает повышение семенной продуктивности люцерны в условиях подзоны южной Степи Украины.

Ключевые слова: люцерна, семенные посевы, структура травостоя, способы посева, укосы, сорта, опылители, орошение, технология.

SUMMARY

G.Novitskij. Perfection of technology of cultivation of Lucerne on seeds in conditions of southern Steppe of Ukraine. ‰ the Manuscript.

The dissertation on competition of a scientific degree of the candidate of agricultural sciences on a speciality 06.01.09 – plant growing. - Kherson State Agrarian University, Kherson, 2002.

Results of researches on studying influence of ways of crop, a hay crop on seed efficiency of Lucerne of different grades are stated at long-term use of crops to destination in conditions of an irrigation of southern Steppe of Ukraine.

From high-quality structure substantially provide wide-rowed crops with expanded inter-row spocinjs on 90 see. The basic quantity indicators of formation(education) of optimum rarefied herbages with simultaneous sufficient "density" visiting entomophiles and pollination of colors are determined