ТЕРНОПІЛЬСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ ПЕДАГОГІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ ІМЕНІ ВОЛОДИМИРА ГНАТЮКА

ПОТАПЮК Лілія Миколаївна

УДК 37.013

ФОРМУВАННЯ СВІТОГЛЯДУ УЧНІВ ПІДЛІТКОВОГО ТА ЮНАЦЬКОГО ВІКУ У НАВЧАЛЬНО-ВИХОВНОМУ ПРОЦЕСІ СУЧАСНОЇ ШКОЛИ

13.00.07 - теорія і методика виховання

АВТОРЕФЕРАТ

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата педагогічних наук

Тернопіль - 2002

Дисертацією є рукопис.

Робота виконана у Волинському державному університеті імені Лесі Українки, Міністерство освіти і науки України.

Науковий керівник: доктор педагогічних наук, професор Дубогай Олександра Дмитрівна, Національний педагогічний університет ім. М.П. Драгоманова, завідувач кафедри фізичного виховання та здоров'я.

Офіційні опоненти: доктор педагогічних наук, професор Фіцула Михайло Миколайович, Тернопільський державний педагогічний університет імені Володимира Гнатюка, Міністерство освіти і науки Укіраїни, професор кафедри педагогіки;

кандидат педагогічних наук, професор Вишневський Омелян Іванович,

Дрогобицький державний педагогічний університет імені Івана Франка, Міністерство освіти і науки України, завідувач кафедри педагогіки.

Провідна установа: Житомирський державний педагогічний університет імені Івана Франка, кафедра педагогіки, Міністерство освіти і науки України, М.Житомир.

Захист відбудеться "24" жовтня 2002р. о 1200 год. на засіданні спеціалізованої вченої ради К 58.053.01 у Тернопільському державному педагогічному університеті імені Володимира Гнатюка за адресою: 46027, М.Тернопіль, вул. М. Кривоноса, 2.

З дисертацією можна ознайомитися у бібліотеці Тернопільського державного педагогічного університету імені Володимира Гнатюка за адресою:

46027, м. Тернопіль, вул. М.Кривоноса, 2,

Автореферат розісланий "24"1 вересня 2002р.

Учений секретар

спеціалізованої вченої ради Чайка В.М.

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність і ступінь дослідженості проблеми. У сучасних умовах інтенсивної розбудови України особливого значення набуває проблема формування світогляду молодого покоління. Тому загальноосвітній школі необхідно вирішувати завдання, розв'язання яких сприяло б поглибленню гуманізації та гуманітаризації освіти. У результаті дії цих процесів утверджується людина як найвища соціальна цінність, забезпечується пріоритетність духовності, гармонії стосунків особистості, суспільства і природи, формується цілісна картина світу і планетарне мислення, органічно поєднується національна освіта з історією, традиціями та культурою українського народу відповідно до основних положень Конституції України, Державної національної програми "Освіта" ("Україна ХХI століття), Закону України "Про освіту", Національної доктрини розвитку освіти України у ХХІ столітті. На часі вирішення проблем формування світогляду можливе в умовах навчально-виховної діяльності школи в процесі викладання блоку гуманітарних і соціальних дисциплін.

Вивчення механізмів впливу на формування світоглядних орієнтацій, розробка засобів і методів, їх упровадження у навчально-виховний процес покликані відіграти позитивну роль у становленні духовної особистості, а також допоможе фахівцям-педагогам, соціальним працівникам, батькам у здійсненні вибору активної життєвої позиції підростаючого покоління.

Проблема формування світогляду вивчалась у різних аспектах:–

психологічні основи його формування розкриті у працях А.Бодалєва, Л.Божович, Л.Виготського, В.Давидова, І.Кона, О.Леонтьєва, С.Рубінштейна;–

питання формування світогляду особистості з домінуванням адаптаційного розуміння соціалізуючого процесу розроблялися І.Бехом, Г.Ващенком, В.Галузинським, В.Оржеховською, М.Стельмаховичем;–

суттєві кроки в подоланні однобічного гносеологічного, суб’єкт-об’єктного підходу в розумінні ставлення людини до світу зроблені в працях Р.Арцишевського, В.Кременя, В.Табачковського, В.Шинкарука та ін.;–

світоглядні знання як структурний компонент розвитку особистості, об’єктивний фактор її власних переконань розглядали видатні педагоги П.Блонський, А.Макаренко, К.Ушинський та ін.;–

узагальненню ідей розвитку світогляду молоді в умовах розбудови національної школи присвячені праці вітчизняних учених О.Вишневського, В.Гнатюка, В.Кравця, І.Мартинюка, Ю.Руденка, Д.Тхоржевського, М.Фіцули.

До числа авторів, які займалися розробкою проблеми української культурної традиції та її ролі у формуванні світоглядних орієнтацій сучасної молоді можна віднести Т.Андрущенко, Є.Дурманенко, Л.Корміну, Л.Кривегу, Р.Пріму, А.Решетніченко, І.Шоробуру.

Незважаючи на зацікавленість широкого кола дослідників даною проблематикою, слід зазначити, що наукових робіт з вивчення проблеми формування світогляду учнів підліткового та юнацького віку у навчально-виховному процесі сучасної школи обмаль. Дана тема є актуальною, оскільки традиційна українська сім'я, громада та суспільство в усі часи розвивалися завдяки жінці-матері, а тому сьогодні також важливою постає проблема формування світогляду дівчат – берегинь української ментальності. Розкриття даного аспекту в існуючих дослідженнях носить розрізнений, фрагментарний характер.

Отже, аналіз наукових праць дає підстави зробити висновок про те, що проблема формування світогляду школярів не знайшла свого наукового вирішення і її прикладне значення є актуальним у розвитку нинішньої педагогічної науки. Це і зумовило вибір теми дослідження: “Формування світогляду учнів підліткового та юнацького віку у навчально-виховному процесі сучасної школи”.

Зв’язок роботи з науковими напрямками, програмами, планами.

Дисертація виконана відповідно до плану науково-дослідних робіт кафедри соціальної педагогіки Волинського державного університету ім. Лесі Українки ”Організація навчального процесу у вищому закладі освіти в умовах переходу на освітньо-кваліфікаційні рівні підготовки фахівців" №0100U000240. Тема дисертації погоджена Радою з координації наукових досліджень у галузі педагогіки і психології в Україні (протокол №8 від 30 жовтня 2001р.).

Об’єкт дослідження – формування світогляду учнів у навчально-виховній діяльності сучасної школи.

Предмет дослідження – зміст, форми, методи, засоби формування світогляду учнів підліткового та юнацького віку у процесі вивчення гуманітарних і соціальних дисциплін та виховної діяльності школи.

Мета дослідження полягає в теоретичній розробці та експериментальній перевірці змісту, форм, методів і засобів формування світогляду учнів підліткового та юнацького віку у навчально – виховному процесі сучасної школи, педагогічних умов їх ефективної реалізації.

Гіпотеза дослідження. Формування світогляду учнів підліткового та юнацького віку може бути ефективним за дотримання таких педагогічних умов:–

визначення і врахування його специфіки, рівнів сформованості, їх критеріїв та показників;–

збагачення надбаннями етнопедагогіки змісту, форм і методів виховного впливу відповідно до віку учнів;–

дотримання принципів системності, послідовності, наступності процесу навчання і виховання, його природо- та культуровідповідності, при максимальній активності, творчості, демократизації навчально-пізнавальної діяльності учнів, із застосуванням індивідуально-диференційованого підходу;–

інтенсивне використання оптимальних можливостей блоку гуманітарних і соціальних дисциплін; –

єдності виховного впливу на учнів школи, сім'ї та громадськості, підвищення педагогічної майстерності учасників виховного процесу, їх постійне самовдосконалення та самоосвіта.

Об’єкт, предмет, мета та гіпотеза зумовили постановку основних завдань дослідження:

1) визначити специфіку формування світогляду учнів підліткового та юнацького віку, критерії і показники, рівні його сформованості;

2) виявити оптимальний зміст, ефективні форми і методи виховної роботи школи, сім'ї, громадських організацій з формування світогляду учнів підліткового та юнацького віку у процесі вивчення гуманітарних і соціальних дисциплін та в позаурочний час;

3) визначити і теоретично обґрунтувати педагогічні умови підвищення ефективності методики формування світогляду школярів;

4) розробити та експериментально перевірити методику формування світогляду учнів у сучасній школі на основі впровадження в шкільну практику інтеґрованого курсу "Людина і суспільство".

Методологічною і теоретичною основою дослідження є Державна національна програма "Освіта" ("Україна ХХI століття"), Концепція формування світогляду громадянина України, Концепція виховання підростаючих поколінь суверенної України, Концепція національного виховання, Концепція середньої загальноосвітньої національної школи України, Національна доктрина розвитку освіти України у ХХІ столітті, а також положення філософської, психологічної і педагогічної науки про особистість, про роль діяльності в її розвитку, про вплив оточення на її формування, про взаємозв'язок теорії і практики, свідомості особистості та її поведінки.

Вирішення поставлених завдань і перевірка висунутої гіпотези здійснювались комплексом методів науково-педагогічного дослідження: теоретичні (аналіз, синтез, індукція, дедукція, порівняння, узагальнення, абстрагування, систематизація, класифікація, аналогія тощо); практичні (спостереження, вивчення результатів і продуктів діяльності, анкетування, метод експертних оцінок тощо). Основним методом дисертаційного дослідження був педагогічний експеримент (констатуючий, формуючий).

Експериментальна база дослідження. Експериментальна робота проводилася з учнями середніх і старших класів загальноосвітніх шкіл міста Луцька та районів Волинської області. На різних етапах пошуково-експериментальної роботи в експерименті брало участь 1009 учнів, 97 учителів, 240 сімей.

Наукова новизна результатів дисертації полягає у тому, що вперше:–

розроблено оптимальний зміст формування світогляду, в основі якого – інтеґрований курс "Людина і суспільство" та засвоєння світоглядного компонента гуманітарних і соціальних дисциплін;–

визначено критерії для виявлення рівнів сформованості світогляду (пізнавальна активність і зацікавленість світоглядними проблемами, вмотивованість дій, об'єктивне ставлення до оточуючого середовища і до себе, система ціннісних орієнтацій та ін.);–

виявлено та обґрунтовано педагогічні умови ефективного формування світогляду учнів (урахування специфіки формування світогляду дівчат підліткового та юнацького віку; збагачення надбаннями етнопедагогіки змісту, форм і методів виховного впливу; цілеспрямоване використання потенційних можливостей циклу гуманітарних і соціальних дисциплін; єдність виховного впливу на учнів школи, сім'ї, громадськості тощо).

Подальшого розвитку набули форми, методи і засоби виховного впливу на формування світогляду учнів у сучасній школі (словесні: розповідь, бесіда, диспут, дискусія, читання і обговорення літературних, музичних творів, кінофільмів; практичні: створення спеціальних проблемних ситуацій, рольові ігри, самоспрямовування), які використовуються системно.

Практичне значення дослідження полягає у тому, що його результати покладені в основу розробки методичних рекомендацій для вчителів і працівників освіти сучасної загальноосвітньої школи. Результати дослідження можуть бути використані у розробці навчальних програм і планів виховної роботи загальноосвітньої школи, у процесі психолого-педагогічної підготовки студентів вищих педагогічних закладів освіти, на курсах підвищення кваліфікації вчителів. Основні ідеї дослідження впроваджено у навчально-виховний процес Волинського інституту післядипломної педагогічної освіти, загальноосвітніх шкіл І – ІІІ ступенів м. Луцька та районів Волинської області (довідка №01-149/15 від 16.09.2002р., довідка №335 від 20.09.2002р і довідка №15 від 18.09.2002р.).

Вірогідність результатів дослідження, основних висновків і рекомендацій забезпечується методологічною обґрунтованістю його вихідних положень, використанням комплексу взаємопов’язаних дослідницьких методів, адекватних меті і завданням дослідження, кількісним та якісним аналізом одержаних даних, математичним опрацюванням результатів експериментальної роботи.

Апробація результатів дослідження. Основні положення і висновки дисертації доповідалися на Міжнародній науково-практичній конференції "Школа майбутнього: Гуманізація та гуманітаризація освіти" (Луцьк, червень 1995 р.). Всеукраїнській науково-практичній конференції “Проблеми оновлення змісту соціально-гуманітарної освіти України" (Луцьк, травень 1996 р.), щорічних наукових конференціях професорсько-викладацького складу Луцького державного педінституту (1993), Волинського державного університету (1994-2001рр.), Всеукраїнській науково-практичній конференції "Філософсько-світоглядні основи концепції розвитку освіти та навчання" (Луцьк, травень, 1999) та ін.

Основні положення дослідження відображені у 9-ти одноосібних публікаціях, з них 5 статей опубліковані у наукових фахових виданнях, 2 – у матеріалах наукових конференцій.

Обсяг і структура дисертації. Робота складається зі вступу, трьох розділів, висновків, списку використаних джерел (287 найменувань, із них 19 іноземними мовами), додатків. Загальний обсяг дисертації – 216 сторінок (основна частина – 180 сторінок, список використаних джерел – 21 сторінка, додатки – 15 сторінок). Дисертація містить 11 таблиць.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ ДИСЕРТАЦІЇ

У вступі обґрунтовано актуальність і доцільність дослідження, визначено його об’єкт, предмет, мету, гіпотезу, сформульовано завдання, методологічні засади, розкрито наукову новизну, практичне значення, сформульовано висновки про впровадження результатів дослідження.

У першому розділі – "Теоретичні передумови розробки проблеми формування світогляду особистості" – визначено основні тенденції розробки проблеми формування світогляду у філософській, соціологічній, психологічній і педагогічній науках, розкрито його сутність, структуру, рівні сформованості і їх критерії, виявлено фактори формування світогляду, вплив соціального середовища і соціалізації особистості. Сутність світогляду проаналізовано через форми соціального відображення – суспільно-психологічний рівень, свідомість і самосвідомість.

Для з’ясування сутності та специфіки світогляду ми використовували праці вітчизняних філософів В.Андрущенка, Р.Арцишевського, Є.Бистрицького, М.Михальченка, І.Надольного, С.Пролєєва, В.Табачковського, В.Шинкарука та ін.

В основу аналізу світоглядних проблем взято "Концепцію формування світогляду громадянина України" Ю.Руденка, виявлено особливості формування світогляду українського патріота, в якому важливе місце посідають світоглядні поняття, переконання та ідеали. У дослідженні обґрунтовано критерії визначення ступеня сформованості цілісного світогляду і зазначено, що світогляд – це "ядро”, “серцевина” особистості, вища сфера її духовного життя, яка виконує пізнавальну, методологічну, аксеологічну, регулятивну функції. Ефективність його формування може бути найвищою за умови тісного зв'язку з національним, який є базовим компонентом особистості й відображається в ідейній, морально-етичній спадщині, традиціях і звичаях української нації, в її минулому та сучасному. До критеріїв визначення рівня сформованості цілісного світогляду належать: ставлення до природи, суспільства, самого себе; пізнавальна активність та зацікавленість світоглядними проблемами; відповідальність за власні вчинки та дії; життєва активність; мотивація та ціннісні орієнтації особистості; спрямованість самосвідомості на загальнолюдські цінності та формування системи ціннісних орієнтацій. Охарактеризовано рівні сформованості світогляду (високий, середній і низький). Низькому властиві спрямованість життєвої позиції учнів на соціальну адаптацію, низька політична активність, недостатня професійна зорієнтованість, відсутність вмотивованості власних дій. Середньому рівню характерні переважно оптимістична активна життєва позиція, спрямована на суспільну діяльність, достатня зацікавленість світоглядними проблемами; домінуюча орієнтація на національні та сімейні цінності. Мотивації дій учнів обмежуються лише рівнем відповідальності за власні вчинки та дії без урахування загальнолюдських і гуманістичних цінностей; низькою залишається політична активність. Для високого рівня характерними є активна життєва позиція школярів, її спрямованість на пізнавальну, творчу, природоохоронну, естетичну, комунікативну діяльність, орієнтація на загальнолюдські, національні та гуманістичні цінності, відповідальність за власні вчинки і дії інших людей, домінування у світовідношенні оптимістичних позицій, достатня професійна зорієнтованість.

Шляхи, форми і методи формування в учнів цілісного світогляду передбачають органічну єдність навчально-виховної та позаурочної роботи. Ступінь сформованості всіх структурних компонентів світогляду (моральні норми, цінності, ідеали, переконання, погляди і ін.) позначається на всій світоглядній системі особистості, невід'ємним компонентом якої є прямий та опосередкований вплив соціального середовища. Сім'ю визнано найважливішим інститутом взаємовпливу соціального середовища на формування світогляду, охарактеризовано соціальні функції первинних груп і колективів, їх змістовну діяльність.

Звернено увагу на національну систему виховання, вітчизняну концепцію розуміння національної свідомості

У результаті здійсненого аналізу визначено такі мікросоціальні тенденції, як: малоефективний виховний вплив сім'ї, школи, позашкільних установ, товариства однолітків, засобів масової комунікації тощо і негативний вплив асоціального середовища; вказано на зв'язок діяльності, пізнання і спілкування.

З'ясовано, що особистість як соціалізований індивід, має свою життєву позицію, свободу волі, здатна до вибору, відповідальна, свідомо виділяє себе з навколишнього світу і невіддільна від системи соціальних зв’язків. Цілеспрямовану та стихійну соціалізацію, яка здійснюється на трьох рівнях, визначено важливим фактором розвитку особистості та передумовою формування її світогляду.

У другому розділі – “Стан формування світогляду учнів підліткового та юнацького віку у навчально-виховному процесі школи і сім'ї” – з'ясовано зміст виховної роботи школи та сім'ї з формування світогляду учнів різних вікових груп, охарактеризовано їх вікові та індивідуальні особливості, виявлено вплив позаурочної діяльності на даний процес.

У дисертації розкрито не лише успіхи щодо впливу виховної роботи школи на формування світогляду школярів, а й наявні недоліки: конфліктність у системі "учень-учитель", причини та шляхи її подолання, втрата інтересу до навчання, несприятливий емоційний клімат у класному колективі, відсутність належної дисципліни, високий рівень емоційної напруги процесу навчання, недостатня рухова активність, зниження розумової працездатності, зростання захворюваності.

На основі аналізу виховної роботи школи з формування світогляду учнів виявлено необхідні умови підвищення ефективності даного процесу.

У роботі визначено засоби і методи виховного впливу сім'ї на формування світогляду школярів – спільні захоплення (ігрова, пізнавальна, трудова діяльність), розвиток емоційної культури, атмосфери співробітництва, вшанування народних звичаїв та традицій, залучення до трудової діяльності.

З'ясовано основні чинники, які впливають на формування світогляду учнів: виховне значення членів сім'ї, специфіка виховання однієї дитини, внутрішньородинні стосунки й умови, культура домашнього оточення, залучення учнів до участі в домашньому господарстві, розумне використання домашнього бюджету, статеве виховання дітей, взаємозв'язок сім’ї і школи, вшанування традицій українського народу, виховання бережливого ставлення до речей тощо.

Виявлено основні недоліки виховної практики батьків: ігнорування вікових та індивідуальних рис учнів і використання в сімейній педагогіці методів авторитарного стилю. Результати проведеного констатуючого експерименту свідчать про те, що ступінь сформованості світогляду школярів стосовно морального критерію є достатньо низьким і викликає стурбованість.

У дослідженні охарактеризовано роль позаурочної виховної роботи у формуванні світогляду, виділено її головні завдання. Основними формами і засобами формування цілісного світогляду в процесі позакласної роботи є предметні гуртки, гуртки художньої самодіяльності, читацькі конференції, тематичні вечори, тижні з різних предметів, зустрічі з видатними людьми, огляди, конкурси, політичні інформації, олімпіади, екскурсії і подорожі, фестивалі, виставки, туризм, читання художньої літератури.

У роботі значну увагу звернено на фактор розвитку емоційної сфери засобами народної педагогіки та рідної мови. У результаті анкетування виявлено, що 79%, 82%, 80% опитаних школярів відповідно 5, 9, 11-х класів спілкуються в сім'ї українською мовою.

З’ясовано специфіку позашкільної виховної діяльності з формування світогляду, яка полягає у застосуванні досягнень етнопедагогіки. Використана концепція О.Вишневського, який у формуванні цілісного світогляду надає пріоритету збереженню традицій етнопедагогіки, національного виховання. Визначено основні засоби виховного впливу релігії.

Особливе місце у формуванні світогляду старшокласниць відведено духовно-моральному вихованню та атрибутам людської моральності – гідності, честі, совісті. Засобом емоційного, естетичного, морального виховання виявлено природу (В.Сухомлинський). Доведено необхідність формування екологічного аспекту цілісного світогляду.

На сучасному етапі постає необхідність активізації спрямування виховного впливу на формування правової свідомості, підвищення юридичної обізнаності учнів. Визначено засоби та форми виховного впливу у становленні громадянськості, профілактики правопорушень, алкоголізму, наркоманії, паління. Запропоновано перелік педагогічних профілактичних заходів щодо вживання наркогенних речовин.

Отже, аналіз змісту і результатів виховного впливу на формування світогляду учнів дозволив окреслити його у всіх ланках навчально-виховного процесу: етнопедагогічній, пізнавальній, екологічній, моральній, правовій, трудовій, естетичній, профорієнтаційній роботі.

У третьому розділі – "Педагогічні умови підвищення ефективності формування світогляду старшокласників у навчально-виховному процесі сучасної школи” – розкрито особливості вдосконалення змісту виховної роботи з формування світогляду, визначено оптимальні форми, методи і засоби, спрямовані на підвищення його ефективності, здійснено аналіз результатів формуючого експерименту.

З'ясовано сутність поняття "педагогічні умови", тобто обставини, що забезпечують ефективність і результативність заходів щодо вдосконалення змісту виховної роботи з досліджуваної проблеми. Охарактеризовано особливості педагогічних умов: системність – як творче поєднання наукової, державної, сімейної, народної систем виховання; наступність, послідовність всіх етапів з координацією та взаємодією вчителів і громадських організацій у виховній роботі; поєднання індивідуальних, групових, масових її форм з орієнтацією на національні та загальнолюдські цінності й пріоритети; дотримання принципів природо- та культуровідповідності, активності, творчості, демократизації; застосування індивідуально-диференційованого підходу до особистості учня на засадах принципів гуманізму та духовності.

Вдосконалення змісту виховної роботи з формування світогляду потребує перегляду та радикального оновлення програм навчальних дисциплін світоглядного спрямування. Основна роль у цьому належить предметам гуманітарного та соціального циклу.

Наголошено на важливості включення до змісту освіти "Українознавства" як цілісної наукової системи комплексних знань про Україну, менталітет та історію українського народу, основу формування національного світогляду. Подано методику проведення конкурсів та ігор із застосуванням прислів’їв та фразеологізмів, зокрема під час вивчення українознавства. Мета курсу "Українознавство" – ознайомлення учнів з господарсько-культурною спадщиною нашого народу, його традиціями, етнічною історією.

Програма "Українознавства" враховує вікові особливості учнів і знайомить їх з доступними темами про світлицю, родину, Батьківщину, рідний край, які сприяють формуванню у школярів етичної самосвідомості, історичного пізнання, кращих якостей національного характеру, відродженню національної культури.

У формуванні духовності особистості виховний потенціал належить рідній мові та літературі – засобам становлення національного характеру і світогляду. Головною метою курсу є формування духовних основ особистості, основ загальнолюдської моралі, характеру, світогляду та інших компонентів національної свідомості. Велике значення мають мовленнєві взірці, тобто система текстів і усних висловлювань, зміст яких представляє національну культуру українського народу і сприяє формуванню патріотизму особистості. Завдяки літературі учні залучені до надбань світової і національної культури, включаються у процес розвитку духовності. Використання необмежених можливостей літератури сприяє вивченню й осмисленню національних цінностей, вихованню почуттів любові і шани до українських письменників, спонукає до формування активної життєвої позиції, вчить виявляти громадську мужність і відстоювати власні погляди та переконання.

Курс "Історія України" дозволяє поглибити знання учнів з історії своєї Батьківщини від початків історичного буття й до сучасності, підвищити рівень їх загальнокультурної освіти, забезпечує орієнтацію в складному історичному просторі, формує світогляд. Світоглядний потенціал цього курсу можна розширити через ознайомлення із творчою спадщиною видатних історичних осіб, виявлення самобутності та неповторності української нації, формування національної самосвідомості та інтересу до минулого свого народу, використання матеріалів краєзнавчого характеру, залучення школярів до пошукової роботи.

Мета курсу "Основи правознавства" спрямована на становлення політичної культури молоді, виховання поваги до Конституції, законодавства України, національної символіки; сприяння розвитку громадської активності та відповідальності; ознайомлення з основними принципами демократичної держави.

Основна мета курсу "Основи екологічних знань" полягає у формуванні екологічної свідомості і культури учнів, здобутті ними необхідних знань, глобальних проблем людства та сучасних підходів до їх вирішення, виробленні відповідальності за збереження природи та її ресурсів.

Мета курсу "Мистецтвознавство" як навчальної дисципліни передбачає стимулювання естетичної активності учнів, їх виховання, що ґрунтується на емоційно-образному сприйнятті дійсності й формується засобами літератури, образотворчого мистецтва, музики, живопису, фольклору і театру.

Можливості "Мистецтвознавства" передбачають поєднання в собі практичних навичок малювання, співів та засвоєння теоретичних знань з історії і теорії мистецтва. У процесі вивчення змісту даного курсу розвивається образне мислення, виховуються художні смаки та естетичні почуття.

Основні завдання курсу "Історії релігії" полягають в ознайомленні з моральними нормами християнства та інших світових релігій, формуванні культури міжконфесійних стосунків, відродженню духовності у державі. Його зміст має відображати принцип плюралізму та волевиявлення кожного учня не порушуючи світського характеру освіти і релігійних почуттів представників різних конфесій. Введення цього курсу сприяє формуванню основ християнського світобачення, збагаченню ціннісно-смислової сфери школярів, формуванню позитивної орієнтації. На уроках вивчаються принципи християнства, біблійні заповіти. Наявність у світогляді учнів сакрального компонента прискорює розвиток їх духовності.

Провідне місце у процесі експериментального дослідження відведено інтегрованому курсу "Людина і суспільство", зміст якого ґрунтується на знаннях, отриманих з інших предметів, і спрямований на їх узагальнення та систематизацію. Тут вперше здійснена спроба синтезу природничих знань, елементів історії, фольклору, етнографії, суспільствознавства, етики й естетики, психології, економіки. Головна мета курсу – формування цілісного світогляду, активної життєвої позиції; становлення творчого мислення, ціннісних орієнтацій і переконань.

Курс “Людина і суспільство” сприяє духовному розвитку школярів, їх практичному самовизначенню та самовдосконаленню. З метою підвищення ефективності процесу формування світогляду доцільно “поєднати” навчальний матеріал з реальним життям, використовуючи бесіду, диспут, рольові ігри, проблемні ситуації, самоспрямовування. Цей курс вчить правильно орієнтуватися в складних життєвих обставинах, оптимально планувати й організовувати свою діяльність, ставити перед собою життєві цілі, передбачати їх можливі наслідки.

З’ясовано ефективність методів формування світогляду особистості – бесіди, лекції, диспуту, методу прикладу; проаналізовано методи організації діяльності і формування досвіду суспільної поведінки; конкретизовано методи стимулювання поведінки і діяльності.

Серед методів організації виховного впливу у навчальному процесі особливе місце відведено використанню евристичної бесіди світоглядного спрямування, сформульовано методичні рекомендації щодо її проведення.

Зосереджено увагу на диспуті, який забезпечує розвиток умінь групового діалогу, сприяє диференціації світоглядних понять; дискусії як способу розвитку вміння логічно аргументувати власну думку; запропоновано методику їх проведення.

У роботі виявлено позитивний виховний потенціал позаурочної діяльності: ознайомлення учнів з основами народного календаря, проведення місячника культури народу, збирання краєзнавчого матеріалу, організація народних ігор та розваг, конкурсів на краще виконання віршів з використанням української національної символіки, народних костюмів, посуду, інструментів. Вагомими у виховному процесі визнано участь громадських організацій: Центру зайнятості, Служби у справах неповнолітніх, Служби соціального захисту, працівників суду і прокуратури; створення клубів і гуртків з правового, патріотичного, екологічного, релігійного, естетичного виховання.

Для перевірки гіпотези було реалізовано методику формуючого експерименту. Участь у ньому брало 680 школярів 8-11 класів і 97 учителів ЗОШ м.Луцька та районів Волинської області, які протягом чотирьох років навчання в школі працювали за єдиною освітньою програмою та розробленою технологією, спрямованою на підвищення ефективності формування світогляду.

Під час упровадження методики формування світогляду виокремилася група специфічних освітніх завдань, які реалізовувались шляхом участі суб’єктів (безпосередньо чи опосередковано) у здійснюваних навчально-виховних заходах. Вирішення освітніх завдань не було самоціллю. Їх реалізація спрямована на одержання максимального ефекту від запропонованої методики. Контроль за змінами, які відбулися впродовж дослідницької роботи, здійснювався засобами періодичних експериментальних зрізів. Для цього використовували контроль і методичні процедури різного виду: бесіди зі школярами та вчителями, спостереження за їх діяльністю, анкетування. Експерименти здійснювались в межах висунутої гіпотези і мети дослідження. Кожен етап передбачав методику й одиниці контролю. Частину запропонованих контрольних матеріалів, які ми апробували в констатуючому експерименті, використано й у формуючому. Для всіх учнів щороку вони були рівнозначними.

Наприкінці 11-го класу в експериментальній групі (ЕГ) проведено експериментальний зріз для встановлення змін у формуванні світогляду учнів порівняно з контрольною групою (КГ) і доведення ефективності запропонованої методики. Упродовж дослідження відбулися зміни у формуванні таких якостей особистості, як спрямованість світогляду, відповідальність, умотивованість дій і ціннісних орієнтацій. Вагомі життєві проблеми є причинами змін у мотивації 15,96% учнів ЕГ і у 4,02% – КГ. Суттєвими серед причин цих змін старшокласники зазначають спілкування з однолітками і дорослими. Для виявлення позитивного впливу проведеної роботи на рівень сформованості світогляду проаналізовано стан зацікавленості світоглядними питаннями, який є значно вищим в ЕГ (на 13,99 %), ніж у КГ.

З’ясування рівня спрямованості самосвідомості показало, що у 24,09 % школярів ЕГ і 18,96 % КГ виявлено наявність загальнолюдського рівня. Аналіз відповідей щодо визначення типу світогляду свідчить про те, що зросла кількість учнів, які “дотримуються” позицій наукового світогляду: в ЕГ 25,90%, в КГ – 18,96%. Водночас, на позиціях релігійного світогляду перебувають 65,96 % школярів ЕГ та 68,10 % КГ. Ці результати переконують у поширеності релігійного типу світогляду та його залежності від місцевості проживання як учнів, так і вчителів.

Результати аналізу вибірки дозволили визначити три рівні сформованості світогляду: високий, середній, низький (див. табл.1).

Таблиця 1

Рівні сформованості світогляду учнів (у відсотках)

Рівні | Класи

Експериментальні групи (n=332) | Контрольні групи (n=348)

Високий | 38,85 | 29,09

Середній | 52,11 | 54,88

Низький | 9,4 | 16,10

Пропонована методика виховної роботи з формування світогляду експериментально перевірена на практиці. Дослідженням охоплено учнів ЕГ (в кількості 332 особи) і КГ (в кількості 348 осіб). У ході реалізації даної методики виокремлено групу специфічних освітніх завдань, особливість яких полягала в тому, щоб зробити надбанням кожного школяра наявність світоглядних переконань, ціннісних орієнтацій, ідеалів, смаків, які допоможуть у ствердженні активної життєвої позиції; спрямувати зусилля на їх вдосконалення до належного рівня сформованості; сприяти поглибленню набутих світоглядних знань; активізувати роботу над самовдосконаленням.

На підставі аналізу отриманих даних можемо констатувати, що на завершення формуючого експерименту серед усіх вікових груп сумарна оцінка виявила відмінності між ЕГ і КГ. В експериментальних на 9,83 % більше респондентів мають високий рівень і на 7,06 % менше – низький. Таким чином, розроблена і реалізована на практиці методика формування світогляду учнів засвідчила істинність гіпотези, висунутої у процесі пошуково-експериментальної роботи.

Теоретичний аналіз проблеми та отриманих результатів пошуково-експериментальної роботи дозволили сформулювати висновки:

1. Світогляд як форма духовного освоєння дійсності є стрижневою основою свідомості особистості. Світогляд може бути найповніше сформованим, правильно й емоційно сприйнятим за умови тісного зв'язку з народним, національним, який є її базовим компонентом і відображається в ідейній, морально-етичній спадщині, традиціях і звичаях української нації. Проблема формування світогляду учнів шкільного віку у цілісному вигляді розроблена недостатньо, має прикладне значення і є актуальною в розвитку сучасної педагогічної науки.

2. У процесі дослідження безпосередньою передумовою формування світогляду особистості і фактором процесу її соціалізації визначено соціальне середовище. Необхідною умовою даного процесу є врахування взаємопов’язаних об’єктивних (умов соціального середовища) та суб’єктивних факторів. Цей вплив є прямим (соціальні групи, сім’я, школа, компанія ровесників, трудові колективи) та опосередкованим (засоби масової інформації, культурні надбання, рівень освіченості, мистецтво та ін.). Виявлено такі мікросоціальні тенденції: послаблення функцій і потенційного виховного ефекту сім’ї, школи, позашкільних установ, товариства однолітків, засобів масової комунікації, посилення впливу асоціального середовища.

3. Простежено тенденції розвитку процесу соціалізації особистості. Встановлено дві фази соціалізації – соціальну адаптацію та інтеріоризацію. Цей двобічний процес включає в себе цілеспрямовану дію на особистість (спрямована соціалізація) та інші стихійні процеси, які впливають на формування її світогляду (спонтанна соціалізація). Дані процеси взаємопов’язані між собою, але кожен має свої особливості, різні фактори і засоби засвоєння соціального досвіду.

4. Встановлено, що вирішальним у підвищенні ефективності виховної роботи з формування світогляду учнів є передусім вдосконалення її змісту. Вирішення цієї проблеми у навчально-виховному процесі передбачає впровадження у практику роботи школи народних традицій як втілення духовного життя народу і формування виховного потенціалу національно свідомого і розумово активного громадянина України.

З цією метою запропоновано експериментально перевірені шляхи посилення світоглядних можливостей предметів гуманітарного і соціального циклів у процесі викладання рідної мови і літератури, історії України, українознавства, історії релігії, мистецтвознавства, основ екологічних знань, основ правознавства. Базовим методологічним предметом є розроблений інтеґрований курс "Людина і суспільство", як комплекс філософських, природничих, етнографічних, суспільствознавчих знань.

5. Оскільки світоглядний зміст навчальних предметів передусім реалізується у навчальному процесі, нами виявлено специфіку застосування форм і методів навчання, які забезпечують ефективне використання їх потенційних можливостей. До них відносимо: евристичну бесіду, лекцію, диспут, дискусію, метод прикладу, методи організації діяльності і формування досвіду громадської поведінки, методи стимулювання поведінки і діяльності. Їх специфічними особливостями є акцентування уваги на світоглядних можливостях даних форм і методів, а саме: використання з метою розвитку логічного мислення учнів, особистісних переконань і ціннісних орієнтацій, формування національного й естетичного аспектів світогляду, правової та екологічної свідомості. У результаті виокремлення цих особливостей формуються цілісне світорозуміння школярів, активна життєва позиція, національна самосвідомість, гуманістичні мотиви діяльності, які сприяють самоосвіті, самовихованню та самореалізації.

6. Виявлено основний зміст впливу сім'ї на формування світогляду учнів: патріотичне виховання, економічне і трудове виховання в організації побуту, статеве виховання, виховання активної громадянської позиції та ін. Визначено оптимальні методи і засоби виховного впливу сім'ї на формування світогляду школярів: спільні захоплення (ігрова, пізнавальна, трудова діяльність), збереження та примноження народних традицій і звичаїв. При цьому сім'я має дотримуватися принципів народної педагогіки: природовідповідності, зв’язку з життям, виховання в праці, урахування вікових та індивідуальних особливостей, гуманізму тощо.

7. Специфіка позакласної виховної роботи з формування світогляду школярів, дозволяє доцільно вибирати зміст, форми, методи, які дають змогу старшокласникам доповнити власне світосприйняття поглибленим вивченням народних традицій, обрядів, трансформуватися у високорозвинену сучасну націю з кращими моральними, правовими, екологічними та іншими рисами.

Ефективними формами і засобами позакласної роботи з формування світогляду учнів, окрім предметних гуртків, конференцій, тематичних вечорів й інших загальновідомих виховних заходів є: робота з основ народного календаря, місячники культури народу, збирання краєзнавчого матеріалу, організація народних ігор та розваг тощо.

8. До критеріїв визначення рівнів сформованості цілісного світогляду належать: пізнавальна активність, зацікавленість науково-популярною літературою та світоглядними проблемами; дотримання активної громадянської позиції; спрямованість самосвідомості на національні та загальнолюдські цінності; сформованість системи ціннісних орієнтацій, моральної, правової, фізичної, екологічної, естетичної культури та атмосфери співробітництва; ставлення до природи, суспільства, самого себе; уміння вмотивовано будувати особисте життя і відповідати за власні вчинки та дії.

Результати дослідження дозволили виявити три рівні сформованості світогляду учнів (низький, середній, високий). Низький рівень характеризується спрямованістю життєвої позиції учнів на соціальну адаптацію, низькою політичною активністю, недостатньою професійною зорієнтованістю, відсутністю вмотивованості власних дій. Середньому рівню властиві переважно оптимістична активна життєва позиція, спрямована на суспільну діяльність, достатня зацікавленість світоглядними проблемами; домінуюча орієнтація на національні та сімейні цінності. Мотивації дій школярів обмежуються лише рівнем відповідальності за власні вчинки та дії без урахування загальнолюдських і гуманістичних цінностей; низькою залишається політична активність. Для високого рівня характерні активна життєва позиція учнів, її спрямованість на пізнавальну, творчу, природоохоронну, естетичну, комунікативну діяльність, орієнтація на загальнолюдські, національні та гуманістичні цінності, досить висока відповідальність за власні вчинки і дії інших людей, домінування у світовідношенні оптимістичних позицій, достатня професійна зорієнтованість.

9. Теоретично обґрунтовано й експериментально перевірено педагогічні умови ефективного формування світогляду в учнів: урахування специфіки формування світогляду школярів підліткового та юнацького віку; збагачення надбаннями етнопедагогіки змісту, форм і методів виховного впливу; інтентивне використання потенційних світоглядних можливостей циклу гуманітарних і соціальних дисциплін; єдність виховного впливу на учнів школи, сім'ї й громадськості; дотримання принципів системності, послідовності, наступності, природо- і культуровідповідності у процесі навчання і виховання; розвиток активності, творчості, самостійності у навчально-пізнавальній діяльності; застосування індивідуально-диференційованого підходу до учнів; поєднання індивідуальних, групових і масових форм виховної роботи.

10. Доведено ефективність запропонованої методики формування світогляду учнів різних вікових груп: підвищився показник зацікавленості світоглядними проблемами (в ЕГ – 41,86%; в КГ – 27,87%); відбулися зміни у рівнях спрямованості самосвідомості. Зокрема, зросла кількість старшокласникв із загальнолюдським рівнем самосвідомості (в ЕГ – 24,09%, в КГ – 18,96%). Загалом рівень сформованості світогляду в учнів ЕГ виявився вище середнього, а кількість школярів із високим рівнем склала в ЕГ – 38,85%, в КГ – 29,02%. Низький рівень світогляду характерний для 9,04% учнів ЕГ і 16,1% – КГ. Не зважаючи на переконливі зміни у показниках гуманістичної спрямованості світогляду (в ЕГ цей показник зріс на 18,16 %), потребує уваги формування такої якості особистості, як відповідальність, оскільки відмінність між учнями ЕГ і КГ є незначною (відповідно – 21,08% і 20,11%) .

Дисертаційне дослідження не вичерпує актуальності формування світогляду для наукових пошуків у майбутньому. Виявлення й опрацювання найближчих перспектив у його розвитку вбачаємо в подальшому методичному вдосконаленні форм, методів і засобів виховного впливу, виявленні та розвитку творчої, ініціативної позиції вчителя як ініціатора виховного впливу, зростанні його професійно-особистісних і світоглядних переконань.

Основні положення дисертації викладено в таких публікаціях:

1. Потапюк Л.М. Об’єктивні та суб’єктивні ознаки впливу соціуму на формування світовідношення дівчат різних вікових груп // Педагогіка і психологія формування творчої особистості: проблеми і пошуки. Проблеми громадянського становлення особистості: Збірник наукових праць. – Випуск 19. – Київ – Запоріжжя, 2000. – С. 103-110.

2. Потапюк Л.М. Формування ціннісних орієнтацій учнів шкільного віку // Педагогічний пошук: Науково-методичний вісник. – Випуск № 2 (30). – Луцьк, 2001. – С. 51-54.

3. Потапюк Л.М. Соціальне середовище як фактор розвитку та становлення світогляду учнів // Педагогічний пошук: Науково-методичний вісник. – Випуск № 4 (32). – Луцьк, 2001. – С. 63 – 65.

4. Потапюк Л.М. Соціалізація особистості як діалектичний процес взаємодії індивіда і суспільства // Проблеми педагогічних технологій: Збірник наукових праць. – Випуск 1. – Луцьк, 2002. – С. 34-41.

5. Потапюк Л.М. Формування світогляду особистості як чинник її всебічного розвитку //Освіта і управління. – Київ, 2002. – №2. – С. 159-163.

6. Потапюк Л.М. Світогляд як фактор соціалізації особистості // Науковий вісник ВДУ. – Луцьк: ВДУ, 1996. – № 2. – С. 82-84.

7. Потапюк Л.М. Емоційна готовність як фактор самоствердження, самовдосконалення особистості // Науковий вісник ВДУ. – Луцьк: ВДУ, 1997. – № 9. – С.41-43.

8. Потапюк Л.М. Динаміка світогляду дівчат різних вікових груп // Збірник наукових та науково-методичних праць за матеріалами Всеукраїнської науково-

практичної конференції (12-13 травня 1999 р.): Проблеми філософсько-світоглядних основ концепції розвитку освіти та навчання. – Луцьк: Ред.-вид. відд. “ Вежа” Волинського державного університету ім. Лесі Українки, 2000. – С. 126-133.

9. Потапюк Л.М. Світогляд як фактор самовизначення особистості // Збірник наукових та науково-методичних праць за матеріалами науково-практичної конференції: Формування особистості, здатної до життєтворчості. – Луцьк, 2002. – С. 50-53.

Потапюк Л.М. Формування світогляду учнів підліткового та юнацького віку у навчально-виховному процесі сучасної школи. – Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата педагогічних наук зі спеціальності 13.00.07 – теорія і методика виховання. Тернопільський державний педагогічний університет імені Володимира Гнатюка. – Тернопіль, 2002.

Дисертація присвячена проблемі формування світогляду учнів підліткового та юнацького віку.

У результаті проведеного дослідження розкрито специфіку змісту та методику формування світогляду з урахуванням вікових особливостей учнів, обґрунтовано форми і методи виховного впливу, експериментально перевірено педагогічні умови його ефективної реалізації у навчально-виховній діяльності сучасної школи та у процесі вивчення суспільних і гуманітарних дисциплін. У роботі визначено шляхи взаємодії школи, сім'ї і громадськості, які забезпечують формування цілісного світогляду.

Ключові слова: світогляд, національний світогляд, свідомість, соціальне середовище, соціалізація, форми, методи, засоби та умови формування світогляду особистості.

Потапюк Л.Н. Формирование мировоззрения учеников подросткового и юношеского возраста в учебно-воспитательном процессе современной школы. – Рукопись.

Диссертация на соискание учёной степени кандидата педагогических наук по специальности 13.00.07 – теория и методика воспитания. – Тернопольский государственный педагогический университет имени Владимира Гнатюка. –