МІНІСТЕРСТВА ЕКОНОМІКИ ТА З ПИТАНЬ ЄВРОПЕЙСЬКОЇ ІНТЕГРАЦІЇ УКРАЇНИ

ПЛАХОТНИК Максим Леонідович

УДК: 338.24:336.144

НАУКОВО-МЕТОДИЧНІ ОСНОВИ ВЗАЄМОУВ’ЯЗКИ ПРОГРАМНИХ І БЮДЖЕТНИХ ПОКАЗНИКІВ РОЗВИТКУ ЕКОНОМІКИ

Спеціальність: 08.02.03.

Організація управління, планування і

регулювання економікою

АВТОРЕФЕРАТ

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата економічних наук

Київ - 2002

Дисертацією є рукопис.

Робота виконана в Науково-дослідному економічному інституті Міністерства економіки та з питань європейської інтеграції України (м. Київ).

Науковий керівник - доктор економічних наук, професор

Беседін Василь Федорович

Науково-дослідний економічний інститут Міністерства економіки та з питань європейської інтеграції України, заступник директора, завідувач відділу проблем економічної стратегії, прогнозування та регулювання економіки.

Офіційні опоненти: - доктор економічних наук, професор, член-кореспондент УААН

Панасюк Броніслав Якович

Київський Національний економічний університет, професор кафедри макроекономіки та державного управління;

- кандидат економічних наук.

Корабльов Микола Миколайович

Кабінет Міністрів України, головний спеціаліст департаменту економічної політики.

Провідна організація - Інститут економічного прогнозування НАН України, відділ фінансового прогнозування (м. Київ)

Захист відбудеться "28" лютого 2002р. о 14 год. на засіданні Спеціалізованої вченої ради Д26.801.01 по захисту дисертацій на здобуття наукового ступеня доктора економічних наук Науково-дослідного економічного інституту Міністерства економіки та з питань європейської інтеграції України (01103, м. Київ – 103, бул. Дружби народів, 28, 5-й поверх, зал засідань).

З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці НДЕІ Міністерства економіки та з питань європейської інтеграції України (Київ, бул. Дружби народів, 28, перший поверх).

Автореферат розісланий “26” січня 2002р.

Вчений секретар

спеціалізованої вченої ради,

доктор економічних наук А.В. Базилюк

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми. Необхідність розв’язання нагальної проблеми вдосконалення управління та регулювання української економіки, що трансформується в ринкову, посилює значення економічної обґрунтованості показників Державної програми економічного і соціального розвитку та Державного бюджету, як головних важелів державного впливу на розвиток економіки.

За своїм економічним змістом Державна програма та Державний бюджет є взаємозалежними, але не завжди узгодженими між собою документами як у розрізі окремих параметрів, так і в частині визначення основних пріоритетів через їх опрацювання різними установами. Наслідком, як правило, є неузгодженість у процесі розробки заходів економічної політики та зниження її дієвості у процесі реалізації.

У вітчизняній економічній науці проблемою вдосконалення державного управління та регулювання економіки України, в тому числі використання таких його важелів, як програма та бюджет, займаються: Л.Бабич, А.Базилюк, В.Беседін, В.Волик, В.Геєць, І.Євдокимова, Б.Кваснюк, І.Крючкова, І.Луніна, В.Науменко, Б.Панасюк, А.Ревенко, А.Савченко та інші.

Водночас результати узагальнення економічної практики і теоретичних досліджень, а також вимоги обґрунтування та посилення дієвості державної політики вказують на доцільність взаємопов’язаної розробки програми та бюджету. Іншим, не менш ефективним варіантом розв’язання цього питання, як свідчить досвід економічно розвинених країн, зокрема Франції, є розробка одного спільного документа, який поєднав би в собі функції та характеристики і Державної програми і Державного бюджету.

В останні роки в Україні дискутувалися питання стосовно пріоритетності програми та бюджету, поглибився розрив у часі їх розробки. За таких умов посилилася неузгодженість між окремими показниками даних документів, і як наслідок – недостатня обґрунтованість бюджетних показників та економічної політики, що призводить до дестабілізації економіки. Це свідчить про актуальність наукових розробок з питань взаємоузгодження програмних та бюджетних показників.

Мета і задачі дослідження. Метою дисертаційного дослідження є розроблення науково-методичних основ взаємного узгодження основних макроекономічних та бюджетних показників, з їх апробацією в економічній практиці.

Згідно з метою дослідження в дисертаційній роботі було поставлено й розв’язано такі задачі:

-

-

-

-

-

Наукова новизна дисертації. В процесі проведеного автором дисертаційного дослідження отримано наступні результати, що складають його наукову новизну:

-

-

-

-

-

Практичне значення наукових результатів дослідження полягає у можливості запровадження результатів дослідження в практику прогнозування бюджетних показників і розробки Державної програми економічного і соціального розвитку з метою посилення їх взаємоув’язки та обґрунтованості.

Методичні розробки та висновки дисертації можуть бути використані відповідними державними структурами в процесі реформування податкової та бюджетної політики, визначення її впливу на економіку країни, більш обґрунтованого обчислення обсягів податкових надходжень до Державного бюджету України на прогнозний період.

Одночасно реалізація отриманих наукових результатів дозволить вдосконалити процеси формування документів програмного та бюджетного характеру. Зокрема, це стосується визначення послідовності та методів узгодження окремих заходів загальноекономічного характеру й тих, що стосуються бюджетної сфери.

Основні наукові результати роботи доведено до конкретних методик та рекомендацій щодо опрацювання заходів державної економічної політики, які було використано під час розробки проектів Державної програми економічного і соціального розвитку України на 2001 рік та 2002 рік.

Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. В дисертаційному дослідженні знайшли відображення результати наукової роботи автора, які було використано при виконанні планів робіт НДЕІ Мінекономіки України за період 1999-2001 років по темах:

1-96.3 “ Розробка прогнозу економічного і соціального розвитку України на 1997-2000 рр.”( № 0196U004798);

14-97 “Розробка науково-методичних рекомендацій, прогноз основних макроекономічних показників, підготовка пропозицій до Державної програми економічного й соціального розвитку України на 1998 рік (№ 0197U001708) ;

3-98 “Розробка методики прогнозування основних макроекономічних показників” (№ 0198U4342) ;

5-99 “Розробка прогнозів економічного й соціального розвитку України на 2000, 2005, 2010 роки” (№0199U002549);

5-00 “Підготовк4а методичних рекомендацій з розроблення прогнозу економічного і соціального розвитку України на короткостроковий та середньостроковий період, розробка прогнозу економічного і сорціальногосоціального розвитку України та показників системи національних рахунків на 2001 рік (№0100U003638);

33-00 “Прогнозування основних макроекономічних показників економічного і соціального розвитку України на перспективу до 2004 року” (№0101U00209).

Результати аналітичного дослідження та висновки даної дисертації використано для розробки прогнозу та методичних рекомендацій, що виконуються в НДЕІ Міністерства економіки та з питань європейської інтеграції України.

Особистий внесок здобувача. Дисертаційна робота є закінченим самостійно виконаним дослідженням, яке має наукове й практичне значення.Наукові праці автора опубліковані без співавторів.

Апробація результатів дисертації. Основні результати дослідження, принципові положення, висновки і пропозиції було викладено на засіданні відділу проблем економічної стратегії, прогнозування і регулювання економіки Науково-дослідного економічного інституту Міністерства економіки та з питань європейської інтеграції. Автор брав участь в роботі міжнародної науково-практичної конференції “Інвестиції ХХІ століття: регіональні аспекти” (м. Умань, 17-18 листопада 2000 року) та на 2-ї міжнародної науково-практичної конференції “Інвестиції ХХІ століття: шляхи активізації” (м. Умань, 8-9 червня 2001 року).

Публікації за результатами дослідження. Основні положення дисертаційного дослідження викладено в 5 наукових статтях, опублікованих у наукових фахових виданнях, загальним обсягом 2,1 д.а.

Структура і обсяг роботи. Дисертація складається зі вступу, трьох розділів, висновків та списку використаних джерел. Основний зміст дисертації викладено на 173 сторінках машинописного тексту, в тому числі 13 таблиць, 7 рисунків та список використаних джерел із 119 найменувань.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ

В першому розділі “Теоретичні аспекти державного регулювання економіки” розглянуто функції та методи державного регулювання економіки, проаналізовано досвід іноземних країн стосовно впливу держави на розвиток економіки перш за все через податкові та бюджетні важелі.

Державне регулювання економіки можна визначити як вплив держави на відтворювальні процеси в економіці за допомогою системи відповідних засобів з метою орієнтації господарюючих суб’єктів і громадян на досягнення цілей і пріоритетів розвитку згідно з державною економічною політикою.

Серед інструментів реалізації економічної політики держави особливе місце посідає система прогнозування й розробки програм. В процесі трансформації економіки України в ринкову виважений державний вплив на розвиток економіки має стати одним з рушіїв забезпечення збалансованого характеру її структурних зрушень.

В Україні щорічно розробляється Державна програма економічного і соціального розвитку на наступний рік (ДП) та виконуються макроекономічні прогнози на періоди різної тривалості. Зазначена програма є комплексною системою цільових завдань та ефективних шляхів і засобів їх досягнення, строків виконання цих завдань, їх виконавців та фінансового забезпечення.

Особливе місце у системі державного управління та регулювання економіки, в тому числі ринкової, посідає бюджет. За його допомогою держава здійснює перерозподіл частини вартості ВВП відповідно до завдань фінансової політики. Цей процес має свої раціональні межі, порушення яких може привести до деформації відтворювальних пропорцій і нейтралізації дії бюджетного механізму. В зв’язку з цим необхідно досліджувати особливості формування бюджету, а також його підпорядкованість інтересам ефективного соціально-економічного розвитку.

Як відомо, найбільшу частку в доходах бюджету складають податки. Їх вплив на процес відтворення здійснюється шляхом податкового регулювання через запровадження системи заходів у сфері оподаткування. Здійснюючи податкову політику, згідно з прийнятою урядом концепцією економічного розвитку, держава втручається у функціонування ринкової економіки. Податкове регулювання охоплює як окремі галузі та види діяльності, так і економіку в цілому, і має сприяти створенню необхідних умов для їх розвитку.

Вплив видатків бюджету на економіку відбувається через конкретні види витрат, кожний з яких відрізняється за напрямками, обсягами та ефективністю використання. Спрямованість витрат обумовлена економічним змістом і суспільним призначенням кожного виду бюджетних видатків. Структура видатків за окремими напрямками визначає їх пріоритетність і має підпорядковуватись цілям державного управління.

На сучасному етапі реформування економіки взаємопов’язані державні функції планування та регулювання повинні сприяти вирішенню завдань економічного зростання України. Водночас в процесі вирішення завдань держава повинна пом’якшувати негативні соціальні наслідки реформ, забезпечуючи певні мінімальні стандарти життя.

Другий розділ “Методичні основи узгодження програмних та бюджетних показників” присвячено розробці методів прогнозування основних показників програм та бюджету, їз взаємоув’язки та поетапного узгодження.

Аналіз показав, що в ДП та Державному бюджеті(ДБ) співпадають лише кілька показників, а решта, як правило, розраховується для кожного документа окремо відповідними відомствами, що викликає певні протиріччя в організації управління, планування і регулювання економіки. Через це виникає невідповідність кінцевих результатів поставленим завданням в обох документах. Узгодження програмних і бюджетних показників допоможе суттєво підвищити обґрунтованість програми та бюджету як головних важелів управління економічними процесами.

Бюджет та ДП на наступний рік в процесі їх формування повинні узгоджуватись між собою за відповідними показниками на основі їх уточнення на певних стадіях їх опрацювання.

Паралельна у часі розробка ДП та ДБ повинна передбачати поетапне узгодження показників. При цьому потрібно враховувати особливості кожного етапу роботи над проектами цих документів згідно з критеріями оцінки узгодженості результатів. З цією метою доцільно визначити методи розрахунків для кожного етапу та сукупність вхідних та вихідних показників.

Для визначення етапів роботи над проектами програми та бюджету використовується технологія підготовки, уточнення та прийняття кожного з цих документів. На кожному етапі визначається, перш за все, рух інформації, необхідної для розрахунку певного набору показників й економічно обґрунтування, а також глибина їх узгодженості.

В процесі узгодження показників програмних та бюджетних документів найбільш важливими є перші три етапи (рис. 1). Цілі, пріоритети та завдання, які визначаються на першому етапі, мають співпадати як для економіки в цілому, так і для податково-бюджетної сфери. Тобто окремі питання програмного характеру, що, як передбачається, можуть вплинути на обсяг доходів бюджету чи змінити структуру його видатків, мають перш за все ґрунтуватись на аналогічних заходах у податковій та бюджетній політиці. Таким же чином зміни в бюджетній політиці необхідно узгоджувати з відповідними програмними пріоритетами. На другому та третьому етапах узгоджуються в основному окремі показники. Подальші етапи узгодження, що визначають порядок розгляду та затвердження зазначених документів, є більшою мірою політичним процесом, під час якого вирішуються питання пріоритетності окремих завдань, що також має враховуватись в обох цих документах.

Головним орієнтиром для розробки вказаних документів має бути прогнозний обсяг ВВП, динаміка якого визначає загальну тенденцію економічного розвитку країни. Обсяг ВВП у періоді, на який розробляється прогноз, найбільше залежить від змін в державній економічній політиці (в тому числі бюджетній), а також від дотримання курсу реформування економіки, розпочатого в попередні періоди. Непересічне значення має визначення частки ВВП, що перерозподіляється через бюджет, оскільки це визначає поведінку тих суб’єктів господарювання, чиї ресурси вилучаються.

При розробці бюджету доцільно також враховувати очікувані індекси споживчих та оптових цін за рік. Йдеться про розрахунок більшості статей бюджету як у видатковій так, і в дохідній його частині. Не менш важливим є також значення обмінного курсу гривні до вільноконвертованих валют, традиційно до долара США.

Етапи та термін їх завер-шення | 1 етап

1 травня | 2 етап

1червня | 3 етап

25 червня | 4 етап

15 вересня | 5 етап

20 листопада | 6 етап

20 грудня

Зміст етапу | Розроб-ка ДП | Розробка концепції ДП. Обґрунтування її цілей, завдань та пріоритетів. | Аналіз економіч-ної ситуації. Роз-робка основних прогнозних мак-ропоказників | Розробка про-гнозу еконо-міч-ного і со-ціаль-ного розвитку | Розробка попе-ре-днього проекту ДП. | Подання проекту ДП на розгляд до Кабміну. За-твердження її, подання на розгляд до Верхов-ної Ради України. | Затвердження ДП, роз-робка регіональних та міс-цевих прогнозів та про-грам.

Бю-джетний процес | Визначаються ос-новні принципи та пріоритети бю-дже-тної полі-тики. | Розробка “Основ-них на-прямків бю-джетної полі-тики” та їх за-твер-дження. | Організація складання по-пе-реднього прое-кту бю-джету. | Затвердження прое-кту Закону України про ДБ Кабміном та по-дання його на роз-гляд до Верхов-ної Ради України. | Затвердження проекту За-кону України про ДБ Верхов-ною Радою у першому та другому чи-таннях, скла-дання проек-тів місцевих бю-джетів. | Прийняття Закону Укра-їни про ДБ піс-ля третього читання; за-твердження рішень про місцеві бюджети.

Основні результати етапу | Інфор-мація та доку-менти, що є ре-зуль-та-том етапу | Цілі та пріоритети економічного і со-ці-ального розвитку, напрямки держав-ної економічної по-лі-тики. | Прогноз основ-них макропоказ-ників та го-ло-вних орієн-ти-рів бюджетної полі-тики. | Прогноз еко-но-мічного і соціа-льного роз-витку. | Основні прогнозні параметри Дер-жа-в-ного та зведе-ного бюджету. | Основні параметри еко-но-мічного розвитку, ві-дображені в ДП. | Затверджені показники ДП, з деталізацією по окремих регіонах та адмі-ністративних оди-ни-цях-учасниках бю-джет-ного процесу.

Показ-ники, що узгоджу-ються | Основні пріори-тети, цілі та на-прямки бю-джет-ної політики на ос-нові загальноеко-номіч-них. | Прогноз бюдже-т-них показників на основі макро-еко-номічного про-гнозу. | Основні про-гно-зні макро-по-каз-ники з Ос-новни-ми на-прямками бю-джетної полі-тики. | Врахування проект-них показників бю-джету при форму-ванні ДП. | Уточнення бюджетних показників на основі ДП. | Розробка показників міс-цевих бюджетів на ос-нові показників соці-аль-но-еко-номічного роз-вит-ку окре-мих адміні-стра-тивних одиниць.

Рис. 1. Послідовність щорічного узгодження бюджетного процесу та складання ДП.

Узгодження, як частина взаємоув’язки, потребує врахування результатів взаємного впливу окремих показників програми та бюджету. Прийнятність застосування того чи іншого мето-ду на конкретному етапі залежить від низки умов: потреби в глибині обґрунтованості, оперативності й деталізації отримуваних результатів; періоду, на який здійснюється розрахунок; економічної ситуації в попередні періоди та характеру прогнозованих змін. При узгодженні макроекономічних параметрів з показниками бюджету необхідно враховувати відмінність підходів для двох його частин (доходної та видаткової).

Аналіз показав, що склад конкретних статей видатків більшою мірою залежить від державної політики в цій сфері та реальних потреб, ніж від макро-економічної ситуації. В зв’язку з цим прогноз структури видаткової частини но-сить більш політичний характер і для його розрахунку менше значення мають фактичні економічні тенденції. Показники доходної частини бюджету більшою мірою залежать від економічної ситуації, тому вони визначаються виходячи з їх узгодження з основними показниками економічного розвитку країни.

На основі проведеного аналізу запропоновано ряд методів прогнозного узгодження найвагомішого для наповнення бюджету податку на додану вартість (ПДВ). Один з запропонованих методів було використано для прогнозних розрахунків в третьому розділі дисертації.

Дослідження показало, що головною функцією податку на прибуток підприємств в сучасній економіці є фіскальна. Частково цей податок виконує регулюючу функцію шляхом застосування пільгових режимів оподаткування прибутку підприємств, діяльність яких відповідає певним умовам.

Розробка методів прогнозування показника податку на прибуток підприємств здійснювалась на основі узгодження його з макроекономічними показниками. При цьому враховувались методичні складнощі, пов’язані з розбіжностями між визначенням прибутку, як бази оподаткування та як економічної категорії. Це обумовлюється розрахунком на підприємствах двох видів прибутку: бухгалтерського (для статистичної звітності), та як бази оподаткування податком на прибуток. З огляду на це пропонується методичний підхід до прогнозування податку на прибуток підприємств на основі врахування головних факторів – обсягу ВВП та показників інвестиційної активності.

Прогнозування прибуткового податку з громадян, який в Україні є третім за вагою в надходженнях до зведеного бюджету ґрунтується на узгодженні його з прогнозними показниками балансу грошових доходів і витрат населення. З огляду на особливості оподатковування різних видів доходів прибутковим податком в розрахунках було використано окремі статті даного балансу.

Методи, що пропонуються для прогнозування та взаємоув’язки програмних і бюджетних показників, дозволять суттєво підвищити достовірність прогнозних розрахунків основних податків і зведеного бюджету загалом. Цьому має передувати впорядкування руху інформації між окремими державними органами.

В третьому розділі “Визначення взаємозв’язків між основними бюджетними і макроекономічними показниками та їх використання в процесі прогнозування” визначено характер та параметри зв’язків між бюджетними та програмними показниками, на основі виявлених залежностей обґрунтовано заходи, спрямовані на сприяння економічному зростанню.

Обсяг надходжень до бюджету, залежить від економічної діяльності суб’єктів господарювання, в результаті якої утворюється база їх нарахування та джерело сплати. Існує також зворотній вплив бюджетної та податкової політики на економічні процеси, що відображається в формуванні окремих макроекономічних показників, зокрема ВВП.

Масштаби перерозподілу частини ВВП через зведений бюджет є одним з основних факторів, що впливають на темпи економічного розвитку країни. Як видно з рис. 2, криві зміни реального ВВП та його частки, що перерозподіляється через бюджет, мають протилежну спрямованість, тобто при зростанні одного інший має тенденцію до падіння і навпаки. Наявність тенденції протилежної динаміки наведених показників свідчить про тісний взаємозв’язок між економічним зростанням, індикатором якого в даному випадку є темп ВВП, та частки ВВП, що надходить до бюджету. Таким чином, від вирішення питання оптимального рівня розподілу фінансових ресурсів через бюджет значною мірою залежать темпи зростання економіки. В той же час обсяг бюджетних коштів обумовлює якість виконання державою належних їй функцій, в тому числі стосовно забезпечення певних соціальних гарантій.

Рис. 2. Перерозподіл ВВП через бюджет та динаміка ВВП.

Податки є головним джерелом наповнення бюджету. Але одночасно, як свідчить дослідження, саме вони протягом останнього десятиріччя спричинили найбільший негативний вплив на економіку України з поміж інших статей доходів бюджету через високий рівень оподаткування. Отже завдання полягає в тому, щоб зробити податкову систему якомога більш ефективною з точки зору сприяння розвитку економіки та забезпечення необхідного рівня державних доходів і в той же час врівноважити втрати від деформуючого впливу збору податків із вигодами від зростання державних видатків.

Так, сплата ПДВ негативно позначилася на обсязі загального споживчого попиту, а також на індексі споживчих цін. Таким чином при розрахунку споживчого попиту та цінової динаміки необхідно враховувати прогнозні значення надходжень від ПДВ.

Податок на прибуток підприємств в Україні стягується з усіх підприємницьких структур, незалежно від їх організаційно-правової форми, на відміну від більшості країн, де оподатковується лише прибуток корпорацій. Натомість на підприємствах іншої форми власності обкладаються прибутковим податком з громадян лише їх власники. Одним з негативних наслідків вітчизняної практики оподаткування прибутку підприємств є зниження інвестиційної активності через скорочення обсягу валового нагромадження основного капіталу в нефінансовому секторі економіки. Таким чином, обов’язковою передумовою активізації інвестиційного процесу в Україні є зниження рівня оподаткування прибутку. Можливим варіантом зменшення негативного впливу на економіку від податку на прибуток є широке та обґрунтоване застосування його стимулюючої функції шляхом підпорядкування умов надання додаткових пільг із його сплати потребам розширення інвестицій в певні сфери господарювання.

В результаті дослідження характеру зв’язку між рівнями стягнення прибуткового податку з громадян та макроекономічними показниками виявлено, що цей податок впливає на обсяг споживчого попиту. Поряд з цим стягнення цього податку супроводжується традиційним ухилянням від його сплати, особливо тими платниками, чиї доходи є вищими від середніх (незалежно від легальності їх джерел). Таким чином, фактичними платниками цього податку в переважній більшості стають громадяни з середнім та нижчим від середнього рівнем доходів. Це означає, що в Україні фактично не виконується головна функція цього податку – перерозподільча. Для збільшення надходжень від цього податку до бюджету (за умови оптимізації його впливу на споживчий попит) необхідно вдосконалювати систему його стягнення із залученням до бази оподаткування якомога більшої частки фактичних доходів громадян та створенням перешкод для уникнення його сплати.

Враховуючи негативний вплив на економіку надмірного обсягу видатків бюджету (за допомогою побудови економетричного рівняння) доведено наявність оберненої залежності реального індексу ВВП від частки в ньому видатків зведеного бюджету. Отже існує об’єктивна необхідність стабілізації видатків зведеного бюджету на мінімально необхідному рівні, а також уникнення дефіциту бюджету в майбутньому. Це дозволить звести до мінімуму негативні наслідки від перерозподілу фінансових ресурсів через бюджетну систему й створити достатні стимули для ефективного її функціонування.

На основі визначених взаємозв’язків між основними макропоказниками і показниками бюджету здійснено прогноз головних параметрів бюджету (табл. 1).

Для прогнозу ПДВ було використано метод його узгодження з макроекономічними показниками, а введення додаткового коефіцієнту дало можливість компенсувати дію інших, що не мають кількісного виміру чинників. Виявлена тісна залежність ПДВ від факторів, наведених у другому розділі дослідження свідчить, що визначальними для обсягу ПДВ є темпи економічного розвитку та пільги з нарахування та сплати цього податку для окремих галузей.

Прогноз податку на прибуток було здійснено на основі рівняння його регресійної залежності від динаміки ВВП. Виявлено, що на обсяг податку на прибуток вирішальний вплив має реальна зміна ВВП, дещо менший – прямі іноземні інвестиції та обсяг нагромадження основного капіталу нефінансовим сектором економіки. Виявлену залежність було використано для розрахунку податку на прибуток на основі прогнозних значень вказаних факторів.

Таблиця 1.

Фактичні та прогнозні значення деяких макроекономічних та бюджетних показників України. |

1997 | 1998 | 1999 | 2000 | 2001* | 2002**

Реальні зміни до попереднього року, %

ВВП | 97,01 | 98,06 | 99,60 | 105,80 | 107,70 | 106,00

Доходи зведеного бюджету | 78,80 | 91,83 | 90,38 | 117,36 | 99,98 | 105,52

Видатки зведеного бюджету | 81,90 | 84,27 | 88,80 | 108,05 | 101,65 | 104,68

Валова додана вартість в економіці | 95,25 | 95,73 | 97,31 | 109,30 | 110,42 | 106,67

ПДВ | 111,77 | 80,80 | 90,50 | 88,50 | 99,37 | 104,08

Валове нагромадження осн. кап. нефінансового сектору | 92,17 | 94,92 | 100,31 | 97,07 | 123,46 | 118,41

Податок на прибуток | 89,26 | 87,77 | 86,46 | 99,36 | 109,25 | 106,42

Грошові доходи населення | 112,79 | 90,51 | 95,43 | 111,56 | 106,96 | 105,87

Прибутковий податок з громадян | 107,65 | 96,72 | 99,85 | 113,25 | 119,43 | 110,08

Частка у ВВП, %

Доходи зведеного бюджету | 30,11 | 28,18 | 24,92 | 27,68 | 25,70 | 25,58

Видатки зведеного бюджету | 35,40 | 30,41 | 26,42 | 27,02 | 25,50 | 25,18

ПДВ | 8,83 | 7,27 | 6,46 | 5,39 | 4,98 | 4,89

Податок на прибуток | 6,20 | 5,55 | 4,71 | 4,42 | 4,48 | 4,50

Прибутковий податок з громадян | 3,53 | 3,48 | 3,41 | 3,64 | 4,04 | 4,20

*очікуване

**прогноз

Прибутковий податок з громадян зпрогнозовано на основі його залежності від запропонованих для узгодження з макроекономічними процесами. Оскільки виявлена залежність є двосторонньою, то визначення цього фактора як домінуючого не є обґрунтованим. Таким чином показник прибуткового податку з громадян найбільшою мірою залежить від загальноекономічних тенденцій та нормативного регулювання.

Дослідження показало, що на ефективності функціонування податкової системи України негативно позначається відсутність середньострокової стратегії її реформування. На це вказує динаміка обсягів основних податків. Так, ПДВ у складі ВВП поступово скорочується з 11,6 % в 1993 році до 5,45% в 2002 році. Аналогічний характер має динаміка податку на прибуток підприємств. Вага прибуткового податку з громадян має протилежну тенденцію, насамперед через незмінність неоподатковуваного мінімуму доходів громадян та шкали оподаткування. За умов досить високих темпів інфляції це призвело до того, що навіть з доходів, нижчих за прожитковий мінімум, мають сплачуватись податки за ставкою як для відносно високих.

Зниження вагомості ПДВ та податку на прибуток для наповнення бюджету частково є наслідком приватизації більшості підприємств, приватні власники яких прагнуть ухилятися від сплати податків. Фактично має місце тенденція перекладання податкового тягаря з підприємств на плечі громадян без запобіжних заходів з соціального забезпечення. Це свідчить про неузгодженість податково-бюджетної та соціально-економічної політики в Україні. Криві, зображені на рис. 3, графічно ілюструють наведений опис тенденцій. Зближення цих кривих у 2001 та 2002 роках свідчить про відносну сталість структури доходів бюджету та її залежність від тенденції зміни ВВП.

Рис. 3. Динаміка та вага основних податків у ВВП.

Таким чином, методичні розробки стосовно визначення взаємозв’язків між основними бюджетними і макроекономічними показниками, з одного боку, є об’єктивною передумовою розроблення економічно обґрунтованих прогнозів, як основи для наступної роботи по складанню ДП та ДБ, з другого – одним із засобів вдосконалення практики формування бюджету та визначення податкової політики.

ВИСНОВКИ

1. Проведене в дисертаційній роботі дослідження дієвості державного впливу на економіку України в період її трансформації в ринкову свідчить, що два основних інструменти державного регулювання, а саме державна програма та бюджет, потребують вдосконалення частково за змістом, частково – за технологією їх розробки. Вирішення цього завдання є однією з передумов вдосконалення державної політики в бюджетній сфері та в системі оподаткування, підвищення обґрунтованості урядових рішень за рахунок кількісної оцінки їх наслідків для бюджету та економічного розвитку в цілому.

2. Неузгодженість програми та бюджету простежується з динаміки співвідношення планових та фактичних показників виконання бюджету. Оскільки саме доходи бюджету, недонадходження яких спостерігається впродовж кількох років, є джерелом фінансування більшості заходів програми, то це є однією з головних причин її недовиконання. З іншого боку прагнення за будь-яку ціну наповнити бюджет за рахунок перевиконання окремих податкових статей призводить до надмірного та, як свідчить практика, подекуди незаконного податкового тиску, що в свою чергу суттєво гальмує розвиток економіки.

3. Взаємоув’язка показників Державної програми економічного і соціального розвитку та доходної частини бюджету має здійснюватись на основі пріоритетності стимулювання економічного розвитку країни. Відповідно, податкова політика повинна будуватись з умовою заподіяння якнайменшої шкоди економічному розвитку. Збереження пріоритетності розвитку окремих галузей чи виконання інших завдань, поставлених в цій програмі та інших документах, також можуть бути досягнуті частково за рахунок внесення певних змін в податкову систему таким чином, щоб їх реалізація не призводила до додаткових негативних наслідків соціального характеру та не порушувала ринкові механізми.

4. Виходячи з необхідності досягнення відповідності між податково-бюджетною та економічною політикою в цілому, доцільним є послідовне усунення неузгодженостей між бюджетом та програмою на окремих етапах їх розробки. З цією метою пропонується схема поетапного узгодження показників. Підставою для її складання є схема і стадії автономної розробки ДП та ДБ. Обов’язковість дотримання цієї схеми всіма учасниками процесу розроблення програми та бюджету, що включає обмін між ними відповідною інформацією, що є результатами кожного етапу, дозволить суттєво підвищити узгодженість цих документів.

5. Узгодження показників при розробці найважливіших державних документів макроекономічного характеру доцільно здійснювати на основі розроблених в дисертації схеми та методичних основ. З цією метою доцільно поєднати в часі та частково за змістом процеси розробки Державного бюджету та Державної програми економічного й соціального розвитку, в тому числі з метою подальшого використання для цілей коротко- і середньострокового планування.

6. Взаємоув’язка програмних та бюджетних показників має здійснюватися за умови дотримання певних принципів процесу їх розробки та затвердження, а саме комплексного характеру оцінки очікуваних результатів від заходів, що пропонуються кожним учасником цього процесу, з визначенням впливу даних заходів як на соціально-економічний розвиток, так і на обсяг та структуру бюджету; а також узгодженості основних параметрів бюджету та програми соціально-економічного розвитку на всіх етапах розроблення на прогнозний рік та середньострокову перспективу. При цьому також мають співпадати припущення щодо умов протікання макроекономічних процесів, що лежать в основі прогнозу.

7. Необхідно послідовно зменшувати значний негативний вплив на економічне зростання з боку дефіциту бюджету та загального рівня доходів зведеного бюджету. Про невідповідність бюджетної політики сучасній економічній ситуації свідчить порівняння динаміки реального індексу ВВП та питомої ваги в ньому надходжень до зведеного бюджету, а також розрахунок оптимального рівня такого перерозподілу. Досягти позитивних зрушень можливо за допомогою зміни структури бюджету та підвищення ефективності бюджетної політики як важеля державного регулювання. З цією метою наголошується на необхідності розробки стратегії динаміки частки доходів бюджету у ВВП, як балансу між потребами у видатках та стимулюючим характером податкової системи.

8. Із залученням розроблених у дисертаційній роботі методів узгодження макроекономічних та бюджетних показників здійснено прогноз загальних доходів та видатків зведеного бюджету, а також в розрізі окремих його статей на 2002 рік. На основі отриманих результатів зроблено висновок про наближення обсягу доходів зведеного бюджету до оптимального рівня та деяке уповільнення зміни ролі головних податків в наповненні бюджету. Зазначені методи було також використано в прогнозних розрахунках показників, зведеного бюджету України, в рамках виконання науково-дослідних робіт НДЕІ Міністерства економіки та з питань європейської інтеграції України при безпосередній участі автора.

СПИСОК ОПУБЛІКОВАНИХ РОБІТ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ

1. Плахотник М.Л. Роль Державного бюджету України в формуванні макроекономічних пропорцій у порівнянні з іншими країнами. // Формування ринкових відносин в Україні. Збірник статей молодих учених. Вип.8 / Наук. ред. І.К.Бондар. – К., 1999. с. 3 – 11;

2. Плахотник М.Л. Особливості прогнозування бюджетних показників на основі прогнозів економічного і соціального розвитку. // Формування ринкових відносин в Україні. Збірник наукових праць. Вип.10 / Наук. ред. І.К.Бондар. – К., 2000. с. 134 – 138;

3. Плахотник М.Л. Взаємоузгодження показників Державного бюджету і Державної програми економічного і соціального розвитку України. // Формування ринкових відносин в Україні. Збірник наукових праць. Вип.11 / Наук. ред. І.К.Бондар. – К., 2000. с. 189 – 194;

4. Плахотник М.Л. Прогнозування надходжень податку на прибуток підприємств. // Формування ринкових відносин в Україні: Збірник наукових праць. Вип.12 / Наук. ред. І.К.Бондар. – К., 2001. с. 96 – 101;

5. Плахотник М.Л. Вплив бюджетного процесу на економічну ситуацію та пропозиції до його вдосконалення. // Формування ринкових відносин в Україні. Збірник наукових праць. Вип.13 / Наук. ред. І.К.Бондар. – К., 2001. с. 270 – 276.

АНОТАЦІЇ

Плахотник М.Л. Науково-методичні основи взаємоув’язки програмних і бюджетних показників розвитку економіки.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата економічних наук з спеціальності 08.02.03 – Організація управління, планування і регулювання економікою. Київ: Науково-дослідний інститут Міністерства економіки та з питань європейської інтеграції України, 2002.

Робота присвячена розробленню науково-методичних основ взаємного узгодження основних макроекономічних показників, що характеризують соціально-економічний розвиток України, та показників зведеного бюджету на різних стадіях їх розробки.

Розглянуто теоретичні засади державного регулювання розвитку економіки в частині бюджетної та податкової політики та інструментів програмного характеру. Здійснено аналіз методологічних засад відокремленої розробки Державної програми економічного і соціального розвитку України та Державного бюджету.

Розроблена поетапна схема узгодження програмних та бюджетних показників в процесі їх розробки. Запропоновано методи прогнозування взаємного впливу бюджетних та макроекономічних параметрів розвитку економіки.

Ключові слова: управління і регулювання економіки, взаємоузгодження, програма, макроекономічні показники, бюджет, податки.

Плахотник М.Л. Научно-методические основы взаимоувязки программных и бюджетных показателей развития экономики.

Диссертация на соискание ученой степени кандидата экономических наук из специальности 08.02.03 – Организация управления, планирования и государственного регулирования экономики. Киев: Научно-исследовательский институт Министерства экономики и по вопросам европейской интеграции Украины, 2002.

Работа посвящена разработке научно-методических основ взаимного согласования основных макроэкономических показателей, которые характеризуют социально-экономическое развитие Украины, и показателей консолидированного бюджета на разных стадиях их разработки.

Рассмотрены теоретические основы государственного регулирования развития экономики в части бюджетно-налоговой политики и инструментов программного характера. Осуществлен анализ методологических основ раздельной разработки Государственной программы экономического и социального развития Украины и Государственного бюджета.

Обоснованы рекомендации по повышению эффективности государственного регулирования за счет устранения несогласованности между такими двумя основными инструментами государственного регулирования, как бюджет и программа социально-экономического развития. Согласование осуществляется на отдельных этапах разработки этих документов с целью достижения соответствия между налогово-бюджетной и экономической политикой государства в целом, а также определение благоприятной для экономического роста структуры консолидированного бюджета.

Разработана принципиально новая схема поэтапной взаимоувязки показателей Государственной программы экономического и социального развития и Государственного бюджета, которая, в отличие от принятой в современной экономической практике, основывается на двустороннем их согласовании, с учетом взаимного влияния в процессе прогнозирования. Увеличение количества этапов, на которых происходит согласование, даст возможность еще на стадии прогнозирования показателей для указанных документов заранее оценить последствия отдельных мероприятий государственного регулирования, как для бюджета, так и для экономики в целом.

Разработан новый метод прогнозирования налога на прибыль предприятий с использованием показателя объема инвестиций в экономику. С этой целью предлагается использовать показатели валового накопления основного капитала в нефинансовом секторе экономики, а также объем прямых иностранных инвестиций как на прогнозный год, так и в предшествующие периоды. Использование этого метода позволяет существенно повысить достоверность прогнозирования этого налога за счет учета влияния определяющих факторов.

Количественно определено взаимное влияние макроэкономических и бюджетных показателей для ориентировочной оценки экономических последствий от отдельных управленческих решений для бюджета и