ВСТУПЛЕНИЕ
НАЦІОНАЛЬНА АКАДЕМІЯ НАУК УКРАЇНИ
Інститут проблем ринку і економіко-екологічних досліджень
Печерська Наталія Вікторівна
УДК 656.612 + 330.3(303.43)
ОСНОВНІ ПРИНЦИПИ ФОРМУВАННЯ СТРАТЕГІЇ РОЗВИТКУ НАЦІОНАЛЬНОГО
ТОРГОВОГО ФЛОТУ УКРАЇНИ
Спеціальність 08.07.04 - Економіка транспорту і зв'язку
АВТОРЕФЕРАТ
дисертації на здобуття наукового ступеня
кандидата економічних наук
Одеса – 2002
Дисертацією є рукопис.
Робота виконана в Інституті проблем ринку і економіко-екологічних досліджень
НАН України.
Науковий керівник: доктор економічних наук, професор,
Примачов Миколай Тимофійович,
Інститут проблем ринку і економіко-екологічних
досліджень НАН України,
головний науковий співробітник
Офіційні опоненти: доктор економічних наук, професор,
Загорулько Валентин Миронович,
Київський національний авіаційний університет
Міністерства освіти і науки України, професор
кафедри маркетингу та ресурсозабезпечення
кандидат економічних наук, професор
Вінніков Володимир Васильович,
Одеська державна морська академія
Міністерства освіти і науки України,
завідувач кафедри економічної теорії та
економіки морського транспорту
Провідна установа: Одеський державний економічний університет
Міністерства освіти і науки України, кафедра
міжнародних економічних відносин, м. Одеса
Захист відбудеться “ 25 ” квітня 2002 р. о 14 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради К41.177.01 в Інституті проблем ринку і економіко-екологічних досліджень НАН України за адресою: 65044, м. Одеса, Французький бульвар, 29.
З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Інституту проблем ринку і економіко-екологічних досліджень НАН України за адресою: 65044, м. Одеса, Французький бульвар, 29.
Автореферат розісланий “ 22 ” березня 2002 року
Вчений секретар
спеціалізованої вченої ради Тараканов М.Л.
ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ
Актуальність теми. Морська транспортна галузь являється базовою складовою виробничої інфраструктури України, важливим джерелом поповнення державного бюджету, вагомою частиною транспортної системи країни, основою розвитку безлічі галузей народного господарства, значним чинником забезпечення міжнародних економічних відносин. Стан і рівень розвитку національного торгового флоту багато в чому визначає можливості і темпи реалізації найважливіших політичних, економічних і соціальних задач.
Ефективність судноплавства багато в чому визначається якістю формування, вибору і реалізації стратегії розвитку. Дослідження стану і перспектив розвитку торгового флоту України, а також досвід ведучих судноплавних держав свідчить про важливість розробки державної судноплавної політики на базі ефективної стратегії.
Однак аналіз функціонування вітчизняних судноплавних компаній і галузі в цілому показує, що в даний час питанням стратегічного прийняття рішень приділяється недостатня увага. До деякої міри це пояснюється складністю прогнозування в сучасних нестабільних економічних умовах, невизначеністю економічної і правової бази, процесами приватизації, несталими ринковими відносинами, жорсткою дефіцитністю інвестиційних ресурсів. Крім того, недостатньо відпрацьовано науково-методичні положення за даною проблемою.
Складність, багатоплановість і недостатність розробки проблеми формування ефективної стратегії розвитку національного торгового флоту в сучасних умовах світового фрахтового ринку, необхідність підвищення конкурентоспроможності вітчизняного судноплавства на науково-обгрунтованній базі обумовили актуальність теми дисертаційної роботи, визначили мету та задачі дослідження.
Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційна робота виконувалася у відповідності до напрямків досліджень Інституту проблем ринку і економіко-екологічних досліджень, а саме “Транспортна галузь в системі пріоритетів розвитку економіки України” (№ державної реєстрації 0101U000710). У рамках теми автором дисертації виконано розробку теоретичних та методичних основ формування ефективної стратегії розвитку морської транспортної галузі як вагомої складової транспортного комплексу України.
Теоретичні і методичні положення дослідження використані при виконанні науково-дослідницьких робіт: “Теоретичні основи концепції функціонування морського транспорту України в ринкових умовах” (9-92 ДБ ОІІМФ), автору належить розділ 1 - “Cудноплавна політика”; “Удосконалення економічного управління на морському транспорті України” (13/12-2000 ДБ ОДМУ), автором виконано розробку питання визначення виробничого потенціалу судноплавних підприємств та цільових напрямків державної судноплавної політики.
Мета і задачі дослідження. Мета дослідження полягає в розробці наукової бази, методичних положень і практичних рекомендацій з формування ефективної стратегії розвитку національного торгового флоту України, зокрема основних принципів формування стратегії розвитку.
Реалізація відзначеної мети вимагає вирішення наступного комплексу задач:
- провести аналіз функціонування сучасного судноплавства з метою виявлення основних тенденцій і закономірностей його розвитку;
- оцінити стан і можливі перспективи розвитку національного торгового флоту України;
- уточнити теоретичні положення по категорійному визначенню поняття “стратегія” в галузі торгового судноплавства;
- систематизувати методи і обґрунтувати методичні підходи на кожному етапі формування стратегії розвитку національного торгового флоту;
- розробити систему показників, що оптимізують процес прийняття стратегічних рішень у галузі морського транспорту;
- виявити основні напрямки реалізації ефективної державної судноплавної політики;
- обґрунтувати основні принципи формування стратегії розвитку національного торгового флоту;
- розробити методичне забезпечення процесу формування стратегії розвитку вітчизняного торгового флоту.
Об'єктом дослідження є процес оптимізації функціонування і розвитку національного судноплавства.
Предмет дослідження – організаційно-економічні фактори формування ефективної стратегії розвитку національного торгового флоту.
Методи дослідження. Методологічну основу дисертаційної роботи складають сучасні положення економічної теорії, економіки морського транспорту, наукові концепції прийняття стратегічних рішень. В роботі використані методи системного аналізу та синтезу для створення концептуального каркасу наукового обґрунтування результатів дослідження; методи техніко-економічного аналізу для всебічного дослідження діяльності торгового флоту; детерминований і стохастичний аналіз основних факторів розвитку судноплавних компаній; методи матричного аналізу позитивно і негативно діючих факторів середовища функціонування національного торгового флоту.
Інформаційною базою дослідження є Закони України, Укази Президента України, Постанови Кабінету Міністрів України, аналітичні огляди та статистичні матеріали щодо світового та вітчизняного судноплавства, періодичні наукові видання та публікації ведучих фахівців з питання функціонування та розвитку національного торгового флоту, прогнозні та аналітичні розрахунки автора.
Наукова новизна одержаних результатів складається в розробці теоретичних і методичних положень щодо обґрунтування основних принципів формування стратегії розвитку національного флоту. Основними науковими результатами є наступне:
- удосконалено понятійний апарат формування стратегії розвитку та структурування середовища функціонування національного торгового флоту, на відміну від існуючих визначень стратегії розвитку, що базуються на філософському чи організаційному сенсі даного поняття, запропоновано концептуальне визначення стратегії розвитку вітчизняного торгового флоту як економічної категорії галузевого рівня;
- систематизовано методи та обґрунтовано наукові підходи, що використовуються на кожному етапі формування стратегії розвитку національного торгового флоту;
- на методологічній основі і синтезі наукових знань розроблено систему показників, оптимізуючих процес прийняття стратегічних рішень у галузі морського транспорту, особистими ознаками даної системи є ефективне поєднання показників, характерізуючих стан, динаміку зовнішнього середовища і внутрішнього виробничого потенціалу, та врахування механізму циклічності; запропоновано систему факторів, що використовуються в матричному аналізі позитивно та негативно діючих умов функціонування національного торгового флоту на новому рівні деталізації найбільш впливових чинників;
- обгрунтовано цільові напрямки реалізації державної судноплавної політики, що обумовлюють підвищення ефективності виробничої діяльності вітчизняного торгового флоту та його конкурентоспроможності;
- теоретично обгрунтовані основні принципи формування стратегії розвитку національного торгового флоту, що на відміну від існуючих, поєднують концептуальні, методичні та науково-практичні аспекти створення ефективних стратегій, адекватних умовам функціонування фрахтового ринку;
- запропоновано формули розрахунку економічного ефекту від здійснення стратегії розвитку національного торгового флоту у відповідності до моделі структурування середовища функціонування та державної судноплавної політики;
- вперше розроблено методику обліку сінергетичного ефекту на морському транспорті та конкретні практичні моделі реалізації принципу сінергізму на державному, галузевому та підприємницькому рівні.
Практичне значення одержаних результатів полягає в можливості підвищення ефективності національного торгового судноплавства на базі стратегії розвитку, адекватної умовам функціонування світового фрахтового ринку. У роботі розроблені практичні аспекти реалізації основних принципів формування стратегії, максимізуючих як загальнонаціональні, так і підприємницькі результати.
Положення, розроблені в дисертації, можуть бути використані державними органами в процесі формування стратегії розвитку галузі, а також керівниками судноплавних підприємств для підвищення конкурентоспроможності і максимізації підприємницького доходу компанії.
Розробки дисертанта щодо використання принципу сінергізму в процесі створення cтратегії входження на новий сектор фрахтового ринку були впроваджені в “Mar. Shipping Company”(Акт впровадження № 38\2 від 10.06.2001 року).
Матеріали дослідження використовуються в навчальному процесі Одеського державного морського університету в курсах “Розробка ділових проектів”, “Мікроекономіка”, “Макроекономіка”.
Особистий внесок здобувача. Дисертаційне дослідження є самостійно виконаною науковою працею, у якій розроблені теоретичні та практичні положення щодо основних принципів формування ефективної стратегії розвитку національного торгового флоту України. Наукові праці за темою дослідження опубліковані особисто.
Апробація результатів дисертації. Теоретичні і методичні розробки, що випливають з дисертаційного дослідження, доповідалися та обговорювалися на “Науково-технічних конференціях Одеського державного морського університету” (16 травня 2000 року, тема доповіді - “Теоретичні основи створення ефективних стратегій” та 22 травня 2001 року, тема доповіді - “Принципи формування стратегії розвитку національного флоту”) у секції 4 – “Економіка морського транспорту”; на “Науково-технічній конференції Одеського інституту інженерів морського флоту” (травень 1996 р., тема доповіді - “Вдосконалення виробничої діяльності підприємств морського транспорту”); на міжгалузевому семінарі “Сінергізм. Теорія та практика застосування.” Південного наукового центру НАН України (вересень 2001 р., м. Одеса).
Публікації. За результатами дисертаційної роботи опубліковані 4 статті у збірниках наукових праць. Усі публікації належать автору особисто та містяться у фахових виданнях.
Структура і обсяг роботи. Дисертація складається з вступу, трьох розділів, висновків, списку використаних джерел з 139 найменувань, 1 додатку. Загальний обсяг роботи 186 сторінок, у тому числі 22 таблиці на 18 сторінках, 21 рисунок на 13 сторінках, список використаних джерел на 9 сторінках, додаток на 1 сторінці.
ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ
У вступі обґрунтована актуальність теми, сформульовані цілі і задачі дослідження, наукова новизна і практична цінність роботи.
У першому розділі “Аналіз функціонування світового і національного торгового судноплавства” досліджено процеси, що характеризують стан світового судноплавства, вітчизняного морського транспорту, а також виявлено потенціал і перспективи участі України у світовому ринку транспортних послуг.
Морський торговий флот є важливим елементом національного транспортного комплексу. У той же час, він - складова частина світової транспортної системи. Світове судноплавство виступає могутнім фактором, що визначає напрямки розвитку національного торгового флоту. У зв'язку з цим у роботі виявляються основні закономірності, тенденції розвитку, консолідації, мінливості процесів, що відбуваються в області світового судноплавства.
Відзначено економічну доцільність експорту транспортних послуг як ефективного виду зовнішньоекономічної діяльності та важливість торгового флоту в транспортному забезпеченні міжнародних економічних відносин.
Значним чинником реалізації транспортних процесів, джерелом підвищення їхньої ефективності є державна судноплавна політика. В роботі узагальнені для прийняття до дії позитивні факти світового досвіду в області судноплавства і транспортної політики.
Проведено детальний аналіз стану торгового флоту України з метою виявлення проблем і можливостей досягнення адекватності його функціонування вимогам світового фрахтового ринку.
Дані аналізу стану морського транспорту України і, зокрема, судноплавних підприємств свідчать про наявність великих проблем.
За останні 5 років чисельність і тоннаж флоту, що належить українським судновласникам, скоротилися майже на 15%, більш ніж удвічі зменшилися обсяги вантажоперевезень національним флотом, середній вік суден перевищує 20 років. Багато судноплавних компаній зазнають тривалі фінансові труднощі.
Однак існує безліч об'єктивних факторів, що свідчать про можливість і доцільність відродження національного торгового флоту.
Даний процес можливий лише при застосуванні чіткої державної судноплавної політики на базі ефективної, обґрунтованої стратегії розвитку національного торгового флоту.
В другому розділі “Теоретичні основи формування стратегії розвитку торгового флоту” розглядається концептуальний зміст поняття “стратегія”, розкривається сутність і функції основних складових процесу створення стратегії та обґрунтовуються наукові методи і підходи на кожному етапі формування стратегії розвитку національного торгового флоту.
Аналіз наукових положень щодо концептуального визначення стратегії показав, що в науковій літературі немає досить чіткого визначення і виділення в окрему категорію поняття “економічна стратегія” (здебільшого мова йде про організаційно-управлінську чи філософську концепції стратегії). Крім того, необхідно визначитися з даним поняттям стосовно національного торгового флоту. У зв'язку з цим у дисертації пропонується наступне визначення поняття “економічної стратегії розвитку національного торгового флоту.” Це - встановлення обґрунтованих довгострокових економічних цілей розвитку національного торгового флоту, розробка механізмів їх найбільш ефективного досягнення, що припускає одержання максимального доходу і мінімізацію витрат.
Формування стратегії – складний, багатоетапний процес, що є складовою частиною динамічного механізму функціонування і керування підприємством і галуззю. В роботі сформульована концептуальна схема формування і реалізації стратегії. Розкрито сутність і функції основних складових процесу формування стратегії розвитку національного торгового флоту.
Одним із базових етапів цього процесу є стратегічний аналіз. Він виконує описову, діагностичну та прогнозну функції.
Важливим елементом стратегічного аналізу є дослідження та структурування середовища функціонування.
Можна відзначити, що аналіз середовища - це сфера наукових досліджень досить нова для підприємств України і підприємств морського транспорту зокрема. Циклічність світового фрахтового ринку, жорстка конкуренція світових судновласників, міжнародні норми і правила та інші фактори впливають на діяльність і розвиток національного торгового флоту. Вони представляють із себе унікальну комбінацію, що знаходиться в постійному русі, і небезпечно недооцінювати їх роль у функціонуванні морської галузі.
Після критичної оцінки основних існуючих концепцій структурування середовища, автором обґрунтовується доцільність ієрархічної концепції побудови середовища функціонування і пропонується модель структурування середовища національного торгового флоту.
Дослідження об'єкта “національний торговий флот” припускає вибір галузевого рівня розгляду. До факторів зовнішнього середовища в даному випадку відносять фактори: міжнародного судноплавства; світового фрахтового ринку; світової економіки; національної економіки. До факторів проміжного середовища варто віднести: фактори, пов'язані з діяльністю підприємств - суміжників (порти, експедиторські, агентські компанії); фінансових організацій; державних і адміністративних органів; вантажовласників; відправників вантажу; суднобудівних організацій. До внутрішнього середовища в даному випадку відносяться судноплавні підприємства України.
В роботі систематизовані наукові положення і класифікації факторів зовнішнього, проміжного і внутрішнього середовища. До існуючих класифікаційних груп факторів зовнішнього середовища пропонується додати фактор впливу громадських організацій. Це обумовлено посиленням інтеграційних процесів, особливо це стосується морської галузі, у якій існують і значно впливають на діяльність національного флоту такі комерційні і некомерційні організації, як: ЮНКТАД, ІМО, ІНМАРСАТ, БІМКО та інші.
Ефективність процесу формування і вибору стратегії розвитку в значній мірі залежить від ефективності застосування наукових методів і підходів. В даній роботі систематизовано основні моделі підходів до розробки стратегій. А також наукові методи і підходи на основних етапах формування стратегії розвитку національного торгового флоту.
В дослідженні улаштовується необхідність системного підходу до аналізу середовища функціонування.
Відзначається важливість застосування цільового підходу в процесі формування стратегії розвитку національного торгового флоту. Він передбачає визначення цілей розвитку з урахуванням соціально-економічних характеристик, що постійно змінюються завдяки розвитку системи потреб та ресурсів, кількісних та якісних змін у виробничому потенціалі та середовищі функціонування.
Особливу увагу приділено питанню обґрунтування наукових підходів до визначення виробничого потенціалу. Після критичної оцінки трьох основних існуючих методичних підходів до визначення виробничого потенціалу (ресурсного, структурного, цільового) улаштовується необхідність проблемно-орієнтованого підходу при формуванні стратегії розвитку торгового флоту. З його врахуванням пропонується наступне визначення виробничого потенціалу національного торгового флоту. Це – система певним чином організованих, направлених на досягнення цілей розвитку ресурсів, що виконують різноманітні функції в процесі забезпечення здійснення транспортних послуг та, у свою чергу, формують окремі виробничі підсистеми.
В дисертації визнається доцільним використання методу SWOT-аналізу як важливого еле
мента раціоналістичного підходу до розробки і реалізації стратегії.
Систематизовано та оцінено достоїнства і недоліки методів прогнозування та розроблено рекомендації щодо їх застосування в певних умовах.
Систематизовано методи аналізу і постановки цілей у залежності від ступеня їх формалізації.
Обґрунтування методичного забезпечення процесу створення ефективної стратегії потребує відокремлення та дослідження основних виробничо-економічних характеристик підприємств. Тому в роботі створено масив основних виробничо-економічних характеристик судноплавних підприємств та галузі в цілому.
У третьому розділі “Формування стратегії розвитку національного торгового флоту України” розробляється методичне забезпечення процесу формування стратегії розвитку торгового флоту, виділяються цільові напрямки реалізації державної судноплавної політики й улаштовується система принципів прийняття стратегічних рішень щодо національного судноплавства.
Відповідно до викладених складових формування стратегії і систематизованих методів, що використовуються на кожному етапі даного процесу, пропонується методика формування стратегії розвитку національного торгового флоту. Запропонована система показників оптимізує процес прий-няття стратегічних рішень щодо розвитку національного торгового флоту в умовах світового фрахтового ринку.
Формування стратегії розвитку національного флоту неможливо без виявлення цільових аспектів державної судноплавної політики. Система державного забезпечення оптимальності функціонування національного судноплавства, незалежно від форми власності основного капіталу, повинна включати оптимальність податкового регулювання, митної, амортизаційної, інвестиційної, кредитної політики, системи субсидування, екологічного регулювання.
Основні цільові напрямки реалізації державної судноплавної політики зображені на рис. 1.
Розроблені методичні положення щодо формування стратегії розвитку національного торгового флоту повинні застосовуватися на основі системи принципів прийняття стратегічних рішень в області національного судноплавства.
Основним, і визначальним для усіх інших, принципом є досягнення максимальної ефективності на кожному етапі формування і реалізації стратегії. Він передбачає досягнення найбільших результатів при найменших витратах, як у процесі прийняття стратегічних рішень, так і у виробничій діяльності в стратегічному періоді. Ефект від реалізації стратегії розвитку національного торгового флоту в дисертації пропонується визначати відповідно до областей структурування середовища функціонування за формулами (1-4).
Ефект судноплавної компанії від реалізації стратегії розвитку:
Эск = Qjt*(fj - Sjt)*t - *Ct*t , (1)
де Эск - ефект судноплавної компанії від реалізації стратегії розвитку,
Qjt - обсяг перевезень j-того виду вантажу в році t,
fj - середній рівень фрахтових ставок за перевезення j-того виду вантажу обраного сектора фрахтового ринку,
Sjt - собівартість перевезення j-того виду вантажу в році t,
t - коефіцієнт дисконтування коштів,
- коефіцієнт участі компанії у фінансуванні стратегії її розвитку,
Ct - вартість реалізації стратегії розвитку.
Галузевий ефект (ефект на рівні національного флоту) від реалізації стратегії розвитку складе:
Эгал = Эскi , (2)
де Эгал - галузевий ефект від реалізації стратегії розвитку,
Эскi - ефект і-тої судноплавної компанії від реалізації стратегії розвитку.
Ефект на рівні національної економіки :
Эе = Эскi + kіЭскi + bі Эскi , (3)
де Эе - ефект на рівні національної економіки,
Эскi - ефект i-тої судноплавної компанії від реалізації стратегії розвитку,
kі - коефіцієнт, що зв'язує результати функціонування i-тої судноплавної компанії та k-тої компанії суміжників,
bі - коефіцієнт, що зв'язує результати функціонування i-тої судноплавної компанії та b-тої компанії споживачів.
Ефект держави (бюджетний ефект) складе:
Эб = Pt*Ht*t + Wt*t - Ct*t , (4)
де Эб - бюджетний ефект,
Pt - економічні параметри судноплавної компанії, що враховуються при бюджетних відрахуваннях,
Ht - норматив відрахувань у бюджет даного рівня,
t - коефіцієнт дисконтування коштів,
Wt - вартісна оцінка супутніх факторів збільшення бюджетного доходу внаслідок реалізації стратегії розвитку,
- коефіцієнт участі держави у фінансуванні стратегії розвитку,
Ct - вартість реалізації стратегії розвитку.
Важливим принципом формування стратегії розвитку є цілевстановлення і цілереалізація. Усі заходи і шляхи їхнього досягнення спрямовані на постановку і досягнення цілей (стратегічних орієнтирів). Вище запропоноване визначення стратегії розвитку національного торгового флоту повною мірою відповідає даному принципу.
Іншим принципом формування стратегії розвитку національного торгового флоту є альтернативність, селективність. Відповідно до цього принципу повинні існувати заздалегідь визначені та обґрунтовані альтернативи, що можуть використовуватися при зміні стану середовища.
Системність, комплексність та збалансованість передбачають орієнтацію на охоплення окремими стратегіями всіх об'єктів, аспектів діяльності виробничо-економічної системи торгового флоту і взаємозв'язок між ними.
Послідовність і наступність - стратегічні зміни повинні впроваджуватися у визначеному порядку з урахуванням досягнутих результатів і специфічних особливостей процесів і явищ.
Безперервність є одним із важливих принципів усієї стратегічної діяльності. Відхід від безперервності в реалізації стратегічного процесу може повернути виробничу систему в первісну позицію.
Наукова і методична обґрунтованість прийняття стратегічних рішень в області національного транспорту дозволяє досягти оптимальних результатів обраних стратегій, що відповідають умовам зовнішнього і внутрішнього середовища.
Реалістичність, досяжність означають облік особливостей функціонування об'єкта і можливість досягнення визначених параметрів.
Процес формування стратегії розвитку національного торгового флоту повинний відповідати принципу гнучкості, динамічності.
Кількісна і якісна визначеність у формуванні стратегії розвитку дозволяє реально аналізувати існуючу економічну ситуацію і установлювати визначені цільові орієнтири.
Неможливість миттєвого усунення складних багаторівневих проблем обумовлює довгостроковість заходів.
Принцип адекватності розвитку національного торгового флоту механізму функціонування фрахтового ринку передбачає відповідність економічних, технічних, екологічних параметрів вітчизняного торгового флоту конкурентним вимогам ринкового середовища. Крім того, він повинний забезпечувати транспортні потреби країни.
У зв'язку з дефіцитністю ресурсів, поточним станом морського транспорту України, в дисертації відзначається особлива актуальність реалізації принципу сінергізму в процесі розвитку вітчизняного торгового флоту.
Реалізацію принципу сінергізму в процесі розвитку національного торгового флоту пропонується розглянути в трьох площинах:
1. Сінергізм в межах судноплавної компанії.
Одним із напрямків практичної реалізації даного принципу в цьому аспекті є створення стратегії входження на новий сектор фрахтового ринку із сінергетичним використанням ресурсів судноплавної компанії.
Прибуток компанії після реалізації стратегії освоєння нового сектора фрахтового ринку з врахуванням сінергетичного ефекту в роботі пропонується розраховувати за формулою (5):
Эк = Qi*(fi - j*Rij) , (5)
де Эк - прибуток компанії,
Qi - збільшення перевезень і-того виду вантажу,
fi - фрахтова ставка за перевезення однієї тони і-того виду вантажу,
j - коефіцієнт сінергізма j-го виду витрат,
Rij - j-тий вид витрат за перевезення однієї тони i-го вантажу.
2. Реалізація сінергізму в результаті взаємодії декількох судноплавних компаній.
Практичним застосуванням цього процесу може бути виділення декількома компаніями коштів на реалізацію проекту розвитку з наступним спільним використанням його результатів. Наприклад, створення агентської компанії, що представляє інтереси декількох судновласників; проведення спільної рекламної діяльності; створення єдиного диспетчерського пункту; використання одних ремонтних майстерень; спільне проведення навчання плавскладу і керівників.
У даному випадку галузевий сінергетичний ефект являє собою сумарну економію витрат компаній - учасників і може розраховуватися за формулою (6):
Эс = n*R - Ri , (6)
де Эс - галузевий сінергетичний ефект,
n - кількість компаній, що беруть участь у взаємодії,
R - витрати, необхідні для реалізації проекту розвитку,
Ri - витрати кожної судноплавної компанії при участі в проекті.
Сінергетичний ефект кожної компанії буде являти собою економію витрат по реалізації заходу і буде розраховуватися за формулою (7):
Эі = R - Ri , (7)
де Эі - сінергетичний ефект і-тої компанії,
R - витрати, необхідні для реалізації проекту розвитку,
Ri - витрати кожної судноплавної компанії при участі в проекті.
3. У зв'язку з недостатністю ресурсів судноплавних компаній, обмеженістю державних ресурсів і раціональністю ефективного господарювання необхідне використання принципу сінергізма в реалізації державної судноплавної політики.
Одним із практичних застосувань може стати здійснення державою витрат на створення чи залучення ресурсів з наступним використанням результатів реалізації стратегії розвитку усіма чи декількома судноплавними компаніями. Особливу актуальність це має в капіталомістких сферах діяльності. Такими є і наукові розробки в області судноплавства. На сьогоднішній день судноплавні компанії не можуть дозволити собі фінансувати великі наукові дослідження. Проте від ступеня відповідності передовим технологічним і технічним параметрам залежить рівень конкурентноздатності національного торгового флоту. Саме в цьому напрямку необхідна реалізація стратегії підтримки національного торгового флоту на сучасному етапі.
Механізмом її здійснення може бути фінансування наукових досліджень, результати яких використовуються декількома судноплавними підприємствами.
Тоді сінергетичний ефект держави, що полягає в економії витрат бюджетних коштів складе:
Эс = (Pi ti - R) - (Pi ti - n*R) =
= Pi ti + n*R - Pi ti - R = (n-1)*R , (8)
де Эс - сінергетичний ефект держави,
n - кількість судноплавних компаній, що використовують результати розробок,
Pi - приріст надходжень у бюджет від і-тої судноплавної компанії,
R - витрати на наукові дослідження,
ti - коефіцієнт дисконтування коштів.
Ефект держави від реалізації заходу:
Эд = Pi ti – R , (9)
де Эд - ефект держави від реалізації заходу,
Pi - приріст надходжень у бюджет від і-тої судноплавної компанії,
R - витрати на наукові дослідження,
ti - коефіцієнт дисконтування коштів.
Галузевий ефект складе:
Эгал = Эі , (10)
де Эгал - галузевий ефект,
Эі - ефект і-тої судноплавної компанії.
Цільовий напрямок розвитку національного торгового флоту містить у собі стратегію освоєння нових секторів фрахтового ринку, що припускає збільшення провізної спроможності флоту і можливе зменшення собівартості перевезень.
Тоді ефект кожної компанії, що приймає участь у реалізації стратегії розвитку можна розрахувати за формулою (11):
Эі = Q2*(f2 - r2) - Q1*(f1 - r1) , (11)
де Эі - ефект і-тої судноплавної компанії,
Q1 - обсяг перевезень до реалізації стратегії розвитку,
f1 - фрахтова ставка до здійснення стратегічних заходів,
r1 - собівартість перевезення вантажу до впровадження стратегії розвитку,
Q2 - обсяг перевезень після реалізації стратегії розвитку,
f2 - фрахтова ставка після здійснення стратегічних заходів,
r2 - собівартість перевезення вантажу після впровадження стратегії розвитку.
Принципу сінергізма повинні відповідати всі заходи реалізації державної судноплавної політики.
Розглянутий принцип відповідає основним результатам реалізації національних інтересів у частині здійснення ефективної судноплавної політики:
- досягнення макроекономічної ефективності;
- підвищення споживчої ефективності функціонування;
- максимізація підприємницької і галузевої ефективності розвитку.
ВИСНОВКИ
В дисертації розроблено науково-практичні положення щодо формування стратегії розвитку національного торгового флоту, що повинно послужити підвищенню ефективності функціонування галузі морського транспорту, отже економіки країни в цілому.
Проведений аналіз стану світового судноплавства, українського торгового флоту показав доцільність та необхідність застосування чіткої державної судноплавної політики на базі ефективної стратегії розвитку.
Для оптимізації процесу прийняття стратегічних рішень у галузі національного судноплавства запропоновано наступне визначення економічної стратегії розвитку національного торгового флоту. Це - встановлення обґрунтованих довгострокових економічних цілей розвитку національного торгового флоту, розробка механізмів їх найбільш ефективного досягнення, що припускає одержання максимального доходу і мінімізацію витрат.
Діяльність вітчизняної транспортної галузі в значній мірі обумовлюється факторами світової і національної економіки, а також процесами, що визначають стан внутрішнього виробничого потенціалу. В роботі виділено систему факторів, що впливають на розвиток національного торгового флоту, і запропоновано ієрархічну модель середовища його функціонування.
Ефективність процесу формування стратегії в значній мірі залежить від ефективності застосування наукових методів і підходів. У даній роботі систематизовано основні методи й обґрунтовано моделі наукових підходів до розробки стратегії розвитку.
На базі обґрунтованих підходів розроблено методику формування стратегії розвитку національного торгового флоту. Доведено доцільність застосування в даній методиці матричного аналізу потенційних погроз і можливостей, механізму обліку циклічності розвитку.
Виходячи з необхідності застосування чіткої державної судноплавної політики і недостатньої розробки наукових положень із даного питання, виділено основні цільові напрямки її реалізації. Система державного забезпечення оптимальності функціонування національного судноплавства, незалежно від форми власності основного капіталу, повинна включати оптимальність податкового регулювання, митної, амортизаційної, інвестиційної, кредитної політики, системи субсидування, екологічного регулювання.
В роботі обґрунтовано систему принципів, відповідно до яких необхідно здійснювати процес формування стратегії розвитку національного торгового флоту. Визначальним з них є принцип досягнення максимальної ефективності на кожному етапі формування і реалізації стратегії розвитку.
Щодо принципу економічної ефективності розроблено формули розрахунку економічного ефекту реалізації стратегії розвитку відповідно до запропонованої моделі структурування середовища функціонування націона-льного торгового флоту та державної судноплавної політики.
Важливе значення мають принципи цілевстановлення і цілереалізації, альтернативності і селективності, системності, комплексності, збалансованості, послідовності, наступності, безперервності, наукової та методичної обґрунтованості, реалістичності та досяжності, кількісної та якісної визначеності, довгостроковості, адекватності розвитку національного торгового флоту механізму функціонування фрахтового ринку.
Особливу увагу приділено принципу сінергізму, тому що в даний момент не розроблено питання реалізації сінергізму в розвитку національного торгового флоту.
Запропоновано методику розрахунку сінергетичного ефекту судноплавної компанії в процесі виходу на новий сектор фрахтового ринку, у результаті взаємодії декількох судноплавних компаній, а також ефект реалізації принципу сінергізму в частині стратегії реалізації державної судноплавної політики.
ПУБЛІКАЦІЇ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ
1. Печерська Н.В. Концептуальне визначення стратегії розвитку національного флоту // Экономические инновации. Выпуск 8. - Одесса: Институт проблем рынка и экономико-эколо-гических исследований НАН Украины. - 2000. - С. 30 - 34.
2. Печерская Н.В. Целевые аспекты реализации государственной судоходной политики // Збірник наукових праць “Розвиток методів управління та господарювання на транспорті”. Випуск 6. - Одеса: Одеський державний морський університет. - 2000. - С. 5 -10.
3. Печерська Н.В. Визначення виробничого потенціалу судноплавних підприємств // Збірник наукових праць “Розвиток методів управління та господарювання на транспорті”. Випуск 7. - Одеса: Одеський державний морський університет. - 2000. - С. 203 - 208.
4. Печерская Н.В. Основные принципы формирования стратегии развития производственно - экономических систем // Сборник научных трудов Донецкой государственной академии управления. Выпуск 4. - Донецк: Донецкая государственная академия управления. - 2001.- С. 60 - 65.
Печерська Н.В. Основні принципи формування стратегії розвитку національного торгового флоту України. - Рукопис.
Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата економічних наук за спеціальністю 08.07.04. Економіка транспорту і зв’язку – Інститут проблем ринку і економіко-екологічних досліджень НАН України, Одеса, 2002.
В дисертації розроблено науково-практичні положення щодо формування стратегії розвитку національного торгового флоту. В роботі систематизовані основні методи й обґрунтовані моделі наукових підходів до розробки стратегій. На базі обґрунтованих підходів розроблено методику формування стратегії розвитку національного торгового флоту. Виділені основні цільові напрямки державної судноплавної політики. Обґрунтовано систему принципів, відповідно до яких необхідно здійснювати процес формування стратегії розвитку національного торгового флоту. Щодо принципу економічної ефективності запропоновано методику розрахунку економічного ефекту реалізації стратегії розвитку відповідно до розробленої моделі структурування середовища функціонування національного торгового флоту.
Запропоновано методику розрахунку сінергетичного ефекту судноплавної компанії в процесі виходу на новий сектор фрахтового ринку, у результаті взаємодії декількох судноплавних компаній, а також ефект реалізації принципу сінергізму в частині стратегії реалізації державної судноплавної політики.
Ключові слова: стратегія, флот, ефективність, фрахтовий ринок, розвиток, доходи, витрати, сінергізм.
Печерская Н.В. Основные принципы формирования стратегии развития национального торгового флота Украины. - Рукопись.
Диссертация на соискание научной степени кандидата экономических наук по специальности 08.07.04. Экономика транспорта и связи. – Институт проблем рынка и экономико-эколо-гических исследований НАН Украины. Одесса, 2002.
В диссертации разработаны научно-практические положения по вопросу формирования стратегии развития национального торгового флота, что должно послужить повышению эффективности функционирования отрасли морского транспорта, а, следовательно, экономики страны в целом.
Морская транспортная отрасль является базовой составной частью производственной инфраструктуры Украины, важным источником пополнения государственного бюджета, важным фактором обеспечения международных экономических отношений. Отмечается экономическая целесообразность расширения экспорта транспортных услуг как эффективного вида внешнеэкономической деятельности.
Проведенный анализ состояния мирового судоходства, украинского флота показал необходимость применения четкой государственной судоходной политики на базе эффективной стратегии развития.
Следует отметить, что в настоящее время нет достаточно четкого определения экономической стратегии развития национального торгового флота. В диссертации предлагается следующее ее определение. Это - установление обоснованных долгосрочных экономических целей развития национального торгового флота, разработка механизмов их наиболее эффективного достижения, что предполагает получение максимального дохода и минимизацию издержек.
Формирование стратегии - сложный, многоэтапный процесс, который является составной частью динамичного механизма управления предприятием и отраслью. В работе сформулирована концептуальная схема создания и реализации стратегии.
Раскрыта сущность и функции основных составляющих процесса формирования стратегии развития национального торгового флота.
Деятельность отечественной транспортной отрасли в значительной степени определяется факторами мировой и национальной экономики, а также процессами, определяющими состояние внутреннего производственного потенциала.
В работе выделена система факторов, влияющих на развитие национального торгового флота, и предложена иерархическая модель среды его функционирования.
Эффективность процесса формирования и выбора стратегии развития в значительной степени зависти от эффективности применения научных методов и подходов. В данной работе систематизированы основные методы и обоснованы модели научных подходов к разработке стратегий.
На базе обоснованных подходов разработана методика формирования стратегии развития национального торгового флота. Доказана целесообразность применения в данной методике матричного анализа потенциальных угроз и возможностей, механизма учета цикличности развития.
Исходя из необходимости применения четкой государственной судоходной политики и недостаточной разработкой научных положений по данному вопросу, выделены основные целевые направления ее реализации.
Система государственного обеспечения оптимальности функционирования национального судоходства, независимо от формы собственности основного капитала, должна включать оптимальность налогового регулирования, таможенной, амортизационной, инвестиционной, кредитной политики, системы субсидирования, экологического регулирования.
В работе обоснована система принципов, в соответствии с которыми необходимо произ-водить формирование стратегии развития национального торгового флота.
Определяющим является принцип достижения максимальной эффективности на каждом этапе формирования и реализации стратегии развития.
Относительно принципа экономической эффективности предложена методика расчета экономического эффекта реализации стратегии развития национального торгового флота в соответствии с предложенной моделью структурирования среды его функционирования и государственной судоходной политикой.
Важное значение имеют принципы целепостановки и целереализации, альтернативности и селективности, системности, комплексности, сбалансированности, последовательности, приемственности, непрерывности, научной и методической обоснованности, реалистичности и достижимости, количественной и качественной определенности, долгосрочности, адекватности развития национального торгового флота механизму функционирования фрахтового рынка.
Особое внимание уделено принципу синергизма, т. к. в данный момент не разработаны методические положения по вопросу реализации синергизма в развитии национального торгового флота.
Предложена методика расчета синергетического эффекта судоходной компании в процессе выхода на новый сектор фрахтового рынка, в результате взаимодействия нескольких судоходных компаний, а также эффект реализации принципа синергизма в части стратегии осуществления государственной судоходной политики.
В работе разработаны практические аспекты реализации основних принципов фор-мирования стратегии, максимизирующие как общенациональные, так и предпринимательские результаты.
Положения, разработанные в диссертационном исследовании, могут быть использованы государственными органами в процессе формирования стратегии развития отрасли, а также руководителями судоходных пред-приятий для повышения конкурентоспособности и максимизации предпринимательского дохода компании.
Ключевые слова: стратегия, флот, эффективность, фрахтовый рынок, развитие, доходы, затраты, синергизм.
Pechersky N. V. Main principles of forming of Ukraine national merchant fleet development strategy. – Manuscript.
The thesis for candidates degree by speciality 08.07.04 – Economics of transport and communication – The Institute of problems of market and economic-ecological researches National Ukraine Academy of Science, Odessa, 2002.
The thesis is devoted to theoretical and practical statements for national merchant fleet strategy forming. Main methods were systematized and scientific approaches to strategy forming were grounded.
On this basis methodology of forming of national merchant fleet development strategy was worked out. Maine purposes of state navigation policy were picked out.
National merchant fleet development strategy forming principles
system had scientifically grounded.
Methods of economic effect calculation was proposed.
Methodology of synergy effect calculation was worked out on state, branch and marine enterprise level.
Thesis statements increase efficiency of national merchant fleet functioning .
Key words: strategy, merchant fleet, efficiency, charter market, development, profit, expenses, synergy.
Підписано до друку 14.02.2002
Формат паперу 60*84/16
Ум. друк. арк. 1,0.
Папір офсетний
Тираж 100 примірників.
Замовлення № 42/2002
Друкарня №1 т.о.в. “Автограф”.
65044, Одеса, Французький бульвар, 29
