ІНСТИТУТ РЕГІОНАЛЬНИХ ДОСЛІДЖЕНЬ

ПЕНЦАК ТАРАС ГРИГОРОВИЧ

УДК 331: 674 (477.83)

СОЦІАЛЬНО-ЕКОНОМІЧНІ ТА ОРГАНІЗАЦІЙНІ ФАКТОРИ РАЦІОНАЛЬНОГО ВИКОРИСТАННЯ ТРУДОВОГО ПОТЕНЦІАЛУ В УМОВАХ ТРАНСФОРМАЦІЇ ЕКОНОМІКИ

(на прикладі виробничих систем деревообробної галузі промисловості Львівської області)

Спеціальність: 08.09.01 - Демографія, економіка праці, соціальна економіка і політика

АВТОРЕФЕРАТ

дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата економічних наук

Львів – 2002

Дисертацією є рукопис

Робота виконана в Інституті регіональних досліджень НАН України

Науковий керівник: академік НАН України

доктор економічних наук, професор

Долішній Мар’ян Іванович

Інститут регіональних досліджень НАН України, директор

Офіційні опоненти: доктор економічних наук, професор

Лібанова Елла Марленівна

Рада по вивченню продуктивних сил

України НАН України, завідувач відділу

кандидат економічних наук, доцент

Заблоцький Богдан Федорович Львівська комерційна академія, доцент

Провідна установа: Науково-дослідний економічний інститут Міністерства

економіки та з питань європейської інтеграції України,

відділ гуманітарної політики, людського розвитку

і споживчого ринку, м.Київ

Захист відбудеться 8 липня 2002 року о 14 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д .154.01 по захисту дисертацій на здобуття наукового ступеня доктора наук в Інституті регіональних досліджень НАН України за адресою: 79026, м.Львів, вул. Козельницька 4.

З дисертацією можна ознайомитись в бібліотеці Інституту регіональних досліджень НАН України за адресою: 79026, м.Львів, вул. Козельницька 4.

Автореферат розісланий 4 червня 2002 року.

Вчений секретар спеціалізованої вченої

ради, кандидат економічних наук Жовтанецький В.І.

Загальна характеристика роботи

Актуальність теми дослідження. Проблеми раціонального використання трудового потенціалу особливо актуальні не тільки у зв'язку зі значними кризовими тенденціями, що мають місце в розвитку економіки України, але і з глибокими якісними її трансформаціями, спричиненими переходом від командно-адміністративної до ринкової системи. Процеси, притаманні для перехідного етапу в розвитку економіки, найсильніше позначаються на особливостях зайнятості, соціального захисту та раціонального використання трудового потенціалу, що є певною мірою індикатором процесів трансформування вітчизняної економіки. В цих умовах особливої ваги набуло в економічній науці питання не лише формування, але й збереження та подальшого розвитку трудового потенціалу.

Формування та розвиток трудового потенціалу не обмежується активізацією демографічної політики, покращенням здоров’я широких верств населення, впровадженням в життя комплексу соціальних та економічних реформ. Прогрес, зокрема, науково-технічний, кожного суспільства базується також на відповідному вимогам часу розвитку базової та професійної освіти. Тому, крім заходів щодо формування належного рівня трудового потенціалу, надзвичайно актуальним є питання раціонального використання сформованого рівня його якості, що передбачає економічний та соціальний захист населення.

Трудовим потенціалом країни та її регіонів в часи існування СРСР займалося багато вчених, зокрема, Г.Сергеєва, Л.Чижова, В.Костаков, А. Попов. Трудовий потенціал трактувався ними переважно з точки зору трудових ресурсів. Одночасно розпочалось формування наукових шкіл Києва, Харкова, Одеси, Львова та інших міст України, що займаються даною проблематикою. Помітним внеском у розуміння справжньої суті трудового потенціалу була позиція С.І. Пирожкова, що трактував даний феномен як сукупність демографічних, соціальних і духовних характеристик і якостей працеактивного населення, які реалізовані або можуть бути реалізовані у межах і через існуючий у даному суспільстві процес праці та громадської діяльності.

Поняття “трудовий потенціал” набуває ще більш конкретного змісту і принципово нових якісних характеристик у працях львівських вчених, що запропонували розглядати його як соціально-трудовий потенціал. В цілому, в сучасних умовах, трудовий потенціал розглядається як поліфакторне явище, рівень розвитку якого детермінується діянням чинників різноманітного походження. Істотний внесок в розробку різних аспектів цієї складної і багатопланової проблеми здійснили Бандур С.І., Богиня Д.М., Бондар І.К., Васильченко В.С., Вовканич С.Й., Дмитренко А.Г., Долішній М.І., Злупко С.М., Краснов Ю.М., Лібанова Е.М., Лукінов І.І., Мікловода В.П., Мандибура В.О., Маслова І.С., Онікієнко В.В., Павловська Н.О., Писаренко С.М., Пітюлич М.І., Савченко В.А., Титова Н.А., Фотеєва Є.В., Чумаков Л.Д., Шляпіна Н.А. та інші вчені.

Основними факторами, що впливають на раціональне використання трудового потенціалу є організаційні та соціально-економічні. Так, відомо, що головним джерелом існування більшості зайнятого населення в країні залишається праця на підприємствах промисловості різних форм власності, будівництва і транспорту, у сільському господарстві і т.д. При цьому основним джерелом формування сімейного бюджету виступає заробітна плата, мінімальний рівень якої при існуючій інфляційній ситуації не завжди відповідає прожитковому мінімуму. Вагомими мотивами для працездатних громадян є також належні умови праці та можливість реалізовувати свої здібності. Для соціального захисту населення в Україні використовуються як успадковані від командної системи методи, так і методи, народжені в нових соціально-економічних умовах. Сам соціальний захист працюючих також відіграє роль мотивації до того чи іншого роду діяльності та є одним з факторів раціонального використання трудового потенціалу виробничих систем, в тому числі і в деревообробній та целюлозно-паперовій галузі промисловості. В процесі трансформації економіки створюються інші форми господарської діяльності, врахування яких вимагає істотного удосконалення статистичної інформації. Ці розрахунки потрібно вчасно методично забезпечувати, щоб мати реальну картину глибоких змін у оплаті праці, оскільки, підприємства часто визначають своїм працівникам заробітну плату, не рахуючись із рівнем продуктивності праці, цін та іншими економічними вимогами.

Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Обраний напрям дисертаційного дослідження пов’язаний з науковою темою, яка виконується в Інституті регіональних досліджень НАН України (“Механізм реалізації регіональної політики в умовах формування національної економіки” № державної реєстрації 0100U002572).

Мета і основні завдання наукового дослідження. Метою дисертаційної роботи є обгрунтування теоретико-методологічних основ раціонального використання трудового потенціалу виробничих систем, дослідження впливу соціально-економічних та організаційних факторів на рівень використання трудового потенціалу, розробка методичних рекомендацій щодо визначення оцінки величини та рівня використання трудового потенціалу.

Реалізація мети зумовила необхідність вивчення і розв’язання таких завдань:

· Визначити вплив трансформації економіки на використання трудового потенціалу виробничих систем.

· Виявити домінуючі фактори раціонального використання трудового потенціалу в деревообробній галузі промисловості.

· Дослідити соціально-демографічну та професійну структуру трудового потенціалу деревообробних підприємств Львівської області.

· Проаналізувати рівень використання сформованого трудового потенціалу в системі деревообробної промисловості.

· Дослідити ринкові механізми раціонального використання трудового потенціалу.

· Визначити основні напрями соціально-економічного та правового механізму раціонального використання трудового потенціалу.

· Розробити інформаційне забезпечення комплексної програми підвищення якості та раціонального використання трудового потенціалу виробничих систем деревообробної галузі промисловості в умовах трансформації економіки.

· Оцінити наявні методичні підходи у визначенні величини рівня використання трудового потенціалу регіону та галузі та запропонувати власні методичні підходи до оцінки величини і рівня його використання.

Об’єктом дослідження є трудовий потенціал підприємств та виробничих систем деревообробної та целюлозно-паперової галузі промисловості Львівської області.

Предметом дослідження виступають соціально-економічні та організаційні фактори раціонального використання трудового потенціалу деревообробної та целюлозно-паперової галузі промисловості Львівської області.

Методологія і методи дослідження. Теоретичною основою слугували наукові праці та дослідження вітчизняних та зарубіжних вчених щодо: методології соціально-трудового потенціалу регіону; виміру максимально можливого фонду часу, яким володіє конкретна сукупність працівників галузі при оптимальних (в даних умовах) інтенсивності, якості і продуктивності праці; комплексної оцінки трудового потенціалу, що грунтується на багатокритеріальній оптимізації або теорії групового вибору; чинне законодавство України та нормативно-довідкова документація у сфері соціально-економічного розвитку; офіційна статистична інформація, звітність деревообробних підприємств та виробничих систем; методи економіко-математичного моделювання, статистичні методи.

Наукова новизна одержаних результатів дисертаційної роботи полягає в наступному:

· Вперше розглядаються організаційні та соціально-економічні чинники як основні детермінанти раціонального використання трудового потенціалу виробничих систем деревообробної та целюлозно-паперової галузі.

· Категорія ризику на галузевому ринку праці регіону розглядається через призму: джерело ризику - це сукупність соціально-економічних та організаційних факторів, які спричиняють невизначеність у ситуації неминучого вибору.

· Запропоновано структуру виробничого колективу деревообробної галузі промисловості, яка відображає внутрішню побудову колективу з виділенням організаційного підпорядкування та неофіційного впливу окремих соціальних груп на колектив в цілому.

· Розроблено інструментарій інформаційного забезпечення комплексної програми підвищення якості та раціонального використання трудового потенціалу виробничих систем деревообробної галузі промисловості в умовах трансформації економіки, метою котрої є - забезпечення на найближчі п'ять років і на більш віддалену перспективу прискорення темпів росту продуктивності праці в деревообробній галузі на основі використання досягнень науково-технічного прогресу, включення соціальних чинників в систему економічного зростання, попередження негативних наслідків інтенсифікації виробництва для здоров'я працівників, а також населення, що проживає в зоні впливу конкретних промислових об'єктів.

· Запропоновано власні методичні підходи до оцінки величини і рівня використання трудового потенціалу виробничих систем, які полягають у визначенні соціальних груп – детермінант, котрі формують трудовий потенціал та груп, що незадіяні у галузі.

· Розроблено математичні моделі визначення оцінки величини та рівня використання трудового потенціалу, запропоновано математичну модель оптимального рівня використання трудового потенціалу галузі.

Практичне значення одержаних результатів. Практичне значення дисертаційного дослідження полягає у розробці інформаційного забезпечення комплексної програми підвищення якості та раціонального використання трудового потенціалу, а також математичної моделі оптимального рівня використання трудового потенціалу, котрі можуть використовуватись при розробці програм соціально-економічного розвитку регіону (лист Львівської обласної державної адміністрації № 5/18 – 1800/1-10 від 21.05.2002 р; лист управління промисловості, транспорту та зв’язку Львівської обласної державної адміністрації № 1 – 1/213-3 від 20.05.2002 р.).

Апробація результатів дисертації. Основні положення дисертації доповідались і обговорювались на: наукових семінарах Інституту регіональних досліджень НАН України, V Міжнародному конгресі українських економістів “Україна в ХХІ столітті: концепції та моделі економічного розвитку”. Львів, 22-26 травня 2000 року, Міжнародній науково-практичній конференції “Регіональна науково-технічна політика: інноваційний розвиток та інформаційний простір” (29-30 червня 2000 р. м. Львів.

Особистий внесок здобувача. Усі наукові результати, що викладені в дисертації і винесені на захист, отримані автором одноосібно. З наукових праць, опублікованих у співавторстві, у дисертації використано лише ті ідеї і положення, які є результатом особистих досліджень автора.

Публікації. Основні положення дисертації опубліковано в шести наукових статтях, котрі надруковано у фахових виданнях; чотири з них належать одноосібно авторові.

Структура та обсяг роботи. Обсяг дисертації – 193 сторінок тексту в комп’ютерному наборі. Робота складається зі вступу, трьох розділів, висновків, списку використаних джерел, у тому числі 6 рисунків і 26 таблиць; наведений список використаних джерел містить 227 позиції; подаються додатки.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ ДИСЕРТАЦІЇ

Актуальність проблем пов’язаних з кількісним та якісним визначенням рівня використання трудового потенціалу в умовах трансформації економіки, недостатня їх висвітленість у вітчизняній літературі, відсутня прив’язаність до конкретних галузей, мета дисертаційного дослідження зумовили наступну структуру дисертаційної роботи.

У першому розділі “Теоретико-методологічні засади використання трудового потенціалу виробничих систем” висвітлено значення використання трудового потенціалу в умовах перехідної економіки, основні проблеми на ринку праці, здійснено огляд їх трактування у зарубіжних та вітчизняних публікаціях.

Основним напрямком роботи в даній ситуації виступає адаптація підприємств, і зокрема трудового колективу, до умов ринкової економіки, що означає зміну самих принципів господарювання на нові, котрі притаманні виробничим відносинам при якісно новому підході до використання виробничого потенціалу і трудових ресурсів. Вдалий добір робітників та службовців, ефективне застосування їхньої праці і задоволення їхніх економічних та соціальних потреб – важливе завдання керівників підприємств різних галузей національної економіки.

Формування кадрового потенціалу підприємств залежить від розвитку інфраструктурного забезпечення регіональних центрів зайнятості. В дисертаційній роботі зазначається, що сучасний ринок праці вимагає високої мобільності працездатного населення, поінформованості як потенційних працівників, так і роботодавців. Крім того, за умов сучасного науково-технічного прогресу необхідною стає умова постійного підвищення кваліфікаційного та освітнього рівня трудового потенціалу. Однак, у зв’язку з наявними недосконалими мотиваційним механізмом, політикою оплати праці та соціально-економічною політикою в цілому саме ця умова виявляється суттєвою перешкодою на шляху ефективного функціонування виробничих систем. Нами встановлено, що у деревообробній та целюлозно-паперовій галузі промисловості, для виходу з кризи та ефективної діяльності першочергове значення має вирішення наступних завдань:

· зупинення спаду виробництва і його стабілізація;

· випуск конкурентоспроможних і екологічно чистих товарів;

· впровадження нових і ефективних технологій;

· підготовка висококваліфікованих кадрів із врахуванням зарубіжного та вітчизняного досвіду.

В таких умовах особливої актуальності набуло питання формування, збереження та використання не тільки трудового потенціалу в цілому, але і одночасний якісний поступ всіх його компонент – соціально-демографічної, мотиваційної, освітньої, екологічної тощо.

Подальший аналітичний огляд показників трудової діяльності провідних підприємств деревообробної галузі промисловості Львівської області, а також опитування працівників цих підприємств виявили фактори, які найбільш вагомо впливають на раціональне використання компонент трудового потенціалу. Особлива увага в даному випадку приділяється демографічній компоненті, кризовий стан якої не дає змоги природному повноцінному відтворенню населення країни, більшості її регіонів, в тому числі його працеактивної частини. Так, зниження трудового потенціалу кожного регіону відбувається, перш за все, в результаті зменшення чисельності працездатного населення. Тобто, соціально-демографічна криза, що викликала загальне погір-шення умов відтворення населення, соціально-психологічний дискомфорт, загострення екологічної проблеми, яка ще більше ускладнилася Чорнобильською катастрофою, непевність у швидкій зміні ситуації на краще, змушують більшість громадян в більшій мірі, ніж раніше, обмежувати чисельний склад їхніх сімей. Невід-повідність між зростанням суспільно необхідних витрат на відтворення населення та ресурсів, які спеціально виділяються державою з цією метою, призвела до скорочення кількості народжень до рівня, що не забезпечує навіть простого відтворення поколінь.

Як наслідок демографічної кризи, в деревообробній галузі, так і в промисловості області в цілому характерним є істотне зниження середньої чисельності зайнятого персоналу (рис. 1).

Зниження рівня розвитку економіки в результаті розриву виробничих зв’язків з рядом постсоціалістичних країн зумовили, в певній мірі, зниження загального рівня кваліфікації зайнятих на підприємствах деревообробної та целюлозно-паперової галузі. Втрата кваліфікації відбувалась за рахунок низького рівня заробітної плати висококваліфікованих робітників, що зумовило відтік робочої сили на малокваліфіковані, але з вищою заробітною платою робочі місця в приватному секторі або і в ближньому зарубіжжі. Проте, в результаті структурних змін в економіці завдяки нововведенням відбуваються динамічні зміни в галузях промисловості, виявляється надлишок або нестача спеціалістів. Зокрема, за сучасних умов різко зростає попит на молодих спеціалістів з вищою освітою, знанням іноземних мов, персонального комп’ютера та зі стажем роботи в конкретній галузі промисловості. До найбільш вагомих факторів зниження рівня використання трудового потенціалу виробничих систем в дисертації віднесено також низький рівень технічного озброєння підприємств. Протягом значного періоду часу не проводилось, наприклад, оновлення основних фондів деревообробних підприємств (рис. 2), що призвело до втрати конкурентоздатності та екологічності їхньої продукції на ринку товарів. Як наслідок, більшість підприємств працює на 10-30% виробничих потужностей, що зумовлює додаткове вивільнення трудових ресурсів. У порівнянні з промисловістю регіону в цілому основні виробничі фонди деревообробної та целюлозно-паперової галузі оновлюються значно повільніше.

Одночасно, широке впровадження у виробництво досягнень науково-технічного прогресу сприяє зменшенню фізичних зусиль у трудовому процесі, полегшує працю, але в ряді випадків погіршує її умови. Специфіка роботи деревообробного обладнання характеризується значним ступенем вібрації, шуму, здатності до підвищення запиленості виробничих приміщень. Використання деяких видів сировини, техніки та технології створює в робочій зоні підвищену запиленість, загазованість, іонізуюче випромінювання та інші явища, що негативно впливають на людський організм. Праця працівника на механізованих поточних і автоматичних лініях є вкрай монотонною і складається з невеликої кількості нетривалих операцій, що багаторазово повторюються. Тривале перебування в таких умовах викликає професійні захворювання та ранню інвалідність. Впроваджувані нині заходи з охорони праці недостатньо ефективні оскільки вони більшою частиною спрямовані не на вилучення джерел виробничих шкідливостей, що вимагає значних капітальних вкладень, а на компенсацію за роботу в шкідливих умовах. Втрата працездатності робітників зі стажем безпосередньо відбивається на якості продукції, а звідси і на її рентабельності, що в кінцевому підсумку зумовлює економічний спад виробництва.

Дисертант наголошує на необхідності врахування зазначених вище груп чинників в механізмі раціонального використання трудового потенціалу деревообробної та целюлозно-паперової галузі промисловості, особливо, економічної складової (розмір заробітної плати), екологічної (екологічність виробництва), соціальної (соціальний захист працівників, зокрема таких, що частково чи повністю втратили працездатність), організаційно-економічної (участь в управлінні підприємством), техніко-технологічної (стан обладнання та виробничих приміщень).

У другому розділі дисертаційної роботи “Соціально-економічна оцінка стану використання трудового потенціалу у виробничих системах” на основі обгрунтованих автором факторів впливу представлено детальний аналіз соціально-демографічної та професійної структури трудового потенціалу деревообробної галузі промисловості. В основі аналізу лежить конкретна виробнича система та внутрішні взаємозв’язки між її структурними ланками.

На основі аналізу соціологічного опитування та аналізу організаційних та виробничих структур провідних підприємств деревообробної галузі промисловості Львівської області, впливу на організацію виробничого процесу окремих соціальних груп в дисертаційній роботі пропонується структурна модель виробничого колективу деревообробної галузі.

Всі ті соціальні явища і процеси, котрі відбуваються на окремому підприємстві деревообробної галузі, є конкретною формою прояву загальних соціальних процесів суспільного розвитку галузі, і в сфері матеріального виробництва зокрема. Загальні принципи розвитку виробничих відносин, дія об’єктивних законів розвитку суспільства визначають характер і закономірності перебігу соціальних процесів в межах окремих підприємств. Соціальна структура означає не тільки внутрішню побудову колективу, а і взаємозв’язки, взаємовідносини, взаєморозташування структурних елементів в їх сукупності як цілісної системи. Тому, запропонована модель виробничого колективу відображає організаційне підпорядкування, тобто, можливість прямого керування, та неофіційний вплив окремих соціальних груп (вплив на виробничу дисципліну, відношення до керівництва, організація страйків, настрої колективу) (рис. 3).

Згідно результатів соціологічного опитування, проведених автором серед вибірки 225 респондентів, що становить 15% від загальної кількості працівників семи провідних підприємств деревообробної галузі, найбільш вагомими є вікові групи 40-46 і 47-53 років, що в загальному охоплюють 52,8% респондентів. В даний час, вікова структура в галузі змістилась в сторону домінування осіб старшого віку, оскільки молодь все менше поступає на підприємства у зв’язку з важкими умовами праці на них та низькою її оплатою. Одночасно зростає частка працівників пенсійного віку, котрим керівництво підприємства не в змозі знайти заміну та які не бажають виходити на пенсію за рахунок невисокого її розміру. Як наслідок цього - збільшення чисельності працівників пенсійного і передпенсійного віку.

Рис. 3. Структура виробничого колективу підприємства деревообробної галузі промисловості.

На основі дослідження зроблено висновок, що вагомою проблемою зайнятості виступає не безробіття, а неефективне використання працевлаштованої робочої сили, в першу чергу, тих робітників, що знаходяться у вимушених простоях – 28,5%. В зв’язку з цим значну частину формально зайнятого населення непокоїть загроза втрати роботи, а звідси і засобів для життя.

Згідно проведеного аналізу, дисертант доводить, що ситуація на галузевому ринку праці в сучасних умовах набуває принципово нових рис. Багаторічне приховане безробіття (44,2% працюючих галузі) та обумовлений ним дефіцит робочої сили набуває все більших обсягів. Спад виробництва з однієї сторони, і низький рівень організації виробництва - з другої збільшують масштаби недовикористання праці робітників, що призводить до значних втрат робочого часу – 40%.

В цілому по Україні, в результаті впровадження ринкових перетворень, підприємства, поставлені у рамки самовиживання при малих виробничих потужностях і нестачі грошових ресур-сів для оплати праці, змушені самостійно шукати споживачів та ринки збуту, зменшувати кількість працівників, тим самим поповнюючи ряди безробітних. То на деревообробних підприємствах Львівської області ситуація дедалі загострюється, спостерігаються подальші втрати робочого часу, що свідчить про неефективне використання наявних трудових ресурсів. Крім того, спостерігаються суттєві збої у відтворенні професійно-кваліфікаційної структури зайнятих. Не реалізується в належних масштабах вибуття працівників старшого віку по багатьох професійно-кваліфікаційних групах. Тим самим ставиться під загрозу розвиток провідних галузей промисловості і, в першу чергу, деревообробної, де частка працівників пенсійного віку є одною з найвищих.

Акцентуючи значення демографічної сторони відтворювального процесу, дисертант вказує на те, що соціально-економічна криза різко загострила негативні тенденції, які були притаманні відтворенню населення України ще у попередні десятиліття. Процес зниження дітородної активності населення обумовлений цілою низкою груп факторів, до яких, зокрема, належить зниження життєвого рівня більшості населення України, знаходження значної частки його за межею малозабезпеченості, що викликане соціально-економічними труднощами перехідного періоду.

Отже, у результаті соціально-економічної оцінки використання трудового потенціалу, можна висунути твердження, що сьогодні у сфері соціально-економічних відносин склалась ситуація, коли заробітна плата втратила свою провідну роль у формуванні доходів українських сімей, і більшість сімей відкинуті за межу бідності, це останнє є найбільш вагомою причиною зниження рівня відтворення трудового потенціалу, зокрема, на підприємствах деревообробної та целюлозно-паперової галузі промисловості Львівської області. Дана тенденція простежується і в решті галузей промисловості Львівської області (табл. 1).

Таблиця 1.

Середньорічна чисельність промислово-виробничого персоналу деревообробної галузі промисловості Львівської області в другій половині 90-их років

Галузь промисловості | 1995 | 1996 | 1997 | 1998 | 1999 | 2000

Тисяч осіб

Промисловість всього | 292,7 | 260,3 | 232,0 | 215,7 | 200,8 | 178,9

Деревообробна та целюлозно-паперова | 20,2 | 20,7 | 19,4 | 15,9 | 16,0 | 12,7

Таким чином за проведеним у розділі аналізом рівня використання трудового потенціалу деревообробних підприємств Львівської області найбільш вагомими факторами використання трудового потенціалу є низький рівень організації виробничого процесу (втрати робочого часу, приховане безробіття) та невідповідність заробітної плати соціальним і економічним потребам працівників. Отже, саме ці фактори є визначальними при формуванні програм раціонального використання трудового потенціалу галузі.

У третьому розділі “ Стратегія розвитку і раціонального використання трудового потенціалу виробничих систем” розглядаються основні соціально-економічні програми, котрі виконуються або перебувають у стадії розробки, їх правове забезпечення. Основними завданнями реалізації програм є раціональне використання трудового потенціалу в його кількісному та якісному вимірах. При цьому звертається увага на забезпечення міжгалузевих та міжрегіональних зв'язків, пріоритетність фінансування, що визначає обов'язкове включення до державного бюджету видатків, необхідних для реалізації регіональних програм із найважливіших соціально-економічних проблем, конкурсні засади формування програм, їх всебічна експертиза; керованість, а отже, створення організаційно-економічного механізму управління, контроль за формуванням і реалізацією програм, їх єдиний облік і взаємоузгодженість.

У виробничих системах деревообробної галузі промисловості пріоритет надається питанню інвестування, як джерелу фінансування, зокрема, зростає роль іноземних інвестицій, як засобу, що сприятиме залученню у виробничі системи досягнень науково-технічного прогресу, засвоєнню передового досвіду управління, додаткових матеріальних засобів. Додатково акцентується увага на тому, що інтерес інвесторів зростає стосовно виробничих систем деревообробної та целюлозно-паперової галузі промисловості, що значно покращує ефективність їх роботи, конкурентоздатність та екологічність їх продукції. Крім того, в даній галузі триває процес приватизації і, як наслідок, відбувається певне дроблення великих деревообробних та меблевих виробничих систем, утворюється значна кількість дочірних та малих підприємств, діяльність котрих є більш ефективною, оперативною та гнучкішою ніж їх попередників. Як результат дроблення та створення нових підприємств значної гостроти набуває проблема в залученню та перепідготовці кадрів. Так, при створенні нового підприємства, інвестора та засновника, насамперед, цікавить кількість та якісний склад трудового потенціалу для даного виробництва.

Тому, надзвичайно актуальним є питання про кількісні критерії якісного розвитку трудового потенціалу різних соціальних систем. При цьому, основною компонентою трудового потенціалу, на нашу думку, слід вважати соціально-економічну, визначальним критерієм якої є зайнятість працеактивного населення.

Грунтуючись на дослідженнях провідних українських вчених, в дисертаційній роботі обгрунтовується доцільність розробки програми, котра охоплює комплекс завдань і заходів, спрямованих на підвищення якості та раціонального використання трудового потенціалу виробничих систем. Дана програма, на нашу думку, дозволить виявити найбільш вагомі соціально-економічні важелі прискорення темпів росту продуктивності праці в деревообробній та целюлозно-паперовій галузі. Ця програма охоплює комплекс взаємопогоджених демографічних, науково-технічних, екологічних, соціально-економічних, медико-біологічних та інших завдань і заходів, спрямованих на підвищення якості та раціонального використання трудових ресурсів виробничих систем. Програма може бути реалізована за умов наявності відповідної системи управління, організації та контролю реалізації завдань. Мета програми - забезпечити на найближчі п'ять років і на більш віддалену перспективу прискорення темпів росту продуктивності праці в деревообробній галузі на основі використання досягнень науково-технічного прогресу, включення соціальних чинників в систему економічного зростання, попередження негативних наслідків інтенсифікації виробництва для здоров'я працівників, а також населення, що проживає в зоні впливу конкретних промислових об'єктів.

Базуючись на сучасних вимогах, дана програма включає перелік головних заходів та табличні матеріали, що містять вихідні (базові) дані та заплановані кінцеві завдання за терміном їх виконання. Підсумковою є таблиця, що відображає динаміку демографічного складу працівників виробничої системи.

Подібним чином складаються таблиці по всіх розділах програми, причому їх загальна кількість залежить від величини виробничих систем, складності їх організаційної структури та виконуваних функцій. Загальним для всіх таблиць повинно бути наступне: а) по-вертикалі послідовно перераховуються показники, що відображають сутність конкретного розділу програми; б) по-горизонталі наводяться числові дані по кожному показнику за рік, прийнятий за базовий, та на найближчі 5 років. Але, запропоновані методичні підходи у вигляді програми все таки не вирішують повністю питання оцінки рівня розвитку трудового потенціалу виробничих систем.

При оцінці якості трудового потенціалу, у деревообробній і целюлозно-паперовій промисловості виникають проблеми з її виміром, зокрема, еталонністю можливого рівня використання та заданням шкали показників. Тому, на нашу думку, слід розрізняти величину трудового потенціалу деревообробної і целюлозно-паперової промисловості та рівень використання трудового потенціалу в цій галузі. При цьому рівень використання трудового потенціалу може бути потенційним (при умові використання всіх людських, організаційних, технічних і технологічних ресурсів галузі) і реальним (таким, який є в дійсності в залежності від поточних реалій функціонування деревообробної і целюлозно-паперової промисловості).

Як потенційний так і реальний рівень використання трудового потенціалу детермінуються різними соціальними групами населення (табл. 2).

Таким чином, в умовах трансформації економіки, постає завдання збільшення рівня використання трудового потенціалу, покращуючи при цьому показники господарської діяльності підприємства. Тобто, необхідно знайти оптимальне співвідношення задіяних в галузі соціальних груп – детермінант (Хі), при якому враховується вплив окремої групи на результат виробничої діяльності колективу в цілому ( вагові коефіціенти Сі ). При якому рівень використання не може перевищувати величину трудового потенціалу галузі і обмежена кількість працівників по окремих соціальних групах – детермінантах.

Таблиця 2.

Детермінанти рівня використання трудового потенціалу деревообробної і целюлозно-паперової промисловості

Соціальні групи населення - детермінанти:

Потенційного рівня використання трудового потенціалу | Реального рівня використання трудового потенціалу*

зайняті в деревообробній і

целюлозно-паперовій промисловості* | зайняті в деревообробній і

целюлозно-паперовій промисловості*

самозайняті, які виготовляють

аналогічну продукцію* | самозайняті, які виготовляють

аналогічну продукцію*

зайняті в тіньовому секторі галузі * | зайняті в тіньовому секторі галузі*

випускники навчальних закладів різних рівнів акредитації, які готують спеціалістів для галузі *

випускники навчальних закладів різних рівнів акредитації універсальних спеціальностей (економісти, бухгалтери працівники сфери управління тощо), які можуть бути задіяні в галузі*

вивільнені з галузі працівники, які зафіксовані як безробітні на ринку праці, а також які не зареєстровані як безробітні, але вважаються незайнятими*

вивільнені з інших галузей працівники, які б могли бути задіяні в цій галузі

Величину трудового потенціалу галузі можна відобразити за допомогою нерівності:

С1Х1 + С2Х2 + ...+ СmХm Агалузі ( 1.)

де Сі, і = 1..m - вагові коефіцієнти (або врівноважувальні коефіцієнти) соціальних груп, котрі формують величину трудового потенціалу галузі;

Хi, і = 1..m - величини формування трудового потенціалу (соціальні групи - детермінанти) галузі;

і – індекс (номер) фактора;

Агалузі - величина трудового потенціалу галузі;

при чому А галузі можна записати як:

А галузі = С1Х1 + С2Х2 + ... + СnХn + Сn+1Хn+1 + ... + СmХm (2.)

С1Х1 + С2Х2 + ... + СnХn - величина використання трудового потенціалу галузі, яка як зазначалося вище є завжди меншою за величину трудового потенціалу галузі.

Сn+1Хn+1 + ... + СmХm - це частина величини трудового потенціалу, що не використовується галузі.

Розв'язком вищенаведеної нерівності (2) буде область [0,А) в якій і буде знаходитись величина використання трудового потенціалу.

Для обчислення величини використання трудового потенціалу в галузі потрібно обчислити величину вагових коефіцієнтів (це можна зробити за відомими методами математичної статистики, наприклад, за допомогою середньоквадратичного відхилення величин) або прийняття за одиницю вагового коефіцієнта соціальної групи найбільш продуктивного віку (35-50 років) та зі значним стажем роботи за спеціальністю. В такому випадку величину використання трудового потенціалу регіону можна зобразити як різницю між соціальними групами, що його формують і соціальними групами що його знижують:

Авик = - max , і = 1 .. m, j = n + 1 .. m (3.)

Авик Агалузі (4.)

Розв’язком такої задачі оптимізації є набір Хі , де і = 1, m, таких які дають max Авик при обмеженнях:

Агалузі (5.)

Хк ак (6.)

Остання нерівність відображає верхню границю на кількість працівників по окремих групах – детермінантах.

К 1, mo , де mo m (7.)

Співвідношення Авикор. / Агалузі (оцінка) визначається при різних вимірах показників (по заробітній платі задіяних працівників, виробітку на одного працюючого, кількості працюючих).

Далі оцінка використання визначається як компромісна, в сенсі, за результатами по різних вимірах.

Визначення оцінки, рівня використання трудового потенціалу має вагоме значення в плані пошуку резервів його підвищення. Аналогічні розрахунки можна зробити і по окремих підприємствах деревообробної і целюлозно-паперової промисловості. Вони, безумовно стимулюватимуть пошуки резервів підвищення як самої величини трудового потенціалу деревообробної і целюлозно-паперової промисловості, так і величини використання трудового потенціалу деревообробної і целюлозно-паперової промисловості. А це, в результаті, сприятиме не тільки розвитку самої галузі, але й поступу національного господарського комплексу України в цілому, забезпеченню економічної незалежності держави у найближчій і більш віддаленій перспективі.

Висновки

1. В умовах трансформації економіки трудовий потенціал не тільки набув нових форм виявлення, а й став невід’ємною складовою ринкових перетворень, важливим джерелом розвитку вітчизняної економіки. Однак, на підприємствах деревообробної та целюлозно-паперової галузі промисловості спостерігається низький рівень використання вже сформованого трудового потенціалу, недостатня кількість заходів, що спрямовані на його раціональне використання.

2. Проведені дослідження засвідчують, що крім зниження кількісних показників основних характеристик трудового потенціалу має місце і зниження його якості. В ході аналізу встановлені основні чинники, що перешкоджують за нинішніх умов становленню необхідного рівня якості даного потенціалу: низький рівень технічного озброєння підприємств деревообробної та целюлозно-паперової галузі; повільне залучення зарубіжних та вітчизняних інвестицій у виробництво галузі; надмірні невідповідні потребам ринку розміри пострадянських підприємств; низькі темпи приватизації та створення малих підприємств; відсутність інформаційного забезпечення щодо потреб ринку праці в конкретних професіях та спеціальностях.

3. За результатами соціологічного дослідження встановлені зв’язки між соціальними групами всередині виробничого колективу, організаційне підпорядкування та неофіційний вплив. На основі схеми узагальненої структури виробничого колективу простежується організаційний вплив керівництва підприємства на різні соціальні групи та вплив окремих соціальних груп на організацію колективу і виробничого процесу.

4. В дисертаційному дослідженні проаналізовано та узагальнено напрями соціально-економічного та правового механізму раціонального використання трудового потенціалу, державні та регіональні соціально-економічні програми, а також їх нормативне забезпечення. На основі попереднього аналізу, автором запропоновані методичні підходи, у вигляді інформаційного забезпечення комплексної програми підвищення якості та раціонального використання трудового потенціалу виробничих систем деревообробної галузі промисловості в умовах трансформації економіки, спрямовану на виявлення найбільш вагомих чинників раціонального використання трудового потенціалу виробничих систем, що надасть змогу: виявляти резерви і оцінювати рівень використання трудового потенціалу; розробляти заходи щодо покращення діяльності відстаючих підприємств; запозичувати досвід в передових, у цьому питанні, виробничих системах.

5. В роботі запропоновані методичні підходи до визначення величини та оцінки рівня використання трудового потенціалу деревообробної галузі промисловості регіону побудовані на порівнянні соціальних груп, що формують величину трудового потенціалу та соціальних груп – детермінант, котрі не задіяні в галузі. При цьому соціально-економічні та організаційні фактори розглядаються як найбільш вагомі для збереження, ефективного та раціонального використання трудового потенціалу.

6. В дисертаційній роботі розроблено математичні моделі величини наявного трудового потенціалу та оптимального рівня використання трудового потенціалу, що дозволить проводити реальні розрахунки по даних показниках, а також обчислювати потенційну величину трудового потенціалу. В основі математичних моделей є різниця між факторами, що формують та факторами, котрі негативно впливають на формування трудового потенціалу.

7. Запропоновані методичні підходи та розрахунок математичних моделей стимулюватимуть пошуки резервів підвищення як самої величини трудового потенціалу деревообробної і целюлозно-паперової промисловості, так і величини використання трудового потенціалу деревообробної і целюлозно-паперової промисловості. Це сприятиме якісному розвитку галузі в умовах трансформації економіки.

Список опублікованих праць здобувача за темою дисертації

1. Михайловський В.І., Пенцак Т.Г. Економіко-організаційні аспекти створення дочірних підприємств // Науковий вісник: сучасна екологія і проблеми сталого розвитку суспільства / Збірник науково-технічних праць.: Львів. УкрДЛТУ, 1999. С.223-228. Особистий внесок здобувача: збір та аналіз даних на підприємствах галузі.

2. Шевчук Я.В., Сембер С.В., Пенцак Т.Г. Науковий комплекс України та його вплив на формування і реалізацію регіональної політики. // Соціально-економічні дослідження в перехідний період. Основи формування регіональної соціально-економічної політики. Випуск VIII. Львів.: ІРД НАН України, 1999. С. 335-345. Особистий внесок здобувача: узагальнення та аналіз статистичних даних.

3. Пенцак Т.Г. Проблеми відтворення кадрів на деревообробних підприємствах // Соціально-економічні дослідження в перехідний період. Інвестиції і реструктиризація економіки регіону (Щорічник наукових праць) Випуск ХI. Львів.: ІРД НАН України. 2000, С.301-306.

4. Пенцак Т.Г. Роль нових економічних відносин у використанні трудового потенціалу // Соціально-економічні дослідження в перехідний період. Економічні проблеми розвитку виробництва та інноваційної діяльності. (Щорічник наукових праць) Випуск XIX. Львів.: ІРД НАН України, 2000. С.464-469.

5. Пенцак Т.Г. Вплив ринкових перетворень на процеси відтворення трудового потенціалу в деревообробній галузі промисловості Львівщини // Соціально-економічні дослідження в перехідний період. Регулювання зайнятості та безробіття на регіональному ринку праці (Щорічник наукових праць) Випуск XXVI. Львів.: ІРД НАН України, 2001. С.207-215.

6. Пенцак Т.Г. Ринкові механізми відтворення трудового потенціалу Львівщини // Науковий вісник Ужгородського університету. Серія “Економіка”. Випуск 8. Ужгород.: Ліра, 2001. С.59-62.

Пенцак Т.Г. Соціально-економічні та організаційні фактори раціонального використання трудового потенціалу в умовах трансформації економіки (на прикладі виробничих систем деревообробної та целюлозно-паперової промисловості Львівської області). – Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата економічних наук за спеціальністю 08.09.01. – Демографія, економіка праці, соціальна економіка і політика / Інститут регіональних досліджень НАН України. – Львів. 2002.

В роботі обгрунтовано концепцію, за якою соціально-економічні та організаційні фактори є найбільш вагомими на раціональне використання трудового потенціалу, і є основними критеріями при розробленні методичних підходів.

Проаналізовано фактори, зміни котрих вагомо впливають на процеси збереження та раціонального використання трудового потенціалу. Запропоновано структуру виробничого колективу з відображенням організаційного підпорядкування та неофіційного впливу соціальних груп. Розроблено інструментарій інформаційного забезпечення комплексної програми, спрямованої на підвищення якості та раціонального використання виробничих систем деревообробної галузі промисловості в умовах трансформації економіки. Розроблено та обгрунтовано методичні підходи до оцінки величини та рівня використання трудового потенціалу виробничих систем. Розроблена матаматична модель величини та оптимального рівня використання трудового потенціалу.

Ключові слова: виробнича система, ринок праці, трудовий потенціал, соціальна політика, соціальні групи, професійно-кваліфікаційний рівень, трансформація економіки.

Pentsak T.G. Social-economical and organization factors of the rational using of working potential in condition of to transformation the economy (as example productive systems of wood-processing and cellulose-paper industry of Lviv region). - Manuscript.

Thesis of reception of scientific bachelor level of economical science according to speciality 08.09.01 – Demography, labour economics, social economics and politic. / Institute of region investigation NAS Ukraine.-Lviv. 2002.

In this work is grounding conception that social-economical and organization factors are the most important in rational using of working potential and it is cheerful criterion for elaborating of methods approach.

There was analyzing factors changes in which influence at the preservation process, full value reproduction and rational using of working potential.

There is proposed complex program, which is direct for rising of the quality and rational using of working recourses of industrial systems.

There was elaborated and grounded methodical approaches according to appraisal and level of working potential using in industrial systems. Elaborated mathematical model of quantity and maximal level of working potential using.

Key words: industrial system, work market, working potential, social politic, social groups, professional-qualification level, to transformation the economy.

Пенцак Т.Г.