ХАРКІВСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ ЕКОНОМІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

САЛУН Марина Миколаївна

УДК 658.011.4

ЕКОНОМІЧНА ОЦІНКА РИЗИКІВ

У ЗОВНІШНЬОЕКОНОМІЧНІЙ ДІЯЛЬНОСТІ

ПРОМИСЛОВОГО ПІДПРИЄМСТВА

Спеціальність 08.06.01 – Економіка підприємства

і організація виробництва

АВТОРЕФЕРАТ

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата економічних наук

ХАРКІВ - 2002

Дисертаціїєю є рукопис

Робота виконана в Харківському державному економічному університеті,

Міністерства освіти і науки України

Науковий керівник: кандидат економічних наук, доцент кафедри

менеджменту

Кієнко Людмила Прокопівна,

Харківський державний економічний університет

Офіційні опоненти: доктор економічних наук, професор,

завідуюча кафедрою міжнародної економіки

Бузько Ірина Романівна

Східноукраїнський національний університет

кандидат економічних наук, доцент кафедри

міжнародної економіки та менеджменту

зовнішньоекономічної діяльності

Єрмаченко Володимир Єгорович,

Харківський державний економічний університет

Провідна організація: Сумський державний університет Міністерства освіти і науки України

Захист дисертації відбудеться 21.02.2002 р. о 14 годині на засіданні спеціалізованої ради, шифр Д 64.055.01, у Харківському державному економічному університеті за адресою: 61001, м. Харків, проспект Леніна, 9-А.

З дисертацією можна ознайомитись в бібліотеці Харківського державного економічного університету

Автореферат розісланий 20.01. 2002 р.

Вчений секретар

спеціалізованої вченої ради Дороніна М.С.

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Розвиток економіки України на сучасному етапі характеризується високою ризиконасиченістю, яка виникає через недбалість підприємців та їх контрагентів, нестабільність законодавчої бази держави в цілому. Наслідком є недовірливе відношення до українських виробників як до солідних партнерів на зовнішньому ринку. Необхідність виходу на зовнішній ринок українських виробників очевидна: це й підвищення конкурентоспроможності товарів, й своєрідна реклама держави-виробника, й надходження в іноземній валюті, завдяки яким можна підтримувати високий курс національної валюти, розвивати виробництво вітчизняної продукції, при необхідності, придбати комплектуючі за кордоном.

Трансформація народного господарства до ринкової економіки створює для зовнішньоекономічної діяльності зовсім нові умови, принципово відмінне системне оточення. Процес розвитку ринкового господарства у конкурентному середовищі сприяє швидкому формуванню альтернативних варіантних структур зовнішньоекономічної діяльності такі, як торговельні будинки, посередницькі фірми з більш високою кінцевою результативністю.

У практиці господарювання країн із ринковою економікою знаходить повне підтвердження факт, що присутність ризику в діяльності вільних суб'єктів ринку з метою одержання максимально можливих результатів є складовою частиною їх стратегії і тактики. Однак, якщо при існуванні ризиконасиченості діяльності не провадиться її всебічний аналіз, не враховуються всі можливі наслідки ризикових дій та комплексна характеристика конкретного суб'єкта ринку, то вона призводить до непередбачуваних, у більшості випадків, негативних наслідків.

Актуальність теми. Наукова розробка правил економічної та соціальної поведінки системи управління підприємством в умовах ризику на ринку, обгрунтування оптимальної управлінської стратегії, що дозволяє усунути негативні наслідки зовнішніх та внутрішніх факторів функціонування, набувають особливої актуальності. В міру розвитку ринкових відносин в Україні та розширення кількості суб'єктів підприємницької діяльності, що займаються зовнішньою торгівлею, з'являються нові фактори, які впливають на функціонування підприємств-експортерів – це, насамперед, частота прийняття рішень, пов'язаних з ризиком, що збільшується з подальшим розвитком підприємництва. Ігнорування питань вчасного визначення ступеня допустимого ризику може привести до банкрутства підприємства або інших менш складних негативних явищ.

Існуючі теорії визначення, виміру та управління ризиками не дають вичерпних рекомендацій по здійсненню раціональної діяльності та функціонуванню систем управління в умовах ризику або невизначеності, тому розробка проблем ефективної оцінки ризику в управлінні ризиконасиченими ситуаціями робить певний внесок у розвиток науки управління, підготовки та перепідготовки управлінських кадрів.

На сьогодні проблеми невизначеності та ризику у діяльності підприємств розглядаються на теоретичному рівні у працях українських та зарубіжних учених: Берези І.В., Бузько І.Р., Глухова В.В., Ю.Козелецького, О. Ланге, Лапусти М.Г., Лімітовського М.А., Перерви П.Г., Пономаренко О.М., Пушкаря О.І., Розенберга М.Г., Дж. Роггера, Роджерса Ф., Т. Сааті, Лоренса В. Туллі, Фішера С., Юрма У., та інших. В працях цих авторів розглянуто загальні ризики підприємницької діяльності, надано класифікації за видами ризиків, наведено характеристики методів їх вимірювання, управління, моделювання та зниження. Однак, розгляд питань кількісної та якісної оцінки, моделювання у більшості авторів не носить системний характер, дослідження проводяться по окремих видах ризиків, що виявляються у банківській, страховій справі, інвестуванні, але вони мають вузькоспеціалізований характер, що не дає змоги їх широкого застосування в управлінні зовнішньоекономічною діяльністю. Водночас, деякі теоретичні підходи, що розроблено у вітчизняній та зарубіжній теорії, можуть і повинні бути пристосовані та використані для вирішення проблеми підвищення ефективності управління процесом прийняття ризикованого рішення у ринковій системі. Це зумовило актуальність вибору теми дисертаційного дослідження, визначило його мету і задачі.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Обраний в дисертації напрямок досліджень відповідає тематичній спрямованості наукових розробок, які проводяться Харківським державним економічним університетом в межах державної науково-технічної програми (“Розвиток менеджменту в умовах зміни концептуальних основ економіки”, номер державної реєстрації 5-03/1998-2000).

Мета і задачі дослідження. Мета дослідження полягає в узагальненні і поглиблені теоретичних, організаційно-економічних засад та розробці обгрунтованих пропозицій щодо удосконалення системи управління ризиками зовнішньоекономічної діяльності підприємств з урахуванням впливу невизначеності середовища. Згідно з логікою дослідження для досягнення поставленої мети вирішено такі задачі:

проведення аналізу і синтезу зарубіжних і вітчизняних теоретичних досліджень проблеми ризику;

визначення взаємозв'язків і взаємозалежності факторів зовнішнього та внутрішнього середовища, їх впливу на величину ризику зовнішньоекономічної діяльності підприємства;

уточнення поняття ризику як економічної категорії;

проведення класифікації системи ризиків з виділенням в ній місця ризиків зовнішньоекономічної діяльності;

здійснення класифікації ризиків зовнішньоторговельної угоди промислового підприємства;

визначення показників якісної та кількісної оцінки ризику зовнішньоторговельної угоди;

проведення комплексної оцінки існуючих методів розрахунку ризику зовнішньоторговельної угоди та вибір оптимального виду контрактів у ризикованій ситуації;

розробка методичних рекомендації щодо оцінки ризику зовнішньоторговельної угоди та форми контракту, що складається, для запобігання або зниження негативних наслідків ризику.

Предмет та об'єкт дослідження. Об'єктом дослідження є ризики, що виникають у зовнішньоекономічній діяльності підприємств. Предметом дослідження є теоретичні, прикладні організаційно-економічні і правові питання обліку, оцінки і управління ризиками зовнішньоекономічної діяльності в період розвитку і становлення ринкової економіки в Україні.

Методи дослідження. Методологічною основою дисертаційного дослідження є діалектичний метод пізнання економічних явищ та положення економічної теорії з розглядом проблеми в історико-економічному аспекті. В процесі дослідження використовувались методи: абстрактно-логічний (теоретичні узагальнення і формування висновків), класторний (розробка класифікацій ризиків, методів управління ними), статистичний та економіко-фінансовий аналіз діяльності підприємства (визначення фінансового стану підприємства та припустимого рівня ризику), кореляційно-регресійний аналіз (встановлення впливу відібраних факторів на функцію в ході аналізу розмірів ризику у зовнішньоекономічній діяльності підприємства), економіко-математичні методи (теорія прийняття рішень в умовах невизначеності, теорія матричних ігор для оптимізації зовнішньоторговельного контракту з урахуванням ризиків і можливих поступок сторін). Для розрахунків розроблена й використовувалась прикладна програма, заснована на електронних таблицях Excel у середовищі Windows'97 для персональних комп'ютерів IBM PC.

Інформаційною базою дослідження послужили відповідні Закони України та офіційні матеріали Державного комітету статистики України і Харківської області, звітньо-статистичні дані промислових підприємств, спеціальні літературні та інші джерела.

Наукову новизну одержаних результатів визначає подальший розвиток положень про методи вияву, економічної оціки ризиків, доцільність їх включення у зовнішньоторговельний контракт. Нові, важливі наукові рішення проведених дисертантом досліджень полягають в наступному:

вперше розроблено

комплексний підхід щодо встановлення ступеня ризикозахищеності підприємств – експортерів з метою моделювання поведінки системи управління ними при наявності визначених ризиків зовнішньоекономічної діяльності;

методичні рекомендації щодо встановлення впливу невизначеності та ризику в процесі укладання зовнішньоторговельного контракту на результати діяльності підприємства;

набули подальший розвиток

поняття ризиків зовнішньоекономічної діяльності та угоди, визначено їх місце серед підприємницьких ризиків в умовах трансформаційної економіки;

метод визначення критерія вибору оптимальної стратегії управління ризиками зовнішньоторговельної угоди;

удосконалено

класифікацію ризиків зовнішньоторговельної діяльності та розроблено класифікацію методів управління ними.

Практичне значення отриманих результатів. Основні положення і пропозиції по результатах дослідження автора доведені до рівня методичних розробок і практичних рекомендацій, які можуть бути широко і ефективно використані в діяльності підприємства на зовнішньому ринку, а також в процесі викладення економічних дисціплін, зокрема, економічних ризиків і методів їх вимірювання у ВУЗах економічного профілю.

Пропозиції автора з питань оцінки та моделювання ризикованих ситуацій, що пов'язані з формуванням оптимальних умов зовнішньоторгівельного контракту впроваджено на ВАТ “Серп і Молот” (акт про впровадження № 7-12/1999 від 6.12.1999 р. наведен у додатку дисертації).

Апробація результатів дослідження. Основні положення та висновки дослідження було викладено на Міжнародних науково-практичних конференціях молодих економістів “Сучасні проблеми розвитку виробництва” (Харків 1996, 1997, 2000 рр.)

Публікації. За темою дисертації опубліковано 5 наукових статей у фахових виданнях, загальним обсягом 1,56 друк. арк.

Структура роботи. Дисертація складається зі вступу, трьох розділів, висновків, списку використаних джерел та додатків. Робота викладена на 186 сторінках комп'ютерного набору, містить 26 таблиць, 17 рисунків на 11 стор. Список використаних літературних джерел має 115 найменувань і розміщається на 10 сторінках. Додатки надруковані на 26 сторінках.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ

У вступі обгрунтовано актуальність теми дисертаційного дослідження, визначено мету, об'єкт і предмет дослідження, сформульовано задачі, розкрито наукову новизну та практичну значущість результатів, які містить робота.

У першому розділі - “Теоретичні аспекти ризику зовнішньоекономічної діяльності підприємства” - узагальнено досвід зарубіжних та вітчизняних наукових досліджень з питань підприємницького ризику та зовнішньоекономічної діяльності вітчизняних експортерів. Виділено та обгрунтовано головні причини виникнення ризиків у зовнішньоекономічній сфері, проаналізовано взаємозв'язок і взаємозалежність впливу невизначеності на результати діяльності підприємств, розкрито сутність ризику як економічної категорії та його відмінність від невизначеної ситуації, обгрунтовано концепцію “ризику в управлінні зовнішньоекономічною діяльністю”.

У роботі запропоновано характеризувати ризик зовнішньоекономічної діяльності як ймовірність отримання додаткового прибутку або збитків в сфері специфічної, суворо регламентованої управлінської діяльності, що поєднана з визначенням можливих відхилень від поставленої мети, які можна якісно та кількісно охарактеризувати. Ризик зовнішньоекономічної діяльності – це категорія, що об'єднує велику кількість різнофакторних ризиків, які знаходяться на нижчому управлінському рівні тобто рівні окремих зовнішньоторговельних угод. Їх слід розглядати як початкову ланку виявлення окремих видів ризику й можливостей їх зменшення. Під ризиком зовнішньоторговельної угоди мається на увазі комплекс ризиків, що виникають при будь-яких видах зовнішньоекономічної діяльності на усіх стадіях її проведення. Об'єктивно оцінити ситуацію на ринку та вибрати найбільш ефективну стратегію можливо тільки під час аналізу всього комплексу ризиків. Ігнорування навіть одного з них призводить до несприятливих наслідків у діяльності підприємства. Аналіз ризику допоможе своєчасно відбирати оптимальний варіант дій з числа альтернативних в усіх сферах підприємництва: виробничій, комерційній, фінансовій як на зовнішньому, так і на внутрішньому ринках.

У процесі дослідження доказано, що в перехідній економіці особливого значення набуває класифікація ризиків, яка дає змогу диференціювати підхід до оцінки будь-якої ризикової ситуації в управлінні зовнішньоекономічною діяльністю, більшою або меншою мірою пов'язаних із ризиком. Тому, для структурування сукупності елементів ризику зовнішньоекономічної угоди та взаємозв'язків між ними, у дисертації запропоновано класифікувати ризик за статтями зовнішньоторговельного контракту, що дає змогу більш ефективно та просто виявляти ризик, обчислювати та запобігати йому шляхом внесення доповнень до статей контракту. Таку класифікацію наведено в табл. 1.

У дисертації здійснено детальний розгляд кожного з перелічених ризиків, проаналізовано стан зовнішньоекономічної діяльності в Україні, регіонах та на підприємствах м. Харкова.

Таблиця 1

Класифікація ризиків діяльності підприємства, що відображаються у зовнішньоторговельному контракті

Розділ контракту Вид ризику

Об'єкт Недотримання партнером обов'язків по контракту

Кількість та якість об'єкту Неприймання покупцем товару або невикуповування ним товарних документів

Умови поставки Транспортний

Ціна, загальна сума Пов'язаний з купівельною спроможністю грошей: валютний, інфляційний та дефляційний

Умови оплати Неплатежу

Форс-мажорні обставини Ринковий: природно-екологічний, політичний, країновий

Арбітраж Майновий

Санкції та рекламації Невиконання обов'язків однією із сторін

Аналіз свідчить, що серед видів зовнішньоекономічної діяльності за чинним законодавством превалює зовнішня торгівля у вигляді експорту та імпорту товарів та послуг виробничого характеру. За розробленою класифікацією ризиків проаналізовано зовнішньоторговельні контракти підприємств, встановлено ризики, що найчастіше виникають в їх діяльності: транспортний, неплатежу, по штрафних санкціях та валютний. Проаналізовано динаміку виправлення, урахування основних ризиків зовнішньоекономічної діяльності шляхом реформування статей контракту.

У другому розділі - “Виявлення, вимірювання та управління ризиками зовнішньоекономічної діяльності” - проаналізовано і розкрито сутність існуючих методів управління і моделювання ризикових ситуацій. Як засвідчив огляд літературних джерел, незважаючи на те, що більшість методів управління добре розроблені та мають практичне застосування в інвестуванні, фінансуванні, страхуванні, підприємництві тощо, але їх неможливо використовувати для управління ризиками зовнішньоекономічної діяльності. Недостатньо уваги ученими і фахівцями приділяється формалізації процедури прийняття управлінських рішень в ситуації ризику і науково обгрунтованій методиці виміру ризиків шляхом моделювання невизначеної ситуації. Управління ризиком у цьому контексті – це процес виявлення рівня ризикованості рішень шляхом зниження негативного впливу на процес та результати відтворення міри невизначеності факторів з одночасним забезпеченням високого рівня підприємницького доходу. Існує багато методів управління ризиком зовнішньоекономічної діяльності, що поділяються на методи усування, передачі та оволодіння. На практиці всі ці методи зводяться до доповнень в статті контракту, що страхують виникнення ризиків зовнішньоекономічної діяльності. Їх класифікацію відносно виявлених ризиків за статтями зовнішньоторговельного контракту наведено у табл. 2.

Розмаїття проблем, що підлягають розв'язанню системою управління в умовах ризикованої угоди, зумовлює застосування методів оцінки ризику у сукупності. Вони дають змогу враховувати формалізовані об'єктивні закономірності розвитку, прогнозувати напрямки та розмір їх впливу на ризик зовнішньоторговельної угоди та зовнішньоекономічної діяльності у цілому, а також неформалізовані, що базуються на суб'єктивних міркуваннях спеціалістів.

Для детального вивчення проблеми ризику в управлінні зовнішньоекономічною діяльністю підприємства в умовах трансформації економіки в роботі запропоновано здійснювати моделювання та програмування ризикових ситуацій.

Таблиця 2

Класифікація методів управління ризиками зовнішньоторговельної угоди

Етапи проведення зовнішньо-економічної угоди Стадії проведення зовнішньо-економічної угоди Ризики, що виникають при зовнішньо-економічній діяльності Методи управління ризиками зовнішньоекономічної діяльності

Вибір товару Маркетингові дослідження зовнішнього ринку.Виявлення критеріїв і вимог до конкурентоздатно-сті товару Аналітичні ризики Ризики при формуванні вибірки Метод компенсації ризику: детальне прогнозування обстановки і планування діяльності; створення системи резервів; активний цілеспрямований маркетинг

Пошук і вибір контрагента Проведення фірмового аналізу на ринку. Вибір партнера Дослідження показників, що характеризують підприємство Аудиторські ризики Контрольний ризик Метод відхилення від ризику: відмовлення від ненадійних партнерів і ризикових проектів; пошук гарантів Метод локалізації ризику: створення спеціалізованих структур, що виконують ризикові проекти

Встанов-лення ділового контакту з партнером Запит покупцем інформації про товар. Пропозиції постачальника, відповідь покупця на розміщення за-мовлення Перевірка плато-спроможності покупця Ризики не вірного вибору форм і методів роботи на ринку Метод дисипації: робота одночасно на декількох ринках з великою кількістю споживачів і рівномірним розподілом часток кожного контрагента в загальному обсязі

Оформ-лення замовлення покупцем Установлення графіка поста-чання. Визначення контрактної ціни Прийняття замовлення Ризики виробничих зв'язків з партнерами Метод усунення, розсіювання ризику: поділ ризиків між партнерами

Виконання замовлення продавцем Відправлення, транспортування, страхування, митне очищення Ризики допо-міжних операцій Ризики форс-мажорних обставин Метод трансферту ризику: передача ризику під фінансову гарантію, страхування ризику

Виконання зобов'язань покупцем Виконання умов постачання Здійснення платежу Країнові ризики Валютні ризики. Ризики форс-мажорних обставин Метод самофінансування ризику: утворення резервних фондів відшкодування

Побудова ефективної моделі реальної системи відбиває її сутність, дає змогу вивчити динаміку взаємовідносин окремих ризиків, відтворити їх дію і взаємодію з факторами і умовами середовища, виявити різні види зовнішніх і внутрішніх збурень, до яких конкретна система (підприємство) є чутливою, сформувати найповнішу сукупність альтернатив стратегії і дослідити їх результативність до реального втілення в процесі проведення зовнішньоекономічної діяльності. Автором доказано, що при розробці та побудові моделі поведінки підприємства у ризикових ситуаціях на зовнішньому ринку треба застосовувати математичний інструментарій. Враховуючи, що сутність ризику в управлінні полягає у ймовірності відхилення від досягнення поставлених цілей, застосування економіко-математичного моделювання є виправданим.

Воно має низку переваг порівняно з рештою методик, більшою мірою відповідає цілям дослідження тому, що дає можливість:

сформувати множинність наслідків для кожної припустимої альтернативи стратегій;

кількісно оцінити кожний наслідок;

якісно оцінити обрану стратегію (об'єктивно визначити ефективність суб'єктивного вибору).

У третьому розділі - ”Моделювання ризикових ситуацій у ході ведення зовнішньоекономічної діяльності підприємством”- запропоновано комплексну модель прийняття рішень підприємством відносно зовнішньоторговельної угоди, що укладається в умовах ризику, оцінюється ризик у зовнішньоекономічній діяльності систем управління на конкретному практичному матеріалі, розглядаються та обгрунтовуються головні напрямки зниження ризику та підвищення ефективності управління підприємством-експортером.

Розроблена модель прийняття рішення підприємством-експортером щодо зовнішньоекономічної діяльності у ситуації ризикованої невизначеності, передбачає застосування сукупності формалізованих і неформалізованих методів, які мають ціннісні переваги як засіб об'єктивної оцінки важкорегульованих факторів зовнішнього середовища. Ця модель дозволяє реалізувати механізм наближення поведінки системи управління зовнішньоекономічною угодою до раціонального та достовірного визначення оптимальної стратегії поведінки на ринку. В процесі формування договорних зобоз'язань в ситуації ризику слід визначити послідовність дій підприємства по здійсненню комплексу заходів, що направлені на досягнення максимального прибутку у невизначеній ситуації. З метою систематизації даного процесу пропонується алгоритм прийняття рішень в ситуації ризику у зовнішньоекономічній діяльності підприємства (рис.1).

Перший блок алгоритму містить інформацію про можливості підприємства, що склалися під впливом факторів економічного середовища. Головною метою при проведенні оцінки потенційних можливостей підприємства є виявлення сильних та слабких сторін його діяльності на зовнішньому ринку та виконання корректировки стратегії, з метою підвищення конкурентних можливостей.

Для моделювання поведінки конкретної системи управління здійснюється аналіз фінансово-господарської діяльності підприємства у комплексі з вивченням суб'єкту управління (блок 2). Це дає змогу оцінити об'єктивний стан підприємства, зумовлений його організаційно-економічними і техніко-організаційними характеристиками і здійснити розрахунок загальноприйнятих показників, що характеризують рентабельність, комерційну активність та фінансову стійкість. Обчислювання показників фінансової стійкості об'єкту (блок 3) дає змогу виявити зону ризику в якій знаходиться підприємство, визначити граничні значення ризику, яких має дотримуватись підприємство проводячи зовнішньоекономічну діяльність з урахуванням фінансової стійкості підприємства. У цьому зв'язку слід прийняти поняття “прийнятного ризику”.

Пв – валовий прибуток від угоди; По – оподаткований прибуток від угоди; Пч – чистий прибуток від угоди.

Рис. 1. Алгоритм моделювання процесу прийняття рішень в ситуації ризику у зовнішньоекономічній діяльності підприємства

Невизначеність існує завжди, тому ризик діяльності неможливо знищити. Саме “прийнятний ризик” є результатом моделювання, саме його закладають в контрактні умови обидві сторони. Економічною передумовою прийнятного ризику є вплив на систему управління зовнішніх і внутрішніх факторів, а також взаємозв'язок і взаємозалежність між ними. Система показників “прийнятного” ризику, що запропонована у роботі і методика їх розрахунку об'єднує критерії вибору оптимального рішення та граничні характеристики ризику. Економічно доцільним для зовнішньоекономічної угоди є застосування у розрахунках принципу оптимізації діяльності, беззбитковості, який визначає та конкретизує розрахунок зони припустимого, критичного, катастрофічного ризику для окремого підприємства, що займається зовнішньоекономічною діяльністю. Такий підхід обумовлює більш повну комплексну оцінку стану підприємства та максимально наближує до здобуття системою управління оптимальних прогнозованих результатів, із високим ступенем ефективності зменшити можливі відхилення від досягнення поставленої мети.

У блоках 4, 6 здійснюється перевірка відповідності фактичних показників фінансової стійкості підприємства характеру ризикованості укладаємих угод. Блоки 5, 7, 8 характеризують кількісне значення “прийнятного” ризику для виявленого фінансового стану.

Далі проводиться аналіз ризикованості операцій підприємства (блок 9), що базується на статистичних даних відносно виконаних контрактів та непередбачених витрат за ними. Дослідженнями доведено, що основними ризиками при укладанні зовнішньоторговельної угоди є: транспортний, неплатежу, по штрафних санкціях та валютний. На основі кількісного значення розміру збитків від зовнішньоекономічної діяльності та частоти їх появи визначаються ризики, що найчастіше з'являються у діяльності вітчизняних підприємств, будується економетрична модель для якої розраховується коеффіцієнт множинної корреляції, що встановлює тісноту зв'зків між виявленими ризиками. Результуючий ризик зовнішньоекономічної угоди має вигляд:

R=0,0292х3+0,0292х5+0,0291х1+0,0291х2+0,0291х4+0,0290х1х3+0,0290х1х4+0,0290х2х3+

+0,0290х3х5+0,0290х4х5+0,0289х1х3х5+0,0289х1х5+0,0289х2х5+0,0288х1х2+

+0,0288х1х2х3+0,0288х1х4х5+0,0288х2х3х5+0,0288х2х4+0,0287х1х2х4+

+0,0287х1х2х5+0,0287х2х4х5

Коєфіцієнт кореляції дорівнює 89 %, що вказує на наявність істотного зв'язку між результуючою ознакою - величиною ризику зовнішньоекономічної угоди і фінансовим станом підприємства.

Найвагоміші ризики слід враховувати при укладанні контракту для покращення фінансового стану підприємства (блок 10). В блоці 11 здійснюється перевірка урахування існуючих ризиків у статтях контракту. Якщо необхідні узгодження проведені, визначається фактичний рівень ризику за угодою (блок 12). У випадку повної відповідності ризику угоди нормативному значенню для даного фінансового стану слід укладати угоду (блок 14). При виявленні ризиків, які не були ураховані в контракті слід проводити оптимізацію умов контракту. Вона включає визначення співвідношення між метою підприємства, його початковим станом і множинністю засобів управління ризиками, які має у своєму розпорядженні підприємство-експортер. На етапі вибору оптимальної стратегії та розробки заходів щодо зниження негативних наслідків ризикової ситуації і підвищення ефективності управління підприємством, що виходить на зовнішній ринок, виявляється залежність між достовірністю кількісної оцінки ризику, сукупністю витрат і підвищенням або зниженням ефективності управління (блок 13). Моделювання оптимальної поведінки підприємства по узгодженню зовнішньоторговельного контракту наведено на рис. 2.

Моделювання проведено за допомогою кооперативної матричної гри двох осіб, що є кінцевою, з ненульовою сумою, де гравцям дозволяється обговорювати перед грою свої стратегії й домовляться про спільні дії (формування контракту та його підписання за обоюдною домовленістю).

Основною метою кооперативної грі є розподіл загального виграшу між гравцями. Якщо підприємство узгодило ризики з партнером на основі матричної гри, слід визначати ризик угоди за новим контрактом та порівняти його з нормативним ризиком. Тільки за умови їх відповідності слід укладати угоду.

Рис.2 Модель визначення оптимальних пропозицій і поступок за зовнішньоекономічним контрактом.

Дотримання принципу координації дій дозволить оцінити як випадкові витрати, так й величину недоодержаного прибутку від реалізації альтернативної стратегії, що значно збільшує ефективність запропонованої методики та істотно розширює діапазон її застосування при:

виборі контрагентів і технології підприємницької діяльності;

організації ефективного процесу переговорів;

управлінні асортиментною політикою підприємства на ринку та інше.

Зовнішньоекономічну діяльність підприємства необхідно розглядати з точки зору економічної доцільності та ефективності прийняття рішень у ризикованій ситуації. Встановлено, що оцінка ефективності зовнішньоекономічної діяльності в умовах ризику може і повинна проводитись по всіх видах угод. Метою таких розрахунків є подальший аналіз ризиків зовнішньоекономічної діяльності та впровадження рекомендованих в роботі методів управління ними. Процедура оцінки повинна включати:

визначення результату зовнішньоекономічної угоди (валютної виручки);

встановлення повних витрат підприємства на здійснення зовнішньоекономічної угоди;

визначення витрат на нівелювання та управління непередбаченими ризиками;

розрахунок показників економічної ефективності зовнішньоекономічної угоди та економічного ефекту від зовнішньоекономічної діяльності.

У зв'язку з цим в дисертації розроблено оригінальну методику оцінки і розрахунку економічної ефективності проведених угод в ситуації невизначеності і ризику на основі показників обсягів зовнішньоекономічної діяльності і вартості витрат на її проведення.

Запропоновані у дисертації теоретичні основи та методики дослідження ризику у зовнішньоекономічній діяльності перевірено на конкретних матеріалах виробничих підприємств м. Харкова. Розроблена модель зменшення ризикової ситуації у зовнішньоекономічній діяльності дає змогу опрацьовувати оптимальні стратегії у напрямку узгодження зовнішньоекономічного контракту під час його підписання. Обґрунтованість здобутих результатів визначає можливість їх широкого застосування на підприємствах, незалежно від сфери їх діяльності. Інституалізація дослідження ризику передбачає виділення спеціалістів у галузі ризику та формування цільових навчальних програм.

У висновках узагальнено головні результати проведеного дослідження, сформульовано підсумки та пропозиції.

ВИСНОВКИ

1. У дисертації наведено теоретичне узагальнення і нове вирішення проблеми формування ефективного, гнучкого і системно орієнтованого механізму виявлення, виміру й управління ризиками зовнішньоекономічної діяльності, що забезпечить підприємствам можливість досягти максимальних показників реалізації продукції на зовнішньому ринку.

2. Розвиток економіки України на сучасному етапі характеризується високою ризиконасиченістю. Тому особливого значення набуває питання формування концепції управління ризиками зовнішньоекономічної угоди.

3. Аналіз головних причин виникнення ризиків у зовнішньоекономічній діяльності, взаємозв'язків і взаємозалежності їх впливу на результати діяльності підприємства дало змогу розкрити сутність ризику зовнішньоекономічної діяльності та угоди як економічних категорій, класифікувати ризики зовнішньоекономічної діяльності відносно статей зовнішньоторговельного контракту. Запропонована структуризація ризиків є інструментарієм для подальших досліджень проблеми управління ними. Побудовані на цій основі відповідні механізми прийняття рішень можуть бути використані у розробці практичних рекомендацій для конкретної системи управління зовнішньоекономічною діяльністю та сприятимуть підвищенню ефективності угод.

4. З метою забезпечення чіткого визначення методів управління ризиками зовнішньоекономічної діяльності проаналізовано існуючі методи ризик-менеджменту, виявлено їх вузьку спрямованість і неможливість широкого використання для ризиків зовнішньоекономічної діяльності, тому розроблено класифікацію засобів урахування та управління ризиками відносно статей зовнішньоторговельного контракту.

Управління виявленими ризиками відбувається за допомогою доповнень до статей контракту, які страхують ризик.

5. Формулювання концепції управління ризиками можливе шляхом розробки прикладних програм моделювання ризикових ситуацій у ході ведення зовнішньоекономічної діяльності підприємством. Це зумовило розробку в дисертації комплексної методики кількісної та якісної оцінки діяльності системи управління зовнішньоекономічною діяльністю в умовах ризику. Основними напрямками оцінки є:

фінансово-господарський стан підприємства,

ризики зовнішньоторговельних угод,

оптимальна стратегія поведінки системи управління у ситуації ризику.

6. Аналіз існуючих ризиків зовнішньоторговельних угод свідчить про наявність кореляційної залежності між величиною ризику угод у зовнішньоекономічній діяльності підприємства і фінансово-господарським станом підприємства.

В роботі розроблено і обґрунтовано кількісні критерії, що дозволяють зіставляти ризик угоди з можливостями підприємства по її здійсненню відповідно до існуючого фінансового стану.

7. З метою забезпечення чіткого визначення оптимальної стратегії поведінки системи управління підприємством при проведенні зовнішньоторговельної угоди запропоновано її моделювання за допомогою кооперативної матричної гри двох осіб. Запропонований підхід допомагає відсіюванню альтернативних стратегій, що за будь-яких умов є неконкурентноспроможними. Таким чином відбувається звуження множинності рішень до раціонального мінімуму, що оцінюється у знаходженні оптимуму.

8. Сукупність застосованих методів моделювання передбачає ефективне застосування ПЕОМ, що сприятиме зниженню витрат на проведення аналізу і значно скорочує тривалість вибору оптимальної стратегії у заданих умовах.

9. Встановлено, що оцінка ефективності зовнішньоторговельної угоди може і повинна проводитись після виконання кожного контракту для виявлення ризиків, що не було враховано при його укладанні в ході переговорного процесу з іноземним партнером.

10. Отримані в дисертації результати спрямовані на розвиток розрахунково-аналітичного інструментарію підприємств-експортерів, який дозволить їм розробляти і здійснювати ефективні стратегічні рішення щодо управління ризиками у зовнішньоекономічній діяльності для конкретних умов господарювання.

СПИСОК ОПУБЛІКОВАНИХ ПРАЦЬ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ

1. Салун М.Н. Классификация рисков внешнеэкономической деятельности предприятия // Вісник ХДЕУ. – 1998. - № 2 (6). – С. 22-25.

2. Салун М. Н. Оценка еффективности экспортной деяльности предприятия в условиях неопределенности и риска // Вісник ХДЕУ. – 2001. - № 3 (19). - С. 95-96.

3. Салун М.М. Моделювання процесу прийняття рішень в ситуації ризику у зовнішньоекономічній діяльності підприємства // Вісник ХНУ ім. В.Н. Каразіна. Економічна серія. – 2001. - № 530. – С. 263-266.

4. Салун М.М. Вільні економічні зони як напрям розвитку зовнішньоекономічної діяльності та залучення інвестицій в регіон // Научно-технический сборник ХГАГХ, серия: экономические науки. – 2001. - Выпуск 28. – С. 61-63.

5. Салун М.Н. Риск-менеджмент – инструмент выбора стратегии деятельности предприятия на внешнем рынке // Збірник наукових праць ДНУ. Економіка: проблеми теорії та практики. – 2001. - Випуск 86. - С. 7-12.

6. Салун М.Н.Управление рисками внешнеэкономической деятельности предприятия // Современные проблемы развития производства. Сборник докладов Первой Международной научно-практической конференции молодых экономистов. – Харьков: Форт ЛТД, 1996. – С.130-131.

7. Салун М.Н. Валютные риски и защитные оговорки // Современные проблемы развития производства. Сборник докладов Второй Международной научно-практической конференции молодых экономистов. – Харьков: АО “Бизнес Информ”, 1997. – С.186-187.

8. Салун М.Н. Моделирование риска при заключении внешнеторгового контракта // Современные проблемы развития производства. Сборник докладов Четвертой Международной научно-практической конференции молодых экономистов. – Харьков: Модель Всесвіту, 2000. – С.286-288.

АНОТАЦІЯ

Салун М.М. Економічна оцінка ризиків у зовнішньоекономічній діяльності промислового підприємства. Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата економічних наук за спеціальністю 08.06.01 – економіка підприємства і організація виробництва – Харківський державний економічний університет, 2002.

Дисертацію присвячено комплексу питань, пов'язаних з ризиком діяльності підприємства на зовнішньому ринку. Розглянуто сутність механізму проведення зовнішньоторговельної угоди та ризики, що виникають у зовнішньоекономічній діяльності підприємства. Проведено аналіз закономірностей, що впливають на величину ризику зовнішньоекономічної діяльності. Встановлено чинники, що зумовлюють дію цих законів і закономірностей. У роботі запропоновано оригінальні методичні розробки та раціональні математично обґрунтовані рішення з науково-орієнтованої оцінки альтернатив та знаходження оптимуму при узгодженні зовнішньоторговельного контракту в ситуації ризику. Запропоновано нові методичні підходи до оцінки і розрахунку економічної ефективності зовнішньоекономічної діяльності та окремої угоди по експорту або імпорту товарів чи послуг. Розроблено ряд критеріїв, що використовуються для кількісного вибору альтернатив в процесі формування зовнішньоторговельного контракту. Опрацювання питань дисертації здійснено відносно до ризикових ситуацій на зовнішньому ринку що зумовлені соціально-економічними та політичними процесами. Основні положення роботи підтверджуються практичним впровадженням на промислових підприємствах м. Харкова.

Ключові слова: ризик зовнішньоекономічної діяльності, ризик зовнішньоторговельної угоди, прийнятний ризик угоди, управління ризиком, страхування ризику, моделювання ризику.

Салун М.Н. Экономическая оценка рисков во внешнеэкономической деятельности промышленного предприятия. Рукопись.

Диссертация на соискание ученой степени кандидата экономических наук по специальности 08.06.01 – экономика предприятия и организация производства.- Харьковский государственный экономический университет, 2002.

Диссертация посвящена комплексу вопросов, связанных с учетом риска деятельности предприятия на внешнем рынке. Рассмотрена сущность механизма проведения внешнеторговой сделки и возникновения рисковых ситуаций в ее ходе, сущность риска внешнеэкономической деятельности и внешнеторговой сделки, проведен анализ закономерностей, которые влияют на величину риска внешнеэкономической деятельности, установлены факторы, влияющие на действие этих законов и закономерностей. В работе предложены оригинальные методические разработки и рациональные математически обоснованные решения по научно-ориентированной оценке альтернатив и нахождению оптимума в процессе согласования статей внешнеторгового контракта в рисковой ситуации. Предложены новые методики оценки и расчета экономической эффективности внешнеэкономической деятельности и отдельной сделки по экспорту или импорту товаров, услуг. Разработан ряд критериев для количественного выбора альтернатив в процессе формирования договорных отношений. Проработка вопросов исследования произведена применительно к рисковым ситуациям возникающим на внешнем рынке в связи с изменениями в социально-экономических и политических процессах на внешнем и внутреннем рынках. Основные положения работы подтверждаются практическим внедрением, подтвержденным актами, заверенными администрацией предприятий г. Харькова.

Ключевые слова: риск внешнеэкономической деятельности, риск внешнеторговой сделки, приемлемый риск сделки, управление риском, страхование риска, моделирование риска.

Salun M.M. Economical appraisal of risk in foreign economic activities of the industrial enterprise. - Manuscript.

Dissertation for scientific degree of Candidate of economic sciences on speciality 08.06.01 – economics of enterprise and organization of production. – Kharkiv State Economic University, 2002.

The dissertation is devoted to actual problem connected with the risk calculation in enterprises' activities on foreign market. The essence of persue the foreign trade agreement mechanism and arising the risk situations, the point of risk of foreign economic activities and foreign economic agreement was considered in thesis. The analysis of regularity what have influence over the risk value of foreign economic activities were carried out and were determineted the facts, which called forth the function of this laws and regularities. The original systematic elaboration and rational mathematicaly grounded solutions for considering optimum in the agreement process on contract clauses in the situation of risk were proposed in the work. There are proposed new point of view to estimation and account of economic effect in export or import foreign trade are agreement. There were worked out the criterions for the quantitative selection of alternatives in the process of forming the contract relations. The study of the thesis questions was applied to the risk situations arouses because of changes in social-economic and political process in foreign and home market. The maine theses of the work were confirmed by the practical examples of results of its insulation on Karkivs enterprises.

Key words: risk of foreign economic activities, risk of foreign trade agreement, acceptable risk of agreement, risk-management, risk insurance, risk modeling.