НАЦІОНАЛЬНА АКАДЕМІЯ НАУК УКРАЇНИ

ІНСТИТУТ РЕГІОНАЛЬНИХ ДОСЛІДЖЕНЬ

БЛАГУН ІГОР ГРИГОРОВИЧ

УДК 336.22

ФУНКЦІОНУВАННЯ ПОДАТКОВОЇ СИСТЕМИ

В УМОВАХ ТРАНСФОРМАЦІЇ

ЕКОНОМІКИ УКРАЇНИ

Cпеціальність: 08.04.01 – Фінанси, грошовий обіг і кредит

АВТОРЕФЕРАТ

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата економічних наук

Львів – 1998

Дисертацією є рукопис.

Робота виконана у Львівській комерційній академії Укоопспілки.

Науковий керівник: | - | доктор економічних наук, профе-сор
Загорський Володимир Степанович,

Львівська комерційна академія,

декан економічного факультету.

Офіційні опоненти: | - | доктор економічних наук, професор

Юрій Сергій Ілліч,

Тернопільська академія народного господарства, завідувач кафедри фінансів;

- | кандидат економічних наук

Волинський Олег Теодозійович,

голова Державної податкової
адміністрації у Львівській області.

Провідна установа: | - | Київський національний економічний університет, кафедра фінансів, Міністерство освіти, м.Київ.

Захист відбудеться “30“ грудня 1998 року о 1100 годині на засіданні спеціалізованої вче-ної ради Д 35.154.01 по захисту дисертацій на здобуття наукового ступеня доктора наук в Інсти-туті регіональних досліджень НАН України за адресою: 290026, м.Львів, вул. Козельницька, 4.

З дисертацією можна ознайомитися у бібліотеці Інституту регіональних досліджень НАН України.

Автореферат розісланий “ 30 “ листопада 1998 року.

Вчений секретар

спеціалізованої вченої ради,

кандидат економічних наук Жовтанецький В.І.

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Сучасна кризова ситуація, що склалася при формуванні державних доходів, а також спад підприємницької й ділової активності, визначають необхідність і доцільність розробки нових концептуальних засад здійснення фіскальної політики.

Використання податків як важелів державного регулювання економіки на сьогоднішній день є недостатньо ефективним. Насамперед це зумовлено непослідовністю податкової реформи, невиваженістю фіскальної політики, частою зміною податків, переглядом механізмів їх справляння, мінливістю фінансових пріоритетів держави. Отже, постає складне завдання розробки концепції податкової реформи, яка б відповідала умовам, вимогам, викликам сьогодення. Перехід до ринкової системи господарювання передбачає, що податки як суб’єктивне явище фінансової політики, повинні сприяти розвитку ринкових відносин, стимулювати підприємницьку діяльність, забезпечувати наповнюваність бюджету.

Актуальність теми дослідження зумовлена необхідністю пошуку адекватних сучасним умовам напрямків удосконалення податкової політики. Завдання податкової реформи полягає у створенні такого фіскального механізму, який би сприяв економічному розвитку суспільства, давав можливість збільшувати обсяги та підвищувати ефективність виробництва, попереджував інфляційні процеси, підвищував добробут населення.

У фінансовій літературі багато уваги приділяється проблемам оподаткування. Значний внесок у розробку теоретичних та прикладних основ оподаткування внесли Андрущенко В.Л., Бєлєнький П.Ю., Василик О.Д., Долішній М.І., Дробозіна Л.А., Жуков Є.Т., Кашин В.А., Козоріз М.А., Опарін В.М., Суторміна В.М., Тивончук І.О., Федосов В.М., Черник Д.Г., Юрій С.І. та інші вчені. Однак, економічна реформа в Україні вимагає пошуку нових шляхів адаптації фіскального механізму до конкретного етапу розвитку економіки, оптимізації податкових ставок, встановлення бази й періодів оподаткування, виходячи з фінансових можливостей та інтересів платників, реорганізації методів і прийомів роботи податкового апарату. Вказані проблемні аспекти постійно загострюються внаслідок непослідовної комплексної реформи народного господарства, вимагають подальшого вивчення й залишаються актуальними.

Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Робота виконана відповідно з планом науково-дослідних робіт Львівської комерційної академії з теми “Перспективи розвитку споживчої кооперації України в ринковому середовищі” (номер державної реєстрації 0197U017310).

Мета і основні завдання дослідження. Метою дисертаційного дослідження є комплексне узагальнення і практичний аналіз організаційно-правових засад функціонування податкової системи в умовах перехідної економіки та методів роботи фіскального апарату, а також визначення нових прийомів і шляхів удосконалення системи оподаткування юридичних осіб.

У відповідності з поставленою метою визначені завдання дослідження:

- теоретично узагальнити соціально-економічну природу податків, їх функції, елементи, принципи побудови та визначити характер їх фукціонування в умовах економіки перехідного періоду;

- визначити роль і призначення податкових платежів в комплексі заходів щодо управління соціально-економічними процесами в суспільстві;

- провести ретроспективний аналіз еволюції фіскального механізму в командно-адміністративній системі, а також особливостей його становлення і розвитку в сучасних умовах з метою з’ясування найбільш ефективних напрямків проведення податкової політики;

- охарактеризувати діючу систему оподаткування юридичних осіб, її роль і значення в системі фінансового регулювання економіки;

- узагальнити практичний досвід використання податку на додану вартість, акцизного збору, податку на прибуток підприємств, майнових платежів і на основі цього обгрунтувати шляхи вдосконалення методики їх справляння;

- розробити спрощену схему оподаткування малих підприємств як тимчасовий захід з метою зацікавлення останніх у розширенні підприємницької діяльності;

- окреслити роль і методи роботи податкової служби за дотриманням платіжної дисципліни в процесі формування доходів бюджету;

- визначити організаційні та правові засади підвищення ефективності контрольно-економічної роботи державних податкових органів.

Методологічну основу дисертаційного дослідження склали методи загальної теорії наукового пізнання, системний аналіз, логічні, статистичні й експертні методи дослідження, графічне зображення даних, аналітичні обчислення показників.

У процесі розробки теми використано законодавчі та нормативні документи вищих органів державної влади й управління, підзаконні акти Державної податкової адміністрації України (ДПА), розробки вітчизняних та зарубіжних вчених у галузі фінансової науки.

Наукова новизна одержаних результатів дисертаційної роботи полягає в обгрунтуванні низки теоретичних висновків і практичних пропозицій щодо удосконалення діючого порядку оподаткування юридичних осіб та системи податкового менеджменту в нових умовах господарювання.

У дисертації:

- дістало подальший розвиток комплексне дослідження суті і функцій податків в системі фінансових відносин у країні з економікою перехідного типу і на основі цього розкрито основні принципи їхнього функціонування;

- систематизовано соціально-економічні аспекти податкової форми розподілу і перерозподілу національного доходу та особливості використання податків як фінансових важелів на сучасному етапі;

- визначено особливості становлення податкової системи в Україні і тенденції її розвитку на найближчу перспективу;

- запропоновано шляхи подальшого удосконалення механізму справляння податків на споживання з позицій послаблення їх регресивності й кумулятивного ефекту;

- обгрунтовано доцільність застосування спрощеної методики оподаткування малих підприємств, як перехідного етапу до прогресивного оподаткування прибутку;

- розроблено механізм оподаткування майна юридичних осіб, що сприяв би ефективному використанню матеріальних активів при одночасному зниженні податків, що сплачуються з прибутку;

- внесено пропозиції та вказано важелі подальшого вдосконалення і підвищення ефективності податкової роботи Державних податкових інспекцій районного рівня управління.

Теоретичне та практичне значення одержаних результатів. Теоретична цінність дослідження полягає в поглибленні знань з питань використання податків як важливого засобу формування доходів бюджету в тісному поєднанні з їх регулюючими властивостями. Розроблені теоретичні положення й підходи можуть бути використані при формуванні адекватних перехідним умовам основ фіскальної політики.

Практичне значення результатів дослідження полягає у вироблених конкретних рекомендаціях щодо удосконалення механізму справляння окремих податків, покращення податкової роботи фіскального апарату у відповідності до реалій ринкової економічної системи.

Зазначені пропозиції можуть бути використані в роботі ДПА України та її місцевих структур, контрольно-ревізійної служби, казначейства, інших фінансових органів загальнодержавного та регіонального рівнів управління.

Особистий внесок здобувача. Дисертація є самостійною завершеною роботою автора. З наукових праць, опублікованих у співавторстві , в дисертації використані лише ті ідеї і положення, що є результатом особистої роботи здобувача.

Апробація результатів дослідження. Теоретичні положення, висновки і пропозиції дисертаційної роботи доповідалися і обговорювалися на міжнародній науково-практичній конференції “Становлення нової економічної системи в Україні” (Львів-1994), на Всеукраїнській науковій конференції “Становлення національної економіки України”(Львів-1995), на наукових конференціях професорсько-викладацького складу і аспірантів Львівської комерційної академії впродовж 1994-1997рр. Окремі розробки та пропозиції дисертаційного дослідження використані в роботі управління економіки Тернопільської облдержадміністрації (довідка про впровадження від 12.03.1998 р. №01/1-736), а також при викладанні фінансових дисциплін в учбовому процесі Львівської комерційної академії (довідка про впровадження від 5.03.1998 р. №96/10-12.10.).

Публікації. За результатами дослідження опубліковано 9 наукових статей загальним обсягом 3,5 д.а., в т.ч. 2,8 належать особисто автору.

Обсяг і структура роботи. Дисертація викладена на 168 сторінках машинописного тексту, складається з вступу, трьох розділів, висновків та списку використаних джерел (179 найменувань). У роботі представлено 31 таблицю та 23 рисунки.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ

У першому розділі “Суть та визначальні риси податкової системи” висвітлюються найбільш загальні підходи фіскальної науки до визначення економічної й соціальної природи податків, їх функцій і принципів організації, аналізуються особливості становлення та розвитку податкової системи на теренах України.

Економічна реформа в Україні, головна мета якої полягає в побудові соціально орієнтованої економіки ринкового типу, передбачає цілий комплекс взаємообумовлених заходів, а саме: використання різноманітних форм власності, широкий розвиток товарно-грошових відносин, формування ринкового середовища, активне застосування фінансово-кредитних важелів як засобів підвищення ефективності економіки. Однією з найбільш суттєвих та, водночас, складних проблем у процесі реформи є вдосконалення фінансових взаємовідносин у народному господарстві і, особливо податкових відносин суб’єктів підприємницької діяльності з бюджетною системою. Це зумовлюється насамперед наслідками заідеологізованої командно-адміністративної системи господарювання, розвиток якої розглядався як несумісне явище з податковою формою одержавлення.

Першопричиною виникнення податків стала поява держави, якій для виконання своїх функцій потрібні значні фінансові ресурси. Обгрунтовано висновок, що саме політичним устроєм суспільства, природою і функціями держави визначається суть фіскального інструментарію, його місце та роль у системі перерозподільчих відносин. Справляючи активний вплив на процес матеріального виробництва, податки виступають основним фінансовим гарантом економічного та соціального розвитку країни, а їх суспільна ціна вимірюється втратою частини особистого добробуту конкретними платниками із переміщенням цієї частини через бюджет до всього населення держави.

Суспільне призначення носіїв фіскальних відносин виражається в єдності виконуваних ними функцій. З огляду на фіскальну функцію, податки повинні відповідати вимогам стабільності, постійності надходжень до бюджету, рівномірності розподілу податкового тягаря в територіальному розрізі; з огляду на регулюючу - враховувати фактори фіскальної достатності, економічної ефективності та соціальної справедливості; з огляду на контрольну - виражати іманентні якості податків, забезпечувати можливості для проведення державного податкового контролю.

Аналіз принципів здійснення податкової політики засвідчив про певні недоліки в цьому плані. Зокрема, чинним законодавством не в усіх випадках передбачено виключення подвійного оподаткування, встановлення податкової квоти, гнучкості податкової системи, її бюджетної орієнтації, економічної ефективності податків, значно обмежена їх стимулююча спрямованість тощо. Закріплення цих та ряду інших положень є важливим напрямком фіскальної роботи.

Ретроспективний аналіз становлення та розвитку податкової системи на теренах України засвідчив про цілковите ігнорування податками, як формою одержавлення частини вартості валового внутрішнього продукту (ВВП) і національного доходу. Особливо негативні наслідки мала податкова реформа 1930-32 рр., яка, по суті, перетворила податок з обороту в могутній гіпертрофований акциз, а ставки відрахувань від прибутку були настільки високими, що не давали платникам можливості належним чином поповнювати потреби власних обігових коштів, забезпечувати їх приріст та здійснювати капітальні вкладення. Перехід у 1965 р. на платежі у вигляді вільного залишку прибутку та плати за фонди ситуації не змінив, оскільки зазначені відрахування носили чисто фіскальний характер, стали інструментом перерозподілу прибутку між рентабельними і збитковими галузями, породжували зрівнялівку. Не дали позитивних наслідків і спроби перейти на нормативне обкладання прибутку (доходу), які мали місце в 1987 р. при переході на повний госпрозрахунок та самофінансування. Система нормативів виступала як множина окремих видів платежів, що стягувалися за індивідуальними нормативами, які не мали чіткого наукового обгрунтування та стабільності. В умовах розвитку товарно-грошових відносин і переходу до ринкової економіки, збереження системи платежів до бюджету стало гальмом на шляху впровадження ринкових важелів та методів регулювання економіки. Єдиним вірним рішенням у цій ситуації стала відмова від багатоканальної системи платежів з прибутку підприємств і перехід до взаємовідносин з бюджетом на податковій основі.

Податкова система України насичена різноманітними податками різної орієнтації, про що свідчить рис. 1. Крім того, проведена реформа не змінила пропорцій розподілу ВВП, властивих для планової економіки. Високий рівень оподаткування є закономірним явищем і при діючій системі оподаткування зменшити його досить важко. Із цього випливає, що податкова політика не може обмежуватися лише введенням нових форм податків, які наповнені старим змістом. Необхідно змінити саму основу податкової системи. Основним платником податків має стати працююче населення, при значному підвищенні при цьому частки оплати праці у ВВП.

В роботі проводиться порівняльний аналіз діючих механізмів оподаткування в Україні та колишніх радянських республіках - Росії, Казахстані, Білорусі. Маючи значну схожість, зумовлену адекватністю економічних реформ, системи оподаткування цих держав все ж таки відрізняються, особливо в плані стимулювання економіки. Зважаючи на тісні господарські зв’язки, що існують між даними державами, цілком реальним є переміщення капіталів у країни з ліберальним фіскальним механізмом.

Тобто, ліберальна податкова політика - одна із запорук залучення іноземних інвестицій та покращення економічного становища загалом.

У другому розділі “Фіскальний інструментарій регулювання підприємницької діяльності юридичних осіб” розглядається діючий механізм оподаткування підприємств та організацій, аналізується порядок нарахування і сплати податків – податку на додану вартість (ПДВ), акцизного збору, податку на прибуток підприємств, податку на майно, обгрунтовуються можливі напрямки перетворення наявних платежів у ефективне знаряддя економічної політики.

В сучасних умовах господарювання зростає роль непрямих податків, найбільш досконалою формою яких є ПДВ, що за податковою базою є прямим, а за способом стягнення – опосередкованим. В Україні ПДВ введений на початку 90-х років і, поки що, не розкрив свій потенціал: він не тільки має чітко сформовану фіскальну спрямованість, але й не враховує економічних інтересів платників.

Мають місце недоліки законодавчого плану щодо визначення платників, об’єкта оподаткування, моменту виникнення податкових зобов’язань, пільг, зарахування до бюджету та відшкодування податку.

Широке коло платників ПДВ значною мірою визначає його універсальність. Разом з тим неоподатковувана база, що визначається величиною 1200 неоподатковуваних мінімумів за останні дванадцять календарних місяців, та відсутність такого обмеження для торговельно-посередницьких підприємств має негативні наслідки. А саме - підвищення вартості організації справляння податку. Пропонується підвищити неоподатковувану базу до економічно доцільної величини, спростивши у такий спосіб податкову роботу з організації справляння ПДВ та

звільнивши від оподаткування велику кількість малих підприємств, які є головною рушійною силою розвитку ринкових відносин у країні.

Аналіз чинного податкового законодавства засвідчив про окремі недоліки, які мають місце в процесі визначення бази нарахування ПДВ. Для їх усунення доцільно чітко розмежувати поняття “об’єкт нарахування податку” і “об’єкт оподаткування”, максимально вивільнивши останній від елементів, що мають витратний характер (суми амортизації), ліквідувати подвійне оподаткування доданої вартості, запровадити механізм визначення моменту настання податкових зобов’язань за фактом передачі права власності, оптимізувати систему пільг і певною мірою послабити економічні диспропорції.

Однією з найактуальніших проблем оподаткування є проблема податкових ставок. Дане питання розглядається в двох аспектах: перший пов’язаний із розміром ставки, а другий визначається кількістю застосовуваних ставок. Внаслідок проведеного дослідження робиться узагальнення, що в сучасних умовах господарювання найбільш доцільно застосовувати пропорційне оподаткування доданої вартості, оскільки диференційована система ставок ще більше ускладнить механізм справляння ПДВ. Перехід до диференційованих ставок можна здійснювати лише в умовах економічної стабілізації, керуючись такими принципами: товари першої необхідності - знижена ставка, товари розкоші - підвищена ставка, усі інші товари - стандартна ставка. Такий підхід до вирішення поставленої проблеми істотно послабить регресивність універсального акцизу та його кумулятивний ефект щодо малозабезпечених верств населення.

Серед інших питань, пов’язаних з ПДВ, у дисертаційній роботі розглядається механізм його справляння. Введення з 1 жовтня 1997 року єдиної схеми обчислення податку для підприємств різних видів діяльності і форм господарювання не можна трактувати однозначно. Річ у тім, що запровадження даної методики передбачає перехід на нову систему обліку, а це вимагає додаткових фінансових витрат - як у плані організації останньої, так і з метою підготовки та перепідготовки кадрів.

Новий порядок справляння ПДВ має позитивне значення в частині його відшкодування. Разом з тим механізм повернення дебетового сальдо не може бути повною мірою реалізованим в умовах дефіцитності бюджету. Тому, враховуючи особливості перехідної економіки України, нами запропоновано зараховувати від’ємну різницю між податковими зобов’язаннями і податковим кредитом у рахунок погашення недоїмки з інших платежів, що сплачуються до державного бюджету.

Поряд з універсальним акцизом, у фіскальній практиці широко використовуються специфічні акцизи, які врегульовують споживання високорентабельних і монопольних товарів. Аналіз динаміки надходжень акцизного збору до бюджету за період 1992-1997 рр. засвідчив про відносне зменшення їх частки у державних доходах. Не проявляється належним чином регулююча роль акцизу, що значною мірою зумовлено високим рівнем оподаткування. Погоджуючись загалом із законодавчо закріпленими принципами справляння акцизного збору, обгрунтовується висновок, що з метою подальшого їх удосконалення потрібні виважені загальнодержавні заходи протекціоністського характеру в галузі оподаткування монопольних та високорентабельних товарів. Призначення специфічних акцизів - регулювати кількісні параметри споживання окремих товарів.

У дисертації докладно розглянуто механізм прямого оподаткування юридичних осіб. Прямі податки є невід’ємним атрибутом податкової системи України, хоча їх частка у доходах бюджету за досліджуваний період мала тенденцію до зменшення. Причинами цього можна вважати частий перегляд об’єктів оподаткування, надання різного роду пільг соціальної та інвестиційної орієнтації, зростання кількості збиткових підприємств тощо.

Введена з 1 липня 1997 року нова методика оподаткування прибутку підприємств дещо послабила фіскальний тягар. Таким чином, вивільнену з-під оподаткування суму прибутку підприємства можуть використовувати на поповнення власних обігових коштів. З іншого боку - відносне зменшення надходжень від податку на прибуток до бюджету, негативно позначається на виконанні макрорівневих фінансових показників. Робиться висновок, що практика оподаткування прибутку юридичних осіб, вимагає подальшого удосконалення у напрямку більш ефективного використання регулюючих властивостей податку.

Аналіз податкового законодавства України виявив певні недоліки організаційного характеру в процесі справляння податку на прибуток. Вони, зокрема, стосуються визначення величини оподатковуваного прибутку, податкових ставок, пільг. Обчислений за діючою методикою бухгалтерського обліку фінансовий результат і прибуток, розрахований з метою оподаткування, відрізняються за кількісними параметрами, що вимагає уніфікації різних облікових систем в одну.

Узагальнення досвіду проведення податкових реформ у 80-ті роки в розвинутих зарубіжних країнах дали підстави стверджувати, що розмір ставки податку на прибуток повинен встановлюватися відповідно до загального економічного стану в країні, фінансової політики, потреб розвитку суспільного виробництва. Враховуючи ці фактори, а також особливості сучасного стану національної економіки, робиться висновок, що пропорційне оподаткування прибутку є найбільш оптимальним для перехідної економіки, оскільки не справляє деструктивної дії на процес нагромадження капіталу. Поряд з цим вимагає спрощення механізм прямого оподаткування малих підприємств. У дисертації на підставі вибіркових спостережень за фінансово-господарською діяльністю підприємств малого бізнесу аналізуються можливі шляхи переходу на спрощену систему оподаткування суб’єктів підприємництва, які віднесені до даної категорії згідно чинного законодавства. Проведені розрахунки підтвердили, що найбільш оптимальним в плані економічної ефективності є перехід до справляння єдиного податку з сукупного доходу (прибуток + заробітна плата) з одночасною відміною сплати інших обов’язкових платежів, крім непрямих податків. Зауважується, що таку методику доцільно використовувати лише в умовах економічної нестабільності на етапі формування податкової системи ринкового типу як перехідну ланку до прогресивного оподаткування прибутку на основі рівнонапруженості, справедливості, нейтральності.

Регулююча функція податку на прибуток найбільш повно реалізується через систему пільг. Ефективність останніх значною мірою залежить від правового і економічного механізму їх застосування. В роботі підкреслюється, що широкий діапазон пільг з податку на прибуток не враховує повною мірою інтереси суб’єктів підприємництва. Зокрема, це стосується тих платників, що впроваджують у виробництво прогресивні технології, здійснюють науково-дослідні, дослідно-конструкторські та проектно-пошукові роботи. Виходячи із необхідності стимулювання таких заходів і піднесення на цій основі виробництва, пропонується запровадити на зразок західних країн інвестиційні знижки і податкові кредити на впровадження у виробництво найновіших досягнень науки і техніки.

Значна увага в дисертації приділена аналізу методики нарахування амортизації, величина якої має прямий вплив на суму оподатковуваного прибутку. На підставі математичних підрахунків стверджується, що запроваджений порядок списання вартості основних фондів суперечить інтересам економічної логіки і не стимулює їх ефективного використання. Можливий вихід із даної ситуації - перехід до лінійного методу обчислення амортизації при одночасному використанні системи прискореного списання витрат активної частини основних фондів.

Одним із важливих кроків створення раціональної системи оподаткування може стати активізація майнових податків. Податок на майно поряд з фіскальною функцією має широкий спектр регулюючих властивостей. В умовах становлення ринкових відносин саме майнові податки можуть вирішити ряд важливих проблем. Зокрема, збільшення та стабілізації державних доходів, підвищення ефективності використання позаоборотних активів, залучення капіталів із сфери посередництва у виробництво, призупинення процесу номенклатурної приватизації. Робиться висновок, що і майнові, і прибуткові податки повинні стати основою нової податкової системи, обмежувати пряме державне втручання в економічні процеси, підвищувати зацікавленість підприємницьких структур у вирішенні виробничих завдань на більш високому технічному та технологічному рівні.

У третьому розділі “Інституційні засади організації податкового контролю” висвітлено проблеми функціонування державного органу, відповідального за дотримання законодавства про податки – Державної податкової адміністрації (інспекції), обгрунтовано шляхи подальшого вдосконалення роботи фіскального апарату щодо покращення контролю за правильністю обчислення і повнотою сплати податків.

Насамперед підкреслено, що в умовах ринкової трансформації економіки України податкова служба має виконувати широкий діапазон нових функцій, характерних для роботи в ринковому середовищі. Мета діяльності державних податкових органів полягає не лише в забезпеченні повного фіскального ефекту, але й у стимулюванні підприємницької активності господарюючих суб’єктів.

Важлива роль в процесі здійснення податкової роботи покладається на низові податкові органи, які мають безпосередній зв’язок з платниками податків і повинні оперативно реагувати на будь-які зміни в податковій політиці. Тому податкові служби на місцях наділені повноваженнями самостійно визначати структуру свого апарату. На підставі проведених досліджень розроблено рекомендовану типову організаційну схему податкової інспекції районного рівня управління, яка наведена на рис.2.

Аналіз динаміки бюджетних надходжень за період 1992-1997 рр. засвідчив про істотні недоліки контрольно-економічної роботи податкових органів, що й стало причиною структурної реорганізації фіскального апарату. Новостворений податковий орган наділений широким колом повноважень. Разом з тим механізм реалізації цих повноважень недостатньо відпрацьований, а тому потребує подальшого удосконалення.

В роботі узагальнюється світовий досвід організації податкового менеджменту. Обгрунтовується висновок, що діяльність податкової служби в основному залежить від політичного устрою: чим демократичніша державна влада, тим оптимальніша структура податкової адміністрації, тим ефективніша її діяльність.

Дані оперативно-бухгалтерського обліку ДПА України свідчать про істотне погіршення бюджетної дисципліни та зростання у зв’язку з цим розмірів штрафних санкцій, динаміка яких за період 1992-1997 років наведена на рис.3.

Ця тенденція є закономірним наслідком непослідовної фіскальної політики, яка підштовхує платників податків до свідомого ухилення від оподаткування.

Аналізуючи механізм накладення фінансових санкцій за порушення податкового законодавства, констатується, що останні мають суб’єктивний характер. Особливо суб’єктивізм проявляється на останній стадії реалізації протоколу про адміністративне порушення, коли керівник податкового органу особисто вирішує питання про притягнення до відповідальності. Крім того, система штрафів потребує диференціації, виходячи із міри заподіяної шкоди.

Рис. 2. Рекомендована типова структура податкової

інспекції районного рівня управління.

Рис. 3. Динаміка структури штрафних санкцій у доходах

бюджету за 1992-1997 роки.

Особливу увагу в дисертації приділено висвітленню організаційних аспектів функціонування податкової служби. Робиться висновок, що територіальний принцип організації податкової роботи є найбільш прийнятним для адміністративного устрою України. Водночас, в умовах автоматизації

та комп’ютеризації податкової роботи стереотипні функції розумової праці податкового інспектора переходять до машин, що дає змогу підняти податковий менеджмент на якісно новий рівень. Створення АІС “Податки” істотно покращило податкове обслуговування платників, підвищило продуктивність праці податкового апарату. Наступним кроком у напрямку подальшої автоматизації податкової роботи має стати повна комп’ютеризація документальних перевірок – найбільш дієвої форми фінансового контролю.

АІС “Податки” повинна також забезпечувати аналіз економічної ситуації і прогнозування податкових надходжень. Практична реалізація даної системи неможлива без побудови оптимальної математичної моделі на основі грунтовної економічної бази. В роботі характеризуються основні принципи побудови багатофакторних і структурних математичних моделей з метою ідентифікації і реальної оцінки зв’язків у регіоні, розробки науково обгрунтованих прогнозів розвитку податкової бази.

Подальша трансформація податкового менеджменту має грунтуватись на стабільному фіскальному законодавстві. Основні принципи податкової політики доцільно закріпити в Податковому кодексі. Таким чином, сформується нова галузь права – податкове право, а грунтовне опрацювання всіх його елементів має позитивно вплинути на процес побудови соціально справедливої та фіскально ефективної податкової системи.

ВИСНОВКИ

Дисертаційне дослідження проблем становлення і функціонування податкової системи в перехідній економіці України дає підстави зробити ряд висновків і узагальнень, що мають практичний характер і можуть бути використані при подальшому удосконаленні чинного фіскального механізму.

1. Податки є однією з найважливіших фінансових категорій, найголовнішим джерелом формування державних фінансових ресурсів. Вони визначені в дисертації як обов’язкові платежі, що стягуються органами державної влади на законодавчо закріплених засадах з юридичних осіб і громадян для задоволення суспільних потреб.

2. Податкова система України не виконує повною мірою поставлені перед нею завдання. З метою адаптації фіскального механізму до умов ринкового середовища податкову політику доцільно проводити за принципами стабільності, обов’язковості, соціальної справедливості, економічної ефективності, рівнонапруженості, гнучкості, виключення подвійного оподаткування, встановлення податкової квоти, бюджетної орієнтації.

3. Головний акцент під час проведення податкової реформи в Україні зроблено на непрямі податки, зокрема на ПДВ. На основі проведеного аналізу формулюється висновок, що практика його справляння має ряд недоліків і потребує подальшого удосконалення в напрямку підвищення межі неоподатковуваної бази, вивільнення доданої вартості від інших непрямих податків, встановлення моменту настання податкових зобов’язань за датою передачі права власності на товар, оптимізації системи пільг, зниження податкової ставки, спрощення документообігу і уніфікації податкового обліку, використання дебетового сальдо для погашення недоїмки за іншими платежами, що надходять до державного бюджету.

4. З метою удосконалення регулювання споживання високо-рен-та-бель-них і монопольних товарів пропонується переглянути методику справляння акцизного збору. По-перше, зменшити його ставки. По-друге, посилити державний контроль за виробництвом та імпортом підакцизних товарів. По-третє, оптимізувати ліцензування видів підакцизної діяльності. По-четверте, зараховувати надходження сум податку до місцевих бюджетів.

5. Виявлено, що основу податкових систем більшості країн світу складають прибуткові податки. Натомість, в Україні їх значення є незначним як у фіскальному, так і в регулюючому аспектах. Для активізації ролі податку на прибуток пропонується: виробити однакові підходи щодо розробки єдиного порядку визначення прибутку як об’єкта податку та прибутку як фінансового результату; запровадити спрощений механізм оподаткування малих підприємств, взявши за базу оподаткування сукупний дохід (прибуток + фонд оплати праці); запровадити інвестиційні знижки, податкові кредити та інші пільги, що сприяли б впровадженню у виробництво найновіших досягнень науки і техніки; перейти до лінійного методу нарахування амортизації.

6. Обгрунтовується доцільність введення податку на майно підприємств як засобу збільшення бюджетних надходжень, підвищення ефективності використання основних фондів, сприяння приватизаційним процесам.

7. Державна податкова служба виступає важливою фінансовою інституцією держави. З метою покращення контрольно-економічної роботи податкових органів необхідно покращити масово-роз’яснювальну роботу серед платників, удосконалити організаційну структуру ДПА, адаптувати функції фіскального апарату відповідно до політичної структури та особливостей національного менталітету.

8. Податковий контроль в Україні має чітко виражене фіскальне спрямування. На основі аналізу оперативно-бухгалтерської звітності ДПА зроблено ряд пропозицій щодо подальшого вдосконалення контрольно-ревізійної роботи податкової адміністрації в процесі мобілізації державних доходів, а саме: заохочення розвитку незалежних фінансово-бухгалтерських експертних служб; диференціація фінансових санкцій виходячи із міри заподіяної шкоди; подальша автоматизація і комп’ютеризація податкової роботи на основі оптимального інформаційного забезпечення.

СПИСОК ОПУБЛІКОВАНИХ ПРАЦЬ

1. Благун І.Г. Податкова система України на етапі становлення ринкових відносин //Вісник Львівської комерційної академії. - 1998.- №2. - С.190-195.

2. Благун І.Г. Теоретичні засади організації податкового менеджменту в квазіринковій економіці // Регіональна політика України: наукові основи, методи, механізми: Зб. наук. пр. - Ч.1.- Львів: ІРД НАН України .- 1998.- С. 384-388.

3. Панасюк В.М., Благун І.Г., Гаврилко П.П. Теоретико-методологічні аспекти реформування системи оподаткування в умовах перехідної економіки // Регіональна політика України: наукові основи, методи, механізми: Зб. наук. пр. - Ч.1.- Львів: ІРД НАН України .- 1998.- С. 369-372.

Особистий внесок автора: аналіз основних напрямків проведення податкової політики.

4. Башнянин Г.І. , Благун І.Г. Фінансові ресурси регіону: принципи формування, виміру і напрямки вдосконалення // Збірник матеріалів Всеукраїнської наукової конференції “Становлення національної економіки України”. -Випуск 5. -Львів: Львівський державний університет ім. І.Франка .-1995. -С.120-122.

Особистий внесок автора: аналіз ролі місцевих податків в системі фінансових ресурсів регіону.

5. Благун І.Г. Проблеми збалансованості бюджету України в умовах переходу до ринку //Наукові праці професорсько-викладацького складу і аспірантів академії. - Львів: Львівська комерційна академія .-1995.- С.59-60.

6. Благун І.Г. Удосконалення системи взаємовідносин організацій і підприємств споживчої кооперації з державним бюджетом // Матеріали міжнародної науково-практичної конференції “Становлення нової економічної системи в Україні”.- Ч. 3. - Львів: Львівський торговельно-економічний інститут .-1994.- С.59-60.

7. Благун І.Г., Лемко І.В., Тиводар М.В. Питання удосконалення механізму оподаткування прибутку //Матеріали науково-практичної конференції “Проблеми фінансування і кредитування у споживчій кооперації”. - Львів: Львівська комерційна академія .-1996.- С.98-102.

Особистий внесок автора: розробка пропозицій щодо раціоналізації пільг з податку на прибуток.

8. Загорський В.С., Коцупей В.М., Благун І.Г. Актуальні питання реформи системи оподаткування в Україні // Матеріали міжнародної науково-практичної конференції “Становлення нової економічної системи в Україні”.-Ч. 3.-Львів: Львівський торговельно-економічний інститут.-1994.-С.56-57.

Особистий внесок автора: обгрунтування проблем реформування податкової системи.

9. Куцик П.О., Благун І.Г. Аудиторська перевірка розрахунків з бюджетом по податку на прибуток //Наукові праці професорсько-викладацького складу і аспірантів академії. - Львів: Львівська комерційна академія .-1996.- С.52-54.

Особистий внесок автора: теоретичне обгрунтування методики обчислення податку на прибуток.

Благун І.Г. Функціонування податкової системи в умовах трансформації економіки України. – Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата економічних наук за спеціальністю 08.04.01 – Фінанси, грошовий обіг і кредит. – Інститут регіональних досліджень НАН України, Львів, 1998.

Захищається рукопис кандидатської дисертації, яка досліджує теоретичні, практичні та організаційні питання удосконалення податкової системи в умовах трансформації економічних відносин в Україні.

Ключові слова: податки, податкова система, податок на додану вартість, акцизний збір, податок на прибуток, Державна податкова служба.

Благун И.Г. Функционирование налоговой системы в условиях трансформации экономики Украины. – Рукопись.

Диссертация на соискание учёной степени кандидата экономических наук по специальности 08.04.01 – Финансы, денежное обращение и кредит.- Институт региональных исследований НАН Украины, Львов, 1998.

Защищается рукопись кандидатской диссертации, которая исследует теоретические, практические и организационные вопросы усовершенствования налоговой системы в условиях трансформации экономических отношений в Украине.

Ключевые слова: налоги, налоговая система, налог на добавленную стоимость, акцизный сбор, налог на прибыль, Государственная налоговая служба.

Blagun I.G. The functioning of tax system in the conditions of Ukraine‘s economy transformation. – Manuscript.

The thesis for application to Ph. D., Economics in the speciality 08.04.01-finance, monetary circulation and credit – The institute of regional research NAS Ukraine, Lviv, 1998.

The thesis for application to Ph. D., Economics considering theoretical, practical and organizational issues for the improvement of tax system under the conditions of transformation of Ukraine‘s economic relations.

Key words: taxes, the system of taxation, value added tax (VAT), excise tax, tax on income, State Tax Department.