Наступним логічним етапом автором викладені аспекти імплементації
методів логістичного управління у функціонування логістичних систем
МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАІНИ
НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ "ЛЬВІВСЬКА ПОЛІТЕХНІКА"
ВАСЕЛЕВСЬКИЙ МИРОСЛАВ
УДК 338.242:658.014
УПРАВЛІННЯ МАТЕРІАЛЬНИМИ ПОТОКАМИ В ЛОГІСТИЧНИХ ЗБУТОВИХ МЕРЕЖАХ
Спеціальність 08.02.03 - Організація управління, планування і регулювання економікою
АВТОРЕФЕРАТ
дисертації на здобуття наукового ступеня
кандидата економічних наук
ЛЬВІВ - 2002
Дисертацією є рукопис.
Робота виконана у Національному університеті “Львівська політехніка” на кафедрі економіки енергетичних і хімічних підприємств та маркетингу Міністерства освіти і науки України.
Науковий керівник: | доктор економічних наук, професор
Крикавський Євген Васильович,
Національний університет “Львівська політехніка”, завідувач кафедри економіки енергетичних і хімічних підприємств та маркетингу.
Офіційні опоненти: | доктор економічних наук, професор
Козоріз Марія Андріївна,
Інститут регіональних досліджень НАН України,
завідувач відділу соціально-економічних і правових проблем розвитку підприємництва;
| кандидат економічних наук, доцент
Смиричинський Валентин Васильович,
Тернопільська академія народного господарства Міністерства освіти і науки України, доцент
кафедри державного і муніципального управління.
Провідна установа: |
Ужгородський національний університет, кафедра економіки, менеджменту та маркетингу, Міністерство освіти і науки України, м. Ужгород.
Захист відбудеться “20”вересня 2002 р. о 15 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради К 35.052.03 в Національному університеті "Львівська політехніка" за адресою: 79013, м. Львів-13, вул. С.Бандери, 12, IV корпус, ауд. 301-б.
З дисертацією можна ознайомитися у бібліотеці Національного університету “Львівська політехніка” за адресою: 79013, м. Львів-13, вул. Професорська, 1.
Автореферат розісланий “19”серпня 2002 р.
Вчений секретар
спеціалізованої вченої ради Пащенко І.Н.
ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ
Актуальність теми. Ринкова трансформація постсоціалістичних країн відбувається в надзвичайно динамічних умовах розвитку та функціонування світового, передусім європейського економічного простору. Глобалізація світової економіки, радикальна реструктуризація національної економіки, незворотність європейської інтеграції – далеко не повний перелік визначальних чинників реформування економіки України і Польщі. В цьому аспекті чинниками реалізації названих тенденцій найбільш мобільними з точки зору реакційної здатності доцільно розглядати потоки матеріалів та інформації. Адже, трактуючи ХХІ століття як період входження в інформаційне суспільство, говоримо водночас про суспільство, що грунтується на знаннях та вміннях, носіями яких є люди, зайняті в процесах трансформації ресурсів.
В такому аспекті відстежується органічний зв’язок між інформацією та ресурсами виробництва, предметна оцінка якого синтезована в таких категоріях, як “інформаційний потенціал”, “інформаційний ресурс”, “інформаційний субститут знань” тощо. Не піддаючи ніякому сумніву надзвичайну корисність інформації з погляду створення доданої вартості, підкреслимо, що вона все ж перебуває на рівні потенціальному до тих пір, поки не буде реалізована людиною безпосередньо шляхом прийняття відповідних рішень, чи опосередковано шляхом формування експертних систем, якими приймаються такі рішення. У будь-якому разі ці рішення можуть стосуватися управління і регулювання процесів просторово-часової трансформації товарів, насамперед в каналах дистрибуції. Актуальність власне цієї сфери управління матеріальними потоками зумовлена як уже названими процесами ринкової трансформації, глобалізації економіки, так і стійкими тенденціями структурних змін у сфері створення вартості, в сфері формування повних витрат, у сфері обслуговування споживача, в сфері формування ефективності функціонування економіки. Це означає:
-
зростання важливості (корисності) місця, часу й інформації як складників доданої вартості;
-
зміщення центру ваги витрат у напрямі від виробничих до транспортно-складських та пакувальних;
-
багатокритеріальний підхід до обслуговування споживача з точки зору гарантованого забезпечення акцептованого рівня сервісу;
-
наявність значно більшої концентрації резервів ефективності та їх вища доступність щодо реалізації в позавиробничих (транспортно-складсько-пакувальних) процесах.
Викладене вище достатньо актуалізує пріоритетність раціоналізації управління процесами трансформації товарів у каналах дистрибуції. Підтвердженням цього слугує значна кількість теоретичних розробок з проблем формування та управління макро- та мікроекономічних систем дистрибуції товарів, їх діяльності, інфраструктурного забезпечення тощо, серед яких праці вчених України (Бойко Є.І., Долішній М.І., Кузьмін О.Є., Козоріз М.А., Крикавський Є.В., Петрович Й.М., Побурко Я.О., Тивончук І.О., Хміль Ф. І.), Польщі (Абт С., Альткорн Є., Голембська Т., Рутковський К., Чубала А.), відомих вчених Західної Європи і Америки (Ламберт Д., Пфоль Г., Хрістофер М., Котлер Ф., Ландлеу Дж., Лалонде Дж.). У працях названих авторів значну увагу приділено питанням формування ефективної збутової політики та каналів розподілу готової продукції, розвитку систем управління виробничо-збутовою діяльністю підприємств, підприємств з надання транспортних та складських послуг, інформаційного забезпечення реалізації функцій менеджменту, в т.ч. логістичного менеджменту.
Водночас питання теорії систем просторово-часової трансформації товарів у контексті забезпечення їх управління та регулювання в режимі реального часу все ще не знаходять належної уваги зі сторони дослідників. Вимагають насамперед теоретичного осмислення питання інформаційного забезпечення “процесів трансферу” як типових логістичних процесів у сфері позавиробничої кооперації (транспортування, складування, позначення тощо), інтеграції інформаційних систем учасників логістичного каналу, врешті-решт світові досягнення в практиці управління та регулювання логістичними процесами в системах трансформації товарів (процеси виробництва, трансферу та споживання).
Отже, необхідність поглиблення теоретичних основ управління та регулювання матеріальними потоками в процесах позавиробничої кооперації та недостатність організаційно-методичного забезпечення інформатизації просторово-часової трансформації матеріальних ресурсів у каналах дистрибуції зумовили актуальність і вибір теми дисертаційного дослідження та його структуру.
Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисерта-цій-ну роботу виконано в порядку реалізації угоди з іноземним партнером (договір між факультетом економіки та менеджменту НУ “Львівська політехніка” та Суспільною вищою школою підприємництва та управління в м. Лодзь, Республіка Польща від 30 листопада 2000 р.) в частині науково-дослідних робіт; тема роботи відповідає науковим напрямам кафедри економіки енергетичних і хімічних підприємств та маркетингу Національного університету “Львівська політехніка”: “Проблеми переходу базових галузей народного господарства України на ринкові відносини”, “Проблеми ресурсо- та енергозбереження в економіці України”, затверджених науково-технічною Радою НУ “Львівська політехніка” (протокол №11 від 17 листопада 1995 р.).
Мета і задачі дослідження. Мета дослідження полягає в розробці організаційно-економічних механізмів та методів вдосконалення управління матеріальними потоками в логістичних процесах дистрибуції.
Поставлена мета зумовила необхідність розв’язання таких завдань:
·
ідентифікація системних процесів і зв’язків у господарських об’єктах, їх структуризація та окреслення компетенцій;
·
дослідження впливу інформації та комунікацій на адаптаційну здатність економічних систем;
·
дослідження процесів інтеграції матеріальних та інформаційних потоків у каналах дистрибуції товарів;
·
обґрунтування ключових зон інформатизації логістичних систем;
·
дослідження співвідношення понять “дистрибуційний канал” і “логістичний канал” та визначення напрямів інтеграції маркетингової і логістичної інформації;
·
розробка концепції та інформаційного забезпечення управління транспортно-складськими процесами і системами запасів в дистрибуційній мережі.
Об’єктом дослідження є процеси та механізм управління матеріальними потоками в логістичних збутових мережах.
Предметом дослідження є інформаційне забезпечення управління матеріальними потоками в логістичних збутових мережах.
Методологічну основу досліджень становили класичні та сучасні економічні теорії, праці визнаних у світовій науці вчених, нормативні акти загальноєвропейського характеру, акти органів управління Європейським Союзом, національні акти законодавчої і виконавчої влади. Дослідження ґрунтуються на використанні основних положень системного підходу, теорії сучасного менеджменту, маркетингу та логістики, економіко-математичних і статистичних методів аналізу та прогнозування.
Наукова новизна одержаних результатів. Наукова новизна результатів дослідження полягає в поглибленні та розвитку теоретичних і методичних засад організації управління та регулювання логістичними процесами в системах просторово-часової трансформації товарів на основі створення достатнього інформаційного забезпечення цих процесів. Особисто автором отримані такі наукові результати:
·
представлено нове теоретичне обґрунтування цільової структуризації економічних систем. На відміну від наявних підходів до структуризації економічних систем їх поділ на виробничу, управлінську й інформаційну підсистеми дає змогу логічно окреслити розмиті до того компетенції кожної з підсистем та визначити місце інформаційної підсистеми у функціонуванні виробничої і управлінської підсистем;
·
з нових позицій визначено сутність субституційності запасів і інформації в логістичних системах дистрибуції на основі сукупності організаційно-економічних умов, які визначають вартість та корисність субститутів в системних категоріях, чим досягається можливість регулювання рівнів запасів в режимі реального часу, забезпечуючи мінімально можливий загальний їх рівень;
·
вперше виділено ключові зони інформатизації логістичних систем на основі аналізу елементної структури логістичної системи в поєднанні з її функціональною структурою. На відміну від наявних підходів, що використовують лише функціональну, фазову чи інституційну структуризацію логістичних систем, у дисертації обґрунтовано доцільність виділення таких ключових зон: виробництво (постачання і виробництво); логістика (транспортування, складування, процес замовлень, продаж, маркетинг); фінанси. У результаті досягається формування “петлі постачання” і “петлі клієнта”, в межах яких відбувається автономна циркуляція логістичної та маркетингової інформації та водночас інформаційна інтеграція однорівневих об’єктів та об’єктів різних ієрархічних рівнів;
·
набула подальшого розвитку методологія дослідження напрямів інтеграції маркетингової та логістичної інформації в процесах дистрибуції товарів. Для такого дослідження сформульовано мету зближення (синтезу) маркетингової (ринково орієнтоване управління) та логістичної (системно орієнтоване управління) концепцій управління розподілом продукції, на основі чого досягається гармонія цілей при створенні дистрибуційних та логістичних каналів, дистрибуційних та логістичних центрів, тобто умови їх ідентичності;
·
сформульовано нові підходи до удосконалення організаційно-методичного забезпечення та адаптовано до умов функціонування систем розподілу товарів інформаційне забезпечення транспортних процесів шляхом цільового комплексного використання технологій обміну даними та автоматичної ідентифікації в контексті інтегрованого використання їх із системами MRP та DRP. На цій основі побудовано механізм інтеграції інформаційних систем перевізників, виробників та постачальників;
·
розроблено новий механізм узгодження цілей системи “точно, своєчасно” у виробника та цілей дистрибуційної “системи швидкого реагування”, що дозволяє їх інтегроване використання в системах трансформації товарів. На відміну від наявних концепцій узгодження цілей двох систем, використання цього механізму надає можливість прийняття оптимальних логістичних рішень для суперорганізації.
Практичне значення одержаних результатів. Практичне значення результатів дослідження полягає в розробці методичних матеріалів щодо визначення ключових зон інформатизації господарських об’єктів, напрямів та механізму інтеграції маркетингових інформаційних систем, логістичних інформаційних систем в управлінні економічними системами, проектування та створення інформаційних систем підприємств як підсистем забезпечення функціонування управлінських та виробничих підсистем.
Практичну значимість дослідження становлять також положення щодо активного використання сучасних концепцій “точно, своєчасно” (JIT), швидкого реагування (QRL), планування матеріальних потреб (MRP), планування потреб розподілу (DRP), їх інтегрованої адаптації до умов функціонування логістичних систем, насамперед систем розподілу товарів.
Практичне значення отриманих результатів підтверджують позитивні відгуки та довідки про впровадження на підприємствах (виробничо-комерційній фабриці “PETECKI” м. Лодзь, Республіка Польща, спільному українсько-угорському товаристві ВКФ “Лембридж” м. Львів, Україна).
Матеріали дисертації використано в навчальних курсах “Інфраструктура товарного ринку” та “Інформаційні системи та логістичне моделювання” при підготовці спеціалістів і магістрів спеціальності “Маркетинг” у Національному університеті “Львівська політехніка” та в курсах “Маркетинг”, "Логістика" та "Інформаційні системи” при підготовці ліцензіатів і магістрів спеціальностей “Маркетинг”, “Менеджмент туризму” в Суспільній вищій школі підприємництва і управління (м. Лодзь, Республіка Польща).
Особистий внесок здобувача. Усі наукові результати, викладені в дисертації, отримано автором особисто. З наукових праць, опублікованих у співавторстві, в дисертації використано лише ті ідеї, положення і розрахунки, що є результатом особистої роботи здобувача.
Апробація результатів дисертації. Основні положення та результати дослідження були розглянуті та схвалені на ІІ і ІІІ Міжнародній конференції “Маркетинг і логістика в системі менеджменту” (м. Львів, 1998 р., 2000 р.), на міжнародній науково-практичній конференції “Інноваційна діяльність в системі державного регулювання” (м. Івано-Франківськ, 1999 р.), на Міжнародній науково-практичній конференції. “Підприємництво в Україні: проблеми і шляхи розвитку” (м. Львів, 23-24 березня 2000 р ), на І-ій Всеукраїнській науково-практичній конференції “Маркетингові дослідження в Україні” (м. Ялта, 2001 р.), на міжнародній конференції “Роль міжкультурної комунікації в процесі європейської інтеграції (м. Лодзь, 7-8 червня 2001).
Публікації. За темою дисертації опубліковано 15 робіт (монографія, наукові статті та тези доповідей, загальним обсягом 24,65 друкованих аркушів, з них особисто автору належить 13,05 друкованих аркушів. У фахових виданнях опубліковано монографію і 9 наукових робіт, в т.ч. 5 одноосібно.
Структура дисертації. Дисертаційна робота складається із вступу, трьох розділів і висновків загальним обсягом 201 стор., містить 8 таблиць, 48 рисунків, додатків обсягом 57 стор. та список використаних джерел із 181 найменування.
ОСНОВНИЙ ЗМІСТ ДИСЕРТАЦІЙНОЇ РОБОТИ
У вступі обґрунтовується актуальність теми дисертації, визначено сутність і стан наукової проблеми та її значущість, сформульовано мету і задачі дослідження, його предмет та об’єкт, висвітлено наукову новизну та практичне значення одержаних результатів, вказано форми апробації та оприлюднення результатів дослідження, наведено кількість публікацій за темою дисертації.
У першому розділі “Матеріальні та інформаційні потоки в системах просторово-часової трансформації товарів” подаються теоретичні основи структуризації економічних систем (господарських об’єктів) з окресленням компетенцій структурованих підсистем, розглянуто інформаційні потоки в контексті адаптації економічних систем до змінних умов функціонування, досліджено аспекти інтеграції матеріальних та інформаційних потоків в системах розподілу матеріалів, насамперед в каналах дистрибуції.
Функціонування будь-якого господарського об’єкта (економічної системи) супроводжується певною трансформацією виробничих ресурсів, що також відповідно відображається в інформації, що проходить через об’єкт, визначаючи його початковий, поточний і, якщо знадобиться, перспективний (очікуваний) стан. Необхідність раціоналізації процесів трансформації виробничих ресурсів, насамперед матеріальних, в напрямку від сировини і до готової продукції у кінцевого споживача вимагає проведення “цільової” структуризації економічних систем. Базуючись на класичних підходах до структуризації економічних систем, автор обґрунтовує (до певної міри умовну) ідентифікацію підсистем, поданих на рис. 1.
На рисунку ретельно структуровано інформаційні потоки за ланками трансформації інформації: – навколишнє середовище вхід інформаційної системи; – трансформація в інформаційній системі вхід в систему управління; – трансформація в системі управління вхід в інформаційну систему; – трансформація в інформаційній системі вхід в систему виробництва; – генерована інформація в системі виробництва вхід в інформаційну систему; – трансформація в інформаційній системі вхід в систему управління; – передача інформації в навколишнє середовище; , , – інформація, що залишається відповідно в системі управління, інформаційній системі і системі виробництва у вигляді власних знань. Потоки ресурсів подано як вхід з навколишнього середовища 1, вихід в навколишнє середовище 3, і потоки повторного використання (рециклювання) 2, сутність яких складають фази виробничої (технологічної) трансформації, в яких змінюються фізичні, хімічні, біологічні властивості, та фази логістичної (просторово-часової) трансформації, в яких змінюються параметри часу, простору, маніпуляційні властивості тощо.
У реальних господарських об’єктах подана трансформація матеріальних ресурсів перебуває під постійним впливом непередбачуваних, інколи стохастичних, інколи слабо структурованих чинників з боку зовнішнього середовища або чинників, що випливають із внутрішніх характеристик функціонування, і це вимагає відповідної адаптації до названих змін, а, отже, відповідного регулювання процесів трансформації матеріальних ресурсів у реальному масштабі часу. Власне вимога управління і регулювання в режимі реального часу як стратегічний чинник визначає розвиток системи управління, зорієнтованої на інформацію і комунікації.
Рис. 1. Інтеграція системи управління, інформаційної системи і системи виробництва господарського об'єкта (позначення матеріальні потоки, О інформаційні потоки).
Автором доведено, що на сучасному етапі здатність системи управління приймати та реалізовувати рішення в режимі реального часу цілком визначається обраною стратегією комп’ютеризації, тобто рівнем інформатизації підсистем управління, виробництва та інформаційної підсистеми, найвищим виявом якого можна розглядати тенденцію до створення понадоб’єктних (супероб’єктних) інформаційних систем з кінцевою метою об’єднання глобально комп’ютеризованих систем організацій в контексті формування логістичних систем (логістичної кооперації підприємств сфери виробництва, послуг, торгівлі).
Схематично можливі сфери комп’ютеризації і функціональні межі підсистем господарського об’єкта в кореспонденції із створенням інформаційної системи на засадах пріоритетного використання комп’ютерних технологій (означеної автором поняттям “інформатична система”) подано на рис. 2.
На сучасному етапі ефективність планування і регулювання логістичних процесів значною мірою залежить від рівня використання стратегічних інформаційних інструментів. Наявний стан
Рис. 2. Сфери комп'ютеризації і функціональні межі систем господарського об'єкта
та перспективні оцінки їх використання в Польщі подано на рис. 3.
Наведена структуризація сфер комп’ютеризації узгоджена із раніше поданою структуризацією господарського об’єкта і з певним рівнем умовності визначає системні межі функціонування системи управління, інформаційної системи і системи виробництва.
На відміну від виробничої (технологічної) трансформації процеси просторово-часової трансформації ресурсів відбуваються насамперед в міжорганізаційних стосунках, тобто в сфері розподілу товарів (постачанні та збуті), яка також може бути структурована за поданою раніше схемою на системи: фізичну (розподілу матеріалів), управління та інформаційну, які згодом можуть кореспондуватися із відповідними рівнями (площинами) управління економічною системою – просторовим, організаційним та інформаційним. Така структуризація сприяє обґрунтуванню механізмів інтеграції маркетингової та логістичної інформації в сфері фізичного розподілу матеріалів, на основі чого досягається синтез (зближення) завдань маркетингу в дистрибуційному каналі та завдань логістики в логістичному каналі, сутність яких складають одні і ті ж учасники, або вони стосуються одного і того ж матеріального потоку. Згадана інтеграція маркетингової і логістичної інформації актуалізується в аспекті стратегічного управління організацією.
Рис. 3. Рівень використання стратегічних інформаційних інструментів в Польщі
У другому розділі “Управління логістичними процесами на основі інфор-матизації просторово-часового переміщення товарів” акцентовано увагу на сучасній концепції управління діяльністю еко-номічних систем - логістиці та практиці логістичного управління в системах трансформації товарів, обґрунтовано ключові зони інформатизації логістичних систем, досліджено умови і механізми формування інформаційних логістичних систем в контексті створення систем управління в режимі реального часу.
Концепція логістичного управління економічними системами вимагає теоретичного осмислення цінності інформації в логістичних системах як складника логістичних ресурсів. Взявши за основу те, що будь-яка трансформація матеріальних ресурсів в логістичних процесах зводиться до зміни місця, часу і внутрішньої сутності (стану, форми тощо), можна констатувати три можливі стани трансформації матеріалів:
-
стан спокою, тобто перебування в запасі, коли змінюється параметр часу і не змінюються місце (простір) та сутність ресурсу;
-
стан руху, тобто перебування в переміщенні, коли змінюється параметр часу і параметр простору, але не змінюється сутність ресурсу;
-
стан перетворення, тобто перебування на обробці, в пакуванні, у формуванні вантажних одиниць тощо, коли змінюються названі три параметри.
Відповідно й інформація, що супроводжує потік матеріалів, також може перебувати в трьох названих станах. Зіставляючи доцільність існування трьох станів трансформації матеріалів, мусимо визнати найнижчою (за винятком окремих нетипових випадків) пряму ефективність розміщення матеріальних ресурсів в запасі, оскільки будь-яке перетворення чи переміщення здійснюється з певною метою, тобто реалізується як корисне, а відтак і ефективне. Натомість, перебування матеріальних ресурсів у запасі викликає насамперед витрати запасів: витрати створення запасів; витрати утримання запасів; витрати вичерпання запасів.
Математично витрати створення запасів Зс виразяться:
(1)
де Ц, Мзам – відповідно ціна одиниці (з врахуванням транспортних витрат) і кількість одиниць товару в партії; Ззам – витрати на подачу замовлення.
Витрати утримання запасів (Зу) включають в себе: витрати замороження капіталу у фінансуванні запасів; витрати складування; витрати “старіння” запасів.
Укрупнено їх можна обчислити за такою залежністю:
, (2)
де М – рівень запасів (фізичних одиниць); Кр, Кск, Кст – відповідно показники збитків від замороження капіталу (процентна ставка), складських витрат і витрат фізичної та економічної втрати вартості запасів, виражені у % від ціни. Витрати вичерпання запасів (Зв) трактуються як імовірні втрати від недоотримання прибутку за рахунок відсутності запасів в тому місці і у той час, де і коли на них був попит і можуть бути розраховані так:
, (3)
де Кв – ймовірність вичерпання запасів, у частинах від одиниці.
Водночас, можна стверджувати, що повніше інформаційне забезпечення буде зменшувати вплив витрат вичерпання запасів на загальні витрати запасів, тобто в цьому проявляється цінність інформації як ефект зниження витрат запасів або їх фізичне зменшення, оскільки залежність більшості складових витрат запасів від їх величини є нелінійною, то не може бути однаковою цінність одиниці конкретної інформації за будь-яких умов. Принаймні є два чинники, які впливають на рівень цінності інформації: рівень запасів, рівень насичення інформацією, акцептований рівень обслуговування. Графічно вплив першого чинника можна подати так (рис.4).
Наявність нелінійної залежності змушує нас відмовитись від використання абсолютних оцінок цінності інформації. а віддати перевагу відносним оцінкам: цінність кожної додаткової інформації визначається тим, настільки її використання знижує витрати запасів, а отже і рівень запасів.
Рис. 4. Графічна інтерпретація нелінійного зв’язку рівня запасів (М) і витрат запасів (З)
Математично це можна подати так:
(4)
де Ці – цінність інформації як відношення економії витрат запасів до витрат, спричинених отриманням додаткової логістичної інформації.
Розглядаючи подану на рис. 5 реляцію витрат створення та корисності додаткової інформації щодо рівня розвитку інформаційних систем, впровадження комп’ютерних технологій в логістичних системах дистрибуції, переходимо до характеристики ланцюгового характеру.
Рис. 5. Співвідношення приростів корисності (З) і витрат створення інформації (В) в логістичних системах
Щодо оцінки витрат створення додаткової інформації можна змоделювати підхід, аналогічний до випадку запасів матеріалів: витрати створення інформації; витрати збереження інформації; витрати ризику інформації. Пояснення потребує остання складова, яка окрім чинника вичерпання інформації включає також чинник недостовірності інформації.
Проблема впровадження методів логістичного управління випливає із розбіжності в розумінні цього управління серед теоретиків та практиків логістики. Широке (“загальне”) розуміння логістичного управління полягає в тому, що методи управління підприємством пристосовані до логістичних потреб, які розуміють як вищі, більш важливі за своєю суттю і філософією. Інше розуміння – вузьке (“спеціальне”) ґрунтується на тому, що логістичне управління – тільки складова частина загального процесу управління організацією, виділена з нього або залежно від місця дій, або залежно від конкретних завдань, поставлених перед окремими менеджерами. Двоякість розуміння логістичного управління є стратегічно важливою у розробці певної архітектури інформаційної системи, що буде означати відповідну інформаційну підтримку обраного методу управління. Водночас таке двояке розуміння логістичного управління спричинює різні організаційні підходи – організаційну централізацію чи організаційну децентралізацію логістики. Автор обґрунтовує перспективність схеми синхронного логістичного управління, оскільки вона є найбільш придатною для інтеграції в логістичному ланцюгу. Схематично це подано на рис. 6.
З метою ідентифікації ключових зон інформатизації логістичних систем, розробки механізмів горизонтальної та вертикальної інтеграції інформаційних систем в процесі управління трансформацією матеріалів автором досліджено класифікацію елементів логістичної системи шляхом використання логістичних підсистем постачання, виробництва, транспортування, складування, процесу замовлень, маркетингу і продажу та фінансів, стосовно яких детерміновано основні та додаткові ресурси, онаочнено відповідною інформацією. Поєднання результатів класифікації елементів логістичної системи із синхронною структурою управління дає змогу підійти до визначення ключових зон інформатизації. Ключові зони інформатизації визначає закріплення за функціональними зонами діяльності підприємства об’єднаних і насичених сукупностей первинних даних, необхідних для проведення процесу прийняття господарських рішень.
Ключовими зонами інформатизації в логістиці підприємств прийнято: виробництво і постачання; процес замовлень, транспорт, складування; маркетинг і продаж; фінанси. На основі цього формування інформаційних систем доцільно здійснювати структуровано як “петля постачання” і “петля клієнта”, а, отже, доцільно вести мову про інформаційне забезпечення петлі постачання і петлі клієнта. У цьому аспекті тенденційно корисним є досвід Польщі у сфері постачання, який характеризується такою інформацією (рис.7).
Рис. 6. Структурна схема реалізації синхронного логістичного управління в підприємстві (організаційна децентралізація)(позначення: LIS – логістична інформаційна система; MIS – маркетингова інформаційна система)
Рис. 7. Характеристика формування інформації в петлі постачання
Подані результати свідчать, що багато інформації, що є цінною для логістичного управління й оптимізації повних витрат логістичної системи, безповоротно втрачається або використовується не повністю в оптимізації дій підприємств. При управлінні цілісністю процесів у логістичній системі відсутність такої інформації може зробити неможливими правильний діагноз дій у системі, вжиття відповідних запобіжних заходів, а також реальну оптимізацію витрат.
Інформаційна підсистема клієнта відрізняється від інформаційної системи постачання ініціацією входів в систему, побудованих на основі запитів клієнтів (замовлення клієнтів, інформація про їх фінансові, кредитні можливості, інформація щодо оцінки умов і вимог забезпечення клієнта тощо), інформації про зовнішнє середовище (коливання попиту, конкуренція, потреби, наміри, очікування). Виходом із системи на рівні із маркетинговою інформацією обґрунтовується логістична інформація щодо наявних запасів, можливого їх
відновлення, можливості зміни пропозиції тощо. Значну частину інформаційної підсистеми клієнта складає маркетингова інформаційна система, що простежується із структури та змісту модемного потоку інформації в системі управління підприємством.
Управління і регулювання логістичних процесів в режимі реального часу неможливе без використання систем обміну даними (EDI) та систем ідентифікації (АІ). Узагальнені матеріали свідчать про переваги товарообороту з використанням системи EDI порівняно з традиційними методами його забезпечення. Найважливіші переваги застосування аплікацій: прискорення передачі інформації і реакції організації на інформацію; редукція витрат, пов’язаних з емісією і обслуговуванням документів; редукція помилок; підвищення ефективності маркетингу; можливість впровадження нових методів організації виробництва (напр., just in time- delivery); збільшення конкурентоспроможності фірми; зміна характеру господарських зв'язків.
Досліджуючи наслідки прискореного впровадження логістики в практику підприємництва у розвинутих країнах, обґрунтовано як один із найважливіших чинників конкурентних переваг володіння міжнародними логістичними каналами, що є основою поняття “єврологістика”. У рамках утворення логістичних євроканалів формуються ланцюги, що можуть мати суцільний, перервний і синхронний характер, визначальним для яких, окрім динаміки уніфікації попиту, є масовість використання інформаційних технологій. Звідси випливає, що інформатизація економічних систем є інструментом логістичного управління просторово-часовим переміщенням товарів.
У третьому розділі “Регулювання процесів просторово-часової трансформації товарів у системах дистрибуції” досліджено процеси складування товарів у каналах дистрибуції в контексті субституційності інформації і запасів, процеси транспортування товарів у каналах дистрибуції з огляду на інформаційне забезпечення переміщення товарів, а також інформаційне забезпечення регулювання мікрологістичних процесів.
Досліджуючи умови та механізми забезпечення субституційності запасів та інформації, автор з метою оцінки переваг дослідження системи постачання “точно, своєчасно” розглянув систему швидкого реагування (QRL), графічну інтерпретацію якої подано на рис. 8.
Рис. 8. Витрати традиційної системи управління запасами і системи швидкого реагування QRL
Згадана система швидкого реагування – це класичний приклад повно-цінної заміни запасів цілком визначеною інформацією про них. Як показує досвід західних країн, якщо акцептований рівень обслуговування клієнта низький, то використання системи швидкого реагування потребує більше витрат, ніж витрати традиційної системи запасів (зона І). Проте при рості цього акцептованого рівня (зона ІІ) ситуація змінюється на користь систем швидкого реагування. Отже, локальний ефект субституції інформацією запасів визначається конкретними умовами субституції, насамперед акцептованим рівнем обслуговування клієнта і може визначатися результатом зіставлення витрат.
Водночас практика польських підприємств не є настільки обнадійливою з погляду субституційності запасів та інформації через недостатність останньої. Узагальнення інформації, котра пов'язана зі сферою запасів і продажу, подано на рис. 9. Аналіз результатів анкетування показав, що в більшості випадків фірми нагромаджують інформацію щодо цієї сфери постійно. Також більшість фірм використовують комп'ютерні технології накопичення фактичних даних. Але можна простежити, що у випадку фактичних даних, які стосуються кількості помилок при реалізації замовлення (наприклад, при комплектації), кількості нереалізованих замовлень, кількості реалізованих своєчасно замовлень, даних, що стосуються пошкоджень, та інших, відсоток постійно нагромадженої інформації значно зменшується. З погляду логістики це – серйозний недолік.
Рис. 9. Характеристика збирання інформації, що стосується запасів і продажу
Стосовно глобальної (системної, синергічної) субституційності інформації доцільно брати до уваги прикладні висновки з теорії промислової динаміки Форрестера, за якими, наприклад, забезпечення росту роздрібного продажу на 10% вимагає збільшення замовлення для гуртового складу на 16%, замовлення гуртовиків виробникам – на 28%, плану виробництва – на 40%. А це означає, що локальний ефект субституції множиться (мультиплікується) в логістичному ланцюгу, досягаючи величини глобального ефекту субституції за рахунок синергічного ефекту.
У промисловості і торгівлі все частіше логістику розглядають як метод конкуренції, внаслідок чого поставки стають меншими, але частішими. У зв'язку з тим збільшуються вимоги в галузі транспортування і невіддільних від нього інформаційних систем. Комп’ютеризовані інформаційні системи, залучені на всіх етапах у широкому розумінні логістичного каналу, у транспортуванні сприяють більшій надійності і безвідмовності перевезень, а також їх своєчасності (за точністю часу поставок). Остання надає економіці можливість зменшення складських запасів. Отже, промисловість і торгівля стають залежними від ефективності транспортної системи.
Розвиток підприємств, що займаються саме транспортуванням, показує важливість доступу до інформації в широкому розумінні і надає можливість виділити три функції, у рамках яких розвиваються інформаційні системи. Механізми, які там закладені, будуть безпосередньо впливати на галузь транспортування. Функції ці не нові, проте вони будуть використані більш ефективно, що сприятиме росту ефективності транспортної інформації.
Розглянемо зміст цих функцій:
1.
Здатність оцінити ефективність на рівні клієнта, а також окремо для кожної пересланої кількості товарів. Ця функція забезпечить транспортним підприємствам кращі можливості оцінки, а також свободу вибору ринку.
2.
Здатність здійснювати реєстрацію й обмін даними. Накопичення даних у транспортних підприємствах буде в майбутньому відбуватися у зв'язку з необхідністю їхньої реєстрації. Завдяки швидкісним переносним пристроям реєстрація даних здійснюватиметься безпосередньо з товару.
3.
Здатність здійснювати планування і контроль транспортних засобів. У цій системі складність полягає в тому, що транспортні засоби рухаються у двох вимірах - в часі й у просторі. Розвиток комп'ютерних технологій у майбутньому дасть можливість розміщення комп'ютерного устаткування як у засобах транспорту, так і в географічно віддалених місцевостях.
Система планування і контролю транспортних засобів повинна відігравати роль комунікаційної мережі, що з'єднує географічно віддалені одиниці, основне завдання якої - дуплексний комунікаційний зв'язок з устаткуванням.
Для ефективного управління сферою транспорту на будь-якому підприємстві потрібно створити логістичну структуру інформаційного каналу, яка б функціонувала вертикально. По ній будуть проходити всі запити на різні потрібні в даний момент поставки не тільки матеріального, але й комунікаційного характеру. Таке вертикальне функціонування, тобто по ієрархії підприємства, крім уже чинних каналів усередині кожного з відділів підприємства, дасть згодом можливість поступово, тобто в міру фінансових можливостей, впроваджувати на підприємстві у вже чинні логістичні системи нові логістичні функції, створити у всьому просторі діяльності підприємства цілком інтегрований логістичний канал, що своєю дією буде спроможний забезпечити такі комунікаційні зв'язки між об'єктами, щоб стала можливою саморегуляція й автоматизація комунікаційних зв'язків.
Інтегроване інформаційне забезпечення каналів розподілу залежить від можливості інтеграції інформаційних систем виробника із іншими учасниками (транспортними, складськими, торгівельними організаціями) як в “петлі постачання”, так і в “петлі клієнта”, чому сприятиме побудова у виробничих підприємствах інформаційних систем за типом MRP (планування матеріальних потреб) чи DRP (планування ресурсів розподілу) або LRP (логістичне планування потреб).
ВИСНОВКИ
1.
У дисертації наведено теоретичне узагальнення та нові вирішення наукової проблеми управління матеріальними потоками в логістичних системах дистрибуції, що проявляється в здійсненні цільової структуризації економічних систем з метою логічного окреслення компетенцій структурних підсистем та умов їх інтеграції.
2.
На підставі дослідження тенденції розвитку систем дистрибуції товарів актуалізовано доцільність комп’ютеризації інформаційних систем, що забезпечує їх інтеграційність та відкритість. Особливого значення набуває інформація при створенні та функціонуванні дистрибуційних каналів і дистрибуційних центрів, які за певних умов можуть виконувати функції відповідно логістичних каналів і логістичних центрів. Такий синтез онаочнює необхідність інтеграції маркетингової та логістичної інформації.
3.
Проведений елементно-функціональний аналіз економічних систем надав можливість локалізувати такі ключові зони інформатизації: постачання і виробництво; транспортування і складування, маркетинг, продаж; фінанси. Інформація, що циркулює в сфері постачання і виробництва, формує “петлю постачання”. Інформація, що циркулює в сфері запасів і продажу товарів, формує “петлю клієнта”. Такий підхід до локалізації зон інформатизації допоможе керівникам підприємств та організацій поетапно створювати інформаційні системи логістики, здатні до вертикальної та горизонтальної інтеграції на основі встановлення переліку необхідної і достатньої уніфікованої інформації про параметри просторово-часової трансформації товарів у каналах дистрибуції.
4.
Узагальнюючи теоретичні дослідження і практичні матеріали, встановлено, що ефект субституції запасів інформацією визначається трьома групами чинників: акцептованим рівнем обслуговування, рівнем розвитку інформаційних систем, рівнем кооперації в каналах дистрибуції. Ґрунтуючись на існуванні закону промислової динаміки (ефекту Форрестера), за яким зміни в ланцюгу постачань викликають більш інтенсивні зміни (мультипліковані зворотньо, за ходом інформації щодо замовлення) в попередній ланці, вважаємо за доцільне рекомендувати керівникам підприємств інтегрувати сучасні виробничі стратегії (JIT) із системами швидкого реагування (QRL) в логістичному ланцюгу поставок. Таке поєднання служить основою формування стратегії ефективного обслуговування клієнта (ECR).
5.
На підставі результатів дисертаційного дослідження вносимо такі рекомендації:
·
Міністерству освіти і науки України при розробці стандарту освітньо-кваліфікаційної програми спеціальності 7.05.02.08 “Логістика” послугуватися результатами досліджень для формування змісту дисциплін “Логістика дистрибуції”, “Інформаційна логістика”; монографію “Інформація та кадри в логістичних системах” рекомендувати в список літературних джерел для вивчення дисципліни “Інформаційна логістика”;
·
Міністерству економіки та з питань європейської інтеграції України використовувати результати дослідження при обґрунтуванні розвитку інфраструктури товарного ринку, розвитку комунікацій, загальнонаціональних систем дистрибуції.
СПИСОК ОПУБЛІКОВАНИХ ПРАЦЬ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ
Монографія
1.
Васелевський М., Патора Р. Інформація та кадри в логістичних системах. – Львів: Національний університет “Львівська політехніка”, 2001 р. – 272с. (Особистий внесок здобувача: Частина І. Теоретичні основи інформа-ційного забезпечення функціонування логістичних систем. – С. 5. – 137).
Публікації у фахових виданнях
2.
Паюсова В.В., Васелевський М. Інформаційне забезпечення маркетингу //Вісник Державного університету “Львівська політехніка”: “Проблеми економіки та управління”. – Львів, 1998. – №353. – С. 221 – 223 (Особистий внесок здобувача: подано зміст маркетингової інформації).
3.
Васелевський М. Впровадження систем MRP II у практику виробничо-торговельних підприємств //Вісник Національного університету “Львівська політехніка”: “Проблеми економіки та управління ”. – Львів, 2000. - №391. - С.286-290.
4.
Крикавський Є., Чухрай Н., Васелевський М. Логістичні системи дистрибуції і штрихове кодування //Торгівля і ринок України (тематичний збірник наукових праць з проблем торгівлі і громадського харчування). – Донецьк, 2000. – Випуск 11, т.2. – С. 310-315. (Особистий внесок здобувача: викладено ефективність штрихового кодування у функціонуванні логістичних систем).
5.
Васелевський М., Крикавський Є., Чухрай Н. Логістичні аспекти розвитку технології автоматичної ідентифікації //Вісник Національного університету “Львівська політехніка”: “Менеджмент та підприємництво в Україні: етапи становлення та проблеми розвитку”. – Львів, 2000. – № 405. – С.126-130. (Особистий внесок здобувача: показано взаємозв’язок логістики з технологією автоматичної ідентифікації).
6.
Васелевський М. Ключові зони інформатизації у логістиці підприємств //Вісник Національного університету “Львівська політехніка”: “Логістика”. – Львів, 2001. – №424. – С. 274 – 279.
7.
Васелевський М. Формирование информационной инфраструктуры хозяйственного объекта //Соціально-економічні дослідження в перехідний період. Податкова та фінансово-кредитна політика держави і механізми її реалізації в регіонах України (Щорічник наукових праць) Випуск ХХІV /НАН України Інститут регіональних досліджень. – Львів, 2001. – С. 111–115.
8.
Васелевський М. ERP в управлінні ланцюгами поставок //Вісник Національного університету “Львівська політехніка”: “Логістика”. – Львів, 2001. – №416. – С. 242 – 250.
9.
Васелевський М. Запаси і інформація // Наукові записки. Українська академія друкарства. – Львів, 2001. Вип.№4. – С. 68–74.
10.
Титаренко В.Є., Білик М.В., Васелевський М. Бази даних маркетингової інформації на ринках промислових товарів //Вісник Національного університету “Львівська політехніка”: “Проблеми економіки та управління”. – Львів, 2001. – №425. – С. 291–300. (Особистий внесок здобувача: обґрунтовано структуру бази даних маркетингової інформації).
Публікації, що додатково відображають наукові результати дисертації
11.
Крикавський Є., Чухрай Н., Васелевський М. Актуальні аспекти створення інформаційно-логістичної інфраструктури //Розвідка і розробка нафтових і газових родовищ (державний міжвідомчий науково-технічний збірник). – Івано-Франківськ, 1999. – №36 (т.7). – С. 342-344. (Особистий внесок здобувача: подано характеристику інформаційно-логістичної інфраструктури).
12.
Васелевський М. Етимологія та дифузія автоматичної ідентифікації товарів// Вісник Державного університету “Львівська політехніка”: “Логістика”. – Львів, 2000. – №390. – С. 150 – 154.
13.
Васелевський М. Ключевые зоны информатизации в логистике предприятий //Тези доповідей ІІІ Міжнародної конференції: “Маркетинг та логістика в системі менеджменту”. – Львів, 2000. – С. 30-31.
14.
Крикавський Є., Чухрай Н., Васелевський М. Єврологістика: дослідження і перспективи //Тези доповідей І Всеукраїнської науково-практичної конференції: “Маркетингові дослідження в Україні”. – Ялта, 2001 р. – С.89-90. (Особистий внесок здобувача: викладено вимоги єврологістики до інформації).
15.
Wasielewski M. Globalna komunikacja w nowoczesnym spoіeczeсstwie informacyjnym //Praca zbiorowa SWSPiZ: “Rola komunikacji miкdzykulturowej w procesie integracji europejskiej”. – Јуdџ, 2001. - t.3, z.2, - C.193 – 197.
АНОТАЦІЯ
Васелевський М. Управління матеріальними потоками в логістичних збутових мережах – Рукопис. Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата економічних наук за спеціальністю 08.02.03 - Організація управління, планування і регулювання економікою. - Національний університет “Львівська політехніка”, Львів, 2002 р.
Дисертаційна робота присвячена поглибленню та розвитку теоретичних і методичних засад організації управління та регулювання логістичними процесами в системах просторово-часової трансформації товарів на основі створення необхідного інформаційного забезпечення цих процесів. Обґрунтовано доцільність цільової структуризації економічних систем на підсистеми виробничу, управлінську та інформаційну, що дозволило визначити місце інформаційної підсистеми у функціонуванні виробничої і управлінської підсистем.
