НАУКОВО-ДОСЛIДНИЙ ЕКОНОМIЧНИЙ IНСТИТУТ

МIНIСТЕРСТВА ЕКОНОМIКИ ТА З ПИТАНЬ ЄВРОПЕЙСЬКОЇ ІНТЕГРАЦІЇ УКРАЇНИ

ЗАЙЧУК Борис Олександрович

УДК: 330.59

ОРГАНІЗАЦІЙНО-ЕКОНОМІЧНИЙ МЕХАНІЗМ

ПОБУДОВИ В УКРАЇНІ ТРИРІВНЕВОЇ СИСТЕМИ ПЕНСІЙНОГО ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ

Спеціальність: 08.02.03. -

Організація управління, планування

і регулювання економікою

А В Т О Р Е Ф Е Р А Т

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата економічних наук

Київ - 2002

Дисертацією є рукопис.

Робота виконана в Науково-дослідному економічному інституті Міністерства економіки та з питань європейської інтеграції України.

Науковий керівник - доктор економічних наук, професор

Беседін Василь Федорович

Науково-дослідний економічний інститут

Міністерства економіки та з питань європейської інтеграції України, заступник директора

Офіційні опоненти: - доктор економічних наук, професор

Бондар Інтерна Касянівна,

Науково-дослідний економічний інститут

Міністерства економіки та з питань європейської

інтеграції України, завідуюча відділом

- кандидат економічних наук

Голеусова Галина Захарівна

Федерація профспілок України, керівник

управління з питань соціального захисту

Провідна організація – Інститут економіки НАН України, відділ соціальної сфери, доходів та рівня життя населення (м. Київ)

Захист відбудеться 7 травня 2002 року о 16 год. на засіданні Спеціалізованої вченої ради Д 26.801.01 по захисту дисертацій на здобуття наукового ступеня доктора економічних наук Науково-дослідного економічного інституту Міністерства економіки та з питань європейської інтеграції України (01601, МСП, Київ - 103, бульвар Дружби народів, 28, 5-й поверх, зал засідань).

З дисертацією можна ознайомитися в науковій бібліотеці НДЕI Міністерства економіки та з питань європейської інтеграції України.

Автореферат розісланий 2 квітня 2002 р.

Вчений секретар

Спеціалізованої вченої ради,

доктор економічних наук |

А.В.Базилюк

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми. Система пенсійного забезпечення населення України має великі і складні проблеми. Це, в першу чергу, значне навантаження на працюючу частину населення і на бюджет країни, недостатні обсяги страхових внесків для пенсійного забезпечення, низький рівень пенсії, невідповідність розміру пенсії трудовому внеску протягом працездатного періоду, при однаковому рiвнi вiдрахувань на пенсiйне забезпечення, окремi категорiї працiвникiв мають значнi переваги та пiльги в пенсiйному забезпеченнi. Економiчне становище, яке склалося в країнi, фiнансовий стан пiдприємств обумовили несвоєчасну сплату внескiв на пенсiйне забезпечення, за рахунок страхових внескiв проводиться фiнансування окремих видiв виплат не пов'язаних з трудовою дiяльнiстю. В певній мірі ці проблеми обумовлюються недоліками діючої системи пенсійного забезпечення, відсутністю організаційно-економічного механізму реформування існуючої системи.

Це визначає актуальність дослідження проблем пенсійного забезпечення з акцентом на його організаційно-економічний механізм.

Актуальність дослідження та наявність великої кількості нерозв’язаних теоретичних та практичних проблем, що стосуються реформування і побудови нової системи пенсійного забезпечення, яка б найповніше відповідала конкретним потребам суспільства України на сучасному етапі побудови ринкових відносин, обумовили мету, завдання і предмет дослідження, його структуру, та коло питань, які розглядаються в даній дисертаційній роботі.

Метою дисертаційного дослідження є створення науково-методичних засад і розробка на їх основі організаційно-економічного механізму побудови такої системи пенсійного забезпечення, яка б дозволила вирішити проблему підвищення її стійкості і ефективності.

Для досягнення мети дисертаційного дослідження необхідно було провести комплексний аналіз динаміки основних макроекономічних показників, створити на цій базі науково обґрунтовані основи реформування пенсійної системи, що вдосконалять пенсійне забезпечення та визначать зміни, направлені на запровадження різних заходів, щодо реформування пенсійної системи. Це передбачало послідовне виконання таких основних завдань:

- теоретичне обгрунтування основ побудови системи пенсійного забезпечення в умовах ринкових відносин;

- аналіз існуючих систем пенсійного забезпечення в розвинених країнах та в країнах з перехідною економікою;

- розроблення і обгрунтування основних напрямів реформування пенсійної системи в Україні;

- розробка пропозицій щодо введення персоніфікованого обліку внесків на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування;

- розроблення організаційно-економічного механізму переходу до трирівневої системи пенсійного забезпечення в ув’язці з динамікою макроекономічних показників.

Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. В дисертаційній роботі висвітлені результати наукових і прикладних досліджень, що проводились автором при виконанні планів робіт НДЕІ Міністерства економіки та з питань європейської інтеграції України за період 1999-2001 роки по темах:

Підготовка пропозицій щодо пріоритетних завдань Уряду України (№ держ. реєстр. 0197U005336).

Обгрунтування і оцінка заходів економічної політики в частині регулювання макроекономічних пропорцій та розробки пропозицій щодо їх включення у Державну програму економічного і соціального розвитку України на 2002 рік (№ держ. реєстр. 0197U005336).

Під час роботи над дисертацією вивчено і узагальнено теоретичні положення, висвітлені в монографіях і наукових статтях економістів-теоретиків і практиків, матеріалах періодичних видань, у матеріалах Міжнародного валютного фонду і Світового банку. Розглянуто та проаналізовано законодавчі і нормативні акти України з питань, що досліджувалися.

Наукова новизна одержаних результатів. В результаті дисертаційного дослідження одержано такі результати, що становлять його наукову новизну:

-

-

-

-

- визначені першочергові заходи для побудови змішаної трирівневої системи пенсійного забезпечення, головними серед яких є персоніфікація страхових внесків, вдосконалення солідарної системи пенсійного забезпечення, побудова механізму переходу на накопичувальну систему пенсійного забезпечення, застосування добровільної системи пенсійного страхування, законодавче забезпечення трирівневої пенсійної системи.

Практичне значення одержаних результатів. В даній роботі проведено аналіз пенсійних систем в закордонних країнах та в Україні для виявлення спільних особливостей перехідного періоду, чіткого розуміння природи формування коштів, необхідних для якнайшвидшого виходу з кризи та досягнення стійкого і достатнього забезпечення населення пенсійного віку. Встановлені взаємозв’язки між пенсіями і основними макроекономічними показниками та їх залежність від особливостей складових економічної політики та діючого законодавства надали можливість підготовити практичні рекомендації щодо реформування пенсійного забезпечення.

Положення та висновки даної дисертації за безпо-серед--ньою участю автора використані в процесі аналізу, вдосконалення та розробки заходів економічної політики в частині пенсійного забезпечення.

Ряд принципових положень роботи протягом останніх років знайшли своє відображення в аналітичних, методичних та прогнозних матеріалах Пенсійного фонду України.

Особистий внесок здобувача. Дисертація є самостійною науковою працею. Усі опубліковані роботи виконані без співавторів.

Апробація результатів дисертації. Положення дисертації доповідались на семінарах і нарадах в НДЕІ і Пенсійному фонді, а також на

Міжнародній наук.-практ. конференції: “Бюджетна реформа в Україні: проблеми та шляхи розв’язання”, Київ, 25-26 травня 2001 року;

Наук.-практ. конфер.: “Проблеми соціального захисту в Україні”. - 20-21 червня 1996 р., Чернігів;

Всеукраїнській нараді економістів “Економіка України та шляхи її подальшого реформування”, – К. 14-15 вересня 1995 р.

Окремі елементи організаційно-економічного механізму побудови трирівневої системи пенсійного забезпечення пройшли апробацію у процесі реформування пенсійної системи України.

Публікації. Основні результати дисертаційного дослідження опубліковано у 21 публікації, загальним обсягом 7,3 д.а., з яких 7 одноосібних робіт опубліковані у наукових фахових виданнях.

Структура та обсяг дисертації. Дисертація містить 171 сторінку комп’ютерного набору, в т.ч. 21 таблицю, 13 рисунків і схем, складається з вступу, трьох розділів, висновків, списку використаної літератури, що нараховує 150 найменувань.

2.ОСНОВНІ ПОЛОЖЕННЯ ДИСЕРТАЦІЙНОЇ РОБОТИ

У дисертації на підставі проведених досліджень і особистих розробок автора представлений на захист організаційно-економічний механізм побудови в Україні трирівневої системи пенсійного забезпечення та його застосування при реформуванні соціальної політики у процесі підготовки і реалізації заходів щодо переходу до ринкової економіки.

У вступі обгрунтовано актуальність теми дисертації, сформульовані мета і завдання дослідження, розкрита наукова новизна і практичне значення отриманих результатів дослідження.

У першому розділі “Теоретичні аспекти необхідності реформування системи пенсійного забезпечення” розглянуті теоретичні питання, пов’язані з перебудовою пенсійної системи в умовах ринкової трансформації та суттю пенсійного забезпечення непрацездатних громадян, а також узагальнено іноземний досвід та висвітлені переваги і недоліки пенсійної системи України.

Пенсійна система України не відповідає сучасним вимогам суспільства. Мізерний рівень пенсій, часті і тривалі затримки з виплати пенсій, невідповідність розміру пенсій внескам громадян на пенсійне страхування та ін., гостро ставлять питання про кардинальне реформування діючої пенсійної системи.

Тому спочатку було проведено теоретичне дослідження проблемних явищ у державних і недержавних пенсійних системах. Їхній взаємозв'язок з економічним середовищем найбільш ефективно можна проводити за допомогою математичного моделювання. Воно дозволяє у формалізованому вигляді, коли висновки можна математично і логічно довести або спростувати, оцінити справедливість пошуків вдосконалення пенсійних систем, що існують у багатьох країнах із приводу їхньої можливості ефективно (безкризово) виконувати свої функції у перспективі.

Рівень пенсійного забезпечення найбільш об’єктивно можна характеризувати за допомогою середнього розміру пенсій, встановивши для цього його залежність від макроекономічних чинників. Визначимо через

ВВП - валовий внутрішній продукт;

р - середній річний розмір пенсій, що розуміється як частка від ділення суми, спрямованої протягом року на виплату пенсій, на чисельність пенсіонерів;

k - частка ВВП, що спрямовується протягом року на фінансування пенсій;

ЧП – чисельність пенсіонерів.

Виходячи із співвідношення доходів і витрат коштів, для солідарної системи пенсійне забезпечення можна отримати наступну тотожність:

ВВП * к = р * ЧП (1)

Вираз (1) шляхом певних перетворень представлений у вигляді факторного рівняння пенсійної системи

p = V * d * к (2).

Воно може трактуватися наступним чином: рівень пенсії визначається наступними головними факторами – рівнем життя населення (V), демографічною ситуацією (d) і пенсійною політикою (к).

Отримана модель (2) інваріантна стосовно способу фінансування пенсій (солідарному або накопичувальному) і не залежить від інституціональної організації пенсійної системи. Вона підтверджує істотний вплив рівня розвитку економіки на рівень пенсійного забезпечення. Можна сказати, що цей вплив має таку ж силу, як і демографічна ситуація в країні.

Аналізуючи модель (2) можна бачити, що рівень пенсій пропорційний відсоткам страхових зборів. Нині 33% коштів фонду оплати праці спрямовується на пенсійні виплати, з них 1-2% сплачується самими працюючими. Це досить високе навантаження на економіку. Якщо і далі піти по шляху збільшення страхових виплат, то це різко негативно позначиться на економічному стані держави. Умови виходу з кризи значно погіршаться, подовжиться стагнація і падіння виробництва. Тому, залишається другий шлях, тобто зменшення витрат на пенсійне забезпечення. Але тут треба мати на увазі, що мова може йти не про абсолютне зменшення пенсійних виплат пенсіонерам, а про реалізацію низки заходів, що дозволять більш ефективно використовувати кошти, які поступають для пенсійного забезпечення. У цьому разі кошти, що будуть збережені в результаті реалізації низки заходів по зменшенню витрат, можуть бути спрямовані у накопичувальні фонди. Звідси найважливішою постає проблема розроблення і обгрунтування основних напрямів і заходів реформування пенсійної системи України.

Аналіз пенсійних систем, що використовуються в світі, показав, що всі вони мають окремі недоліки. У наших умовах найкращим чином змогла б досягти мети пенсійного забезпечення змішана трирівнева система, яка охоплює традиційну солідарну систему, що побудована за принципом солідарності поколінь, де поточні виплати пенсіонерам здійснюються за рахунок пенсійних відрахувань працюючих, обов’язкову накопичувальну пенсійну систему, що повністю фінансується за рахунок індивідуальних пенсійних внесків працюючих, чи за рахунок професійного пенсійного страхування та добровільну систему особистих пенсійних збережень, що формується повністю за рахунок особистих внесків.

У другому розділі “Розроблення і обгрунтування основних напрямів реформування пенсійної системи в Україні” упорядковані принципи побудови і вдосконалення системи пенсійного забезпечення в Україні, розглядається організаційний механізм впровадження трирівневої системи пенсійного забезпечення, наводиться запропонований автором економічний механізм переходу до трирівневої системи пенсійного забезпечення в ув’язці з динамікою макроекономічних показників та обгрунтовується необхідність персоніфікації внесків на пенсійне забезпечення.

Економічна теорія і світовий досвід дають можливість сформулювати головні принципи, на яких повинна бути побудована система пенсійного забезпечення. Вони формулюються наступним чином: принцип солідарності; принцип обов’язкової участі в системі; принцип відповідальності держави за організацію пенсійного забезпечення. Кожна країна повинна в рамках вищевказаних основних принципів визначати національну стратегію, спрямовану на досягнення цілей соціального забезпечення для усіх членів суспільства.

В умовах переходу до ринкової економіки неминуче виникає питання про найбільш раціональну організацію управління структурами державних і координацію функціонування недержавних пенсійних систем. Світовий досвід показує, що, в основному, діють і удосконалюються два види джерел фінансування витрат на пенсійне забезпечення. Перший – це системи, не пов'язані зі страховими внесками, а пенсійне забезпечення здійснюється за рахунок загальних прибутків держави, що формуються через податки. Другий – це системи, засновані на групових або індівідуальних внесках. В їхніх організаційних структурах управління існують розходження, але є й основні загальні принципи. Для них характерно об'єднання в одній структурі функцій по одержанню коштів на пенсії і на їхні витрати.

При виборі моделі управління необхідно враховувати психологічні, політичні, законодавчі та економічні аспекти. З точки зору платників внесків (роботодавців і працівників) акумуляція коштів у незалежних фондах краща, оскільки вони в цьому випадку знають, куди спрямовувати їхні внески і впевнені в тому, що внески не будуть використані урядом для інших потреб. Крім того, у політиків буде менше спокуси, виходячи з популістських мотивів, домагатися здійснення нереальних програм. При наявності самостійних фондів необхідна їх чітка законодавча регламентація й облік фінансового стану фондів при зміні пенсійного законодавства. За умов існування фондів може бути організоване розширене відтворення коштів за рахунок їхнього інвестування на фондовому і фінансовому ринках в інтересах одержувачів пенсій.

У той же час усувається залежність фондів від державного бюджету і уряду у фінансуванні витрат на їхнє функціонування (оплата праці, устаткування, технічна оснащеність, у тому числі сучасними засобами обчислювальної техніки тощо). Самостійність і автономність фондів виражається й у тому, що тільки в цьому випадку може бути забезпечена сувора цільова витрата коштів даного фонду, але в той же час вони повинні знаходиться під фінансовим і адміністративним контролем державних органів. Схематичне представлення організаційного механізму трирівневої системи пенсійного забезпечення наведено на рис. 1.

Управління Пенсійним фондом має здійснюватися на тристоронній основі з рівного числа вибраних представників соціальних партнерів, тобто тими, хто в цьому зацікавлений. Це означає, що узгодженість повинна випливати з самої системи управління сферою соціального страхування. При цьому діяльність страхового фонду повинна бути повністю прозорою.

Економічний механізм реформування системи пенсійного забезпечення розглядався в ув'язці зі станом економічного середовища. Функція будь-якої пенсійної системи полягає в заміщенні пенсіонерам одержуваного ними колись доходу (заробітної плати). Особливістю діючих систем є те, що пенсії фінансуються з поточних внесків роботодавців і працівників і залежать від коштів, що надходять.

Виходячи з цього, основними факторами, що визначають джерела формування коштів на виплату пенсій є: страховий тариф, що розраховується від

фонду оплати праці на підприємстві і розмірів доходу працівників; види пенсій: трудові і соціальні, де трудові пенсії призначаються громадянам у зв'язку з трудовою та іншою суспільно корисною діяльністю, що зараховується в стаж; способи фінансування: розподільчий чи накопичувальний. В останні роки у світі критикуються розподільчі системи або, інакше кажучи, системи, що базуються на принципах поточного фінансування і пропонується перехід до накопичувальних систем.

Великі проблеми полягають також у порядку обчислення розмірів пенсій. В останні роки мають місце зусилля зв'язати розмір пенсій із заробітком. Такий підхід дозволяє піти від розрахунку пенсії з заробітку по останніх роках роботи і прив'язує розмір пенсії до рівня доходів протягом усього трудового життя. Це особливо важливо для економіки, значна частина якої продовжує залишатися у тіньовій сфері.

Найбільш прийнятним способом забезпечення еквівалентності сплачених страхових внесків і одержуваних пенсій є перехід від обчислення пенсій із стажу і заробітку перед виходом на пенсію до їхнього розрахунку виходячи із суми сплачених внесків і середньої очікуваної тривалості життя. Доцільно також при цьому обгрунтувати межу заробітку на який нараховуються страхові внески.

Пенсійні системи добре працюють, коли співвідношення працівників і пенсіонерів є достатньо великим і досить стабільним. Якщо середнє співвідношення числа зайнятих до пенсіонерів буде знижуватися, то це може привести до різкого дисбалансу пенсійної системи.

Низьке співвідношення між економічно активним населенням і пенсіонерами викликано не тільки демографічними чинниками і рівнем зайнятості в країнах, але і низьким у порівнянні з розвинутими країнами віком виходу на пенсію та значним поширенням практики дострокового виходу на пенсію.

Дискусійним є встановлення пенсій за вислугу років, які надаються робітникам окремих видів професійної діяльності. Як показує практика, професійна працездатність цих працівників часто не втрачається до настання загальновстановленого пенсійного віку і їм могли б призначатися надбавки в оплаті праці або пенсії в порядку організації професійних систем у рамках обов'язкового або додаткового (добровільного) пенсійного забезпечення.

Потребують також перегляду і можливо скорочення періоди, не пов'язані зі сплатою страхових внесків, але які дають право на пенсії (навчання, догляд за дітьми та ін.). У випадках призначення пенсій з урахуванням цих обставин витрати на їхню виплату могли б відшкодовуватися за рахунок коштів державного бюджету.

В процесі розроблення пенсійних реформ необхідно враховувати, так звану, міру соціальності суспільства (частку ВВП, що направляється на соціальний захист). У той же час відносно високий (у порівнянні з наявними економічними можливостями) рівень витрат на соціальне забезпечення має негативні наслідки: обмежує капіталовкладення в економіку, стримує ріст заробітної плати, створює труднощі для державної бюджетної політики.

_________________________________________________________

Одним з можливих шляхів подолання кризи в пенсійних системах є подальше підвищення тарифів страхових внесків. Але високий рівень соціальних витрат у нашій країні уже близький до економічної і соціальної межі. Тому підвищення тарифів приведе у свою чергу до зростання вартості робочої сили і обмеження можливостей для розвитку економіки, росту безробіття.

Одним із найважливіших елементів пенсійних систем є розмір пенсії. Відповідно до рекомендацій МОП, соціальні системи повинні зменшувати бідність шляхом відновлення до прийнятних розмірів доходу, втраченого через непрацездатність (включаючи старість) або в зв'язку з нездатністю одержати оплачувану роботу, а також через смерть годувальника.

Звичайно, необхідно переглядати пенсії у зв'язку з інфляцією. Деякі країни коректують їх у зв'язку з ростом цін. Інші - намагаються гарантувати, щоб пенсії підвищувалися відповідно до загального поліпшення економічного стану, використовуючи в якості механізму індексації ріст заробітків. Треті - використовують комбінацію цих варіантів. Індексація може бути і складовою частиною формули обчислення пенсій.

Пенсії по старості у колишніх республіках СРСР призначалися з досить раннього віку. Таке положення в ряді країн було скасовано в рамках проведення соціальних реформ, однієї з цілей яких є підвищення встановленого і фактичного віку виходу на пенсію. Аналіз показує, що у сучасних умовах більш привабливим, ніж збільшення пенсійного віку, є створення умов для продовження трудової діяльності після його досягнення і зробити менш привабливим ранній вихід на пенсію. Це може бути досягнуто шляхом підвищення розміру пенсії у разі пізнішого виходу на пенсію.

Всі ці заходи і складають економічний механізм пенсійного забезпечення. Вони тісно пов’язані з факторами, що безпосередньо впливають на ефективність пенсійної системи і визначають відповідні заходи економічної політики держави, що показано на рис. 2 (через громіздкість - лише для солідарного страхування).

У третьому розділі “Заходи і результати застосування трирівневої системи пенсійного забезпечення в Україні” наводяться розроблені автором заходи і пропозиції щодо вдосконалення солідарної системи пенсійного забезпечення, переходу на накопичувальну систему, застосування добровільної системи пенсійного страхування та їх законодавчого забезпечення. Висвітлена також оцінка перспектив та очікуваних результатів побудови в Україні трирівневої системи пенсійного забезпечення.

Аналізуючи питання про те, чи достатньо буде коштів для виплати пенсій з накопичувальної системи автором проведено ряд розрахунків.

На рис.3 показано варіант динаміки заощаджень і термін виплати пенсій у випадку індексації заробітної плати і пенсій, та в умовах, що наведені на рисунку. Даний варіант показує життєздатність накопичувальної системи навіть в умовах невисокої дохідності заощаджень. Розрахунки свідчать, що накопичених за 35 років коштів достатньо для виплати пенсій упродовж 10 років. При цьому розмір пенсії з накопичувальних фондів буде складати 60% від заробітної плати працюючих, яка буде зростати відповідно інфляції і росту ВВП.

Рис.3. Динаміка заощаджень у період накопичення та їх використання у період отримання пенсії.

Таким чином, можна констатувати, що незважаючи на всі переваги трирівневої системи пенсійного забезпечення, в процесі переходу до неї слід вжити кілька запобіжних заходів, а саме: створити механізми захисту приватних пенсійних фондів від банкрутства; розробити нормативно-правову базу, що дозволяла б пенсійним фондам ефективно інвестувати накопичені ними заощадження.

Солідарна система, яка діяла в колишньому Союзі, була прогресивною. Проте все навантаження з виплати пенсій брала на себе тоді держава. Тепер, коли економічні відносини в країні змінились, з'явилися ринкові відносини, коли чимало підприємств і організацій, як кажуть, самі працюють на себе, держава не може брати на себе все навантаження з пенсійного забезпечення. Тому воно й було перекладене на Пенсійний фонд України.

На основі отриманих теоретичних і методичних результатів в роботі розроблено комплекс заходів щодо реформування пенсійної системи України. У його складі найбільш вагомими і в той же час цілком реальними, більшість з яких вже реалізується, є наступні заходи:

- підвищення розміру пенсій у відповідності з інфляцією та згідно зростанню реального ВВП;

- посилення контролю за платежами до ПФУ;

- відміна більшості пільг, привілеїв, включаючи пільговий вихід на пенсію;

- розширення періоду, який використовується як база для нарахування пенсій;

- диференціація розміру солідарної пенсії від трудового вкладу і страхових внесків;

- паралельне впровадження накопичувальної пенсійної системи;

- задіяння системи добровільного пенсійного страхування;

- впорядкування виплати пенсій працюючим пенсіонерам;

- збільшення пенсійного віку.

Останній захід є найбільш кардинальним і болючим. Однак, враховуючи економічний стан і погіршення в перспективі демографічної ситуації, Україна повинна піти цим шляхом. До речі, вже майже вся Європа і половина країн колишнього Союзу збільшили пенсійний вік. В умовах України збільшення пенсійного віку повинно здійснюватися поступово і на стимулюючій основі.

Поряд з реалізацією перелічених заходів при безпосередній участі автора вже зараз в системі пенсійного забезпечення проведено ряд заходів, що сприяли поліпшенню ситуації. Серед них наступні:

1.

2.

3.

4.

5.

6.

Таблиця 1.

ПРОГНОЗ

доходів та видатків Пенсійного фонду

тис.грн.

Показники | Звіт

2001 р. | Очікуване

2002 р. | Прогноз

2003 р.

Тариф нарахувань, % | 32,8 | 32,8 | 32,8

Фонд оплати парці робітників і службовців | 45531419 | 48699000 | 64129000

Фонд оплати праці сільськогосподарських товаровиробників | 3800000 | 3910000 | 4800000

ВВП, реальний приріст (%) | 9,0 | 6,0 | 7,0

Індекс споживчих цін (%) в середньому до попереднього року | 112,0 | 109 | 109,8

Залишок коштів на поточних рахунках | 1455023 | 532000 | 532000

Надходження до Пенсійного фонду

- обов'язкові внески підприємств, установ і організацій та обов’язкові внески громадян | 15127238 | 15999262 | 21064351

- кошти від запровадження фіксованого сільськогосподарського податку | 262402 | 339195 | 250000

- інші надходження | 964066 | 2569220 | 1149486

Усього власних доходів з урахуванням залишку | 17808729 | 19439677 | 22995837

Видатки Пенсійного фонду | 17808729 | 19439677 | 22995837

з них:

- на виплату пенсій та допомоги |

15594449 |

18761918 |

22288026

- на доставку пенсій та допомоги | 143841 | 145759 | 175811

- перехідний залишок | 2070439 | 532000 | 532000

Резерв (+), дефіцит (-) коштів Пенсійного фонду | 0 | 0 | 0

7.

8. Опрацювання законопроектів щодо запровадження загально-обов'язкового державного пенсійного страхування та додаткового пенсійного забезпечення.

Перелічені заходи сприяли покращанню роботи системи, що і підтверджує прогноз доходів і видатків Пенсійного фонду України на 2002-2003 роки (табл. 1).

В цілому ж аналіз проведених розрахунків дає змогу стверджувати, що пенсійна система України має достатні резерви і при створенні необхідних умов для реалізації інших запропонованих в роботі заходів може вирішити проблеми підвищення її стійкості і ефективності. Хоча це буде пов’язане і з необхідністю прийняття непопулярних заходів і законів.

3. ВИСНОВКИ

1.Діюча в Україні пенсійна система в правовому, організаційному, економічному та соціальному відношеннях потребує принципових змін, які зробили б її адекватною умовам перехідного періоду до соціально-орієнтованої ринкової економіки. У певній мірі ці проблеми обумовлюються відсутністю науково обґрунтованих основ реформування пенсійної системи. Тому створення достатньо об’єктивного організаційно-економічного механізму побудови і функціонування системи пенсійного забезпечення є нагальною і досить важливою проблемою переходу України до етапу сталого зростання.

2.Проведений аналіз показав, що пенсiйна реформа, насамперед, повинна спрямовуватись на вiдновлення пенсiй як виплат, пов'язаних з трудовим вкладом i встановленням диференцiйованого пiдходу у визначеннi розмiру виплат в залежностi вiд тривалостi страхового стажу i розмiру внескiв до Пенсiйного фонду України. В умовах України найкращим чином цієї мети змогла б досягти змішана трирівнева система пенсійного забезпечення: 1-й рівень – солідарна система, 2-й – обов’язкова накопичувальна і 3-й рівень – добровільне пенсійне страхування.

3.Пенсійні системи з накопичувальними схемами у порівнянні з солідарною системою, що фінансується з поточних надходжень, мають значні переваги: незалежність від демографічного фактору, тобто від співвідношення пенсіонерів і працюючих; сприяння росту заощаджень і економічному розвитку за рахунок їх інвестування в економіку тощо. Головний недолік накопичувальної пенсійної системи, полягає в тому, що тут мають місце величезні труднощі із забезпеченням захисту від банкрутства, інфляції, розтрати коштів і надмірного ризику.

4.Необхідність впровадження накопичувальної системи очевидна, але повна заміна традиційної пенсійної системи на накопичувальну є нереальною через величезні первинні витрати, нерозвиненість ринків капіталу і праці. Разом з тим, її поступове впровадження слід розпочати у найближчі роки. Найкращим чином в умовах України змогла б досягти мети оздоровлення пенсійного забезпечення змішана трирівнева система, де поряд із задіянням накопичувальних систем проводилося б подальше вдосконалення солідарної системи.

5.Встановлена в дисертації математична залежність розміру пенсій від рівня життя, демографічної ситуації, інвестиційної складової і виду пенсійної системи (пенсійної політики держави) надає підгрунтя для цілеспрямованого формалізованого аналізу пенсійного забезпечення з кількісною оцінкою впливу окремих факторів, для визначення найбільш ефективних напрямів реформування пенсійної системи, для прогнозування наслідків реформування пенсійного забезпечення тощо.

6.Головним підгрунтям реформування пенсійного забезпечення є обгрунтування принципів і напрямів реформування пенсійних систем. На основі аналізу закордонного і вітчизняного досвіду побудови і функціонування пенсійного забезпечення автором визначені наступні основні принципи – принцип належного рівня забезпечення у випадку непрацездатності, ув’язки розміру пенсії із трудовою діяльністю, рівності жінок і чоловіків, зацікавленості працюючих у внесках на пенсійне забезпечення, додержання фінансової стійкості системи у перспективі, відповідності системи пенсійного забезпечення умовам, традиціям і менталітету суспільства.

7.Найбільш повно сучасним вимогам відповідає організаційний механізм змішаної трирівневої системи пенсійного забезпечення у вигляді системи державних і недержавних установ, що охоплює Пенсійний фонд України, функції якого поширюються за рахунок передачі йому функцій начислення пенсій, моніторингу пенсійного забезпечення, підготовки методичних і інструктивних матеріалів для змішаної трирівневої системи тощо, а також банківську і резервну пенсійну систему, недержавні пенсійні фонди та ін. Головною перевагою запропонованого механізму є контроль і координація системи з боку держави.

8.Економічний механізм пенсійного забезпечення повинен будуватися виходячи з чотирьох його підвалин – рівня життя, демографічної ситуації, інвестиційної складової і пенсійної політики держави, спираючись при цьому на ресурси і можливості країни у довгостроковій перспективі. Конкретні заходи реформування пенсійної політики держави повинні розроблятися у складі програм дій уряду та програм економічного і соціального розвитку України.

9.Запропоновані в роботі заходи щодо першочергового реформування пенсійної системи є досить вагомими і в той же час цілком реальними. Реалізація частини з них вже зараз дозволила стабілізувати пенсійне забезпечення, ліквідувати дефіцит бюджету ПФУ. Інші заходи дозволять значно підвищити рівень пенсій і спрямувати в економіку у вигляді інвестицій з накопичувальних систем величезні кошти.

4. СПИСОК ОПУБЛІКОВАНИХ РОБІТ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ

1.

2.

3.

4.

5.

6.

7.

8.

9.

10.

11.

12.

13.

14.

15 – 21. Публікації за темою дисертації: статті, тези, інтерв’ю.

АНОТАЦІЇ

Зайчук Б.О. Організаційно-економічний механізм побудови в Україні трирівневої системи пенсійного забезпечення.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата економічних наук зі спеціальності 08.02.03 – “Організація управління, планування і регулювання економікою”. Київ: Науково - дослідний економічний інститут Міністерства економіки та з питань європейської інтеграції України, 2002.

Робота присвячена розробці і обгрунтуванню організаційно-економічного механізму побудови в Україні трирівневої системи пенсійного забезпечення та створення на цій базі науково обґрунтованих основ її реформування.

В дисертації здійснено теоретичне обгрунтування основ побудови системи пенсійного забезпечення в умовах ринкових відносин, проведено їх формалізований опис; визначено причини і наслідки кризи в пенсійному забезпеченні Україні, виконано аналіз існуючих систем пенсійного забезпечення в розвинених країнах та в країнах з перехідною економікою.

Розроблено організаційно-економічний механізм переходу до трирівневої системи пенсійного забезпечення в ув’язці з динамікою макроекономічних показників. Розроблені основні напрями і заходи щодо реформування пенсійного забезпечення у напрямку підвищення його стійкості і ефективності.

Значна увага приділена розробці пропозицій щодо введення персоніфікованого обліку внесків на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування, переходу до впровадження накопичувальної пенсійної системи поряд з солідарною.

Ключові слова: пенсійне забезпечення, реформування, організаційно-економічний механізм, трирівнева система.

Зайчук Б.А. Организационно-экономический механизм построения в Украине трёхуровневой системы пенсионного обеспечения.

Диссертация на соискание учёной степени кандидата экономических наук по специальности 08.02.03 – “Организация управления, планирование и регулирование экономики”. Киев: Научно-исследовательский экономический институт Министерства экономики и по вопросам европейской интеграции Украины, 2002.

Работа посвящена разработке и обоснованию организационно-экономического механизма построения в Украине трёхуровневой системы пенсионного обеспечения и создания на этой базе научно обоснованных основ ее реформирования.

В диссертации осуществлено теоретическое обоснование основ построения системы пенсионного обеспечения в условиях рыночных отношений, проведено их формализованное описание; определены причины и следствия кризиса в пенсионном обеспечении Украине, выполнен анализ существующих систем пенсионного обеспечения в развитых странах и в странах с переходной экономикой.

Упорядочены классификация пенсий и классификация пенсионных систем. Пенсии классифицированы в соответствии с действующей системой пенсионного обеспечения за признаками потери трудоспособности или кормильцев, а пенсионные системы - за функциональными признаками, которые не только упорядочивают их, но и предоставляют возможность системно подходить к оценке и выбору параметров будущих систем пенсионного обеспечения.

Установлена математическая зависимость размера пенсий от уровня жизни, демографической ситуации, инвестиционной составляющей и вида пенсионной системы (пенсионной политики государства). Она дает основание для целенаправленного формализованного анализа пенсионного обеспечения с количественной оценкой влияния отдельных факторов, для определения наиболее эффективных направлений реформирования пенсионной системы, для прогнозирования последствий реформирования пенсионного обеспечения;

На основе анализа зарубежного и отечественного опыта организации и функционирования пенсионного обеспечения определенны принципы и направления реформирования пенсионных систем. Главным направлением реформирования системы для Украины определено построение смешанной трехуровневой системы пенсионного обеспечения.

Обоснован организационный механизм смешанной трехуровневой системы пенсионного обеспечения в виде системы государственных и негосударственных учреждений, которая охватывает Пенсионный фонд Украины, а также банковскую и резервную пенсионную систему, негосударственные пенсионные фонды и пр. Главным преимуществом предложенного механизма есть контроль и координация системы со стороны государства.

Определены первоочередные меры по построению смешанной трехуровневой системы пенсионного обеспечения, главными среди которых есть персонификация страховых взносов, усовершенствование солидарной системы пенсионного обеспечения, построение механизма перехода на накопительную систему пенсионного обеспечения, задействование добровольной системы пенсионного страхования, законодательное обеспечение трехуровневой пенсионной системы.

Ключевые слова: пенсионное обеспечение, реформирование, организационно-єкономический механизм, трёхуровневая система.

B.О. Zaichuk. The economically-organizing mechanism of the three-level system of pension support construction in Ukraine.

Thesis on obtaining of a scientific degree of the candidate of economical sciences on a specialty 08.02.03 – “Organization of governing, planning and regulation by economy”. Kyiv: Scientific-research economical institute of the Ministry of economy and the European integration of Ukraine, 2002.

The work is devoted to the development and justification of the economically-organizing mechanism of the three-level system of pension support constructing in Ukraine and the of scientifically justified backgrounds of its reforming.

In the thesis the idealized justification of based on it constructing of the system of pension support construction in conditions of the market relation ships is realized, their formalized description is held; the reasons and consequent of crisis in pension support to Ukraine are defined, the analysis of existing systems of pension support in the developed countries and in the countries with transition economy is fulfilled.

The development of the economically-organizing mechanism of transition to the three-level system of pension support in coordination with dynamic maсroeconomical measures is realized. The reference directions and measures on reforming pension support in a direction of rise of its stability and efficiency are designed.

The considerable attention is given to development of the offers concerning the introduction of the persona registration of contributions on the common state pension insurance, transition to implantation of the accumulative pension system together with soldiery.

Key words: pension support, reforming, economically-organizing mechanism, three-level system.