Міністерство освіти і науки України
Міністерство освіти і науки України
Донецький державний університет економіки і торгівлі ім. М. Туган-Барановського
УДК 620.91:330.15
Захарова Оксана Володимирівна
Управління енергетичними ресурсами у виробництві
Спеціальність 08.06.01 - Економіка, організація і
управління підприємствами
АВТОРЕФЕРАТ
дисертації на здобуття наукового ступеня
кандидата економічних наук
Донецьк – 2002
Дисертацією є рукопис.
Робота виконана в Донецькому національному технічному університеті Міністерства освіти і науки України
Науковий керівник – доктор економічних наук, доцент Швець Ірина Борисівна, Донецький національний технічний університет Міністерства освіти і науки України, професор кафедри економіки підприємства
Офіційні опоненти: доктор економічних наук, професор Поклонський Федір Юхимович, Донецький державний університет економіки і торгівлі ім. М. Туган-Барановського Міністерства освіти і науки України, професор кафедри контролю та аналізу господарчої діяльності
кандидат економічних наук Липницький Денис Володимирович, Міжрегіональний Промисловий Союз, м. Донецьк, начальник управління перспективного розвитку
Провідна установа - Харківський національний університет ім. В.Н. Каразіна Міністерства освіти і науки України, кафедра економіки та менеджменту, м. Харків
Захист відбудеться “7“ листопада 2002 р. о 14-00 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради К 11.055.01 у Донецькому державному університеті економіки і торгівлі ім. М. Туган-Барановського Міністерства освіти і науки України за адресою: 83050, м. Донецьк, вул. Щорса, 31.
З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Донецького державного університету економіки і торгівлі ім. М. Туган-Барановського за адресою: 83017, м. Донецьк, б. Шевченка, 30.
Автореферат розісланий “4“ жовтня 2002 р.
Вчений секретар спеціалізованої вченої ради Виноградова О.В.
Загальна характеристика роботи
Актуальність теми. Сучасний стан економіки України характеризується значним погіршенням економічних показників, що відображають результати господарської діяльності підприємств, особливо це стосується машинобудування та металообробки. Так, за період з 1990 р. рентабельність машинобудівної продукції зменшилася у 80 разів при збільшенні частки збиткових підприємств у 5 разів. У 2000 р. вперше за останні десять років витрати на виробництво одиниці сукупної машинобудівної продукції перевищили виручку від її реалізації майже на 10%. У собівартості промислової продукції біля половини складають витрати на матеріальні ресурси, однією з основних причин такого положення є нераціональність використання виробничих ресурсів і, в першу чергу, енергетичних. В структурі споживання енергетичних ресурсів на машинобудівних підприємствах найбільшу питому вагу займає електрична енергія. При цьому, в умовах падіння обсягів виробництва, спостерігається збільшення частки витрат електричної енергії у собівартості продукції. Так, з 1990 р. обсяг машинобудівної продукції знизився в середньому на 70%, що супроводжувалося збільшенням собівартості одиниці продукції майже в 9 разів. За цей час частка витрат електричної енергії в структурі енергетичних витрат зросла з 30 до 55%. Такий стан свідчить про недосконалість діючої системи управління енергетичними ресурсами і обумовлює необхідність, насамперед, оптимізації управління витратами електричної енергії у собівартості продукції з метою підвищення ефективності виробництва.
Вирішенню найважливіших проблем підвищення ефективності та раціонального використання виробничих ресурсів, включаючи енергетичні, приділялась постійна увага з боку як вітчизняних, так і зарубіжних наукових і практичних робітників. Водночас, існуючі економічні методи управління не враховують сучасних умов виробництва, які полягають у суттєвому впливі на кінцеві результати змінного попиту на продукцію та зміну рівня використання виробничих і енергетичних потужностей. Крім того, на підприємствах відсутня дійова нормативна база регулювання витрат енергетичних ресурсів у собівартості продукції. Все це обумовлює потребу в подальшому дослідженні питань управління енергетичними ресурсами у виробництві.
Актуальність і особлива значущість вирішення проблеми ефективності використання енергетичних ресурсів у промисловості України обумовлена також відсутністю концептуальних і системних розробок з обліку і аналізу показників енергоємності факторів виробництва, що визначили вибір теми дисертаційної роботи, її мету і задачі.
Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Роботу виконано в Донецькому національному технічному університеті Міністерства освіти і науки України згідно з планом науково-дослідних робіт за темами: “Розвиток теорії і розробка методів управління виробничими потужностями та інвестиціями при нестабільному попиті на продукцію, що випускається (в рамках концепції ООН і Євростату про потенційний обсяг виробництва)” (номер державної реєстрації 0197U008249), у рамках якої автором досліджено економічну сутність енергетичних ресурсів, особливості використання електроенергії на підприємствах промисловості України і розроблено схему показників використання електричної енергії у взаємозв'язку з виробничими ресурсами; “Наукові основи управління співвідношенням виробничих ресурсів підприємств для запобігання кризових ситуацій” (номер державної реєстрації 0199U001168), у процесі виконання якої досліджено фактори формування електроємності продукції на підприємствах машинобудування і розроблено методичні рекомендації по обгрунтуванню нормативів витрат електроенергії в собівартості продукції.
Мета і задачі дослідження. Метою дисертаційного дослідження є розробка теоретичних, методичних і практичних питань удосконалення процесу управління енергетичними ресурсами у виробництві, вирішення яких забезпечить підвищення ефективності функціонування промислового підприємства.
Для досягнення поставленої мети в дисертаційній роботі поставлено та вирішено такі задачі:
уточнено поняття і склад виробничих ресурсів промислових підприємств;
досліджено обсяги і структуру витрат енергетичних ресурсів у собівартості машинобудівної продукції;
визначено вплив рівня використання електричної енергії на загальні результати діяльності підприємства;
обгрунтовано місце і роль підсистеми управління використанням електричної енергії в загальній системі виробничого управління підприємством;
вдосконалено систему управління споживанням електричної енергії у виробничому процесі;
проведено аналіз чинників виробничого формування електроємності продукції;
обгрунтовано необхідність класифікації витрат електричної енергії в собівартості продукції на постійні і перемінні;
розроблено науково-методичні рекомендації з управління використанням електричної енергії у виробництві;
розроблено рекомендації з управління собівартістю продукції з урахуванням показників використання електричної енергії.
Об’єктом дослідження є процеси енергоспоживання на промислових підприємствах галузей машинобудівного комплексу.
Предметом дослідження є управління використанням електричної енергії на промислових підприємствах.
Методи дослідження. Теоретичною та методичною основою роботи є класичні положення економічної теорії, фундаментальні труди вітчизняних і зарубіжних вчених та практиків з питань управління економікою. У процесі дослідження використовувалися методи системного підходу, аналізу і синтезу (при визначенні економічної сутності основних категорій енергетичного управління); методи факторного, індексного і техніко-економічного аналізу (при оцінці рівня впливу основних виробничих чинників на формування електроємності продукції); кореляційно-регресійний метод аналізу, вибіркових обстежень, групування, експериментування і апробації у виробничих умовах (при розробці методичних рекомендацій з управління використанням електричної енергії у виробництві).
Як джерела інформації використовувалися законодавчі акти Верховної Ради України, Укази Президента України, постанови Кабінету Міністрів України, рішення місцевих органів влади по регулюванню процесів виробничого використання електроенергії, офіційні дані статистичної звітності та документація окремих підприємств, результати наукових досліджень, проведених автором.
Наукова новизна результатів дослідження.
Вперше запропоновано:
науково-методичні рекомендації з управління використанням електричної енергії у виробництві, що враховують забезпеченість підприємства виробничими ресурсами і спрямовані на ефективне використання енергоресурсів на промислових підприємствах;
економічні нормативи постійних витрат електроенергії, обгрунтовані з урахуванням рівня використання виробничої потужності, застосування яких забезпечує зниження електроємності і собівартості продукції;
методичні рекомендації з аналізу та оцінки використання основних ресурсів виробництва на підставі застосування економічних показників споживання електричної енергії для забезпечення відносної економії ресурсів;
удосконалено:
систему управління споживанням електричної енергії у промисловому виробництві на підставі класифікації етапів управління використанням електричної енергії, що дозволяє враховувати вплив зовнішніх та внутрішніх чинників виробництва на формування електроємності продукції;
методичні положення з аналізу результатів споживання електричної енергії на основі застосування показників ресурсомісткості виробництва для комплексної оцінки ефективності виробництва;
дістало подальшого розвитку:
поняття “управління використанням електричної енергії” з урахуванням всіх етапів її споживання з метою забезпечення вимог ефективності промислового виробництва;
система показників ресурсомісткості виробництва шляхом доповнення показниками електроємності натурального випуску продукції та доданої вартості для комплексної оцінки характеру впливу використання електричної енергії на загальну ресурсомісткість та кінцеві результати діяльності підприємства.
Практичне значення отриманих результатів полягає у тому, що теоретичні положення, висновки та рекомендації дисертації доведено до рівня практичних рекомендацій і пропозицій, спрямованих на удосконалення управління електричною енергією у виробництві з метою підвищення ефективності функціонування промислового підприємства. Запропоновані і обгрунтовані в дисертаційній роботі методи управління енергетичними ресурсами підприємств машинобудування дозволяють забезпечити їх ефективне використання на підставі застосування системи спеціальних економічних показників і критеріїв. Дослідження взаємозв'язку і динаміки використання виробничої потужності, структури собівартості товарної продукції і витрат електроенергії в умовах ВАТ “Макіївський труболиварний завод” дозволило сформулювати методичні основи визначення нормативів окремих видів витрат електроенергії в собівартості продукції і розробити критерії її використання.
Практичне значення результатів дисертаційних досліджень та їх використання в господарській практиці підтверджено відповідними довідками і листами: ВАТ “Макіївський труболиварний завод” (№ 01-36 від 20.09.2001 р. та № 01-43 від 15.10.2001 р.); ВАТ “Донецькгірмаш” (№ 6041/5117 від 7.12.2001 р.).
Особистий внесок здобувача. Теоретичні обгрунтування, практичні розробки, висновки та рекомендації, які містяться в роботі, одержано автором самостійно на основі вивчення, аналізу та узагальнення теоретичного і практичного матеріалу.
Апробація результатів дисертації. Основні результати дисертаційного дослідження доповідались та одержали схвалення на конференціях різного рівня, серед яких: “Проблеми інвестиційної підтримки вітчизняного виробника” (м. Хмельницький, 1999 р.); “Проблеми теорії і практики становлення соціально-орієнтованої ринкової економіки” (м. Харків, 1999 р.); “Економіка і маркетинг XXI сторіччя”, (м. Донецьк, 2000, 2001 рр.); “Управління розвитком соціально-економічних систем: глобалізація, підприємство, стале економічне зростання” (м. Донецьк, 2000 р.); “Шляхи зміцнення фінансово-економічної самостійності регіонів України” (м. Дніпропетровськ, 2000 р.); “Місто, регіон, держава: проблеми розподілу повноважень” (м. Донецьк, 2000 р.); “Підприємництво в Україні: проблеми, шляхи розвитку” (м. Львів, 2000 р.); “Теорія та практика управління у трансформаційний період” (м. Донецьк, 2001 р.); “Педагогіка і менеджмент” (м. Луцьк, 2001 р.); “Підвищення ролі фінансових відносин у комплексному розвитку регіону” (м. Дніпропетровськ, 2001 р.); “Економічні проблеми розвитку регіонів та підприємств на початку XXI століття” (м. Полтава, 2001 р.); “Донбас-2020: наука і техніка – виробництву” (м. Донецьк, 2002).
Публікації результатів дослідження. За результатами дослідження опубліковано 20 наукових праць, обсягом 6,45 д.а., 6 із яких – самостійно. Обсяг публікацій, що належить дисертанту, складає 3,8 д.а.
Структура і обсяг роботи. Дисертація складається зі вступу, трьох розділів та висновків. Повний обсяг роботи становить 177 сторінок, вона містить 30 таблиць і 25 рисунків обсягом 36 сторінок і список використаних джерел із 171 найменування, 3 додатки на 3 сторінках.
ОСНОВНИЙ ЗМІСТ ДИСЕРТАЦІЇ
Розділ 1. Економічні проблеми управління енергетичними ресурсами підприємств в умовах формування ринкових відносин. В рамках дисертаційної роботи було уточнено поняття і склад виробничих ресурсів промислових підприємств, визначено місце і роль енергетичних ресурсів у складі виробничих ресурсів промислових підприємств. Встановлено, що зростаючий попит на енергію, обмежені фінансові ресурси і складна енергетична ситуація в Україні виявилися головними причинами, що визначили необхідність рішення проблеми функціонування енергетичного сектора і зокрема, питань ефективності споживання енергетичних ресурсів. Обгрунтовано необхідність вирішення проблеми економії енергетичних ресурсів у виробництві із залученням економічних методів управління їх використанням.
Необхідність вдосконалення традиційних підходів до управління виробничим використанням електричної енергії визначає потребу проведення поглибленого дослідження впливу економічних чинників виробництва на динаміку споживання електричної енергії, що дозволяє оцінити рівень формування електроємності продукції та її вплив на узагальнюючі показники діяльності підприємства.
Проведено дослідження впливу зміни обсягів продукції на рівень витрат електричної енергії у виробництві для промислових підприємств України. Встановлено, що в процесі зниження обсягів виробництва на підприємствах відбувається зростання рівня електроємності продукції. На рис. 1 наведено ілюстрацію динаміки енергетичних витрат у собівартості продукції на прикладі ВАТ “Макіївський труболиварний завод”, яке є типовим для підприємств машинобудівної галузі промисловості. Як видно з рисунку, починаючи з 1992 р. спостерігається значне падіння обсягів виробництва, яке відбувається більш швидкими темпами ніж зниження технологічних витрат електричної енергії у собівартості продукції. Витрати електроенергії на господарські цілі в даному періоді залишаються практично незмінними. Такий стан призводить до зростання питомого
електроспоживання у натуральному і вартісному вираженні і, як результат, збільшення рівня електроємності продукції. Існуючі відмінності в тенденціях зміни витрат на електричну енергію обгрунтовують необхідність розподілу цих витрат у собівартості продукції на постійні та перемінні, що повинно бути покладено в основу управління використанням електричної енергії у виробництві з метою підвищення ефективності управління енергетичними ресурсами.
Встановлено, що падіння обсягу виробництва призводить до негативних тенденцій вивільнення виробничих потужностей, що разом із зростанням електроємності продукції знижує ефективність виробництва. У зв’язку з цим в роботі проведено дослідження взаємозв’язку витрат електричної енергії та рівня використання виробничої потужності в умовах промислових підприємств Донецької області, яке дозволило обгрунтувати необхідність створення нових підходів до управління використанням електричної енергії у виробництві шляхом розробки економічних нормативів споживання електроенергії в залежності від досягнутого або планового рівня використання виробничої потужності.
Аналіз сучасного стану управління енергетичними ресурсами машинобудівних підприємств Донецької області свідчить про відсутність ефективної системи управління використанням електричної енергії у виробництві. Сформований процес управління зведений до того, що ряд функцій на підприємствах не реалізуються. Насамперед, це відноситься до планування, задача якого складається у формуванні системи нормативних показників використання електричної енергії, досягнення яких дозволяє забезпечити чітку координацію дій енергетичних служб підприємства по управлінню енергетичними ресурсами. Відзначається, що на практиці нормування витрат електричної енергії носить формальний характер та відсутня система контролю за використанням електричної енергії у виробництві, що суперечить вимогам раціонального споживання енергетичних ресурсів. Для забезпечення підвищення ефективності управління енерговитратами в роботі дістало подальшого розвитку поняття “управління використанням електричної енергії” та обгрунтовано необхідність удосконалення системи управління споживанням електричної енергії на підставі чіткої класифікації етапів та функцій управління. Їх використання дозволить створити ефективні передумови для зниження загальних витрат на виробництво та підвищення конкурентоспроможності продукції.
Розділ 2. Розробка теоретичних основ оцінки використання енергетичних ресурсів на промислових підприємствах. Підвищення ефективності системи управління використанням електричної енергії вимагає постійного проведення аналізу й оцінки результатів споживання енергетичних ресурсів, що дозволяє своєчасно виявляти потенційні можливості зростання результативності роботи, як енергетичної служби, так і підприємства в цілому. Встановлено, що на промислових підприємствах в системі обліку та офіційної звітності для характеристики наявності і використання електричної енергії у виробництві використовуються, в основному, технічні показники, застосування яких для планування, аналізу та оцінки використання ресурсів виробництва у взаємозв’язку з економічними показниками ускладнено. Тому в дисертації визначено місце показників та встановлено характер впливу рівня використання енергетичних ресурсів на загальну ресурсомісткість та ефективність виробництва (рис.2).
Як видно з рисунку, наведені показники варто розглядати, з одного боку, як кількісні і якісні характеристики використання електричної енергії, з іншого боку, як оцінку використання кожного конкретного ресурсу стосовно електроенергії, що дозволяє зробити загальну оцінку функціонування підприємства, що підтверджується виконаними розрахунками у межах запропонованих в роботі методичних рекомендаціях. Обгрунтовано необхідність залучення відносних показників ресурсомісткості кінцевого випуску продукції з метою здійснення ефективного управління підприємством, серед яких одними з основних повинні бути показники електроємності натурального або вартісного випуску продукції, у тому числі доданої вартості.
Встановлено об’єктивні чинники, які впливають на формування електроємності продукції в умовах конкретного виробництва. Основними причинами цього є скорочення обсягів виробництва; погіршення якості сировини, що збільшує витрати на її переробку; значний фізичний знос основного технологічного устаткування; підвищення якості продукції, що припускає більш енергоємну обробку матеріалів; необхідність додаткових енерговитрат на природоохоронні заходи та знищення відходів.
Дослідження взаємозв'язку електроємності, обсягу випуску продукції і розміру основних фондів по галузях машинобудування дозволило зробити висновок про наявність східної тенденції і незначних галузевих особливостей в інтенсивності зміни електроємності продукції в сторону зменшення при одночасному зростанні розміру товарної продукції і вартості основних виробничих фондів. Отримані у дисертаційній роботі залежності електроємності виробництва дозволяють кількісно встановлювати резерви зниження питомої і загальної електроємності та економію електричної енергії при збільшенні випуску продукції і підвищенні завантаження основних фондів.
На рис. 3 запропоновано систему управління процесом використання електричної енергії, яка полягає у формуванні раціонального співвідношення перемінних та умовно-постійних витрат електричної енергії, функціонування якої дозволяє вирішувати такі задачі: формулювання цілей управління споживанням електричної енергії, обгрунтування та розробка критеріїв, впровадження економічних нормативів у виробництво, контроль результатів використання електричної енергії. Розроблена система враховує вплив внутрішніх і зовнішніх чинників виробництва та дозволяє завчасно передбачати й уникати кризових ситуацій шляхом постійного дотримання встановлених економічних нормативів використання електричної енергії, що є економічно доцільним, як в інтересах підприємства, його власників і найманого персоналу, так і в інтересах суспільства.
Розділ 3. Науково-методичні рекомендації по управлінню використанням електроенергії на підприємствах. В зв’язку з тим, що у системі управління використанням електричної енергії у виробництві значну роль відіграє нормування, в роботі запропоновано рекомендації по обгрунтуванню економічних нормативів споживання електричної енергії з урахуванням рівня виробничої потужності, її використання, технологічної структури витрат, що забезпечує можливість визначення нормативних витрат електроенергії по окремих технологічних стадіях виробничого процесу і напрямках використання. Визначення витрат електроенергії на випуск товарної продукції () може бути здійснено за формулою (1):
, (1)
де - випуск продукції натуральний, од. ;
- питома вага електроенергії в сукупних перемінних витратах;
- питома вага електроенергії в сукупних умовно-постійних витратах;
- питомі перемінні витрати на одиницю випуску продукції, грн.;
- сукупні умовно-постійні витрати в собівартості товарної продукції, грн.
Для визначення нормативних значень показників структури витрат пропонується розраховувати сукупні питомі витрати електроенергії на одиницю продукції за формулою (2):
, (2)
де - перемінні витрати електроенергії в собівартості одиниці продукції, грн.;
- умовно-постійні витрати електроенергії в собівартості одиниці продукції, грн.
Питома вага повних витрат електроенергії в собівартості одиниці продукції становитиме:
, (3)
де - питома вага умовно-постійних витрат у собівартості одиниці продукції;
- умовно-постійні витрати в собівартості одиниці продукції, грн.
Формула для розрахунку питомої ваги витрат електроенергії в собівартості товарної продукції має вигляд:
(4)
Для визначення й оцінки умовно-постійних витрат електричної енергії в натуральному вираженні може бути застосована кореляційна модель, використання якої дозволяє здійснити розрахунок нормативних значень умовно-постійних витрат електричної енергії з урахуванням зміни розміру і рівня використання виробничої потужності. Пропонується визначати планову величину нормативів електричної енергії для конкретних умов виробництва шляхом перерахунку через обсяг виробництва, який відповідає даному рівню використання виробничої потужності.
Основним принциповим положенням запропонованого методичного підходу є дотримання перемінних витрат на досягнутому незмінному рівні в умовах загального зниження умовно-постійних і сукупних витрат електричної енергії з підвищенням рівня використання виробничої потужності. Запропоновану систему нормативів витрат електричної енергії побудовано таким чином, що при низьких рівнях виробничої потужності підприємство повинно докладати зусиль і мобілізовувати резерви по економії електроенергії з метою досягнення необхідних кінцевих економічних результатів. У випадках використання виробничої потужності на рівні граничних технологічних можливостей підприємства, застосування нормативів витрат електроенергії спрямовано на зберігання споживання електроенергії в обсягах, що відповідають більш низькому рівню використання виробничої потужності. Результати розрахунку техніко-економічних показників в умовах застосування нормативів витрат електричної енергії для умов ВАТ “Макіївський труболиварний завод” наведено у табл. 1.
Таблиця 1
Розроблено методичні рекомендації по визначенню нормативів структури витрат електричної енергії в собівартості промислової продукції, які дозволили сформувати основи аналізу та оцінки використання ресурсів виробництва на підставі застосування економічних показників споживання електричної енергії для забезпечення відносної економії ресурсів. Запропоновані рекомендації передбачають декілька самостійних етапів управління підприємством. На першому етапі прогнозується скорочення витрат електричної енергії при зберіганні на незмінному рівні ресурсної бази підприємства. На наступних етапах зниження витрат електричної енергії повинно здійснюватися одночасно з поліпшенням використання інших ресурсів виробництва, що дозволить визначати і передбачати критичні стани виробництва, за межами яких виникають економічно невиправдані надлишки одних ресурсів при нестачі інших ресурсів. По завершенню кожного етапу управління здійснюється аналіз отриманих результатів з метою визначення можливостей рішення задачі скорочення витрат ресурсів. Розроблені пропозиції впроваджуються в рамках наступного етапу управління виробництвом.
Висновки
У дисертації наведено теоретичне узагальнення і нове вирішення наукової задачі, що полягає в удосконаленні існуючих та у пропозиції нових методичних підходів щодо оцінки та підвищення ефективності управління енергетичними ресурсами у виробництві. Результати проведеного дослідження проблем управління використанням енергетичних ресурсів у виробництві надають можливість зробити такі висновки:
1.
Продукція промислових підприємств України є неконкурентоспроможною, в першу чергу, внаслідок значного рівня показників ресурсомісткості виробництва, що, насамперед, стосується електроємності продукції, рівень якої в кілька разів перевищує світові показники. На основі дослідження стану використання електричної енергії на промислових підприємствах виявлено негативні тенденції, що складаються в погіршенні структури електроспоживання та зростанні питомої ваги позавиробничого споживання і втрат. Проведений у роботі аналіз дозволив визначити основні чинники, які впливають на формування електроємності продукції, урахування яких дасть змогу підприємству своєчасно запобігати процеси зростання електроємності у виробництві.
2.
У галузях економіки України є значний науковий і практичний досвід застосування й оцінки ефективності використання енергетичних ресурсів підприємств промисловості. Проте використання цього досвіду обмежено стабільними умовами виробництва і збуту продукції на попередніх етапах розвитку і не може бути використаний у повному обсязі в ринкових умовах при змінному попиті на продукцію. Відсутні практичні рекомендації і методи аналізу для підприємств по управлінню енергетичними ресурсами, що не дозволяє ефективно управляти витратами виробництва і прибутком на підприємстві. Система нормування витрат електроенергії носить формальний характер, її застосування суперечить принципу економії енергетичних ресурсів. Це обумовило необхідність обгрунтування основних принципів формування комплексної системи управління енергетичними ресурсами в умовах промислового виробництва з метою забезпечення ефективності їх використання, споживання та застосування.
3.
У процесі управління споживанням електричної енергії застосовується значна кількість показників та їх оціночних критеріїв, основним недоліком яких є їх несистематизований характер та відсутність урахування впливу використання електричної енергії безпосередньо на місці її споживання у взаємозв'язку з іншими ресурсами і чинниками виробництва. Для забезпечення ефективності функціонування системи управління використанням електричної енергії в роботі визначено місце і характер впливу використання електричної енергії у виробництві на загальну ресурсомісткість та ефективність виробництва.
4.
Система управління підприємством повинна забезпечувати вплив на окремі етапи і процеси промислового виробництва, а також завчасно передбачати й уникати кризових ситуацій, попереджаючи їх розвиток, шляхом дотримання визначених критеріїв використання ресурсів виробництва, що є економічно доцільним, як в інтересах підприємства, його власників і найманого персоналу, так і в суспільних інтересах. З огляду на це у дисертації вдосконалено систему управління споживанням електроенергії у виробництві, яка спрямована на формування її економічно доцільних обсягів та структури використання з урахуванням потреб ринку, поточних змін чинників виробництва.
5.
Рівень витрат електричної енергії у значній мірі залежить від обсягу випуску продукції, що в сучасних умовах перешкоджає здійсненню ефективного управління витратами на виробництво продукції з метою їх зниження. Це стосується, в першу чергу, енергетичних ресурсів. В практичних умовах завжди існує об'єктивна необхідність у забезпеченні роботи периферійного устаткування, освітленні і опаленні виробничих приміщень і адміністративних будинків, здійсненні господарського обслуговування. У цьому зв’язку в роботі обгрунтовано необхідність класифікації витрат електричної енергії на постійні та перемінні в собівартості продукції в залежності від обсягів виробництва.
6.
В зв’язку з тим, що нормування витрат електричної енергії у виробництві носить формальний характер, встановлено що важливою складовою процесу управління споживанням електричної енергії повинна бути розробка ефективної системи нормативів витрат електричної енергії в залежності від існуючого рівня використання виробничої потужності, яка дає змогу корегувати заплановані розміри витрат в залежності від зміни обсягів виробництва. З огляду на це, у дисертації запропоновано методичні рекомендації щодо визначення економічних нормативів постійних витрат електричної енергії у виробництві.
7.
З метою оперативного й обгрунтованого визначення розміру необхідних витрат ресурсів в залежності від обсягу виробництва продукції і рівня використання виробничої потужності при їх достатньо частих змінах, в роботі розроблено науково-методичні рекомендації по управлінню витратами електроенергії в собівартості продукції з урахуванням рівня використання виробничої потужності та обгрунтовано нормативи витрат електроенергії, впровадження яких дозволяє підвищити ефективність використання електричної енергії і знизити собівартість.
8.
В дисертації запропоновано науково-методичні рекомендації по обгрунтуванню критичних співвідношень показників ресурсомісткості з метою забезпечення ефективності виробництва. Рекомендації складаються з кількох самостійних стадій управління підприємством. На першому етапі управління оптимізація виробництва досягається за рахунок скорочення витрат електричної енергії при зберіганні на незмінному рівні витрат інших ресурсів підприємства. На наступних стадіях зниження витрат електроенергії повинно супроводжуватися поліпшенням використання всіх ресурсів виробництва, що дозволить визначати і передбачати критичні стани виробництва, за межами яких виникають економічно невиправдані надлишки одних ресурсів при нестачі інших ресурсів.
список опублікованих автором робіт за темою дисертації
1.
Захарова О.В., Ильяшенко Г.Н. Методические основы управления условно-постоянными расходами // Рыночные аспекты развития экономики в регионе / НАН Украины, ИЭП; КЭГИ. – Донецк-Краматорск, 1999. – С. 200-204. – 0,3 д.а. (Особистий внесок: обгрунтування зниження собівартості продукції за рахунок скорочення умовно-постійних витрат, – 0,15 д.а.).
2.
Нейенбург В.Е., Захарова О.В., Мощинская В.А. Повышение уровня использования производственной мощности предприятий как фактор экономии энергетических ресурсов // Економіка промисловості. - 1999. – №4 (6). – С. 40-48. – 0,7 д.а. (Особистий внесок: дослідження взаємозв'язку показників використання електричної енергії і виробничої потужності на підприємствах галузей машинобудування, – 0,23 д.а.).
3.
Швец И.Б., Костенко А.Г., Захарова О.В. Экономические проблемы управления ресурсами производства // Вісник Технологічного університету Поділля. - 1999. –№5. –Ч.2. – С. 163-168. – 0,6 д.а. (Особистий внесок: визначення складу виробничих ресурсів промислових підприємств, – 0,2 д.а.).
4.
Костенко А.Г., Швец И.Б., Захарова О.В. Резервы снижения энергоемкости продукции как фактор развития предприятий машиностроительных отраслей // Проблемы развития внешнеэкономических связей и привлечения иностранных инвестиций: региональный аспект. – Донецк: Донеччина, 2000. – С. 136-139. – 0,24 д.а. (Особистий внесок: дослідження економічних чинників формування електроємності продукції машинобудування, – 0,08 д.а.).
5.
Швець І.Б., Захарова О.В. Сучасні особливості і перспективи використання електричної енергії на промислових підприємствах // Економіка: проблеми теорії та практики. Вип. 63. – Дніпропетровськ: ДНУ, 2000. – С. 51-57. – 0,34 д.а. (Особистий внесок: аналіз процесів споживання і використання електричної енергії на підприємствах галузей промисловості, – 0,17 д.а.).
6.
Захарова О.В. Электроемкость производства как фактор формирования технико-экономических показателей предприятия // Экономические проблемы и перспективы стабилизации экономики Украины. - Донецк, ИЭП НАН Украины, 2000. – Т.2. – С.231-244. – 0,48 д.а.
7.
Подлужный А.Г., Швец И.Б., Захарова О.В. Экономические проблемы снижения электроемкости продукции труболитейного производства // Металл и литье Украины. - 2001. -№1-2. - С.21-25. - 0,66 д.а. (Особистий внесок: розробка комплексної системи техніко-економічних показників використання виробничих ресурсів, - 0,22 д.а.).
8.
Захарова О.В. Економічні проблеми використання енергетичних ресурсів підприємств в умовах підприємницької діяльності // Вісник Національного університету “Львівська політехніка”. - 2001. – №417. – С.108-111. – 0,35 д.а.
9.
Захарова О.В. Основные направления электросбережения на промышленных предприятиях // Актуальні проблеми і досвід місцевого самоврядування у Східноукраїнському регіоні: Матеріали міжнар. конф. – Донецьк: ІЕП НАН України, 2001. – С.145-151. – 0,5 д.а.
10.
Захарова О.В. Економічні проблеми управління використанням електричної енергії на промислових підприємствах // Економіка: проблеми теорії та практики. Вип. 121. - Дніпропетровськ: ДНУ, 2002. – С.68-75. – 0,3 д.а.
11.
Швец И.Б., Захарова О.В. Снижение электроемкости продукции, как фактор повышения ее конкурентоспособности на внешнем рынке // Проблемы развития внешнеэкономических связей и привлечения иностранных инвестиций: региональный аспект. Ч.1. - Донецк: ДонНУ, 2002. – С.290-293. – 0,36 д.а. (Особистий внесок: розробка основних положень по управлінню використанням електричної енергії у виробництві, – 0,18 д.а.).
12.
Швец И.Б., Захарова О.В., Кравченко С.И. Современные тенденции промышленного потребления электроэнергии в Украине // Материалы междунар. научн. конф. “Проблемы теории и практики становления социально-ориентированной рыночной экономики”. – Харьков: ХДАДТУ, 1999. – С. 53-56. – 0,3 д.а. (Особистий внесок: аналіз використання електричної енергії в промисловому виробництві України, – 0,1 д.а.).
13.
Захарова О.В., Степанов Д.М. Содержание и сущность производственных ресурсов предприятий // Материалы І междунар. науч. конф. “Экономика и маркетинг XXI века”. Т.2. – Донецк: ДонГТУ, 2000. – С. 91-92. – 0,13 д.а. (Особистий внесок: обгрунтування сутності економічної категорії “виробничі ресурси” промислового підприємства, – 0,07 д.а.).
14.
Захарова О.В., Степанов Д.М. Особенности управления энергетическими ресурсами // Труди Всеукр. наук. конф. “Управління розвитком соціально-економічних систем: глобалізація, підприємство, стале економічне зростання”. Ч.2. - Донецьк: ДонНУ, 2000. - С.196-199. - 0,2 д.а. (Особистий внесок: розробка спеціальних показників використання електроенергії у виробництві, - 0,1 д.а.).
15.
Швець І.Б., Захарова О.В. Застосування нормативів використання виробничих ресурсів в управлінні виробництвом // Тези доп. всеукр. наук.-практич. конф. “Шляхи зміцнення фінансово-економічної самостійності регіонів України”. – Дніпропетровськ: Наука і освіта, 2000. – С. 47-48. – 0,15 д.а. (Особистий внесок: аналіз динаміки електробалансу України та дослідження економічних умов зниження енергоємності промислової продукції, – 0,08 д.а.).
16.
Захарова О.В., Герасименко М. Государственное регулирование энергосбережения на промышленных предприятиях // Матеріали 2 міжнар. конф. “Економіка і маркетинг в XXI сторіччі”. – Донецьк: РВА ДонДТУ, 2001. – С.52-53. – 0,15 д.а. (Особистий внесок: узагальнення сучасних особливостей процесів енергозбереження на промислових підприємствах, – 0,08 д.а.).
17.
Захарова О.В., Степанов Д.М. Показатели эффективности использования энергетических ресурсов // Матеріали 2 міжнар. конф. “Економіка і маркетинг в XXI сторіччі”. - Донецьк: РВА ДонДТУ, 2001. - С.142-143. - 0,15 д.а. (Особистий внесок: класифікація показників використання енергетичних ресурсів виробництва, - 0,08 д.а.).
18.
Швец И.Б., Захарова О.В. Методические основы определения нормативов затрат электроэнергии в условиях промышленного производства // Теорія та практика управління у трансформаційний період: Тези доп. всеукр. наук.-практ. конф. – Донецьк: ІЕП НАН України, 2001. – Т.3. – С. 28-34. – 0,22 д.а. (Особистий внесок: методика визначення нормативів умовно-постійних витрат електричної енергії на виробництво промислової продукції, – 0,11 д.а.).
19.
Захарова О.В. Инвестиционная роль энергосбережения на промышленных предприятиях // Матеріали Всеукр. наук.-практ. конф. “Підвищення ролі фінансових відносин у комплексному розвитку регіону”. – Дніпропетровськ: Наука і освіта, 2001. – С. 128-129. – 0,13 д.а.
20.
Захарова О.В. Экономическая роль нормативов использования электрической энергии в повышении эффективности производства // Економічні проблеми розвитку та підприємств на початку XXI століття: Тези доп. Всеукр. наук.-практ. конф. Т.1.–Полтава: ПДТУ ім. Ю. Кондратюка, 2001.–С.59-61. – 0,19 д.а.
анотація
Захарова О.В. Управління енергетичними ресурсами у виробництві – Рукопис.
Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата економічних наук за спеціальністю 08.06.01 – Економіка, організація і управління підприємствами – Донецький державний університет економіки і торгівлі ім. М. Туган-Барановського Міністерства освіти і науки України, Донецьк, 2002.
Дисертацію присвячено розробці та обгрунтуванню теоретичних і методичних принципів управління енергетичними ресурсами у виробництві. Визначено особливості використання енергетичних ресурсів на підприємствах машинобудівного комплексу, які полягають у невідповідності значного виробничого потенціалу та низького рівня використання виробничих потужностей у перехідний період становлення ринкової економіки. сформульовано вимоги до системи управління енергетичними ресурсами, які полягають в необхідності здійснення заходів щодо зміни структури використання енергетичних ресурсів під впливом ринкового попиту. Вдосконалено методичні основи факторного аналізу використання електроенергії у виробництві, які полягають у застосуванні системи питомих показників ресурсомісткості для загальної оцінки ефективності виробництва. Розроблено науково-методичні основи визначення нормативів виробничого споживання електроенергії, застосування яких забезпечує зниження електроємності і собівартості продукції. Розроблено методи управління використанням електричної енергії у виробництві, які грунтуються на регулюванні питомої ваги постійної частини витрат електроенергії в собівартості продукції в залежності від рівня використання виробничої потужності.
Ключові слова: управління, енергетичні ресурси, виробниче споживання електроенергії, собівартість, виробничі потужності.
АННОТАЦИЯ
Захарова О.В. Управление энергетическими ресурсами в производстве – Рукопись.
Диссертация на соискание научной степени кандидата экономических наук по специальности 08.06.01 – Экономика, организация и управление предприятиями – Донецкий государственный университет экономики и торговли им. М. Туган-Барановского Министерства образования и науки Украины, Донецк, 2002.
Диссертационная работа посвящена разработке и обоснованию теоретических и методических принципов управления энергетическими ресурсами в производстве на промышленных предприятиях. Выявлены особенности потребления энергетических ресурсов на предприятиях машиностроительного комплекса, которые состоят в несоответствии значительного производственного потенциала и низкого уровня использования производственных мощностей в переходный период становления рыночной экономики, что приводит к негативным тенденциям роста показателя электроемкости продукции.
Результаты исследования позволили четко разграничить категории “применение”, “использование” и “потребление” электрической энергии в производстве, что дало возможность уточнить сущность понятия “управление использованием электрической энергии” с учетом требований обеспечения эффективности промышленного производства. В работе сформулированы основные требования, предъявляемые к управлению энергетическими ресурсами в современном производстве, разработана система управления потреблением электрической энергии на промышленных предприятиях, применение которой направленно на экономное и рациональное ее потребление. Система учитывает влияние внутренних и внешних факторов производства и обеспечивает возможность заранее предусматривать и избегать кризисных ситуаций путем постоянного соблюдения установленных экономических нормативов использования электроэнергии, что является экономически целесообразным, как в интересах предприятия, его собственников и наемного персонала, так и в интересах общества.
Классифицированы показатели применения электрической энергии в условиях промышленного производства, что способствовало дальнейшему развитию системы показателей использования электрической энергии во взаимосвязи с производственными ресурсами, которая позволяет оценить влияние потребления электроэнергии на уровень общей ресурсоемкости продукции и на результаты работы предприятий. Проведен анализ формирования электроемкости продукции в условиях промышленных предприятий, который позволил выявить факторы, влияющие на ее величину, и оценить степень их воздействия.
Обоснованы теоретические положения по классификации затрат электрической энергии в себестоимости продукции на условно-постоянные и переменные, разработаны методические основы учета и оценки показателей структуры потребления электрической энергии, основанные на разработке экономических нормативов ее производственного потребления, применение которых позволяет определить уровень эффективного использования электрической энергии в каждый конкретный период времени. Предлагаемые рекомендации обеспечивают возможность их применения в планировании необходимого количества электроэнергии для производства определенного объема продукции или сложившегося уровня использования производственной мощности.
Разработанные в диссертации теоретические положения и научно-методические рекомендации по управлению энергетическими ресурсами в производстве позволяют обоснованно принимать решения по вопросам эффективного использования энергетических ресурсов предприятий машиностроения. Практическое внедрение предложенных методических рекомендаций направлено на определение нормативов затрат электроэнергии в производстве, включая производственное и хозяйственное использование, применение которых обеспечивает повышение эффективности потребления электрической энергии и снижение себестоимости продукции.
Разработаны методические рекомендации по анализу и оценке использования основных ресурсов производства на основе применения показателей применения электрической энергии и обоснованы критические соотношения показателей ресурсоемкости с целью обеспечения относительной экономии ресурсов. Применение рекомендаций позволяет не только снизить непроизводительные затраты электрической энергии, но и повысить эффективность использования остальных ресурсов, участвующих в процессе производства.
Ключевые слова: управление, энергетические ресурсы, производственное потребление электроэнергии, себестоимость, производственные мощности.
ANNOTATION
Zakharova О.V. Management of power resources in manufacture - Manuscript.
Thesis for an candidater’s degree of the economics science, on speciality 08.06.01 - Economics, organisation and management of the enterprises. - Donetsk State University of Economics and Trade named M. Tugan-Baranovsky. Donetsk, 2002.
The dissertation is devoted to development and substantiation of theoretical and methodological principles of power resources management in manufacture. The features of power resources use at the enterprises of machine-building complex are determined; they consist in discrepancy of significant industrial potential and low level of capacity use in the transitive period of market economy. The requirements to a control system of power resources are formulated; they consist in necessity of realisation on changes of structure of power resources use under influence of market demand. The methodical bases of the analysis of the electric power use in manufacture are advanced, they consist in application of specific indices system of resources capacity for a general estimation of production efficiency. The scientific-methodical bases of determination of an industrial current consumption of the electric power are developed, which application provides decrease of electrocapacity and cost price of production. The methods of electrical energy use management in manufacture are developed and based on regulation of a specific gravity of a constant component of the electric power expenses in the cost price of production depending on a level of capacity use.
Key words: management, power resources, industrial current consumption, cost price, capacities.
