НАЦІОНАЛЬНА ЮРИДИЧНА АКАДЕМІЯ УКРАЇНИ

імені ЯРОСЛАВА МУДРОГО

ЗДОРОВКО СЕРГІЙ ФЕДОРОВИЧ

УДК 343.98

ТАКТИЧНІ ОПЕРАЦІЇ ПРИ РОЗСЛІДУВАННІ
ВБИВСТВ, ЩО ВЧИНЯЮТЬСЯ ОРГАНІЗОВАНИМИ
ГРУПАМИ І ЗЛОЧИННИМИ ОРГАНІЗАЦІЯМИ

Спеціальність 12.00.09 – кримінальний процес та криміналістика;

судова експертиза

А В Т О Р Е Ф Е Р А Т

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата юридичних наук

Харків – 2002

Дисертацією є рукопис.

Робота виконана на кафедрі криміналістики Національної юридичної академії України імені Ярослава Мудрого, Міністерство освіти і науки України.

Науковий керівник: доктор юридичних наук, професор Шепітько Валерій Юрійович,
завідувач кафедри криміналістики Національної юридичної академії України імені Ярослава Мудрого, член-кореспондент Академії правових наук України.

Офіційні опоненти: доктор юридичних наук, професор Лукашевич Віталій
Григорович, Гуманітарний університет “Запорізький інститут державного і муніципального управління”, перший проректор

кандидат юридичних наук, доцент Тищенко Валерій Володимирович, Одеська національна юридична академія, завідувач кафедри криміналістики

Провідна установа:   Національна академія внутрішніх справ МВС
України, кафедра криміналістики, м. Київ

Захист відбудеться “13” лютого 2003 р. о 11.00 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 64.086.01 в Національній юридичній академії України імені Ярослава Мудрого (61024, м. Харків, вул. Пушкінська, 77).

З дисертацією можна ознайомитися у бібліотеці Національної юридичної академії України імені Ярослава Мудрого (61024, м. Харків, вул. Пушкінська, 77).

Автореферат розісланий “10" січня 2003 року.

Вчений секретар

спеціалізованої вченої ради Шепітько В. Ю.

Загальна характеристика роботи

Особливістю даної роботи є дослідження важливих проблем розслідування вбивств, що вчиняються організованими групами і злочинними організаціями, можливостей побудови і використання типових тактичних операцій у розслідуванні зазначеної категорії злочинів. Недостатня розробка цих питань у науковій літературі і нагальні потреби слідчої практики обумовили вибір теми дисертаційного дослідження.

Актуальність теми дослідження. Україна перебуває в умовах реформування соціально-економічної сфери, реорганізації економічного механізму і появи нових форм власності. Разом з тим зміни, що відбуваються у суспільстві, перерозподіл сфер впливу, люмпенізація окремих верст населення призводять до загострення криміногенної ситуації, виникнення нових видів злочинної діяльності. Особливу небезпеку сьогодні становлять вбивства, у тому числі ті, що вчиняються організованими злочинними групами.

Конституція України проголошує, що людина, її життя і здоров’я, честь і гідність, недоторканність і безпека визнаються найвищою соціальною цінністю. Кожна людина має право на життя. Вбивство є найтяжчим злочином проти особи. Сьогодні відмічається зростання кількості вбивств взагалі та вбивств при обтяжуючих обставинах. Зокрема, якщо число засуджених за умисне вбивство до позбавлення волі в 1990 р. складало 1349 осіб, то в 1995 р. – 2198, в 2001р. – 1772; число засуджених осіб за умисне вбивство при обтяжуючих обставинах до позбавлення волі в 1990 р. було 350 осіб, в 1995 р. – 560, а в 2001 р. – 907 Маляренко Т.В. Про соціальну зумовленість і справедливість покарання //Вісник Верховного Суду України. – К., 2002. – № 3 (31). – С. 43.. При цьому збільшується кількість вбивств, що вчиняються організованими угрупованнями та із застосуванням вогнепальної зброї (або вибухових речовин). Удосконалюється злочинний механізм вбивств, виявляються їх нові види та професійна спрямованість. Своєрідність організованої злочинності, її динамізм потребують адекватних засобів стратегічного і тактичного порядку боротьби з цим явищем, розробки відповідних наукових рекомендацій.

Проблеми методики розслідування умисних вбивств певним чином досліджувались у вітчизняній криміналістиці. Разом з тим сьогодні існує необхідність у вивченні проблем розслідування вбивств, що вчиняються організованими групами і злочинними організаціями, формуванні специфічної методики розслідування, запропонування практичним працівникам правоохоронних органів певних “алгоритмів” дій у тих чи інших ситуаціях, розробки типових тактичних операцій. У криміналістичній теорії залишаються нерозробленими тактичні операції стосовно розслідування вбивств, що вчиняються організованими групами.

Вагомий внесок у дослідження теоретичних питань, пов’язаних із удосконаленням розкриття та розслідування вбивств, зробили такі вчені-криміналісти України та інших держав, як Т. В. Авер’янова, Ю. П. Аленін, О. Я. Баєв, В. П. Бахін, Р. С. Бєлкін, В. І. Бояров, О. Ю. Булулуков, І. В. Борисенко, О. М. Васильєв, Л. Г. Відонов, В. К. Гавло, В. Г. Гончаренко, М. С. Гурєв, А. В. Дулов, В. А. Журавель, А. В. Іщенко, В. П. Колмаков, О. Н. Колесніченко, В. О. Коновалова, В. С. Кузьмічьов, В. К. Лисиченко, В. Г. Лукашевич, Г. А. Матусовський, Г. М. Мудьюгін, М. В. Салтевський, В. В. Тищенко, В. Ю. Шепітько, М. П. Яблоков та ін. Разом з тим слід зазначити, що в криміналістиці відсутні достатні розробки щодо розслідування вбивств, які вчиняються організованими злочинними групами; є необхідність формування та удосконалення окремих методик розслідування вбивств означеної категорії, пропонування типових дій слідчих та оперативних працівників у певних ситуаціях.

Актуальність теми дисертаційного дослідження визначається необхідністю виявлення особливостей розслідування вбивств, що вчиняються організованими злочинними групами, розробки та упорядкування найбільш ефективних тактичних операцій (комплексів слідчих, оперативно-розшукових, організаційних та інших заходів). Названі обставини дозволяють віднести проблеми, що розглядаються, до актуальних.

Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертація виконана згідно з планом наукових досліджень кафедри криміналістики Національної юридичної академії України імені Ярослава Мудрого і є складовою частиною Комплексної цільової програми боротьби зі злочинністю на 1996 – 2000 рр., затвердженої Указом Президента України № 837/96 від 17 вересня 1996 р., а також Комплексної програми профілактики злочинності на 2001 – 2005 рр., затвердженої Указом Президента України № 1376/2000 від 25 грудня 2000 р.

Мета і завдання дослідження. Мета дослідження полягає у формуванні теоретичних основ побудови типових тактичних операцій при розслідуванні вбивств, що вчиняються організованими злочинними групами, здійсненні типізації тактичних операцій та визначенні механізму їх реалізації.

Відповідно до вказаної мети були поставлені і вирішені такі завдання:

1) виявити ознаки тактичної операції, дослідити різні її визначення та запропонувати авторське бачення категорії “тактична операція”;

2) проаналізувати види тактичних операцій та визначити підстави їх класифікації;

3) розробити криміналістичну класифікацію вбивств, що вчиняються організованими групами;

4) сформувати криміналістичну характеристику даної категорії злочинів і розглянути особливості її структурних елементів;

5) встановити специфіку проведення початкових слідчих дій при розслідуванні вбивств даної категорії;

6) виявити передумови розробки тактичних операцій у розслідуванні вбивств, що вчиняються організованими групами;

7) простежити зв’язок тактичних операцій з проміжними завданнями розслідування вбивств;

8) розробити типові тактичні операції стосовно розслідування вбивств, що вчиняються організованими злочинними групами.

Об’єктом наукового дослідження є діяльність, спрямована на розкриття та розслідування вбивств, що вчиняються організованими групами, а також діяльність організованих злочинних угруповань.

Предметом дослідження виступають тактичні засоби, спрямовані на удосконалення (оптимізацію) розслідування вбивств, що вчиняються організованими групами.

Методологічну основу дисертації складають положення теорії пізнання і загальної теорії криміналістики. В процесі дослідження було використано систему методів наукового пізнання: формально-логічний (класифікація вбивств, що вчиняються організованими групами; класифікація і типізація тактичних операцій); функціональний (динаміка окремих елементів криміналістичної характеристики вбивств, що вчиняються організованими групами; ситуаційна залежність тактичних операцій та інших засобів); історико-правовий (етапи розвитку боротьби з організованою злочинністю); системно-структурний (побудова типових тактичних операцій, спрямованих на вирішення проміжних завдань розслідування); порівняльний (порівняння загальних тактичних операцій з тактичними операціями, доцільними при розслідуванні вбивств, що вчиняються організованими групами; порівняння елементів криміналістичної характеристики вбивств з елементами криміналістичної характеристики вбивств на замовлення, в ході протистояння організованих груп тощо); статистичний метод (під час узагальнення кримінальних справ про вбивства, що вчиняються організованими групами; при збиранні та первісній обробці інформації, отриманої зі статистичної звітності, анкетування та інтерв’ювання слідчих прокуратури та МВС України).

Правовою базою дослідження є Конституція України, кримінальне та кримінально-процесуальне законодавство України, нормативно-правові акти, що регламентують організацію і діяльність правоохоронних органів у боротьбі зі злочинністю.

Емпіричну базу дисертаційного дослідження складають: результати анкетування та інтерв’ювання слідчих прокуратури та МВС України, що проводилися за спеціально розробленими методиками (опитано 150 слідчих); результати узагальнення кримінальних справ про вбивства, вчинені організованими злочинними групами, за 1996 – 2001 рр. (узагальнено 130 справ); результати узагальнення та аналізу опублікованих матеріалів слідчої практики; дані статистичних звітів МВС України, Міністерства юстиції України, Генеральної прокуратури України. При підготовці дисертаційного дослідження використовувався також особистий багаторічний досвід слідчої діяльності автора.

Наукова новизна одержаних результатів полягає в тому, що дисертаційна робота є першим в Україні монографічним дослідженням, в якому на базі головних положень теорії криміналістики та упорядкування слідчої практики сформульовані типові тактичні операції, що можуть бути застосовані при розслідуванні вбивств, що вчиняються організованими злочинними групами.

У дисертації пропонується низка нових концептуальних у теоретичному плані і важливих у практичному відношенні положень, у тому числі: – 

визначені ознаки тактичної операції, сформульовано авторський підхід до визначення її поняття; виявлені види тактичних операцій та запропонована їх класифікація;– 

вперше розроблена криміналістична класифікація вбивств, що вчиняються організованими групами; запропоновані найбільш доцільні підстави такої класифікації;– 

вперше проведено комплексний аналіз криміналістичної характеристики вбивств зазначеної категорії;– 

розкрито зміст та встановлені особливості головних елементів криміналістичної характеристики;– 

визначені особливості проведення окремих початкових слідчих дій (огляду місця події, допиту, пред’явлення для впізнання, обшуку, призначення судових експертиз, зняття інформації з каналів зв’язку та ін.);– 

виявлені передумови і можливості розробки тактичних операцій у розслідуванні вбивств, що вчиняються організованими групами; встановлені залежності між проміжними завданнями розслідування і тактичними операціями;– 

сформульовані проміжні завдання розслідування стосовно даної категорії злочинів (встановлення характеру і виду вбивства; встановлення місця і часу вчинення вбивства; встановлення засобів і знарядь убивства; встановлення мотивів убивства; встановлення особи жертви; встановлення особи вбивці; усунення протидії розслідуванню);– 

вперше розроблені та запропоновані для застосування двадцять типових тактичних операцій, доцільних при розслідуванні вбивств, що вчиняються організованими злочинними групами; надані характеристики пропонованих тактичних операцій;– 

виявлені специфічні тактичні операції, притаманні розслідуванню вбивств, вчинених організованими злочинними групами (“Організований характер убивств”; “Зв’язки убивці з організованим формуванням”, “Склад і структура організованої групи”, “Замовник убивства” тощо), та визначено їх внутрішній зміст і обґрунтована доцільність застосування.

Практичне значення одержаних результатів. Вказані в дисертації положення, висновки і пропозиції можуть бути застосовані для підвищення ефективності:– 

науково-дослідницької роботи – як підґрунтя для подальшої розробки теорії тактичних операцій та удосконалення окремих методик розслідування злочинів; наукових досліджень криміналістичної методики розслідування злочинів, що вчиняються організованими групами, тактичних засобів протидії організованій злочинності;– 

практичної діяльності правоохоронних органів – як рекомендації щодо вдосконалення слідчої та оперативно-розшукової діяльності; в ході застосування типових тактичних операцій при розкритті та розслідуванні вбивств, що вчиняються організованими злочинними групами;– 

навчального процесу – як матеріал для підготовки відповідних розділів підручників і навчальних посібників з курсу “Криміналістика”, а також у навчальному процесі юридичних вузів України, при читанні лекцій з криміналістики і відповідних спецкурсів та проведенні практичних занять.

Апробація результатів дослідження. Дисертація підготовлена на кафедрі криміналістики Національної юридичної академії України імені Ярослава Мудрого, представлена й обговорена на її засіданнях, схвалена нею і рекомендована до захисту.

Основні положення дисертації обговорювалися на Міжнародній науково-практичній конференції “Проблеми боротьби з організованою злочинністю в регіоні (на матеріалах Харківської та Полтавської областей)” (м. Харків, 1999 р.); Міжнародному науково-практичному семінарі “Відповідальність посадових осіб за корупційну діяльність” (м. Харків, 2001 р.); регулярних семінарах слідчих працівників прокуратури Харківської області та м. Харкова.

За результатами дисертаційного дослідження підготовлено та надіслано на адресу Генеральної прокуратури України доповідну записку з метою впровадження рекомендацій в практику слідчих працівників. Дисертантом розроблені також методичні рекомендації, спрямовані на удосконалення практики розслідування вбивств, що вчиняються організованими злочинними групами. Пропозиції дисертації знайшли застосування в слідчих органах прокуратури та УМВС окремих областей України, а також у навчальному процесі Національної юридичної академії України імені Ярослава Мудрого при викладанні лекційного курсу та проведенні практичних занять з криміналістики, що підтверджується відповідними актами впровадження наукових досліджень дисертації.

Публікації. Основні положення дисертації викладено в 3 наукових статтях, опублікованих у виданнях, перелік яких затверджений ВАК України, 1 методичних рекомендаціях та 1 тезах наукової доповіді.

Структура дисертації. Загальний обсяг дисертації 209 с. Робота складається із вступу, трьох розділів, восьми підрозділів, висновків, списку використаних джерел (218 найменувань) і 2 додатків (13 с.).

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ

У Вступі обґрунтовується вибір теми дисертації, її актуальність, визначається тема та завдання дослідження, його методологічна основа, розкриваються практичне та теоретичне значення роботи та її новизна.

Розділ перший “Тактична операція як елемент криміналістичної тактики” складається із двох підрозділів, присвячених найбільш загальним питанням теорії тактичних операцій. У першому підрозділі “Поняття тактичної операції в криміналістиці та її ознаки” розглядаються дискусійні погляди на сутність тактичної операції, її ознаки та структуру. На думку автора, тактична операція – це категорія криміналістичної тактики. В роботі запропоноване визначення тактичної операції як системи однойменних або різнойменних процесуальних або непроцесуальних дій і заходів (слідчих, оперативно-розшукових, організаційних), які спрямовані на вирішення проміжного завдання розслідування, об’єднані єдиним планом і єдиним задумом, характеризуються вибірковістю і ситуаційною обумовленістю та виконуються правомочними посадовими особами під керівництвом слідчого. Анкетування слідчих прокуратури та МВС України показало, що у практичних працівників існують різні погляди відносно змісту тактичної операції. На запитання, що являє собою тактична операція, 8% слідчих відповіли – сполучення тактичних прийомів однієї слідчої ді”, 26% – сполучення різнойменних слідчих дій, оперативних або організаційних заходів; 62% – сполучення однойменних і різнойменних слідчих дій, оперативних або організаційних заходів; 4% – вагалися у виборі відповіді.

У підрозділі другому “Види і класифікація тактичних операцій” дисертант на підставі аналізу літературних джерел та слідчої практики встановлює різновиди тактичних операцій. У дисертації досліджуються різні підстави класифікації тактичних операцій. Розгляд проблеми тактичних операцій показує існування різних підходів до їх сутності, виділення різноманітних їх видів (або типів) і внутрішнього змісту. У теорії криміналістики і практиці правоохоронних органів використовуються різні найменування однотипних тактичних операцій. Все це вимагає упорядкування напрацьованого матеріалу, уніфікації термінології, класифікації існуючих тактичних операцій.

Дисертант пропонує такі підстави класифікації тактичних операцій: 1) залежно від виду злочину; 2) залежно від проміжних (локальних) завдань розслідування злочинів; 3) залежно від характеру елементів структури тактичної операції: однорідні або різнорідні (дві і більше однотипних слідчих дій; комплекс різнопланових слідчих дій; комплекс слідчих дій і оперативно-розшукових заходів; комплекс слідчих дій і заходів організаційного порядку; система оперативно-розшукових заходів; комплекс оперативно-розшукових і організаційних заходів); 4) залежно від рівня складності тактичної операції (прості і складні); 5) залежно від часового періоду дії тактичної операції (одномоментні і такі, що мають певну протяжність у часі); 6) залежно від етапу розслідування злочину (тактичні операції, проведені на початковому, наступному або заключному етапі розслідування); 7) залежно від характеру спрямованості операції (пізнавальні тактичні операції, пошукові і розшукові, такі, що виконують організаційні функції);
8) залежно від осіб, що здійснюють взаємодію при проведенні тактичної операції (тактичні операції, проведені слідчим; тактичні операції, проведені слідчо-оперативною групою (або слідчою бригадою); оперативно-тактичні операції, проведені під керівництвом слідчого, та ін.).

Другий розділ “Особливості розслідування вбивств, що вчиняються організованими групами та злочинними організаціями” складається з трьох підрозділів. У першому – “Криміналістична класифікація вбивств, що вчиняються організованими групами і злочинними організаціями” аргументується доцільність класифікації злочинів за криміналістичними підставами. Проведено науковий аналіз різних видів убивств, звернуто увагу на те, що вбивства, які вчиняються організованими групами, не є однорідними і мають певну специфіку. Сучасний період характеризується появою “нових” видів убивств (серійних убивств, убивств із застосуванням вибухових пристроїв, убивств на замовлення, убивств на “розборах” (в процесі протистояння організованих злочинних угрупувань) та ін.).

На думку автора, існує необхідність у диференційованому підході до різних видів (підвидів) убивств при їх розкритті та розслідуванні. Навмисні вбивства, що вчиняються організованими злочинними групами, не є однозначними за своїм характером і ознаками прояву. Водночас ця категорія злочинів може бути об’єднана в єдину групу, що дозволить виробити відповідні рекомендації, спрямовані на боротьбу з організованою злочинною діяльністю. Вчинення вбивства організованою злочинною групою незалежно від підвиду злочину характеризується комплексом ознак, що дозволяють діагностувати причетність такої групи на найбільш ранніх етапах розслідування злочину, обирати відповідну стратегію і тактику боротьби з цими насильницькими діяннями. Анкетування та інтерв’ювання слідчих прокуратури і МВС України свідчить про те, що вбивства, які вчиняються організованими злочинними групами, є різноманітними (86 % опитаних підтвердили, що такі вбивства не є однорідними).

У дисертації пропонується криміналістична класифікація вбивств, що вчиняються організованими злочинами групами, з урахуванням ряду підстав поділу (групуваннями) злочинів: 1) залежно від обстановки, в якій вчиняється вбивство; а) вбивства, що вчиняються таємно (наприклад, убивство, що вчиняється у нічний час, у безлюдному місці, із використанням отруйних речовин та ін.); б) вбивства, що вчиняються в ході відкритої сутички (наприклад, на зустрічі учасників конкуруючих злочинних угруповань; з метою відкрито продемонструвати силу та ін.); 2) залежно від осіб, що виконують убивство (осіб, що безпосередньо виконують злочин): а) вбивство вчиняє член організованого злочинного угруповання (або група бойовиків); б) вбивство вчиняє особа, що перебуває на утриманні організованої злочинної групи; в) вбивство вчиняє особа, запрошена для вчинення вбивства (з іншого регіону, з-за кордону, з іншого злочинного угруповання, з нижчих прошарків суспільства та ін.); 3) залежно від особи вбивці: а) вбивство, що вчиняється вбивцею-делітантом; б) вбивство, що вчиняється вбивцею-професіоналом; 4) залежно від рівня вирішення конфліктних взаємовідносин організованої злочинної групи: А) вбивство як засіб вирішення внутрішньогрупового конфлікту: а) усунення неугодних членів організованої злочинної групи; б) вбивство в процесі конфлікту за лідерство в групі; в) усунення бажаючих вийти зі злочинної групи; Б) вбивство як засіб вирішення зовнішніх конфліктних відносин: а) усунення членів і лідерів ворогуючого угруповання; б) усунення протидіючих посадових осіб правоохоронних органів; в) усунення інших осіб, що можуть заподіяти шкоду існуванню злочинної групи (очевидців злочину, осіб, що вийшли із злочинного угруповання, та ін.); 5) залежно від цілей злочинної групи: а) вбивство як мета кримінального бізнесу; прийняття замовлень на вчинення насильницьких злочинів, у тому числі і вбивств на замовлення; б) усунення конкурентів кримінального (або легального) бізнесу з метою боротьби за сфери впливу; в) усунення протидії (протистояння) іншого злочинного угруповання; г) вчинення вбивства в ході злочинної діяльності у вигляді загальнокримінальних злочинів (наприклад, розбійних нападів); ґ) усунення свідків вчинених злочинів; д) усунення осіб, що перешкоджають здійсненню злочинної діяльності; 6) залежно від знарядь і засобів, використовуваних організованою злочинною групою в ході вбивства: а) із застосуванням вогнепальної зброї; б) із застосуванням холодної зброї; в) із застосуванням вибухових пристроїв і вибухових речовин; г) із застосуванням сильнодіючих речовин; ґ) із застосуванням об’єктів механічної і термічної дії; д) із застосуванням об’єктів, дія яких заснована на використанні енергії електричного розряду, властивостей радіоактивного розпаду; е) із застосуванням інших засобів; 7) залежно від механізму організації вбивства: а) вбивство на замовлення (убивство, що вчиняється найманими особами); б) вбивство в процесі “розборок” (вбивство, що вчиняється в процесі протистояння злочинних угруповань); в) вбивство, поєднане з бандитизмом; г) вбивство як результат терористичного акту; ґ) вбивство, пов’язане з викраденням людей з метою викупу; д) вбивство, поєднане з відчуженням житла громадян; е) вбивство, поєднане з іншими загальнокримінальними злочинами; 8) залежно від механізму приховання вбивства: а) вбивство без ознак приховування; б) вбивство з ознаками приховування (інсценування, знищення, переміщення або фальсифікація матеріальних джерел інформації та ін.); 9) залежно від масштабності вбивств: а) вбивства, що мають одиничний характер; б) вбивства, що мають епізодичний характер; в) вбивства, що мають серійний (осередковий) характер; 10) залежно від територіальної поширеності: а) вбивства, що вчиняються в одному регіоні; б) вбивства, що вчиняються в різних регіонах; в) вбивства, що вчиняються за межами однієї держави.

У другому підрозділі “Криміналістична характеристика вбивств, що вчиняються організованими групами і злочинними організаціями” акцентується увага на необхідності формування такої характеристики, її наукового осмислення, розгляду змісту структурних елементів, встановлення кореляційних зв’язків. Окремі елементи криміналістичної характеристики (спосіб злочину, місце й обстановка, час вчинення злочину, знаряддя і засоби, предмет посягання, особа потерпілого, особа злочинця, сліди злочину) вбивств, що вчиняються організованими злочинними групами, наповнюються специфічним змістом.

Особа злочинця як елемент криміналістичної характеристики для даної категорії злочинів є умовним. Тому дисертантом визначаються особливості формування злочинних груп, їх ієрархія, закономірності організованої злочинної діяльності, психологічні стосунки в групі і за її межами. Зроблено спробу створити соціально-психологічний портрет убивці при вчиненні вбивств організованими формуваннями. Звернуто увагу на корупційні механізми протидії розслідуванню вбивств, що вчиняються організованими групами, використання засобів масової інформації та досвідчених адвокатів з метою перешкодити розкриттю та розслідуванню вбивств (особливо резонансних).

У криміналістичній характеристиці вбивств важливе місце належить особі потерпілого. Автор підтримує пропозиції про необхідність вивчення особи жертви за певними програмами. Зроблено спробу встановити типовий портрет жертви стосовно різних видів убивств, що вчиняються організованими групами.

У роботі досліджені способи вбивств, вчинених організованими злочинними групами. Результати узагальнення кримінальних справ про вбивства, які вчиняються організованими групами, свідчать про те, що в багатьох випадках мала місце підготовка до вчинення злочину, яка виявилася у розробці плану дій, розподілі ролей, пошуку об’єкта посягання, попередній розвідці, одержанні інформації про об’єкт посягань з інших джерел, підшуканні транспорту, підготовці засобів маскування зовнішності, підготовці фальшивих документів.

У деяких випадках при вчиненні вбивств організованими злочинними групами здійснюються заходи для приховування злочину. Причому застосування (або відмова від застосування) засобів приховування вбивств залежить від виду вбивства, вчиненого організованою злочинною групою. Так, не приховуються факти вбивств на замовлення і лише у певних випадках приховуються факти вбивств в процесі протистояння організованих злочинних груп. Існують і такі види вбивств, в яких способи їхнього приховування мають достатньо важливе значення (вбивства, поєднані з відчуженням житла громадян, убивства, поєднані з викраданням людей і вимогами викупу).

У третьому підрозділі “Особливості тактики провадження початкових слідчих дій” доводиться, що обрання слідчих дій, послідовність і порядок їхнього застосування залежать від виду вбивства, вчиненого організованою групою, слідчої і кримінальної ситуації, завдань розслідування. Автор робить спробу визначити специфіку окремих слідчих дій початкового етапу розслідування вбивств, що вчиняються організованими злочинними групами. Результати узагальнення кримінальних справ по даній категорії злочинів показують, що як слідчі дії початкового етапу розслідування були проведені: огляд місця події (98%); огляд трупа (96%); огляд території, що не є місцем події (12%); призначення судово-медичної експертизи (96%); освідування (14%); пред’явлення трупа для впізнання (48%); допит свідків (100%); обшук (52%); виїмка (38%); інші (22%).

Під час дослідження запропонована характеристика таких слідчих дій, як огляд місця події та трупа, допит, очна ставка, пред’явлення для впізнання, обшук, призначення судових експертиз, зняття інформації з каналів зв’язку.

Звертається увага на деякі діагностичні ознаки, які можуть бути встановлені під час огляду місця події та трупа, пропонується типовий перелік питань, що вирішуються при огляді. Стосовно допиту сформульовані типові переліки обставин (предмет допиту) щодо організаторів (керівників) злочинної групи, свідків, інших осіб.

При розслідуванні вбивств, що вчиняються організованими злочинними групами, існує необхідність у призначенні і проведенні комплексу судових експертиз. Найбільш типовими є: 1) судово-медична експертиза; 2) судово-балістична експертиза; 3) вибухо-технічна експертиза; 4) судово-біологічна експертиза; 5) різні трасологічні експертизи (у тому числі дактилоскопічні, встановлення цілого за частинами та ін.); 6) судово-хімічна експертиза; 7) судово-психіатрична експертиза; 8) судово-психологічна експертиза; 9) комплексні експертні дослідження (найбільш часто медико-криміналістичні, психолого-психіатричні та ін.).

Третій розділ “Теоретичні основи побудови і використання типових тактичних операцій у розслідуванні вбивств, що вчиняються організованими групами і злочинними організаціями” складається з трьох підрозділів, в яких визначаються передумови розробки тактичних операцій, пропонуються їх види та надається характеристика.

У першому підрозділі “Передумови і можливості розробки тактичних операцій у розслідуванні вбивств, що вчиняються організованими групами” досліджуються проблеми формування типових тактичних операцій як певних “алгоритмів” у діяльності слідчого. На думку автора, розробка типових тактичних операцій дозволить оптимізувати процес розслідування вбивств, надасть істотну допомогу у визначенні напрямків розслідування й обранні доцільних засобів виконання діяльності по розкриттю та розслідуванню злочинів. Реалізація тактичних операцій полегшує прийняття правильних рішень слідчим.

Дисертант зазначає, що важливим напрямком програмування дій слідчого є розробка і пропонування типових тактичних операцій. Результати анкетування й інтерв’ювання слідчих прокуратури і МВС України показують, що більшість слідчих (86% опитаних) вважає, що слідча практика потребує розробки та впровадження типових тактичних операцій.

Розробка типових тактичних операцій передбачає необхідність урахування виду і категорії злочину, проміжних завдань розслідування, ситуаційної обумовленості.

У другому підрозділі “Проміжні завдання розслідування вбивств даної категорії” зроблена спроба типізації таких завдань. Автор виходить з того, що тактичне завдання – це певна проблема, яка потребує свого вирішення в процесі розслідування, має відокремлений характер різного ступеня, передбачає використання різноманітних тактичних засобів (тактичних операцій, слідчих дій, оперативно-розшукових заходів, тактичних комбінацій, тактичних або інших прийомів). Типізація завдань дозволить встановити напрямок розслідування, окреслити коло проблем, що потребують свого вирішення, встановити типові засоби їх вирішення.

Виокремлення тактичних завдань обумовлено низкою чинників. У роботі називаються такі: вид злочину (і зокрема, вид убивства); предмет доказування по кримінальній справі; слідча і кримінальна ситуація.

Результати анкетування та інтерв’ювання слідчих прокуратури і МВС України, узагальнення кримінальних справ про вбивства, що вчиняються організованими злочинними групами, дозволили визначити такі типові тактичні завдання розслідування: 1) встанов-лення характеру і діагностика виду вбивства: а) встановлення групового характеру вбивства; б) встановлення ознак організованого характеру вбивства; в) встановлення виду вбивства, вчиненого організованою групою; г) визначення зв’язку вбивства з іншими злочинами, що мають організований характер (у тому числі з викраденням людей, бандитизмом, вимаганням, терактом та ін.); 2) встановлення місця і часу вчинення вбивства: а) встановлення типових місця і часу для вчинення вбивства організованою групою; б) встановлення співвідношення місця виявлення трупа і місця вчинення вбивства; в) встановлення ознак територіальної поширеності; г) встановлення часових режимів вчинення декількох убивств; 3) встановлення способу і знарядь убивства: а) встановлення механізму вчинення вбивства і рольових функцій учасників злочину; б) встановлення знарядь убивства і шляхів його придбання групою; в) визначення способу організації вбивства; г) встановлення механізму приховання вбивства; 4) встановлення мотивів убивства: а) встановлення фахової або іншої віктимності жертви; б) встановлення зовнішніх і внутрішніх конфліктів у групі; в) встановлення причин усунення жертви злочину; 5) встановлення особи жертви: а) одержання соціально-демографічних даних про жертву; б) встановлення статусу жертви в соціальній ієрархії та її функціональних можливостей; в) встановлення зв’язку жертви з організованим злочинним формуванням і вбивцею; г) встановлення корумпованих зв’язків жертви з організованим злочинним формуванням; ґ) встановлення зв’язків жертви з підприємницькими структурами; 6) встановлення особи вбивці: а) визначення “фахових” навичок вбивці; б) встановлення соціально-психологічних даних про особу вбивці; в) встановлення зв’язку вбивці з організованим злочинним формуванням; г) встановлення складу і структури організованої злочинної групи, причетної до вбивства; ґ) пошук злочинця; 7) встановлення перешкод протидії розслідуванню вбивства з боку організованих формувань: а) встановлення гарантій безпеки свідків; б) захист слідчої таємниці; в) нейтралізація впливів на доказову інформацію і захист інформації.

У третьому підрозділі “Види і характеристика тактичних операцій при розслідуванні вбивств, що вчиняються організованими групами і злочинними організаціями” пропонуються тактичні операції і обґрунтовується їх доцільність. Дисертант простежив залежність проміжних завдань і тактичних операцій. У цьому плані, в межах таких завдань виокремлюються такі тактичні операції: 1) встановлення характеру та виду вбивства: а) “Організований характер убивства”; б) “Вид убивства”; в) “Зв’язок убивства з іншими злочинами”; 2) встановлення місця і часу вчинення вбивства: а) “Умови вбивства”; 3) встановлення способу і знарядь убивства: а) “Механізм вчинення (організації) вбивства”; б) “Механізм приховування вбивства”; в) “Знаряддя вбивства”; 4) встановлення мотивів убивства: а) “Віктимність жертви”; б) “Груповий конфлікт”; 5) встановлення особи жертви: а) “Ідентифікація невпізнаного трупа” (“Атрибуція трупа”); б) “Соціальний статус жертви”; в) “Зв’язки жертви”; 6) встановлення особи вбивці: а) “Особа вбивці”; б) “Зв’язки вбивці з організованим формуванням”; в) “Склад і структура організованої групи”; г) “Замовник убивства”; д) “Пошук злочинця”; 7) усунення протидії розслідуванню: а) “Захист свідків”; б) “Захист доказів”.

До складу кожної тактичної операції запропоновано найбільш доцільні слідчі дії, оперативно-розшукові та організаційні заходи, розкрито їх зміст, цілі, оптимальна послідовність застосування. Дисертант наголошує на специфічному забарвленні тактичних операцій, використовуваних при розслідуванні вбивств, що вчиняються організованими злочинними групами. Встановлено також специфічні тактичні операції, притаманні розслідуванню даної категорії вбивств.

У висновках, що завершують роботу, сформульовані загальні підсумки, отримані автором під час дослідження, зокрема такі, що стосуються: 1) визначення неоднорідності вбивств, що вчиняються організованими злочинними групами, та запропонування підстав класифікації таких вбивств; 2) обрання тактичних засобів, які залежать від низки чинників: виду злочину, ситуаційної обумовленості, завдань розслідування, предмету доказування; 3) формування криміналістичної характеристики вбивств зазначеної категорії; 4) визначення особливостей проведення окремих слідчих дій на початковому етапі розслідування; встановлення взаємозв’язків у застосуванні слідчих дій, оперативно-розшукових та організаційних заходів; 5) виявлення передумов розробки типових тактичних операцій, визначення проміжних (локальних) завдань розслідування та їх зв’язок з тактичними операціями; 6) розробки і пропонування двадцяти типових тактичних операцій як найбільш доцільних при розслідуванні вбивств, що вчиняються організованими злочинними групами.

Основні положення дисертації викладені у таких роботах автора:

1. Здоровко С.Ф. К вопросу о понятии и признаках тактической операции в криминалистике //Вісник Луганського інституту внутрішніх справ МВС України. – Луганськ, 2000. – № 4. – С. 146-151.

2. Здоровко С.Ф. Проблемы классификации тактических операций // Проблеми законності: Респ. міжвідом. наук. зб. /Відп. ред. В.Я. Тацій. – Харків: Нац. юрид. акад. України, 2002. – Вип. 54. – С. 173-177.

3. Здоровко С.Ф. Криминалистическая классификация убийств, совершаемых организованными преступными группами //Проблеми законності: Респ. міжвідом. наук. зб. /Відп. ред. В.Я. Тацій. – Харків: Нац. юрид. акад. України, 2002. - Вип. 57. – С. 199-203.

4. Здоровко С.Ф. Типові тактичні операції при розслідуванні вбивств, вчинених організованими злочинними групами: Метод. рекомендації. – Харків, 2002. – 40 с.

5. Здоровко С.Ф. Коррупционные механизмы противодействия расследованию убийств, совершаемых организованными группами //Відповідальність посадових осіб за корупційну діяльність. Міжнародний науково-практичний семінар. Збірник матеріалів. Academic collection. Харків, 2002. – С. 306-308.

АНОТАЦІЇ

Здоровко С. Ф. Тактичні операції при розслідуванні вбивств, що вчиняються організованими групами і злочинними організаціями. – Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата юридичних наук за спеціальністю 12.00.09. – кримінальний процес та криміналістика; судова експертиза. – Національна юридична академія України імені Ярослава Мудрого, Харків, 2002.

Дисертація присвячена дослідженню тактичних операцій при розслідуванні вбивств, що вчиняються організованими злочинними групами. Встановлено особливості вбивств, вчинених організованими групами, розроблена їх криміналістична класифікація та запропонована криміналістична характеристика. Виявлені передумови і можливості формування тактичних операцій, розроблені двадцять типових тактичних операцій, доцільних при розслідуванні вбивств зазначеної категорії.

Ключові слова: тактична операція, типова тактична операція, вбивства, що вчиняються організованими злочинними групами, розслідування вбивств, криміналістична характеристика вбивств.

Здоровко С.Ф. Тактические операции при расследовании убийств, совершаемых организованными группами и преступными организациями. – Рукопись.

Диссертация на соискание ученой степени кандидата юридических наук по специальности 12.00.09 – уголовный процесс и криминалистика; судебная экспертиза. – Национальная юридическая академия Украины имени Ярослава Мудрого, Харьков, 2002.

Диссертация посвящена исследованию тактических операций при расследовании убийств, совершаемых организованными группами и преступными организациями. Подчеркивается, что наиболее эффективным средством расследования является использование типовых тактических операций как определенной упорядоченной системы (комплекса) следственных действий, оперативно-розыскных, организационных и иных мероприятий.

Указывается, что убийства, совершаемые организованными преступными группами, не являются однородными. В этом плане использован дифференцированный подход к убийствам указанной категории, предложены основания классификации таких убийств и рассмотрено содержание их криминалистической характеристики.

В диссертации раскрываются особенности проведения отдельных следственных действий при расследовании убийств, совершаемых организованными преступными группами. Установлены определенные зависимости в их проведении, выявлены предпосылки и возможности разработки тактических операций в расследовании данной категории убийств.

Применительно к промежуточным (локальным) задачам расследования предложено двадцать типовых тактических операций, целесообразных при расследовании убийств, совершаемых организованными преступными группами. Определен оптимальный комплекс элементов каждой тактической операции и раскрыто их содержание. Акцентируется внимание на установлении специфических тактических операций, присущих расследованию убийств, совершаемых организованными преступными группами (“Организованный характер убийства”; “Связи убийцы с организованным формированием”; “Состав и структура организованной группы”; “Заказчик убийства” и др.). Типовые тактические операции выполняют алгоритмическую функцию, их использование способствует принятию правильных решений следователем.

Ключевые слова: тактическая операция, типовая тактическая операция, убийства, совершаемые организованными преступными группами, расследование убийств, криминалистическая характеристика убийств.

SUMMARY

S. F. Zdorovko. Tactic operations to investigate murders committed by organized groups and criminal organizations. – Manuscript.

Dissertation to seek PhD in Law Degree, Major 12.00.09 – Criminal Procedure and Criminalistics; Judicial Examination. – Yaroslav Mudry National Law Academy of Ukraine, Kharkiv, 2002

Dissertation is devoted to the study of tactic operations to investigate murders committed by organized groups and criminal organizations. The author identified the specifics of murders committed by organized groups, developed their criminalistic classification and suggested their criminalistic characteristics. He also showed the preconditions and possibilities of shaping tactic operations and developed twenty typical tactic operations that could be used to investigate murders of the above category.

Key words: tactic operation, typical tactic operation, murders committed by organized groups, investigation of murders, criminalistic characteristics of murders.