НСТИТУТ ЗЕРНОВОГО ГОСПОДАРСТВА

УКРАЇНСЬКОЇ АКАДЕМЇ АГРАРНИХ НАУК

ЦАБЕРЯБИЙ Ілля Миколайович

УДК 633.16:631.5

ТЕХНОЛОГІЧНІ ЗАХОДИ ПІДВИЩЕННЯ АДАПТИВНОСТІ РОСЛИН ЯРОГО ЯЧМЕНЮ В УМОВАХ ПІВНІЧНОГО СТЕПУ УКРАЇНИ

06.01.09 — рослинництво

Автореферат

дисертацї на здобуття наукового ступеня

кандидата сльськогосподарських наук

Днпропетровськ - 2000

Дисертацєю і рукопис.

Робота виконана в нститут зернового господарства УААН.

Науковий кервник: доктор сльськогосподарських наук, старший науковий спвробтник МУСАТОВ Анатолй Георгйович, нститут зернового господарства УААН, завдувач лабораторї технологї вирощування раннх зернових культур.

Офцйн опоненти: доктор сльськогосподарських наук, професор ЦИКОВ Валентин Сергйович, Інститут зернового господарства, завдувач вддлу;

кандидат сльськогосподарських наук, старший науковий спвробтник ШАБАШОВ Влен Васильович, Луганський нститут агропромислового виробництва, завдувач лабораторї рослинництва.

Провдна установа: нститут рослинництва м. В.Я. Юр’єва УААН, м. Харкв.

Захист вдбудеться “12”травня 2000 р. о 14 годин на засданн спецалзованої вченої ради Д 08.353.01 при нститут зернового господарства УААН за адресою 49027, м. Днпропетровськ, 27, вул. Дзержинського, 14; тел. 45-02-36.

З дисертацєю можна ознайомитись у бблотец нституту зернового господарства УААН.

Автореферат розсланий “12 квітня 2000 р.

Вчений секретар спецалзованої

вченої ради ___________________ Артюх О.Д.

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальнсть теми. Ярий ячмнь вдноситься до провдних зернофуражних культур в Україн за посвною площею та валовим зборам займає друге мсце псля озимої пшениц.

При високй потенцйнй зерновй продуктивност сучасних сортв (близько 100 ц/га) середнй рвень врожайност ячменю залишається низьким, нестабльним з коливанням по роках пд впливом різноманітних факторв до 40% бльше.

Ранше проведеними в Степу України дослдженнями встановлено, що низький рвень врожаю ячменю ярого зумовлений слдуючим комплексом метеорологчних, агробологічних та агротехнчних факторв: зрдженими сходами; низьким рвнем кущння; слабким розвитком вузлових коренв; повльними темпами накопичення вегетативної маси; недорозвинутим колосом, щуплим зерном; в епфтотйн роки масовим враженням рослин хворобами та шкдниками. Залежно вд сукупност вказаних негативних факторв чи явищ, або переважанням одного з них визначаються розмри недобору урожаю зерна. Вказан причини обумовлюють необхднсть як удосконалення снуючих, так розробки нових ефективних технологчних заходв вирощування ячменю, спрямованих на пдвищення адаптивност та виживання рослин зростання їх зернової продуктивност, що, на нашу думку, визначає перспективнсть актуальнсть дослджень.

Звязок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дослд-ження та науков розробки, як узагальнен у дисертацйнй робот виконувалися автором у вдповдност з планом лабораторї технологї вирощування раннх зернофуражних культур нституту зернового господарства УААН за державною програмою “Продовольство”, проектом “Зерно”, завданням 01.05 НТП “Зернов олйн культури на 1996-2000 рр.”, ”Розробити освоїти екологчно безпечн та ресурсоощадлив технологї вирошування зернових колосових культур” (№ д.р. 01870042489).

Мета та задач дослджень. Метою даної роботи було розробити агротехнічні заходи і хімічні регламенти спрямовані на підвищення адаптації рослин ячменю до несприятливих умов навколишнього середовища з урахуванням варіювання погодних факторів, генотипу нових сортів, їх реакції на комплекс заходів припосівної агротехніки та способи і строки використання найновітніших регуляторів росту.

Для досягнення вказаної мети передбачалося виршення таких завдань:

- визначити адаптивнсть рослин до сукупност метеорологчних факторв водно-фзичних параметрв грунту для встановлення оптимального строку свби розробки рекомендацй виробництву щодо цього важливого елементу технологї;

- встановити найбльш доцльну глибину заробки насння нових сортв ячменю, яка б вдповдала морфологічним ознакам рослин та бологчним вимогам культури;

- вивчити вплив змщення строкв свби вд раннх до пзнх, в межах календарного року, на темпи проходження фаз росту розвитку рослин, особливост їх водоспоживання, морфоструктуру та величину врожаю.

- встановити ефективнсть нкрустацї насння регуляторами росту нового поколння і вплив цього заходу на захисні та компенсаторні механізми рослин;

- вивчити можливост пдвищення життєздатності рослин при обробц їх рстрегулюючими препаратами;

- обгрунтувати економчну боенергетичну доцльнсть кращих технологчних заходв, як вивчалися.

Наукова новизна дослджень. Теоретично обгрунтована експериментально доведена можливсть стабльного пдвищення продуктивност посвв ярого ячменю в умовах пвнчної частини степового регону України, шляхом посилення адаптацйних функцй рослин агротехнчними хмчними заходами на рзних етапах органогенезу. Виявлен адаптивн вдмнност нових районованих сортв ячменю на зміну глибини заробки насіння і строків сівби, а також погодних умов у відношенні ознак, які характерізують ріст і розвиток цієї культури. Розроблен регламенти встановлен оптимальн строки способи застосування нових регуляторв росту у початковий перод протягом вегетацї.

Практичне значення одержаних результатв полягає в тому, що виробництву запропоновано: новий підхід до визначення строку сівби, де за критерій взято не календарна дата чи температурний режим довкілля, а стиглість грунту; оптимальна глибина заробки насіння ячменю, стосовно сортової реакції і умов зволоження; строки і способи використання новітніших регуляторів росту рослин.

Розроблен заходи пройшли переврку у виробничих умовах трьох господарств Новомосковського району Днпропетровської област на площ 346 га, де забезпечували прирст врожаю зерна 3-4 ц/га.

Особистий внесок здобувача. Автором проаналзована втчизняна та свтова лтература за темою дисертацї. Спльно з кервником роботи визначався напрямок дослджень, програма схеми польових лабораторно-польових дослдів. Дисертантом проведено досліди, зроблений аналз отриманих результатв, написана дисертація сформульован висновки та пропозицї виробництву.

Апробаця роботи. Основн положення результати дослджень доповдалися обговорювалися на науково-методичних нарадах нституту зернового господарства, (1998, 1999 рр.), обласних районних науково-практичних конференцях (1997-1999 рр.), звтнй конференцї по сортовипробуванню сльськогосподарських культур в Днпропетровськй област (1999 р.), науково-виробничому семнар молодих вчених спецалств 22-23 листопада 1999 р. в Інститут землеробства УААН, м. Київ -Чабани.

Публкацї. За матералами дисертацї опублковано 5 наукових статей.

Структура та обсяг роботи. Дисертаця викладена на 139 сторнках машинописного тексту. Вона складається з загальної характеристики роботи, пяти роздлв, висновкв та практичних рекомендацй. У робот 35 таблиць, 5 рисункв. Список використаних джерел охоплює - 230 найменувань, у тм числ 11 - ноземними мовами.

ЗМСТ РОБОТИ

Стан вивчення питання обгрунтування вибраного напрямку дослджень. У цьому роздл приводиться аналз результатв дослджень втчизняних та закордонних вчених з питань вивчення впливу агротехнчних хмчних факторв на адаптацю рослин ячменю ярого до умов середовища та змну їх продуктивност якост зерна обгрунтовуються заходи їх посилення у зв’язку з впровадженням нових сортв, а також нових регуляторв росту рослин.

Умови методика проведення дослджень. Дослдження з ярим ячменем проводилися протягом 1997-1999 рр. Експериментальна частина роботи виконувалась в КСП “Нива” Новомосковського району Днпропетровської област Ераствськй дослднй станцї Інституту зернового господарства УААН. Обєктом дослджень були районован в степовому регон сорти ярого ячменю Преря, Донецький 12, Адапт Сталкер.

Грунти Ераствської дослдної станцї КСП “Нива” - чорноземи звичайн, малогумусн важко- та середньосуглинков з валовим вмстом в орному шар (0-30 см) гумусу 3,8-4,3%, азоту - 0,23-0,26, фосфору - 0,11-0,12 калю - 2,0-2,5%. Забезпеченсть в орному шар рухомими формами фосфору середня (Р2О5 по Чирикову - 90-100 мг/кг), обмнним калєм висока (К2О - 250-270 мг/кг). Грунтов води залягають на глибин 8-14 м.

Клмат мсця проведення дослдв характеризується недостатнм та нестйким зволоженням, малоснжною зимою з частими вдлигами, а також посушливими умовами навесн та влтку. Кожен з трьох рокв дослджень вдзначався своєрдним сполученням погодних факторв, як по рзному впливали на процеси росту розвитку ячменю ярого формування рвня зернової продуктивност.

В 1997 р. початков етапи органогенезу рослин проходили в умовах жорсткого гдротермчного режиму. У фази сходи кущння вдносно багаторічної норми дефцит опадв становив 26,6 мм, сума ефективних температур перевищила оптимум на 38 оС. В подальш пероди вегетацї розвиток рослин вдбувався у сприятливй погоднй ситуацї, що позитивно вплинуло на формування високого рвня врожайност ячменю.

В 1998 р. кльксть опадв протягом вегетацйного пероду була значно меншою по вдношенню до середньобагаторчної норми, а сума ефективних температур, навпаки, помтно вищою, що в результат обумовило значний недобр врожаю зерна.

Специфка погодних умов 1999 р. полягала в рзкому варіюванн гдротермчних факторв в окрем пероди вегетацї. Розподл опадв був вкрай нервномрний. У фазах сходи, кущння вихд в трубку вміст вологи у грунт був достатній, а при - колоснні достиганні зерна цей показник був у гострому дефцит, вдповдно 28,2 79,6 мм. Через це формування налив зерна проходили у несприятливих умовах, однак врожай зерна сформувався вище середнього рвня.

При проведенн дослджень використовувалася загальноприйнята методика Б.А. Доспехова (1979). Попередником ячменю була кукурудза на зерно, псля збирання якої проводили дискування, вносили повне (NPK) мнеральне добриво в доз 40 кг/га д.р. кожного елементу живлення та проводили оранку на 25-27 см. В польових дослідах площа облкової длянки - 100 м2, в лабораторно-польових – 1-2 м2, повторнсть - пятиразова. Варанти дослдв розмщувалися в один - два яруси систематично або рендомзовано.

Сівбу проводили в оптимальні строки у стиглий грунт, норма висіву 4,5-5,0 млн/га. Для обробки насіння і рослин у фазі трубкування використовували регулятори росту - емістим С, агростимулін, фумар, триман у відповідних дозах. Еталоном були гумат натрія та гумісол, а на контролі - насіння і рослини обробляли водою.

В дослдах проводили фенологчн спостереження, бометричн вимри в основн фази розвитку; вмст продуктивної вологи в грунт - за ГОСТом 70215-73 до глибини 120 см; вмст нтратв визначали фотометричним методом; нтрифкацйну здатнсть грунту - по Кравкову в модифкацї ВНДІ кукурудзи; засвоюван фосфати визначали по Чирикову, а рухомий К2О - по методу ВІДА. Прирст надземної маси - за П.П. Найдним (1965), площу листкв ячменю визначали вдповдно до методичних вказвок А.А. Ничипоровича (1961); коренезабезпеченсть рослин - за методом Н.З. Станкова (1964). Облк урожаю проводили прямим комбайнуванням, одержан дан обробляли методом дисперсйного аналзу за Б.А. Доспеховим (1979) на ПЕОМ. Технологчн якост зерна визначали у відділі агрохімії та грунтознавства Інституту зернового господарства УААН згдно снуючих ДСТ.

Економчну та боенергетичну ефективнсть вирощування ярого ячменю в залежност вд факторв, як вивчалися в дослдах, оцнювали згдно снуючих рекомендацй за цнами 1999 р.

Бологчна реакця рослин ячменю на строки свби в роки з рзним гдротермчним режимом. Аналз багаторчного матералу по строках свби ячменю у виробничих умовах КСП “Нива” (табл. 1) свдчить, що вони коливаються в значних межах (в нтервал 35-40 днв), починаючи з 21-25 березня (1989, 1990 рр.) до 26-30 квтня (1980, 1987, 1997 рр.). Це явище, передусм повязано з сполученням погодних факторв у кожному окремому календарному роц, як в свою чергу зумовлюють фзичний стан грунту, його агрономчну придатнсть для яксного обробтку можливсть проведення польових робт.

Таблиця 1

Варювання врожайност ячменю ярого в залежност вд строкв свби КСП “Нива”, 1970-1998 рр.

Показники | Березень | Квтень

21-25 | 26-30 | 1-5 | 6-10 | 11-15 | 16-20 | 21-25 | 26-30

Кльксть спостережень, роки | 2 | 4 | 6 | 7 | 2 | 2 | 3 | 3

Середня врожайність зерна, ц/га | 44.8 | 24.1 | 25.3 | 23.6 | 17.5 | 39.4 | 27.7 | 26.6

Коливання рвня врожайності зерна, ц/га | 35-55 | 18-33 | 17-44 | 19-27 | 16-19 | 21-58 | 21-39 | 22-33

Рзниця в урожайності, ц/га | 20 | 15 | 27 | 8 | 3 | 7 | 8 | 11

Визначено, що стан фізичної стиглості грунту у роки досліджень відповідав таким показникам - вологість його становила 19-22 %, щільність 1,09-1,14 г/см3, при температурі повітря 3-5 °С, грунту 6-8 °С.

Одержан в господарств дан свдчать, що в бльшост з дослджуваних рокв строки свби ячменю припадали на першу декаду квтня. При цьому коливання врожайності зерна становило вдповдно від 8 до 27 ц/га. Так суттєв змни величини врожайності зерна при свб практично в однаков строки на протяз 12-13 рокв наводять на думку, що головною причиною такого явища і не календарний строк свби, а комплекс нших факторв, який включаї погодні умови протягом вегетації, технологчн заходи, генетичний потенцал сорту та фтосантарний стан посву.

Поряд з цим слд вдмтити, що при нших строках свби в умовах як ранньої, так пзньої весни спостергаються помтн коливання рвня врожайності зерна ячменю. Так, за перод спостережень (1970-1998 рр.), при вдхиленн строкв свби по вдношенню до умовно середнх (I II пяти-денки квтня) коливання мж мнмальною максимальною урожайністю зерна ячменю були суттєвими як при раннх строках свби (34,9-54,7 ц/га), так пзнх (21,4-57,5 ц/га).

Результати польових дослдв, як проводилися з вивчення цього питання свдчать, що незалежно вд умов зволоження весняного пероду при надто раннй свб в перезволожений холодний грунт схожсть насння значно нижча, нж при свб у дещо прогртий стиглий грунт (рис. 1). Так, при ранньому строц свби польова схожсть становила 21-23%, а при оптимальному - 81-88%. При запзненн з свбою на 5-10 днв і більш спостергалася аналогчна залежнсть, як у волог, так посушлив роки цей показник зменшувався вдповдно з 88 до 74% з 81 до 58%. Знижувались також нш морфопоказники - висота рослин, їх ку-щистсть, кльксть вузлових коренв та загальна надземна маса рослин врожай зерна ячменю.

Таким чином, в пвнчнй частин степового регону строк свби ярого ячменю визначається не календарною датою, а станом грунту. Встановлено, що за умов пзньої весни цілком можливо проводити свбу в кнц квтня або навть на початку травня. При цьому урожай зерна ячменю формується вище середнього рвня 27-28 ц/га.

Обгрунтування параметрв оптимальної глибини заробки насння нових сортв ячменю.

Вдомо, що глибина загортання насння вдноситься до важливих показникв якост свби ячменю, який поряд з особливостями морфологічних ознак сортв визначаї будову проросткв загальний тип рослин на початкових етапах органогенезу. Результати наших дослджень з новими сортами ячменю Донецький 12, Адапт, у порвнянн з стандартом Преря, свдчать, що при розмщенн насння на мнмальну глибину (2 см), його польова схожсть практично у всх сортв була невисокою (у межах 52-59 %), останнє зумовлено значним коливанням в цьому шар грунту температури вмсту продуктивної вологи. При збльшенн глибини заробки насння до 3-4 см спостергалося значне пдвищення (до 86-89%) показникв схожості, тод як подальше поглиблення призводило до закономрного їх зниження. При заробці насіння на глибину 11-12 см їх польова схожість в залежності від сорту варіювала в межах 42-69 %, при цьому період сівба - сходи, аналогічно, як і при мілкій заробці (на 1-2 см), подовжувався на 3-4 дні (рис. 2).

До найважливших особливостей морфологічної структури проросткв рзних сортв ячменю вдноситься глибина розмщення вузла кущння у рослин цєї культури. На початковому етап органогенезу цей орган і елементом, життєздатнсть якого зумовлює ступінь виживання рослин, щльнсть продуктивних стебел , в кнцевому результат, величину врожаю зерна. Можна також припустити, що при розмщенн вузла кущння на бльшу глибину, останнй буде менш залежати вд несприятливих умов середовища.

Встановлено, що рослини сортв ярого ячменю Донецький 12, Адапт Преря при висв їх насння у шар грунту 3-4 см, закладали вузол кущння на неодинакову глибину, вдповдно 2,0, 2,7 1,9 см. Бльш поглиблене розміщення (на 2,7 см) в грунт вузла кущння рослин сорту Адапт вказує на їх високу реакцю пристосування до умов середовища наявність у них адекватних захисних функцй. До цього ж показники продуктивної кущистост, кльксть вузлових коренв, у рослин на одиниц площ посву сорту Адапт помтно вищ, нж у сортв Донецький 12 Преря.

Математична оцнка залежност мж глибиною закладання вузла кущння рослинами рзних сортв глибиною загортання насння характеризується такими рівняннями регресї відповідно сортам Прерія, Донецький 12, Адапт: у = 1,6 + 0,056 х; у = 1,6 + 0,037 х і у = 2,2 + 0,043 х. На існування тісної залежності між цими параметрами вказують коефіцієнти кореляції r=0,637 - 0,729.

Проведені розрахунки дозволили дійти висновку, що оптимальне значення глибини заробки насння ячменю з врахуванням бологчних вимог сортових особливостей рослин цєї культури,

знаходиться в межах 3-4 см. При цьому рослини дослджуваних сортв найбільш заглибляли вузол кущння і тому вказану глибину заробки насння ячменю можна прийняти за оптимальну.

В ншому дослд (табл. 2) було встановлено, що при розмщенн насння сортв ячменю Преря Сталкер на глибин 2-3 см створюються найбльш сприятлив умови для нтенсивного кущння рослин, коли колосся бокових пагонв за своєю продуктивністю майже рвноцнні колосу головного стебла. При цьому формується тип рослин з добре розвинутим вузлом кущіння і створюються оптимальні умови для практично синхронного розвитку головного та бокових пагонв рослин. Такий тип розвитку забезпечує

Таблиця 2

Морфоструктура елементи продуктивності рослин рзних сортв ячменю в

залежност вд глибини заробки насння, 1998-1999 рр. |

Сорт

Показники | Преря | Сталкер

Глибина заробки насння, см

2-3 | 3-4 | 5-6 | 7-8 | 2-3 | 3-4 | 5-6 | 7-8

Польова схожсть насння, % | 82 | 84 | 80 | 76 | 83 | 86 | 79 | 77

Коефцєнт продуктивного кущння | 1.41 | 1.25 | 1.06 | 1.08 | 1.37 | 1.26 | 1.09 | 1.07

Число вузлових коренв, шт/м2. | 3.3 | 3.5 | 3.4 | 3.6 | 3.1 | 3.4 | 3.6 | 3.9

Висота рослин, см. | 54.8 | 52.8 | 53.1 | 54.6 | 52 | 55 | 53.1 | 55.7

Надземна маса, г/м2 | 811 | 754 | 693 | 651 | 794 | 742 | 732 | 706

Маса зерна з 1 колосу, г | 0.66 | 0.64 | 0.58 | 0.60 | 0.71 | 0.64 | 0.63 | 0.62

Маса 1000 зерен, г | 38.3 | 38.4 | 38.7 | 38.8 | 38.5 | 39.3 | 39.2 | 39.4

Довжина нижнього мжвузля , см | 1.8 | 3.4 | 3.3 | 1.9 | 2.4 | 2.8 | 2.9 | 2.2

їх високу життєздатнсть та стйксть до несприятливих факторв зовншнього середовища, або, накше кажучи, ц рослини краще адаптуються до умов вирощування. Падння рвня врожайності зерна ячменю при зменшенн або збльшенн глибини заробки насння по вдношенню до оптимальної, пояснюється зниженням польової схожост насння, а також ступеня виживання рослин у послдуюч пероди вегетацї. При умов, якщо грунт фзично “стиглий”, а кльксть вологи обмежена, доцльно збльшити глибину заробки насння на 1,5-2,0 см або провести нкрустацю насння стимуляторами росту.

Вплив інкрустації насіння регуляторами росту на урожайність рослин і показники якості зерна.

Передпосвна обробка насння сумшкою з плвкоутворювача, регуляторів росту протруювачв, в сучасних технологях вирощування зернових культур вдноситься до важливих елементв, що сприяють пдвищенню адаптацї рослин до стресових ситуацй навколишнього середовища, в тому числ до низьких високих температур, а також недостатнього рвня вологозабезпеченост.

Результати спостережень і досліджень показали, що інкрустація насіння регуляторами росту, які вивчалися, забезпечувала підвищення повноти сходів (до 6 %) і густоти рослин (на 16-24 шт./м2), сприяла утворенню більшої кількості вузлових коренів (до 2,1 шт./рослину), накопиченню вищої вегетативної маси (до 24 г/ м2), підвищенню виживаємості рослин (до 5 %) і, в цілому, обумовлювала зростання загальної продуктивності ячменю.

До найважливших показникв, як визначають ступнь ефективност агрозаходу, вдносяться величина яксть врожаю зерна. Аналз врожайних даних в нашому дослд свдчить про суттєвий рвень впливу нкрустацї насння регуляторами росту, на формування зернової продуктивност рослин ячменю (табл. 3).

Під дією цього заходу спостерігалася зміна елементів структури врожаю - зростала довжина колосу (на 0,3-0,5 см), збільшувалася кількість в ньому зерен (на 1,1-1,7 шт.) та маса 1000 зерен (на 1,3-1,8 г).

В середньому за 1997-1999 рр. найбльш суттєв прирости зерна (16-18%) по вдношенню до контрольного варанта, були сформован на длянках де допосвна нкрустаця насння проводилася регуляторами росту - фумар, емстим С агростимулн. Добавки врожаю на рвн 3,6-4,1 ц/га, на вказаних варантах дослду, врогдн були по вдношенню до еталонв - гумату натря гумсолу.

Виходячи з наведених даних дослджень можна зробити висновок, що нкрустаця насння ячменю сприяє суттєвому пдвищенню адаптивност рослин до несприятливих погодних факторв - повтряної грунтової посухи у другій половині вегетації 1999 р., що забезпечило формування від цього заходу вказаних прироств урожаю зерна.

Таблиця 3

Урожайність рослин ячменю при нкрустацї насіння регуляторами росту

Регулятори | Дози | Урожай зерна, ц/га | Прирст

Росту | на 1 т | Роки | Середнй | Врожайності

насння | 1997 | 1998 | 1999 | ц/га | %

Контроль | 29.5 | 14.4 | 26.3 | 23.4 | - | -

Гумат натрю | 1 кг | 31.1 | 15.4 | 29.9 | 25.5 | 2.1 | 9.0

Гумсол | 10 л | 32.2 | 15.5 | 30.3 | 26.0 | 2.6 | 11.1

Триман | 10 г | 33.9 | 15.7 | 29.0 | 26.2 | 2.8 | 12.0

Фумар | 10 мг | 34.4 | 16.8 | 29.7 | 27.0 | 3.6 | 15.4

Емстим С | 10 мл | 35.5 | 16.7 | 30.3 | 27.5 | 4.1 | 17.5

Агростимулн | 10 мл | 34.2 | 16.2 | 31.6 | 27.3 | 3.9 | 16.7

НСР0,95 , ц/га | 1.32 | 2.15 | 1.86

Вмст блка в зерн ячменю в дослдах на контрольному варант в середньому за 1998-1999 рр. становив 13,8%. Пд впливом регуляторв росту триман емстим С цей показник пдвищувався на 0,5-0,7%. У варант, з нкрустацєю насння агростимулном вмст блка в зерн був на рвн контролю, а при використанні фумару простежувалась тенденця до його зниження не тльки по вдношенню до контролю, а еталонних варантв.

Таким чином, використання для нкрустацї насння регуляторв росту типу фумар, емстим С агростимулн сприяє пдвищенню повноти сходв, прискореному утворенню вузлових коренв, нтенсифкацї процесв росту розвитку рослин в цлому, незважаючи на несприятлив (посушлив) погодн умови, стабльному пдвищенню (на 16-18%) урожаю ячменю при задовльних яксних показниках зерна.

Застосування регуляторв росту для обробки рослин.

Трирчн результати польових дослдв по вивченню ефективност регуляторв росту для обприскування рослин у фазу трубкування свдчать про позитивний вплив цього заходу на формування урожаю зерна (табл. 4).

Наведен дан свдчать, що при обприскуванн регуляторами росту рослин ячменю, встановлен ранше закономрност в дї останнх, збергаються спвпадають з нкрустацєю ними насння. В той же час ступнь їх впливу на формування рвня зернової продуктивност ячменю нший. Так, в середньому за 1997-1999 рр. при обприскуванн рослин дослджуваними препаратами вдмчалася тенденця до зменшення прироств врожаю в порвнянн з допосвною нкрустацєю регуляторами росту насння.

Прирости урожаю зерна вд застосування препаратв емстим С агростимулн для обприскування рослин становили вдповдно 3,3 2,8 ц /га були меншими на 0,8-1,1 ц/га по вдношенню до ефекту досягнутому вд нкрустацї ними насння ячменю.

Виявлений стабльний вплив регуляторв росту (триман, фумар, емстим агростимулн) проявлявся в пдвищенн посухостйкост рослин збльшенн зернової продуктивност рослин ячменю в екстремальних погодних умовах 1998 1999 рр., коли протягом практично всєї другої половини вегетацї чтко спостергалися ознаки гдротермчного стресу.

Результати дослджень свдчать про незначний вплив дослджуваних регуляторв росту при обприскуванн ними рослин у фаз виходу в трубку на яксн показники зерна ячменю. Так, вмст

Таблиця 4

Ефективнсть обробки рослин ячменю регуляторами росту

(фаза трубкування)

Регулятори | Дози | Урожай зерна, ц/га | Прирст

росту | на 1га | Роки | Середнй | Врожайності

посву | 1997 | 1998 | 1999 | ц/га | %

Контроль | 28.6 | 13.7 | 27.6 | 23.3 | - | -

Гумат натрю | 200 г | 30.0 | 15.0 | 29.5 | 24.8 | 1.5 | 6.4

Гумсол | 6 л | 30.9 | 14.8 | 30.2 | 25.3 | 2.0 | 8.6

Триман | 5 г | 32.3 | 15.1 | 30.8 | 26.1 | 2.8 | 12.0

Фумар | 10 мг | 32.9 | 16.3 | 30.4 | 26.5 | 3.2 | 13.7

Емстим С | 5 мл | 33.0 | 17.0 | 29.8 | 26.6 | 3.3 | 14.2

Агростимулн | 5 мл | 32.4 | 16.6 | 29.2 | 26.1 | 2.8 | 12.0

НСР0,95 , ц/га | 1.7 | 1.8 | 1.4

блку в зерн пд впливом бльшост препаратв вдносно до контролю змнювався в межах 0,1-0,4%. Практично аналогчна ситуаця простежувалась з вмстом в зерн крохмалю, а також у варюванн фзичних показникв - плвчастост вирвняност зерна.

Економчна та боенергетична оцнка заходв пдвищення адаптивност рослин ячменю. Аналз економчних та енергетичних показникв технологї вирощування ярого ячменю показує, що найкращий результат забезпечує застосування для нкрустацї насння регуляторв росту емстиму С агростимулну в доз 10 мл (табл. 5). На вказаних варантах дослду спостергалася найвища продуктивнсть рослин ярого ячменю (вдповдно на 4,1 3,9 ц/га зерна бльше, нж на контрол). Тут забезпечувалося одержання найбльш дешевого (19,1-19,2 грн/ц) найменша

Таблиця 5

Економчна та боенергетична оцнка ефективност нкрустацї насння ячменю регуляторами росту рослин (1997-1999 рр.) |

Регулятори росту

Показники | Контроль | Гумат натрю | Фумар | Емстим С | Агрости-мулн

Урожайнсть зерна, ц/га | 23.4 | 25.5 | 27.0 | 27.5 | 27.3

Собвартсть 1 ц зерна, грн | 21.8 | 20.3 | 19.4 | 19.1 | 19.2

Одержано умовно чистого прибутку з 1 га, грн | 145 | 197 | 232 | 245 | 240

Рвень рентабельност, % | 28.4 | 38.1 | 44.3 | 46.7 | 45.8

Енергоємнсть 1 ц зерна, МДж | 897 | 845 | 802 | 790 | 794

Коефцєнт енергетичної ефективност | 1.83 | 1.95 | 2.05 | 2.08 | 2.07

енергоємність зерна (790-794 МДж/ц) вдповдно. На кожну гривню витрат тут отримали по 3,24 3,27 грн чистого прибутку, а коефцєнт окупност енерговитрат пдвищився з 1,83 до 2,08. На увагу також заслуговує доцльнсть застосування препарату фумар.

Оцнка ефективност застосування регуляторв росту для обробки рослин у фаз трубкування з точки зору покращання економчних енергетичних показникв має також практичну доцільність (табл. 6).

При цьому строц способ застосування регуляторв росту у порівнянні з інкрустацією ними насіння спостергалося зниження врожайност прибутку з розрахунку на одиницю площ

Таблица 6

Економчна та боенергетична оцнка ефективност застосування регуляторв росту рослин для обробки посвв ячменю у фаз трубкування (1997-1999 рр.) |

Регулятори росту

Показники | Контроль | Гумат натрю | Фумар | Емстим С | Агрости-мулн

Урожайнсть зерна, ц/га | 23.3 | 24.8 | 26.5 | 26.6 | 26.1

Собвартсть 1 ц зерна, грн | 22.3 | 21.2 | 20.4 | 20.1 | 20.5

Одержано умовно чистого прибутку з 1 га, грн | 132 | 169 | 202 | 210 | 197

Рвень рентабельност, % | 25.4 | 32.2 | 37.4 | 39.2 | 36.9

Енергоємнсть 1 ц зерна, МДж | 923 | 877 | 848 | 836 | 849

Коефцєнт енергетичної ефективност | 1.78 | 1.88 | 1.94 | 1.97 | 1.94

вдповдно на 2,6 13,9%. В дослд найбльший ефект досягався при обробц посву препаратами емстим С, агростимулін фумар. Встановлено, що запзнення з строками свби по вдношенню до оптимального, призводить не тльки до суттєвого зниження врожайност ячменю, але погршує економчну ефективність його вирощування.

Результати економчно-енергетичної оцки можна використовувати при впровадженн у виробництво розроблених технологчних заходв як пдвищують адаптивність рослин ячменю до несприятливих умов вирощування. Ц заходи забезпечують бльш ефективне використання матеральних, енергетичних ресурсв прац на одиницю продукцї.

ВИСНОВКИ

1. Серед сортв, як вивчалися, по комплексу адаптивних ознак, найбльш вдрзнявся сорт Адапт. По вдношенню до стандарту – сорту Преря, рослини сорту Адапт, в залежност вд глибини загортання насння, мали пдвищену (на 27-34 %) продуктивну кущистсть бльшу (на 37-39 %) кльксть вузлових коренв; при заробц насння на глибину 3-4 см вузол кущння в рослин закладався на глибині 2,7 см вд поверхн грунту, що на 0,8 см глибше, ніж у стандарту. Позитивний вплив такого розмщення вузла кущння особливо проявляється в посушливих умовах.

2. Для проростання максимальної клькост насння, формування повних своєчасних сходв, найсприятливш умови складаються при глибин заробки насння на 3-4 см, практично для усх дослджуваних сортв ячменю.

3. В умовах пвнчного Степу строки свби ярого ячменю практично не залежать вд календарної дати, а визначаються станом грунту, його придатнстю до яксного розпушення температурним фактором. Урожай зерна ячменю при свб у фзично стиглий грунт був вищим на 67-75%, нж при раннй свб у перезволожений зменшувався на 44-48 % при занадто пзнй - в пересушений грунт.

4. В ус роки дослджень на глибин загортання насння у фзично стиглий грунт, його вологість становила 19-22 %, середньодобова температура повтря варювала в межах 3-5оС, грунту - 6-8оС, а щльнсть його дорвнювала 1,09-1,14 г/см3.

5. Свба ячменю наприкнц квтня або на початку травня не і пзньою, останні зумовлено строком настання весни. В окрем роки в умовах пзньої весни, коли свба проводиться у третй декад квтня або першй - травня, врожай зерна ячменю формувався вище середнього рвня - 27-28 ц/га. В межах одного календарного року надмрно раннй строк свби, у порвнянн з оптимальним у стиглий грунт, зумовлює поряд з рзким зниженням врожаю, погршення якост зерна. Оптимальний строк свби сприяє деякому пдвищенню (на 0,1-0,4%) вмсту блка в зерн в порвнянн з його клькстю при раннх пзнх строках свби; при останньому помтно зростає плвчастсть зерна.

6. При оптимальнй температур грунту (6-8 оС), найбльше подовження пероду свба - сходи (на 3-4 дн), зниження польової схожост насння (на 20-44%) та повноти у появ сходв, спостергалося при млкй (1-2 см), а також надто глибокй (10-12 см) заробц насння.

7. Використання регуляторв росту типу фумар, емстим С, агростимулн для нкрустацї насння сприяло збльшенню (на 2-6 %) повноти сходв, прискореному утворенню формуванню бльшої клькост вузлових коренв (на 1,3-2,1) та листкв (на 1,6-2,6 шт./рослину), нтенсифкацї процесв росту розвитку рослин та накопиченню бльшої надземної маси (на 8-24 г/м2), що в кнцевому результат позитивно позначалося на пдвищенн адаптивност рослин до несприятливих погодних умов збільшенні зернової продуктивност рослин ячменю.

8. Застосування бостимуляторв росту типу емстим С, агростимулін та фумар для допосвної обробки насння сприяє формуванню бльшої кількості (на 16-23 шт./м2) рослин у посв, посилює їх стйксть до пдвищеної температури недостатньої вологозабезпеченост в рзн пероди вегетацї, збльшуючи тим самим (на 3-5 %) виживання рослин , в результат, забезпечує зростання врожайност зерна в так роки на 16-18% .

9. Обприскування посвв ячменю у фазу трубкування регуляторами росту емстим С, агростимулн фумар поряд з пдвищенням стйкост рослин до посушливих умов, забезпечує стабльне збльшення на 3-3,5 ц/га або 12-14% урожаю зерна при задовльних показниках його якост.

10. Економчна боенергетична оцнка заходів технологї, що рекомендуються, показала, що найбльший ефект досягається при застосуванн регуляторв росту емстим С агростимулін для інкрустації насіння. Від цього заходу спостергається максимальна продуктивнсть рослин ячменю, найбльш дешеве найменш енергоємне зерно. На кожну гривню витрат тут отримано вдповдно 3,24 3,27 грн чистого прибутку, а коефцєнт окупност енерговитрат сягав до 2,08 або був вищим на 14% проти контроля.

РЕКОМЕНДАЦІЇ ВИРОБНИЦТВУ

Для пвнчної частини Степу рекомендується технологя вирощування ярго ячменю з слдуючими елементами, як пдвищують адаптивнсть рослин:

Сорти. Вимоглив до родючості грунту сорти Донецький 12, Преря, Адапт, Сталкер висвати на фоні прямої дії, або післядії добрив. За ранньої весни свбу проводити на глибину 3-4 см, за пзньої, для запобгання пересихання посвного шару грунту на 5-6 см. Критерєм початку свби, незалежно вд строку настання весни, і фзична стиглсть грунту, коли досягається його високояксне кришення розпушення.

Інкрустаця насння. При раннх строках свби крм протруювання насння доцільним і обробка його регуляторами росту емстим С, агростимулн, фумар дозою 10 мл/т, або краще їх баковою сумшкою з прилипачами.

Догляд за посвами. Посви ячменю, як в результат несприятливих умов слабо розвинут, у фаз трубкування доцльно обприснути водним розчином регулятора росту емстим С або агростимулн, дозою 5 мл/га, або фумар - 10 мг/га.

ПЕРЕЛК ДРУКОВАНИХ РОБТ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦї

1. Мусатов А.Г., Цаберябий .М., Семяшкна А.О. Змни урожайност та якост зерна ячменю ввса при використанн регуляторв росту // Бюл. ЗГ УААН. - Днпропетровськ, 1999. - № 10. - С. 25-28.

2. Мусатов А.Г., Цаберябий .М., Семяшкна А.О. Ефективнсть обробки рослин ячменю регуляторами росту добривами // Бюл. ЗГ УААН. - Днпропетровськ, 1999. - № 11. - С. 20-24.

3. Цаберябий .М., Семяшкна А.О. Змни врожаю показникв зерна ячменю пд впливом строкв свби // Матерали наук.-практ. семнару молодих вчених та спецалств, 22-23 листопада 1999 р. - К., 1999. - С. 32-33.

4. Цаберябий І.М. Посилення адаптивних властивостей рослин різних сортів ячменю під впливом технологічних заходів//Бюл.ІЗГ УААН. – Дніпропетровськ, 2000. -№12. –С. 37-41.

5. Цаберябий І.М. Вплив технологічних заходів на формування урожаю зерна ячменю ярого // Тези всеукр. наук.-практ. конференції молодих вчених і спеціалістів, 10-11 лютого 2000 р. –Дніпропетровськ., 2000.-С. 27-28.

Анотаця

Цаберябий .М. Технологчн заходи пдвищення адаптивност рослин ярого ячменю в умовах пвнчного Степу України. - Рукопис.

Дисертаця на здобуття наукового ступеня кандидата сльсько-господарських наук за спецальнстю 06.01.09 - рослинництво. - нститут зернового господарства УААН, Днпропетровськ, 2000.

Дисертаця присвячена вивченню адаптивност рослин до несприятливих умов на основ комплексного застосування нових сортв, рзних строкв свби, глибини заробки насння, а також новтнх регуляторв росту при вирощуванн ярого ячменю в умовах пвнчного Степу України. На баз багаторчного фактичного матералу встановлен об’єктивн взаємозв’язки мж строками свби, рвнем врожаю сполученням погодних факторв в конкретному роц, що обумовлюють стан придатнсть грунту для обробтку початку свби. Розроблен заходи найбльш ефективного використання новтнх регуляторв росту для допосвної нкрустації насння обприскування рослин ячменю у фазу трубкування.

Обгрунтована економчна енергетична доцльнсть застосування дослджуваних агротехнчних заходв регуляторв росту емстим С, агростимулн, фумар триман при рзних строках способах їх використання на культурі ярого ячменю.

Ключов слова: ярий ячмнь, строки свби, глибина заробки насння, регулятори росту рослин, рвень зернової продуктивност, яксн показники зерна.

Аннотация

Цаберябый И. Н. Технологические приемы повышения адаптивности растений ярового ячменя в условиях северной Степи Украины. - Рукопись.

Диссертация на соискание ученой степени кандидата сельскохозяйственных наук по специальности 06.01.09 - растениеводство. - Институт зернового хозяйства УААН, Днепропетровск, 2000.

Диссертация посвящена изучению адаптивности растений к неблагоприятным условиям на основе комплексного применения новых сортов, различных сроков сева, глубины заделки семян, а также новейших регуляторов роста эмистим С, агростимулин, фумар и триман при выращивании ярового ячменя в почвенно-климатических условиях северной Степи Украины.

На базе многолетнего фактического материала установлены объективные закономерности между сроками сева, величиной урожая зерна и сочетанием погодных факторов в конкретном году, обусловливающие состояние и пригодность почвы для обработки и сева. Выявлены отличительные зависимости между морфологическими особенностями и строением проростка различных сортов ячменя и глубиной заделки семян. Определены роль и значение изучаемых регуляторов роста в образовании корней и побегов растений на первых этапах органогенеза.

Выявлено воздействие изучаемых биостимуляторов на развитие габитуса растений, их вегетативную массу и формирование площади листовой поверхности. Изучены водопотребление растений по основным периодам вегетации и особенности распределения корневой системы растений в зависимости от инкрустации семян регулятором роста эмистим С и условий увлажнения в различные годы.

Установлены параметры структурных элементов урожайности ячменя при разных способах использования изучаемых регуляторов роста растений. Выявлены зависимости в формировании показателя качества зерна ячменя, содержание белка, крахмала, а также физических свойств - пленчатости и крупности зерна под влиянием инкрустации семян и опрыскивания растений регуляторами роста.

Дана сравнительная оценка эффективности фактического варьирования урожайности зерна ячменя под влиянием инкрустации семян и опрыскивания растений рострегулирующими препаратами.

Разработаны приемы наиболее целесообразного использования регуляторов роста растений при разных сроках и способах их применения на культуре ячменя.

Дана экономическая и биоэнергетическая оценка применяемых агротехнических приемов и регуляторов роста растений эмистим С, агростимулин, фумар и триман при инкрустации ними