Інститут політичних та етнонаціональних досліджень

НАН України

Беззуб’як Мирослав Йосипович

Удк 32:009]:001.8

Дослідження політичних відносин

методом контент-аналізу

Спеціальність 23.00.01 теорія та історія політичної науки

Автореферат

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата політичних наук

Київ – 2003

Дисертацією є рукопис

Робота виконана в Інституті програмних систем

НАН України

Науковий керівник доктор політичних наук

Зернецька Ольга Василівна

Інститут світової економіки

і міжнародних відносин НАН України

провідний науковий співробітник

Офіційні опоненти: доктор філософських наук, професор

Кирилюк Федір Михайлович

Київський національний університет

імені Тараса Шевченка

завідувач кафедри політології

кандидат політичних наук

Лісничук Олесь Володимирович

Інститут політичних та

етнонаціональних досліджень

НАН України

молодший науковий співробітник

Провідна установа: Інститут держави і права ім. В. М. Корецького НАН України м. Київ

Захист відбудеться “11” листопада 2003 р. о 1400 годині на засіданні спеціалізованої Вченої ради Д.26.181.01 по захисту дисертацій на здобуття наукового ступеня доктора (кандидата) політичних наук при Інституті політичних і етнонаціональних досліджень НАН України за адресою:

01011 м. Київ, вул. Кутузова 8, к. 202.

З дисертацією можна ознайомитися в науковій бібліотеці Інституту політичних і етнонаціональних досліджень НАН України за адресою: 01011 м. Київ, вул. Кутузова 8.

Автореферат розісланий: “03” жовтня 2003 р.

Вчений секретар

спеціалізованої вченої ради

доктор політичних наук Ю. А. Левенець

Загальна характеристики роботи

Актуальність теми. Дослідження актуальне завдяки трьом основним аспектам – трансформаційному, національно-політичному, суто науковому.

Українське суспільство (разом із рештою посткомуністичних спільнот) переживає процес системної соціальної трансформації, успішне завершення якої залежить від глибини її розуміння самим суспільством, та одним з інститутів такого розуміння – політичною наукою. Щоб стати дієвим чинником позитивних суспільних змін, українська політологія має якомога більше наростити свій аналітичний потенціал, що великою мірою залежить від кількості і якості методів, до яких ця наука звертається. Використання такого ефективного методу як контент-аналіз сприятиме розвитку політології, зростанню її соціального значення. Це, у свою чергу, підвищить рівень політичної культури українського суспільства і сприятиме його гуманізації.

Відродження української державності ставить перед українським суспільством та українською політичною наукою нові завдання історичної ваги, адекватне розуміння, формулювання і розв’язання яких потребує застосування нових підходів і методів. Контент-аналіз є сучасним методом, використання якого в українській політичній науці сприятиме збільшенню її практичного значення, зокрема в таких важливих для нової незалежної держави сферах, як зовнішня політика, ідеологія, державотворення, політична культура.

Вже маючи певні здобутки, вітчизняна політична наука, перебуває, однак, ще в стані становлення. На цьому етапі особливого значення набувають питання теоретико-методологічного характеру, зокрема розроблення, розширення і якісний розвиток аналітично-інтерпретаційного потенціалу політології. Вивчення і творче застосування сучасних методів має стати першим вагомим кроком у цьому напрямі. Звернення української політології до методу контент-аналізу розширить її епістемологічні можливості, а отже, допоможе її становленню і розвитку. Це безпосередньо стосується і таких важливих галузей політичної науки як політологія міжнародних відносин, політико-культурні студії, дослідження структур і функціонування політичних інститутів, формування етнонаціональних відносин у сучасних суспільствах.

Зв’язок дисертації з науковими програмами, планами, темами

Робота виконана в рамках договору № 2/574 - 97 від 4.08. 97 р. між Міністерством освіти і науки та Інститутом програмних систем НАН України “Розробка комп’ютерних засобів підтримки створення інтелектуальних інформаційних систем аналізу, узагальнення та відтворення змісту великих обсягів текстової інформації для забезпечення інформаційно-аналітичної діяльності органів державного управління”. Шифр проекту 06.02/01815, номер державної реєстрації 019U019063.

Мета дослідження:

-

Завдання дослідження:

-

-

-

-

-

-

Об’єкт дослідження політологія міжнародних відносин (підгалузь сучасної політичної науки), яка розглядається і у власній теоретико-методологічній цілісності, і в предметній різноманітності, разом з усією сукупністю політико-культурних детермінант, ідеологічних впливів, суспільних зв’язків і функцій, міжфахової взаємодії (зокрема, з дослідженнями політичної культури та ідеологій, політичних інститутів і процесів, етнополітичних відносин).

Предметом дослідження є метод контент-аналізу з погляду характеру його компонентної належності до теоретико-методологічної структури політичної науки, відповідності теоретичній будові й предметній галузі політології міжнародних відносин і перспективи застосування в політико-культурних та ідеологічних студіях.

Методи дослідження. Дисертація ґрунтується на таких базових методологічних положеннях:

-

-

-

-

-

Наукова новизна дисертації полягає у тому, що:

-

-

-

-

-

-

-

-

-

Саме з метою такого тристадійного інтегрування методу контент-аналізу до політичної науки і виокремлюються опосердкувально-адаптаційні моделі. На першій стадії – трирівнева модель теоретичної структури суспільної і політичної наук; на другій – система конститутивних категорій, які становлять когнітивну модель предметної галузі міжнародних відносин; на третій пропонується модель категорії “аналітичного потенціалу” як складової національної могутності. Сформульовані автором теоретичні побудови це робочі моделі, головне завдання яких слугувати адаптаційною ланкою для застосування методу контент-аналізу у сфері міжнародних відносин.

Теоретичне значення дослідження полягає у всебічному розгляді теоретико-методологічної структури й предметної галузі політичної науки, і зокрема політології міжнародних відносин з метою інтегрування до цієї загальної структури методу контент-аналізу і подальшого застосування його у галузі політико-культурних та ідеологічних досліджень, а також політичних інститутів і процесів, тощо. Таким чином, поєднано гносеологічні, методологічні й прикладні аспекти політичної науки і політології міжнародних відносин задля створення контент-аналітичного комплексного підходу в дослідженнях політичної культури та ідеологій, політико-інституційних і етнополітичних студіях.

Розроблено процедури інтегрування методу загалом (а не тільки контент-аналізу) до політичної науки. Адже застосування методу, попередньо не адаптованого до “чужої” йому науки, предметної галузі і форм діяльності, не дасть бажаного результату. В науковому аспекті таке непідготовлене застосування методу контент-аналізу, наприклад у сфері політичних відносин, в кращому випадку, призведе до отримання банальних висновків, не принісши користі політології.

Практичне значення дисертації зумовлюється по-перше, перспективністю звернення до цього методу у вітчизняній зовнішньополітичній практиці; по-друге, можливостями застосування теоретично розробленого та емпірично апробованого методу для політико-культурних розвідок, дослідження політичних інститутів і процесів, а також етнополітологічних досліджень.

Здійснена теоретико-методологічна робота закладає фундамент для подальшого розвитку досліджень в означеному напрямі з наступним розробленням конкретних методик. Однак вирішення такого завдання, в свою чергу, вимагає виконання низки додаткових передумов, виклад і розгляд яких виходить за межі цього дисертаційного дослідження, оскільки стосується більше фінансово-організаційних аспектів контент-аналітичних досліджень.

Контент-аналітична система “е-Контент”, в розробці якої брав участь автор, створена фахівцями Інституту програмних систем НАН України згідно з договором № 2/574 – 97, експонувалась у складі експозиції НАН України 22 28 березня 2001 р. на всесвітній виставці інформаційних технологій СеВІТ 2001 в Ганновері (Німеччина), та, виставці присвяченій 10-річчю незалежності України, яка проводилася 20 26 серпня 2001 р. в Національному експоцентрі в Києві.

Апробація результатів дослідження здійснювалась на постійно діючих наукових семінарах Інституту програмних систем, Інституту світової економіки і міжнародних відносин НАН України. Основні результати дисертації автор виклав у своїй доповіді на ІІ Міжнародній науково-практичній конференції “Інформація, аналіз, прогноз – стратегічні важелі державного управління”, яка відбувалася в Києві 10 11 жовтня 2001 року та міжнародній науково-практичній конференції “УкрПрог’ 2002” (Київ 21 23 травня 2002 р.).

Джерельна база. Визначальне місце в джерельній базі даного дослідження (відповідно до кантіансько- (веберіанських) пізнавальних установок посідають передусім, твори М. Вебера (йдеться головним чином, про його теорію суспільної науки). Автор дисертації спирався також на доробок ще одного із засновників класичної соціології Е. Дюркгейма. Праці інших учених у галузі політичної теорії, соціології, політології залучаються в порядку їх дотичності до цієї визначальної установки.

Класичні теоретичні праці сучасної суспільної і політичної наук (зокрема, з проблем політичної культури, та політології міжнародних відносин) також є суттєвим компонентом джерельної бази дослідження. Структурно-функціональна парадигма в дисертації представлена Т. Парсонсом, Р. Мертоном; структуралістська К. Леві-Стросом, М. Фуко, а також засновником структуралізму в мовознавстві Ф. де Соссюром; системна Д. Істоном і М. Капланом; компаративна Г. Алмондом і Дж. Пауеллом.

Важливим для здійснення контент-аналітичних досліджень є й такий напрям суспільної науки як соціологія знань. На увагу заслуговують праці таких представників цього напряму як: К. Мангейм, П. Бергер і Т. Лукман, А.Шютц, в теорії міжнародних відносин, зокрема, А.Вендта.

Визначальні теоретико-методологічні підходи політології міжнародних відносин - реалізм, ідеалізм, модернізм, теорії взаємозалежності і світового суспільства репрезентовані в джерельній базі дисертації науковими працями Е. Карра, Г. Моргентау, К. Волтца, Дж. Кеннана, Р. Арона (реалізм); Т. Сміта, Ф. Фукуями, Дж. Моравчика (ідеалізм); Дж. Зінгера, К. Райта, Дж. Спеніера, Д. Паппа, К. Дойча, М. Каплана (модернізм); Х. Булла, Е. Валлерстайна, Р. Кеохейна, Дж. Ная (теорії взаємозалежності і світового суспільства).

Засадничо категорії “комунікативних сфер” розроблено на основі праць М. Догана і Д. Пелассі, К. Дойча, Е. Сміта, Дж. С. Міля, Р. Кеохейна і Дж. Ная, Зб. Бжезинського, П. Рікера.

Формулюванню і обґрунтуванню категорії “оперативного коду” прислужилися теоретичні доробки Дж. Спеніера, Г. Алмонда і Дж. Пауелла.

Дослідження аналітичного ресурсу зовнішньополітичної діяльності й визначення передумов інтеграції методу контент-аналізу до набору аналітичних методів зовнішньої політики ґрунтується на працях фахівців із міжнародних відносин і зовнішньої політики – британських дипломатів Г. Нікольсона, Е. Сатоу; канадських дослідників К. Носаля, М. Такера; фахівців з аналізу державної політики Л. Пала, М. Брауна; з питань стратегічної розвідки США В. Плетта; російсько-радянських фахівців з інформаційного забезпечення прийняття зовнішньополітичних рішень Р. Богданова і А. Кокошіна, а також становлення і розвитку національних дипломатичних служб країн В. Матвєєва і А. Панова.

До джерельної бази дослідження включено періодичні видання з проблем зовнішньої політики та міжнародних відносин (“World Politics”, “Foreign Policy”, “International Studies Quarterly”, “International Politics”, “Political Psychology”, “The Journal of Common Market Studies”, “International Studies Review”, “International Social Science Journal”); часописи суміжних з контент-аналітичними дослідженнями галузей: лінгвістики (“Journal of Pragmatics”), комунікативних та інформаційних технологій (“Intelligent SYSTEMS”, “Communications of the ACM”, “Computer”). Опрацьовано також видання країн Центральної і Східної Європи (“Polityka”, “Przegl№d Zachodni”; “Международная жизнь”); вітчизняні періодичні видання (“Дослідження світової політики”, “Політична думка”, “Політика і час”).

Окрім фундаментальних теоретичних праць з питань зовнішньої політики та міжнародних відносин, в роботі використовуються законодавчі і нормативно-правові матеріали ООН, ЄС, ОБСЄ, НАТО, Верховної Ради України, МЗС, Держстандарту України.

Дисертаційне дослідження значною мірою ґрунтується на досягненнях вітчизняної суспільної і політичної наук. Це, зокрема, науковий доробок українських фахівців: з теорії та історії вітчизняної політичної науки І. Кураса; цивілізаційних і світосистемних досліджень Ю. Пахомова; макроекономічних та глобалізаційних О. Білоруса; міжнародної політичної комунікації та глобальних інформаційних відносин О. Зернецької; теорії та методології досліджень засобів масової комунікації В. Іванова; філософії, аксіології, соціології інформаційних відносин Н. Костенко; інформаційної політики на теренах України В. Бебика; політичних технологій і комунікацій Г. Почепцова; філософії та методології політичної науки Ф. Кирилюка; політичної теорії та історії В. Солдатенка; зовнішньополітичних досліджень і дипломатичної служби Б. Гуменюка; інтеграційних, етнополітичних і теоретико-методологічних досліджень Л. Шкляра порівняльних історії, політології, регіонознавства В. Гури; теорії міжнародних відносин і стратегічних досліджень О. Гончаренка; теорії і методології політології міжнародних відносин С. Кононенка.

Хоча метод контент-аналізу ще не посів належного місця у вітчизняній політичній науці, помітним науковим внеском до теорії і методології цієї аналітичної системи стали монографії Н. Костенко “Ценности и символы массовой коммуникации” та В. Іванова “Контент-аналіз. Методологія і методика дослідження ЗМК”.

Зважаючи на міждисциплінарний характер дослідження, автор не раз звертається до наукового доробку вітчизняних і зарубіжних фахівців з теорії інформації, теорії систем, теорії інтелектуальних агентів.

Публікації за темою дисертації. Результати дисертаційного дослідження опубліковано у 12 наукових статтях (з яких 8 у фахових виданнях) загальним обсягом 11,54 д. а.

Структура та обсяг роботи Структурно дисертація складається зі вступу, трьох розділів, дев’яти підрозділів, висновків та списку використаних джерел. Загальний обсяг дисертації 246 стор., обсяг основного тексту дисертації 204 стор.; список використаних джерел становить 254 найменування.

Основний зміст дисертації

В першому розділі “Контент-аналіз в теоретико-методологічних структурах політичної науки і політології міжнародних відносин” визначається структурна ніша досліджуваного методу в теоретико-методологічній архітектоніці політичної науки; здійснюється перевірка його на сумісність та придатність з існуючими в цій науці основними теоретичними підходами і вже використовуваними методами; вказуються шляхи включення методу контент-аналізу до теоретико-методологічної бази політології міжнародних відносин; визначаються пріоритетні сфери його застосування (зокрема, політичної культури та ідеології); здійснюється попередня оцінка ефективності та продуктивності його використання в зовнішній політиці. Визначені також можливості методу в політико-культурних дослідженнях, для аналізу політичних інститутів і процесів, а також в етнополітології.

Перенесення методу з однієї галузі знань в іншу це не простий механічний акт, а послідовний багатоступеневий процес. Для того, щоб метод став ефективним у політичній науці, необхідне виконання низки умов. З’ясуванню цих передумов і присвячене дисертаційне дослідження.

Першим кроком до вирішення проблеми “адаптації методу” є розроблення трирівневої моделі теоретико-методологічної структури політичної науки (факторно-проблемний аналіз, контент-аналіз, теоретико-побудовчий рівень), а сам механізм політологічного аналізу (пізнання) розглядається як послідовність встановлення фактів політичного життя, пошуку їх смислового навантаження, конструювання політологічних теорій за базовими теорієпобудовчими парадигмами (системною, структурно-функціональною).

На другій стадії, керуючись виокремленими та обґрунтованими С. Кононенком положеннями про теоретико-методологічний плюралізм політології міжнародних відносин та існування в ній чотирьох пізнавальних формацій, дисертант зіставляє систему контент-аналізу з кожною з цих формацій. Означений теоретико-методологічний плюралізм передбачає можливість розробки різноманітних систем контент-аналізу. Таким чином, контент-аналітична діяльність неминуче матиме не лише складний предмет (адже саме таким є політика), але й комплексну теоретико-методологічну базу. Отже контент-аналіз є посутньо плюралістичним, що додає йому об’єктивності і робить менш залежним від різноманітних одномірних ідеологем. Контент-аналітик враховує різноманітні ціннісні аспекти політичних відносин, однак сам від них є менш залежним.

Дослідження перспектив контент-аналізу в політичній науці провадиться у три стадії: це, по-перше, визначення місця контент-аналізу в структурній будові суспільної і політичної наук, з’ясування його ролі в суспільному й політичному пізнанні і характеру політико-культурної та ідеологічної детермінованості; по-друге, перевірка контент-аналізу на сумісність з основними традиціями та ідейними течіями (ідеалізм, реалізм, позитивізм, теорії “світового суспільства” і “взаємозалежності”), формалізмами (макроформалізм, мікроформалізм, мезоформалізм), парадигмальними методами (системний, структурно-функціональний, компаративний) та образами-моделями політології міжнародних відносин і специфікаційне визначення його структурного місця та функціональної ролі уже у рамках політології міжнародних відносин; по-третє, окреслення перспективи застосування методу контент-аналізу в політичній науці загалом та її спеціалізованих напрямах зокрема. Метод контент-аналізу є “відкритим” в теоретико-методологічному сенсі. Він може поєднуватись, комбінуватись і залучати різноманітні теоретичні підходи і бачення, тобто має надвеликий комбінаторний теоретико-методологічний потенціал, підтверджуючи власну максимальну пізнавальну універсальність та мінімальну ідеологізованість.

Отже, розкривається сенс “дослідження методу” загалом. Метод не лише знаряддя, а й об’єкт пізнання. Таке “дослідження методу” не менш прикладне, ніж дослідження будь-якого іншого конкретного об’єкту. Мається на увазі прикладна гносеологія, що є частиною тієї науки, теоретико-методологічна структура якої досліджується. Крім того, оскільки наука це одна з форм культури, то дослідження методу (хай і опосередковано) є водночас і дослідженням суспільної, зокрема політичної культури. Оскільки сама наука є ще й інститутом, то її дослідження (зокрема у випадку політики) є дослідженням політичних інститутів та процесів.

Здійснене прикладне гносеологічне дослідження політології дає можливість зрозуміти сучасний стан вітчизняної політичної науки і передусім стан її теоретико-методологічної бази та аналітичного потенціалу. По суті це розвідка в рамках прикладної політології та наукознавства.

У другому розділі “Конститутивні категорії контент-аналізу політичних, зовнішньо - і міжнародно-політичних відносин” за допомогою розроблення і запровадження системи конститутивних категорій здійснюється адаптація методу контент-аналізу для дослідження зовнішньо- і міжнародно-політичних відносин (з метою подальшого застосування цього методу для дослідження політико-культурних та ідеологічних детермінант).

Застосування певного методу в рамках окремої науки потребує не лише з’ясування його структурного місця та функціональної ролі в теоретико-методологічній базі цієї науки, а й відповідної підготовки (до застосування такого методу) самого предмету цієї науки. Інакше кажучи, об’єкт дослідження має відповідати методові дослідження, адже вони взаємозв’язані.

Сенс адаптації специфічного предмету політології міжнародних відносин для використання методу контент-аналізу полягає у розробленні системи категорій, яка склала б “когнітивне ядро” об’єкту власне, контент-аналітичного дослідження. Йдеться про створення загальної “когнітивної картини”, окреслення “когнітивних контурів” міжнародної та зовнішніх політики з погляду і для контент-аналізу. Оскільки останній логічно і фактично пов’язаний з комунікацією, то адаптацію предмету дослідження є сенс здійснювати на основі комунікативних парадигм, з яких і варто висновувати категоріальний апарат.

Загальна (попередня і адаптована) “когнітивна картина” зовнішньополітичного та міжнародно-політичного об’єктів контент-аналітичного дослідження за своєю суттю є комунікативною і складається з п’яти конститутивних категорій: категорія “контексту”, категорії “просторової комунікативної сфери” та “часової комунікативної сфери”, категорія “діалог – конфлікт”, нарешті, категорія “оперативного коду”. Разом вони утворюють одну конститутивну систему (“когнітивний кістяк”) наукового дослідження політичних, міжнародно-політичних та зовнішньополітичних відносин (а в перспективі й політико-культурних відносин) як предмету контент-аналізу, розташовуючись на чотирьох рівнях, корелюючи, взаємодіючи і чергуючись між собою як послідовність закритих і відкритих смислових комунікативних сфер. Кожна з цих категорій адаптує певний фрагмент аналізованої реальності, знаходячи своє застосування в тих чи інших її аспектах: глобалізація (категорія “контексту”), регіональна інтеграція (категорія “просторової комунікативної сфери”), соціальна трансформація (категорія “часової комунікативної сфери”), міжнародна безпека (категорія “діалог-конфлікт”), системи зовнішньої політики (категорія “оперативного коду”).

Така категоріальна система цілком придатна і для пізнавального структурування предмету політико-культурних та ідеологічних досліджень. Категорія “контексту” когнітивно охоплює політичну культуру загалом як контекстуальну ціннісну структуру, що всеосяжно визначає моделі політичної поведінки суб’єктів політики. Категорія “просторової комунікативної сфери” дозволить адаптувати для контент-аналізу такий аспект політико-культурних відносин як цивілізації та історико-культурні типи чи ідеологічні ареали, тобто терени поширення певних ціннісних систем – географію цінностей. Категорія “часової комунікативної сфери” в рамках контент-аналітичного дослідження охоплює періоди культурної еволюції, етапи й епохи духовного розвитку, цикли громадської думки. Категорія “діалог-конфлікт” адаптує такий аспект відносин політичної культури як політико-культурний консенсус та політико-культурний антагонізм (розкол), ідеологічне протистояння, конфлікт і діалог культур. Категорія “оперативного коду”, в рамках контент-аналітичного дослідження охоплює такі аспекти політичної культури та ідеології як ціннісна матриця мотивацій політичної поведінки, політико-культурні коди, суб’єктивна політична культура.

Слід наголосити, що йдеться хоча й про вирішальний, але тільки про перший крок у розробленні методологічного апарату контент-аналізу. Наступні кроки полягатимуть у розробленні системи операційних категорій, формуванні словників, пошуку індикаторів.

Нині в світі існує 34 комп’ютерні контент-аналітичні системи; 16 систем якісного аналізу даних; 15 систем управління текстовими ресурсами (з яких контент-аналітики активно використовують не більше шести); одна система контент-аналізу зовнішньополітичних подій (розроблена винятково для аналізу коротких повідомлень агентства Рейтерз).

Всі ці контент-аналітичні системи самодостатні, вони не мають спільної та уніфікованої теоретико-методологічної бази, що унеможливлює формування нових подібних систем, перетворюючи кожну з них на унікальний витвір ситуаційного аналізу. Формування єдиної теоретико-методологічної бази дасть можливість створювати нові контент-аналітичні системи, водночас предметно специфіковані і морфологічно споріднені. Таким чином, спільна теоретико-методологічна база, формуванню якої присвячена більша частина дисертації, слугуватиме підґрунтям для появи багатьох прикладних контент-аналітичних систем.

В третьому розділі “Контент-аналіз в теорії і практиці зовнішньополітичної діяльності” розглядаються проблеми включення методу контент-аналізу до системи аналітичного апарату зовнішньої політики та пропонуються методи вирішення деяких з них.

В теоретичній площині йдеться про зіставлення і ситуативний синтез теорії міжнародних відносин з теорією зовнішньої політики. Слід мати на увазі таке розрізнення між двома формаціями в рамках будь-якої науки, яка займається дослідженнями міжнародних відносин. Подібним чином можна характеризувати й теорії зовнішньоекономічних і міжнародно-економічних відносин, чи, скажімо суб’єктивно-національне міжнародне право і об’єктивне міжнародне право.

У практичній площині йдеться про аналітичне, концептуальне і навіть культурне збагачення зовнішньої політики новими методами, а отже, нарощення її потенціалу. Таке збагачення не може відбуватися стихійно та неорганізовано, а передбачає виконання низки передумов. Будь-яка теорія і методологія, навіть абстрактна, потребує відповідної організації (яку, зокрема, досліджує соціологія науки). Це стосується й політології (а також прикладної політології, що є частиною самої цієї науки). Саме на цій стадії дисертаційного дослідження відкриваються певні можливості знаходження взаємозв’язку між контент-аналізом зовнішньої політики та аналізом політичних інститутів і процесів, оскільки перша є одним із основних національних політичних інститутів, жорстко детермінованих політичними процесами, що відбуваються в національному суспільстві.

Необхідно зробити цей метод надбанням не лише науки, а й відповідної політичної діяльності. Інтегрування контент-аналізу до підсистеми політики відбувається у дві стадії: по-перше, через запровадження категорії “аналітичного потенціалу” – спроможності національного актора осмислити джерела національної могутності і стан міжнародного середовища задля максимально ефективного використання першої щодо другого (тут концептуально з’ясовується роль і місце контент-аналізу в системі зовнішньої політики); по-друге, визначаються дві групи передумов, виконання яких необхідне для успішного запровадження методу до арсеналу аналітичної служби зовнішньополітичного відомства: нормативно-методичні – розроблення методичних матеріалів контент-аналітичних досліджень, вироблення нормативно-правової бази їх здійснення; організаційно-технологічні – формування структурної мережі системи контент-аналітичних досліджень (і в самому зовнішньополітичному відомстві, і у взаємодії з науковими закладами, які мають досвід розроблення методичних матеріалів контент-аналітичних досліджень, з інформаційними агентствами та аналітичними центрами, які використовують цей метод). Слід також визначити процедури і механізми використання методу у зовнішньополітичній практиці.

Суто прикладна проблема включення методу контент-аналізу до аналітичного апарату зовнішньої політики має очевидні політико-культурні аспекти і прямий стосунок до політико-культурних та ідеологічних досліджень. Зовнішньополітична культура як ціннісно поєднувальна ланка між системою зовнішньої політики та політичною культурою визначає методи і форми зовнішньополітичної діяльності (це робить її одним із ширших предметів і, водночас, детермінант контент-аналізу). Через дослідження чи навіть врахування зовнішньополітичної культури контент-аналітичне дослідження переноситься в галузь політико-культурних та ідеологічних досліджень.

Практичний ефект від застосування методу контент-аналізу в зовнішньополітичній практиці України полягатиме в одержанні ефективного засобу вивчення громадської думки щодо тих чи інших нагальних питань зовнішньої політики, ступеню суспільної підтримки певного зовнішньополітичного курсу (наприклад, євроатлантичного) і. т. ін. В цьому суто прикладному аспекті система контент-аналізу стане однією із з’єднувальних ланок між державою та громадянським суспільством, офіційною та народною дипломатією свого роду зворотнім зв’язком і засобом взаємокорекції. Ще більшого практичного значення метод контент-аналізу набуває в рамках процесу політичного реформування українського суспільства. В цьому випадку контент-аналіз є одним з найефективніших засобів вивчення ставлення громадськості до тих чи інших проектів реформування національної політики. Існує гостра практично-політична потреба у розробці на підставі вже наявних технологій та новосформованої теоретико-методологічної бази окремих прикладних контент-аналітичних систем для аналізу найнагальніших проблем зовнішньої та внутрішньої політики.

Нарешті, слід наголосити, що розвиток теоретико-методологічної бази контент-аналізу дасть можливість максимально розширити спектр контент-аналітичних технологій, надавши практичного значення навіть найабстрактнішим теоретичним студіям.

ВИсновки

1.

2.

3.

4.

5.

Звернення до веберіанського варіанту контент-аналізу відбувається в контексті повернення в сучасну суспільну науку “парадигми осмисленості”, що передбачає зростаючий дослідницький наголос на мотиваційно-смисловому аспекті досліджень суспільних і, зокрема, політичних відносин.

6.

7.

8.

9.

10.

11.

12.

Список опублікованих праць за темою дисертації. Основні теоретичні положення, методи дослідження та висновки дисертації викладено в наступних працях автора, опублікованих у фахових виданнях:

1.

2.

3.

4.

5.

6.

7. “

8.

9.

Анотації

Беззуб’як М. Й. Дослідження політичних відносин методом контент-аналізу. – Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата політичних наук за спеціальністю 23.00. 01 – Теорія та історія політичної науки.

Захист дисертації відбудеться в Інституті політичних і етнонаціональних досліджень НАН України.

Дисертація присвячена розгляду умов використання методу контент-аналізу в політології міжнародних відносин. З’ясовано структурне місце розташування цього методу в предметно-методологічній базі політичної науки. Перевірено на сумісність і придатність його з основними теоретичними підходами і формалізмами політології міжнародних відносин. Окреслено перспективи застосування методу в політико-культурних та ідеологічних студіях.

З метою адаптації предметної галузі для подальшого дослідження розроблено п’ятискладову систему конститутивних категорій. Призначення кожної - адаптація певного фрагменту аналізованої реальності.

Запровадженням категорії “аналітичного потенціалу” з’ясовано роль і місце контент-аналізу в системі зовнішньої політики. Визначено політико-культурні детермінанти, організаційні передумови і механізми інтеграції методу в зовнішньополітичну практику.

Ключові слова: контент-аналіз, конститутивні категорії, аналітичний потенціал, міжнародні відносини, зовнішня політика, політична культура, ідеологія.

Беззубяк М. И. – Исследование политических отношений методом контент-анализа. – Рукопись.

Диссертация на соискание ученой степени кандидата политических наук по специальности 23.00.01 – Теория и история политической науки.

Защита диссертации состоится в Институте политических и этнонациональных исследований НАН Украины.

Диссертация посвящена анализу предпосылок применения контент-анализа в политологии международных отношений. Определено структурное месторасположение метода в предметно-методологической базе политической науки. Осуществлена проверка на совместимость контент-анализа с основными теоретическими подходами и формализмами политологии международных отношений. Определены перспективы его использования в сфере политико-культурных и идеологических исследований.

С целью адаптации предметной области для дальнейшего исследования разработана пятисоставная система конститутивных категорий. Назначение каждой адаптация определенного фрагмента анализируемой реальности.

Определены роль и место контент-анализа в системе внешней политики и сформулированы организационные предпосылки и механизмы его внедрения во внешнеполитическую практику.

Ключевые слова: контент-анализ, конститутивные категории, аналитический потенциал, внешняя политика, международные отношения, политическая культура, идеология.

Bezzubjak M. J. Research of political relations by the method of content-analysis. – Manuscript.

The dissertation is for Candidate of Political Science under the specialization code 23.00.01 – Theory and History of Political Science

The defense of the thesis will take place in the Institute of Political and Ethno-national Researches National Academy of Sciences

The candidate dissertation Political relations as the object of content-analysis (Theoretical and methodological aspects) is devoted to the integration of this method into the theoretical and methodological structures of a politics of international relations, and further translation into the field of ideological and cultural studies. The new rationalist (Cant’s and Weber’s) paradigm of content-analysis is proposed and communicative theories are used to support and develop it. This new paradigm in a constellation with other two paradigms – quantitatively behavioural, which is mathematically calculative has being developed by processes and institutions of the modern political science; and the next one which is qualitative – dialectical, is represented by Marxist interpretation of history and society. It should be emphasized that in the field of content-analyses studies among different scientific theories the most useful are communicative ones.

The first stage is an interpretation of the structural composition of content-analysis in a whole theoretical and methodological edifice of social and political science. The three-levels structure for this edifice is proposed. The method of content-analysis occupies its structural place on the second level which is directed toward the meaningful