Національний аграрний університет

Блюсюк Сергій Миколайович

УДК 636.22-28.084.1

Використання енергії поживних речовин раціонів молодняком абердин-ангуської-

та волинської м‘ясної порід при різних

рівнях енергетичного живлення

06.02.02 – годівля тварин і технологія кормів

АВТОРЕФЕРАТ

дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата сільськогосподарських наук

Київ – 2003

Дисертацією є рукопис.

Дисертаційна робота виконана в Подільській державній аграрно-технічній академії Міністерства аграрної політики України

Науковий керівник – доктор сільськогосподарських наук, професор

ЦВІГУН Анатолій Тимофійович,

Подільська державна аграрно-технічна академія, проректор з післядипломної освіти та дорадництва, завідувач кафедри годівлі тварин та технології кормів

Офіційні опоненти – доктор сільськогосподарських наук, професор

Бурлака Віктор Анатолійович,

Державний агроекологічний університет України, завідувач кафедри годівлі сільськогосподарських тварин

– кандидат сільськогосподарських наук, доцент

Столюк Василь Данилович,

Національний аграрний університет, в. о. завідувача кафедри годівлі сільськогосподарських тварин і технології кормів ім. П. Д. Пшеничного

Провідна установа – Львівська державна академія ветеринарної медицини ім. С. З. Гжицького Міністерства аграрної політики України, кафедра годівлі сільськогосподарських тварин, м. Львів

Захист відбудеться 24 квітня 2003 р. О 1000 год. на засіданні спеціалізованої вченої ради Д.26.004.05 в Національному аграрному університеті за адресою:

03041 м. Київ-41, вул. Героїв оборони, 15, навчальний корпус 3, аудиторія 65.

З дисертацією можна ознайомитися в бібліотеці Національного аграрного універ-си-тету за адресою:

03041 м. Київ-41, вул. Героїв оборони, 13, навчальний корпус 4, кімната 41.

Відзив на автореферат у двох примірниках, завірених печаткою, просимо надіслати на ім‘я вченого секретаря спеціалізованої вченої ради

Автореферат розісланий 20 березня 2003 р.

Вчений секретар спеціалізованої

вченої ради, професор Поліщук В.П.

Загальна характеристика роботи

Актуальність теми. Рівень енергетичного живлення тварин визначається багатьма факторами, зокрема їх продуктивністю, фізіологічним станом, умовами ут-ри--мання, типом годівлі, концентрацією енергії, поживних і біологічно активних речовин у кормах. Численними дослідженнями встановлено, що продуктивність на 50-60% зумовлена енергетичним рівнем раціонів (Заболотнов Л., 1987; Бле-к-стер К., 1982; Энсмингер М. и др., 1990; Grummer R., 1993). При підвищенні концентрації енер-гії в сухій речовині раціонів загальна потреба тварин у ній знижується (Том-мэ М., 1949; Гоффман Л., Шиманн Р., 1978; Гаганов А., 1985; Trenkle A., He-E., 1985; Богданов Г., 1990; Цвігун А., 1993).

Широке використання в господарствах імпортних абердин-ангуської, герефордської, симентальської м‘ясної, лімузинської і вітчизняних волинської, поліської, української м‘ясних порід великої рогатої худоби дало можливість значно збільшити виробництво яловичини, покращити її якість. Однак, недостатньо вивченим залишається визначення потреби молодняку в енергії, поживних та біологічно активних речовинах, що не дає змоги ефективно використовувати корми та генетичний потенціал тварин. Тому актуальним є дослідження впливу різних рівнів та концентрації обмінної енергії в кормах раціонів на продуктивність, перетравність поживних речовин, метаболічні процеси в тканинах тварин різних порід м‘ясної худоби.

Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Робота ви-конана згідно програми Міністерства агропромислового комплексу України “Розробити та запровадити норми і раціони годівлі молодняку м’ясної худоби різних типів та порід для Західного Лісостепу України” (номер держреєстрації 0198UO05240), яка рішенням Науково-технічної ради Міністерства агропромислового комплексу України від 24 грудня 1998 р. та наказом Міністра агропромислового комплексу України №258 від 8 липня 1999 р. “Про поліпшення організаторської роботи по створенню галузі спеціалізованого м’ясного скотарства в Україні” визнана однією з пріоритетних. Проведені дослідження є частиною наукової теми “Вивчення зоотехнічних, фізіолого-біохі-міч-них та екологічних аспектів оцінки і використання кормів в напрямку вдо-сконалення системи повноцінної годівлі тварин при виробництві яловичини”, що виконується співробітниками кафедри годівлі тварин та технології кормів Подільської державної аграрно-технічної академії.

Мета і завдання досліджень. Мета досліджень: вивчити перетравність поживних речовин, баланс азоту, кальцію та фосфору, особливості газообміну і використання енергії кормів молодняком абердин-ангуської та волинської м‘ясної порід від 8-ми до 18-місячного віку залежно від рівня енергетичного живлення.

Для досягнення поставленої мети ставилися такі завдання:

- вивчити перетравність поживних речовин кормів у молодняку абердин-ан-гусь-кої та волинської м‘ясної порід при різних рівнях енергетичного живлення;

- дослідити баланс азоту, кальцію та фосфору в організмі бугайців;

- вивчити особливості газоенергетичного обміну у бугайців та теличок;

- проаналізувати розподіл енергії в організмі піддослідного молодняку;

- встановити особливості росту та продуктивності тварин м‘ясних порід від 8-ми до 18-місячного віку;

- провести зоотехнічну, економічну та виробничу оцінку результатів досліджень.

Об‘єкт досліджень. Бугайці і телички абердин-ангуської та волинської м‘ясної порід від відлучення до 18-місячного віку.

Предмет досліджень. Перетравність поживних речовин, показники газообміну, балансу енергії, азоту, кальцію, фосфору, продуктивність піддослідних тварин.

Методи досліджень. Поставлені в роботі завдання вирішувалися з використанням зоотехнічних (продуктивність), фізіологічних (перетравність поживних речовин, газообмін, баланс енергії, азоту, кальцію, фосфору), статистичних (обробка дослідних даних), аналітичних (огляд літератури, узагальнення результатів) методів досліджень та виробничої апробації одержаних результатів.

Наукова новизна одержаних результатів. Вперше вивчено перетравність по-жив--них речовин, баланс азоту, кальцію і фосфору, особливості газоенергетичного обмі-ну, розподілу та використання енергії в організмі бугайців і теличок абердин-ан-гу-ської та волинської м‘яс-ної порід від 8-ми до 18-мі-сяч-ного віку при різних рівнях енергетичного живлення.

Отримано нові дані про оптимальний вміст обмінної енергії в раціонах молодняку м‘яс-ної худоби. Встановлено, що при підвищенні її рівня на 15% за рахунок високоенергетичних концентрованих кормів покращується перетравність органічних речовин, засвоєння азоту та кальцію кормів, знижуються втрати енергії з калом, сечею, теплопродукцією та підвищується ефективність використання її в організмі.

Практичне значення роботи. Проведеними дослідженнями уточнено потребу молодняку абердин-ангуської та волинської м’ясної порід в обмінній енергії. Встановлено, що в розрахунку на 100 кг живої маси бугайців абердин-ангуської породи від відлучення до 18-місячного віку необхідно в середньому 21,45 МДж, теличок – 35,44, волинської м‘ясної – відповідно 30,01 та 35,18 МДж обмінної енергії, що перевищує середні дані норм ВАСГНІЛ (1985). При цьому на 1 кг приросту живої маси тварини на 8% менше витрачають обмінної енергії, на 6% – перетравного протеїну; собівартість приросту живої маси знижується на 0,5-1,8%.

Результати досліджень використані при розробці норм годівлі молодняку худоби м‘ясних порід та типів, які затверджені рішенням секції виробництва та переробки продукції тваринництва і птахівництва Науково-технічної ради Міністерства аграрної політики України та рекомендовані для практичного впровадження. Одержані результати використовуються в господарствах науково-виробничого об‘єднання “М‘ясне скотарство Поділля” та навчальному процесі зооінженерних факультетів вищих навчальних закладів аграрної освіти.

Особистий внесок здобувача полягає у підборі та опрацюванні літератури, ос-воєнні методів досліджень, організації та проведенні науково-господарських, фізіологічних і виробничих дослідів, біометричному опрацюванні, аналізі та інтерпретації одержаних результатів, написанні та підготовці дисертаційної роботи до захисту. Розподіл особистого внеску: 90% – здобувач, 10% – доцент кафедри годівлі тварин та технології кормів Подільської державної аграрно-технічної академії М. Г. По-воз-ніков.

Апробація результатів дисертації. Основні положення дисертаційної роботи доповідалися на кафедрі годівлі тварин та технології кормів і наукових конференціях Подільської державної аграрно-технічної академії (1999-2002рр.); засіданнях науково-технічної ради Міністерства аграрної політики (1999-2001рр.); засіданнях ради науково-виробничого об‘єднання “М‘ясне скотарство Поді-лля” (1999-2002рр.); міжнародній конференції “Наукова концепція переходу ферм Ук----ра-їни на енергоресурсозберігаючі технології виробництва рентабельного молока і яло-вичини” у Білоцерківському державному аграрному університеті (2000р.); міжнаро-д-ній конференції, присвяченій 100-річчю від дня народження С.З.Гжицького у Львів-ській державній академії ветеринарної медицини ім. С.З.Гжицького (2000р.); на-у-ково-практичній конференції “Перспективи розвитку м‘ясного скотарства в Хмель-ни-цькій області” у м.Хме-ль-ницький (2000р.); ІІІ міжнародному симпозіумі “Україна – Ав-стрія. Сільське господарство: наука і практика” у Че-р--нівецькому державному ун-іверситеті ім. Ю.Федь-ко-вича (2000р.); міжнародній та міжвузівській науково-пра-ктичних конференціях у Вінницькому державному аграрному університеті (2000, 2002рр.).

Публікації. Основні положення дисертації опубліковані в одинадцяти статтях у фахових виданнях, двох тезах конференцій та двох рекомендаціях.

Структура та об’єм роботи. Дисертаційна робота складається із вступу, огляду літератури, матеріалу і методики досліджень, результатів досліджень та їх обговорення, висновків, пропозицій виробництву, списку використаних джерел та додатків. Загальний об’єм дисертації з додатками 206 сторінок, основна частина викладена на 157 сторінках машинописного тексту, містить 43 таблиці, 21 рисунок. Список використаної літератури нараховує 340 джерел, додатки наведені на 49 сторінках.

Матеріал І методика досліджень

Науково-господарські досліди проводили методом аналогічних груп (Овсянников А.И.,1976 і ін.) протягом 1998-2000 рр. в СГК ім. Лесі Українки Славутського ра-йо-ну Хмельницької обл. і ТОВ “Агрофірма ім. Мічуріна” Хмільницького району Він-ницької обл. згідно схеми, наведеної в табл. 1, виробничу перевірку – у СТОВ “Аг-рофірма “Копачівська” Деражнянського району Хмельницької обл. у 2001-2002 рр.

Зміни живої маси молодняку визначали за даними щомісячних індивідуальних зважувань, витрати кормів – на основі групового обліку.

На фоні науково-господарських дослідів проведено чотири серії фізіологічних балансових та респіраційних досліджень у зимовий та літній періоди. Для проведення фізіологічних дослідів відбирали по три бугайці та три телиці з кожної групи. Підготовчий період тривав 5-7 днів, перехідний – 3, обліковий – 7-8.

У науково-господарських дослідах молодняк утримували безприв‘язно, групами по 9-10 голів, а в період фізіологічних – на прив‘язі. Годували тварин двічі на день – вранці та ввечері. Напування проводилося із автонапувалок.

Облік спожитих кормів у науково-господарських дослідах був груповим, у фізіологічних – індивідуальним. Хімічний склад кормів і калу вивчали згідно загальноприйнятих в зоотехнії методик, що викладені в інструкції для лабораторій агрохімічної служби (1982) та рекомендаціях ВАСГНІЛ (1985).

Газоенергетичний обмін вивчали в респіраційних дослідах “масковим” методом (Кімаковський В.І., 1985; Надальяк Е.А., 1986; Цвігун А.Т., 1993). Хімічний склад повітря визначали в газоаналізаторі ГХП-100.

Біометричну обробку результатів досліджень проводили за Е.К.Мер-курьевою (1983), різницю вважали вірогідною при р>0,95 (*); р>0,99 (**).

Економічний аналіз одержаних даних проводили розрахун-ковим методом.

Таблиця 1

Схема науково-господарських дослідів

Група | Порода | Стать | Кількість тварин | Періоди досліду

підготовчий

(29/32 днів)Х | обліковий

(277/278 днів)Х

Перший дослід

І – контрольна | абердин-

ангуська | бугайці | 9 | ОР (основ-ний раціон) | ОР (обмінна енергія за нормами ВАСГНІЛ, 1985)

телички | 9

ІІ – дослідна | бугайці | 9 | ОР | ОР + 5% обмінної енергії ХХ

телички | 9

ІІІ – дослідна | бугайці | 9 | ОР | ОР + 10% обмінної енергії ХХ

телички | 9

ІV – дослідна | бугайці | 9 | ОР | ОР + 15% обмінної енергії ХХ

телички | 9

V – дослідна | бугайці | 9 | ОР | ОР + 20% обмінної енергії ХХ

телички | 9

Другий дослід

І – контрольна | волинська

м‘ясна | бугайці | 10 | ОР | ОР (обмінна енергія за нормами ВАСГНІЛ, 1985)

телички | 10

ІІ – дослідна | бугайці | 10 | ОР | ОР + 15% обмінної енергії ХХ

телички | 10

ІІІ – дослідна | бугайці | 10 | ОР | ОР + 20% обмінної енергії ХХ

телички | 10

Примітка: Х – в чисельнику – перший дослід, в знаменнику – другий;

ХХ – за рахунок злакової дерті.

Результати досліджень

Використання кормів молодняком протягом дослідів

Годівля піддослідних тварин. Молодняку згодовували корми, вироблені в господарствах, де проводили досліди. Для балансування раціонів за мінеральним складом використовували сіль кухонну, діамонійфосфат, динатрійфосфат, сірку елементарну, солі недостаючих мікроелементів.

У першому досліді в структурі зимових раціонів тварин контрольної групи грубі корми займали 25-28%, соковиті – 40-44, концентровані – 29-32%. Підвищення рівня енергетичного живлення тварин дослідних груп здійснювали за рахунок збільшення частки концентрованих та зменшення грубих і соковитих кормів. Рівень годівлі бугайців контрольної групи складав 2,5-2,9, теличок – 2,8-3,2 кг сухої речовини на 100 кг живої маси (табл. 2).

Із збільшенням рівня обмінної енергії в раціонах на 3,5-8,7% зростало споживання тваринами сухої речовини кормів. Влітку тенденція була аналогічною. Молодняк волинської м‘ясної породи більше споживав сухої речовини в розрахунку на одиницю живої маси, порівняно з тваринами абердин-ангуської, в середньому на 8-10% при аналогічному підвищенні у дослідних групах.

Енергопротеїнове відношення (ЕПВ) в раціонах молодняку першої групи абердин-ангуської породи складало 111-124 МДж/кг, другої – було більшим на 1,6-1,8%, третьої – на 1,7-3,6, четвертої – на 3,6-4,4 та п‘ятої – на 4,5-7,0%. В раціонах тварин дослідних груп волинської м‘ясної породи ЕПВ перевищувало контроль на 1,6-4,4%.

Таблиця 2

Споживання тваринами сухої речовини, обмінної енергії та перетравного

протеїну в розрахунку на 100 кг живої маси, min-max

Показник | Абердин-ангуська порода | Волинська м‘ясна порода

Групи

I | II | III | IV | V | I | II | III

Зимовий період

Суха речовина, кг | 2,5-3,2 | 2,6-3,2 | 2,7-3,3 | 2,7-3,3 | 2,6-3,4 | 2,9-3,4 | 3,1-3,6 | 3,1-3,8

Обмінна енергія, МДж | 24,4-31,0 | 25,7-31,1 | 26,5-32,3 | 26,7-33,5 | 26,4-35,1 | 25,7-31,4 | 28,4-34,8 | 28,9-36,8

Перетравний протеїн, г | 218-273 | 224-271 | 228-275 | 227-284 | 222-288 | 201-255 | 221-280 | 223-294

ЕПВ, МДж/кг | 111-114 | 113-116 | 115-118 | 115-119 | 116-122 | 124-127 | 126-128 | 126-129

Літній період

Суха речовина, кг | 2,2-2,8 | 2,3-2,8 | 2,3-2,8 | 2,2-2,8 | 2,3-2,8 | 2,3-2,6 | 2,4-2,7 | 2,4-2,8

Обмінна енергія, МДж | 22,4-27,6 | 23,4-28,0 | 23,5-28,9 | 23,6-29,0 | 24,3-29,9 | 22,3-24,2 | 23,7-26,4 | 24,3-27,3

Перетравний протеїн, г | 184-224 | 187-223 | 186-226 | 182-224 | 186-228 | 196-215 | 204-232 | 205-238

ЕПВ, МДж/кг | 122-124 | 124-125 | 126-128 | 127-129 | 128-131 | 111-114 | 114-117 | 115-119

Одночасно із збільшенням вмісту енергії в раціонах підвищувалася її концентрація в сухій речовині. Взимку збільшення обмінної енергії на 5% зумовило підвищення концентрації на 1-2%; 10 – на 3; 15 – на 3-4; 20 – на 4,5-5%, а в літній пе-ріод – відповідно на 1%; 2,9-4; 3,5-6 та 4,2-7% в обох дослідах (табл. 3).

Питома вага протеїну і жиру в сухій речовині не залежала від вмісту енергії в раціонах тварин. При цьому, як у першому, так і в другому дослідах, частка клі-т-ковини знижувалася, а безазотистих екстрактивних речовин – дещо зростала.

Таблиця 3

Концентрація енергії та поживних речовин в сухій речовині раціонів, min-max

Показник | Абердин-ангуська порода | Волинська м‘ясна порода

Групи

I | II | III | IV | V | I | II | III

Обмінна енергія, МДж | 9,6-10,2 | 9,7-10,3 | 9,9-10,5 | 10,0-10,6 | 10,1-10,8 | 9,0-9,8 | 9,3-10,1 | 9,4-10,2

Кормові одиниці | 0,80-0,86 | 0,83-0,88 | 0,85-0,91 | 0,88-0,93 | 0,90-0,96 | 0,70-0,85 | 0,76-0,90 | 0,78-10,2

Сирий протеїн, % | 11,8-13,8 | 11,8-13,7 | 11,8-13,6 | 11,8-13,7 | 11,8-13,6 | 10,9-14,1 | 10,9-13,7 | 11,0-13,7

Сирий жир, % | 2,6-3,4 | 2,6-3,4 | 2,6-3,4 | 2,7-3,5 | 2,7-3,5 | 2,3-2,7 | 2,3-2,7 | 2,3-2,7

Сира клітковина, % | 24,9-27,3 | 24,2-26,3 | 23,3-25,5 | 22,7-24,9 | 22,1-24,0 | 23,8-27,6 | 21,7-25,2 | 20,9-24,6

БЕР, % | 49,0-53,6 | 50,2-54,5 | 51,3-55,7 | 52,4-56,2 | 53,3-56,9 | 50,6-54,9 | 53,2-57,0 | 53,9-57,5

Вміст мінеральних елементів та вітамінів у раціонах піддослідних тварин знаходився у межах орієнтовних норм із несуттєвими коливаннями між групами.

Перетравність поживних речовин. В зимовий період, з підвищенням енергетичного живлення, бугайці абердин-ангуської породи краще перетравлювали суху речовину кормів і найвищою була перетравність у тварин п‘ятої групи (на 6,7% від контролю) при Р>0,95. Суттєва різниця відмічена за перетравністю протеїну і жиру у бугайців четвертої та п‘ятої, клітковини – п‘ятої, БЕР – третьої-п‘ятої груп (табл. 4).

Бугайці дослідних груп волинської м’ясної породи краще перетравлювали протеїн на 6,0-6,3%, жир – на 3,3-4,5, клітковину – на 2,4-3,2% порів-няно з контролем (Р>0,95). Телиці дещо гірше перетравлювали органічні речовини порівняно з бугайцями, але спостерігалося підвищення перетравності тваринами дослідних груп порівняно з конт-ро-льними аналогами. Про перетравність поживних речовин раціонів молодняком у літній період, де картина була аналогічна зимовому, свідчить рис. 1.

Таблиця 4

Перетравність поживних речовин молодняком у зимовий період, %; M ± m, n = 3

Гру-

па | Суха речовина | Органічні речовини

протеїн | жир | клітковина | БЕР

Бугайці абердин-ангуської породи

І | 70,0±0,29 | 69,8±0,43 | 65,6±0,54 | 64,7±0,92 | 75,8±0,54

ІІ | 71,7±0,83 | 70,5±0,79 | 66,5±0,59 | 65,3±0,73 | 77,3±0,97

ІІІ | 74,5±0,69* | 72,8±1,01 | 68,4±0,62 | 67,7±0,54 | 79,7±0,68*

IV | 72,2±0,78* | 72,2±0,83* | 69,3±0,64* | 68,1±0,73 | 75,2±0,99*

V | 76,7±0,37* | 74,2±0,41* | 69,5±0,64* | 69,2±0,50* | 81,1±0,83*

Бугайці волинської м’ясної породи

І | 65,9±0,44 | 60,6±2,87 | 61,4±1,35 | 61,5±0,60 | 71,5±0,44

ІІ | 69,7±0,58 | 66,6±0,85 | 64,7±0,63 | 63,9±0,65 | 74,8±1,42*

ІІІ | 70,9±0,48* | 66,9±1,08 | 65,9±0,79* | 64,7±0,31* | 75,6±0,48*

Телички волинської м’ясної породи

І | 66,7±0,22 | 61,6±0,19 | 61,5±0,46 | 60,9±0,36 | 71,3±0,39

ІІ | 68,4±0,22* | 64,9±0,77* | 63,6±0,28* | 62,8±0,37* | 73,7±0,60*

ІІІ | 69,7±0,41* | 65,4±0,61* | 64,9±0,78* | 63,9±0,39* | 73,9±0,67*

Кореляційний аналіз показав, що рівень обмінної енергії в зимових та літніх раціонах має тісний зв‘язок із перетравністю сухої речовини (r = +0,702-0,944). Аналогічно корелює перетравність клітковини, за винятком бугайців абердин-ангуської породи в літній період. Кореляція перетравності тваринами протеїну і жиру з вмістом енергії у раціонах знаходилася на рівні r = +0,519-0,872, БЕР – r = +0,641-0,867.

Баланс азоту, кальцію та фосфору. При більшому на 2,7-6,3% споживанні азоту з раціонами у зимовий період бугайці третьої-п‘ятої груп абердин-ангуської породи на 30,8-43,8% краще засвоювали його порівняно з контролем (табл. 5).

Тварини волинської м‘ясної породи також краще використовували азот кормів при збільшенні рівня енергетичного живлення. Влітку його доступність для тварин контрольної групи була вищою порівняно з зимовим періодом на 1-2%, а дослідних – на 1,5-3% порівняно з контролем. Як і в зимовий період, відмічена тенденція до покращення засвоєння азоту кормів організмом бугайців із збільшенням рівня їх енергетичного живлення.

Таблиця 5

Баланс азоту в організмі бугайців, г; M ± m, n = 3

Група | Зимовий період, вік 13-14 місяців | Літній період, вік 17-18 місяців

спо-жито | всмокта-лося | утрималося

в тілі | спо-жито | всмокта-лося | утрималося

в тілі

Абердин-ангуська порода

I | 180,0±1,04 | 125,6±0,77 | 30,8±0,81 | 207,5±0,21 | 141,7±1,21 | 37,2±0,83

II | 181,1±0,68 | 127,6±1,43 | 30,6±1,09 | 205,0±0,69 | 143,5±2,87 | 39,6±0,46

III | 184,9±2,60 | 134,6±1,89* | 40,3±1,09* | 209,0±0,36 | 148,2±1,07 | 41,0±1,16

IV | 191,4±0,54 | 138,2±1,58* | 43,1±1,20* | 211,2±0,68 | 152,3±0,62* | 42,83±1,45*

V | 188,5±3,31 | 141,5±1,11** | 44,3±0,60* | 216,0±0,57 | 154,4±0,97* | 42,5±1,03*

Волинська м’ясна порода

I | 168,5±0,35 | 109,1±0,96 | 26,1±0,83 | 217,3±0,54 | 142,8±2,24 | 31,5±0,86

II | 188,2±0,57 | 125,9±1,08** | 32,5±0,86* | 240,5±0,49 | 163,3±1,10* | 39,9±1,41*

III | 194,8±0,15 | 131,9±1,53** | 33,9±0,75* | 245,7±1,86 | 168,8±3,89* | 43,2±1,70*

При однаковому споживанні кальцію в зимовий період першого досліду краще його використовували тварини дослідних груп, особливо четвертої і п‘ятої (на 16,3 та 15,1%) при Р>0,95, а влітку – третьої-п‘ятої – на 4,0-7,8% порівняно з аналогами контрольної групи (рис.2).

Другий дослід підтвердив цю закономірність.

Використання фосфору організмом бугайців абердин-ангуської і волинської м‘ясної порід незначно коливалося між групами і практично не залежало від рівня енергетичного живлення піддослідних тварин.

Легеневий газообмін і використання енергії поживних речовин

Газоенергетичний обмін є інтегральним показником обміну речовин, оскільки його інтенсивність визначається активністю всіх інших процесів організму.

В зимовий період вентиляція легенів у розрахунку на 1 кг обмінної маси бугай-ців абердин-ангуської породи третьої-п‘ятої груп була вищою на 12,9-30,4% (Р>0,95) відносно контролю при збільшенні споживання ними кисню на 4,2-6,0%. Це відбулося за рахунок підвищення частоти дихання на 28-32%. Глибина дихання у тварин дослідних груп була меншою на 16,8-28,4% відносно контролю. При цьому у тва-рин всіх дослідних груп теплопродукція у розрахунку на 1 кг обмінної маси була меншою відповідно на 1,6; 2,6; 8,4 (Р>0,95) та 2,6% (Р>0,95), ніж у контрольних (табл. 6).

Таблиця 6

Показники газообміну бугайців абердин-ангуської породи

в розрахунку на 1 кг обмінної маси тіла; M ± m, n = 3

Показник | Групи

I | II | III | IV | V

Зимовий період, вік 13-14 місяців

Вентиляція легенів, л/год | 51,66±2,46 | 52,30±2,75 | 58,33±2,14 | 52,45±4,32 | 67,37±5,20*

Спожито О2, л/год | 2,14±0,03 | 2,27±0,03 | 2,20±0,02 | 2,07±0,01 | 2,23±0,01

Виділено СО2, л/год | 2,05±0,06 | 1,89±0,07 | 2,07±0,12 | 1,92±0,08 | 1,89±0,02*

Дихальний коефіцієнт | 0,93±0,03 | 0,84±0,04 | 0,94±0,06 | 0,93±0,04 | 0,85±0,01*

Кисневий індекс, мл/л | 30,54±0,69 | 37,71±3,85 | 29,50±1,24 | 30,28±2,28 | 27,88±1,06*

Глибина дихання, л | 4,39±0,35 | 3,54±0,37 | 3,49±0,18* | 3,42±0,19* | 3,76±0,19

Частота дихання, раз/хв | 21±1,87 | 22±0,30 | 27±0,62* | 26±1,66* | 28±2,14

Теплопродукція, кДж/год | 46,63±0,42 | 45,91±0,43 | 45,44±0,15 | 43,00±0,27* | 45,44±0,10*

Літній період, вік 17-18 місяців

Вентиляція легенів, л/год | 43,34±2,64 | 47,27±0,95 | 43,14±2,91 | 43,07±1,24 | 49,04±1,78

Спожито О2, л/год | 1,80±0,08 | 2,09±0,03 | 2,07±0,03 | 1,67±0,16 | 2,01±0,02

Виділено СО2, л/год | 1,75±0,08 | 1,64±0,11 | 1,48±0,05 | 1,38±0,07 | 1,84±0,02

Дихальний коефіцієнт | 0,97±0,01 | 0,79±0,07 | 0,72±0,03 | 0,83±0,05 | 0,92±0,01

Кисневий індекс, мл/л | 41,71±1,45 | 43,83±1,36 | 49,31±3,42 | 38,48±3,18 | 41,12±1,21

Глибина дихання, л | 3,43±0,16 | 4,02±0,17 | 3,45±0,14 | 3,35±0,23 | 3,76±0,12

Частота дихання, раз/хв | 21±2,25 | 19±0,51 | 20±1,61 | 23±1,22 | 23±1,44

Теплопродукція, кДж/год | 42,57±0,25 | 41,90±0,14 | 40,92±0,39 | 40,08±0,21* | 41,72±0,31*

В літній період за вентиляцією легенів, частотою і глибиною дихання коливання між групами були незначними, але у тварин дослідних груп теплопродукція в розрахунку на одиницю обмінної маси була меншою на 2-6% порівняно з контролем.

У бугайців волинської м’ясної породи за по-казниками газообміну в зимовий період вірогідної різниці не відмічено. З підвищенням рівня енергетичного живлення молодняку теплопродукція знизилася на 1,2-2,3% порівняно з контролем, а в літній період вона була практично на одному рівні у тварин усіх груп (табл. 7).

Телички в зимовий період, за рахунок підвищення частоти дихання, більше споживали кисню порівняно з бугайцями; у них на 8,2-13,8% була кращою вентиляція легенів. Теплопродукція в розрахунку на 1 кг обмінної маси була більшою на 13-17%. Аналогічна тенденція спостерігалася влітку. У тварин першої групи вентиляція легенів була на рівні 43,93 л/год, у ровесниць другої – дещо більшою, тоді як третьої – меншою. Тварини другої і третьої груп відповідно на 1,3 та 0,6% більше споживали кисню відносно контролю (р>0,95). Теплопродукція в розрахунку на 1 кг обмінної маси тіла була меншою у теличок дослідних груп порівняно з контролем (р<0,95).

Отже, підвищення рівня енергетичного живлення молодняку практично не вплинуло на вентиляцію легенів, сприяло деякому підвищенню споживання кисню та виділення вуглекислоти з організму тварин. Частота і глибина дихання коливалися незначно. У теличок в середньому на 13-17% була вищою теплопродукція у зимовий та 13,5-16 – в літній період, порівняно з бугайцями, чим пояснюються менші їх середньодобові прирости при однакових рівнях енергетичного живлення.

Таблиця 7

Показники газообміну молодняку волинської м’ясної породи

в розрахунку на 1 кг обмінної маси тіла; M ± m, n = 3

Показник | Бугайці | Телички

Групи

I | II | III | I | II | III

Зимовий період, вік 13-14 місяців

Вентиляція легенів, л/год | 50,79±0,23 | 49,99±0,95 | 49,78±3,25 | 54,36±6,06 | 53,85±1,85 | 57,83±0,63

Спожито О2, л/год | 2,19±0,04 | 2,16±0,02 | 1,90±0,17 | 2,52±0,03 | 2,43±0,02 | 2,53±0,05

Виділено СО2, л/год | 1,86±0,05 | 1,83±0,02 | 1,74±0,16 | 2,06±0,09 | 2,12±0,08 | 2,15±0,07

Дихальний коефіцієнт | 0,85±0,02 | 0,85±0,00 | 0,91±0,01* | 0,82±0,05 | 0,87±0,04 | 0,85±0,04

Кисневий індекс, мл/л | 43,93±1,37 | 43,67±0,61 | 38,30±3,07 | 47,46±4,32 | 44,84±1,31 | 42,48±0,44

Глибина дихання, л | 3,71±0,06 | 3,42±0,17 | 3,74±0,32 | 3,72±0,15 | 3,29±0,12 | 3,38±0,21

Частота дихання, раз/хв | 20±0,59 | 20±0,54 | 19±1,55 | 18±1,81 | 21±0,54 | 23±1,58

Теплопродукція, кДж/год | 44,52±0,76 | 43,98±0,41 | 43,89±0,21 | 50,84±0,15 | 49,65±0,31* | 51,49±0,60

Літній період, вік 17-18 місяців

Вентиляція легенів, л/год | 43,47±4,33 | 46,74±3,48 | 32,76±12,1 | 43,93±3,31 | 47,75±1,38 | 39,13±0,35

Спожито О2, л/год | 1,56±0,18 | 1,82±0,20 | 1,81±0,19 | 1,55±0,03 | 1,57±0,02 | 1,56±0,01

Виділено СО2, л/год | 1,45±0,20 | 1,50±0,04 | 1,62±0,12 | 1,46±0,06 | 1,44±0,03 | 1,56±0,04

Дихальний коефіцієнт | 0,92±0,02 | 0,85±0,09 | 0,92±0,08 | 0,95±0,06 | 0,92±0,03 | 1,00±0,03

Кисневий індекс, мл/л | 35,93±2,07 | 38,87±2,38 | 38,97±3,24 | 35,84±2,94 | 32,85±0,72 | 39,81±0,46

Глибина дихання, л | 3,20±0,20 | 3,48±0,23 | 3,43±0,19 | 3,13±0,11 | 3,48±0,30 | 3,72±0,09*

Частота дихання, раз/хв | 22±1,89 | 22±1,53 | 24±1,36 | 21±2,19 | 23±2,72 | 17±0,41

Теплопродукція, кДж/год | 40,59±1,30 | 41,16±0,03 | 40,99±0,36 | 46,48±0,19 | 46,81±0,17 | 47,47±0,26

Баланс та розподіл енергії в організмі. В зимовий період бугайці дослідних груп абердин-ангуської породи споживали на 1,1-4,3% більше валової енергії з раціонами у розрахунку на 1 кг обмінної маси тіла порівняно з контролем (табл. 8).

Таблиця 8

Розподіл енергії в організмі бугайців абердин-ангуської породи

в розрахунку на 1 кг обмінної маси тіла, кДж; M ± m, n = 3

Показник | Групи

I | II | III | IV | V

Зимовий період, вік 13-14 місяців

Валова енергія раціону | 2044±6,6 | 2067±4,5 | 2112±7,1 | 2131±17,1 | 2082±6,1

Перетравна енергія | 1412±7,3 | 1470±11,3 | 1546±20,2* | 1512±25,0 | 1554±12,6*

Обмінна енергія | 1299±13,84 | 1297±7,37 | 1302±7,09 | 1254±10,16 | 1318±2,16

Чиста енергія приросту | 180±10,08 | 196±6,74 | 211±8,58* | 218±14,08* | 227±4,48*

Теплопродукція (ТП) | 1119±10,0 | 1101±10,5 | 1086±6,13* | 1036±4,08* | 1090±2,42*

Чиста енергія | 512±10,29 | 529±6,94 | 543±9,19* | 551±14,35* | 561±4,71*

Чиста енергія підтримання | 332±0,27 | 332±0,27 | 331±0,82 | 332±0,27 | 333±0,0

Прирощення теплопродукції | 605±14,74 | 572±16,51 | 542±10,37* | 485±18,28* | 529±7,08*

Літній період, вік 17-18 місяців

Валова енергія раціону | 2068±16,2 | 2004±15,3* | 1983±9,4 | 1919±13,5* | 1943±2,6*

Перетравна енергія | 1485±17,1 | 1465±28,5 | 1490±13,7 | 1447±16,6 | 1473±9,36

Обмінна енергія | 1195±1,09 | 1188±6,24 | 1194±11,4 | 1200±12,1 | 1240±8,11*

Чиста енергія приросту | 174±6,28 | 182±6,54 | 211±3,03* | 238±9,71* | 247±8,04*

Теплопродукція | 1021±5,91 | 1005±3,3* | 982±9,39* | 961±5,17* | 993±1,25*

Чиста енергія | 512±6,54 | 522±6,74 | 551±3,03* | 580±9,89* | 589±8,24*

Чиста енергія підтримання | 338±0,27 | 338±0,27 | 339±0,27 | 341±0,27 | 341±0,0

Прирощення теплопродукції | 508±12,62 | 483±8,18 | 430±7,66* | 361±11,15 | 404±8,30*

Вміст обмінної енергії був більшим лише у бугайців п‘ятої групи на 14,6% відносно контролю за незначного відхилення у другій-четвертій. Завдяки кращій доступ-ності і обмінності чиста енергія приросту у тварин другої групи була більшою на 8,9%, третьої – на 17,2 (Р>0,95), четвертої – на 21,1 (Р>0,95) та п‘ятої – на 26,1% (Р>0,95) порівняно з контролем. В літній період, при майже однаковому споживанні валової енергії з кормами, була кращою її обмінність, завдяки чому бугайці четвертої і п‘ятої груп одержали більше обмінної енергії відповідно на 0,4 та 3,8% (Р>0,95) порівняно з контрольними аналогами, а чиста енергія приросту у тварин другої-п‘ятої груп була більшою відповідно на 4,6; 21,3 (Р>0,95); 36,8 (Р>0,95) та 49,1%.

Бугайці дослідних груп волинської м’ясної породи в зимовий період при збіль-шенні споживання валової енергії з раціонами на 3,3-3,9% дещо більше втрачали її з газами та сечею, але вміст обмінної енергії у них був на 1,1-1,3% більшим, ніж у тварин контрольної. Теплопродукція в розрахунку на 1 кг обмін-ної маси тіла у тварин дослідних груп була нижчою на 1,2% порівняно з контрольними аналогами (табл.9).

Таблиця 9

Розподіл енергії в організмі молодняку волинської м’ясної породи

в розрахунку на 1 кг обмінної маси тіла, кДж; M ± m, n = 3

Показник | Бугайці | Телички

Групи

I | II | III | I | II | III

Зимовий період, вік 13-14 місяців

Валова енергія раціону | 2350±9,0 | 2427±12,1 | 2442±8,5 | 2333±6,0 | 2447±5,3 | 2549±1,2*

Перетравна енергія | 1554±85, 5 | 1662±12,5 | 1707±0,5 | 1508±5,1 | 1639±35,8* | 1729±8,3**

Обмінна енергія | 1250±22,7 | 1263±11,1 | 1266±6,9 | 1364±5,0 | 1368±17,0 | 1426±10,7*

Чиста енергія приросту | 181±8,6 | 208±4,4* | 210±6,8* | 144±5,6 | 176±10,5 | 190±8,1*

Теплопродукція (ТП) | 1069±18,2 | 1056±9,8 | 1056±3,5 | 1220±3,6 | 1192±7,4 | 1236±14,3

Чиста енергія | 515±8,8 | 542±4,4* | 545±6,3* | 473±5,6 | 506±10,4 | 520±7,4*

Чиста енергія підтримання | 334±0,38 | 334±0,05 | 335±0,75 | 329±0,03 | 329±0,05 | 329±0,09

Прирощення ТП | 554±17,5 | 514±10,2 | 512±8,1 | 747±7,9 | 686±6,4* | 716±20,2

Літній період, вік 17-18 місяців

Валова енергія раціону | 1882±2,7 | 2018±2,8** | 2038±15,3** | 1997±21,5 | 2082±2,5* | 2106±2,9*

Перетравна енергія | 1275±8,20 | 1455±13,2** | 1475±7,8** | 1344±13,8 | 1447±2,4* | 1482±7,0*

Обмінна енергія | 1134±3,6 | 1183±4,3** | 1180±2,6 | 1257±10,4 | 1397±1,8* | 1324±19,5*

Чиста енергія приросту | 161±7,0 | 195±4,2** | 194±4,3* | 142±6,1 | 173±4,8* | 185±13,4*

Теплопродукція | 973±3,1 | 988±0,8 | 986±6,9 | 1116±4,6 | 1123±4,0 | 1139±6,3*

Чиста енергія | 500±7,1 | 535±4,4** | 535±4,5** | 474±5,9 | 507±4,8* | 519±13,5*

Чиста енергія підтримання | 338±0,11 | 340±0,24 | 340±0,22 | 332±0,2 | 334±0,05 | 334±0,12

Прирощення ТП | 473±27,8 | 453±4,4 | 519±45,7 | 642±2,8 | 617±8,7 | 621±7,6

Виділення енергії з калом бугайцями другої та третьої груп у літній період було меншим відповідно на 6,5 та 7,8% при більшому виділенні з газами, сечею та теплотою ферментації. Тому споживання обмінної енергії тваринами другої групи на 4,3% (Р>0,99), а третьої – на 4,0% перевищувало контроль. Теплопродукція в бугайців другої групи була більшою на 1,6, третьої – на 1,4% порівняно з контролем, тому енергія, відкладена у прирості, була вищою у тварин дослідних груп відповідно на 21,0 (Р>0,99) та 20,4% (Р>0,95) порівняно з аналогами першої.

В організмі теличок, при однаковому з бугайцями споживанні валової енергії раціонів та практично однаковій обмінній енергії у розрахунку на 1 кг обмінної маси, теплопродукція була вищою на 12,9-17,0%, що зумовило зниження енергії, відкладеної у прирості, як у зимовий, так і в літній періоди, на 11,5-20,5% при деякому зниженні прирощення теплопродукції в дослідних групах відносно контролю.

Отже, при підвищенні рівня обмінної енергії в раціонах піддослідних тварин на 15 та 20% відмічено максимальне відкладення енергії у прирості живої маси.

Динаміка приростів живої маси піддослідного молодняку

Основними показниками, які характеризують продуктивність та ріст молодняку, є прирости живої маси. За період досліду неоднакова перетравність поживних речовин та засвоєння енергії кормів зумовили різну продуктивність тварин (табл. 10).

Таблиця 10

Динаміка приростів живої маси піддослідних тварин, M ± m, n = 9-10х

Гру-па | Бугайці | Телички

жива маса на початок досліду, кг | жива маса на кінець досліду, кг | середньодобовий приріст, г | відносний приріст, % | жива маса на початок досліду, кг | жива маса на кінець досліду, кг | середньодобовий приріст, г | відносний приріст, %

Абердин-ангуська порода

І | 207,0±1,91 | 446,4±3,60 | 864±14,8 | 73,28 | 181,5±2,14 | 390,2±4,14 | 753±15,6 | 73,01

ІІ | 206,7±1,91 | 449,0±3,08 | 875±11,5 | 73,91 | 182,8±2,54 | 400,9±5,54 | 787±12,4 | 74,73

ІІІ | 207,5±1,60 | 464,1±4,10* | 926±13,8* | 76,41 | 183,5±1,90 | 408,0±4,04* | 810±9,3* | 75,91

IV | 206,2±2,17 | 486,5±7,69** | 1012±15,3** | 80,93 | 182,1±1,54 | 419,9±3,87** | 862±11,6** | 79,00

V | 207,8±1,57 | 491,0±3,57** | 1022±11,0** | 81,05 | 182,8±2,07 | 423,9±2,89** | 870±8,7** | 79,48

Волинська м’ясна порода

І | 217,0±3,31 | 437,2±3,98 | 792±9,22 | 67,32 | 205,1±3,11 | 404,8±3,48 | 715±9,16 | 65,49

ІІ | 212,4±3,80 | 461,6±4,97** | 896±8,66** | 73,95 | 206,1±2,43 | 433,2±2,99** | 817±9,23** | 71,05

ІІІ | 219,5±2,63 | 473,0±3,97** | 912±8,28** | 73,21 | 203,5±2,25 | 441,0±2,54** | 854±8,09** | 73,70

Примітка: х – n = 9 для абердин-ангуської породи, а 10 – для волинської м’ясної.

За обліковий період першого досліду від бугайців контрольної групи одержано 864 г середньодобового приросту живої маси, тоді як другої – на 1,3%, третьої – на 7,2 (Р>0,95), четвертої – на 17,1 (Р>0,99) та п‘ятої – на 18,3% (Р>0,99) більше. Середньодобові прирости теличок дослідних груп були більшими відповідно на 4,5; 7,6; 14,4 та 15,6% порівняно з аналогами контрольної групи.

У другому досліді, на волинській м’ясній породі, результати підтвердилися.

Дисперсійний аналіз показав, що прирости живої маси бугайців абердин-ан-гу-сь-кої породи на 73,2%, теличок – на 69,9, а волинської м’ясної – відповідно на 81,9 та 84,5% залежать від рівня енергетичного живлення.

Отже, збільшення вмісту обмінної енергії в раціонах тварин на 5 та 10%, порівняно з нормами ВАСГНІЛ (1985), не мало суттєвого впливу на підвищення їх продуктивності, тоді як збільшення на 15-20%, сприяло суттєвому зростанню середньодобових приростів молодняку абердин-ангуської та волинської м‘ясної порід.

Зоотехнічна, економічна та виробнича оцінка одержаних результатів

Підвищення рівня енергетичного живлення бугайців абердин-ангуської породи на 5-10% зумовило збільшення витрат обмінної енергії на 1 кг приросту їх живої маси на 1,5-3,2%, але при підвищенні рівня енергії на 15 та 20% її витрати знизилися відповідно на 4,1 і 1,5%. Витрати перетравного протеїну зменшувалися при більшому вмісті енергії в раціонах тварин на 10-20%. Бугайці волинської м‘ясної породи витрачали більше корму на приріст живої маси, але тенденція збереглася (табл. 11).

Таблиця 11

Зоотехнічна і економічна оцінка одержаних результатів, на одну тварину

Показник | Абердин-ангуська порода | Волинська м’ясна порода

Групи

I | II | III | IV | V | I | II | III

Бугайці

Одержано приросту, кг | 239,5 | 242,3 | 256,6 | 280,3 | 283,2 | 220,2 | 249,2 | 253,5

Витрачено на 1 кг приросту:

– обмінної енергії, МДж | 94,30 | 97,36 | 95,70 | 90,51 | 92,89 | 105,55 | 106,64 | 109,71

– перетравного протеїну, г | 796 | 807 | 780 | 730 | 738 | 884 | 879 | 899

Телички

Одержано приросту, кг | 208,7 | 218,1 | 224,5 | 237,8 | 241,1 | 199,7 | 227,1 | 237,5

Витрачено на 1 кг приросту:

– обмінної енергії, МДж | 106,70 | 106,04 | 107,54 | 105,08 | 107,69 | 114,83 | 115,48 | 115,56

– перетравного протеїну, г | 903 | 881 | 883 | 848 | 856 | 966 | 954 | 949

Економічна ефективність (в середньому)

Собівартість приросту, грн. | 874,71 | 914,62 | 954,55 | 991,69 | 1034,83 | 851,35 | 962,61 | 1000,57

– в т.ч. вартість раціонів, % | 76,2 | 77,3 | 78,2 | 79,0 | 79,9 | 75,1 | 78,0 | 78,8

Собівартість 1 кг приросту, грн. | 3,90 | 3,97 | 3,97 | 3,83 | 3,95 | 4,06 | 4,04 | 4,08

Вартість реалізованого приросту, грн. | 952,4 | 978,4 | 1022,6 | 1101,2 | 1114,4 | 971,8 | 1102,9 | 1136,7

Одержано прибутку всього, грн. | 77,71 | 63,73 | 68,01 | 109,49 | 79,52 | 120,49 | 140,26 | 136,10

– в т.ч. на 1 кг приросту, грн. | 0,35 | 0,28 | 0,28 | 0,42 | 0,30 | 0,57 | 0,59 | 0,11

Рівень рентабельності, % | 8,88 | 6,97 | 7,12 | 11,04 | 7,68 | 14,15 | 14,57 | 13,60

Телички витрачали більше корму, порівняно з бугайцями, при максимальному зниженні витрат обмінної енергії (на 1,6%) та перетравного протеїну (на 6,1%) із збільшенням рівня обмінної енергії у їх раціонах на 15%.

Від кожної тварини контрольної групи абердин-ангуської породи одержали по 77,71 грн., другої – 963,73, третьої – 68,01, четвертої – 109,49, п’ятої – 79,52 грн. чистого