Міністерство освіти і науки України

Харківська державна академія міського господарства

ДИМЧЕНКО ВЛАДИСЛАВ ВОЛОДИМИРОВИЧ

УДК 388.9

Соціально орієнтованЕ управління організаційно-економічною стійкістю підприємств міського

електричного транспорту В умовах формування

ринкових відносин

Спеціальність 08.10.01 – “Розміщення продуктивних сил і

регіональна економіка”

АВТОРЕФЕРАТ

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата економічних наук

Харків-2003

Дисертацією є рукопис

Робота виконана в Харківській державній академії міського господарства

Міністерства освіти і науки України

Науковий керівник кандидат економічних наук, доцент

Чечетова Наталія Федорівна,

Харківська державна академія міського господарства,

доцент кафедри “Облік і аудит”

Офіційні опоненти доктор економічних наук, професор,

Бабич Володимир Петрович,

Харьківський Національний університет

ім. В. Н. Каразина,

зав. кафедри економіки і менеджменту

кандитат економічних наук, доцент

Костюк Василій Остапович,

Харківська державна академія міського господарства,

доцент кафедри міської і регіональної економіки

Провідна установа Науково-дослідний економічний інститут

Мінекономіки України, відділ з проблем

регіональної економіки, м.Київ

Захист відбудеться “9” жовтня 2003 року о 12 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради К 64.089.01 в Харківській державній академії міського господарства за адресою: 61002, м.Харків, вул.Революції, 12

З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Харківської державної академії міського господарства за адресою:61002, м.Харків, вул.Революції 12

Автореферат розісланий “9” вересня 2003 р.

Вчений секретар

спеціалізованої вченої ради

к.е.н., доц. Лелюк Н.Є.

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми. Житлово-комунальне господарство - це багатогалузевий комплекс, який через певні об'єктивні ї суб'єктивні обставини на сьогодні доволі слабко вписан у сферу ринкових відносин, що формуються у вітчизняній економіці. Ця галузь є надзвичайно складною для реформування, тому що проведення кардинальних реформ щодо застосування ринкових методів господарювання не завжди може бути схвалене в суспільстві. Міський електричний транспорт і в умовах ринкової економіки залишається найбільш ефективним, економічним, екологічним і доступним видом транспорту, його послугами користується переважна частина населення будь-якого міста. У той же час сучасний стан господарювання цієї підгалузі житлово-комунального господарства визначається як кризовий. Об’єктивна необхідність подолання кризових явищ у житлово-комунальному господарстві й міському електротранспорті потребує пошуку нових форм і методів господарювання, відповідних організаційних структур, методів управління, розробки нової ринкової поведінки, спрямованої на забезпечення стійкості роботи підприємств галузі та подальшого їх розвитку.

Широке коло питань, пов’язаних з дослідженням забезпечення стійкості підприємств, знайшло відображення в роботах багатьох вітчизняних і зарубіжних вчених-економістів: І.А.Бланка, А.П.Градова, М.Портера, А.Д.Шеремета та ін. Проблемам удосконалення механізму господарювання підприємств житлово-комунального господарства й міського транспорту присвячені роботи таких вчених, як Г.К.Агаджанов, В.П.Кукса, О.І.Мірошник, І.Н.Осипенко, А.С.Садиков, Т.М.Строкань, О.І.Файнберг та ін. Разом з тим питання, пов’язані з розробкою конкретних механізмів управління організаційно-економічною стійкістю підприємств міського електричного транспорту, відносно нові для економічної науки. Процес управління організаційно-економічною стійкістю підприємств міського електричного транспорту в нових економічних умовах господарювання потребує нового науково-методичного забезпечення, оскільки функціонування цих підприємств житлово-коммунального господарства надто специфічне, а позитивний досвід реформування галузей промисловості або досвід зарубіжних фірм не завжди можуть бути використані в незмінному вигляді.

Актуальність проблеми управління стійкістю підприємств міського електричного транспорту і сукупність зазначених чинників зумовили необхідність проведення дослідження, визначили тему дисертації, її мету і задачі.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертація виконана відповідно до основного напрямку наукових досліджень факультету економіки та менеджменту і кафедри обліку і аудиту Харківської державної академії міського господарства, що виконуються у рамках держбюджетної науково-дослідної роботи “Проблеми рівноваги економічних систем у ринкових умовах” за 2000р. №697 від 15.01.01р. і №716 за 2001р. від 25.02.02 р.

Мета та задачі дослідження. Метою дисертаційної роботи є розробка теоретичних основ і методичних рекомендацій щодо управління організаційно-економічною стійкістю підприємств міського електричного транспорту в умовах формування нових економічних відносин.

Для досягнення поставленої мети були сформульовані і вирішені наступні задачі:

дана соціально-економічна оцінка стану розвитку підприємств житлово-комунального господарства з огляду на їх місце та значення в системі народногосподарського комплексу країни;

визначені суть, завдання та особливості організаційно-економічної стійкості підприємств міського електротранспорту;

систематизовано основні фактори зовнішнього й внутрішнього середовища, що впливають на рівень стійкості підприємств міського електротранспорту;

сформульована і обгрунтована модель транспортної політики міста;

розроблено систему управління стійкістю підприємств міського електротранспорту;

обгрунтовано механізм і засоби забезпечення організаційно-економічної стійкості підприємств міського електротранспорту;

удосконалено методику оцінки енергоспоживання підприємствами міського електротранспорту.

Об’єкт і предмет дослідження.

Об’єктом дослідження обрано процес управління організаційно-економічною стійкістю підприємств міського електричного транспорту.

Предметом дослідження – механізм та засоби забезпечення організаційно-економічної стійкості підприємств міського електротранспорту.

Методи дослідження. Методологічною основою дисертаційного дослідження є сучасні положення економічної теорії, розробки провідних вітчизняних і зарубіжних економістів з питань управління стійкістю підприємств соціальної інфраструктури. Для досягнення поставленої в роботі мети було використано такі методи: методи логіко—теоретичного узагальнення та порівняння - для визначення результативності діяльності і тенденцій розвитку підприємств житлово-комунального господарства та міського електротранспорту і уточнення окремих положень наукового дослідження; дедуктивний метод – для деталізації і систематизації факторів зовнішнього й внутрішнього середовища, що впливають на рівень стійкості підприємств міського електротранспорту; статистичного аналізу - для вивчення, групування, порівняння, оцінки та інтерпретації фактичних даних результатів діяльності підприємств житлово-комунального господарства і міського електротранспорту; графічний – для наочного зображення викладених положень. Інформаційною базою досліджень були матеріали Державного комітету статис- тики України, Державного комітету з питань житлово-комунального господар- ства, Міністерства фінансів України, дані про роботу підприємств житлово-ко- мунального господарства і міського електротранспорту Харківського регіону.

Наукова новизна одержаних результатів:

вперше:

визначено поняття організаційно-економічної стійкості підприємств міського електричного транспорту, що розкриває особливості їх функціонування при вирішенні основного завдання – забезпечення населення якісними соціальними послугами та створення комфортних умов життєдіяльності в регіоні;

розроблено методику оцінки та забезпечення організаційно-економічної стійкості підприємств міського електричного транспорту, використання якої дозволить передбачити негативний вплив зовнішніх і внутрішніх чинників на основні показники їх діяльності та розробити превентивні заходи, а також оцінити ефективність управління підприємством в умовах формування ринкових відносин;

дістали подальшого розвитку:

методичні рекомендації щодо формування транспортної політики та інструментарію державного регулювання транспортного комплексу міста;

методика визначення рівня та оцінки конкурентного середовища на ринку житлово-комунальних послуг;

механізм управління енергозбереженням на транспорті з використанням математичних моделей, що характеризують процеси енергоспоживання;

удосконалено:

структуру управління підприємствами міського електричного транспорту з метою врегулювання процесу адаптації підприємств до змін у зовнішньому й внутрішньому середовищі, що впливають на умови господарювання;

методику визначення планових обсягів перевезення пасажирів міським транспортом по категоріях населення.

Практичне значення одержаних результатів полягає в тому, що вони дозволяють комплексно використовувати сучасні форми й методи забезпечення організаційно-економічної стійкості підприємств міського електричного транспорту в умовах ринкового реформування економіки. Реалізація наведених у роботі методичних та практичних рекомендацій дозволить підприємствам міського електричного транспорту підвищити ефективність своєї діяльності.

Результати досліджень були схвалені й прийняті до застосування у практичній діяльності Харківського комунального підприємства "Міськелектротранс" (акт впровадження від 18.02. 2003 р.).

Особистий внесок здобувача.

Положення, які викладені в дисертації і виносяться на захист, розроблені автором особисто. Наукові ідеї й розробки, що належать співавторам опублікованих робіт, у дисертації не використовуються. Висновки й положення дисертації мають повністю самостійний характер.

Апробація результатів дисертації. Основні результати проведених досліджень доповідалися і були схвалені на науково-практичних конференціях "Стратегія розвитку України до 2010 року" (м. Харків, 2000 р.), "Сучасні проблеми розвитку виробництва" (м. Харків, 2000 р.), "Актуальні проблеми і перспективи розвитку фінансово-кредитної системи України" (м. Харків, 2001 р.), "Сталий розвиток міст" (м. Харків, 2002 р.).

Публікації. За результатами досліджень опубліковано 10 наукових статей у фахових виданнях і 5 тез доповідей на науково-практичних конференціях загальним обсягом 2,3 умовн.-друк. аркушів, з яких авторський внесок становить 2,1 умовн.-друк. аркушів.

Структура і обсяг роботи. Дисертація складається зі вступу, трьох розділів, висновків, списку використаних джерел і додатків. Основний текст роботи займає 175 сторінок машинописного тексту, 31 рисунків, 18 таблиць. Список використаних джерел містить 189 назв. Робота включає 20 додатків.

ОСНОВНий зміст РОБОТИ

У вступі обгрунтовано актуальність теми дисертації, сформульовані мета і завдання, предмет та об’єкт дослідження, викладено наукову новизну й практичне значення отриманих результатів.

У першому розділі – „Теоретичні аспекти формування ефективного механізму управління підриємствами житлово-комунального господарства в сучасних умовах” дана соціально-економічна оцінка стану розвитку підприємств житлово-комунального господарства з огляду на їх місце та значення у системі народногосподарського комплексу країни; визначено суть, завдання та особливості організаційно-економічної стійкості підприємств житлово-комунального господарства і міського електротранспорту; системати- зовано основні фактори зовнішнього й внутрішнього середовища, які вплива- ють на рівень стійкості підприємств електротранспорту; розглянуто основні завдання раціонального використання матеріальних ресурсів на цих підприємствах.

У дисертації визначено, що існує нагальна необхідність реформування житлово-комунального господарства, оскільки діюча система управління та економічний механізм функціонування галузі зайшли в суперечність з економічною реформою, що проводиться в країні. Ця галузь на сьогодні є однією з найбільш економічно "занедбаних", що певним чином позначається на розвитку інших галузей народного господарства, оскільки всі вони є споживачами комуальних послуг. Виявлено основні причини відставання в темпах економічних перетворень у цій галузі. Зокрема, вони викликані пануванням державної власності, високою централізацією управління навіть у тих випадках, коли це не було обумовлено технологічно; штучною монополізацією ринків. Одним із чинників, що стримують розвиток галузі, є неефективна тарифна політика. Фінансове положення підприємств житлово-комунального господарства на сьогодні залишається незадовільним і обумовлюється, насамперед, постійно зростаючою заборгованістю з оплати послуг з боку підприємств, бюджетних установ і населення. Ситуацію погіршує наявність великої кількості пільг, передбачених законодавством для окремих категорій населення, заборгованість бюджетів різних рівнів із відшкодування субсидій по наданих комунальних послугах. Галузь займає передостаннє місце за інвестиційною привабливістю.

Ефективність управління залежить від якості інструментів, що використовуються при розробці й реалізації відповідних стратегій підприємства, планів або програм. Застосування недосконалих управлінських важелів приводить до низької результативності всього комплексу управління. Слід зазначити, що житлово-комунальне господарство характеризується відсутністю загальнотеоретичного базису побудови подібних інструментів, а звідси існує необхідність формування принципів та методології механізму реалізації стратегії стійкого розвитку підприємств галузі. У дисертації сформульовано головні принципи механізму управління стійкістю підприємств, детально розкрито основні положення такого механізму для підприємств міського електричного транспорту.

На основі проведених досліджень зроблено висновок, що під усталеною роботою підприємств галузі житлово-комунального господарства слід розуміти таку організацію господарської діяльності, яка дозволяє забезпечувати стабільні техніко-економічні показники й ефективно адаптуватися до змін зовнішнього і внутрішнього середовища. Однак з огляду на велике соціальне значення послуг підприємств міського електротранспорту, стан усталеної роботи таких підприємств обов'язково має визначатися високим рівнем комфортності та якістю наданих послуг.

Грунтуючись на аналізі сучасного стану житлово-комунального господарства, зазначимо, що на сьогоднішньому етапі розвитку галузі до найбільш істотних складових загальної стійкості підприємств міського електричного транспорту треба віднести організаційно-структурну, фінансову і технічну стійкість. Оцінка стійкості підприємства допомагає менеджерам відповідати на запитання, наскільки ефективні структура і механізм управління підприємством, чи правильно підприємство розпоряджається фінансовими ресурсами, яким чином використовує власний і позиковий капітал. При дослідженні проблем управління стійкістю підприємств міського електротранспорту, зроблено висновок, що її необхідно розглядати як виробничо-збутову систему, тобто подавати як єдину організаційно-господарську структуру, діяльність якої включає роботу комунального підприємства, постачальників сировини, матеріалів та споживачів послуг.

Ефективне управління ресурсами підприємства є одним з важливих інструментів забезпечення його стійкості. Оскільки підприємства міського електротранспорту характеризуються високим рівнем споживання електроенергії, то вирішення саме завдань раціонального управління енерго- споживанням дозволить належним чином забезпечити його стійку роботу.

У другому розділі – „Функціонування підприємств міського електротранспорту в умовах формування соціально-ринкової економіки”- виконано аналіз і дано оцінку процесу адаптації підприємств міського електротранспорту до нових умов господарювання, визначено інструментарій державного регулювання транспортним комплексом міста, обгрунтовано методику взаємозв'язку організаційно-економічної стійкості підприємств міського електротранспорту з факторами, що її формують.

Одним з найважливіших напрямів становлення ефективного механізму управління стійкістю підприємств міського електричного транспорту є різнобічний аналіз їх стану і темпів розвитку з погляду економічного, технічного, соціального ефектів функціонування. У роботі досліджено причини кризового стану громадського пасажирського транспорту України на етапі ринкових реформ. Ефективність господарської і фінансової діяльності підприємств міського електричного транспорту розглянуто на прикладі ХДКП "Міськелектротранс". Для проведення аналізу розроблено систему показників оцінки виробничо-економічної діяльності підприємств міського транспорту. Усі показники згруповано у дві підсистеми: економічні й соціальні. Виходячи з великого громадського значення роботи міського транспорту, якісні показники віднесено до соціальних. Якість обслуговування характеризують такі показники: час, що затрачується на пересування пасажирів; регулярність руху; місткість транспортного засобу; безпека руху; комфортність поїздки пасажирів. Економічні показники характеризують основні результати діяльності підприємства.

Визначено, що підприємства міського електротранспорту є збитковими. Однак відсутність достатнього рівня фінансових ресурсів для забезпечення їх беззбиткової діяльності – не причина, а тільки наслідок того організаційно-правового стану, в якому вони перебувають. Йдеться насамперед, про невідповідність системи управління галуззю, підприємствами тим новим економічним відносинам, що формуються в Україні. Так аналіз транспортного забезпечення міст України свідчить про те, що міські пасажироперевезення стали сприятливою сферою для підприємництва. Однак підприємства міського електротранспорту працюють не в рівних конкурентних умовах з іншими перевізниками, оскільки на ринку транспортних послуг не створені умови для вільної конкуренції, відсутні однакові правила роботи для всіх учасників цього ринку. Перевізники (крім підприємств міського електротранспорту) можуть самі регулювати тарифи, працювати лише в години пікових навантажень і на найбільш пасажиромістких маршрутах. До того ж такі перевізники обмежують перевезення пільгових пасажирів.

З метою державного регулювання цього конкурентного ринку пропонується замість адміністративних методів застосовувати нові ринкові методи управління транспортними перевезеннями. З цією метою в роботі розкриваються методологічні основи дослідження конкурентного середовища на ринку житлово-комунальних і транспортних послуг. Ключовим моментом при визначенні ступеня концентрації транспортних послуг є кількісна оцінка стану конкурентного середовища. Обгрунтовано, що серед існуючих методів оцінки найбільш прийнятним для оцінки конкурентного середовища житлово-комунальних і транспортних послуг є метод з використанням індексу Герфіндаля - Гершмана:

(1)

де x,ij - частка i- го суб'єкта господарювання в наданні послуг j-го виду на ринку даної послуги,%;

n - загальне число суб'єктів, які хазяйнують на відповідному ринку;

кi - розмірність деталізованої номенклатури робіт (послуг) для i-го суб'єкта господарювання.

Більшість науковців визнають стратегічно обгрунтованим і доцільним для промисловості України так зване ендогенне економічне зростання, що опирається на внутрішні фактори розвитку. У той же час для житлово-комунального господарства більш прийнятним є екзогенне зростання, тобто без певної державної підтримки галузь, яка отримала у спадщину одну з найбільш відсталих економік і самостійно не зможе досягти необхідного рівня розвитку. На основі проведених досліджень визначено систему державного інструментарія стимулювання розвитку міського транспорту, що включає методи прямого активного впливу й методи непрямого стимулювання (рис.1).

Рис.1. Державне стимулювання розвитку транспортного комплексу

Стійке положення підприємства є наслідком ефективного управління всією сукупністю виробничо-економічних чинників, що визначають результати його діяльності. Запрогнозований рівень сталої роботи підприємства міського електричного транспорту має забезпечуватися, з одного боку, розміром необхідних прибутків, а з другого - відповідними техніко-економічними заходами, реалізація яких має створити оптимальні умови для функціонування всього процесу надання транспортних послуг і забезпечити виконання запланованих економічних показників, наведених в наступному вигляді:

(2)

де Rij – витрати ресурсів j-го найменування на 1 км пробігу рухомого складу, приведеного за місткістю при здійсненні процесу перевезення пасажирів на і – му проміжку часу;

Ді – доход на 1 км пробігу рухомого складу, приведеного за місткістю, що отримані від перевезення пасажирів на і-му проміжку часу;

Qij – технічні й організаційно-економічні заходи (управлінські дії) j-го найменування, реалізовані на і-му проміжку часу;

Ui – прибуток від господарської діяльності по перевезенню пасажирів на і-му проміжку часу.

Для досягнення стійкого положення вся робота підприємства має бути спрямована на максимізацію прибутків від перевезення пасажирів (max Ді) і мінімізацію витрат (min Rij), потрібних для здійснення перевезень. З метою виявлення факторів, що впливають як на доходи, так і на собівартість перевезення пасажирів, у роботі проведено факторний аналіз доходів і витрат ХДКП „Міськелектротранс” на 1 маш-км (ваг-км) пробігу рухомого складу, приведеного за місткістю. Визначені у процесі аналізу фактори були використані для побудови регресійних моделей, що мають наступний вигляд:

Діт = 0.762+0.0398F1-0.09974F2;

Дітр = 0.75-0.088F1+0.05F2;

Rjіт = 1.87+0.11Z1+0.05Z2;

Rjiтр = 1.4+0.085Z1+0.03Z2

де Дiт – доход на 1 вагоно–км пробігу трамвая, приведеного за місткістю;

Дiтр - доход на 1 машино–км пробігу тролейбуса, приведеного за місткістю;

Rjiт – витрати на 1 вагоно –км пробігу трамвая, приведеного за місткістю;

Rjiтр - витрати на 1 машино - км пробігу тролейбуса, приведеного за місткістю;

F1- якісні зміни в структурі використання парку вагонів (техніко- експлуатаційні чинники: випуск вагонів на лінію; коефіцієнт використання рухомого складу; пробіг, ваг (маш)-км);

F2- рівень організаційно-технічних заходів: середньоексплуатаційна швид- кість; середня наповнюваність рухомого складу, чол.; пробіг, ваг(маш)-км;

Z1 – рівень використання умовно – змінних витрат;

Z2 – рівень використання накладних витрат.

Побудова математичних моделей взаємозв'язку організаційно-економічної стійкості виробничо-збутової системи з чинниками, що її формують, забезпечує перехід до постановки і вирішення завдань прогнозування необхідних прибутків і витрат.

У третьому розділі роботи - „Розробка ефективного механізму забезпечення організаційно-економічної стійкості роботи підприємств міського електротранспорту” – розглянуто аспекти практичного застосуван- ня наукових розробок, що містяться у попередніх розділах дисертаційного дослідження. Зокрема, розглянуто концептуальні основи формування транспортної політики міста, запропоновано нову структуру управління підприєм- ствами міського електричного транспорту, дано рекомендації щодо організаційно-фінансового механізму розвитку міського електричного транспорту; розроблено механізм управління енергозбереженням на транспорті.

Зміна соціально-політичної та економічної ситуації в країні й процесів, що відбуваються у внутрішньому середовищі об'єкта управління, потребують постійного перегляду завдань щодо підтримки його сталої роботи та адаптування до нових умов господарювання. Без широкого використання апарату моделювання процесів управління, аналізу альтернативних варіантів рішень неможливо врахувати всі чинники, що визначають ефективність управління підприємством. Для реалізації цього завдання у структурі підприємства пропонується створити спеціалізований підрозділ - службу управління організаційно-економічною стійкістю (рис.2).

Рис.2. Структура організації служби управління організаційно-

економічною стійкістю підприємства

Дії підрозділу полягатимуть в ранньому виявленні несподіваних змін як у внутрішньому середовищі, так і поза підприємством, і швидкому реагуванні на них, що може бути досягнуте шляхом пошуку оптимальної взаємодії системи управління сталістю виробничо-збутової системи з цільовими підсистемами управління.

Вважаємо, що науково обґрунтоване прогнозування рівня основних техніко-економічних показників, що постійно змінюються під впливом певних внутрішніх і зовнішніх факторів, є одним з найважливіших завдань забезпечення усталеної роботи підприємства міського електротранспорту. Застосування прогнозуючих моделей розрахунку величин окремих показників може стати важливим інструментом для оперативного управління стійкістю підприємства, оптимізації виробничих процесів при різноманітних змінах в умовах реалізації планів господарювання, визначення надійності виконання запланованих завдань при відхиленні окремих чинників від запланованих.

У роботі розроблені й запропоновані для практичного використання прогнозні динамічні моделі розрахунку розміру прибутку Д(t) і витрат R(t), що мають такий вигляд:

для тролейбуса:

Д(t)тр = 0,469017 + 0,0118548 t + 0,000140694 t2;

R(t)тр = 0,989739 + 0,014621t + 0,000326532 t2 ,

для трамвая:

Д(t)т = 0,531045 +0,00513321 t + 0,00030135 t2 ;

R(t)т = 1,43346 + 0,00571386 t + 0,000738611 t2 ,

де t – фактор часу.

В основу перспектив розвитку громадського транспорту регіону має бути покладена нова транспортна модель, що складатиметься з інтегрованої моделі стратегічного розвитку транспортного комплексу регіону й сукупності оперативних моделей, однією з яких є модель розвитку міського електричного транспорту. Розробка транспортної моделі дозволить транспорту міста розвиватися комплексно, його удосконалення та модернізація здійснюватимуться на основі єдиної транспортної політики, якість роботи контролюватиметься. Для фінан- сування завдань транспортної моделі вважається за можливе створити цільовий територіальний Фонд підтримки і розвитку громадського транспорту (рис.3).

Обґрунтовано доцільність створення муніципальних підприємств громадського транспорту, основним завданням яких має стати управління транспортним комплексом міста, розробка транспортних маршрутів та розподіл їх на конкурсній основі між перевізниками, фінансування регіонального міського громадського транспорту, стимулювання високої якості обслуговування і забезпечення діючого контролю за цільовим використанням коштів Фонду підтримки і розвитку громадського транспорту. Діяльність муніципальних підприємств має здійснюватися на контрактній основі з адміністрацією міста, з транспортними підприємствами та окремими власни- ками транспортних засобів, які мають ліцензії на обслуговування пасажирів.

Найважливішою складовою функціонування соціальної сфери є державне соціальне нормування, що забезпечує правову регламентацію соціального розвитку з використанням найбільш значущих соціальних нормативів. Розроблена Концепція Мінімального соціально-транспортного стандарту міста (МСТС). На відміну від галузевих індикаторів розвитку транспорту, зокрема таких як обсяг перевезених пасажирів, середня дальність поїздки, коефіцієнт випуску рухомого складу на лінію, собівартість перевезень, що характеризують роботу самого міського транспорту, МСТС – це транспортні індикатори стійкого розвитку регіону, що характеризують нормальні транспортні умови життєдіяльності і господарювання в місті і є результатом роботи міського транспортного комплексу. У дисертації, шляхом експертних оцінок, зіставлення численних модельних ситуацій та виконання розрахунків встановлено можливий діапазон значень цільових показників – орієнтирів, що складають систему Мінімального соціально-транспортного стандарту міста (табл.1).

Таблиця 1

Діапазони значень показників - орієнтирів

Показники-орієнтири | Діапазони значень

1.Транспортна рухомість населення із соціально-культурними цілями, поїздок на 1 мешканця на рік |

100 ? Ст1? 350

2.Співвідношення між громадським і індивідуальним видами транспорту, % |

80:20? Ст2? 20:80

3. Рівень транспортної доступності, % | 80? Ст3? 100

4. Рівень транспортної дискримінації населення, % | 0? Ст4? 35

5. Рівень комфортності перевезень, пас./ кв.м. | 3? Ст5? 9

6. Питома вага втраченого вільного часу (на 1 людину в день), год. |

0,1? Ст6? 1,5

7.Питома вага міського громадського транспорту в загальному забрудненні навколишнього середовища | 10? Ст71? 80

5? Ст72? 30

8. Рівень розвитку мускульних видів транспорту, % | 0? Ст8? 45

9. Рівень ДТП з вини міського громадського транспорту:

число смертельних поранень на 10 чоловік

число смертельних поранень на 10 транспортних засобів |

1? Ст91? 3

1? Ст92? 4

10.Співвідношення витрат на транспортну інфраструктуру і рухомий склад, % | 80:20?Ст10? 60:40

11.Пасажиромісткість економіки, пас-км. / 1USD ВРП | Ст11 ? 2.58

Для розрахунку показника-орієнтира "Пасажиромісткість економіки" удосконалена методика визначення кількості перевезених пасажирів міським громадським транспортом з урахуванням планованого пробігу рухомого складу. Запровадження цієї методики дозволить визначати кількість пільгового контингенту, перевезеного певним видом міського транспорту, що, в свою чергу, дасть можливість більш об'єктивно визначати розмір компенсаторів транспортним організаціям за надані послуги пільговим категоріям громадян.

Міський пасажирський транспорт зараховується до найбільш енергоєм- них галузей народного господарства. На разі, розробка і впровадження заходів щодо зниження енергоємності є одним з основних завдань сталої роботи підприємств міського електротранспорту. У роботі визначені основні напрямки удосконалення системи електропостачання електротранспорту. З метою управ- ління енергоємністю тролейбусних і трамвайних пасажироперевезень розроб- лені багатофакторні кореляційно-регресійні економіко-математичні моделі:

Ет = 21,5 - 1,12Fт1;

Етр = 26,35 + 2,98Fтр1 + 2,34Fтр3,

де Ет - енергоємність трамвая;

Етр - енергоємність тролейбуса;

Fт1 - розмір транспортного ресурсу;

Fтр1 - період експлуатації (час) транспортних засобів;

Fтр3 - розмір транспортного ресурсу.

Побудову адаптованих економіко-статистичних моделей просторового типу здійснено на основі динамізації параметрів регресійного рівняння шляхом використання в моделі чинника часу, що враховує зміни в потребі електроенергії. Опис тенденцій зміни параметрів моделі споживання електроенергії на 1 тоно-бруто кілометр пробігу за допомогою рівняння поліному дозволив перейти від статистичної до динамічної форми моделі:

для трамвая: Ет* = 13,5952+0,429086t ;

для тролейбуса: Етр* = 13,3849 + 1,06932 t - 0,0151501t2 ,

де t - чинник часу .

Практичне використання запропонованих моделей дозволить раціоналізувати бюджетне фінансування витрат міського електротранспорту.

Аналіз роботи підприємств міського електричного транспорту свідчить про несвоєчасне погашення заборгованості за спожиту електроенергію, що призводить до практики періодичних відключень певних ділянок транспортної мережі від енергопостачання. Це, в свою чергу, обумовлює змушені простої рухомого складу. У роботі запропонована методика розрахунку розміру еконо- мічних збитків від простоїв транспорту в зв'язку з відключенням електроенергії.

Запропоновані в дисертаційній роботі заходи щодо забезпечення ефективного енергоспоживання впроваджені на Харківському міському комунальному підприємстві "Міськелектротранс" у вигляді методик, що підтвердило їх високу ефективність і показало доцільність використання на підприємствах міського електричного транспорту.

ВИСНОВКИ

На основі проведених досліджень зроблені наступні висновки і пропозиції:

1. У житлово-комунальному господарстві у порівнянні з іншими галузями економіки України найбільш повільними темпами здійснюється економічна реформа. Шляхом узагальнення базових ознак, структурних особливостей підприємств житлово-комунального господарства встановлені основні етапи трансформації економічного механізму їх функціонування в умовах становлення ринкових відносин.

2.Визначено поняття “усталена робота підприємств житлово-комуналь- ного господарства”, що розкриває особливості функціонування таких підприєм- ств при вирішенні основного завдання – забезпечення населення якісними соці- альними послугами та створення комфортних умов життєдіяльності в регіоні.

3. На рівень організаційно-економічної стійкості підприємств міського електричного транспорту найбільш істотно впливають фактори зовнішнього середовища. Нестабільне фінансове становище підприємств є наслідком організаційно-правового стану, в якому перебувають підприємства житлово-комунального господарства. Насамперед, це невідповідність системи управління галуззю та підприємствами новим економічним відносинам, що формуються; обмеження прав підприємств на встановлення тарифів на проїзд, наявність численних пільг, низький рівень бюджетного фінансування, невиконання державою своїх зобов'язань з технічного відновлення галузі.

4. Аналіз сучасного стану й розвитку міського громадського транспорту з погляду економічного, технічного, соціального аспектів його функціонування показує, що без цільової державної фінансової допомоги галузі ефективна робота міського електротранспорту на умовах повної самоокупності найближчим часом неможлива. Визначено і систематизовано інструментарій державної підтримки транспортного комплексу регіону, що передбачає застосування нових підходів до регулювання конкурентного ринку транспортних послуг.

5. Теоретично обгрунтовані шляхи визначення рівня конкурентного середовища в житлово-комунальному господарстві, виконана кількісна оцінка ринку транспортних послуг.

6. Від ефективного управління всією сукупністю виробничо-економічних факторів, що визначають результати діяльності підприємств міського електротранспорту, залежить його стійке положення. Побудова моделей взаємозв'язку організаційно-економічної стійкості виробничо-збутової системи з факторами, що її формують, дозволяє прогнозувати ступінь впливу того чи іншого фактора на основні показники діяльності підприємства й приймати відповідні правильні рішення щодо управління підприємством.

7. Нестабільність середовища господарювання потребує від підприємства міського електротранспорту постійної уваги до змін ринкового оточення та пристосування своїх планів та прогнозів до нових умов. Для врегулювання процесів адаптації підприємства до таких змін запропонована й обгрунтована необхідність створення служби управління организаційно-економічною стійкістю підприємства.

8. В основу перспектив розвитку громадського транспорту регіону має бути покладена нова транспортна модель, що складається з інтегрованої моделі стратегічного розвитку всього транспортного комплексу регіону й сукупності оперативних моделей, однією з яких є модель розвитку електротранспорту.

9. Для розвитку міського громадського пасажирського транспорту і консолідації коштів для його фінансування вважається можливим створення цільового територіального Фонду підтримки і розвитку громадського транспор-

ту. Для його наповнення, поряд з існуючими джерелами фінансування громад-

ського транспорту, пропонується використовувати нові джерела фінансування.

10. Обґрунтовано доцільність створення муніципальних підприємств гро- мадського транспорту з правом повного господарського ведення. Основними завданнями такого підприємства є управління транспортним комплексом регіону, розробка транспортних маршрутів і їх розподіл на конкурсній основі між перевізниками, фінансування міського громадського транспорту, стимулювання високої якості обслуговування і забезпечення діючого контролю за цільовою витратою коштів.

11.Запропонована до впровадження Концепція Мінімального соціального транспортного стандарту міста, що включає сукупність цільових показників (нормативів) кінцевого споживання транспортних послуг, яка гарантує необхідний рівень забезпечення населення міста якісними послугами.

12. Міський пасажирський транспорт є однією з найбільш енергоємних підгалузей житлово-комунального господарства. З метою управління енергоємністю тролейбусних і трамвайних пасажироперевезень розроблені економіко-математичні моделі енергоємності трамвая і тролейбуса. Практичне використання запропонованих моделей дозволить раціоналізувати бюджетне фінансування витрат міського електротранспорту.

СПИСОК ОПУБЛІКОВАНИХ РОБІТ За ТЕМою ДИСЕРТАЦІЇ

1.

2.

3.

Обгрунтовано комплекс заходів щодо ефективного соціально-економічного розвитку регіонів.

4.

5.

6.

7.

8.

9.

10.

11.

12.

13.

Запропонована методика розрахунку показника – орієнтира "Пасажироміст- кість економіки" Мінімального соціально-транспортного стандарту міста.

14.

15.

Анотація

Димченко В.В. Соціально орієнтоване управління організаційно-економічною стійкістю підприємств міського електричного транспорту в умовах формування ринкових відносин. – Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата економічних наук за спеціальністю 08.10.01 – розміщення продуктивних сил і регіональна економіка – Харківська державна академія міського господарства, Харків, 2003.

Дисертація присвячена теоретичному обгрунтуванню і методичному забезпеченню соціально орієнтованого управління організаційно-економічною стійкістю підприємств міського електричного транспорту. Визначено суть, завдання та особливості організаційно-економічної стійкості підприємств міського електротранспорту. Систематизовано основні фактори зовнішнього й внутрішнього середовища, що впливають на рівень стійкості підприємств електротранспорту. Запропоновані модель стратегічного розвитку транспортного комплексу регіону і Концепція Мінімального соціального транспортного стандарту міста. Побудовані моделі взаємозв'язку організаційно економічної стійкості виробничо-збутової системи з факторами, що її формують, що дозволить прогнозувати ступінь впливу того чи іншого фактора на основні показники діяльності підприємства і приймати відповідні рішення щодо управління ними. З метою раціоналізації бюджетного фінансування пропо- нується використовувати розроблені моделі енергоємності пасажироперевезень електротранспортом в прогнозно-аналітичних розрахунках по визначенню загальної вартості витрат електроенергії, необхідної для надання транспортної послуги.

Ключові слова: усталеність, внутрішнє середовище, зовнішнє оточення, житлово-комунальне господарство, міський електричний транспорт, усталений розвиток, соціальний стандарт, енергозбереження.

АННОТАЦИЯ

Дымченко В.В. Социально ориентированное управление организационно-экономической устойчивостью предприятий городского электрического транспорта в условиях формирования риночных отношений. – Рукопись.

Диссертация на соискание ученой степени кандидата экономических наук по специальности 08.10.01 – размещение производительных сил и региональная экономика. – Харьковская государственная академия городского хозяйства, Харьков, 2003.

Диссертация посвящена теоретическому обоснованию и методическому обеспечению социально ориентированного управления организационно-экономической устойчивостью предприятий городского электрического транспорта. В работе дана социально-экономическая оценка состояния развития предприятий жилищно-коммунального хозяйства, исходя из их роли и значения в народнохозяйственном комплексе страны. Определены содержание, задачи и особенности организационно-экономической устойчивости работы предприятий городского электрического транспорта. Для разработки теоретической базы концепции оценки и управления их организационно-экономической устойчивостью, предлагается рассматривать предприятие как единую организационно-хозяйственную структуру, состоящую из коммунального предприятия, поставщиков сырья, материалов и комплектующих изделий, потребителей услуг. Представленная система наце- лена на создание единой структуры управления производственной и финансовой деятельностью предприятия. Анализ современного состояния и развития городского общественного транспорта с точки зрения экономи- ческого, технического, социального эффектов его функционирования, позволил сформулировать систему показателей оценки состояния адаптации этих предприятий к новым рыночным условиям хозяйствования. Систематизирова- ны основные факторы внешней и внутренней среды, которые влияют на устойчивость работы предприятий городского электротранспорта. Современ- ный инструментарий государственного регулирования развития транспортного комплекса региона предполагает использование новых подходов к регулиро- ванию конкурентного рынка транспортных услуг, бюджетной поддержке предприятий, использованию системы налоговых и инвестиционных льгот, разработке эффективной тарифной политики. В работе систематизированы методы государственного стимулирования развития транспортного комплекса.

Для эффективного управления транспортным комплексом региона обоснована необходимость определения уровня влияния конкурентной среды на финансово-экономическое состояние отдельных отраслей жилищно-коммунального хозяйства. Для оценки рынка транспортных услуг предлагается применять метод измерения концентрации рынка при помощи индекса Герфиндаля-Гершмана.

Для урегулирования процессов адаптации предприятий городского электротранспорта к новым, постоянно изменяющимся условиям хозяйствования, предложена и обоснована необходимость создания службы управления организационно-экономической устойчивостью предприятия. Разработаны модели взаимосвязи организационно-экономической устойчивости производственно-сбытовой системы с факторами ее формирующими, что позволяет прогнозировать степень влияния того или иного фактора на основные показатели деятельности предприятия и принимать соответствующие правильные решения для управления им.

В работе предложена транспортная модель стратегического развития транспортного комплекса региона. Для развития городского общественного пассажирского транспорта и консолидации средств для его финансирования, считается возможным создание целевого территориального Фонда поддержки и развития общественного транспорта. Для его наполненния, наряду с существующими источниками финансирования городского общественного транспорта, предлагается использовать совершенно новые источники финансирования. Его задачами являются управление транспортным комплексом региона. Обоснована целесообразность создания муниципальных предприятий общественного транспорта с правом полного хозяйственного ведения. Определен набор показателей конечного качественного потребления транспортных услуг, соответствующих установленному для этого региона Минимальному социально- транспортному стандарту.

Проведена экономическая оценка факторов, влияющих на энергоемкость транспортных услуг и определены наиболее значимые среди них. Теоретически обоснованы основные задачи обеспечения эффективности энергопотребления на городском электрическом транспорте. С целью рационализации бюджетного финансирования предлагается использовать разработанные модели энергоемкости пассажироперевозок городским электротранспортом в прогнозно-аналитических расчетах по определению общей стоимости расхода электроэнергии, необходимой для оказания транспортной услуги.

Ключевые слова: устойчивость, внутренняя среда, внешнее окружение, жилищно-коммунальное хозяйство, городской электрический транспорт, устойчивое развитие, социальный стандарт, энергосбережение.

SUMMARY

Dymchenko V.V. Socially-oriented management of organizational-economic stability of urban electrical transport enterprises under condition of the market economy formation. – Manuscript.

Dissertation for the degree of Candidate of Economic Science, speciality 08.10.01 – Placing of Productive Forces and Regional Economy, Kharkov State Academy of Municipal Economy, Kharkov, 2003.

Processes and issues concerned with organizational-economic stability of urban electrical transport enterprises under condition of market economy have been analyzed.

The generalized block diagram showing municipal enterprises interrelations with all subjects of market infrastructure from the management of stability position is developed. For efficiency increasing of social protection regulation in the system of urban passenger transport, the Conception of the Municipal social-transport standard of city is offers. It reflects connections