КИЇВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ ЛІНГВІСТИЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ
КИЇВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ ЛІНГВІСТИЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ
КОЦЮК Леся Миколаївна
УДК 811.111’373+811.11’367.624
СИСТЕМНІ ТА ФУНКЦІОНАЛЬНІ ХАРАКТЕРИСТИКИ АНГЛІЙСЬКИХ ПРИСЛІВНИКІВ МІСЦЯ ТА НАПРЯМКУ
Спеціальність 10.02.04 – германські мови
АВТОРЕФЕРАТ
дисертації на здобуття наукового ступеня
кандидата філологічних наук
Київ – 2003
Дисертацією є рукопис.
Робота виконана на кафедрі практики англійської мови Волинського державного університету імені Лесі Українки, Міністерства освіти і науки України
Науковий керівник кандидат філологічних наук, професор,
Гороть Євгенія Іванівна,
Волинський державний університет імені Лесі Українки, кафедра практики англійської мови, завідувач кафедри
Офіційні опоненти: доктор філологічних наук, професор,
Перебийніс Валентина Ісидорівна,
Київський національний лінгвістичний університет,
кафедра англійської філології, професор
кандидат філологічних наук, доцент,
Кокоза Тетяна Дмитрівна,
Горлівський педагогічний інститут іноземних мов,
кафедра граматики та практики мовлення, доцент
Провідна установа Чернівецький національний університет імені Юрія Федьковича, кафедра германського, загального та порівняльного мовознавства, Міністерство освіти і науки України, м. Чернівці
Захист відбудеться 20.03.2003 р. о _10__ годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 26.054.02 Київського національного лінгвістичного університету (03680 МСП, Київ-5, вул. Велика Васильківська, 73).
З дисертацією можна ознайомитись у науковій бібліотеці Київського національного лінгвістичного університету (вул. Велика Васильківська, 73).
Автореферат розісланий 19.02. 2003 р.
Вчений секретар
спеціалізованої вченої ради Калита А.А.
ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ
У сучасній лінгвістиці спостерігається значний інтерес до дослідження мовних одиниць, їх семантики, структури та функцій з позицій системного підходу (Г.А.Уфімцева, Д.М.Шмельов, С.М.Смірнов, З.М.Вердієва, Т.О.Романова та ін.). Застосування формальних методів дослідження, зокрема експериментальних та статистичних, уже спростували повторюване багатьма лінгвістами положення про те, що явища семантики є фактами, що не піддаються вивченню. Перед семасіологічною наукою відкрилися нові перспективи, насамперед, у зв’язку з проблемою дослідження системності лексичних явищ та застосування функціонального підходу до вивчення мови. Функціональний підхід набуває широкого вжитку при аналізі як номінативних, так і комунікативних одиниць (В.Г.Гак, Т.О.Мізін, А.Е.Левицький, О.В.Василенко, О.М.Торосян, G.Lock).
Як засвідчують численні праці О.В.Бондарка, Х.Бринкмана, О.В.Гулиги й Є.Й.Шендельс, Фр.Деінса, С.Д.Кацнельсона та інших вчених, необхідним попереднім етапом для вивчення лексичного складу мови, особливостей його системної організації й закономірностей, за якими він функціонує у мовленні, є аналіз різних лексико-семантичних угруповань – лексико-семантичних груп (ЛСГ), семантичних полів, синонімічних рядів тощо.
Дана дисертація присвячена дослідженню прислівників місця та напрямку у сучасній англійській мові. Вивченню одиниць з просторовою семантикою присвячено багато праць вітчизняних і зарубіжних лінгвістів: деякі з них намагаються охарактеризувати всі мовні засоби з просторовою семантикою (М.В.Бадхен, Д.Ф.Білоусова, О.С.Кочедиков), інші зупиняються на окремих групах, наприклад, субкатегорії відношення до кінцевої точки руху (Е.Sapir), позначення скерованого руху (О.І.Смирницький), групи засобів на передачу обмеженого простору (Л.Я.Цвєт), вираження просторового дейксису засобами англійської мови (Л.М.Борисова, Л.О.Філатова, В.С.Подчасова). Чимало дослідників намагалися визначити роль кожної частини мови в передачі просторових відносин (Н.Г.Сивохінa). Не розробленими залишаються принципи організації просторової лексики та особливості її функціонування у сучасній англійській мові. Подальшого удосконалення потребують також методи її дослідження.
Актуальність обраної теми визначається загальною спрямованістю сучасних лінгвістичних праць на окреслення мовних засобів, об'єднаних спільними функціями, на систематизацію лексики, в тому числі англійської, на виявлення принципів організації різних груп лексики та особливостей їх функціонування в різностильових текстах, яке охоплює вживаність (частоту), граматичну та лексичну сполучуваність мовних явищ. Вирішення цих питань сприятиме комплексному вивченню системних та функціональних ознак одиниць, що досліджуються.
Зв’язок роботи з науковими темами. Дисертація виконана в межах наукової теми “Системні та функціональні характеристики мовних одиниць фонетичної, граматичної та лексичної систем сучасної англійської мови”, що розробляється кафедрою практики англійської мови Волинського державного університету імені Лесі Українки (тема затверджена радою ВДУ, протокол № 9 від 21 травня 1998 року).
Мета роботи – встановити семантичну структуру англійських прислівників на позначення місця та напрямку, визначити оцінку носіями мови різниці між лексико-семантичними варіантами прислівників, а також розкрити особливості функціонування прислівників в англомовних текстах художньої та наукової прози.
Огляд стану проблеми, виконаний у межах проведеного дослі-дження, показав, що для досягнення мети необхідно вирішити такі конкретні завдання:
· встановити семантичну структуру аналізованих прислівників та їх компонентний склад;
· з’ясувати сприйняття носіями англійської мови різниці між значеннями прислівників місця та напрямку;
· виявити частоту і поширеність досліджуваних прислівників та їх лексико-семантичних варіантів у текстах англомовної художньої та наукової прози;
· визначити й обґрунтувати граматичні зв’язки прислівників, охоплених загальною семантичною ознакою статичних і динамічних просторових відношень, а також кожного з їх лексико-семантичних варіантів у текстах англомовної художньої та наукової прози;
· розкрити лексичну сполучуваність англійських прислівників місця та напрямку у межах найуживаніших моделей: встановити наявність/відсутність залежності лексичної сполучуваності від семантики прислівників і від семантики слів, з якими вони сполучаються;
· показати наявність/відсутність залежності частоти лексико-семантичних груп прислівників, конкретних прислівників, а також їх лексико-семантичних варіантів від текстостильового фактору.
Як робоча гіпотеза висувається припущення про те, система не повністю визначає функціонування одиниць мови; функціонування має свої особливості, які не випливають із самої системи, а обумовлюються, в першу чергу, особливостями побудови тексту.
Об’єктом дослідження є 12 англійських прислівників на позначення місця й напрямку (above, away, back, close, far, forward, here, home, north, outside, straight, there). Відбір лексем, які стали об’єктом дослідження, зумовлений двома критеріями: частотою (за даними “Частотного словника сполучуваності сучасної англійської мови”, укладеного Н.О.Волковою, Р.З.Гінзбург, В.І.Перебийніс та ін., ці прислівники належать до першої тисячі найчастотніших слів сучасної англійської мови) та приналежністю до семантичного поля просторовості (за даними словника-тезауруса Роже). Ці лексеми неодноразово були предметом вивчення лінгвістами-германістами, але їх роль у системі мови ще не достатньо окреслена.
Предметом дослідження є системні та функціональні ознаки прислівників сучасної англійської мови на позначення місця і напрямку.
Теоретичною базою роботи слугували основні положення, які розробляються в лінгвістиці з позиції системного та функціонального підходу, зокрема, висновки про те, що мовні одиниці складають упорядковану єдність взаємопов’язаних елементів (В.В.Виноградов, Л.К.Жукова, В.А.Звегінцев, М.П.Муравицька), і реалізуються в мовленні згідно з певними законами (О.В.Бондарко, О.В.Василенко, Л.Г.Веденіна, В.Г.Гак, О.М.Торосян).
Матеріалом для розкриття системних характеристик англійських прислівників місця та напрямку є чотири тлумачні словники (Collins Cobuild Dictionary, 1997; Oxford Advanced Learner’s Dictionary, 1996; Webster’s New World Dictionary, 1990; Longman Dictionary of English Language and Culture, 1992) та словник-тезаурус Роже; функціональні особливості аналізованих прислівників вивчаються на текстовому матеріалі з 54 творів англійських та американських авторів ХХ століття (дані картотеки “Частотного словника сполучуваності сучасної англійської мови” науково-дослідницької лабораторії статистичної лексикографії Волинського державного університету імені Лесі Українки), що становить 20261 слововживання та 24 наукових праці – 3584 слововживання.
Різноманітні методи лінгвістичного аналізу використовуються на кожному етапі дослідження з певною метою. Огляд стану проблеми базується на теоретичних загальнонаукових та емпірико-теоретичних методах (узагальнення, індукція, дедукція, аналіз, синтез, порівняння, класифікація). Робота з експериментальним матеріалом здійснювалася на основі спеціальних методів: компонентний аналіз скерований на уточнення семантичної структури аналізованих прислівників та дієслів, що з ними сполучаються; психолінгвістичний експеримент – на визначення сприйняття мовцями семантичної структури англійських прислівників місця та напрямку; дистрибутивний аналіз – на вивчення контекстуальних партнерів прислівників, кількісний аналіз та елементи статистичного аналізу (критерій Ст’юдента, рангова кореляція, різниця відносних частот) – на розкриття закономірностей функціонування лексичних одиниць у тексті.
Новизна дисертаційної роботи полягає в тому, що вперше досліджувані прислівники розглядаються з урахуванням дихотомії “мова - мовлення” шляхом використання комплексної методики аналізу мовних одиниць: визначення семантичної структури слова; вивчення зв’язків між її елементами з урахуванням частоти вживання й особливостей сприйняття носіями мови відстані між її лексико-семантичними варіантами; встановлення ізоморфних та відмінних особливостей функціонування прислівників місця та напрямку і їх лексико-семантичних варіантів в англійських текстах художньої та наукової прози.
Теоретичне значення праці полягає в тому, що вона робить певний внесок у подальшу розробку проблеми системності лексичних явищ. Її основні положення сприятимуть подальшому обґрунтуванню теорії системності англійської лексики з просторовою семантикою, розподілу її за класами з урахуванням мовних та мовленнєвих характеристик, функціонального навантаження в різних за стилем текстах. Результати дослідження збагатять відомості про прислівник як частину мови в цілому і як засіб вираження поняття простору зокрема, конкретизують дані про комбінаторні властивості прислівників з урахуванням текстостильового фактору. Використання традиційних та експериментальних методів лінгвістики, а також всебічний статистичний аналіз демонструє можливість комплексного вивчення семантики слова.
Практична цінність роботи вбачається у можливості використання основних положень і результатів дослідження в курсах теоретичної та практичної граматики (розділи “Прислівник”, “Дієслово”), стилістики (“Функціональні стилі”), лексикології англійської мови (“Семантична структура слова”, “Сполучуваність лексичних одиниць”), у лексикографічній практиці при укладанні частотних словників і словників сполучуваності; в науково-дослідній роботі, при написанні навчальних посібників з англійської мови, а також методичних рекомендацій, спрямованих на інтенсифікацію навчального процесу.
Апробацію основних результатів дисертаційного дослідження здійснено на звітних наукових конференціях професорсько-викладацького складу Волинського державного університету імені Лесі Українки (1999 – 2002 рр.) та Національного університету “Острозька академія” (1998 – 2002 рр.); наукових конференціях: 6-й Всеукраїнській конференції TESOL “The Way Forward to English Language and ESP Teaching in the III Millennium” (Київ, 2001 р.); 3-й Міжнародній конференції “Филология и культура” (Тамбов, 2001 р.); ІІ-й Всеукраїнській конференції “Методологічні проблеми перекладу” (Суми, 2001 р.); ІІ-й Міжнародній конференції “Актуальні проблеми металінгвістики” (Черкаси, 2001 р.); 7-й Всеукраїнській конференції TESOL “Exploring EFL Challenges with TESOL Community” (Чернігів, 2002 р.)
Публікації. Результати дисертаційного дослідження висвітлено в шести статтях, опублікованих у наукових фахових виданнях, і матеріалах міжнародної конференції (1 доповідь).
Структура роботи. Дисертація складається зі вступу, чотирьох розділів із висновками до кожного з них, загальних висновків, бібліографії, списку джерел досліджуваного матеріалу, додатків.
У вступі обґрунтовано актуальність дослідження, визначено його об’єкт та предмет, сформульовано робочу гіпотезу та положення, що виносяться на захист, розкрито новизну, теоретичне й практичне значення одержаних результатів.
У першому розділі ?“Системні характеристики прислівників місця та напрямку і їх сприйняття мовцями” - формулюються головні теоретичні положення, на яких базується концептуальний апарат роботи (розглядається філософський аспект поняття “простір”, аналізуються лінгвістичні основи вивчення поняття просторовості), описується відбір матеріалу дослідження, визначається семантична структура англійських прислівників місця й напрямку та простежується, як носії мови оцінюють відстань між елементами цієї структури.
У другому розділі - “Вживаність прислівників місця та напрямку в англомовних текстах художнього і наукового стилів” - досліджується частота англійських прислівників місця й напрямку та їх лексико-семантичних варіантів, визначається характер співвідношення між частотою прислівників і їх семантичною структурою як елемент вивчення функціональних особливостей аналізованих лексичних одиниць.
У третьому розділі – “Синтаксична сполучуваність прислівників місця та напрямку в англомовних текстах художнього та наукового стилів” - встановлюються типи граматичних зв’язків прислівників, що досліджуються, аналізуються частота і поширеність моделей синтаксичної сполучуваності, виявляються ізоморфні та відмінні особливості функціонування англійських прислівників місця й напрямку і їх лексико-семантичних варіантів у досліджуваних різностильових текстах.
У четвертому розділі – “Лексична сполучуваність англійських прислівників місця та напрямку з дієсловом” - продовжується аналіз закономірностей функціонування аналізованих лексичних одиниць, який ставить своєю метою окреслити коло дієслів, з якими сполучаються англійські прислівники місця і напрямку, й класифікувати ці дієслова за семантичними групами, виявити, з якими семантичними групами дієслів сполучається досліджувана лексико-семантична група в цілому і кожен з аналізованих прислівників зокрема; встановити вагу кожної семантичної групи в реалізації лексичної сполучуваності в межах моделі VD, розкрити функціональне навантаження зафіксованих сполучень та описати особливості сполучуваності прислівників і їх лексико-семантичних варіантів.
У висновках підводяться підсумки роботи, окреслюються перспективи подальших досліджень з обраної проблеми.
Обсяг тексту дисертації – 156 сторінок, загальний обсяг роботи – 284 сторінки. Дисертація містить 37 таблиць, 36 рисунків. Бібліографія складає 241 найменування праць вітчизняних і зарубіжних авторів, список використаних джерел досліджуваного матеріалу включає 54 праці художнього стилю та 26 праць наукового стилю.
Додатки обсягом 96 сторінок складаються з 12 частин. Подаються таблиці частоти досліджуваних прислівників та їх лексико-семантичних варіантів; список семантичних груп дієслів, з якими сполучаються англійські прислівники місця й напрямку в моделі VD, та таблиці лексичної сполучуваності прислівників з дієсловами.
ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ
Розділ 1. “Системні характеристики прислівників місця та напрямку і їх сприйняття мовцями”. Простір є формою буття матерії, фундаментальною категорією людської свідомості, яка передає співіснування та взаємодію елементів матеріальних систем. У поняття простору включаються статичні й динамічні просторові відношення. До загальних та специфічних характеристик простору відносяться статичні та динамічні, причому опозиція статики і динаміки заснована на ознаці змінності-незмінності відстані між предметами (про це свідчать роботи В.Д.Аракіна, М.В.Бадхен, І.В.Богданової, Ю.М.Караулова, Дж.Лайонза, В.К. Потьомкіна й О.Л.Симанова та ін.).
Систематизація й вираження назви просторових відносин невід’ємні від мови. Понятійні категорії і значення мовних одиниць складають двосторонню єдність, при якій, як зазначає О.В. Бондарко, понятійні категорії, з одного боку, представляють собою відображення особливостей та відношень реальної дійсності, а з іншого, опираються на мову. Значення мовних одиниць виступають у конкретній мовній оболонці, прив’язані до певних морфологічних, синтаксичних, словотвірних та лексичних засобів або їх конкретних комбінацій у мові. Взаємодія мовних категорій з понятійними передбачає не один, а декілька відповідників мовних засобів одній понятійній категорії через значення, в яких втілюється ця понятійна категорія. Саме тому в мові категорії статичних та динамічних просторових відносин можуть представлятися як окремо, так і в межах одної лексичної одиниці.
У роботі аналізові підлягають прислівники на позначення місця та напрямку: above, away, back, close, far, forward, here, home, north, outside, straight, there. Увага сконцентрована саме на цих прислівниках тому, що за даними картотеки “Частотного словника сполучуваності сучасної англійської мови” вони належать до високочастотних лексичних одиниць і, згідно з словником-тезаурусом Роже, входять у лексико-семантичне поле просторовості.
Для визначення семантичної структури досліджуваних прислівників (Табл. 1) використовується метод компонентного аналізу, з допомогою якого завдяки аналізові словникових тлумачень семантична структура англійських прислівників місця і напрямку описується такими загальними семантичними ознаками: “статичні просторові відношення” та “динамічні просторові відношення”.
У межах загальних семантичних ознак вирізняються лексико-семантичні варіанти аналізованих прислівників: 13 – із загальною семантичною ознакою “статичні просторові відношення”, 14 – “динамічні просторові відношення”,
Таблиця 1
Семантична структура англійських прислівників місця та напрямку
Ознака | Прислівник |
above | away | back | close | fa rdrw30
Статичні просторові відношення | знаходження зовні | | | | | | | | | | + | | | 1
знаходження зверху | + | | | | | | | | | | | | 1
знаходження у місці, попередньо зазначеному | + | | + | | | | | | | | | + | 3
знаходження позаду об'єкта | | | + | | | | | | | | | | 1
rtalb
знаходження у місці проживання | | | | |
+1 | знаходження у цьому місці | | | | | | | + | | | | | | 1
знаходження на прямій лінії | | | | | | | | | | | + | | 1
знаходження на північ | | | | | | | | | + | | | | 1
\ g1058 знаходження на великій відстані | | | | | + | | | | |
1 | знаходження на невизначеній відстані | | + | + | + | + | | | | | | | | 4
знаходження на малій відстані | | | | + | | | | | | + | | | 1
Динамічні просторові відношення | рух назовні | | | | | | | | | | + | | | 1
рух вперед | | | | | | + | | | | | | | 1
+1 | рух до попередньо зазначеного місця | | | + | | | | | | | | | + | 2
рух на невизначену відстань | | + | + | | | | | | | | | | 2
рух на малу відстань | | | | + | | | | | | | | | 1
rtalb
| 3 | 2 | 6 | 3 | 3
2232324сукупність яких складає семантичну структуру кожного окремого прислівника місця та напрямку. Усі зафіксовані в нашому дослідженні поєднання лексико-семантичних варіантів у межах однієї лексичної одиниці характеризуються опозицією “знаходження” – “рух” (статика – динаміка), що свідчить про те, що дані ознаки є основними семантичними компонентами системи просторових відношень і головними складовими структури англійських прислівників місця та напрямку.
Деяким прислівникам притаманні семантичні компоненти, властиві й іншим прислівникам цього поля, як у випадку з прислівниками back, there та above зі спільною ознакою “знаходження у місці, попередньо зазначеному”, close і outside, що мають спільне значення “знаходження на малій відстані”, far та outside зі спільною ознакою “знаходження на великій відстані”, а також back та there зі спільною ознакою “рух до попередньо зазначеного місця”, що свідчить про системність поля.
Крім понятійного обсягу, як зазначає З.М. Вердієва, кожна семантична ознака характеризується роллю, яку вона відіграє в семантичній структурі лексичної одиниці. Встановлення відстані між елементами семантичної структури англійських прислівників місця та напрямку у сприйнятті мовцями проводиться з допомогою психолінгвістичного експерименту. Через кількісні оцінки респондентами ступеня семантичного зв’язку між лексико-семантичними варіантами досліджуваних прислівників визначено, як носії англійської мови сприймають відстань між значеннями однієї лексичної одиниці.
Розділ 2. “Вживаність прислівників місця та напрямку в англомовних текстах художнього і наукового стилів”. Функціональний підхід досліджує поведінку одиниць мови у мовленні. Він дає можливість виявити закономірності вживання лексичних одиниць, зробити висновки щодо їх конкретних характеристик, зокрема, з якою частотою використовується та чи інша мовна одиниця, як вона сполучається з іншими одиницями в англомовних текстах різних стилів та ін. Дослідження функціонування слів - найбільш ефективний та економний шлях проникнення в семантичну структуру цих слів. Воно проводиться з метою з’ясування особливостей семантики кожного окремого члена певної лексичної мікросистеми, а також з метою встановлення загальних для всіх членів цієї мікросистеми семантичних та функціональних особливостей у мовленні (див., наприклад, праці C.C.Хідекель, В.І.Перебийніс, Ф.С.Бацевича, Т.А.Космеди, А.Е.Левицького, І.К.Галаншиної, Т.О.Мізіна, О.В.Василенко і т.д.).
У цьому розділі увага сконцентрована, по-перше, на ізоморфних і відмінних рисах функціонування англійських прислівників місця та напрямку в текстах двох функціональних стилів (художньому та науковому) за частотними характеристиками окремих прислівників та значень кожного з них. Спостереження за частотою досліджуваних прислівників у текстах аналізованих функціональних стилів показало, що:
- частота більшості прислівників: outside, home, straight, there, here, north, back, far, away, above відрізняється у художньому стилі від частоти їх уживання в науковому стилі;
- частоти кожного значення кожного прислівника різні. Ступінь близькості за частотою лексико-семантичних варіантів прислівників коливається від мінімального до високого.
По-друге, порівнювався ступінь близькості значень англійських прислівників місця та напрямку за частотою і за сприйманням носіями мови. Підсумки порівняння свідчать, що у окремих випадках результати збігаються, в інших – вони абсолютно протилежні. Згідно з результатами кореляційного аналізу, між цими явищами не існує ніякої залежності. Отже, функціонування семантичної структури англійських прислівників місця та напрямку і її сприйняття мовцями – два різних аспекти дослідження одного мовного явища.
Розділ 3. “Синтаксична сполучуваність прислівників місця та напрямку в англомовних текстах художнього і наукового стилів”. Сполучуваність слів зумовлюється двома основними чинниками: 1) приналежністю слова до певного граматичного класу та особливостями синтаксичних правил конкретної мови; 2) індивідуальною семантикою слова, яка є вираженням предметно-логічних відношень, що існують у навколишньому світі між предметами і явищами. У зв’язку з цим розрізняють два аспекти сполучуваності: синтаксичну й лексичну. Вивчення синтаксичної і лексичної сполучуваності в нашому дослідженні відбувається для лексико-семантичних варіантів одного прислівника, а також прислівників, об’єднаних спільним значенням; окремого прис bіджуваних прислівників описується 23 моделями (у схемі моделі головне слово – підкреслене, аналізований прислівник – з апострофом), серед яких найбільшу частку – 11 – становлять ад’юнктні моделі (аналізоване слово є залежним,), на другій позиції – ядерні моделі – 8 (прислівник місця та напрямку виступає головним компонентом у сполученні слів), третє місце за сурядними моделями – 4 (обидва елементи моделі рівноправні стосовно один одного): OD, DD’, D’D, DV= , DprpN, asDasN, asDasS, asD, VD, VingD, VenD, ND, D’D, DVen, DprpN, ND’prpN, D’asD, VND, VprpNandD, DandD’, D’andD, NeitherD’norD, NeitherDnorD’.
Моделі синтаксичної сполучуваності мають неоднакове функціональне навантаження у мовленні: одним моделям властива висока частота (максимальне функціональне навантаження), інші є низькочастотні. Перші – це моделі, охоплені ядром (75% досліджуваного матеріалу). Порівняння виділених у кожному стилі моделей, які входять до ядра синтаксичної сполучуваності англійських прислівників місця та напрямку, приядерної зони та периферії, показало, що:
а) набори моделей, охоплених ядром, перетинаються в одній моделі – VD. Відмінними для художнього стилю є DD’, для наукового – VenD, ND;
б) у художньому та науковому стилі до основної підсистеми увійшла різна кількість моделей (7 та 5 відповідно). Спільними є 5 моделей – VD, DD’, ND, DprpN, DprpN. Моделі VenD, OD належать до основної підсистеми тільки в художньому стилі;
в) з 18 периферійних моделей 15 є спільними для обох стилів. Моделі OD, DV=, VenD знаходяться на периферії тільки в художньому стилі.
Моделі сполучуваності англійських прислівників місця та напрямку, які входять до ядра, розрізняють художній та науковий стиль, по-перше, за інвентарем моделей, а по-друге, за частотою кожної спільної моделі, а моделі, які належать до периферії, характеризуються спільністю інвентарів моделей у художньому та науковому стилі.
Виділені моделі сполучуваності характеризуються різною поширеністю (кількість прислівників, яким властива та чи інша модель) в окремо взятих масивах. У роботі виділено 3 зони поширеності: з високим показником поширеності, середнім та низьким. Спільними для зони високої поширеності є ND, VD, DD’, DprpN, VingD. Зона середнього ступеня поширеності для кожного масиву включає різні моделі: художній стиль – VenD, D’D; науковий стиль – OD, DprpN.
Аналіз (за допомогою кореляції рангів) співвідношення поширеності та частоти в окремо взятих масивах підтвердив наявність кореляції між поширеністю та частотою: у художньому стилі = 0,91, в науковому - = 0,89 (при табличному = 0,48).
Дослідження залежності між частотою англійського прислівника місця та напрямку і кількістю моделей сполучуваності, які він має, показує, що незалежно від того, чи прислівник є частотним, чи ні, кількість моделей сполучуваності залишається незмінною.
Кожен конкретний прислівник у всіх своїх значеннях вносить певну частку в реалізацію типів граматичного зв’язку, коливаючись від прислівника до прислівника, від значення до значення. Значення окремих прислівників характеризуються ступенями подібності вище середнього за інвентарями моделей сполучуваності (forward, here, north, there). Проте більшість прислівників мають значення, інвентарі моделей сполучуваності яких значно відрізняються один від одного. Більшість досліджуваних прислівників мають значення, функціонування яких значно відрізняється від інших, що підтверджує правильність визначення семантичної структури прислівників, адже кожен варіант значення виявляється в новому контексті.
Аналіз інвентарів моделей сполучуваності для груп прислівників зі спільною ознакою “статичні просторові відношення” та “динамічні просторові відношення” показує, що для них граматична сполучуваність не слугує розрізнювальним параметром, а прислівники в межах цих груп, які мають спільне значення, описуються в цьому значенні кожен різними моделями. Оскільки в загальному масиві найбільш частотною та найбільш поширеною моделлю є VD, то в наступному розділі вивчається лексична сполучуваність англійських прислівників місця і напрямку саме у цій моделі.
Розділ 4. “Лексична сполучуваність прислівників місця та напрямку з дієсловом”. У тексті прислівники місця і напрямку пов’язані з іншими частинами мови синтаксично й семантично. Особливості синтаксичної сполучуваності досліджуваних прислівників представлено в попередньому розділі. У даному розділі на матеріалі текстів художнього й наукового стилів вивчалася лексична сполучуваність англійських прислівників місця та напрямку в найбільш частотній і поширеній моделі синтаксичної сполучуваності VD. Семантичні класи прислівників окреслено в попередніх розділах, а дієслів – подаються згідно зі словником-тезаурусом Роже (9 семантичних груп).
Найбільшою кількістю дієслів безвідносно до стилю характеризується семантична група дієслів на позначення руху, найменшу кількість дієслів, які сполучилися з досліджуваними прислівниками, має семантична група на позначення емоційного стану й процесів (див. Табл. 2). Лексична сполучуваність англійських прислівників місця та напрямку з дієсловами різних семантичних груп має стилерозрізнювальний характер, за винятком сполучень з дієсловами на позначення абстрактних відношень. Так, у художньому стилі переважають сполучення з дієсловами на позначення абстрактних відношень та руху, а в науковому стилі до високочастотних належать ще й сполучення з дієсловами семантичної групи на позначення інтерпретації ідей (показник різниці відносних частот перевищує 20%). Всі перераховані семантичні групи охоплені ядром лексичної сполучуваності.
Перевірка методом кореляції рангів залежності частки семантичної групи в окремо взятому масиві від обсягу цієї групи, показала, що кореляції між частотою сполучуваності англійських прислівників місця та напрямку з дієсловами певної семантичної групи й обсягом цієї групи немає.
Англійські прислівники на позначення статичних й динамічних просторових відношень мало відрізняються за моделями синтаксичної сполучуваності, але у спільній для всіх моделі VD різняться як семантичними групами дієслів, які охоплені ядром лексичної сполучуваності (наприклад, для прислівників на позначення статики – це сполучення з дієсловами семантичної групи абстрактних відношень, динаміки – з дієсловами на позначення руху), так і дієсловами, які, входять до однієї семантичної групи. Виявлено лише декілька дієслів, з якими сполучаються всі прислівники.
Аналіз семантичної та лексичної сполучуваності англійських прислівників місця і напрямку з дієсловами різних семантичних груп показав, що прислівники на позначення статичних і динамічних просторових відношень подібні за списками семантичних груп дієслів, з якими вони сполучаються у кожному з досліджуваних стилів.
Таблиця 2
Лексична сполучуваність англійських прислівників місця та напрямку з дієсловами різних семантичних груп у художньому та науковому стилі
Семантична група дієслів на позначення | Художній стиль | Науковий стиль
Кількість дієслів | Загальна частота | Відносна частота (%) | Кількістьдієслів | Загальна частота | Відносна частота (%)
абстрактних відношень | 22 | 5135 | 37,00 | 27 | 616 | 37,24
простору | location | 53 | 1922 | 13,85 | 28 | 110 | 6,65
motion | 163 | 4854 | 34,98 | 70 | 392 | 23,70
фізіологічних та фізичних процесів | inorganic matter | 11 | 25 | 0,18 | 8 | 17 | 1,03
organic matter | 70 | 717 | 5,17 | 22 | 168 | 10,16
інтелектуальної діяльності | intellectual operations | 16 | 148 | 1,07 | 24 | 51 | 3,08
interpretation of ideas | 52 | 190 | 1,37 | 46 | 173 | 10,46
вольових дій | 82 | 802 | 5,78 | 49 | 124 | 7,50
емоційного стану та процесів | 7 | 85 | 0,61 | 3 | 3 | 0,18
Всього | 476 | 13878 | 100 | 277 | 1654 | 100
Незважаючи на це, існує низка ознак, які дозволяють говорити про відмінності у семантичній сполучуваності для англійських прислівників на позначення статики та динаміки. По-перше, ядро семантичної сполучуваності кожної з них розрізняє ці дві групи прислівників. Так, незалежно від стилю ядро семантичної сполучуваності прислівників із семантичною ознакою статичних просторових відношень охоплює сполучення з дієсловами на позначення абстрактних відношень, а прислівників із семантичною ознакою динамічних просторових відношень – на позначення руху. Особливістю наукового стилю є сполучуваність першої групи прислівників з дієсловами на позначення інтерпретації ідей.
По-друге, як у художньому, так і в науковому стилі, англійські прислівники на позначення статичних та динамічних просторових відношень відрізняються дієсловами, які, однак, входять до однієї семантичної групи. Наприклад, у художньому стилі спільними для обох семантичних груп прислівників є сполучення з такими дієсловами семантичної групи на позначення місцезнаходження (Location) : to close, to cross, to hang, to hold, to huddle, to lay, to point, to put, to set, to sit, to squat, to stand, to stay, to stretch, to sway. У науковому стилі такими є сполучення з дієсловами семантичної групи на позначення руху (Motion) – to bounce, to fall, to go, to move, to pass, to proceed, to pursue, to run, to travel, to turn.
У процесі дослідження окреслено невелику кількість англійських прислівників, об’єднаних спільним значенням (наприклад, значення “рух до попередньо зазначеного місця” об’єднує прислівники back та there). Моделі синтаксичної сполучуваності для кожного прислівника у цьому значенні зазвичай відрізняються, але й для спільних моделей (для більшості з них – це VD) помітна різниця у лексичній сполучуваності за списками дієслів. Дослідження показали, що списки дієслів, з якими сполучаються прислівники зі спільним значенням, у даному значенні відрізняються від прислівника до прислівника. Це свідчить про роль кожного з них у передачі того чи іншого категоріального значення.
Лексична сполучуваність кожного з досліджуваних прислівників є стилерозрізнювальною. Винятками є прислівники forward, home, яким притаманна висока подібність у досліджуваних стилях лексичної сполучуваності (охопленої ядром) як за списками семантичних груп, так і за відносними частотами цих груп. Типовими є сполучення з дієсловом to be безвідносно до стилю.
Лексична сполучуваність лексико-семантичних варіантів англійських прислівників місця та напрямку також має стилерозрізнювальну потужність.
Прислівники here й there характеризуються найбільшою кількістю сполучень з дієсловами різних семантичних груп.
Висновки
Дослідження прислівників місця та напрямку, що увійшли до першої тисячі найбільш уживаних слів сучасної англійської мови, було проведено з метою встановлення їх семантичної структури і сприйняття мовцями відстані між її елементами, комплексного опису синтаксичної та лексичної сполучуваності на матеріалі художніх і наукових текстів. Аналізовані лексичні одиниці розглядаються як лінгвістичне вираження філософської категорії простору, що ґрунтується на протиставленні ознак “статичні просторові відношення” – “динамічні просторові відношення”. Разом ці ознаки утворюють значення мовної одиниці і складають семантику слова.
Найбільш ефективним та об’єктивним шляхом дослідження семантичної структури багатозначного слова є поєднання психолінгвістичного (сприйняття мовцями семантичної структури досліджуваних прислівників) і дистрибутивно-статистичного аналізу (аналіз частоти вживання ЛСВ прислівників у текстах художньої та наукової прози), які є різними аспектами одного мовного явища. Зіставлення результатів дослідження обома методами показало, що прислівники місця й напрямку утворюють систему, до складу якої входять елементи, які, взаємодіючи, доповнюють один одного.
Аналіз частоти окремих прислівників та їх лексико-семантичних варіантів показав, що: а) частота більшості прислівників: outside, home, straight, there, here, north, back, far, away, above відрізняється у художньому стилі від частоти їх уживання в науковому стилі, але залежності між частотою вживання досліджуваних прислівників у цих стилях немає; б) частоти кожного значення кожного прислівника різні. Ступінь близькості між частотою лексико-семантичних варіантів коливається від мінімального до високого.
Дослідження виявили залежність поширеності (кількості прислівників, яким властива модель) від частоти моделі. Моделі синтаксичної сполучуваності англійських прислівників місця та напрямку з найбільшою поширеністю в загальному масиві – ND, VD, DD’, DprpN, VingD. Проте кількість моделей сполучуваності залишається незмінною незалежно від частоти вживаності прислівника.
Лексична сполучуваність англійських прислівників місця і напрямку досліджується в межах синтаксичної моделі сполучування VD, тому що вона є найчастотнішою та найпоширенішою. Найбільшим обсягом безвідносно до стилю характеризується семантична група дієслів на позначення руху, найменшу кількість дієслів, які вживалися з досліджуваними прислівниками, має семантична група дієслів на позначення емоційного стану й процесів. Перевірка методом кореляції рангів припущення про те, що частка семантичної групи в окремо взятому масиві залежить від обсягу цієї групи, показала, що такої залежності немає.
Вивчення функціонування лексичних одиниць неможливе без порівняння їх сполучуваності в різних функціональних стилях. Згідно з результатами нашої роботи для англійських прислівників місця та напрямку різними для художнього й наукового стилів є: 1) інвентар моделей синтаксичної сполучуваності; 2) відносна частота вживання кожної спільної моделі синтаксичної сполучуваності; 3) лексична сполучуваність з дієсловами різних семантичних груп (у художньому стилі прислівники сполучаються переважно з дієсловами на позначення руху, науковому – інтелектуальної діяльності); 4) відносні частоти лексичної сполучуваності (охопленої ядром) більшості англійських прислівників місця та напрямку за списками семантичних груп дієслів (наприклад, найчастіше прислівник far у художньому стилі сполучається з дієсловами семантичної групи на позначення руху, а науковому – абстрактних відносин); 5) списки дієслів, з якими сполучаються англійські прислівники місця та напрямку у спільних значеннях (наприклад, прислівники close та outside в значенні “знаходження на малій віддалі”). Подібними в двох аналізованих стилях є: 1) частоти прислівників в окремих значеннях; 2) граматична сполучуваність для прислівників на позначення статичних просторових відношень та динамічних просторових відношень; 3) лексична сполучуваність прислівників у більшості значень.
Одержані результати не вичерпують проблематики, висвітленої в роботі. Перспективним вважається розширення рамок дослідження за рахунок розробки комплексних методів вивчення семантичної структури слів та характеру взаємовідношень між їх ЛСВ, вивчення низькочастотних лексем, аналізу так званих індивідуалізуючих моделей сполучуваності, притаманних лише окремим лексичним одиницям, а також дослідження просторової лексики у складі фразеологічних одиниць і в типологічному плані.
Основні положення дисертації відбито в таких публікаціях:
1. Категорія простору та засоби її мовної інтерпретації в англійській мові // Наукові записки. Серія філологічна. – Острог: Видавничий комплекс Острозької академії. – 2000. – С. 87 – 91.
2. Функціонування прислівника there в текстах художньої прози // Науковий вісник Волинського державного університету імені Лесі Українки. Філологічні науки. – Луцьк. – 2000. – № 2. – С. 154 – 158.
3. Семантична структура англійських прислівників місця та напрямку // Актуальні проблеми металінгвістики: Науковий збірник. Частина І. – Черкаси: Видавничий відділ ЧДУ. – 2001. – С.108 – 112.
4. Семантична структура англійських прислівників на позначення статичних просторових відносин // Науковий вісник Волинського державного університету імені Лесі Українки. Філологічні науки. – Луцьк. – 2001. – № 10. – С. 56 – 60.
5. Лексична сполучуваність прислівників на позначення динамічних просторових відношень з семантичними групами / підгрупами дієслів // Наукові записки. Серія філологічна. – Острог: Видавничий комплекс Острозької академії. – 2001. – С. 69 – 73.
6. Характер співвідношень між елементами семантичної структури англійського прислівника місця та напрямку back в текстах художнього та наукового стилів // Вісник Сумського державного університету. Серія філологічні науки.
