НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ ФІЗИЧНОГО ВИХОВАННЯ І СПОРТУ УКРАЇНИ

МАКАРОВА ЕЛІНА ВОЛОДИМИРІВНА

УДК: 796 – 053.2 + 616.711 - 007.55 : 372

ФІЗИЧНА РЕАБІЛІТАЦІЯ ДІТЕЙ ЗІ СКОЛІОЗОМ I СТУПЕНЯ У СПЕЦІАЛІЗОВАНИХ ДОШКІЛЬНИХ ЗАКЛАДАХ

24.00.02 - Фізична культура, фізичне виховання різних

груп населення

А В Т О Р Е Ф Е Р А Т

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата наук з фізичного виховання і спорту

КИЇВ – 2003

Дисертацією є рукопис.

Робота виконана у Національному університеті фізичного виховання і спорту України, Державний комітет України з питань фізичної культури і спорту.

Науковий керівник – кандидат медичних наук, доцент

КЛИМЕНКО Світлана Костянтинівна, Національний університет фізичного виховання і спорту України, доцент кафедри фізичної реабілітації.

Офіційні опоненти: доктор медичних наук, професор

ЛЕВЕНЕЦЬ Віталій Миколайович,
Національний університет фізичного виховання і спорту України, професор кафедри спортивної медицини;

кандидат педагогічних наук, доцент

НОСКО Микола Олексійович,

Чернігівський державний педагогічний університет імені Т.Г.Шевченка, доцент кафедри педагогіки, психології та методики фізичного виховання.

Провідна організація Харківська державна академія фізичної культури, кафедра реабілітації та спортивної медицини, Державний комітет України з питань фізичної культури і спорту, м. Харків.

Захист відбудеться “26“ вересня 2003 р. о 14.30 на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 26.829.01 Національного університету фізичного виховання і спорту України (03680, Київ-150, вул. Фізкультури, 1).

З дисертацією можна ознайомитися у бібліотеці Національного університету фізичного виховання і спорту України (03680, Київ-150, вул. Фізкультури, 1).

Автореферат розісланий “22 “ серпня 2003 р.

Вчений секретар
спеціалізованої вченої ради Круцевич Т.Ю.

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність. Одним із важливих шляхів збереження і зміцнення здоров’я нації є профілактика і відновлювальна корекція порушень опірно-рухового апарату, зокрема сколіозу у дітей дошкільного віку (А.М. Казьмін, І.І. Кон, В.Є. Бєлєнький, 1981; Є.А. Абальмасова, Р.Н. Бунятов, 1982; Левенець В.М., 1998).

У зв'язку з екологічною та економічною ситуацією в Україні значно зросла кількість дітей із цієї патологією. Починаючи з часу формування плоду, далі з моменту народження і потім у дошкільному віці ця патологія призводить до порушень систем життєдіяльності організму, а надалі – до повної інвалідності в зрілому віці (І.А. Мовшович, 1984; І.Д. Ловейко, 1990; Г.А. Шорін, 1990; Г.Л. Апанасенко, 1992).

Реабілітаційні заходи в системі консервативного лікування мають низку істотних переваг і головне будучи профілактичними, дозволяють не використовувати оперативне втручання.

Відомо, що різними засобами реабілітації з урахуванням етіології та патогенезу захворювання вдається стабілізувати патологічні зміни хребта і навіть зменшити їх.

З 1985 року в Україні створені спеціалізовані дошкільні заклади, які здійснюють планомірний навчально-оздоровчий процес, де навчання та виховання поєднуються з кваліфікованим лікуванням сколіозу. Вони є найкращою та раціональною формою організації дітей хворих на сколіоз. Але ще не створені науково-обґрунтованих програм з фізичної реабілітації дітей зі сколіозом 1 ступеня у спеціалізованих дошкільних закладах.

Під час вивчення літературних даних із застосуванням фізичної реабілітації дітей дошкільного віку зі сколіозом, нами спостерігається несистематизованість запропонованих засобів. Комплекси лікувальної та коригуючої гімнастики переважно розроблені для дітей старшого дошкільного віку (5-6 років) та побудовані без урахування морфо-функціональних особливостей дітей є зменшеною формою лікувальної гімнастики для дітей шкільного віку.

В доступній спеціальній літературі нам не зустрічались наукові данні про створення програми з фізичної реабілітації дітей зі сколіозом 1 ступеня з включенням засобів та методів, які відповідні віку та ступеню скривлення хребта в умовах спеціальних дошкільних закладів.

Пошук шляхів розробки та оптимізації комплексної програми фізичної реабілітації дітей дошкільного віку у спеціалізованих закладах, беручи до уваги ранній початок сколіозу, визначає актуальність і необхідність даної роботи.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційна робота виконана на підставі зведеного плану НДР Державного комітету України з питань фізичної культури і спорту на 1996-2000 роки за четвертим напрямком, тема 1.4.3. “Структура та зміст медико-біологічних дисциплін на факультеті реабілітації” (№ державної реєстрації 0196U010545). Дослідження мають прямий зв'язок із Державною цільовою комплексною програмою “Фізичне виховання – здоров'я нації”, пунктом 85 (“Розробити фiзкультурно-оздоровчi програми для різних вікових груп населення”).

Мета і задачі дослідження. Мета дослідження – розробити та апробувати програму комплексної фізичної реабілітації дітей зі сколіозом 1 ступеня в умовах спеціалізованого дошкільного закладу.

Задачі:

1.

2.

3.

4.

Об'єктом дослідження є морфо-функціональний стан дітей дошкільного віку зі сколіозом 1 ступеня.

Предметом дослідження є фізична реабілітація дітей-дошкільнят різного віку (3-6 років) зі сколіозом 1 ступеня.

Методи дослідження. У роботі використовувалися такі методи дослідження: добір, вивчення та аналіз спеціальної літератури, антропометричні методи, педагогічний експеримент, функціональні методи дослідження серцево-судинної, дихальної систем та опірно-рухового апарату, методи раннього виявлення та діагностики сколіозу (зовнішній огляд та рентгенографія), стабілографія, методи математичної статистики.

Наукова новизна отриманих результатів:

– виявлені особливості формування геометрії мас тіла дітей 3-6 років зі сколіозом 1 ступеня;

– уточнені та доповнені дані про морфо-функціональний розвиток дітей зі сколіозом 1 ступеня у віковій динаміці;

– вперше обґрунтовані послідовність, інтенсивність і співвідношення засобів фізичної реабілітації для дітей зі сколіозом 1 ступеня різних вікових груп в умовах організованих колективів (спеціалізовані дошкільні заклади) і проведена оцінка їх ефективності;

– доповнена існуюча програма фізичної реабілітації дітей зі сколіозом 1 ступеня нетрадиційними методиками (лікувальна хореографія, вправи на великих надувних м'ячах, точковий масаж).

Практичне значення. Науково-обґрунтована програма фізичної реабілітації при сколіозі 1 ступеня дозволяє: внести зміни і доповнення до програми фізичного виховання дітей дошкільного віку спеціалізованих дитячих закладів; проводити ефективну корекцію скривлень хребта у дітей дошкільного віку у ранній термін; використовувати запропоновані засоби для профілактики сколіозу у дітей дошкільного віку. Отримані дані дозволяють використовувати їх в навчальному процесі для удосконалення курсів “Фізична реабілітація при захворюваннях опорно-рухового апарату” у галузі вищих навчальних закладів та визначити подальші перспективи дослідження у цій області знань.

Особистий внесок автора даної дисертаційної роботи полягає у постановці мети та задач дослідження, аналізі та узагальненні літературних джерел, розробці реабілітаційних заходів, проведенні інструментальних досліджень. Самостійно проведений аналіз і статистичне опрацювання отриманих даних. Сформульовані конкретні висновки. У спільної публікації автору належать дані інструментальних та педагогічних досліджень, розробка програми фізичної реабілітації та аналіз її ефективності.

Апробація результатів дисертації. Основні положення дисертаційної роботи доповідалися на ІІІ Всеукраїнській конференції аспірантів “Молода спортивна наука України” (Львів, 1999), на Міжнародному конгресі “Олімпійський спорт і спорт для всіх: проблеми здоров'я, рекреації, спортивної медицини і реабілітації” (Київ, 2000), науково-методичних конференціях Національного університету фізичного виховання і спорту України у 1997-2003 рр. Результати дослідження були впроваджені у практику роботи дитячого спеціалізованого дошкільного закладу № 460 м. Києва та використані в навчальному процесі НУФВСУ, про що свідчать відповідні акти впровадження.

Публікації. За темою дисертації опубліковано 9 наукових статей (4 з яких у фахових виданнях затверджених ВАК України) і 2 тези доповідей на конференціях.

Структура та обсяг роботи. Дисертаційна робота викладена на 222 сторінках, складається зі вступу, огляду літератури, розділу методів дослідження, 4 розділів власних досліджень, висновків, додатків. Робота ілюстрована 33 таблицями і 12 рисунками. У роботі використано 263 літературних джерела, з яких 42 іноземних авторів.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ

У першому розділі роботи “Основні проблеми фізичної реабілітації дітей дошкільного віку зі сколіозом у системі фізичного виховання (за даними літературних джерел)” проаналізовані основні напрямки в системі фізичного виховання дітей дошкільного віку. Розглянуті вікові анатомо-фізіологічні особливості хребта у дітей та їхнє значення у формуванні сколіозу. Описані основні теорії виникнення і формування сколіозу, його ступені та класифікації. Проаналізовані порушення організму дошкільнят зі сколіозом. Викладені засоби і методи фізичної реабілітації з акцентом на кінезітерапію дітей зі сколіозом; показано, що в даний час не розроблена програма фізичної реабілітації для таких дітей в умовах спеціалізованих дошкільних закладів. Підкреслюється, що розробка такої програми могла б істотно підвищити рівень ефективності фізичної реабілітації, віддалити терміни прогресування сколіозу, провести профілактику викривлень хребта, знизити рівень інвалідності, що має важливе економічне і соціальне значення.

У другому розділі “Методи та організація досліджень” обґрунтовуються методи, методики і засоби реалізації програми досліджень.

Для вирішення задач дисертаційної роботи використовувались слідуючи методи дослідження: добір, вивчення та аналіз спеціальної літератури, антропометричні методи, педагогічний експеримент, функціональні методи дослідження серцево-судинної, дихальної систем та опірно-рухового апарату, методи раннього виявлення та діагностики сколіозу (зовнішній огляд та рентгенографія), стабілографія, методи математичної статистики.

Коротка характеристика обстежуваного контингенту та організація досліджень. Дослідження проводилися на базі спеціалізованого дошкільного закладу з лікування сколіозу № 460 і школи-дитячого садка “Радість” Солом’янського району м. Києва; на базі Національного університету фізичного виховання і спорту України (кафедра кінезіології).

Всього обстежено 178 дітей від 3 до 6 років, які були поділені на такі групи:

1 група – експериментальна група дітей зі сколіозом Й ступеня (64 дитини), яку розділили на три підгрупи залежно від стану фізіологічних вигинів хребта:

1а – діти з нормальними фізіологічними вигинами;

1б – діти зі збільшеними фізіологічними вигинами (кругло-ввігнута спина);

1в – діти зі зменшеними фізіологічними вигинами (плоска спина);

2 група – контрольна (58 дітей);

3 група – діти з порушенням постави (56 осіб) без сколіозу.

Контрольна група складалася з дітей 3-6 років, учнів школи-дитячого садка “Радість” Солом’янського району м. Києва, які не мали патологій з боку опірно-рухового апарату і займалися профілактичними фізичними вправами за загально-прийнятою програмою.

До вказаного контингенту дітей, за винятком контрольної групи, застосовувалися методи та засоби фізичної реабілітації, передбачені розробленою нами програмою у спеціалізованих дошкільних закладах для дітей зі сколіозом ? ступеня.

Кількісний склад обстежуваних дітей:

3 роки – 13 дітей експериментальної групи та 14 – контрольної;

4 роки – 16 дітей експериментальної групи та 14 – контрольної;

5 років – 19 дітей експериментальної групи та 14 – контрольної;

6 років – 16 дітей експериментальної групи та 16 – контрольної.

На першому етапі дослідження був вивчений сучасний стан питання за літературними джерелами, опановані методики вивчення функціонального стану серцево-судинної та дихальної систем, опірно-рухового апарату дітей. На другому етапі проведені вивчення та оцінка функціональних можливостей дітей експериментальної та контрольної груп, створена програма фізичної реабілітації дітей зі сколіозом 1 ступеня в спеціалізованому дошкільному закладі. На третьому етапі оцінена ефективність запропонованої програми, проведені аналіз і узагальнення отриманих даних.

Третій розділ “Характеристика початкового морфо-функціонального стану дітей дошкільного віку зі сколіозом 1 ступеня” вміщує дослідницькі дані антропометричних показників, велика частина яких присвячена визначенню геометрії мас тіла у віковому аспекті (дослідження проводились спільно з Хіжевою І.). Як показали наші дослідження, у дитини змінюються не тільки росто-вагові показники, але і геометрія мас тіла, і ці зміни відбуваються відповідно до визначених закономірностей. Так, у період з 3 до 4 років відбувається суттєве збільшення довжини тіла (12,4%) і його маси (26,5%). Збільшення довжини в цей віковій період відбувається, головним чином, за рахунок довжини стегна (14,8%). Вік 4-5 років характеризується найбільшими змінами всіх охоплюючих розмірів тіла: обхват тулуба (8,3%), плеча (11,24%), передпліччя (8%), стегна (20,7%), гомілки (7,4%). З 5 до 6 років збільшення охоплюючих розмірів помітно сповільнюється, а довжина тіла збільшується. Збільшення довжини тіла відбувається за рахунок росту довжини ланок нижніх кінцівок: приріст довжини стегна складає 13%, а гомілки – 15%. У процесі періоду вікового розвитку, який вивчається, змінюється положення центрів мас (ЦМ) тулуба та ланок верхніх і нижніх кінцівок.

Аналізуючи положення ЦМ кожної ланки кінцівок та тулуба стосовно їх проксимальних кінців, як це прийняте у біомеханіці, можна спостерігати, що у дітей з віком ЦМ кожної ланки розміщується на відносно великій відстані від його проксимального кінця та характеризується різними темпами формування (рис.1).

Рис. 1. Аналіз зміни положення ЦМ тулуба та верхніх кінцівок стосовно проксимальних кінців біоланок дітей 3-6 років експериментальної групи (%)

Так, аналіз зміни положення ЦМ ланок верхніх кінцівок та тулуба показав, що збільшення темпу віддалення від проксимального кінця спостерігається у дітей від 4 до 5 років – ЦМ тулуба на 2,7 см (21%), від 5 до 6 років – ЦМ плеча та передпліччя на 2,8 см (36%) і 1,2 см (48%) відповідно. ЦМ нижніх кінцівок змінюються в більш складній динаміці: ЦМ стопи, гомілки та стегна рівномірно змінюють своє положення до проксимального кінця у дітей від 3 до 4 років. У наступний віковій період від 4 до 5 років помітно збільшення темпу переміщення ЦМ стегна на 3,2 см (20,4%), протилежно цьому, віддалення ЦМ гомілки стає незначним – до 1-2%. Ця тенденція зберігається до наступного вікового періоду. Від 5 до 6 років збільшення темпу спостерігається в біоланки стопи до 15% (рис.2.).

Рис. 2. Аналіз зміни положення ЦМ ланок нижніх кінцівок стосовно проксимальних кінців біоланок дітей 3-6 років експериментальної групи (%)

У розділі також проведен аналіз даних рентгенографії (дослідження проводились Шекєр Н.І.) та зовнішнього огляду про поширеність сколіозу, які дають можливість стверджувати, що вражаючий відсоток дітей у дошкільному періоді життя має диспластичний сколіоз (70,9%) із поступовим збільшенням до 4-5-річного віку. Найбільш частіше зустрічаються скривлення у грудному відділі хребта (29,7%). Поряд зі скривленням хребта у дітей спостерігається порушення постави зі збільшенням або зменшенням фізіологічних вигинів хребта у 51,6%.

Під час аналізу функціональних показників серцево-судинної, дихальної і м'язової систем дітей експериментальної групи нами підкреслено, що віковий період від 4 до 5 років характеризується різким збільшенням приросту сили в різних м'язових групах. У наступний віковий період від 5 до 6 років відбувається різкий спад у прирості цього показника. На відміну від силових показників, рухливість хребта має протилежну динаміку: у віці від 3 до 4 років зростає швидко, від 4 до 5 – сповільнює свій приріст, а від 5 до 6 знову різко зростає; що підтверджує гетерохронність розвитку організму дитини у дошкільному віці (рис. 3.).

Рис. 3. Аналіз функціональних можливостей опірно-рухового апарату дошкільнят зі сколіозом 1 ступеня

Аналіз показників серцево-судинної і дихальної систем (ЧСС, АТ, ЖЄЛ, проба Генчі, проба Штангє, індекс Руф’є, кількість гемоглобіну) дітей контрольної та експериментальної груп показав, що існують достовірні відмінності між ними, які свідчать не тільки про низькі можливості цих систем у дітей зі сколіозом, але і про недостатньо досконалу координацію між диханням і кровообігом.

Статистичне опрацювання стабілографічних показників (амплітуда і частота коливань) свідчить про те, що досліджувані групи відрізняються несуттєво, є тенденція до збільшення частоти коливань тіла у дітей контрольної групи (p>0,05), яка складає на осі Х – 8,23±0,93 мм, а на осі Y- 9,39±0,88 мм.

Четвертий розділ “Програма фізичної реабілітації дітей дошкільного віку зі сколіозом 1 ступеня” присвячений викладенню методичних підходів до розробки програми фізичної реабілітації та її змісту для дітей різних дошкільних груп. Він вміщує докладний опис усіх використовуваних засобів і методів фізичної реабілітації дітей зі сколіозом 1 ступеня у спеціалізованому дошкільному закладі.

У програму фізичної реабілітації цього контингенту дітей входили як традиційні методи та засоби (цілодобове дотримання ортопедичного режиму, щоденні заняття корегуючою лікувальною гімнастикою, лікувальне плавання, процедурами класичного масажу, електростимуляції м'язів), так й нові, нетрадиційні – вправи на великих надувних м’ячах, лікувальна хореографія, коригуюча гімнастикою після денного сну та елементи точкового масажу. Всі запропоновані методи вирішують задачу односпрямованого впливу на корекцію хребта, але кожний метод має свою специфічну дію.

Вправи на великих надувних м’ячах, насамперед, поліпшують функцію координації, рівноваги та рухового контролю, а також зміцнюють “м’язовий корсет” (С. Антонюк, С. Корольов, 1998). Використання еластичних м’ячів поліпшують амортизаційну функцію хребта, виявляє більший вплив на його корекцію, сприяє нормальному формуванню його фізіологічних вигинів, але уникає збільшенню гнучкості хребта. Ігрова форма занять, яскраве фарбування та незвичайний розмір м’ячів позитивно впливає на мотивацію до занять.

За допомогою спеціальних хореографічних положень та вправ, які виконуються під музичний супровід, лікувальна хореографія гармонійно сполучає корекційні і виховні задачі що до формування та закріплення навички правильної постави, збільшення сили і силової витривалості м’язів, що беруть участь у прямостоянні, удосконалює координацію рухів.

Головною метою гімнастики після денного сну є створення таких рухових та ігрових умов, у процесі яких діти змогли природним чином зі стану сну і гіподинамії перейти до стану оптимальної психофізіологічної здібності. За допомогою ігрових коригуючих вправ у початковому положенні лежачи (горизонтальне положення хребта) вирішувалась задача підготовки м'язів до активної та ефективної роботи у вертикальному положенні.

Застосування класичного масажу поєдналось з точковим (В.І. Васєчкін, 1991; Гаваа Лувсан, 1992), якій вигідно відрізняється від інших видів відносною простотою проведення, фізіологічністю, малою зоною дії, можливістю застосування як для зміцнення та підвищення тонусу ослаблених м’язів, так й для розслаблення їх у місці натягу і увігнутості у зоні хребта.

Діти контрольної групи займались за загальноприйнятою програмою з фізичного виховання, яка передбачає профілактику порушень постави.

Комплекси вправ суворо відповідали патологічним і віковим особливостям хребта дітей 3-6 років. Для кожного віку були розроблені п'ять комплексів лікувальної гімнастики (без предмета, із гімнастичною палицею, із м'ячем, із гумовим бинтом, гантелями) на підґрунті класичних принципів тренування: індивідуалізації, систематичності і тривалості впливу, поступового та адекватного збільшення навантаження з урахуванням специфіки вікової динаміки. Комплекси виконувалися дітьми 1,5 місяця і проводилися в три етапи:

1. Вступний етап з метою розучування комплексу вправ і адаптації до фізичних навантажень.

2. Основний етап із метою виконання навантаження у повному обсязі для зміцнення “м'язового корсету” і поліпшення загального фізичного стану дитини.

3. Заключний етап із метою закріплення досягнутих результатів і формування навички правильної постави з подальшим удосконаленням вправ.

Кожна вправа мала свою назву, набуваючи тим самим ігрового та наслідувального характеру, була різною за своєю спрямованістю (корегуюча, статична, динамічна, дихальна, на координацію, у рівновазі, ігрова, спортивно-прикладна).

Основною особливістю запропонованої методики проведення занять з лікувальної корегуючої гімнастики було нетрадиційне рішення і розподіл задач у різних частинах уроку. Підготовча частина заняття проводилася у початковому положенні лежачи (горизонтальне положення хребта) із метою підготовки м'язів до активної та ефективної роботи у вертикальному положенні. До основної частини заняття входили вправи динамічного і статичного характеру для зміцнення симетричних м'язів, які утримують хребет. Заключна частина заняття проводилася у вертикальному положенні (сидячи, стоячи, у ходьбі, бізі, лазінні) із метою закріплення навички правильної постави у статичних позах і динамічних рухах.

Весь цикл фізичної реабілітації тривав дев'ять місяців із вересня 1998 року до травня 1999 року з включенням адекватних віку та ступеню деформації засобів і методів фізичної реабілітації.

П'ятий розділ “Вплив програми фізичної реабілітації на морфо-фукціональні показники у дітей зі сколіозом 1 ступеня у спеціалізованих дошкільних закладах” присвячений оцінці ефективності повного курсу фізичної реабілітації, яка проводилася за такими показниками:

1. Поліпшення низки антропометричних показників.

2. Позитивні функціональні зрушення серцево-судинної, дихальної систем та ОРА.

3. Поліпшення стабілографічних показників.

4. Позитивна динаміка рентгенографічних даних.

5. Сприятлива динаміка клінічних ознак.

Отримані дані можна охарактеризувати у такий спосіб:

– достовірні розходження у довжині тіла між здоровими дітьми і дітьми зі сколіозом від 3 до 6 років зберігаються і після 9 місяців реабілітації, що підтверджує наше припущення про існування тісного взаємозв'язку між деформацією і посиленим ростом хребта;

– на відміну від початкових даних вірогідно відмінними стали і показники маси тіла здорових дітей і дітей зі сколіозом від 3 до 4 років. Важливо підкреслити, що у віці 3 років маса тіла більша у здорових дітей, а у віці 4 – більша у дітей зі сколіозом. Швидкий стрибок росту дітей хворих на сколіоз від 3 до 4 років супроводжується і збільшенням ваги, що свідчить про більш виражену гетерохронність розвитку дітей зі сколіозом;

– спірометричні показники залишаються вірогідно великими у здорових дітей і після застосування фізичної реабілітації. Слід підкреслити, що у дітей зі сколіозом збільшення ЖЄЛ з кожним роком порівняно з попереднім відбувається у середньому на 145 мл, а у здорових дітей – усього на 67 мл. Тому, можна зробити висновок, що збільшення на 78 мл у рік є перевагою проведення методів реабілітації. А причиною вірогідно менших результатів спірометрії у дітей зі сколіозом, ймовірно, можна вважати наявність захворювань дихальної системи (хронічні бронхіти, ГРЗ та аденоїдні вегетації) і їхніх рецидивів протягом року.

Збільшення ваги, росту тіла, поліпшення спірометричних показників протягом курсу реабілітації свідчать також про позитивний ефект проведених заходів (табл. 1).

Таблиця 1

Середні значення показників фізичного розвитку дітей контрольної (К)

та експериментальної (Е) груп до і після 9 місяців реабілітації

Показники | До і після | Вік, років

3 | 4 | 5 | 6

К

(n=14) | E

(n=13) | К

(n=14) | E

(n=16) | К

(n=14) | E

(n=19) | К

(n=16) | E

(n=16)

Довжина тіла,

см

М+m | До | 98

0,82 | 99,28

0,68 | 105,8

0,67 | 108

0,68 | 111,2

0,63 | 115,2

086 | 117,4

0,78 | 122,7

1,03

Після | 100,26

0,76 | 100,63

0,65 | 107,27

0,65 | 110,97

0,68* | 112,95

0,6 | 118,32

0,81* | 118,9

0,73 | 123,58

0,96*

Маса тіла,

кг

М+m | До | 15,4

0,27 | 15,44

0,34 | 17,8

0,25 | 18,2

0,43 | 19,84

0,4 | 20,22

0,38 | 21,9

0,5 | 22,87

0,62

Після | 16,98

0,26* | 15,79

0,34 | 18,7

0,25 | 19,83

0,45* | 21,4

0,45 | 21,85

0,38 | 23,6

0,43 | 23,61

0,57

ЖЄЛ,

л

М+m | До | 0,66

0,03 | 0,46

0,02 | 0,95

0,02 | 0,89

0,02 | 1,35

0,02 | 1,21

0,02 | 1,45

0,02 | 1,30

0,02

Після | 0,71

0,02* | 0,63

0,03 | 1,0

0,01 | 0,98

0,02 | 1,45

0,01* | 1,38

0,01 | 1,54

0,01* | 1,45

0,02

Примітка * – достовірність розходжень p<0,05

Особливо важливим є відновлення пропорційності фізичного розвитку, усунення дискоординації між ростом і вагою (М.І.Фонарьов, Г.А.Фонарьова, 1988).

Для оцінки стану опірно-рухового апарату після фізичної реабілітації застосовувалися ті ж методи визначення силової витривалості м'язів спини і черевного пресу, динамометрії правої та лівої кисті рук, рівноваги на правій і лівій нозі, рухливості хребта, як і на початку досліджень.

Отримані дані вірогідно свідчать про збільшення показників сили кисті рук, силової витривалості м'язів спини і черевного пресу у дітей зі сколіозом порівняно зі здоровими дітьми.

Так, згідно з віковими анатомо-фізіологічними особливостями про перевагу м’язів згиначів над розгиначами значний приріст спостерігається в показниках сили та силової витривалості м’язів черевного пресу та кисті у дітей обох досліджуваних груп. У початкових дослідженнях показники сили м'язів черевного пресу у здорових дітей вірогідно вище, а після застосування реабілітаційних заходів достовірне збільшення цього показника з'явилося у дітей хворих на сколіоз. Цей факт підтверджує значне зміцнення даних груп м'язів після 9 місяців реабілітації.

В кожній віковій експериментальній групі спостерігається збільшення силової витривалості м'язів спини в середньому на 52 секунди більше, ніж у здорових. У дітей зі сколіозом порівняно з початковими даними силова витривалість м'язів спини збільшилася у 3-х річних дітей у 10 разів, у 4-х річних – у 7,5 разів, у 5-ти і 6-ти річних – у 5 разів. У здорових дітей відповідно – у 1,5 рази, у 2,5 рази, у 2 рази, у 1,5 рази.

Таким чином, на відміну від м'язів згиначів (черевний прес і кисть), м'язи розгиначі спини є слабкою ланкою опорно-рухового апарату дітей дошкільного віку, особливо сповільнюється приріст сили від 5 до 6 років. Тому отримані результати у показниках силової витривалості, без сумніву, свідчать про велику ефективність застосовуваних нами реабілітаційних засобів для зміцнення м'язів спини, що створює умови для усунення “вікової асиметрії” розвитку м'язів згиначів і розгиначів і веде до формування правильної постави та стабілізації сколіотичного процесу.

Зміни параметрів стабілограм – частоти та амплітуди коливань ЗЦМ тіла відбивають як вікову, генетично обумовлену, динаміку функції рівноваги, так і вплив застосовуваних фізичних вправ на нервово-м'язову систему, суглобно-зв’язковий апарат, м'язово-суглобну і вестибулярну рецепції, тобто тих компонентів функціональної системи регулювання рівноваги, які є головними в забезпеченні сталості пози (Т.Є. Містулова, 1996; А.М. Лапутін, В.О. Кашуба, 1999; В.І. Синіговець, 1999). Аналіз динаміки стабілограм показав, що з'явилися достовірні розходження між дітьми контрольної та експериментальної груп після 9 місяців реабілітації (табл. 2).

Зокрема, такий показник, як амплітуда коливань, значно зменшився у дітей зі сколіозом у фронтальній (у) від 8,770,88 мм до 2,360,05 мм, і у сагітальній (х) від 8,081,37 мм до 2,590,06 мм площинах, тоді як у здорових дітей цей показник змінився несуттєво.

Таблиця 2

Динаміка показників коливання ЗЦМ тіла у дітей 3-6 років контрольної (К)

та експериментальної (Е) груп

Групи | Амплітуда коливань Аср, мм | Частота коливань f ср, Гц

Початкові дані | Після 9 місяців | Початкові дані | Після 9 місяців

по осі х | по осі у | по осі х | по осі у | по осі х | по осі у | по осі х | по осі у

К

(n=25) | М | 8,33 | 9,39 | 9,33 | 7,94 | 3,86 | 3,51 | 7,37 | 5,76

m | 0,93 | 0,88 | 0,39 | 0,49 | 0,49 | 0,27 | 0,45*/** | 0,58*/**

Е

(n=30) | М | 8,08 | 8,77 | 2,59 | 2,36 | 4,85 | 3,98 | 4,63 | 6,64

m | 1,37 | 0,88 | 0,06*/** | 0,05*/** | 0,39 | 0,27* | 0,68 | 1,15*

Примітка * – достовірність розходжень між початковими даними і даними після реабілітації у ідентичних групах піддослідних, p<0,05; ** – достовірність розходжень між початковими даними і даними після реабілітації у контрольній та експериментальній групах, p<0,05

Цей факт дозволяє стверджувати про поліпшення функції рівноваги у дітей експериментальної групи, що доводить необхідність спеціального тренування органів і систем організму дитини, які забезпечують навички сталості тіла у статичній і динамічній рівновазі. Дане положення висловлюється багатьма авторами (В.І. Синіговець, 1990; О.І. Холтобіна, 1994; Носко М.О., 2001).

Інший, не менше значний показник сталості, частота коливань тіла якісно збільшився у дітей контрольної групи в середньому у 2,5 рази.

У дітей експериментальної групи вірогідно збільшилася частота коливань тіла у фронтальній площині (у) від 3,980,27 Гц до 6,641,15 Гц і залишилася колишньою в сагітальній площині (х). Це свідчить про те, що діти зі сколіозом після 9 місяців реабілітації швидше вирішують задачі, які пов'язані з необхідністю корекції відхилень вправо і вліво від необхідної пози, які виникають.

Таким чином, здорові діти керують сталістю в основному за рахунок підвищення частоти коливань, діти зі сколіозом нормалізують відхилення в рівновазі за допомогою зменшення амплітуди і збільшення частоти коливань тіла, що є більш ефективним і якісним механізмом.

У шостому розділі “Обговорення результатів дослідження” аналізувалися результати комплексної реабілітації дітей зі сколіозом 1 ступеня, яка проводилася у такий спосіб:

1. Нормалізація визначалась тоді, коли у вертикальному положенні міцно освоювалась невимушена установка тіла. Голова тримається прямо; обрис шийно-плечових ліній симетричний; рівень стояння лопаток однаковий, трикутники і контури талії симетричні; положення остистих відростків серединне, фізіологічні кривизни хребта в сагітальній площині нормальні; положення таза нормальне. На рентгенограмі в задній проекції у вертикальному положенні дитини бічні і ротаційні зсуви відсутні.

2. Поліпшення визначалось клінічно, спостерігаються усунення деяких симптомів асиметрії, але у вертикальному положенні дитини залишаються окремі похибки постави. На рентгенограмі в задній проекції у горизонтальному положенні дитини фіксується зменшення кута скривлення хребта.

3. Стабілізація визначалась за відсутності помітних зрушень убік поліпшення стану хребта, як клінічно так й рентгенологічно.

4. Прогресування визначалось як збільшення кута скривлення до 2 ступеня, поява компенсаторних вигинів. На рентгенограмі у горизонтальному положенні дитини – перші ознаки клиновидності хребців і торсія. Погіршення постави.

Нормалізація відбулася у 20,2% дітей (у 13 із 64), поліпшення – у 29,3% (у 19 із 64), стабілізація – у 42,2% (у 27 із 64) та прогресування – у 8,3% (у 5 із 64). Якщо підсумовувати три перші оцінки (нормалізацію, стабілізацію і поліпшення), то позитивний результат отриманий у 92,7% (у 59 із 64) дітей (табл. 3).

Таблиця 3

Ефективність фізичної реабілітації дітей зі сколіозом 1 ступеня

за даними історій хвороби

Групи | Кількість дітей | Ефективність фізичної реабілітації

Нормалізація | Поліпшення | Стабілізація | Прогресування

Кількість дітей | % | Кількість дітей | % | Кількість дітей | % | Кількість дітей | %

1а | 31 | 9 | 29,0 | 7 | 22,5 | 15 | 48,4––

1б | 16 | 4 | 25,0 | 8 | 50,0 | 3 | 18,7 | 1 | 6,25

1в | 17–– | 4 | 23,5 | 9 | 52,9 | 4 | 23,5

Всього | 64 | 23 | 20,2 | 19 | 29,3 | 27 | 42,2 | 10 | 8,3

У кожній групі показників, які характеризують різні функції організму дітей, нами виявлений достовірний ступінь ефективності проведених реабілітаційних заходів залежно від таких чинників:

· наявність супутніх захворювань – призводить до меншої ефективності в середньому на 23%;

· обтяжений анамнез збільшує відсоток прогресування: гіпермобільний синдром – у 24,5% дітей, плоскостопість – у 12,4%, рахіт – у 5,6%, родова травма – у 3%, сімейні форми сколіозу – у 2,5%;

· рівень скривлення – краще піддаються корекції, рідше прогресують грудо-поперекові та поперекові скривлення (10% і 10,4%), частіше прогресують S-подібні та грудні (18,5% і 18,8%).

Резюмуючи отримані дані, можемо зробити підсумок, що останні десятиліття сколіоз у дошкільнят супроводжується одним або кількома ортопедичними або другими патологіями, що вимагає перегляду тактики реабілітації. Тому розроблена нами програма фізичної реабілітації дітей дошкільного віку зі сколіозом 1 ступеня, враховуючи наявність супутніх захворювань є комплексною.

Аналіз результатів запропонованої нами реабілітації свідчить про те, що у дітей до 6 років спостерігається висока ефективність відновлення (92,7%). Цей період формування і становлення статико-динамічних навичок найбільш сприятливий для корекції сколіозу і порушень постави.

Всі наведені дані свідчать про високу ефективність фізичної реабілітації, особливо при ранньому виявленні порушень і проведенні реабілітаційних заходів. Тому доведена необхідність проведення профілактичних заходів у дитячих закладах, які полягають у створенні правильної організації та проведенні оздоровчо-корекційних заходів (рання діагностика, контроль, етапність фізичної реабілітації, адекватний добір засобів і методів).

ВИСНОВКИ

1. Аналізуючи літературні дані, можна зробити висновок про те, що нові комплексні дослідження визначили етіопатогенез сколіозів, підґрунтям якої є природжені порушення обміну сполучної тканини із ослабленням сполучно-тканинних утворень, що доводить необхідність раннього виявлення і корекцію сколіозів у дітей ще в дошкільному віці. В той же час програми з фізичної реабілітації для дітей зі сколіозом 1 ступеня у спеціалізованих дошкільних закладах ще практично не розроблені, що й визначає актуальність даної роботи.

2. Проведені антропометричні дослідження підтвердили, що в ході онтогенетичного розвитку у людини змінюються не тільки росто-вагові показники, але і геометрія мас тіла. У період з 3 до 4 років відбувається значне збільшення довжини тіла (12,4%), головним чином, за рахунок росту довжини стегна (14,8%) і його маси тіла (26,5%). Вік 4-5 років характеризується найбільшими змінами всіх охоплюючих розмірів тіла: обхват тулуба (8,3%), плеча (11,24%), передпліччя (8%), стегна (20,7%), гомілки (7,4%). З 5 до 6 років збільшення охоплюючих розмірів помітно сповільнюється, а довжина тіла збільшується за рахунок росту довжини ланок нижніх кінцівок: приріст довжини стегна складає 13%, а гомілки – 15%. Аналіз змін положення ЦМ ланок кінцівок та тулуба показав, що формування ЦМ відбувається у різному темпу та у віддаленні від проксимальних кінців.

3. Дослідження функціональних показників м'язової, серцево-судинної і дихальної систем у дітей дошкільного віку свідчить про якісні розходження у дітей зі сколіозом і здорових дітей контрольної групи. Так, силова витривалість м'язів спини у дітей експериментальної групи складає в середньому 19±0,02 сек, а дітей контрольної – 30±0,02 сек; показники ЖЄЛ відповідно – в експериментальній групі – 820±0,03 мл, у контрольній – 955±0,02 мл; індекс Руф’є вірогідно вищий у дітей контрольної групи, р<0,05.

4. Запропонована програма фізичної реабілітації ґрунтується на морфо-функціональних та клінічних показниках, спрямована на корекцію скривлення хребта; тренування сили, витривалості, гармонійної роботи м'язів спини, живота і всього тіла; виховання умовних рефлексів нормальної пози в ортоградному положенні, рухових навичок, природних прикладних рухів, тренування серцево-судинної і дихальної систем.

5. Встановлено, що запропонована програма фізичної реабілітації з включенням традиційних засобів лікувальної гімнастики, лікувального плавання, класичного масажу зі впровадженням нетрадиційних форм занять (корегуюча гімнастика після сну, вправи на великих надувних м'ячах, лікувальна хореографія, точковий масаж) відповідає лікувальним і гігієнічним вимогам, відображує послідовність, інтенсивність і співвідношення засобів і методів фізичної реабілітації для дітей зі сколіозом 1 ступеня різних вікових груп (3-6 років).

6. Виявлена позитивна динаміка функціонального стану дітей після 9 місяців реабілітації, що підтверджує ефективність розробленої програми фізичної реабілітації. Наприклад, у дітей зі сколіозом порівняно з початковими даними показники силової витривалості м'язів спини збільшились у 3-х річних дітей у 10 разів, у 4-х річних – у 7,5 разів, у 5-ти і 6-ти річних – у
5 разів. В показниках стабілографії вірогідно збільшилась частота коливань тіла у фронтальній площині (у) від 3,980,27 Гц до 6,641,15 Гц і залишилася колишньою в сагітальній площині (х). Це свідчить про те, що діти зі сколіозом швидше вирішують задачі, які пов'язані з необхідністю корекції відхилень вправо і вліво від необхідної пози, які виникають та нормалізують відхилення в рівновазі за допомогою зменшення амплітуди і збільшення частоти коливань тіла, що є більш ефективним і якісним механізмом.

7. Використання фізичної реабілітації протягом 9 місяців показало: нормалізацію стану хребта у 20,22,9% дітей, поліпшення – у 29,31,9%, стабілізацію – у 42,21,5%. Використання запропонованої програми фізичної реабілітації у спеціалізованих дошкільних закладах для дітей 3-6 років зі сколіозом 1 ступеня дозволить не тільки запобігти сколіотичній деформації, але і зміцнити здоров'я дітей, збільшити їхню рухову активність, прищепити гігієнічні навички, створивши тим самим передумови для загального оздоровлення.

СПИСОК РОБІТ, ЯКІ ОПУБЛІКОВАНІ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ:

1.

2.

3.

4.

5.

6.

7.