НАЦІОНАЛЬНА АКАДЕМІЯ НАУК УКРАЇНИ

ІНСТИТУТ ДЕРЖАВИ І ПРАВА ім. В.М. КОРЕЦЬКОГО

МАКСАКОВА РУСЛАНА МИКОЛАЇВНА

УДК 342.84

ВИБОРИ ДО ОРГАНІВ МІСЦЕВОГО САМОВРЯДУВАННЯ:

ПРОБЛЕМИ ТЕОРІЇ І ПРАКТИКИ

Спеціальність: 12.00.02 – конституційне право

АВТОРЕФЕРАТ

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата юридичних наук

Київ – 2003

Дисертацією є рукопис

Робота виконана у відділі конституційного права та місцевого самоврядування Інституту держави і права ім. В.М. Корецького НАН України (м. Київ).

Науковий керівник - член-кореспондент Академії правових наук України,

доктор юридичних наук, професор

Погорілко Віктор Федорович – завідувач відділу конституційного права та місцевого самоврядування

Інституту держави і права ім. В.М. Корецького НАН

України (м. Київ).

Офіційні опоненти: доктор юридичних наук, професор

Фрицький Олег Федорович – професор кафедри теорії

держави і права Академії адвокатури України (м. Київ);

кандидат юридичних наук

Ставнійчук Марина Іванівна – член Центральної

виборчої комісії України

Провідна установа - Київський національний університет імені Тараса Шевченка,

кафедра конституційного та адміністративного права

Захист відбудеться 14 листопада 2003 року о 17 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д.26.236.03 по захисту дисертацій на здобуття наукового ступеня доктора юридичних наук в Інституті держави і права ім. В.М. Корецького НАН України за адресою: 01001, м. Київ, вул. Трьохсвятительська, 4.

З дисертацією можна ознайомитись в бібліотеці інституту.

Автореферат розіслано 10 жовтня 2003 р.

Вчений секретар

спеціалізованої вченої ради Усенко І.Б.

1

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми. Як відомо, однією з визначальних ознак демократичної, соціальної, правової держави є наявність повноцінного місцевого самоврядування, через яке найповніше може бути реалізовано ідею здійснення влади народом безпосередньо, вирішено важливі питання взаємодії держави, суспільства та особи. Чинна Конституція України вперше визнала і гарантувала місцеве самоврядування та закріпила за громадянами України право вільно обирати і бути обраними до органів місцевого самоврядування.

Проблеми місцевих виборів почали розглядатися в українських та зарубіжних дослідженнях порівняно недавно. Радянське право взагалі вважало місцеві вибори виборами до органів державної влади, оскільки не визнавало місцевого самоврядування. Зараз інститут місцевих виборів є безперечною ознакою існування демократії та розвитку місцевого самоврядування, тому нагальною потребою постає з’ясування поняття, видів, принципів, стадій організації і проведення та гарантій місцевих виборів в Україні. Останнім часом актуальності набуває питання визначення місця інституту місцевих виборів серед таких нових інститутів, які починаються формуватися в системі конституційного права, як виборче та муніципальне право. До того ж, правова реформа покликана створити ефективний механізм, який забезпечив би своєчасне самооновлення політичної системи з урахуванням мінливих внутрішніх та міжнародних умов, запровадити в усі сфери життя принципи демократії і самоврядування.

За останні роки відбулися радикальні зміни в суспільно-політичному устрої країни, що спричинили також значні зміни й у законодавстві. Крім того, й дотепер у законодавстві про місцеві вибори не чітко виписані норми виборчого процесу, не закріплено гарантій місцевих виборів, існують норми, які не відповідають загальновизнаним виборчим стандартам.

За сучасних умов розвитку демократії першочерговими виявляються питання створення належних умов для реалізації конституційного права громадян вільно обирати і бути обраними, зокрема, до органів місцевого самоврядування.

Такі обставини, а також виняткове значення місцевих виборів для розвитку місцевого самоврядування та безпосередньої демократії в Україні, свідчать про актуальність теми даного дослідження, зумовлюють його не тільки наукову, але й практичну значимість, зокрема, для удосконалення законодавства України про місцеві вибори та розвитку виборчого й муніципального права.

Зв’язок з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційне дослідження проводилося як складова частина планової науково-дослідної роботи відділу конституційного права та місцевого самоврядування Інституту держави і права ім. В.М. Корецького НАН України “Теоретичні проблеми реалізації Конституції України” (№ державної реєстрації 0196U012890).

Мета і завдання дослідження. Метою дисертаційного дослідження є комплексний науковий аналіз теоретичних і практичних проблем інституту місцевих виборів в Україні та розроблення висновків й практичних рекомендацій

2

щодо вдосконалення чинного законодавства.

Визначена мета наукового дослідження зумовила постановку і розв’язання таких завдань:

розкрити зміст понять “місцеві вибори”, “основні стадії місцевих виборів”, “місцеве виборче право”, “місцева виборча система”, “гарантії місцевих виборів”;

визначити види місцевих виборів;

визначити джерела місцевого виборчого права України;

охарактеризувати можливість застосування виборчих систем на місцевих виборах в Україні;

охарактеризувати та класифікувати принципи місцевих виборів в Україні;

визначити основні стадії місцевих виборів в Україні;

визначити механізм правового регулювання організації і проведення місцевих виборів;

охарактеризувати проблемні аспекти організації і проведення окремих стадій місцевих виборів в Україні;

визначити та охарактеризувати окремі групи гарантій місцевих виборів.

Об’єктом дисертаційного дослідження є виборчі відносини в Україні.

Предмет дисертаційного дослідження становлять теоретичні та практичні проблеми виборів до органів місцевого самоврядування в Україні.

Методологічною основою дисертаційного дослідження є загальнотеоретичні принципи та підходи, які забезпечують достовірність знань та вирішення визначених перед дослідником завдань. В роботі дисертантом використовується система загальнофілософських методів дослідження (діалектика, об’єктивність, історизм) – під час з’ясування змісту місцевих виборів як форми безпосередньої демократії в Україні, загальнонаукових методів (метод системного аналізу, структурно-функціональний, метод моделювання і прогнозування) – під час розгляду питань щодо місцевого виборчого права та місцевої виборчої системи України, спеціальних методів (формально-юридичний, порівняльно-правовий) - у дослідженні питань щодо порядку проведення місцевих виборів в Україні та гарантій місцевих виборів. Під час дослідження принципів місцевих виборів та окремих видів гарантій місцевих виборів дисертантом використано статистичний метод дослідження.

Комплексний підхід до використання вищезазначених наукових методів дозволив всебічно розглянути інститут виборів до органів місцевого самоврядування, його місце у виборчому та муніципальному праві та в науці конституційного права України.

Науково-теоретичною базою дослідження стали праці вітчизняних та зарубіжних вчених з теоретичних і практичних проблем місцевих виборів. У процесі написання дисертації також враховано загальнотеоретичні положення праць з конституційного права зарубіжних країн, теорії держави та права, історії держави та права, адміністративного права, цивільного права, кримінального та міжнародного права.

3

Теоретичною основою дослідження є наукові праці з проблем безпосередньої демократії, народовладдя, зокрема, різних аспектів правового регулювання виборів та дії виборчого законодавства. Зазначені питання досліджували такі вітчизняні вчені, як М.О. Баймуратов, І.П. Бутко, Г.М. Волянська, Д.М. Горшков, Р.К. Давидов, В.М. Кампо, О.Г. Мазур, Г.О. Мурашин, М.П. Орзіх, В.Ф. Погорілко, С.Г. Рябов, В.І. Співак, М.І. Ставнійчук, Ю.М. Тодика, О.Ф. Фрицький, В.Д. Яворський та ін. Різні аспекти теорії безпосередньої демократії розглядали радянські, російські та зарубіжні дослідники С.А. Авак’ян, Ю.А. Веденєєв, М.В. Вітрук, А.А. Вішняков, В.Д. Воєводін, І.В. Видрін, А.В. Іванченко, А.І. Ковлер, А.Н. Кокотов, А.І. Кім, О.О. Кутафін, В.І. Лисенко, В.В. Маклаков, Т.М. Пальгунова, Б.О. Страшун, Н.А. Теплова, В.Є. Чиркін та ін.

Наукова новизна одержаних результатів. Дисертація є першим в Україні монографічним дослідженням, яке присвячене комплексному опрацюванню теоретичних та практичних проблем виборів до органів місцевого самоврядування. В цій дисертаційній роботі сформульована авторська концепція місцевих виборів.

Наукова новизна одержаних результатів знайшла своє втілення в таких висновках та пропозиціях:

авторське визначення поняття місцевих виборів як форми безпосереднього (прямого) волевиявлення територіальних громад з метою формування органів місцевого самоврядування, що відбувається на основі принципів, передбачених Конституцією та законами України, шляхом голосування;

авторська концепція місцевого виборчого права; що включає визначення місцевого виборчого права, як інституту виборчого права України, що є субінститутом конституційного права України, системою правових норм, які регулюють суспільні відносини в процесі організації і проведення місцевих виборів, обґрунтування його поділу на інститути, виділення особливого кола правовідносин, врегульованих місцевим виборчим правом, та визначення системи джерел місцевого виборчого права України;

авторська класифікація принципів місцевих виборів в Україні шляхом їх поділу на матеріальні та процесуальні і характеристика цих принципів;

авторська концепція механізму правового регулювання організації і проведення місцевих виборів в Україні, який поділяється на організаційно-правовий, фінансовий, інформаційний та матеріально-технічний і може бути визначений як сукупність засобів (елементів) впливу на виборчі відносини в сфері реалізації та забезпечення конституційних прав громадян обирати і бути обраними до органів місцевого самоврядування.

авторське визначення поняття гарантій місцевих виборів в Україні як певних умов та засобів, що встановлюються законодавством про місцеві вибори та спрямовані на реалізацію або захист демократичних засад життя як певної територіальної громади, так і держави загалом шляхом забезпечення належної реалізації відповідних правових норм;

4

авторська класифікація гарантій місцевих виборів, зокрема: їх поділ на загальні (які поділяються на внутрішньодержавні та міжнародні) та спеціальні (які поділяються на нормативно-правові та організаційно-правові);

авторська класифікація конституційної відповідальності за порушення чинного законодавства України про вибори до органів місцевого самоврядування, яка включає обґрунтування видів конституційної відповідальності в зазначеній сфері та перелік санкцій, що застосовуються до порушників норм законодавства України про місцеві вибори;

авторська класифікація основних стадій місцевих виборів в Україні (див. стор. 9 автореферату) та пропозиції щодо: 1) вдосконалення організації місцевих виборів, зокрема запропоновано: змінити порядок визначення норми представництва в районних та обласних радах; розвести чергові місцеві і парламентські вибори у часі; чітко визначити строки призначення виборів у разі утворення нової адміністративно-територіальної одиниці; законодавчо визначити можливі межі відхилення кількості виборців в одномандатному окрузі від орієнтовної середньої кількості виборців; вдосконалити порядок складання списків виборців за допомогою отримання інформації або з автоматизованої інформаційної системи ЦВК, або з державного реєстру фізичних осіб; 2) вдосконалення організації ведення передвиборної агітації, зокрема запропоновано: встановити чіткі строки початку та закінчення ведення передвиборної агітації; законодавчо визначити порядок використання ЗМІ у проведенні передвиборної агітації; 3) вдосконалення порядку голосування, зокрема запропоновано: законодавчо визначити механізм подання заяви для голосування за межами приміщення для голосування; законодавчо визначити порядок щодо дострокового голосування на місцевих виборах; встановити в Законі України “Про вибори депутатів місцевих рад та сільських, селищних, міських голів” (далі - Закон України про місцеві вибори) відсотковий резерв виборчих бюлетенів при їх виготовленні;

пропозиція щодо 1) встановлення вимоги реалізації пасивного виборчого права лише за місцем проживання, з встановленням цензу осілості, який би становив один рік; 2) підвищення вікового цензу для кандидатів на посаду сільського, селищного, міського голови до 25 років; 3) встановлення заборони участі у голосуванні деяких категорій військовослужбовців.

Практичне значення одержаних результатів. Положення та висновки, які містяться в роботі, можуть бути використані як вихідні рекомендації для вдосконалення законодавства, зокрема, при розробці проекту Закону України про внесення змін та доповнень до Закону України про місцеві вибори, а в подальшому – при розробці Виборчого Кодексу України.

Матеріал, який міститься в дисертації, її висновки можуть бути впроваджені у процес викладання курсу “Конституційне право України”, а також спецкурсів “Державне будівництво та самоврядування”, “Муніципальне право України”, “Виборче право України”. Він також може бути використаний в процесі подальших досліджень загально-теоретичних проблем безпосередньої демократії, зокрема реалізації виборчих прав громадян України.

5

Апробація результатів дисертації. Теоретичні та практичні висновки і положення, які містяться в дисертаційному дослідженні, розглядалися на засіданнях відділу конституційного права і місцевого самоврядування Інституту держави і права ім. В.М. Корецького НАН України, а також на засіданнях кафедри конституційного та адміністративного права юридичного факультету Запорізького державного університету (далі – ЗДУ).

Теоретичні висновки та окремі положення, сформульовані в дисертації, доповідалися й обговорювалися на IV міжрегіональній науково-практичній конференції “Концепція формування законодавства України” (листопад 1999 р., м. Запоріжжя, тези опубліковано), засіданнях міжнародного “круглого столу”, присвяченого пам’яті професора К.Г. Федорова (травень 2000 р., м. Запоріжжя, матеріали опубліковано), науковій конференції молодих вчених “Проблеми і перспективи розвитку та реалізації законодавства України” (квітень 2001 р., м. Київ, Інститут держави і права ім. В.М. Корецького НАН України, тези не подавалися до друку), міжнародній науковій конференції присвяченій пам’яті професора К.Г. Федорова (червень 2001 р., м. Запоріжжя, тези опубліковано), семінарі-нараді “Засоби масової інформації у виборах: права, обов’язки, відповідальність” (січень 2002 р., м. Запоріжжя, матеріали не публікувалися), українсько-польській міжнародній конференції “Громадянське суспільство і політика органів місцевого самоврядування” (березень 2002 р., м. Львов, матеріали опубліковано), засіданнях “круглого столу” за тематикою “Перспективи розвитку партійної системи в Україні” (2.07.2002, м. Запоріжжя, матеріали не публікувалися), щорічній міжнародній науково-практичній конференції “Запорізькі правові читання” (3-5.07.2002, м. Запоріжжя, матеріали опубліковано), науково-практичній конференції “Проблеми місцевого самоврядування в Україні” (21.10.2002, м. Київ, тези опубліковано), другій міжрегіональній науково-практичній конференції, присвяченій пам’яті д.ю.н., проф. Коваля Л.В. (31.10.2002, м. Запоріжжя, матеріали не публікувалися), міжнародній науково-практичній конференції “Вибори і референдуми в Україні: законодавче забезпечення, проблеми реалізації та шляхи вдосконалення” (13-15.11.2002, м. Київ, матеріали опубліковано).

Крім цього, результати дисертаційного дослідження використовувалися автором у навчально-методичній роботі (при складанні робочих програм, методичних вказівок, читанні лекцій) на юридичному факультеті ЗДУ.

Публікації. Основні положення дисертації викладено у тринадцяти наукових статтях, з них шість – у фахових виданнях.

Структура дисертації визначена метою й завданнями дослідження. Дисертація складається зі вступу, трьох розділів, що включають в себе дев’ять підрозділів, і висновків. До тексту додано список використаних джерел та додаток.

Загальний обсяг дисертації 193 сторінки, в тому числі список використаних джерел – 29 сторінок (338 посилань).

6

ЗМІСТ РОБОТИ

У вступі обґрунтовується актуальність теми дослідження, розкривається зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами, визначаються мета і задачі дослідження, його об’єкт і предмет, а також методологічні і теоретичні основи дисертації. Характеризується наукова новизна отриманих результатів, формулюються висновки та пропозиції по роботі, обґрунтовується практичне значення отриманих результатів, зазначаються дані щодо апробації результатів дослідження, структури і змісту роботи.

Перший розділ – “Місцеві вибори як форма безпосередньої демократії в Україні” присвячений визначенню понять “місцеві вибори”, “місцеве виборче право”, “місцева виборча система”, здійсненню класифікації місцевих виборів в Україні. В цьому розділі розглядаються проблеми застосування виборчих систем на місцевих виборах та викладається погляд дисертанта на можливість зміни місцевої виборчої системи в Україні, а також сформульовано концепцію місцевого виборчого права України та здійснено класифікацію і характеристику принципів місцевих виборів з внесенням пропозицій щодо вдосконалення закріплення цих принципів в законодавстві України.

У першому підрозділі першого розділу “Поняття і види місцевих виборів в Україні” дисертант для визначення поняття місцевих виборів досліджує значення виборів до органів місцевого самоврядування як форми діяльності територіальних громад та як політичного явища локального масштабу; визначає спільні та специфічні риси місцевих виборів порівняно з іншими формами демократії в Україні, зокрема: з президентськими і парламентськими виборами, а також з місцевими референдумами. Дисертант визначає, що місцеві вибори за своєю суттю є однією з найважливіших форм безпосереднього волевиявлення територіальних громад. Змістом місцевих виборів є формування одноособових та колегіальних органів місцевого самоврядування. Єдиною формою проведення місцевих виборів за законодавством України визнається голосування.

Аналізуючи погляди на поняття місцевих виборів вчених І.В. Видріна і А.Н. Кокотова, А.О. Замотаєва і А.Я. Сливи, О.В. Батанова, В.Ф. Погорілка, дисертант пропонує таке авторське визначення місцевих виборів: вибори до органів місцевого самоврядування (місцеві вибори) – це форма безпосереднього (прямого) волевиявлення територіальних громад з метою формування органів місцевого самоврядування, що відбуваються на основі принципів, передбачених Конституцією та законами України, шляхом голосування.

Здійснюючи класифікацію місцевих виборів на підставі аналізу чинного законодавства та наукової літератури, автор розрізняє наступні види місцевих виборів в Україні:

1)

7

2)

3)

4)

5)

Другий підрозділ першого розділу “Місцеве виборче право та місцеві виборчі системи в Україні” містить визначення поняття місцевого виборчого права як інституту виборчого права України, що є субінститутом конституційного права, системою норм, які регулюють суспільні відносини в процесі організації і проведення місцевих виборів (виборів депутатів місцевих рад та сільських, селищних, міських голів). Місцеве виборче право складається з конституційних норм, законодавчих норм, норм підзаконних нормативно-правових актів та локальних правових норм. Серед локальних правових норм слід розрізняти два основних види норм: статусні, що об’єднують правові норми, які складають матеріальне місцеве виборче право; та етапні, що об’єднують правові норми, які складають процесуальне місцеве виборче право.

Інститути місцевого виборчого права дисертант розрізняє за такими критеріями: 1) в залежності від органу місцевого самоврядування, який має формуватися: це інститути виборчого права по виборах сільських, селищних, міських голів; інститути виборчого права по виборах депутатів сільських, селищних, міських рад; інститут виборчого права по виборах депутатів обласних та районних рад; інститут виборчого права по виборах до Верховної Ради Автономної Республіки Крим; 2) відповідно до стадій місцевих виборів це, зокрема: інститути права проголошення або призначення місцевих виборів; інститути виборчих територіальних одиниць з місцевих виборів; інститут виборчих органів; інститут складання списків виборців; інститут висування та реєстрації кандидатів в депутати

місцевих рад та на посади сільських, селищних, міських голів; інститут передвиборної агітації; інститут голосування; інститут підрахунку голосів та встановлення результатів місцевих виборів; 3) інститути, від яких залежить функціонування та ступінь забезпеченості попередніх – це інститут місцевої виборчої системи та інститут гарантій місцевих виборів.

Місцеве виборче право регулює особливе коло правовідносин, в яких суб’єктом є територіальна громада, громадяни, виборці, кандидати та система органів з організації і проведення місцевих виборів; а об’єктом – мандат депутата місцевої ради, або сільського, селищного, міського голови.

8

Система джерел місцевого виборчого права України складається з нормативно-правових актів, які можна поділити на такі групи: 1) Конституція України, 2) спеціальні виборчі закони, 3) нормативно-правові акти конституційного законодавства, які опосередковано конкретизують деякі норми виборчих законів, 4) нормативно-правові акти суміжних галузей, якими регулюються певні процедури місцевого виборчого процесу, 5) акти Конституційного Суду України, 6) міжнародні акти, 7) нормативно-правових акти суб’єктів місцевого самоврядування (локальні нормативно-правові акти).

Місцева виборча система в широкому значенні розуміється як система локальних суспільних відносин, пов’язаних з виборами до органів місцевого самоврядування. Місцева виборча система у вузькому значенні визначається як спосіб визначення результатів голосування та розподілу мандатів серед кандидатів до органів місцевого самоврядування.

Досліджуючи проблеми застосування місцевих виборчих систем автор дійшов висновку, що на сьогодні в Україні склалася ситуація, в якій за умов проведення належної аналітичної роботи й підготовки відповідної законодавчої бази, можуть з’явитися достатні підстави для зміни місцевої виборчої системи. Так, вбачається можливим проведення виборів до обласних рад України за змішаною системою.

У третьому підрозділі першого розділу “Принципи місцевих виборів в Україні” використовуючи погляди вітчизняних та зарубіжних державознавців щодо класифікації принципів виборів, дисертант здійснив поділ принципів місцевих виборів в Україні на дві групи: матеріальні і процесуальні.

Здійснюючи характеристику принципів місцевих виборів в Україні, автор дійшов висновку, що реалізація більшості основних принципів при проведенні місцевих виборів викликає ряд проблем, вирішення яких, можливе за умов внесення

певних змін до національного законодавства, зокрема, дисертант пропонує доповнити ст. 6 Закону України про місцеві вибори пунктом 8 такого змісту: “Не мають права голосу на місцевих виборах громадяни України, що є військовослужбовцями та проходять строкову військову службу у разі, якщо вони не проживали (постійно, або переважно) до призову на військову службу на території тієї адміністративно-територіальної одиниці, де проходять місцеві вибори та розташована їх військова частина”.

Другий розділ “Порядок проведення місцевих виборів в Україні” присвячений визначенню понять та складових елементів основних стадій місцевих виборів і механізму правового регулювання організації і проведення місцевих виборів в Україні; дисертант розглянув проблемні питання організації і проведення

місцевих виборів з внесенням пропозицій до законодавства України про місцеві вибори щодо вирішення зазначених питань.

У першому підрозділі другого розділу “Основні стадії місцевих виборів в Україні” дисертант визначає, що основними стадіями виборчого процесу з місцевих виборів є послідовно здійснені та взаємопов’язані поміж себе заходи з організації місцевих виборів, які складаються з певної кількості однорідних дій, що направлені на досягнення єдиної мети. Аналізуючи поділ виборів на стадії, здійснений такими

9

представниками конституційної науки, як: Н.І. Руда, М.І. Ставнійчук, А.П. Таранов, Ю.О. Вєдєнєєв і В.І. Лисенко, І.В. Видрін та А.Н. Кокотов, дисертант дійшов висновку щодо існування наступних основних стадій місцевих виборів: 1) призначення місцевих виборів; 2) формування територіальної основи місцевих виборів; 3) формування виборчих комісій; 4) складання списків виборців; 5) висування та реєстрація кандидатів у депутати та на посади сільських, селищних, міських голів; 6) передвиборна агітація; 7) голосування; 8) встановлення результатів місцевих виборів і їх оприлюднення.

У другому підрозділі другого розділу “Механізм правового регулювання організації і проведення місцевих виборів в Україні” дисертант визначає механізм правового регулювання організації і проведення місцевих виборів як сукупність засобів (елементів) впливу на виборчі відносини в сфері реалізації та забезпечення конституційних прав громадян обирати і бути обраними до органів місцевого самоврядування. В залежності від того, на які саме відносини в зазначеній сфері здійснюється вплив, механізм правового регулювання організації і проведення місцевих виборів в Україні поділяється на організаційно-правовий; фінансовий; інформаційний; та матеріально-технічний механізм правового регулювання організації і проведення місцевих виборів.

Третій підрозділ другого розділу “Проблемні питання організації і проведення місцевих виборів в Україні” містить аналіз застосування законодавства України про місцеві вибори з внесенням дисертантом пропозицій щодо вдосконалення деяких стадій виборчого процесу з місцевих виборів. Зокрема, дисертант пропонує:

внести зміни до частини 4 та 5 статті 5 Закону України про місцеві вибори, які б передбачали визначення норми представництва в районних та обласних радах не за принципом представництва адміністративно-територіальних одиниць, а за принципом представництва населення, подібно до порядку закріпленого частиною 3 ст. 5 Закону для формування сільських, селищних, міських рад;

внести зміни до ч. 1 ст. 55 Закону, та викласти її в такій редакції: “У разі утворення нової адміністративно-територіальної одиниці, місцеві вибори на цій території призначаються відповідно Верховною Радою Автономної Республіки Крим, обласною, Київською, Севастопольською міською радою не пізніш як через місяць з моменту утворення нової адміністративно-територіальної одиниці”;

розвести у часі місцеві і парламентські вибори;

законодавчо визначити: 1) можливі межі відхилення кількості виборців в одномандатному окрузі від орієнтовної середньої кількості виборців в одномандатних округах, яка, на нашу думку, не повинна перевищувати 10%; 2) відсотковий резерв виборчих бюлетенів при їх виготовлені; 3) порядок використання ЗМІ у проведенні передвиборної агітації; 4) механізм подання заяви для голосування за межами приміщення для голосування; 5) повний перелік місць, під якими законодавець розуміє “інші місця тимчасового перебування виборців” на території яких можуть утворюватися виборчі дільниці; 6) джерело надійної та точної інформації для складання списків виборців, яким може бути або автоматизована

10

система реєстрації виборців, як складова інформаційної системи ЦВК, або державний реєстр фізичних осіб;

встановити чіткі строки початку та закінчення передвиборної агітації та закріпити їх в Розділі VIII “Передвиборна агітація” Закону України про місцеві вибори;

закріпити в Законі про місцеві вибори положення, яке б передбачало можливість дострокового голосування на місцевих виборах.

Третій розділ “Гарантії місцевих виборів в Україні” присвячений визначенню поняття “гарантії місцевих виборів”, здійсненню класифікації гарантій місцевих виборів та їх характеристиці. Особливу увагу автор приділив характеристиці та питанням удосконалення нормативно-правових і організаційно-правових гарантій місцевих виборів.

У першому підрозділі третього розділу “Поняття і види гарантій місцевих виборів” дисертант здійснив аналіз визначень гарантій різних форм демократії на підставі чого було розроблено визначення поняття “гарантії місцевих виборів”. Так, гарантії місцевих виборів дисертант визначив як певні умови та засоби, що встановлюються законодавством про місцеві вибори, та спрямовані на реалізацію або захист демократичних засад життя як певної територіальної громади, так і держави в цілому, шляхом забезпечення належної реалізації відповідних правових норм. Досліджуючи систему гарантій, покликаних забезпечити здійснення безпосередньої локальної демократії, передбачених Конституцією України та законодавством України про місцеві вибори, автор зробив висновок щодо поділу гарантій місцевих виборів на дві групи: загальні (загальносуспільні) та спеціальні гарантії місцевих виборів.

Дисертант зазначив, що загальні гарантії місцевих виборів забезпечують конституційне право громадян брати участь у місцевому самоврядуванні шляхом участі в організації і проведенні місцевих виборів, та поділяються на внутрішньодержавні (які за сферами конституційного ладу можуть поділятися на політичні, економічні, соціальні, ідеологічні) і міжнародні. У ролі міжнародних гарантій місцевих виборів виступають правові принципи, закріплені в договорах, які є міжнародними стандартами локальної демократії, а також міжнародні організації та суб’єкти міжнародного права, що здійснюють контроль за виконанням відповідних міжнародних стандартів при проведенні місцевих виборів. У свою чергу спеціальні гарантії місцевих виборів об’єднують правові норми, що визначають умови та порядок реалізації виборчих прав на місцевих виборах, юридичні засоби їх захисту та охорони в разі порушення за допомогою державного примусу; і поділяються на нормативно-правові та організаційно-правові гарантії місцевих виборів.

Здійснюючи дослідження системи гарантій місцевих виборів в Україні, дисертант дійшов висновку щодо необхідності внесення змін до чинного Закону України про місцеві вибори у вигляді додаткового розділу “Гарантії місцевих виборів”.

11

У другому підрозділі третього розділу “Нормативно-правові гарантії місцевих виборів” зазначається, що норми-принципи як нормативно-правові гарантії місцевих виборів регулюють виборчі відносини, зміст яких дозволяє визначити законність та настання позитивних правових наслідків таких відносин; також вони є правилами поведінки суб’єктів місцевого виборчого права, що забезпечують реалізацію принципів місцевих виборів, або нормативні положення законодавства, що покликані чітко здійснювати принципи місцевих виборів. Розкриваючи зміст норм-принципів як складової системи гарантій дисертант дав характеристику дії принципів загального виборчого права, рівноправності виборців та кандидатів на місцевих виборах, вільних місцевих виборів, прямого виборчого права на місцевих виборах, таємного голосування на місцевих виборах. Дисертант зазначив, що процесуальні норми виступаючи як нормативно-правові гарантії місцевих виборів регламентують порядок підготовки, організації і проведення місцевих виборів; дотримання визначеної законодавством процедури місцевих виборів; а також визначають обов’язки для суб’єктів, уповноважених ініціювати, призначати (проголошувати), організовувати і проводити місцеві вибори. Нормативно-правовою гарантією місцевих виборів також виступає юридична відповідальність за порушення законодавства України про місцеві вибори, зокрема, це може бути: конституційна, адміністративна, кримінальна, цивільна або дисциплінарна відповідальність.

Звертається увага, що саме конституційна відповідальність є одним з практично найпоширеніших видів юридичної відповідальності, що можуть застосовуватися за законодавством України в разі порушення законодавства України про місцеві вибори. Було зазначено, що конституційно-правова відповідальність передбачається безпосередньо у виборчому законі шляхом встановлення відповідальності виборчих комісій та їх членів; відповідальності кандидата в депутати, кандидата на посаду сільського, селищного, міського голови; а також відповідальності посадових осіб і громадян. У роботі надано перелік підстав притягнення до конституційної відповідальності винних субєктів, а також встановлено санкції, які можуть застосовуватися до порушників згідно з законодавством України про місцеві вибори.

У третьому підрозділі третього розділу “Організаційно-правові гарантії місцевих виборів” дисертант здійснив характеристику складових цього виду гарантій місцевих виборів, зокрема: органів та інших суб’єктів, покликаних здійснювати судовий та позасудовий контроль за дотриманням законодавства України про місцеві вибори. Автор визначив сферу повноважень судів у галузі контролю за організацією та проведенням місцевих виборів та проаналізував судову практику вивчення причин надходження скарг до судів. Для усунення можливості маніпулювання законодавством дисертант пропонує звернути увагу національного законодавця на пропозиції зарубіжних фахівців встановити норму, яка б передбачала, що порушення, які безпосередньо не були пов’язані з проведенням голосування, визначенням результатів голосування та виборів, повинні розглядатися судами до того, як буде проведено голосування, оскільки лише в такий

12

спосіб можна забезпечити належні умови для реалізації виборчих прав громадянами та захисту результатів їх волевиявлення. Автором внесена пропозиція про необхідність внесення змін до КУпАП щодо підвищення розміру санкцій за порушення законодавства України про місцеві вибори. Дисертант визначив правовий статус та перелік суб’єктів, які здійснюють позасудовий контроль за дотриманням законодавства про місцеві вибори в Україні, зокрема, це: виборчі комісії; довірені особи кандидатів; уповноважені особи місцевих осередків політичних партій (блоків), громадських організацій; офіційні спостерігачі від інших держав та міжнародних організацій; податкові органи та банківські установи, а також засоби масової інформації.

У висновках підбиті підсумки дисертаційної роботи, подані основні положення й результати проведеного наукового дослідження, узагальнені пропозиції щодо вдосконалення чинного законодавства України про місцеві вибори.

Дисертант сформулював основні теоретичні результати дисертаційного дослідження в наступний спосіб:

дано визначення понять “місцеві вибори”, “основні стадії місцевих виборів”, “місцеве виборче право”, “місцева виборча система”, “гарантії місцевих виборів”, “механізм правового регулювання організації і проведення місцевих виборів в Україні”;

здійснено класифікацію місцевих виборів, джерел місцевого виборчого права України; конституційної відповідальності за порушення чинного законодавства України про місцеві вибори.

У результаті дисертаційного дослідження здобувачем запропоновано вирішити проблемні питання, пов’язані з організацією і проведенням основних стадій місцевих виборів шляхом внесення певних змін до законодавства України про місцеві вибори (С. 8-10).

Автор дійшов висновку, що незважаючи на достатньо розгалужену систему гарантій місцевих виборів, яка знайшла своє закріплення у вигляді різних форм, - значущим кроком до їх вдосконалення може бути внесення змін до чинного Закону України про місцеві вибори у вигляді додаткового розділу “Гарантії місцевих

виборів”, який би забезпечив зменшення кількості відсильних норм щодо цього питання.

Підвищити роль деяких гарантій у виборчому процесі з місцевих виборів дисертант пропонує в наступний спосіб:

1. Доповнити статтю 44 Закону про місцеві вибори пунктом 2.1 такого змісту: “У разі, коли виборець робить помилку при заповненні виборчого бюлетеня, він має право отримати новий бюлетень, про що робиться відповідна позначка до списку виборців та складається спеціальний акт. Зіпсований бюлетень повертається члену дільничної виборчої комісії або голові й погашається”. Таке положення, на нашу думку, підвищить дію принципу рівних місцевих виборів.

2. Закріпити у ч. 2 ст. 43 Закону про місцеві вибори вичерпний перелік документів, на підставі який можна брати участь у голосуванні на місцевих виборах, що, на нашу думку, посилить дію принципу прямого виборчого права на місцевих виборах.

13

За дослідження економічних гарантій автор привертає увагу науковців та законодавців до ідеї встановлення в законодавчому порядку норми, згідно з якою видатки на проведення відповідних місцевих виборів несе особа, яка за власним бажанням без поважних причин склала з себе повноваження до закінчення строку їх дії.

Дисертант пропонує внести змін до КУпАП щодо підвищення розміру санкцій за порушення виборчого законодавства у вигляді штрафу, та встановлення його диференційованого розміру для громадян та посадових осіб.

Потребують нормативного врегулювання питання встановлення відповідальності за:

1) за відмову установ банків відкривати рахунки виборчих фондів;

2) за неповідомлення у пресі про відкриття рахунків виборчих фондів;

3) за нездійснення контролю за надходженнями та використанням виборчих фондів виборчими комісіями, податковами органами, установами банків;

4) за неподання відомостей установами банків щодо розмірів та джерел надходження до відповідного виборчого фонду;

5) за неподання фінансового звіту про джерела надходження у виборчий фонд;

6) за використання виборчих фондів не за призначенням та поза межами виборчих фондів.

Ефективність організаційно-правових гарантій місцевих виборів у вигляді судового контролю запропоновано підвищити шляхом встановлення заборони оскаржувати в суд дії, які були пов’язані з підготовкою та проведенням місцевих виборів до встановлення результатів виборів, коли ці дії оскаржуються після встановлення територіальною виборчою комісією результати виборів, хоча були відомі особі до встановлення результатів місцевих виборів. Але така можливість повинна бути, якщо особа надасть докази, що порушення виявила після встановлення результатів виборів. Це надасть змогу усунути можливість маніпулювання законодавством. Також можливість підвищення судового контролю вбачається шляхом створення судів електоральної юрисдикції.

Основні положення дисертації викладені у таких публікаціях здобувача:

1. Поняття і види місцевих виборів в Україні // Держава і право: Збірник наукових праць. Юридичні і політичні науки. Випуск 6. – К.: Інститут держави і права ім. В.М. Корецького НАН України; Спілка юристів України; Видавничий Дім “Юридична книга”, 2000. – С. 80-87.

2. Особливості реалізації основних принципів місцевих виборів в Україні // Держава і право.- Вип.12.- 2001.- С.136-144.

3. Деякі теоретичні аспекти гарантій місцевих виборів // Право України.- №7.-2002.-С.85-89.

4. Основні стадії та механізм організації і проведення місцевих виборів в Україні // Підприємництво, господарство і право.- 2002.-№8.-С.94-96.

14

5. Порядок здійснення судового контролю за дотриманням законодавства України про місцеві вибори потребує уточнення // Право України.- 2002.- № 11.- С.106-108.

6. До питання про активні виборчі права іноземців та військовослужбовців на місцевих виборах в Україні // Правова держава: Щорічник наукових праць Інституту держави і права ім. В.М. Корецького НАН України. Вип. 14. – К., 2003.- С. 590-594.

7. Актуальні проблеми законодавчого регулювання місцевих виборів в Україні // Вибори і референдуми в Україні: законодавче забезпечення, проблеми реалізації та шляхи вдосконалення. Київ, 13-15 листопада 2002 року (доповіді, виступи, рекомендації).- К.: Нора-друк, 2003.- С.462-471.

8. Відповідальність за порушення законодавства України про місцеві вибори // Влада. Людина. Закон.- №1.-2002.-С.140-145.

9. Перспективи розвитку місцевої виборчої системи в Україні // Вісник Запорізького державного університету: Збірник наукових статей. Юридичні науки – Запоріжжя: Запорізький державний університет, 2003.- С.44- 47.

10. Місцеве виборче право як складова конституційного права України // Вісник Запорізького державного університету (юридичні науки).- №3.- 2001.- С.134-142.

11. Деякі питання проведення місцевих виборів в Україні // Четверта міжрегіональна науково-практична конференція “Концепція формування законодавства України” (листопад 1999р.). – Запоріжжя, 2000. – С. 193-196.

12. Принципи проведення місцевих виборів в Україні // Матеріали засідання міжнародного “круглого столу”, присвяченого пам’яті професора К.Г.Федорова (12 травня 2000р.). – Запоріжжя, 2000. – С. 203-211.

13. Проблемні питання організації і проведення виборів до органів місцевого самоврядування України // Громадянське суспільство і політика органів місцевого самоврядування (проблеми теорії і практики) : Матеріали науково-практичної українсько-польської конференції (Львів 4-5 березня 2002 р). – Львів: Доброчинний громадський Фонд ім. Князя Осмомисла – Наукове Товариство ім. Шевченка, 2003.- С.261-267.

Максакова Р.М. Вибори до органів місцевого самоврядування: проблеми теорії і практики. – Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата юридичних наук за спеціальністю 12.00.02. – конституційне право. – Інститут держави і права ім. В.М. Корецького НАН України. Київ, 2003.

У дисертації досліджуються актуальні теоретичні і практичні проблеми виборів до органів місцевого самоврядування як однієї з форм безпосередньої демократії в Україні та самостійного інституту виборчого права України.

Робота містить визначення понять: “місцеві вибори”, “місцеве виборче право”, “гарантії місцевих виборів”; критерії класифікації місцевих виборів і гарантій

15

місцевих виборів; аналіз місцевих виборчих систем та основних стадій місцевих виборів; авторську концепцію місцевого виборчого права, а також характеристику системи гарантій місцевих виборів, серед яких особливу увагу приділено нормативно-правовим і організаційно-правовим гарантіям місцевих виборів в Україні.

З урахуванням предмета дисертаційного дослідження проаналізовані теоретичні і практичні проблеми місцевих виборів в Україні, чинне законодавство України про місцеві вибори та внесені конкретні пропозиції щодо його вдосконалення.

Ключові слова: місцеві вибори, місцеве виборче право, законодавство України про місцеві вибори, виборча система, принципи місцевих виборів, основні стадії місцевих виборів, організація і проведення місцевих виборів, гарантії місцевих виборів.

Максакова Р.Н. Выборы в органы местного самоуправления: проблемы теории и практики. – Рукопись.

Диссертация на соискание научной степени кандидата юридических наук по специальности 12.00.02. – конституционное право. – Институт государства и права им. В.М. Корецкого НАН Украины. Киев, 2003.

В диссертации исследуются актуальные теоретические и практические проблемы выборов в органы местного самоуправления как одной из форм непосредственной демократии в Украине и самостоятельного института избирательного права Украины.

Диссертационное исследование посвящено проблемам определения понятий: