ІНСТИТУТ ЕКОНОМІКИ ПРОМИСЛОВОСТІ

УДК 339.13 : 669.1 (477)

ПОДМАРКОВА ІРИНА ПАВЛІВНА

ФОРМУВАННЯ РИНКУ ЧОРНИХ МЕТАЛІВ
В УКРАЇНІ

Спеціальність 08.07.01 – Економіка промисловості

Автореферат

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата економічних наук

Донецьк-2003

Дисертацією є рукопис.

Робота виконана у Донецькому національному університеті Міністерства освіти і науки України (м. Донецьк).

Науковий керівник - кандидат економічних наук, доцент

Краснова Вікторія Василівна,

Донецький національний університет

Міністерства освіти і науки України
(м. Донецьк), завідувачка кафедри економіки підприємства.

Офіційні опоненти: доктор економічних наук,

старший науковий співробітник

Долгоруков Юрій Олександрович,

Дніпропетровський фінансово-економічний інститут Міністерства освіти і науки України (м. Дніпропетровськ), головний науковий співробітник науково-дослідного відділу;

кандидат економічних наук, доцент

Панфілова Тетяна Сергіївна,

Донецький національний технічний університет Міністерства освіти і науки України
(м. Донецьк), доцент кафедри фінансів і банківської справи.

Провідна установа: Запорізька державна інженерна академія Міністерства освіти і науки України
(м. Запоріжжя), кафедра економіки і організації виробництва.

Захист дисертації відбудеться “ 3 ”  липня  2003 р. о  12  годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 11. 151. 01 в Інституті економіки промисловості НАН України за адресою: 83048, Донецьк - 48, вул. Університетська, 77.

З дисертацією можна ознайомитися в бібліотеці інституту економіки промисловості НАН України за адресою: 83048, Донецьк - 48, вул. Університетська, 77.

Автореферат розісланий “30” травня 2003 р.

Вчений секретар

спеціалізованої вченої ради Л.М. Кузьменко

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми. Чорна металургія поряд із машинобудуванням, хімічною і нафтохімічною промисловістю, а також паливно-енергетичним комплексом відноситься до базових галузей економіки України. В останні роки галузь займає провідне місце в структурі промислового виробництва країни і її експорту. На долю гірничо-металургійного комплексу припадає близько 27% обсягів промислового виробництва, 80% від виробленого в країні металу експортується. У зв'язку з цим галузі приділяється значна увага на всіх рівнях влади, управління, у наукових дослідженнях. Але нестабільність і недосконалість законодавчої бази, високий рівень оподаткування, порушення дисципліни постачань як у країні, так і у взаємовідносинах із зарубіжними партнерами, значна розбіжність між масштабами виробництва і внутрішнього споживання металу, низький рівень розвитку галузевої інфраструктури істотно заважають формуванню розвинутого збалансованого ринку чорних металів в Україні. Для того щоб галузь стала діючим "локомотивом" економічного зростання, потрібно забезпечити необхідні умови для формування і функціонування дієвого економічного механізму реалізації ринкових відносин у гірничо-металургійному комплексі у взаємодії і взаємозв'язку з його інфраструктурними елементами.

Аналіз раніше виконаних досліджень із проблем формування розвинутого цивілізованого ринку в економіці України й у різноманітних її галузях, у тому числі й у гірничо-металургійному комплексі, показав, що вони є достатньо докладними і фундаментальними. Проте, незважаючи на значну кількість виконаних наукових і практичних досліджень, слід зазначити, що більшість із них висвітлює чи узагальнює основні напрямки розвитку економіки в цілому або її галузі або ж присвячено окремим аспектам розвитку галузі: технічним, фінансовим, правовим, організаційним, зовнішньоекономічній діяльності, і лише незначне число авторів намагається охопити проблеми розвитку чорної металургії в комплексі. Крім того, останнім часом у наукових працях вітчизняних авторів практично не висвітлюються проблеми удосконалення системи метало-забезпечення споживачів, створення ефективної сучасної інфраструктури ринку чорних металів в Україні, а також вплив економічної злочинності на розвиток галузі.

Результати раніше проведених досліджень дозволяють зробити наступний крок - комплексно досліджувати проблеми і можливі шляхи формування ринку чорних металів в Україні, який відповідав би загальному оздоровленню економіки, раціональному використанню наявних у країні ресурсів, підвищенню рівня життя населення і зміцненню економічної безпеки держави.

Усе перераховане вище обумовило вибір теми дисертації, мету і задачі роботи.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Обраний напрямок дослідження безпосередньо пов'язаний із тематикою науково-дослідних робіт відділу економічних і соціальних проблем автоматизації виробництва Донецького інституту економіки промисловості НАН України: у 1997-1998 рр. - "Дослідження і науково-методичне забезпечення процесів стабілізації і розвитку промислового виробництва в Україні" (№ державної реєстрації 0196U006337), в якій автором досліджено кон’юнктуру внутрішнього та зовнішнього ринків чорних металів, проблеми зниження собівартості, технічного рівня, забезпечення матеріальними і фінансовими ресурсами металургійних підприємств і галузі у цілому; у 1999-2001 рр. - "Проблеми, тенденції й умови переходу до економічного зростання в промисловості України" (№ державної реєстрації 0199U001190), в якій автором досліджено проблеми забезпечення фінансовими ресурсами, інвестування підприємств гірничо-металургійного комплексу, вдосконалення методики фінансового аналізу; кафедри економіки підприємства економічного факультету Донецького національного університету Міністерства освіти і науки України у 1999-2000 рр. (№ державної реєстрації 0199U001496): “Проблема адаптації підприємств, територіальних та галузевих комплексів до економічних реформ в транзитивних економіках”, в якій автором обґрунтовано доцільність реструктуризації металургійних підприємств.

Мета і задачі дослідження. Метою дисертаційної роботи є подальший розвиток теоретичних і методичних питань формування в Україні збалансованого ринку чорних металів і його інфраструктури.

Для досягнення поставленої мети в роботі вирішено такі задачі:

вдосконалено тлумачення понять “ринок” і “ринкова інфраструктура”, “ринок чорних металів”, визначено складові елементи ринку чорних металів та його інфраструктури;

визначено місце чорної металургії в економіці України, розглянуто тенденції і проблеми розвитку галузі в цілому;

досліджено проблеми економічної безпеки суб’єктів господарювання на ринку чорних металів України;

виконано аналіз виробництва чорних металів, який визначає обсяги та структуру пропозиції на ринку чорних металів, висвітлено проблеми реструктуризації металургійних підприємств і залучення інвестицій у чорну металургію;

досліджено кон’юнктуру внутрішнього та зовнішнього ринку чорних металів, розроблено рекомендації щодо аналізу співвідношення між виробництвом на експорт і внутрішнім споживанням;

охарактеризовано окремі елементи інфраструктури ринку чорних металів, висвітлено їхні проблеми і намічено найважливіші напрямки забезпечення їх збалансованості і пропорційності;

розроблено концептуальні основи розвитку комплексу ринку чорних металів та його інфраструктури;

у рамках вдосконалення інформаційної інфраструктури ринку чорних металів сформовано організаційно - методичні основи діяльності системи моніторингу ринку чорних металів в Україні, надано пропозиції щодо вдосконалення аналізу фінансового стану підприємств, який може проводитися в рамках такої системи;

визначено найважливіші шляхи розвитку інтеграційних процесів за участю підприємств гірничо-металургійного комплексу й елементів інфраструктури ринку чорних металів в Україні.

Об'єктом дослідження є процес формування ринку чорних металів і його інфраструктури в Україні.

Предметом дослідження є теоретичні та методичні підходи до інтеграції суб’єктів ринку чорних металів та його інфраструктури.

Методи дослідження. Теоретичною і методичною основою проведення досліджень стали наукові положення вітчизняної і зарубіжної економічної науки з проблем розвитку ринку, ринкової інфраструктури, чорної металургії і гірничо-металургійного комплексу в цілому, законодавчі акти, укази, постанови і розпорядження уряду, методичні матеріали з досліджуваних проблем. У дисертації при аналізі ринку чорних металів України, а також діяльності окремих підприємств використовувалися: комплексний системний підхід, методи логічного, статистичного й економічного аналізу; в процесі вдосконалення методики оцінки фінансового становища інфраструктурних елементів ринку чорних металів розглядалися загальні методи і прийоми фінансово-економічного аналізу; при розробці організаційно-методичних основ створення і функціонування системи моніторингу ринку чорних металів застосовувалися методи економіко-математичного групування.

Як джерела інформації використовувалися звітні дані металургійних підприємств, підприємства з постачання металів відкритого акціонерного товариства "Донецькметалооптторг" і виробничо-господарського об'єднання "Металургпром", дані Державного комітету статистики України, вітчизняні і зарубіжні публікації, закони і нормативні акти з проблеми, що аналізується.

Наукова новизна одержаних результатів полягає в поглибленні і розвитку науково-методичних і практичних основ формування збалансованого ринку чорних металів і розвитку його інфраструктури.

До основних наукових результатів дисертації відносяться:

уперше:

запропоновано підхід до аналізу загального попиту та загальної пропозиції на ринку експортоорієнтованої продукції, зокрема чорних металів, який заснований на поєднанні функцій внутрішнього споживання та обсягів експорту в загальний обсяг попиту, а функцій обсягів виробництва та імпорту - в загальний обсяг пропозиції, що дає можливість досліджувати ринкову рівновагу і виявляти чинники, що впливають на неї для підвищення обґрунтованості рішень, що приймаються суб’єктами ринку чорних металів;

сформовано концептуальні основи розвитку комплексу ринку чорних металів як багаторівневої ієрархічної системи суб’єктів ринку чорних металів та його інфраструктури на відміну від традиційних підходів, що не враховували необхідність розвитку ринку чорних металів у комплексі з його інфраструктурою. Запропонований концептуальний підхід є теоретичним обґрунтуванням для методичних і практичних рекомендацій щодо ефективного формування комплексу ринку чорних металів;

запропоновано створення системи моніторингу ринку чорних металів в Україні, розроблено теоретичні, організаційні і методичні основи її створення і діяльності, що забезпечить ефективне функціонування інформаційно-дослідницької інфраструктури ринку чорних металів та підвищить дієвість взаємовідносин між усіма його суб’єктами;

удосконалено:

і поширено та узагальнено склад основних груп елементів галузевої інфраструктури ринку чорних металів, оцінено кожну її частку окремо, що дозволить забезпечити комплексне узгодження всіх складових частин інфраструктури ринку чорних металів між собою та з суб’єктами ринку чорних металів, підвищити ефективність їх діяльності;

дістало подальшого розвитку:

тлумачення понять ринку як системи господарських зв’язків між існуючими та потенційними суб’єктами економічних відносин, а також ринкової інфраструктури як міжгалузевого комплексу суб’єктів різного характеру і форм власності, які обслуговують процес суспільного відтворення в умовах ринкових відносин. Дані визначення, на відміну від існуючих, мають комплексний характер, що дозволяє досліджувати ринок чорних металів разом з його інфраструктурою, забезпечити їх тісний та ефективний взаємозв’язок;

дослідження проблем економічної безпеки суб’єктів господарювання на ринку чорних металів, розроблено рекомендації щодо подолання економічної злочинності, які дозволяють скоротити рівень криміналізації ринкових відносин на ринку чорних металів;

обґрунтування інтеграції підприємств гірничо-металургійного комплексу (ГМК), насамперед створення промислово-фінансових груп (ПФГ), уперше запропоновано включати до складу ПФГ елементи галузевої інфраструктури ринку, що створює передумови для комплексного розвитку суб’єктів ринку чорних металів та його інфраструктури.

Практичне значення одержаних результатів. Практична значущість дисертаційної роботи полягає в розробці рекомендацій для формування пропорційно розвинутої інфраструктури ринку чорних металів, забезпечення економічної безпеки суб’єктів ринку чорних металів, проведення реструктуризації підприємств чорної металургії, удосконалення методики аналізу фінансового стану підприємств, створення системи моніторингу ринку чорних металів, визначення організаційно-економічних умов формування промислово-фінансових груп у чорній металургії України. Одержані результати дозволяють упорядкувати матеріальні й інформаційні потоки в рамках галузі, удосконалити процес прийняття рішень при виборі шляхів розвитку гірничо-металургійного комплексу й елементів його інфраструктури на державному рівні та законодавчі акти, що регламентують діяльність підприємств гірничо-металургійного комплексу, звузити сферу впливу кримінальних кіл на розвиток підприємств галузі. Результати роботи були використані в практичній діяльності відділу державної служби по боротьбі з економічною злочинністю Донецького міського управління МВС України у 2000-2001 рр., що дозволило підвищити результативність боротьби зі злочинністю на підприємствах гірничо-металургійного комплексу (довідка про впровадження № /2 – 307 від 06.06.2001 р.), ВАТ “Металургійний комбінат ім. Ілліча” (м. Маріуполь) у 2001 р., що дозволило більш обґрунтовано визначати нормативні коефіцієнти показників фінансового стану підприємства і аналізувати кон’юнктуру внутрішнього та зовнішнього ринку чорних металів (довідка про впровадження № /2 від 15.05.2001 р.), та у навчальному процесі Донецького інституту внутрішніх справ МВС України у 1997-2001 рр. при викладанні дисциплін: "Основи економічних теорій", "Системи технологій", "Економіка підприємства", "Міжнародні грошові і фінансово-кредитні відносини", "Економіка галузей народного господарства" (довідка про впровадження № 186/1 від 02.02.2001 р.).

Особистий внесок здобувача. Основні ідеї і розробки здійснено в межах дисертаційного дослідження і представлено в даній роботі, зокрема ті, що характеризують наукову новизну і практичну значущість отриманих результатів – розробка рекомендацій для формування пропорційного і збалансованого комплексу ринку чорних металів, забезпечення економічної безпеки суб’єктів ринку чорних металів, фінансування реструктуризації підприємств чорної металургії, удосконалення методики аналізу фінансового стану підприємств, створення системи моніторингу ринку чорних металів, визначення організаційно-економічних умов формування промислово-фінансових груп у чорній металургії України - одержано автором особисто. Ідеї співавторів наукових робіт здобувачем у дисертації не використовувалися. Особистий внесок здобувача в наукових працях, опублікованих у співавторстві, конкретизовано у списку публікацій.

Апробація результатів дисертації. Результати проведених досліджень доповідалися і одержали позитивну оцінку на 18 науково-практичних конференціях, зокрема: “Проблеми і перспективи розвитку економіки України в умовах ринкової трансформації” у Національній гірничій академії, м. Дніпропетровськ (травень 1999 р.), “Фінанси України” у Дніпропетровському державному університеті (травень 2000 р., 2001 р.), “Донбас-2020: наука і техніка - виробництву” у Донецькому державному технічному університеті (січень 2002 р.), “Глобалізація: трактування і дійсність” у Донецькому економіко-гуманітарному інституті (квітень 2002 р.), “Інформаційні технології в економіці та підприємництві: проблеми науки, практики та освіти” у Запорізькій державній інженерній академії (травень 2002 р.), “Проблеми економічного зростання України на сучасному етапі: мікро – і макрорівень” у Феодосійському національному фінансово-економічному інституті (червень 2002 р.).

Публікації. За темою дослідження опубліковано 20 наукових робіт, у тому числі в фахових виданнях 14 робіт загальним обсягом 12,3 друк. арк., із них автору особисто належить 6,9 друк. арк.

Структура та обсяг роботи. Дисертація складається зі вступу, трьох розділів, висновку, викладених на 180 сторінках комп’ютерного тексту, містить
9 рисунків і 10 таблиць, список використаних джерел зі 194 найменувань на
18 сторінках, 20 додатків на 35 сторінках.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ ДИСЕРТАЦІЇ

Розділ 1. Основи розвитку ринку чорних металів та його інфраструктури. На основі всебічного аналізу підходів багатьох авторів уточнено поняття ринку як системи господарських зв'язків між існуючими і потенційними суб'єктами економічних відносин, заснованої на принципах платності, вигідності, самостійності та інформованості, й інфраструктури ринку як міжгалузевого комплексу суб'єктів організаційно-управлінського, виробничого, постачально-збутового, транспортно-складського, фінансового, інформаційно-дослідницького, кадрового й економіко-правового характеру різноманітних форм власності, що обслуговують процес суспільного відтворення в умовах ринкових відносин (рис. 1).

Рис. 1. Складові елементи інфраструктури ринку

Під ринком чорних металів слід розуміти систему господарських зв'язків між існуючими і потенційними постачальниками металургійної сировини, металургійними комбінатами і заводами, а також споживачами продукції чорної металургії. Таким чином, виходячи з пропонованого визначення, до складу суб'єктів ринку чорних металів входять підприємства гірничо-металургійного комплексу, у тому числі постачальники металургійної сировини і палива, і металургійні комбінати і заводи з повним і неповним металургійним циклом, а також підприємства й організації - споживачі чорних металів (машинобудування, будівництво, залізничний транспорт та ін.).

Важливою складовою частиною ринка чорних металів є чорна металургія. На долю України припадає 4світового виробництва сталі, за обсягом виробництва та виробничими потужностями вона займає 7-е місце у світі. У 2001 р. було вироблено 26,4 млн. т чавуну, 33,5 млн. т сталі та 25,3 млн. т готового прокату. Частка ГМК у структурі промислового виробництва в останні роки стабілізувалася і складає десь 27%, що у порівнянні з розвинутими країнами, свідчить про нераціональну структуру суспільного виробництва. Саме структура металургійного виробництва, незважаючи на її поліпшення в останні роки, залишається недостатньо ефективною: в електропечах виплавляється тільки 4,4 % сталі, у кисневих конверторах - 48 %, останнє - застарілим мартенівським способом, на машинах безперервного лиття заготівок розливається 19 % сталі. До невідкладних завдань розвитку галузі відноситься необхідність залучення інвестицій, у тому числі й іноземних, для реконструкції застарілих та зношених основних фондів, підвищення частки прогресивних видів продукції у структурі виробництва, залучення коштів на реалізацію програм розвитку галузі, збільшення інвестиційної привабливості металургійних підприємств, забезпечення екологічної та економічної безпеки суб’єктів, які діють на ринку чорних металів.

Під економічною безпекою суб'єктів ринку чорних металів розуміється їх стійкість стосовно впливу національних (внутрішніх і зовнішніх) загроз і загроз міжнародного значення, що дозволяє суб'єктам виконувати свою місію. Місія суб'єктів ринку чорних металів полягає в сприянні економічному зростанню споживачів за допомогою підвищення якості продукції і встановлення доступних цін; у забезпеченні ефективної діяльності суб'єкта і достатнього доходу його власникам; у збереженні і збільшенні капіталу; у належному соціальному захисті працівників.

До числа національних аспектів безпеки діяльності суб'єктів господарювання на ринку чорних металів відносяться порушення платіжної дисципліни і дисципліни постачань, підвищення цін на сировинні й енергетичні ресурси, на послуги транспортних організацій, перевага застарілих технологій виробництва, порушення і зловживання в процесі приватизації, неефективність існуючої банківської і кредитно-фінансової системи, часті зміни в господарському законодавстві, економічні злочини та ін. Міжнародні аспекти економічної безпеки суб'єктів ринку чорних металів містять у собі проблеми погашення іноземних кредитів, особливо отриманих під гарантію держави, порушення антидемпінгових процесів проти українських експортерів металу, нестабільність попиту на зовнішньому ринку на чорні метали, жорстка конкуренція і високі вимоги до якості продукції, контрабанда, неповернення валютної виручки й інші економічні злочини в сфері зовнішньоекономічної діяльності.

У забезпеченні економічної безпеки діяльності на ринку чорних металів слід приділяти особливу увагу скороченню рівня економічної злочинності у галузі, яка охоплює 40-50% господарської діяльності. Латентність злочинів у сфері економіки оцінюється на рівні 70%. У чорній металургії найбільш криміналізованою є діяльність, що пов’язана із заготівлею, реалізацією й експортуванням брухту чорних і кольорових металів, порушеннями чинних нормативних актів щодо ліцензування, формування цін, фальсифікацією джерел походження брухту, а також із заниженням якості і сорту брухту з метою одержання тіньових прибутків.

Подоланню економічної злочинності в галузі можуть сприяти: зниження податкового навантаження на виробника; удосконалення чинного законодавства з питань формування дієвого механізму регулювання зовнішньоекономічної діяльності і валютних операцій; посилення дієвості контролю за діяльністю державних і недержавних підприємств з боку органів внутрішніх справ, податкової міліції, КРУ; підвищення дієвості покарання за вчинення злочинів у сфері економіки.

Розділ 2. Аналіз виробництва та споживання чорних металів в Україні. Виробничі аспекти ринку чорних металів, які обумовлюють обсяги та структуру пропозиції, визначають наявність значно більших обсягів виробництва у порівнянні з реальним обсягом внутрішнього споживання. Необхідно максимально наблизити відповідність структури виробництва чорних металів до особливостей наявної сировинної бази, а також до структури споживання як усередині країни, так і на світовому ринку з огляду на зміни кон'юнктури ринку на міжнародній арені.

Ринок чорних металів України має яскраво виражений олігополістичний характер через обмежену кількість (16 підприємств) діючих на ньому виробників, із яких 44 % усіх наявних виробничих потужностей припадає на 3 найбільших комбінати: ДГМК “Криворіжсталь”, ВАТ “МК “Азовсталь” і ВАТ “МК ім. Ілліча”. Також до особливостей ринку чорних металів України відноситься високий рівень виробничої кооперації і комбінування виробництва, протиріччя між періодичністю виробництва продукції та відносною урегульованістю попиту на готову продукцію галузі; наявність численних споживачів продукції, які розташовані практично в усіх регіонах країни та за кордоном; значне перевищення обсягів виробництва та наявних виробничих потужностей над величиною внутрішнього споживання і, як результат, орієнтація на експорт; низька еластичність попиту на продукцію галузі (коефіцієнт еластичності складає 0,2). Внутрішнє споживання продукції чорної металургії в країні знизилося з 13 млн. т до 5,1 млн. т на рік. Обладнання, що використовується, має фізичний знос 54,91 %. Це веде до збільшення собівартості металу, яка і без того є достатньо високою у порівнянні з розвинутими країнами. Досягнення зниження собівартості в даній ситуації можливе тільки за рахунок впровадження прогресивних паливо-, матеріало- і енергозберігаючих технологій, на що потребуються величезні додаткові інвестиції.

Проведення реструктуризації металургійних підприємств не повинно обмежуватися однією лише реорганізацією виробництва і приватизацією підприємств. Важливими напрямками реструктуризації мають стати технічне переоснащення виробництва, зміна структури управління, фінансової, кадрової і збутової політики. До теперішнього часу не сформовано законодавче забезпечення процесу реструктуризації, не розроблено відповідні державні і регіональні проекти і програми.

Для проведення реконструкції і технічного переозброєння та реструктуризації підприємств гірничо-металургійного комплексу потрібно близько 1 млрд. дол. на рік. У першу чергу для цього необхідно максимально задіяти внутрішні джерела фінансування: прибуток, амортизаційні відрахування підприємств, кошти від приватизації, кошти комерційних банків і населення, капітальні вкладення підприємств, об'єднань і ПФГ, державне фінансування і кошти, що мобілізуються підприємствами-учасниками економічного експерименту на підприємствах гірничо-металургійного комплексу.

Розбіжність між попитом та пропозицією на ринку чорних металів веде до переважної орієнтації української чорної металургії на експорт. У 2001 р. експортувалося порядку 80 % зробленої продукції, у 2010 р. передбачається, що експорт буде складати стосовно обсягів виробництва близько 60%. Збереження експортної орієнтації галузі ставить на перший план завдання утримати завойовані позиції на світовому ринку.

У країнах-імпортерах українського металу можливо порушення нових антидемпінгових процесів, встановлення квот і інших додаткових бар'єрів. Збільшують експорт металопродукції такі країни, як Японія і Південна Корея, вводяться нові виробничі потужності в Північній Америці. Тому Україні необхідно підвищити рівень якості експортованої продукції, забезпечити відповідність її пакування світовим стандартам, розширити номенклатуру продукції, що має міжнародні сертифікати якості. Діяльність у цьому напрямку вимагає вкладення значних коштів, і у першу чергу валютних (наприклад, одержання кожного сертифіката обходиться приблизно в 1 млн. дол. США). Але ці витрати необхідні, оскільки втрата ринків збуту призведе до катастрофічного падіння обсягів металургійного виробництва в Україні.

У сучасних умовах необхідна підтримка українських металургійних підприємств із боку держави, зокрема, за рахунок розширення можливості одержання кредитів металургійними підприємствами, особливо пільгових кредитів під реалізацію енерго- і ресурсозберігаючих проектів, що дозволяють наблизити матеріальні витрати на виробництво до світового рівня (хоча б у натуральному виразі), дають можливість забезпечення податкових пільг, зменшення невиробничих витрат (утримання об'єктів невиробничої сфери й ін.), стимулювання залучення інвестицій, у тому числі й іноземних, сприяння утворенню ПФГ, захисту інтересів українських підприємств на зарубіжних ринках (недопущення додаткових митних і торгових бар'єрів, зниження ризику збудження антидемпінгових розслідувань і застосування штрафних санкцій до українських підприємств-експортерів металів).

Теоретичний аналіз кривих попиту та пропозиції на ринку чорних металів відповідно до класичної теорії попиту та пропозиції свідчить, що на внутрішньому ринку рівновага між ними не досягається. Але при обєднанні внутрішнього споживання та експорту в загальний обсяг попиту, а національного виробництва та імпорту - в загальний обсяг пропозиції на ринку чорних металів досягається рівновага, і, таким чином, можна проводити ефективний аналіз попиту і пропозиції та відстежувати зміни функцій загального попиту і загальної пропозиції у часі під дією нецінових чинників. Такий аналіз доцільно проводити в межах системи моніторингу ринку чорних металів.

Для укріплення ринкових відносин у чорній металургії розвиток ринку чорних металів слід розглядати у тісному зв’язку з його інфраструктурою. Докладний аналіз складових частин галузевої інфраструктури ринку чорних металів: організаційно-управлінської, виробничої, постачальницько-збутової, транспортної, кредитно-фінансової, дослідницько-інформаційної, кадрової, нормативно-правової - дозволяє виділити недоліки і проблеми їх розвитку, намітити основні шляхи удосконалення. Відзначено, що оптимальний розвиток ринку чорних металів можливий тільки при збалансованому пропорційному розвитку усіх елементів інфраструктури ринку чорних металів у комплексі. Тому актуальним стає питання формування концепції комплексного розвитку ринку чорних металів і його інфраструктури, в першу чергу інформаційно-дослідницької, постачально-збутової та виробничої, а також удосконалення організаційних форм господарювання і внутрішньодержавної і міждержавної інтеграції.

Розділ 3. Напрями розвитку ринку чорних металів в Україні. У зв’язку з тим що у теоретичних розробках та державних програмах практично не враховується необхідність розвитку елементів інфраструктури ринку чорних металів (ІРЧМ), пропонується застосовувати комплексний підхід до концепції формування розвинутого збалансованого ринку чорних металів та його інфраструктури. При цьому під комплексом ринку чорних металів (КРЧМ) розуміється багаторівнева ієрархічна система суб’єктів ринку та елементів його інфраструктури. Перший рівень КРЧМ створюють суб’єкти ринку чорних металів: металургійні комбінати і заводи, постачальники металургійної сировини і палива, а також кінцеві споживачі продукції галузі. Другий рівень представлено такими складовими частинами ІРЧМ, як організаційно-управлінська, виробнича, постачально-збутова, інформаційно-дослідницька, транспортна, кредитно-фінансова, кадрова та нормативно-правова, які обслуговують відтворювальні процеси у ГМК та галузях, що споживають його продукцію. На наступних рівнях виділяються конкретні елементи КРЧМ за видами діяльності та іншими ознаками.

Одними з основних чинників, що впливають на розвиток КРЧМ, є обсяги попиту на внутрішньому та зовнішньому ринках. У залежності від їх співвідношення можна виділити 4 можливих варіанти розвитку КРЧМ: песимістичний, експортоорієнтований, оптимістичний та оптимальний (рис. 2). Правильність оцінки вказаних варіантів та прискорення досягнення оптимального варіанта залежать від стану інформаційної ІРЧМ.

Важливими характеристиками КРЧМ є його розвинутість і збалансованість. Головною ознакою розвинутості КРЧМ доцільно вважати обсяг внутрішнього споживання чорних металів – не менш 12 млн. т на рік, передбачених Національною програмою розвитку і реформування ГМК. Тобто розвинутим буде такий КРЧМ, який відповідає оптимальному або оптимістичному варіанту матриці. До додаткових критеріїв розвиненості КРЧМ слід віднести відповідність більшої частки металопродукції (не менш 70-80%) світовим стандартам, скорочення рівня зношеності основних виробничих фондів до 20-30%, приведення технологій, що використовуються, у відповідність до світового рівня з метою скорочення матеріало-, паливо- й енергоємності виробництва.

Внутрішній

попит,

млн. т Оптимальний Оптимістичний

12

Песимістичний Експорто -

орієнтований

0 Низький 12 Високий

Попит на зовнішніх ринках, млн. т

Рис. 2. Можливі варіанти розвитку ринку чорних металів на основі
матриці попиту на внутрішньому та зовнішньому ринках

Ознакою збалансованості КРЧМ виступає відповідність рівня розвитку ІРЧМ стану суб’єктів ринку чорних металів. Тобто стан розвитку усіх без винятку інфраструктурних елементів не повинен стримувати діяльність суб’єктів ринку ЧМ. Збалансований КРЧМ характеризується такими ознаками: достатньо ефективною для даних умов структурою управління ГМК та іншими складовими частинами комплексу; відповідною до потреб внутрішніх і зовнішніх споживачів та наявних виробничих потужностей виробничою ІРЧМ; достатньо розвинутим і ефективним біржовим ринком; наявністю необхідних складських площ для забезпечення оптимальної для споживачів частки складських постачань (40-50 %) у загальному обсязі постачань металопродукції; безперервною роботою транспорту і наявністю потрібного рухомого складу; доступністю кредитних і фінансових ресурсів, своєчасністю і повнотою розрахунків між учасниками КРЧМ; наявністю оперативної і повної інформаційної бази, доступної для усіх учасників КРЧМ, результативною науково-дослідною діяльністю, ефективним зв’язком науки з виробництвом; наявністю потрібної кількості необхідних спеціалістів певного рівня підготовки й освіти, налагодженням дієвої системи підготовки кадрів; відповідністю існуючої нормативно-правової бази реальним економічним відносинам. При цьому будуть реалізовані принципи самостійності, вигідності, платності й інформованості, на яких повинні бути побудовані взаємозв’язки між суб’єктами ринку. Досягнення збалансованості в принципі є можливим і при нерозвинутому КРЧМ, і, з іншого боку, ринок, що відноситься за приведеними вище параметрами до розвинутого, може бути і незбалансованим.

Відсутність упорядкованості і не завжди достатня достовірність інформації про ринок чорних металів, яку можна знайти у різних джерелах, свідчать про необхідність формування на загальнодержавному або міждержавному рівнях системи моніторингу ринку чорних металів (СМРЧМ), що займається збором, обробкою і розповсюдженням інформації, підготовкою оцінок, прогнозів, рекомендацій, розробкою можливих стратегій і напрямків діяльності підприємств гірничо-металургійного комплексу, оформлених як у вигляді уніфікованих форм, так і підготовлених на замовлення користувачів. Як один з можливих напрямків роботи СМРЧМ запропоновано ряд схем економіко-математичних групувань даних, що дозволяють аналізувати загальну і регіональну структуру довозу металопродукції в розрізі постачальників, профілів, марок сталей, розмірів партій постачання та галузі споживання із метою виявлення диспропорцій між попитом і пропозицією і можливостей їх усунення, досягнення більш раціональної організації управління матеріальними потоками, оптимізації розміру партії постачання, скорочення числа зайвих каналів переміщення металопродукції. Вхідні дані враховують таку інформацію, як номер замовлення та позиції у ньому, постачальник, вид продукції, профіль, розмір, група марок сталі, галузь споживання, обсяги замовлень по кварталах. Групування вхідних даних у процесі роботи програми може здійснюватися за одним, двома або трьома показниками, які вибирає користувач інформації у залежності від результатів, що є необхідними для нього.

Прикладом однієї з моделей групування показників може бути модель простого групування по трьох показниках. Відповідно до такій моделі загальний річний обсяг поставленої продукції розраховується за формулами (1) або (2):

(1)

або , (2)

де i - індекс значення показника 1, i=1, n; j - індекс значення показника 2, j=1, m; r - індекс значення показника 3, r=1, l; n, m, l – відповідно загальна кількість відібраних значень за показниками 1,2,3; КVijrp - обсяг постачання металопродукції при i -му значенні показника 1, j -му значенні показника 2, r -му значенні показника 3, за p-й квартал; Vijr - обсяг постачання металопродукції при i - му значенні показника 1, j - му значенні показника 2, r - му значенні показника 3 у цілому за рік.

Програма передбачає також можливість здійснювати групування за одним чи двома показниками з урахуванням певного інтервалу, в якому знаходяться квартальні обсяги постачання. У цьому випадку аналізуються тільки ті замовлення, в яких квартальні обсяги постачання знаходяться у межах вибраного інтервалу, що дозволяє визначити кількість та вид продукції, яка постачається партіями певного розміру.

Для полегшення обробки результатів аналізу програмою передбачається можливість групування, при якій серед значень показників, що розглядаються, на підставі того чи іншого ступеня спільності створюються зведені групи. Після створення зведених груп за першим показником по кожній з цих груп відбувається ділення кожної зі зведених груп за другим показником.

Крім того, слід виділити такі напрямки досліджень, що можуть здійснюватися в рамках СМРЧМ (рис. 3): визначення функцій загального попиту і загальної пропозиції та їх складових, відстеження впливу на них нецінових чинників, аналіз фінансового стану суб’єктів КРЧМ за їх замовленнями, застосування при цьому методики визначення нормативних значень фінансових коефіцієнтів на основі показника виручки від реалізації, скоригованої на індекс зміни курсу долара США, а також зміни динаміки виробництва окремих видів продукції, попиту і реального споживання, експорту й імпорту, оцінки якості продукції, рівня технологій, даних про інвестиції, сертифікацію продукції, відповідність її світовому рівню.

Пошук нових форм підприємницької діяльності, необхідність налагодження раціональних і стабільних вертикальних коопераційних зв'язків між підприємствами висуває питання про формування інтегрованих об'єднань у чорній металургії. Досвід індустріально розвинутих країн (США, Японія) свідчить про підвищення ролі інтегрованих великих корпорацій у базових галузях, зокрема у металургії. Порівняльний аналіз законодавства України і Росії про ФПГ (ПФГ) дозволяє визначити, що в Україні ПФГ поряд із концернами, холдингами й асоціаціями можуть стати однією з форм інтеграції підприємств ГМК, при цьому усі відзначені форми, за винятком асоціацій, є перспективними при формуванні вертикально інтегрованих багатопрофільних диверсифікованих структур за участю

Рис. 3. Схема обробки інформації у системі моніторингу ринку чорних металів при аналізі

підприємств ГМК і об’єднаних із ними елементів інфраструктури ринку чорних металів. Найбільш дієвою формою такої інтеграції є ПФГ, оскільки при цьому передбачається участь у роботі групи банківських та інших фінансових інститутів і установ, що створить додаткові можливості для фінансування комплексного взаємозалежного розвитку всіх складових елементів ПФГ, у тому числі й елементів інфраструктури ринку чорних металів, а також підприємств металоспоживчих галузей.

ВИСНОВКИ

У дисертаційній роботі розглянуто теоретичні, методичні й прикладні питання формування розвинутого збалансованого ринку чорних металів у комплексі з його інфраструктурою в умовах ринкової трансформації економіки України. Під час дисертаційного дослідження автором здобуто та сформульовано теоретичні висновки, зроблено пропозиції й отримано практичні результати. Відповідно до загальної мети і конкретних задач основні результати роботи такі:

1. Уточнено поняття ринку як системи господарських зв'язків між існуючими і потенційними суб'єктами економічних відносин, заснованої на принципах платності, вигідності, самостійності та інформованості, й інфраструктури ринку як міжгалузевого комплексу суб'єктів організаційно-управлінського, виробничого, постачально-збутового, транспортно-складського, фінансового, інформаційно-дослідницького, кадрового й економіко-правового характеру різноманітних форм власності, що обслуговують процес суспільного відтворення в умовах ринкових відносин. Ринок чорних металів є системою господарських зв'язків між існуючими і потенційними постачальниками металургійної сировини, металургійними комбінатами і заводами, а також споживачами продукції чорної металургії.

2. Визначено місце чорної металургії в економіці України як основної складової частини ринку чорних металів, що займає 7-е місце у світі за обсягами виробництва (4% від світового виробництва сталі) та виробничими потужностями. Виявлено тенденцію до стабілізації частки гірничо-металургійного комплексу у структурі промислового виробництва (27%), яка у порівняні із розвинутими країнами світу залишається дуже високою, що свідчить про нераціональну структуру суспільного виробництва. Виділено основні проблеми у розвитку галузі: використання застарілих технологій та виробничих потужностей, незначна частка прогресивних видів продукції у структурі виробництва, відсутність необхідного обсягу коштів на реалізацію програм розвитку галузі, недостатня інвестиційна привабливість металургійних підприємств, екологічна небезпека.

3. Сформульовано поняття економічної безпеки суб’єктів ринку чорних металів як стійкості їх відносно до впливу національних (внутрішніх і зовнішніх) загроз та загроз міжнародного значення, яке дозволяє суб’єктам виконувати свою місію. Стосовно до суб’єктів ринку чорних металів виділено національні і міжнародні аспекти їх економічної безпеки. Проведений аналіз показав, що ступінь впливу економічної злочинності на ринок чорних металів в Україні залишається високим. Галузь є однією з найбільш привабливих сфер для вкладення “тіньових” капіталів, розграбування ресурсів і готової продукції, присвоєння валютної виручки і перерахування її за кордон шляхом шахрайств і прямих розкрадань. Визначено, що особливо криміналізованим є бізнес, який пов'язаний із збором, заготівлею, збереженням і переробкою брухту чорних і кольорових металів.

4. Проведена оцінка показників виробництва чорних металів металургійними підприємствами України свідчить про те, що ринку чорних металів властиві такі риси, як олігополістичний характер виробництва, високий рівень виробничої кооперації і комбінування виробництва, низький коефіцієнт еластичності попиту на метал, який складає 0,2, значне перевищення обсягів виробництва над реальним внутрішнім споживанням. Сучасний стан металургійних підприємств свідчить про необхідність проведення їх комплексної реструктуризації. До числа основних джерел коштів для проведення реструктуризації металургійних підприємств поряд із традиційними джерелами запропоновано внести також капітальні вкладення підприємств, об’єднань і ПФГ, державне фінансування, доходи від лізингу незайнятих у виробництві основних фондів, кошти, що мобілізуються підприємствами – учасниками економічного експерименту у ГМК.

5. У зв’язку зі значним перевищенням обсягів виробництва над реальним внутрішнім споживанням чорних металів в Україні, яке обумовлює експорт більшої частки виробленої продукції, застосування класичної теорії попиту та пропозиції при аналізі внутрішнього ринку чорних металів виявляється недоцільним. Тому запропоновано об’єднати внутрішнє споживання та експорт у загальний обсяг попиту, а національне виробництво та імпорт - у загальний обсяг пропозиції. У результаті на ринку, що розглядається з такої точки зору, досягається рівновага, яка дозволяє проводити ефективний аналіз попиту та пропозиції, відстежувати змінні функції загального попиту та загальної пропозиції у часі під впливом нецінових чинників. Обґрунтовано доцільність проведення такого аналізу в рамках системи моніторингу ринку чорних металів.

6. Аналіз складових елементів галузевої інфраструктури ринку чорних металів виявив нерівномірність і незбалансованість їх розвитку і необхідність приведення кожного з них у відповідність із рівнем світових вимог при одночасному ув'язуванні їх між собою і безпосередньо в комплексі зі сферою виробництва. Визначено, що особливу увагу слід звернути на розвиток постачально-збутової, виробничої та інформаційно-дослідницької інфраструктури ринку чорних металів.

7. Розроблено концептуальні основи комплексного розвитку ринку чорних металів і його інфраструктури. При цьому під КРЧМ розуміється багаторівнева ієрархічна система суб’єктів ринку й елементів його інфраструктури. Залежно від сполучення обсягів попиту на внутрішньому та зовнішньому ринках виділено 4 можливих варіанти розвитку КРЧМ: песимістичний, експортоорієнтований, оптимістичний й оптимальний.

8. Запропоновано організаційно-методичні основи створення і діяльності СМРЧМ, а також схеми групувань даних для аналізу регіональної структури увезення металопродукції за допомогою ЕОМ, які дозволяють сформувати подібну систему на практиці й одночасно підвищити рівень інформаційної забезпеченості прийняття рішень на різних рівнях діяльності металургійних підприємств й елементів інфраструктури ринку чорних металів. Розроблені методичні рекомендації щодо оцінки фінансового стану підприємств дозволяють проводити його комплексний аналіз, а також розраховувати нормативні значення часткових показників і їх оцінки, аналізувати динаміку прибутку від реалізації з урахуванням зміни курсу долара США, який у значній мірі характеризує тенденції зміни світових цін на метали.

9. На основі узагальнення досвіду промислово розвинутих країн і Росії обґрунтовано доцільність створення великих інтегрованих об'єднань у гірничо-металургійному комплексі України, перш на все ПФГ, тому що при цій формі передбачається участь у роботі групи банківських і фінансових інститутів, що створює додаткові можливості для фінансування комплексного взаємопов’язаного розвитку всіх складових елементів ПФГ, у тому числі й елементів інфраструктури ринку чорних металів, а також підприємств металоспоживчих галузей.

СПИСОК ОПУБЛІКОВАНИХ ПРАЦЬ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ

1. Романюк И.П. Организация поставок металла в условиях развития рыночных отношений // Социально-экономические проблемы развития производства. – Донецк: ИЭП АН Украины. - 1992. – С. 65-73.

2. Романюк И.П., Кулиш Е.В. Моделирование и анализ на ПЭВМ региональной структуры ввоза металлопродукции // Персональные